Акваріумні риби [Іван Шереметьєв] (pdf) читать онлайн

І.І.ШЕРЕМЕТЬЄВ

АКВАРІУМНІ Р И Б И

л

!. І. ШЕРЕМЕТЬЄВ

t

X

щ

.

^

К В а р іу М Н І^

ББК 28.082
Ш49

ШЕРЕМЕТЬЕВ И. И. Аквариумные ры ­
бы.— К.: Рад. шк., 1989,— 221 с.— На
укр. яз.
В книжке в популярной форме опи­
сываются основные правила содержания
и разведения наиболее распространен­
ных аквариумных рыб. Описываются
такж е естественные условия тропичес­
ких водоемов и интересные приспособ­
ления к этим условиям рыб.
Рассчитана на учеников среднего и
старшего школьного возраста.
Р е ц е н з е н т и : С. В. Бутузов
(Інститут зоології АН УРСР, м. Київ),
А. С. Вихренко (учитель біології
СШ № 65, м. Київ).

ш 4802000000 217 R y _ № 9 _ вз_ 1988
М210(04)—89

ISBN 5—330—00394—6

© ^ а" Г ' , ’„к

ПЕРЕДМОВА

;

А кваріум істика, яка виникла з а ­
вдяки зусиллям уч ен и х і мандрівників-натуралістів, стала улю бленим
заняттям у часи д о звіл ля для
м ільйонів лю дей. К ож н ом у, хто хоч
раз побачив красивий акваріум , н а­
довго запам 'ятаю ться яскрава зелень
та багрянець рослин, рухливі зграй ­
ки д и вовиж них риб.
П еред тим, хто захоче сам об лад ­
нати акваріум , постає ряд п р о б ­
лем. А кваріум іст-початківець м ож е
ш видко досягти успіху, якщ о ви хо­
дитим е з того, щ о в неволі умови
ж и ття тварин повинні якнайм енш е
відрізняти ся від природних. О тж е,
треба заздалегідь, до появи риб
у квартирі ознай ом итися з п овед ін ­
кою та ум овам и ж и ття своїх м ай б ут­
ніх вихованців.
П ропонована к н и ж к а д о п ом ож е
тим, хто цікавиться ж и ттям ак в а­
ріум ни х риб. А кваріум є часточкою
захоплю ю чого підводного світу.
Т ако ї різном ан ітн ості барв, форм,
поведінки не побачиш в інш их свій­
ських тварин. У прісноводних а к в а ­
ріу м ах ж и в у ть пон ад півтори тисячі
видів риб, бли зько сем исот а к в а­
ріум н и х рослин, десятки б езхреб ет­
них тварин. Р озповісти про все в
одній книж ці, звичайно, важ ко. М и
розглянем о найбільш пош ирені нині
види акваріум ни х риб в ум овах п р и ­
родних водойм, у яки х вони ж ивуть,
і загальні правила утрим ання риб.
5

Зокрем а, розглянем о риб з т а к и ­
ми дивним и на перш ий погляд п р и ­
стосуванням и, як дихання атм ос­
ф ерним повітрям , повзання по суш і,
літання, отруйність тощ о. О скільки
у вагу лю дини завж д и привертали
незви чайн і речі, то такі цікаві п о ­
ведінкою чи способом ж и ття риби
часто опинялися в акваріум ах.
К ольорові м алю нки д о п о м о ж у ть
кращ е уявити описаних риб. У п ід ­
писах до м алю нків використано
загальновж и вані позн аченн я сам ­
ця (с?) і сам ки (2).
М атеріал викладено за геогра­
ф ічним принципом . Д ля полегш ення
п о ш у ку в кін ці кн и ж к и наведено
по казчи ки назв риб і рослин.

ІСТОРІЯ
АКВАРІУМІСТИКИ

Л ю дину здавна цікавив п ід во д ­
ний світ, населений тваринам и
і рослинам и, але недоступний для
неї. Л иш е порівняно недавно з'я в и ­
лись акваланги й дослідни цькі п ід ­
водні човни, які даю ть зм огу кіл ька
годин спостерігати риб у їхн ьом у
природн ом у оточенні, вивчати їхній
спосіб ж иття. П роте в ж е д у ж е давно
люди навчилися відтворювати части­
н у підводного світу поруч із собою .
Є гиптяни щ е за 5—6 тис. років
до н. е. трим али в ставках багатьох
нільських риб, п ереваж н о яскравих
або незвичайних за ф орм ою та п ове­
дінкою . На м алю нках стародавніх
пап ірусів легко впізнати сомів, тиляпій, хром ісів, риб-слонів.
П ід час ро зко п о к П ом пеї зн ай д е­
но басейни в кім н атах і ф рески, які
свідчать, що в басейнах були риби.
З р о зповідей іспанських завой ов­
ників, які в XVI ст. висадилися в
М ексіці, відомо, щ о правитель а ц те­
ків М онтезум а мав зоопарк, де у т р и ­
мував спійм аних у горах, пустинях
і лісах звірів і птахів, а в басейнах
з прісною і м орською водою —
яскравих рибок.Ч аш і-акваріум и сто­
яли і в покоях М онтезум и.
А ле найбільш ого розвитку в ста­
родавн ьом у світі аквар іу м істи ка д о ­
сягла в країн ах С ходу — Китаї, Я по­
нії, К ореї, С іамі (Таїланді). Звідси
на весь світ розійш лася слава про
золотих рибок.
7

Н айдавніш і відомості про золотих
рибок з'явилися в Китаї у VI ст. до н. е.
Сам е в цей час їх почали утрим увати
як декоративних тварин. Зо б р аж ен н я
золотої рибки є в ранніх п ам 'ятках к и ­
тайської писем ності й на гербах зн ат­
них родин. Риб з червоним заб ар вл ен ­
ням вваж али свящ енним и. Н ай б іл ь­
ш ого розквіту робота з виведення н о ­
вих порід золотої рибки досягла в п е ­
ріод династії М ін (1368— 1644 рр). Саме
тоді з'яви ли ся предки м ай ж е всіх
сучасних порід. Ц ентрам и їх р о зв е­
ден ня стали П екін, Ш анхай, Кантон.
І хоч як не берегли ки тай ські ім п ер а­
тори свої ж и ві скарби, в 1500 р. золота
рибка потрапила в Корею , а в 1502 р.—
в Японію, потім в Індонезію . Японські
лю бителі вивели чим ало нових ф орм і
кольорових варіантів золотої рибки.

Золота рибка.

Породи золотої
рибки:

1 — комета;
2 — вуалехвіст;
3 — перлинка.

10

П ерш им європейцем , який побачив і описав рибок
незви чайн ої краси, був відом ий італій ський м андрівник
М арко П оло (1254— 1324). П ро те, коли золоті рибки
потрапили до Європи, точно ніхто не знає. Н азиваю ть
різні дати, більш ість з них н ал еж и ть до X V II ст.
З ам орські дива, привезені на військових вітрильниках,
оселилися в просторих басейнах при дво р ах королів
під охороною кар ау л у гвардійців, підносились як дари
або я к винагорода дворянам.
Золоті рибки виведені лю диною від срібного карася.
Довго й ретельно відбирали селекціон ери з численного
потом ства найкращ их і най яскравіш и х екзем п лярів. Так
кр о к за кроком , працю ю чи над ко ж н и м поколінням ,
вони створили бли зько 130 порід.
Звичайні золоті рибки тако ї сам ої ф орм и як і карасі.
Л иш е яскраве золотисте забарвлен ня від р ізн яє їх. Є зо ­
л оті рибки і з вогненно-червоним тілом.
Рибка з трохи стиснутим з б оків тілом і довгим
хвостом, щ о нагадує н ап івпрозорий ш лейф, нази вається
кометою . В уалехвіст м ає яйцеп одібне тіло й довгий
роздвоєни й хвостовий плавець. Чим довш ий хвіст, тим
красивіш ою вваж ається рибка. Розповідаю ть, щ о в о д н о ­
го з вуалехвостів японського ім ператора хвіст був у 5
разів довш ий, н іж тіло. С пинний плавець т а к о ж п ови ­
нен бути високим, трим атися рівно, не звисати.
Риб з великим и, до 5 см, очим а називаю ть те л е ск о ­
пами. Якщо зіни ці очей золотих рибок н ап рям лені
вгору, то це зорегляд. С пинного плавця в зорегляд а
нем ає. Н ебесні очки (або водяні очки) м аю ть великі
ш кіряні м іш ки під очима, щ о надає їхн ій голові д о ­
сить кум едного вигляду. Є порода телескопів, очі яких
світяться в темряві, як у кота. Ч исленним и наростами,
ніби гривою, вкрита голова оранд і левоголовок.
Велике значення при визначенні породи й цінності
рибки має її колір. Т іло м о ж е бути о дноколірн е або
вкрите різном ан ітн им и плям ам и — білими, золотим и,
12

