Крамаренков Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

неоднорідні. Особливо велика в течії і розвитку цих процесів роль мови

художньої літератури.

Слово «пружина» означає: 1) пряме, конкретне: «зігнута спіраллю пружна сталева смуга,

використовувана як джерело механічної сили, як пристосування для ослаблення ударів, поштовхів

тощо»; 2) переносне, книжне: «рушійна сила в якій-небудь справі, процесі; знаряддя, допоміжний

засіб, причина».

...Відвернуте переносне значення «Діюча сила, основна причина» утворюється в слові «пружина»

в другій половині XVIII в. на основі цього технічного значення, не без впливу французького

ressort. Показові такі ілюстрації. У перекладі «Досвіду про людину» Попа (переклад Євг.

Болховітінова): «Самолюбність – пружина всіх наших дій».

Відповідні французькі образи можна знайти у Монтеск’є в «De l’esprit des lois»: «Еn un mot,

l’honneur est dans la republique, quoique la vertu politique en soit le ressort, la vertu politique est dans la monarchie, quoique l’honneur en soit le ressort». Порівняйте у перекладі Василя Крамаренкова:

«Одним словом, честь перебувати в загальнонародній державі, оскільки пружина її є політична

чеснота; так рівно і політична чеснота перебувати в самодержавній державі, оскільки пружину

його честь складає».


ВАРТО ПЕРЕВИДАТИ, з статті Р. Шмаракова «Століття перекладу»

Римська буколіка заслуговувала б окремої збірки російською мовою. Між тим Кальпурній

перекладений уривчасто (з семи еклог – II і III в антології Голосовкера), Немесіан тощо. Крім того,

є до чотирьох десятків перекладів окремих вергилієвських еклог, які в масі не перевидавалися з

часів Рубана, Толмачова і Воєйкова.

Саллюстій існує в двох перекладах: нудному – В. О. Горенштейна і неприємно-жвавому – С. П.

Маркіша. Для користі майбутніх перекладачів, які почнуть нарешті перекладати стиль, варто було

б перевидати версії В. Крамаренкова (1759) і М. Озерецковського (1809).