Ганзен Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ГАНЗЕН Олексій Вільгельмович (Васильович)
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник, державний діяч.
З інтелігентської родини. Дід, Айвазовський І., – художник.
Народився 19 (31) січня 1876 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 19 жовтня 1937 р. в м. Дубровниках (Хорватія). Похований на місцевому православному
цвинтарі.
Закінчив юридичний факультет Новоросійського університету (1900), Одеську художню школу
(1900), Берлінську (1902) та Дрезденську академії витончених мистецтв.
Був чиновником Відомства закладів імператриці Марії (1900-1917), художником Головного
морського штабу Росії (1915-1917).
Почесний член Одеського і Петроградського міських, Шліссельбурзького повітового Опікунств
дитячими притулками.
Член Міжнародної Асоціації акварелістів.
Член Асоціації гравюри.
Член Російського товариства художників у Парижі.
Кавалер російських орденів св. Ганни -го ступеня, св. Станіслава 2-го і 3-го ступенів, медалі на
честь 300-річчя царювання дому Романових, французької відзнаки «Offizier d’Academie».
Лауреат премії «Mention honorable» (1907).
Учасник виставок Товариства російських акварелістів, Товариства південноросійських
художників, Петербурзької імператорської академії мистецтв (1898-1904), великої Берлінської
(1903), виставок у Венеції, Флоренції (1904-1907), в галереях «International Art Galleri» (1910) і
Лемерс’є (1913).
Виставлявся також в Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айресі, Загребі, Белграді, Римі, Празі, Бухаресті.
Мав персональні виставки в Парижі (1908; 1929).
Ілюстрував альбом «Російський імператорський флот» і книгу контр-адмірала Бубнова О. Д.
«Історія військово-морського мистецтва».
Серед найвідоміших доробків – «Море» (1898), «Вранці в океані після бурі» (1904), «Чорне море»,
«Захід сонця. Нерві» (обидва – 1907), «Перед шквалом» (1909), «Узбережжя», «Околиці Одеси»,
«Середземне море» (усі – 1912), «Бій «Св. Євстафія» з «Гебеном», У відкритому морі» (обидва –
1915), «На заході», «Ранок», «Прибій» (усі – 1916), «В океані», «Штиль в Криму» (обидва – 1917),
«Ферма в Нормандії» (1918), «Місячна ніч» (1919).
Його пензлю також належать «Марина», «Морський прибій», «Біля скелястого берега», «Ріо-де-
Жанейро», «Нічна атака і відбиття міноносців», «Загибель броненосця «Петропавловськ»,
«Броненосний крейсер «Адмірал Макаров», «Лінійний човен «Імператриця Марія» під вітрилами»,
«Перестроювання в морі», «Монітор «Стрілець», «Ескадрені міноносці «Фін» і «Новік»,
«Зимівля лінійних кораблів в Гельсінгфорсі», «Конвоювання транспорту», «Вантаження
вугілля на лінійний човен «Гангут», «Спуск лінійного крейсера «Кінбурн».
Творча спадщина художника складає близько 3000 живописних полотен, безліч малюнків і етюдів.
Друкувався в журналах «Нива», «Вогник», «Новий час», «Літопис війни», «Сонце Росії».
Долі нашого земляка присвячена книга І. Касацької «Художник-мариніст Олексій Ганзен.
Нащадки І. К. Айвазовського: життя, спогади, рід».
У Феодосії пройшла виставка творів трьох художників-онуків І. К. Айвазовського – М. П. Латрі, О. В. Ганзена і К. К. Арцеулова (1970).
В харківській галереї «АВЕК» пройшла виставка робіт І. Айвазовського, М. Латрі, О. Ганзена, К.
Арцеулова «Полонені красою» (2005).
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Феодосійській картинній галереї, коктебельському
Будинку-музеї М. Волошина (Україна), Петербурзькому державному військово-морському музеї,
Ульяновському художньому музеї (обидва – РФ), численних приватних зібраннях.
Більшовицької революції не сприйняв, емігрувавши до Королівства Югославія(1920).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Реріх, Б. Кустодієв, І. Білібін, К. Зальцбург, О. Петрова, О. Венявський, Г. Маєргейм, А. Рилов, Е. Брахт, Ж. Лефевра, К. Богаєвський, М. Рундальцев, Е.
Робер-Фльорі та ін.
***
БЕЗ ДРІБНИЦЬ,
з творчого кредо О. Ганзена
Дрібниць у художника не буває.
ВИСОКООСВІЧЕНИЙ ЄВРОПЕЄЦЬ, з книги І. Касацької «Художник-мариніст Олексій
Ганзен. Нащадки І. К. Айвазовського: життя, спогади, рід»
Олексій Васильович навчався в 2-ій Одеській прогімназії, Рішельєвському ліцеї, закінчив
юридичний факультет Новоросійського (нині – Одеського) університету з дипломом II ступеня.
Судячи з листування, почав займатися живописом.
У 1902 році
Последние комментарии