полум 'ян о-червони м и, чорним и, рож евим и, б лак и тн и ­
ми. С ріблясті риби з червоною плям ою н а голові н а зи ­
ваю ться червоним и ш апочкам и, золотисто-червоних
оранд з величезним и наростам и на голові називаю ть
гусячою головою . Ч асом зустрічаю ться д у ж е о р и гін ал ь­
ні варіанти забарвлен ня риб, наприклад, чорний т е л е ­
скоп з рубіновим и очим а або червона перли н ка — ри б ка
з великою опуклою лускою , на якій виблискую ть п е р ­
л ам утр о ві цятки. П ерлинки б ули виведені в К итаї у
1725 р. їх вваж али нац іональним багатством і дозволили
вивезти за кордон тільки через два століття. Багато п о ­
рід, виведених у Я понії в X IX —XX ст., залиш аю ться
рідкісни м и через о б м еж ен н я вивозу.
Н абувш и нової зовніш ності, золоті рибки не вт р а­
тили звичок карася. Вони рию ться в грунті, не в ід ­
мовляю ться від б у дь-яко ї їж і, лю блять просторі а к в а ­
ріум и і д обре почуваю ть себе у св іж ій воді.
К итайські ім ператори утрим ували свої ж и в і б агат­
ства в порц елянови х вазах, прикраш ених квіткам и л о т о ­
са. А китайські селяни для своїх улю бленців плели
з рисової солом и кош ики, такі щ ільні, щ о вода не ви л и ­
валася. Звичайно, такі акваріум и б ули н еп розорі, і за
рибам и спостерігати м о ж н а б уло тільки зверху.
Є вропейські натуралісти, крім екзотични х зол оти х
рибок, нам агалися утрим увати прісноводних і м орськи х
риб пом ірн их ш ирот. У середині X V II ст. трим али
в'ю на, щоб, спостерігаю чи за його поведінкою , п е р ед ­
бачати настання негоди.
П ерш ою європейською кн и ж к о ю з аквар іу м істи ки
б ула видана в 1797 р. в Тю рінгії «П рироднича історія
свійських тварин» Й. М. Бехш тейна, де описано ум ови
утрим ання в неволі в'ю на і золотої рибки.
Труднощ і, з яким и стикалися перш і акваріум істи,
б уло усунуто завдяки багатьом д осягнен ням б іології
в X V III—X IX ст.: відкриттю м ікроорганізм ів, дихання
і ф отоси нтезу рослин, виникненню н ауки генетики
тощо.
13

У кін ці м инулого століття аквар іу м істи ка н аб ул а
значного пош ирення. А нглійський учений-н атураліст
Ф. Г. Госсе, який запроп онував слово «акваріум», у 1850
р. влаш тував перш у виставку м орських акваріум ів
у Л ондонськом у зоопарку. Ч ерез два роки ця виставка
перетворилася на постійний Л ондонський акваріум .
Госсе вваж ав акваріум найкращ им засобом пош ирення
біологічних знань серед населення. В еликий у спіх м али
акваріум и, встановлені на Всесвітній виставці в П ариж і
1867 р. Ф р анц узькі лю бителі н аб ули достатнього д о ­
свіду д ля того, щоб- у 1869 р. П 'єр К арбоньє вперш е
зум ів добитися нересту м акроподів і виростити їх п о ­
том ство в акваріум ни х ум овах.
У Росію золотих рибок привіз із Ф ранц ії к н язь Гри­
горій П отьом кін. На розвиток акваріум істики вплин ула
діяльн ість Російського товариства акл ім ати зац ії тварин
і рослин, яке в 1863 р. в М оскві влаш тувало п ерш у в и ­
ставку акваріум ів з вітчизняним и прісноводним и р и ­
бами. У 1870 р. в С анкт-П етербурзі було створено Т о­
вариство лю бителів акваріум ів, яке очолив А. А. Н аба­
тов — автор к н и ж о к «М орський акваріум у кім наті,його
обладнанн я та д огляд за ним» і «К ім натний прісн овод ­
ний акваріум ».
У М оскві Т овариство лю бителів аквар іу м ів і т е р а ­
ріум ів заснував у 1899 р. М. Ф. Золотницький, який
написав «А кваріум лю бителя» — перш у в Р осії к н и ж к у
про акваріум .
На п о ч атку наш ого століття в к о л ек ц іях ентузіастів
акваріум істики було бли зько 130 видів риб. У П етерб ур­
зі, М оскві, Києві видавалися акваріум істичні ж урн али .
В К иєві Л. А. Ш елю ж ко заснував перш у в наш ій країн і
і найбільш у на той час в Європі риборозводню . Ця
риборозводня працю є і в наш і дні. Багато видів риб
Л. А. Ш елю ж ко зум ів розм н о ж и ти вперш е. Н а визнання
його засл у г один з видів аф рикан ських ко роп озуби х
риб названо епіп латис Ш елю ж ка.
14

І все-таки в д ореволю ційн ій Росії аквар іум істи ка
б ула доступн а лиш е окрем им ентузіастам та багатіям .
П ісля револю ції вона пош ирилася серед у сіх верств
населення. Зн ачення акваріум істики для виховання
чуйного ставлення до природи визнавали в Н ародн ом у
ком ісаріаті освіти, зо к р ем а Н. К. К рупська. У багатьох
містах кр аїн и з'яви ли ся гуртки акваріум істів. Д л я з а ­
безпечен ня їх рибам и при М осковськом у зо оп арк у
почала роботу риборозводня.
У роки Великої В ітчизняної війни (1941 р.) М осков­
ська риборозводня була зр уйн ована бомбою , ал е ч аст­
ково її від буд ували в ж е наступного року. Р иборозводня
постачала рибок у ш коли та дитячі садки, д авал а п о ­
трібн их м едицині зем новодних тварин аксолотлів.
У 1947 р. заверш илася відбудова М осковської риборозводні, а потім і К иївської. В країн і знову з'яви ли ся
товариства акваріум істів. Вийшли з д р у к у кн и ж к и в і­
дом их акваріум істів Ф. М. П олканова, М. М. Ільїна,
М. Д. М ахліна, В. С. Ж данова. З 1958 р. виходив всесою з­
ний ж у р н а л «Рыбоводство и рыболовство», потім «Ры­
боводство», в яко м у був розділ «А кваріум». Т епер ін ­
ф орм ац ію для акваріум істів подаю ть ж у р н ал и «Рыбо­
лов» і «П рирода и человек».
Великі к о л ек ц ії риб утрим ую ть зо о п ар ки і п р и р о д н и ­
чі м узеї. У багатьох м істах працю ю ть клуб и ак в а р іу ­
містів, які проводять виставки та кон курси. Ч им ало
гуртків акваріум істів створено при П алацах п іон ерів
і ю ннатських біостанціях.

