Примарне дитя [Ерік-Емануель Шмітт] (fb2) читать постранично, страница - 4


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

не вистрибнули із грудей. Вони заволали.

— Піду по допомогу! — кинуло їм дзвінким голосом дівча.

— На спуск до долини і на повернення часу немає! Вже скоро ніч. Скиньте мотузку!

— Я лижниця, в мене немає мотузки!

Северина і Бенжамен перезирнулись пригнічено. Надія враз померкла.

Обличчя ж угорі зникло.

Бенжамен підскочив і вдарив по стінці.

— Гей! Не йдіть геть! Лишайтесь! Будь ласка!

Від паніки він аж ревів, втрачаючи глузд. Северина, мов скам’янівши, спостерігала за ним, не втручаючись.

Потім знову запанувала тиша — гірка, насичена і нестерпна.

Ні Бенжамен, ні Северина не зважувалися питати, про що думав кожен із них. Вони трусились від холоду.

Повз них плівся час. Одна хвилина. Десять хвилин. Півгодини. Година. Все — вона не повернеться…

— Тримайте!

Згори їм махнуло рукою дівча — і в щілину поповзла жовтогаряча мотузка. Кмітлива лижниця звернула на найближчу стежину, вирвала трос, що позначав її межі між стовпцями, і, прив’язавши міцно до скелі, скинула подружжю.

Першою трос вхопила Северина — вона зібрала останні сили і вже за десять хвилин видряпалась із діри. Те саме зробив і Бенжамен.

Повернувшись на поверхню і вмостившись на снігу, відчуваючи біль від переохолодження та забоїв, вони при смерковому світлі роздивились нарешті свою рятівницю — двадцятирічну Меліссу, що голосно реготала, адже їй цей порятунок видавався кумедним.

У своєму будинку Северина і Бенжамен зігрілися, потелефонували лікареві, помастилися виписаними мазями, ковтнули жменю болегамівних та протизапальних ліків, а потім подзвонили Меліссі. Не хотіли їхати геть, не подякувавши їй іще раз.

Вона ж запросила їх приєднатися до вечірки, яку влаштовувала спільно з друзями.

Северина і Бенжамен святкували повернення до життя у товаристві дюжини юнаків і юнок віком від вісімнадцяти до двадцяти двох років, які зналися з дитинства і від канікул до канікул збиралися веселим гуртом.

Сп’янівши від вина, жартів та веселощів, що панували в ресторані, Северина і Бенжамен пожирали очима свою рятівницю. Їм здавалося, що в Меліссі, яка гарцювала під диявольський рок, зібрались докупи всі позитивні риси — сила характеру, розум, запал, енергія і доброта.

Один із юнаків, перехопивши їхні погляди, підсів до подружжя.

— Правда ж, вона чудова?

— О, ще й яка! — скрикнула Северина.

— І я так вважаю, — пробурмотів хлопчина. — Та коли згадаю, що вона важко хвора… Хто б міг подумати!

— Що, даруйте?

— У Мелісси муковісцидоз. Чули щось про цю недугу?

Северина і Бенжамен пополотніли. Онімівши та відваливши щелепи, ледь стримуючи тремтіння рук, вони заклякли на стільцях, не в змозі відвести очей від Мелісси, ніби побачили примару.


З французької переклав Іван Рябчій.

http://anetta-publishers.com

1

Шамоні (Chamonix) — відомий гірськолижний курорт у французьких Альпах.

(обратно)

2

Південний пік (Aiguille du Midi) — найвищий (3842 м) з піків навколо Шамоні, входить до гірського масиву Монблан.

(обратно)