Залозецкий Роман [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

Настройки текста:

Цвет фона черный светло-черный бежевый бежевый 2 персиковый зеленый серо-зеленый желтый синий серый красный белый Цвет шрифта белый зеленый желтый синий темно-синий серый светло-серый тёмно-серый красный Размер шрифта 14px 16px 18px 20px 22px 24px Шрифт Arial, Helvetica, sans-serif "Arial Black", Gadget, sans-serif "Bookman Old Style", serif "Comic Sans MS", cursive Courier, monospace "Courier New", Courier, monospace Garamond, serif Georgia, serif Impact, Charcoal, sans-serif "Lucida Console", Monaco, monospace "Lucida Sans Unicode", "Lucida Grande", sans-serif "MS Sans Serif", Geneva, sans-serif "MS Serif", "New York", sans-serif "Palatino Linotype", "Book Antiqua", Palatino, serif Symbol, sans-serif Tahoma, Geneva, sans-serif "Times New Roman", Times, serif "Trebuchet MS", Helvetica, sans-serif Verdana, Geneva, sans-serif Webdings, sans-serif Wingdings, "Zapf Dingbats", sans-serif

Насыщенность шрифта жирный Обычный стиль курсив Ширина текста 400px 500px 600px 700px 800px 900px 1000px 1100px 1200px Показывать меню Убрать меню Абзац 0px 4px 12px 16px 20px 24px 28px 32px 36px 40px Межстрочный интервал 18px 20px 22px 24px 26px 28px 30px 32px

---

ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ Роман Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: русинсько-австрійський.

Хімік, геолог, інженер-технолог, громадський діяч. Почесний британський консул у Львові (1904-1914).

З родини священика. Батько, Залозецький В., – служитель культу, письменник.

Народився 29 березня 1861 р. в м. Болехові Австро-Угорської імперії (нині – Долинський район

Івано-Франківської області України).

Помер 6 жовтня 1918 р. в м. Відні (Австрія).

Закінчив Віденський та Львівський політехнічні інститути.

Був викладачем Львівського політехнічного інституту.

Член-кореспондент Російського технічного товариства (1895).

Один з фундаторів і перший голова Українського технічного товариства (1908).

Радник Австро-Угорського міністерства публічних робіт (1914).

Учасник ІІІ Міжнародного нафтового конгресу в Бухаресті (1907).

Посол у Галицькому соймі (1913).

Друкувався в «Нотатках наукового товариства ім. Т. Шевченка», «Нотатках Російського

технічного товариства».

Серед доробків – стаття «Про парафіни в нафті».

Серед друзів та близьких знайомих З. – А. Корнелля, Т. Войнаровський, Г. Клярфельд, Ю.

Медведський, А. Говикович, М. Дзерозич, А. Головка, В. Сютик, Я. Литвинович, С. Герасимович, В. Нагірний та ін.

***

ВИКЛИК ТРАДИЦІЯМ,

з наукового кредо Р. Залозецького

Сміливо кидати виклик традиціям.

ФУНДАТОР ПІОНЕРНОЇ ІДЕЇ, з статті «Розкладання органічного» на neftelib.ru

Припущення, що нафта є прямим продуктом особливого виду гниття або розкладання, що

здійснюється під затримуючим впливом морської води, зустрічає велику підтримку серед

науковців. Проте більшість американських геологів не поділяють думки Р. Залозецького про те, що нафта з’явилася в результаті безпосереднього гниття і розкладання, і вважають, що роль

солоної води обмежується лише уповільненням розкладання органічного матеріалу, чим

відкривається великий простір чиннику, який часто не враховується, – часу.

СПІВАВТОР НОВОЇ ФОРМУЛИ, з дослідження А. Гретца «Хімія нафти»

Гель і Медінгер запропонували для кисневмісних з’єднань одну з двох нижченаведених формул:

I8 W I8 5

с=о сн\о

I або /»з

СНОН С-(ОН)

I I

Ш1– тГ 3 vjJls

Залозецький і Харічков запропонували іншу структурну формулу:

nx / О2\

>CH(CH3)4-CH/ >СНОН ./ N о /о

Цю пропозицію Залозецький обґрунтовував наступним чином:

а) продукти носять слабкий кислотний характер;

б) дією йоду і червоного фосфору було одержано речовину, що відповідає формулі CioHi7lO; v

в) продукти розчинялися в концентрованій сірчаній кислоті, – доказ утворення сульфокислот;

г) їх хлорангідриди стійкі по відношенню до води і лугів, але при гідролізі утворюють, разом з

первинними кислотами, з’єднання невідомої будови, котрі мають ароматичні запахи.

ВИЯВИВ КРИСТАЛІЧНУ ФОРМУ ЦЕРЕЗИНІВ, з розвідки «Вуглеводні» на anchemistry.ru

Детально вивчав властивості твердих вуглеводнів, виділених з нафти і озокериту Бориславських

родовищ, Залозецький.

Зіставляючи властивості церезинів, виділених з озокериту, з впливом на них на них високої

температури і опісля, дійшов висновку, що в необробленому озокериті парафінові вуглеводні

перебувають в аморфному стані, і лише після впливу на них високої температури (при перегонці) вони набувають кристалічної форми.

Ці уявлення Золозецького викликали великий інтерес і послужили поштовхом до інтенсивніших

досліджень з метою з’ясування хімічної природи і фізичних властивостей нафтових парафінів.

ЗАКЛАВ ОСНОВИ ГЕОХІМІЇ НАФТИ, з кореспонденції Р. Фабрики «Лідер нафтовиків

Галичини»

Поклади газу в Галичині відкриті у 1912 році. ...А нині на календарі 2008-й. І ця вісімка нагадала

мені, що 90 років тому помер один з найславетніших українських учених-нафтовиків Роман

Залозецький.

Професор Р. Залозецький – учений, що у 1899 році при Львівській політехніці, яку закінчив сам, організував першу «Крайову науково-дослідну станцію» для вивчення прикарпатської нафти та

озокериту. Очолюючи цей підрозділ, молодому вченому вдалося вперше встановити у складі

високомолекулярних вуглеводнів ізопарафінові сполуки. Разом з Г. Клярфельдом він уперше

довів, що прикарпатські нафти є оптично активними.

Роман Залозецький заклав основи нової галузі науки – геохімії нафти. А

---