СУЧАСНИЙ
АКВАРІУМ

Конструкції акваріумів. До п о ­
слуг акваріум істів — різном анітні
акваріум и із силікатного (віконного)
або органічного скла. П осудини м о ­
ж у т ь бути суцільносклян і, каркасні
або клеєні. С уцільн оскляні а к в а р іу ­
ми невеликі і використовую ться як
д о п о м іж н і для нересту риб або р о з­
веден ня корм у. У кулястом у суцільн осклян ом у аквар іу м і утрим ую ть
кількох невеликих рибок.
Із суцільносклян им и акв ар іу м а­
ми та банкам и треба поводитися
о береж но: вони легко б'ю ться або
тріскаю ться під час миття гарячок)
водою. Щоб цього не трапилось,
верхній о б різаний край їх об кл ею ­
ю ть прозорою липкою стрічкою .
С тавлять такі акваріум и на рівну
горизон тальну поверхню , вкриту
цуп кою тканиною .
Н айбільш ого пош ирення набули
акваріум и із силікатного скла, вм он ­
тованого в м еталевий каркас спе­
ціальною зам азкою . В иготовлення
їх потребує певних навичок. Вони
є в ш ироком у виборі в п родаж у.
Н абагато легш е виготовити к л е­
єний акваріум . О рганічне скло з 'є д ­
ную ть синтетичним и см олам и або
сум іш ш ю р о зч и н н и ка і стр у ж о к
органічного скла, а вікон не — силіко н -кау ч у ко ви м и клеям и КЛ, КЛТ,
ВГО «Спрут», «Стик», «Бізон». Д ля
аквар іу м а о б 'єм о м до 20 л скло м о ж е
бути завтовш ки 3 мм, на 60 л — 6 мм,
16

Послідовність
виготовлення
клеєного
акваріума.

на 120 л — 8 мм. Д ля дна б еруть скло н а 2 мм товщ е або
склею ю ть кіл ьк а тон ки х стекол. Торці стекол за ч и ­
щ аю ть наж даком , протираю ть ацетоном , п ром азую ть
тонким ш аром клею і склею ю ть, утрим ую чи їх липкою
стрічкою . П ісля того як клей затвердне, акваріум став­
лять на ребро, щ е раз пром азую ть клеєм ш ви і за л и ­
ш аю ть на три Дні висихати. С ил іко н -кау ч у ко ві клеї
17

витрим ую ть величезні навантаж ен ня, залиш аю чись
еластичним и після затвердіння. Р уйн ується цей клей
тільки під впливом д еяких речовин, наприклад, ліків,
яки м и лікую ть риб.
Н овий акваріум потрібно ретельно оглянути, щ об
скло бу ло цілим, а зам азка щ ільно приставала до скла
і каркасу. П еревозити й переносити акваріум треба
об ереж н о, не натискаю чи на скло. Беруть його тільки
за каркас. Н аповнений водою акваріум переносити
не м ож на.
А кваріум м ию ть теплою водою без м ила або р о зч и н ­
ників. Ф арбу н а склі зр ізу ю ть лезом бритви або зч и ­
щ аю ть вологою сіллю. А кваріум и з органічного скла
м о ж н а легко подряпати, том у їх м ию ть тільки ган ч ір ­
кою, бруд знім аю ть пластинкою оргскла або м 'як о ї
пластм аси. Новий каркасний акваріум заливаю ть водою
й щ одн я протягом ти ж н я зм іню ю ть її повністю або
частково. За цей час із зам азки вим иваю ться розчинн і
речовини.
В еликий акваріум заповню ю ть водою поступово.
Якщо він протікає, треба п очекати кіл ька днів: дрібн і
тріщ и нки в зам азці під тиском води затягую ться самі.
М ож н а насипати в воду дрібного цем енту й час від часу
збовтувати її, щ об частинки цем енту заповнили тріщ и н ­
ки. Якщо акваріум усе-таки протікає, воду зливаю ть,
просуш ую ть посудину газетам и (щоб не встигла р о з­
сохнутися на повітрі) і заливаю ть щ ілини силіконкауч у ко м , розплавленою сум іш ш ю воску й кан іф о л і або
клеєм БФ.
А кваріум ставлять на стіл або на інш у м іцн у п ід ­
ставку. Якщо його м ісце буде б іля вікна, то кращ е п о ­
вернути акваріум торцем до нього. Тоді сонячне світло
не перегріватим е во д у і не спричинятим е її «цвітіння»,
а взим ку х олодн е повітря менш охоло дж у вати м е акваргум. А кваріум и-нерестовищ а, виросткові тощ о р о з ­
м іщ ую ть у менш п ом ітном у місці.
18

Грунт. Декоративні предмети. Н айкращ ий грунт для
акваріу м а — гравій з округлим и зернам и розм іром від
2 до 5 мм. Інш і грунти м алопридатні. Д рібний пісок
засм ічується, органічні реш тки в н ьом у загниваю ть.
Щ ебінь з гострим и краям и м о ж е поранити риб, які
ведуть донний спосіб ж иття.
М орські кам інці, поступово розчиняю чись, під ви­
щ ую ть твердість води.
Якщо є потреба, грунт просію ю ть, а потім пром и ­
ваю ть проточною водою. Зручно робити це у відрі. С тав­
лять його у таз, а таз у ванну. Д рібні піщ инки при цьом у
осядуть у тазу і не засм ітять зливні труби.
Грунт в аквар іу м і розм іщ ую ть ш аром завтовш ки
2—3 см з нахилом до переднього скла. М о ж н а насипати
гірки, створити рельєф .
П рикраш ає акваріум кам іння. Й ого м о ж н а р о зм іщ у ­
вати поодин ці або групам и, у вигляді гірки. К ам інн я
не повинно м ати бурого н альоту рксидів зал іза або м іс­
тити сполуки кальцію й магнію . Вапняки й м арм ур легко
розпізнати, капнувш и на кам ін ь кіл ьк а кр ап ель кислоти
(м ож н а оцту). Якщо виділятим уться б ульбаш ки в у гл е­
кислого газу, кам ін ь д ля акваріум а н е м о ж н а ви к о ­
ристовувати.
У посудині з рибами, які рию ться й поїдаю ть р о с­
лини, кам ін ня залиш ається м ай ж е єдиною прикрасою .
А ле не слід класти д у ж е багато кам іння, бо не ви три ­
м ає дно. Великі кам ені клад уть прям о на скло й заси ­
паю ть грунтом, щ об риби не під коп али їх і не заш ко ­
дили собі.
Багатьом подобаю ться в акваріум і невеликі корчі,
гілки, сплетіння коренів. Д ля ц ієї мети по берегах
водойм збираю ть дереви ну вільхи або верби, я ка т р и ­
валий час п р о л еж ал а під водою. Не м о ж н а ви кори сто­
вувати д ереви ну щ ойно зруб аних дерев. Т аке д ерево
пліснявітим е протягом багатьох місяців, отрую ю чи
воду.
19

Зіб рані корчі очищ аю ть від кори, д обре мию ть, від ­
різую ть гнилі й зайві частини. П ісля цього виварю ю ть,
зм іню ю чи воду, поки вона стане безбарвною і дереви на
потоне. Щоб упевнитися, щ о плісені нем ає, виварені
корчі протягом т и ж н я ще вим очую ть у х олодн ій воді.
О здоблю ю чи акваріум , треба наслідувати природу.
Н едоречні в аквар іу м і пластм асові ф ігурки водолазів,
зам ки, черепаш ки м орських молю сків. С правж ня п р и ­
краса д ля аквар іу м а — свіж а зелень усіх відтін ків і
риби.
Щ об кр ізь заднє скло акваріум а не проглядав м ал ю ­
н ок ш палер на стіні, його затулю ю ть темно-синім , темно-зелени м або чорним пап ером чи заф арбовую ть.
Якщо на аркуш і паперу, більш ом у, н іж заднє скло,
нам алю вати аквареллю плям и тем них кольорів, і зім 'яти
його, а потім розпрям ити й при клеїти до зад н ьої стінки
акваріум а, то гра тіней створить вр аж ен н я скелястого
берега. Н е менш природно виглядає акваріум , до зад ­
ньої стінки якого п ри кріплено плоски й ящ и чок за р о з­
м ірам и скла і завглибш ки 5 см. У ящ и чку приклею ю ть
коріння, стебла очерету, ж м у ти трави, моху, ш м аточки
кори дуба, сосни.
Розм альоване підводним и п ей заж ам и заднє скло
акваріум а сприйм ається погано, бо зав ж д и видно, щ о це
м алю нок.
Вода. Риби та інш і водяні організм и д у ж е чутливі
до тем п ератури води, її твердості, кількості р о зч и н е­
ного в ній кисню.
Твердість води зал еж и ть від кількості розчинен их
у ній солей кальцію і магнію. В ираж аю ть твердість
у різни х одиницях. А кваріум істи користую ться н ім е ц ь­
ки м и градусам и твердості (один градус відповідає 10
м г /л СаО). П ри твердості 0—4° воду називаю ть д у ж е
м 'якою , при 4—8° м 'якою , при 8— 12° водою середн ьої
твердості, при 12—20° твердою , понад 20° д у ж е твердою .
У дистильованій і дощ овій воді нем ає ніяки х дом іш ок,
20

