Знахідка в бібліотеці [Агата Крісті] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (50) »
Упорядник О. I. Микитенко
Редактор Ю. С. Чикирисов
Ілюстрації художників: B. А. Радько, О. Ю. Федоренко, C. В. Цилова, Ю. И. Шерстобитова
АГАТА КРІСТІ (1891–1976) — відома англійська письменниця, майстер детективного жанру, автор 85 гостросюжетних романів, численних оповідань і п'єс, що перекладені багатьма мовами світу. Оповідання «Червоний сигнал» уперше опубліковано 1933 року.
«Свідок обвинувачення» (1953) — одне з найкращих оповідань А. Крісті, на його основі авторка створила п'єсу і кіносценарій. Однойменний англійський фільм з успіхом демонструвався і в Радянському Союзі.
Повість «Знахідка у бібліотеці» (1942) належить до найвідоміших творів письменниці.
Агата Крісті ЗНАХІДКА У БІБЛІОТЕЦІ Повість
Переклад: Володимир Мусієнко. Перекладено за виданням: Agatha Christie. The body in the Library. Agatha Christie. Puzzles. Wyssaja Skola, 1983.1
Місіс Бентрі снилося, ніби на виставці квітів її горошок посів перше місце. Вікарій, у сутані й стихарі, вручав у церкві нагороди. Повз вікарія пройшла в купальнику його дружина. Але так уже ведеться у снах, що це не викликало в парафіян ніякого осуду, хоч наяву було б зовсім навпаки. Місіс Бентрі; розкошувала в своєму сні. Її завжди тішили такі передранкові видіння. Та от біда — їх щораз уривав вранішній чай. Десь у глибині свідомості місіс Бентрі відбивалися хатні звуки цієї пори. Ось по карнизі забряжчали кільця — то одна покоївка відслонила на сходах штору; ось почувся віник і совок — то друга заходилася підмітати в передпокої; десь далеко на вхідних дверях важко відсунувся засув. Починався новий день. Внизу, у вітальні, хтось відчиняв важкі дерев'яні віконниці. Місіс Бентрі це чула й ніби не чула. Ще з півгодини долинатимуть звичайні хатні звуки — обережні, притлумлені, не дратівливі, бо добре знайомі. Їх завершать швидкі, впевнені кроки в коридорі; зашелестить сукня з вибивного ситцю, ніжно дзеленькне чайний прибор на таці, коли й поставлять на столик за дверима, потім почується легенький стукіт у двері й увійде Мері, щоб розсунути штори. Уві сні місіс Бентрі насупилася. Крізь дрімоту промкнулося щось незвичайне для цієї пори й насторожило її. Кроки. Поквапні кроки в коридорі. Але чому так рано? Її вухо мимоволі чекало, коли дзеленькне порцеляна… І не дочекалось. Натомість у двері постукали. Машинально, ще не прокинувшись від сну, місіс Бентрі гукнула: — Увійдіть! Двері відчинилися. Зараз забряжчать кільця на карнизах… Але кільця не забряжчали. Із зеленої кімнатної сутіні долинув голос Мері, здушений, істеричний: — Мадам! О мадам! Там, у бібліотеці… труп! І дівчина, нестямно заридавши, кинулася з кімнати. Місіс. Бентрі сіла в ліжку. Або в її сні стався якийсь дивний поворот, подумала вона, або… — Не може бути, — вголос промовила місіс Бентрі. — Це мені приверзлося. І все ж таки вона дедалі дужче переконувалася, що це не сон, і Мері, її старша, найвихованіша покоївка, таки вигукнула оті неймовірні слова. Місіс Бентрі ще якусь хвилину розмірковувала, а тоді почала ліктем будити чоловіка: — Артуре! Артуре, прокинься! Полковник Бентрі щось буркнув і перевернувся на другий бік. — Прокинься, Артуре! Ти чув, що вона сказала? — А чого ж! — непевно кинув полковник. — Я цілком згоден з тобою, Доллі. — І вмить знов заснув. Місіс Бентрі заходилася термосити його. — Та послухай же, що сказала Мері: у бібліотеці труп! — Е-е, як? — У бібліотеці труп! — Хто сказав? — Мері. Полковник Бентрі нарешті прочумався. — Дурниці, стара! Тобі приснилось. — Та ні ж бо! Спершу я й сама так подумала. Але вона справді заходила і сказала, що в бібліотеці труп! — Заходила Мері й сказала, що в бібліотеці труп? — Так. — Та не може бути! — здивувався полковник Бентрі. — Авжеж. Звичайно, не може бути, — непевно промовила місіс Бентрі й, опанувавши себе, додала: — А чого ж Мері сказала, що він там є? — Не могла вона такого сказати. — Сказала! — То ти, мабуть, усе вигадала! — Нічого я не вигадувала. Полковник Бентрі остаточно прокинувся й вирішив у всьому розібратися. Почав він дуже лагідно: — Доллі, тобі все приснилося. Це через детективне оповідання «Зламаний сірник», яке ти читала. Пригадуєш, там лорд Едгбастон знайшов на килимку перед каміном труп чарівної блондинки? У книжках трупи завжди, трапляються в бібліотеках. А от у житті я про таке не чув. — То, може, зараз почуєш, — мовила місіс Бентрі. — Так чи так, Артуре, а ти повинен піти й подивитись. — Та, їй-богу, Доллі, це тобі наснилось. Так часто буває — прокидаєшся, і здається, ніби все те діялося з тобою насправді. — Але ж мені снилося зовсім інше — виставка квітів, вікарієва дружина в купальнику… — Місіс Бентрі підхопилася з ліжка й розсунула штори.- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя (50) »
Последние комментарии
3 часов 38 минут назад
3 часов 48 минут назад
3 часов 53 минут назад
4 часов 13 минут назад
4 часов 22 минут назад
4 часов 44 минут назад