Крамаренков Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
КРАМАРЕНКОВ Василь Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Перекладач.
З родини священика.
Народився в 1732 р. в м. Сумах Слобідсько-Української губернії Російської імперії (нині –
адміністративний центр однойменної області України).
Помер між серединою 1799 р. та квітнем 1801 р.
Навчався в Петербурзькій академічній гімназії (1750-1755), Петербурзькому академічному
університеті (з 1755).
Був копіювальником Сумської полкової канцелярії (1742), перекладачем при Російській академії
наук (1760-1765), протоколістом (1765-1766), секретарем (з 1766) першого департаменту Сенату,
секретарем при статс-секретареві С. Козьміні (1773-1778), обер-секретарем третього департаменту
Сенату (з 1778), головою Цивільної палати Харківського намісництва (1785-1793), повітовим
предводителем сумського дворянства (1793-1798), іркутським віце-губернатором (1798-1799).
Друкувався в журналах «Працелюбна бджола», «Праці Вільного економічного товариства».
Як літератор дебютував перекладом «Байки про Фаетона» Овідія (1759).
Потім були переклади «Описання властивостей та якості земель, які знаходяться в Інгерманландії»
Вульфа (1765-1768), «Змова Катілини» та «Югуртинська війна» Салюстія (1769), «Про розум
законів» Ш. Монтеск’є, «Дозвіл Розуму законів» Ж.-Д. д’Аламбера (обидві – в одному виданні).
Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Ломоносов (саме до нашого земляка після смерті
Михайла Васильовича звернулася вдова, аби допоміг розібратися в паперах покійного), О.
Сумароков, О. В’яземський, В. і С. Наришкіни, С. Глібов, І. Дмитрієвський, Г. Козицький, К.
Кіндратович, М. Мотоніс, Є. Сумарокова, В. Тредіаковський, Р. Воронцов та ін.
***
ЦІНУВАТИ ЧУЖЕ
, з творчого кредо В. Крамаренкова
Цінувати написане іншими більше, ніж власне.
ШПАГА ЗА ГАРНЕ НАВЧАННЯ, з статті «М. В. Ломоносов» на www3.spbu.ru
Особливу увагу приділяв Ломоносов студентам, котрі відзначалися старанністю до навчення.
Велике значення надавалося шпазі як засобу заохочення. Наявність шпаги на боці було символом,
по-перше, дорослості, а по-друге, високого соціального становища, приналежності до дворянства.
Можна уявити, що відчували у такому разі солдатські й селянські діти.
...27 травня 1757 р. академічні студенти Василь Крамаренков, Олексій Разумов, Іван Шишкарьов,
Ілля Абрамов, Семен Введенський, Олексій Полєнов, Самсон Волков, Іван Приткий, Олександр
Леонтєв в поданому донесенні просили про те, щоб «для заохочення їх до наук дати б їм шпаги».
Ломоносов зажадав у Канцелярії довідку про успішність прохачів. З Канцелярії відповіли, що
«Шишкарьов, Приткий і Леонтьєв до наук не старанні». І Ломоносов розпорядився «Шишкарьову,
Приткому і Леонтьєву шпаг не давати, а іншим шести студентам, а саме Крамаренкову, Разумову,
Абрамову, Введенському, Полєнову, Волкову шпаги дати».
ПРО ЗАСНУВАННЯ В МАЛОРОСІЇ ТРЬОХ НАМІСНИЦТВ, офіційне проголошення указу
Катерини II
В іменному Її Імператорської Величності указі, даному Сенатові минулого вересня 16 дня, за
власноручним Її Величності підписом, вказано:
Милостиво наказуємо Нашому генералові-фельдмаршалу і Малоросійському губернаторові, графу
Румянцеву-Задунайському, в листопаду цього року, виконати, відповідно до Наших установ від 7
листопада, 1775 року в Київському намісництві [реформування], щоб складалося воно з
одинадцяти повітів, а саме: Київського, Остерського, Козелецького, Переяславського,
Пирятинського, Лубенського, Миргородського, Хорольського, Голтвянського, Городиського і
Золотоношського; внаслідок чого містечка, іменами яких названо повіти перейменувати в міста, а,
втім, право на визначення кордонів цього намісництва… надаємо на розсуд Наших генералів-
губернаторів і виконуючих ці обов’язки, про що… подати в Сенат Наш відомості.
А… двома Найвищими указами від того ж числа, Її Імператорська Величність бажає наказати
йому, графові Петрові Олександровичу Румянцеву-Задунайському, відкрити в грудні місяці цього
року Чернігівське намісництво, складене з одинадцяти повітів, а саме: Чернігівського,
Городницького, Березинського, Борзенського, Ніжинського, Прилуцького, Глинського,
Роменського, Лохвицького, Гадяцького і Зінківського.
У січні місяці, майбутнього 1782 року, відкрити так само в Малоросії третє Новгород-Сіверське
намісництво
Последние комментарии
18 часов 56 минут назад
21 часов 13 минут назад
1 день 11 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 17 часов назад
1 день 20 часов назад