твердість її 0°. У при родних водойм ах цей п о к азн и к
зал еж и ть від того, яким и водам и вони ж и вл яться —
дощ овим и або грунтовим и, чи зустрічаю ть на своєм у
ш ляху вапняки, м арм ур, черепаш ник. Від твердості
води зал еж и ть активність сперм атозоїдів у м о л оках
і розвиток ікри нки після заплідненн я. Одні риби р о з­
м нож ую ться у твердій воді, інш і — тільки у м 'якій,
хоч м альки потребую ть поступового підвищ ення тв е р ­
дості, бо для росту кісток потрібний кальцій.
Щ об визначити твердість води, б еруть 1 г сухого
подрібненого господарського м ила і р озчиняю ть його
у невеликій кількості гарячої дистильованої або д о щ о ­
вої води (м ож на тако ж розтопити сніг з холодильника).
Розчиняти треба обереж но, щ об не під нялася піна. П о ­
тім розчин виливаю ть у будь-яки й циліндричний стакан
і доливаю ть д истильованої або дощ ової води до рівня
6 єм, якщ о м ило 60 % -не,або до рівня 7 см, якщ о м ило
72 % -не (вміст чистого м ила зазначено на бруску). Т е­
пер у к о ж н о м у сантим етрі рівня (шоста чи сьом а
частина) м іститься кількість мила, я ка сполучається
із солям и 1° твердості в і л води.
У велику пляш ку наливаю ть 0,5 л вип робуваної
води й додаю ть до неї п отроху м ильний розчин, зб о в ту ­
ючи. С початку на поверхні води б у ду ть тільки сірі
пластівці, потім з'явл яться мильні бульбаш ки, які п е р е ­
ливаю ться р ай д у ж н и м и барвам и й довго не зникаю ть.
П оява білої стійкої піни і м ильних бульбаш ок означає,
що всі солі, які зум овлю ю ть твердість води, зв 'яза н і
милом. К о ж н а ш оста (чи сьома) частина р о зч и н у н е й ­
т р алізувал а 2° твердості в 0,5 л води. Н априклад, якщ о
рівень м ильного р озч ину знизився на 3 см, то твердість
води 6°.
Точність такого вим ірю вання зал еж и ть від а к у р а т ­
ності виконання і набутих навичок. П охибка на 1— 2°
для аквар іу м а не істотна, а зручність і простота ви зн а ­
чення твердості води за допом огою м ила б езум овн і.
21

При твердості води пон ад 12° похи бки зростаю ть, том у
д о сл ід ж у в ан у воду розводять дистильованою , ви зн а­
чення повторю ю ть і враховую ть це в розрахун ках.
Д ля утрим ання більш ості риб твердість 8— 12°, х а ­
рактер н а для водопровідної води, цілком задовільна,
навіть коли в природі вони ж и в у ть у м 'якш ій воді.
А ле для нересту таких риб воду треба п ом 'якш увати,
розбавляю чи її дистильованою , дощ овою або сніговою .
О пади збираю ть у чистий посуд, при чо м у тільки після
кількагодин ного випадання.
Ч астково п о м 'якш у ється вода після кипіння. В цей
час сполуки кальцію і магнію з вугільною кислотою
розкладаю ться, виділяю ться вуглекислий газ і м ал о ­
розчинн і солі. П ісля ох о л о дж ен н я обер еж н о зливаю ть
верхній ш ар води, залиш ивш и трети ну о б 'єм у з осадом.
П ом 'якш ую ть воду деяк і рослини — ехінодоруси, криптокорини, елодеї, наяс.
Щ об збільш ити твердість води, в акваріум кл ад уть
ш м аточки вапняку, м арм уру, розчиняю ть грудочки
крейди.
Н а властивість води впливаю ть продукти р озк лад у
органічних реш ток, вуглекислий газ, який виділяється
в результаті ж и ттєд іяльн ості водяних організм ів. Від
кількості цих речовин зм іню ється активна реакц ія води,
я к у позначаю ть pH. П ри pH 7 вода має н ей тральну
реакцію , при pH 7— 14 — л у ж н у , при pH менш ому від 7 —
кислу. pH води більш ості прісних водойм — 6,2—7,5,
ки слі болотяні води маю ть pH 5—6,5. О скільки кальц ій
і м агній утворю ю ть з органічним и ки слотам и л у ж н і
розчини, спостерігається певна зал еж н ість м іж твердіс­
тю води і величиною її pH. Так, в А м азонц і твердість
води коливається від 0,5 до 2—3°, pH становить 6,2—
6,7, а в воді Н ьяса і Т анганьїки, твердість яко ї 15— 17°,
pH 7,2—7,9. А ле і м 'я к а вода м о ж е бути луж н ою , якщ о
в ній багато карб он ату натрію або інш их л у ж н и х сп о ­
лук, щ о не містять кальцію чи магнію.
22

Сильно- Кисла
кисла

р

Слабкокисла

Слабколужна

Лу:

9

10

Сильнолужна

и

12

13

и

« ррзгГ

Діанам ои
активної реакції
води, в якому

можуть жити
риби і рослини.

В изначати активну р еакц ію води важ .;о. Д ля цього
потрібний набір реактивів. Том у в акваріум і з не^ибагливим и рибкам и досить перевірити р Ь індикаторним и папірцям и, к о л ір яки х порівню ю ть з кольо ровою
ш калою .
П ідкислю ю ть воду водяні папороті, яванськи й м ох
і криптокорини, а т а к о ж відвар торф у. Щ об п ри готу­
вати відвар, у бляш анці протягом 15 20 х е к и п я т я іь
невеликий ш м аточок чистого верхового торф у. К оли
відвар стає світло-коричневим , його охолодж ую ть,
ф ільтрую ть і розливаю ть у пляш ки. У воду відвс.р д о л и ­
ваю ть потроху, до появи ж овтуватого від тін ку . П овн і­
стю виварений торф, щ о в ж е не забарвлю є воду, м о ж н а
використати для під ж и влен н я рослин. К рихтам и торфу
23

вкриваю ть дно в нерестовищ ах і в д екорати вних а к в а ­
р іум ах з деяким и рибами.^
Зм інити п о к азн и к pH у л у ж н и й бік м о ж н а розчином
питної соди. При цьом у pH треба вим ірю вати ін д и к а­
торним и пап ірцям и ч ерез певні інтервали часу, в р ах о ­
вую чи, щ о підвищ ення pH більш е н іж на дві одиниці
д ля риб см ертельне.
А ктивна реакц ія води м о ж е різко зм інитися, якщ о
сонце освітлю є зарості рослин: зелене листя ш видко
вбирає з води вуглекислий газ і зсуває pH д алеко в л у ж ­
ний бік. Т ом у густо засадж ен и й рослинам и акваріум
м о ж н а освітлю вати сонячним пром ін ням тільки вранці
й увечері.
П еред тим як наливати водопровідну воду в а к в а­
ріум , її відстою ю ть не м енш е доби в скляном у, пл аст­
м асовом у або ем альован ом у посуді, щ об звітрився хлор,
який р у й н у є зябр а риб і ш кідливо впливає на рослини.
У незаселений акваріум воду м о ж н а наливати прям о
з водопроводу, а через д обу садити рослини. Якщо
потрібно терм іново видалити хлор, воду нагріваю ть
до кипіння.
У сільській місцевості, де воду набираю ть з криниці,
треба перевірити, чи не забагато в ній заліза, яке так о ж
завдає ш коди зябрам риб. Вода непридатна для риб,
якщ о м ає присм ак зал іза або на відрах залиш ає ру д у
п л івк у оксидів. В акваріум і необхідн о тако ж у ни кати
кон тактів води з металом: ф арбувати м еталевий каркас
акваріум а, покривати водостійким лаком , бітум ом , гер­
м етиком або клеєм м еталеві частини обладнання.
Воду в акваріум наливаю ть обереж но, щ об струм ін ь
не розм ив грунт, не поруш ив складені з кам ін н я гірки
і не вирвав рослини. Зруч н о лити воду на тарілку, щ о
стоїть на дні.
Рослини. Н аливш и води на рівень 5— 7 см, м ож н а
садити рослини. С вітлолю бні рослини розм іщ ую ть
б ли ж ч е до д ж ер ел а світла, тіньовитривалі — в менш
24

Правильно
(праворуч)
і неправильно
(ліворуч)
посаджені
рослини.

