Бараг Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
БАРАГ Лев Григорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фольклорист, літературознавець.
З міщанської родини.
Народився 31 грудня 1910 р. (13 січня 1911 р.) в м. Києві Російської імперії (нині – столиця
України).
Помер 4 вересня 1994 р. в м. Уфа РФ.
Закінчив Московський державний педагогічний інститут ім. Леніна (1931).
Працював викладачем педагогічного технікуму, Білоруського, Уральського, Московського,
Башкирського педінститутів і університетів.
Заслужений діяч науки БРСР (1977).
Лауреат премії Башкирської АРСР ім. Салавата Юлаєва (1987).
Друкувався в журналах «Учитель Башкирії», «Російська мова в башкирській школі».
Автор доробків «Східнослов’янські казки, їх взаємозв’язку і національну своєрідність»,
«Білоруська казка: Питання вивчення національної самобутності порівняно з іншими
східнослов’янськими казками», «Народні казки, легенди, перекази і були Башкирії» (усі – 1969),
«Сюжети і мотиви білоруських народних казок», «Взаємозв’язки і національна своєрідність
східнослов’янських народних казок» (обидва – 1971).
З нагоди 100-річчя Б. в Башкирському державному університеті пройшла всеросійська науково-
практична конференція «Проблеми взаємодії мови, літератури та фольклору і сучасна культура».
Також співпрацював з редколегією 60-томної «Енциклопедії казок» (1977-1999), що виходила в
Берліні та Нью-Йорку, брав участь у створенні 18-томного зібрання пам’яток «Башкирська
народна творчість» (1986).
Що стосується особистого життя, то батьків ученого розстріляли німці в мінському гетто (1941).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Прокшин, І. Березовський, М. Гудзій, М. Сагітов К.
Калашников, А. Сулейманов, П. Богатирьов, Б. Ахметшин, Н. Щедріна, Р. Назіров, В. Синенко, Н.
Заріпов, А. Харісов, Ф. Надршина, І. Карпухін та ін.
***
ПЕРЕМАГАЄ СИЛЬНІШИЙ
, з життєвого кредо Л. Барага
Перемагає сильніший.
***
КОМЕДІЙНЕ НА ТРАГІЧНОМУ ТЛІ
, з нарису В. Мєхова «У мороці дев’ятого валу»
У Мінську на університетській кафедрі російської літератури, де однією із зірок був доцент Бараг, працював і доцент Іван Васильович Гуторов. Працював за сумісництвом... Тому що основною для
нього була робота в апараті республіканського ЦК партії на відповідальній посаді завідувача
відділом літератури та мистецтва Управління пропаганди і агітації. Обіймаючи цю посаду, він був
куратором газети «Лiтаратура i мастацтва»...
Як куратору, редактор газети ...носив йому на узгодження …багато матеріалів. І ми, рядові
співробітники, знали, що викреслене або виправлене …червоними чорнилом – його, Гуторова,
редактура.
...Так от, якось редактор приніс і віддав на передрук ...червоночорнильний рукопис. А опісля
звелів вичитати машинописні сторінки мені. Читаю і від читаного ціпенію. У грубих, образливих
висловах стаття звинувачує в космополітизмі, в приниженні білоруського фольклору, ще в різних
несусвітних гріхах Льва Григоровича Барага. Прізвища авторів, розумію, вигадані – Айвазов та
Ніколаєв. ...Років через у словнику білоруських псевдонімів я наткнувся на підтвердження, що
Гуторов неодноразово так підписувався – Айвазов. А Ніколаєвим в той раз пойменовано редактора
газети Горцева.
Далі на трагічному тлі почалося комедійне. Доцент Гуторов зажадав, щоб стаття про непристойну
діяльність колеги Барага, яка з’явилася в письменницькій газеті, стала предметом обговорення на
засіданні кафедри... Мовляв, голос громадськості – а саме так атестував він статтю – ми не маємо
права замовчати.
І збори відбулися. І Гуторов патетично посилався на написане Гуторовим, як на гірку істину, відкриту невідомим йому правдолюбцем.
***
ФОЛЬКЛОРИСТ ЗІ СВІТОВИМ ІМЯМ
, з кореспонденції Л. Колоколової «Мої університети»
Неповторний професор Бараг – фольклорист зі світовим ім’ям, викладав нам «Вступ до
літературознавства». Його лекції було неможливо записувати – їх можна було лише слухати, при
цьому потрібно було обов’язково бачити лектора.
Лев Григорович, мов справжній актор, зображував нам страждання Флобера, коли той писав свою
«Пані Боварі», присвячував нас в таємниці творчості великих майстрів слова, говорив про
архітектоніку творів, жанрах і метафорах, напам’ять наводячи приклади. Цілу «пару» він міг
говорити безперервно, не
Последние комментарии
16 часов 55 минут назад
17 часов 30 минут назад
18 часов 23 минут назад
18 часов 28 минут назад
18 часов 40 минут назад
18 часов 53 минут назад