Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. [Наталія Яковенко] (fb2) читать постранично, страница - 194


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

name="n_49">

49

Цією повинністю зловживано з часів Петра І. Наприклад, у 1715 і 1721 рр. на так звані ладозькі канальні роботи під Санкт-Петербурґ було вивезено 20 тис. козаків; на будівництво Української лінії – системи фортифікацій між Дніпром і Дінцем довжиною близько 400 км – протягом 1732–1736 рр. залучалося понад 25 тис. козаків і т. д.

(обратно)

50

Про рангові маєтності див. розд. V, § 3. За підрахунками Михайла Слабченка, на середину XVIII ст. вольних сіл залишалося дещо більше 10 %, а решта вже перебувала у приватній власності старшинських родин; деякі з них володіли сотнями, а то й тисячами підданих (як, наприклад, Апостоли, Розумовські, Полуботки, Скоропадські).

(обратно)

51

Під час російсько-турецької війни 1735–1739 рр. на Лівобережжі і Слобожанщині протягом шести років квартирувала майже вся діюча армія, її обслуга та командний корпус.

(обратно)

52

Російсько-турецька війна справді розпочалася 1735 р. і тривала до 1739 р., супроводжуючись безглуздими втратами людей та коштів і мізерним військовим результатом. Лояльність козацької старшини добре придалася уряду, бо територія України служила і базою розміщення, і джерелом матеріально-технічного забезпечення усієї діючої армії.

(обратно)

53

Цей звід під назвою "Права, по которим судится малороссийский народ" був опублікований 1879 р. відомим істориком права, київським професором Олександром Кистяковським.

(обратно)

54

Українські суди в поточній практиці спиралися на праці місцевих юристів: "Суд и росправа в делах малороссийских" Федора Чуйкевича (1750), "Книга Статут и прочие права малороссийские" Кондратьєва (1764) та ін.

(обратно)

55

Кирило Розумовський, далі живучи у Петербурзі або за кордоном, тільки в останні роки життя повернувся в Україну. Помер у 1803 р. в Батурині; похований тут же, у завершеній того самого року на його кошт Воскресенській церкві, що існує донині (прах гетьмана в пошуках коштовностей потривожили вже за радянських часів, тож його гріб не зберігся). Місцевий переказ, пов'язуючи двох батуринських гетьманів – Мазепу і Розумовського, оповідає, що церкву побудовано з цегли так званого Мазепиного стовпа – башти, яка уціліла після погрому Батурина 1708 р.

(обратно)

56

Вона скінчилася Кучук-Кайнарджійським миром 1774 р., згідно з яким Росія отримувала частину Чорноморського узбережжя, а Кримський ханат оголошувався незалежним від Туреччини, тобто фактично підпадав під контроль імператриці. У 1783 р., спровокувавши в Криму внутрішні усобиці, російський уряд скинув останнього хана Шагін-Гірея з престолу і приєднав Крим до володінь імперії. На той час припадає величезна хвиля еміграції з Криму до Туреччини: з приблизно 400 тис. його населення виїхало близько 200 тис.; ще близько 40 тис. осіб християнського віросповідання у 1778 р. було примусово переселено в Приазов'я.

(обратно)

57

Мається на увазі Табель про ранги – законодавчо встановлений Петром І у 1722 р. порядок проходження служби державними чиновниками. Табель встановлював 14 рангів (чинів) по трьох видах: військові, штатські і придворні, що асоціювалося з належністю до дворянського стану.

(обратно)

58

Варто нагадати, що така сукупність прав діяла в українських землях з кінця XIV – середини XV ст. як законодавчо оформлена і в Короні Польській, і у Великому князівстві Литовському, поширюючись не лише на шляхту, але й на решту вільних прошарків населення (пор. розд. III, § 1–2).

(обратно)

59

Ідеї "Історичної довідки" згодом у публіцистичній формі знайдуть вияв у часто згадуваній "Історії Русів", що дало підставу багатьом історикам вважати Полетику автором цього твору (за іншими гіпотезами, ним міг бути його син Василь або могутній царедворець, канцлер Катерини II Олександр Безбородько).

(обратно)

60

На середину XVIII ст. справді припадає особливо велика хвиля освітніх мандрівок юнаків з України за кордон – до університетів Німеччини, Швеції, Франції та ін. Тим-то в наказі глухівської старшини згадується, що иные, отсылая детей своих в иностранные земли, приходят в оскудение, а багато хто не имеет к тому способу.

(обратно)

61

Рапорт цитується у перекладі з французької Ярослава Дашкевича.

(обратно)

62

Так впродовж XVI – першої половини XVIII ст. офіційні московські документи називають українське козацьке населення. За правління Петра І для мешканців Гетьманської