о св ітл е н о м у к у тк у . В исокі рослим и са д я ть 3d н и з ь к ими ,
а м а л е н ь к і — н а п е р е д н ь о м у п л ан і.

Щоб виділити якусь велику красиву рослину, її м о ж ­
на розм істити серед низьких, поряд з кам енем або на
вільном у місці.
П еред висад ж уванн ям рослин у грунт на тр ети н у
підрізаю ть довге ко р ін н я і видаляю ть п о ж о в кл і листки.
25

Соляний
нагрівам:
1 — вилка;
2 — корок;
3 — електрод;
4 — трубка.

П отім роблять у п іск у ям ку, садять рослину і о б ер еж н о
засипаю ть піском ко р ін н я так, щ об воно не виглядало
з грунту, кореневу ш ийку о б о в'язко во залиш аю ть в іл ь­
ною. Рослини одного виду садять поряд. Рослини, які
розм н о ж у ю ться поділом стебла, т а к о ж збираю ть д о к у ­
пи. На к о ж н о м у стеблі повинно бути не м енш е 3—4 пар
або кілец ь листків. П ісля того як рослини висадж ено,
26

доливаю ть воду до верхньої рам и акваріум а. Л истки, які
заплуталися або зім 'яли ся, обер еж н о р озправляю ть р у ­
кам и або паличкою .
Нагрівач. Золоті рибки добре почуваю ть себе в ак ва­
ріум і з кім н атн ою тем п ературою 18...25 °С. Д ля б іл ь ­
ш ості тропічних видів воду нагріваю ть, підбираю чи
нагрівач відповідної п о ту ж н о сті (див. таблицю ).
Потужність нагрівана (Вт), потрібна
для нагрівання води в акваріумі на

Місткість
акваріума,
л

10
20
30
40
60
80
100

2°

3°

4°

5°

6°

7°

10°

12°

15°

5
8
11
14
18
19
20

7
12
16
20
26
29
ЗО

9
16
22
27
34
38
40

11
20
28
34
42
48
50

13
24
33
40
51
57
60

18
32
44
58
68
77
80

22
39
55
64
85
96
100

27
47
66
80
102
115
120

33
59
82
100
128
144
150

П ротягом р о ку тем п ература повітря в кім н аті п о м іт­
но зм іню ється, то м у д оцільно м ати нагрівач з р е гу л ято ­
ром тем п ератури або мати м енш п о ту ж н и й нагрівач
на літн і м ісяці. Д обові коли ван ня тем п ератури в м еж ах
1...2 °С не ш кідливі для риб.
Д ля м аленьки х нерестовищ зру ч н и й сам оробний со ­
ляний нагрівач: U-подібна скляна тр у б к а з вугільним и
електродам и в розчині к у х о н н о ї солі. С кляна труб к а
легко гнеться, якщ о її потрим ати над п о л у м 'ям газової
плити. Д ля р озч ину б ер у ть чверть чай ної л о ж к и солі
на скл ян к у води. Електроди виймаю ть з батарейок,
до ковп ачків припаю ю ть електричний ш нур з вилкою .
М ісце спаю вання ретельно зам азую ть см олою або гер ­
метиком. Т рубку з електродам и закриваю ть гум овим и
27

пробкам и. Усі з'єд н ан н я на приладі і дріт повинні бути
д обре ізольовані. Зм іню ю чи відстань м іж електродам и
та солоність розчину, м о ж н а зм іню вати п о туж н ість
нагрівача. С оляний нагрівач зручний і тим, щ о він н і­
кол и не перегоряє.
В аквар іу м і нагрівач розм іщ ую ть так, щ об його не з а ­
ливала вода, а частина трубки, щ о нагрівається, о б о ­
в'язково була занурен а, інакш е скляни й корп ус лопне.
Повітряний компресор. Фільтри. П ід час підігрівання
тепла вода кон центрується у верхньом у ш арі. Різниця
м іж тем п ературою води біля дна і біля поверхні навіть
у середн ьом у за розм іром аквар іу м і м о ж е становити
5—7 °С. Такі перепади тем п ератури ш кідливі для риб
і рослин. Х олодна вода застою ється біля дна, у ній
скуп чую ться ш кідливі гази — продукти р о зк л ад у ор га­
нічни х реш ток. Щоб запобігти цьом у, перем іш ую ть
воду за допом огою ком пресора. Виходить повітря к р ізь
розпилю вач з пористого піско ви ку або спеченого ти т а­
нового порош ку. Якщо бульбаш ки д у ж е дрібні, то ст р у ­
м інь повітря стає щ е й д ж ер ел о м кисню. Том у п отік
повітря регулю ю ть краником , затискачем або п ер етя­
гую чи тр у б к у ко м п ресора м іцною ниткою .
В акваріум і повинно бути стільки риб, щ об основ­
ним д ж ер ел о м кисню д ля них б ули рослини і поверхня
води, а ком п ресор лиш е допом іж н им . Якщо поруш ити
цю рівновагу, а ком п ресор з яки хсь причин зупиниться,
виникне задуха. Риби від нестачі кисню спливаю ть до
поверхні і заковтую ть повітря, потім гинуть.
П овітряний ком п ресор м о ж н а використати і як п р и ­
від д ля ф ільтра. Й ого дія полягає в тому, щ о бульбаш ки
повітря у вузьких тр у б к ах захоплю ю ть воду й створю ­
ю ть потік. С трум інь води спрям овую ть на ф ільтрую чу
масу, і вода стікає очищ еною .
Ф ільтри м о ж у ть бути зовніш нім и або внутріш нім и.
В нутріш ній ф ільтр м іститься повністю під водою. Це
т руб к а діам етром 20—25 мм, на я к у зн и зу надіваю ть
28

Внутрішній
(зліва) і зовнішній
(справа) фільтри:

1 — повітряна трубка;
2 — корпус;
3 — присосок;
4 — розпилювач повітря;
5 — поролоновий фільтр.
29

поролон. У тр у б к у до самого н и зу опускаю ть і з а ­
кріплю ю ть розпилю вач. Ч им вищ а трубка, тим ф ільтр
створю ватим е си л ьн іш и й ‘ струм ін ь води. П рисоскам и
внутріш ній ф ільтр чіпляю ть на заднє скло аквар іу м а
в м алопом ітном у місці. П рисоски повинні бути з ч ер во ­
ної гум и або п розори х синтетичних каучуків, чорна
гум а виділяє у воду отруйні речовини.
Н айпростіш ий зовніш ній ф ільтр легко зробити з Гподібної трубки. Верхня частина тр у бки виступає над
водою. Н а ш лях у витікаю чої води закріплю ю ть дірчасту
ко роб о ч ку з поролоном . Щоб у тр у б к у не потрапи ли
д рібн і риби, н и ж н ій отвір тр у бки закриваю ть п л астм а­
совою сіточкою або в зроблен і гарячою голкою отвори
протягую ть риболовну ж и лку.
Є в п р о д аж у інш і зовніш ні фільтри. У них вода також
нагнітається повітрям , а назад витікає інш ою трубкою
за принципом сполучен их сосудів.
Якщо воду ф ільтрую ть к р ізь синтетичні волокн а —
капрон, лавсан тощ о, їх попередньо зам очую ть у т е п ­
л ій воді або ки п'ятять. Щ отиж ня ф ільтрую чу м асу п р о ­
миваю ть, бо брудний ф ільтр сам стає д ж ер ел о м о т р у ­
єння.
Освітлення. К ім натного освітлення для рослин в а к ­
варіум і не вистачає. Т ом у протягом 11— 13 годин на день
його треба освітлю вати ш тучно лю м інесцентним и л а м ­
пам и або лам пам и ро зж ар ен н я. У становлю ю ть стільки
ламп, щоб їх загальна потужність становила 2 Вт на к о ж ­
ний квадратний децим етр площ і дна для лам п р о з ж а ­
ренн я і 2 /3 Вт для більш яскравих лю м інесцентних
ламп. Н айкращ е спостерігати за акваріум ом , якщ о св іт­
ло падає зверху і спереду. Б аж ано, щ об світло падало
рівном ірн о на всю площ у дна. Д ля цього встановлю ю ть
кіл ьк а лам п по 25 Вт. Якщо акваріум освітлю вати
однією яскравою лам пою , то в багатьох м ісцях буде
тінь, а під лам пою листя й кам ін н я ш видко об ростати­
м уть водоростями.
ЗО

