Тупое начало. ГГ - бывший вор,погибший на воровском деле в сфере кражи информации с компьютеров без подготовки, то есть по своей лени и глупости. Ну разумеется винит в гибели не себя, а наводчика. ГГ много воображающий о себе и считающий себя наёмником с жестким характером, но поступающий точно так же как прежний хозяин тела в которое он попал. Старого хозяина тела ГГ считает трусом и пьяницей, никчемным человеком,себя же бывалым
подробнее ...
человеком, способным выжить в любой ситуации. Первая и последняя мысля ГГ - нужно бежать из родительского дома тела, затаится и собрать данные для дальнейших планов. Умней не передумал как бежать из дома без наличия прямых угроз телу. Будет под забором собирать сведения, кто он теперь и как дальше жить. Аргумент побега - боязнь выдать себя чужого в теле их сына. Прямо умный и не трусливый поступок? Смешно. Бежав из дома, где его никто не стерёг, решил подумать. Не получилось. Так как захотелось нажраться. Нашёл незнамо куда в поисках, где бы выпить подальше от дома. По факту я не нашёл разницы между двумя видами одного тела. Попал почти в притон с кошельковом золота в кармане, где таким как он опасно находится. С ходу кинул золотой себе на выпивку и нашел себе приключений на дебильные поступки. Дальше читать не стал. ГГ - дебил и вор по найму, без царя в голове, с соответствующей речью и дешевыми пантами по жизни вместо мозгов. Не интересен и читать о таком неприятно. Да и не вписываются спецы в сфере воровства в сфере цифровой информации в данного дебилойда. Им же приходится просчитывать все возможные варианты проблем пошагова с нахождением решений. Иначе у предурков заказывают красть "железо" целиком, а не конкретные файлы. Я не встречал хороших программистов,любящих нажираться в стельку. У них мозг - основа работоспособности в любимом деле. Состояние тормозов и отключения мозга им не нравятся. Пьют чисто для удовольствия, а не с целью побыстрей отключить мозг, как у данного ГГ. В корзину, без сожаления.
Оценил серию на отлично. ГГ - школьник из выпускного класса, вместе с сотнями случайных людей во сне попадает в мир летающих островов. Остров позволяет летать в облаках, собирать ресурсы и развивать свою базу. Новый мир работает по своим правилам, у него есть свои секреты и за эти секреты приходится сражаться.
Плюсы
1. Интересный, динамический сюжет. Интересно описан сам мир и его правила, все довольно гармонично и естественно.
2. ГГ
подробнее ...
неплохо раскрыт как личность. У него своя история семьи - он живет с отцом отдельно, а его сестра - с матерью. Отношения сложные, скорее даже враждебрные. Сам ГГ действует довольно логично - иногда помогает людям, иногда действует в своих интересах(когда например награда одна и все хотят ее получить)
3. Это уся, но скорее уся на минималках. Тут нет километровых размышлений и философий на тему культиваций. Так по минимуму (терпимо)
4. Есть баланс силы между неспящими и соперничество.
Минсы
Можно придраться конечно к чему-нибудь, но бросающихся в глаза недостатков на удивление мало. Можно отметить рояли, но они есть у всех неспящих и потому не особо заметны. Ну еще отмечу странные отношения между отцом и сыном, матерью и сыном (оба игнорят сына).
В целом серия довольно удачна, впечатление положительное - можно почитать
Если судить по сей литературе, то фавелы Рио плачут от зависти к СССР вообще и Москве в частности. Если бы ГГ не был особо отмороженным десантником в прошлом, быть ему зарезану по три раза на дню...
Познания автора потрясают - "Зенит-Е" с выдержкой 1/25, низкочувствительная пленка Свема на 100 единиц...
Областная контрольная по физике, откуда отлично ее написавшие едут сразу на всесоюзную олимпиаду...
Вобщем, биографии автора нет, но
подробнее ...
непохоже, чтоб он СССР застал хотя бы в садиковском возрасте :) Ну, или уже все давно и прочно забыл.
партії Німеччини».
Як бачить читач, тут дуже тонко і страшенно смішно натякається на те, що комуністична партія Німеччини намагається розколоти профспілки.
Подекуди цей тонкий гумор проявляє «Форвертс» і не в відділі гумористики. От, приміром, повідомлення про подорож Буденного* по Сибіру. «Форвертс» «дізнався», що офіційні вражіння про цю подорож невірно освітлюють факти. «Форвертс» пронюхав, що в Сибіру селяни «незадоволені» з радянської влади, що було ясно з однієї записки, яку подали Буденному. Словом, зовсім як у сатириконській анекдоті про німецьку газетну інформацію підчас війни.