Л ам пи розм іщ ую ть у реф лекторах, щ о відбиваю ть
світло або ховаю ть їх разом з інш ими при ладам и під
криш кою з ф анери чи пластмаси. Внутріш ню поверхню
криш ки ф арбую ть у білий колір. К риш ку і р еф лектори
від поверхні води відокрем лю ю ть склом, я к е на кіл ьк а
м ілім етрів підійм аю ть над каркасом акваріум а. К раплі
води з ни ж нього б о ку скл а освітленню не заваж аю ть.
Усі електричні з'єд н ан н я і проводи повинні бути
добре ізольовані. Баластні пристрої лю м інесцентних
лам п під час роботи нагріваю ться, це тепло м о ж н а ви ­
користати д ля нагрівання води, розм істивш и їх під ак ва­
ріумом.
Транспортування риб. Д ля перевезенн я на відстань
д есятка — двох м альків досить 0,5— 1 л аквар іум н ої
води в щ ільно закри тій посудині. Робити отвори в кр и ш ­
ці не потрібно. Воду наливаю ть на половин у або дві
третини об 'єм у. А гресивних риб перевозять поодин ці
або невеликим и групами, розсортувавш и за розм ірам и.
У б ан ку до риб не м о ж н а класти корм , рослини або
молю сків. Рослини перевозять у п оліетиленовом у м і­
ш ечку, загорнутим и у вологий папір.
Якщо риб везуть далеко, в інш е місто чи село, то до
цього треба добре підготуватися. Д о бу або дві риб не го­
дую ть — голодна риба м енш е сп о ж и ває кисню . П отім
розсадж ую ть риб у бан ки або в подвійні поліетиленові
міш ечки. У хол о дн у п ору р о ку риб п еревозять у т е р ­
мосі або добре захищ аю ть банки від пер ео х о л о д ж ен н я.
Н евелику б ан ку м о ж н а покласти у внутріш ню киш еню
одягу. У літку, навпаки, перегрівання води м о ж е сп р и ­
чинити за д у х у риб. Т ом у в д орозі воду продуваю ть
за допом огою гум ової груш і. За тем п ературою води п о ­
стійно стеж ать. Риб під час перевезенн я не годую ть.
Удома опускаю ть б ан ку з рибам и в акваріум , щ об
зрівнялася тем п ература води. Б аж ан о два ти ж н і п о тр и ­
мати нових риб в окрем ом у каран ти нном у акваріум і
з таким и сам им и ум овам и, як і в загальном у.
31.

Брати риб рукам и ні в яко м у р азі не м ож н а. Л овлять
їх сачком — дротяною прям окутною рам кою , на я к у
натягнуто сітку. Її глибина повинна бути трохи б ільш а
за ш ирину. В надто глибоком у сачк у риба зап л утається
і м о ж е поранити себе. Р учка сачка повинна бути такої
довж ин и, щ об м о ж н а б уло виловити рибу в б у д ь-яко м у
місці акваріум а.
Заселення акваріума рибами. А кваріум , крім риб і
рослин, населяю ть дрібн і найпростіш і, черви, гриби,
водорості, бактерії. Всі організм и аквар іу м а взаєм о ­
зв'язані.
Д ихаю чи, риби вбираю ть ки сен ь і видихаю ть в у гл е­
кислий газ, який використовую ть для свого ж и вл ен н я
зелені рослини. Рослини та к о ж дихаю ть киснем , але
на яскравом у світлі виробляю ть його значно більш е,
н іж вбираю ть, і завдяки цьом у вода насичується киснем.
Том у м іж рослинам и і рибам и повинна бути р ів н о ­
вага.
Не з'їд ен и й рибам и корм й екскрем ен ти м ікроорга­
нізм и переробляю ть на розчинні сполуки, придатні
для ж и вл ен н я рослин. М іж піщ инкам и акваріум ного
грунту нагр о м адж у ється детрит. Так установлю ється
рівновага м іж рибам и і м ікроорганізм ам и. П ідтримання
рівноваги в акваріум і м іж у сім а його м еш канцям и —
основне завдання акваріум іста.
Щ ойно обладнаний акваріум — біологічно незрівн оваж ени й. К риш талево чиста св іж а вода ч ерез кіл ьк а
днів м утніє, стає непрозорою від бурхливого р о зм н о ­
ж ен н я інф узорій. П отім вона за допом огою м ік роорга­
нізм ів очищ ається й набуває слабкого ж овтуватого в ід ­
тінку, як к а ж у ть акваріум істи, «старіє». Т ільки в таку
воду м о ж н а випускати риб. Щоб «старіння» проходило
ш видш е, в новий акваріум треба влити хоча б літр води
із старого акваріум а.
Заселяю чи акваріум рибами, тр еба виконати к іл ьк а
правил. П о-перш е, ум ови утрим ання повинні відпові32

Взаємодія організмів
та неживої природи
в акваріумі.

33

дати природним умовам, у яких ж и в е к о ж н и й вид риб.
П о-друге, акваріум ні в яко м у разі не м о ж н а п ер ен а­
селяти рибам и. Ц е ви сн аж у є їх і ускладню є догляд.
П о-третє, не м о ж н а трим ати в одном у акваріум і м и р о ­
лю бних і агресивних риб. Одні риби уж и ваю ться з усіме
сусідам и, інш і ворогую ть з рибам и свого або інш ого
виду. М аленьких заб іяк м о ж н а оселити разом з в ел и ­
кими м иролю бним и рибами. В аквар іу м і повинно бути
м ісце д ля плаванн я риб і схованки, якщ о це потрібно.
Догляд за акваріумом. Щоб аквар іу м мав п ри вабл и ­
вий вигляд, а риби і рослини б ули здоровим и, потрібно
за ним и доглядати. Щ одня під час годування спосте­
рігаю ть за рибами, стеж ать, чи не з'яви ли ся серед них
хворі, чи не час яку сь із риб від сад ж у вати на нерест.
П ісля годування реш тки їж і збираю ть скляною т р у ­
бочкою з гум овим ш лангом. Раз на ти ж д ен ь акваріум
ретельн о очищ аю ть від екскрем ентів, відм ерли х реш ток
рослин та інш ого бруду. Л езом чи ганчіркою витираю ть
перед н є скло від водоростей. Вилиту під час чищ ення
аквар іу м а воду зам іню ю ть відстояною свіж ою . П овні­
стю воду не зам іню ю ть. Зам іню ю чи воду, весь час сте­
ж ать, щ об нагрівач не опинився високо над поверхн ею
і не перегорів. К ращ е його на цей час вим кнути.
У літку часто виникає питання: щ о робити з рибами,
коли в квартирі нікого не залиш ається? О дин-два ти ж н і
здорові риби м о ж у ть залиш атися голодним и, це їм не
заш кодить. П еред в ід 'їзд о м треба почистити акваріум ,
подбати, щ об від перенаселення не бу ло зад ухи і зн и ­
зити тем п ер ату р у води на 2 ...З °С. У холодн ій воді
риби потребую ть м енш е їж і. Ні в я к о м у р азі не м о ж н а
перегодовувати риб в останній день, кидати їж у в а к в а­
ріум у надлиш ку, бо це спричинить' заб р у дн ен н я води
і захворю ван ня риб. Щоб б ез світла не загинули ак ва­
ріум н і рослини, акваріум ставлять біля вікна, але так,
щ об сонячне світло потрапляло на нього лиш е на кіл ька
годин.
34

Н авесні та вл ітку сонячне пром ін ня м о ж е сп ри чи ­
нити бурхли ве р о зм н о ж ен н я м ікроскопічних в о д о ­
ростей — «цвітіння» води. Це н еб аж ан е явищ е, бо вод о­
рості позбавляю ть інш і рослини світла. Розклад в ід м ер ­
лих водоростей призводить до задухи й о тр у єн н я риб.
Том у на час цвітіння води риб кращ е виловити з ак ва­
ріум а, в край ньом у разі треба посилити п р од ування
води повітрям і ф ільтрацію . Зам іню вати воду в цей час
не реком ендується, бо свіж а вода, я к і яскраве світло,
спричинять новий спалах цвітіння. У старій воді в за т і­
нен ом у акваріум і розвиток водоростей сповільниться
сам собою ч ерез кіл ька днів. Застосовувати проти ц ві­
тіння води хім ічн і речовини небаж ано.
Корм для дорослих риб. К орм д ля риб поділяю ть
на ж и ви й і сухий тваринний, рослинний та ко м б ін о ва­
ний. Звичайно, кращ е годувати риб ж и вим корм ом і л и ­
ше в разі необхідності зам іню вати його сухим.
Н айчастіш е годую ть риб трубочником . Й ого їдять
м ай ж е всі акваріум ні риби. Т рубочни ки — це м ал о щ е­
тинкові черви, які ж и в у ть у м у л і ставків, у за б о л о ­
чених річкових берегах. В исунувш и верхню частин у
тіла з грунту, вони весь час роблять коли вальн і рухи,
захоплю ю чи їж у : бактерій, найпростіш их, органічні
реш тки. У м ісцях скуп чен н я трубоч ників дно здається
вкритим рухливим червонуватим м охом . Зачерп ую ть
трубоч ників разом з м улом відром на довгій вірьовці.
Від м ул у їх пром иваю ть у ситі. П отім ставлять сито
над тазом так, щ об вода ледве тор кал ася ни ж нього
краю сита. Ч ерв'яки поступово п ереповзуть у воду
і зб еруться в р у х ливий волохатий клубок, а см іття
залиш иться на ситі. Зберігаю ть трубочників у банці з во ­
дою н а н и ж н ій полиці холодильника. Ш ар їх повинен
бути н е товщ ий 2 см. П ри щ оденн ом у ретел ьн ом у
пром иванні трубочники залиш аю ться ж и вим и кіл ька
тиж нів.
Т рубочни ки ж и ву ть там, де багато гнию чих реш ток,
35

Кормові об'єкти
для дорослих риб:

1 — циклоп:
2 — дафнія;
3 — діаптомус;
4 — босміна;
5 — коретра;
6 — трубочники;
7 — мотиль.

том у слід бути обереж ним , щ об не отруїти або не за р а ­
зити риб. Будь-який корм для аквар іу м а кращ е збирати
у водойм ах, де нем ає риб, яком ога далі від стічних
труб підприєм ств. Щ ойно виловлених ч ер в'яків кіл ьк а
днів не даю ть рибам, а витрим ую ть їх у воді, зам іню ю чи
її, щ об вимити ш кідливі реш тки.
П еред годуванням корм об о в'язко во пром иваю ть від
загиблих організм ів. Д ля риб з верхнім (напрямленим
угору) та кінцевим (напрям леним уперед) ротом корм
даю ть з годівниці — пін опластової рам очки, на яку
натягнута сітка. Д онним рибам корм кидаю ть на дно
акваріум а.
Разом з трубочником м о ж н а наловити м отиля —
червоних л ичинок ком ара дзвінця пухнастовусого.
Рідше зустрічаю ться личинки інш их видів ком арів. їх
тако ж м о ж н а згодовувати рибам. Інш им и тваринам и,
які виловлю ю ться разом з трубочником (личинки б а­
бок, п'явки, планарії), годувати риб не слід. Т ом у щ ойно
виловлений і пром итий корм розглядаю ть кр ізь зб іл ь­
ш увальне скло.
М отиль пром иваю ть кр ізь сита з різною сіткою і
згодовую ть рибам відповідно до їх розм іру.
Н айдовш е м отиль зберігається у х олоди льнику,
без води, на м окрій л лян ій тканині. Ш ар його повинен
бути не товщ ий 1 см. Л ичинки ком арів у тепловодн ом у
акваріумі зариваю ться в грунт і ш видко гинуть або з а ­
ляльковую ться, а потім перетворю ю ться на ком арів,
том у н ез'їд ен и й корм від р азу після годування в и д а­
ляю ть з акваріум а.
У товщ і води ставків м о ж н а пом ітити хм ари сірих,
чорнуватих та червонуватих р у хом их крапок. Це гіл л я ­
стовусі (дафнії, церіодаф н ії, босміни, хідоруси) та вес­
лоногі (циклопи, діаптом уси) рачки — най кращ и й корм
для м аленьки х рибок, які не м о ж у ть проковтн ути м о ­
тиля або трубочника. Рачків ловлять сачком з л егкої
ткани ни з дрібним вічком . Н айчастіш е вони зустрі37

чаю ться в заростях рослин, поб лизу поверхні, на освіт­
л ен и х ділянках.
Н а ж аль, зберігаю ться р ачк и погано. П еревозять
їх у б ан ках з водою . Д обу-дві зберегти д аф н ій і ц и к ­
лопів м о ж н а в холоди льнику, часто продуваю чи воду
повітрям . Д ля зб еріган н я рачків кращ е брати ни зькі
посудини, н ап ри клад ф отокю вети.
Висуш ена на сонці д аф н ія зберігається довго, але
більш ість вітам інів таки й корм втрачає. Якщо годувати
риб лиш е суш еною даф нією , то вони повільно р о зв и ­
ваю ться, часто не набуваю ть заб арвлен ня д оросли х риб.
Від постійного годуван ня суш еною д аф н ією в риб м о ж е
статися ро зл ад травної системи. П ри цьом у екскрем ен ти
тягн уться довгим и ниткам и, в ни х багато слизу і крові,
риби виснаж ую ться, хворію ть.
П овноцінним корм ом для риб м о ж н а вваж ати гр а­
нульовани й акваріум н и й ком бікорм латвій ського ви ­
робництва. Д о його склад у входять суш ен а д аф нія, рос­
линн і дом іш ки, кров, вітаміни, л ік и в проф іл акти ч н и х
дозах. Ц ей корм охоче поїдаю ть м а й ж е всі риби, навіть
мальки.
Час від часу рибам м о ж н а давати енхітрей — б іл у ва­
то-ж о вти х ч ер в'яків 20 мм завдовж ки . П остійно г о д у ­
вати енхітреям и риб не варто, бо від них риби ж ирію ть.
Розводити ен хітрей просто. У н евеликий п л астм а­
совий або дер ев'ян и й (не з хвойн их порід) ящ и чок н а­
сипаю ть п у х к о ї садової зем лі ш аром 10 см і кл ад уть
п ід ж и влен н я — кар то п л ян е пю ре, каш у, р озм оч ен у
в м олоці булку. Ч ерез кіл ьк а ти ж н ів з'яви ться б е з­
л іч енхітрей. Грунт повинен бути вологим , ал е не м о к ­
рим. Ящ ичок треба накрити склом. Т ем пература — 16...
20 °С. П еред годуванням риб ч ер в'яків пром иваю ть
водою.
Великі риби не відм овляю ться і від дощ ових ч ер в 'я ­
ків. їх треба лиш е пром ити і порізати.
Рибам, які потребую ть р о слинн ої їж і, згодовую ть
38