«Казань об'явила себе Самарою і вимагає приходу німецького війська».
«Форвертс» картає також мілітаризм... у лавах комуністів, що заводять військову дисципліну, а також у французькому окупаційному війську з приводу того, що двісті салдатів умерло від поганих умов життя за останній місяць. Французькі генерали ганяли салдатів у двадцятип'ятиградусний мороз на марш у тридцять кілометрів, багато захворіло. Факт сам по собі, очевидно, сумний, але для «Форвертса» це «мілітаризм»! От коли б з салдатами поводитися культурно, це, очевидно, не буде мілітаризм. Дуже дотепно і дуже смішно бореться «Форвертс» з бюрократизмом у відділі сатири та гумору. Один художник, проходячи повз ліс підчас «сибірських» морозів (чим натякається, що Радянський Союз окрім іншого лиха породив також і морози), підібрав напівзамерзлого зайця. Він приніс його додому і пробував оживити, та заєць помер, і його поховано в землі.
Другого дня милосердний художник дістав листа від лісничого, де той вимагав повернути незаконно забраного зайця лісництву. Довелося художникові викопувати зайця, загортати в папір, перев'язувати шворкою і нести в лісництво. Про бюрократизм у міністерствах «Форвертс» не розповідає нічого. Очевидно його там немає, бо там же сидять свої соціяль-демократи.
Сторінки об'яв «Форвертса» читають все ж таки переважно робітники. І от є така колонка, з-під якої визирають симпатичні фізіономії спекулянтів на бідноті. Один продає залізні пічки. Другий ліжка, нові й уживані. Третій, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий і так до побідного кінця. Продають... одежу.
«Мало ношені фраки, смокінги, піджачні костюми...».
«Малоношені костюми кавалерів (!). Костюми мільйонерів, лікарів, адвокатів. Неімовірні дешеві ціни. Рекомендую пальто, фраки, смокінги, піджачні пари, штани, спортивні костюми; купую, принагідно, не ношену одежу. Варто прийти, хоч би ви жили дуже далеко!»
«Малоношені костюми з кавалерського плеча, смокінги, фраки, піджачні пари. Спеціальність — до смішного дешево костюми для людей з товстим животом. Бальні костюми даються позичково».
От воно побутове обличчя «Форвертсове»! Рептильний, продажний, льокайський, провокаційний, клеветницький, він все таки товчеться коло робітничих мас. Він пропонує їм задхлі ідеї «з кавалерського плеча», він позичає їм філософські фраки і смокінги з плеча «мільйонерів, лікарів, адвокатів». За цей старомодний буржуазний костюм він хоче купити їх для буржуазії. В такому філософському фракові незручно демонструвати на вулиці, незручно здіймати повстання, незручно носити рушницю, незручно керувати кулеметом. За поношений фрак, за потерті адвокатові штани, за роздовбаний панський автомобіль, за потовчену панську двоспальну кровать хоче «Форвертс» купити німецький пролетаріят.
Та німецький пролетаріят уже виріс з поношеної буржуазної одежі, вона тріщить і репається по всіх швах. Для «Форвертса» і тільки для нього зостається «до смішного дешевий костюм з товстим животом».
_______________________________
Примітки
Сатиричний нарис Майка Йогансена «Vorwärts», про однойменну німецьку соціал-демократичну газету, був надрукований у харківському журналі «Нова ґенерація», у № 2 за 1930 рік. «Vorwärts» («Форвертс») в перекладі з німецької означає «Вперед».
Редакція «Нової ґенерації» тоді «експериментувала» з набором журналу. То тексти набиралися таким чином, що з літер утворювались якісь фігури, то якісь тексти українською мовою набиралися замість кирилиці латиницею, то набиралися кирилицею, але лише малими літерами, тобто і початок речення, і назва, і ім’я чи прізвище починалися з рядкових літер, а не з прописних... Тобто журналісти-футуристи з революційним ентузіазмом намагалися ламати традиції. От і цей нарис Йогансена був набраний там лише малими літерами. Тут задля зручності читача нарис відтворений у «звичайному» вигляді – із прописними буквами. Але збережений правопис тієї публікації, котрий дещо відрізняється від сучасного.
Нарис про німецьку газету «Vorwärts» є не єдиним текстом такого напрямку у творчій спадщині Йогансена. Так у харківському ж часописі «УЖ» (тобто в «Універсальному журналі») у 1928-1929 роках були надруковані його сатиричні нариси про західні газети: англійську «Таймс», французьку «Тан», американські «Дейлі Ньюс» і --">
Последние комментарии
23 часов 9 минут назад
1 день 2 часов назад
1 день 2 часов назад
1 день 3 часов назад
1 день 8 часов назад
1 день 8 часов назад