м 'я к і водяні рослини — елодею , наяс, ряску. О хоче вони
поїдаю ть салат і м олоду кропиву. Л истя цих рослин
обливаю ть окропом , чіпляю ть до них тягарець і о п у с­
каю ть в акваріум .
Тимчасово ж и вий корм м о ж н а зам іни ти н еж и рн ою
яловичиною , серцем, печінкою , ф іл е м орської риби,
крихтам и яєчного білка, креветкам и, розпарен ою і п р о ­
митою м анною крупою . Д ля велики х риб м 'ясо р іж у т ь
нож и ц ям и на дрібні ш м аточки, м аленьки м на склі лезом
н о ж а зіскрібаю ть окрем і волокна. П одрібнене m ':-jo
промиваю ть.
Риби-кулі, м алавійські цихліди, л абіри нтові та деякі
інш і риби з апетитом поїдаю ть м 'ясо молю сків. М ож н а
давати його й інш им рибам, попередньо розбивш и ч ер е ­
паш ку молю ска. Годувати риб м о ж н а лиш е а к в ар іу м ­
ним и молю скам и, бо м олю ски з при родн их водойм є п е ­
реносни кам и паразитів.
Риб годую ть двічі н а день у той сам ий час і в одном у
місці акваріум а. Вони ш видко звикаю ть до р е ж и м у й
заздалегідь збираю ться б іля годівниці. К орм у їм даю ть
стільки, скільки вони з'їдаю ть за 2— 5 хв. Від п ер еїд ан н я
риби ж и рію ть і перестаю ть р озм нож увати ся. їж у треба,
по м ож ливості, урізном анітню вати.
Годування мальків. О собливу у вагу слід звертати
на корм д ля мальків. Ж ивитися вони починаю ть від разу
після л ичинкової стадії, коли п ож ивні запаси ж о в т к о ­
вого м іш ка вичерпаю ться повністю . М альки більш ості
видів охоче поїдаю ть інф узорій. Ін ф у зо р ію ту ф ел ьк у,
загальновідом у одноклітин ну твари н ку завд о вж ки 0,1—
0,3 мм, м о ж н а знайти серед рослинних реш ток. Взявши
піпеткою кіл ька кр ап ель рідини і пом істивш и їх на скло,
під л уп о ю м о ж н а відокрем ити ін ф узорій від інш их
тварин. Д ля цього поряд капаю ть крап лю с в іж о ї води
і сірником сполучаю ть краплі. Ін ф у зо р ія ту ф ел ьк а
ш видко перепливе в св іж у воду. П ож и вний розчин
д л я інф у зо р ій готую ть за кільком а рецептам и.
39

Кормові об'єкти
для вигодовування мальків:

1 — коловертка брахіонус;
2 — інфузорія туфелька;
3 — коловертка філодіна;
4 — коловертка кератела;
5 — личинка циклопа;
6 — личинка артемії.
40

М о ж н а взяти 10 грам ів сіна без квіток і п роки п 'яти ти
його 15—20 хв в 1 л води. Відвар настояти 3 дні, потім
розбавити двом а літрам и д исти льованої води. Ін ф у зо р ії
в таких ум овах ш видко р озм нож ую ться. Б ан ку з в ід ­
варом закриваю ть м арлею , щ об у воду не потрапляв
пил, і оберігаю ть від сонячного пром іння. Д ля п ід ж и в ­
л ен н я б актерій м о ж н а додати 1—2 крап лі м о л ока раз
на 7— 10 днів.
М ож н а приготувати пож и вн и й розчин тільки на м о ­
лоці, без сіна. На 3 л відстояної води додаю ть 1—2 к р а п ­
лі знятого м олока. Ч ерез 2—3 дні розвиваю ться м о л о ч ­
нокислі бактерії. К у льтура інф узорій, вигодованих на
м олочн окислих бактеріях, нестійка, часто гине, н а стін ­
ках банки з'явл яється слизистий осад. В тако м у вип адку
к у л ьту р у тотую ть заново.
Д обре ро зм н о ж у ю ться ін ф у зо р ії на суш ен их і п о ­
дрібн ен их листках салату, ш кірочках бананів або гар­
буза.
Збираю ть ін ф у зо р ій на світло. Д осить яскраво осві­
тити б ан ку з ін ф у зо р іям и з одного боку, як ч ерез 10-—
15 хв усі вони перем істяться б ли ж ч е до д ж е р е л а світла,
звідки їх відсм октую ть скляною трубочкою . М альки
д еяких риб, н ап риклад багатьох харациновидних, д у ж е
чутливі до бактерій. Щоб очистити ін ф у зо р ій від б а к ­
терій, їх на день пом іщ аю ть у б ан ку з чистою водою ,
ін ф у зо р ії сам і знищ ать у сіх бактерій. П ісля цього м о ж ­
на підливати воду з інф узоріям и м алькам або процідити
вміст бан ки к р ізь ф ільтрувальни й папір і опустити цей
пап ір в аквар іу м з м алькам и.
Годую ть м альків та к о ж коловерткам и.
К оловертки н ал еж ать до найприм ітивніш их і найдрібніш их червів. Вони повільно перепливаю ть з м ісця
на місце, поїдаю чи м ікроскопічні водорості в зел ен ій
воді ставків і калю ж . Н айкращ е придбати чисту к у л ь ­
ту р у коловерток і розводити її на сінн ом у н астої так
само, як інф узорій.
41

У теплу п ору р о ку в ставках сачком з густої тканини
м о ж н а наловити «ж ивого пилу». Ц е най дрібніш ий
прісноводний планктон: личинки рачків (науплії), їхні
яйця, м ікроскопічні водорості, коловертки тощ о. Б іл ь­
ш их за розм іром тварин відмиваю ть на ситі.
Якщо поява м альків при пала на холодн у пору р о ку
і не м о ж н а знайти дрібного корм у, то їх м о ж н а го д у ­
вати личинкам и зяброногого рачка артем ії, яки й у в ел и ­
кій кількості населяє солоні о зера й лим ани (дорослі
рачк и великі, покриті ж о р стки м панциром і д л я го д у ­
ванн я м альків непридатні). Яйця артем ії ро кам и зб е р і­
гаю ться в скляних закри ти х б ан ках у п р о холод н ом у
сухом у місці. їх м о ж н а придбати в зоом агазинах. Щ об
дістати л ичинок артем ії, в і л води розчиняю ть 2 чайні
л о ж к и (без верху) солі і всипаю ть туди 1 чай н у л о ж к у
яєць. Воду продуваю ть, тем п ер ату р у води підтрим ую ть
т ак у саму, при якій л ичинок артем ії згод овуватим уть,—
так вони довш е залиш атим уться ж и ви м и в прісній воді.
Л ичин ки з'являю ться ч ерез 48, 36 і 24 години п ри тем п е­
ратурі відповідно 20, 25 і ЗО °С. К оли вилупляться
личинки, ком пресор вимикаю ть. П о р о ж н і оболон ки
яєц ь спливаю ть на поверхню , а червонуваті л и чинки
збираю ться на дні. Звідти їх відсм октую ть ш лангом.
Вихід л ичинок з яєц ь зал еж и ть від ум ов і строку їх
зберігання. П еред годуванням м альків ли ч и н о к ар тем ії
відловлю ю ть сачком з густої ткани ни і о б ер еж н о п р о ­
мивають.
П ідростаю чих м альків легко вигодовувати м ікроч ерв'якам и турбатриксам и завд о вж ки 1—2 мм. Р озво­
дять їх у плоскій посудині, наповненій сум іш ш ю п іск у
і торф у або м оху у співвіднош енні 1:2, до я к о ї додаю ть
трохи ч орн озем у й тертої моркви. Суміш заливаю ть
водою і варять 10 хв. О х о л о дж ен у сум іш розбавляю ть
до густоти см етани, на поверхню виливаю ть трохи к е ­
ф ір у і вносять кіл ька черв'яків. Від м оркви ч ер в'я к и
стаю ть червоними, у них багато вітам іну А. Н а сум іш
42

зв ерху клад уть кіл ьк а д ер ев'ян и х брусочків, на яки х
збиратим уться черв'яки. П ри розведен ні ч ер в 'я к ів на
рід ко м у толокні або то р ф і з сиром на п о ж и в н е сер е д о ­
вищ е м о ж н а покласти к р у ж еч к и моркви.
П еред годуванням м альків ч ер в 'яків пром иваю ть
у плоскій посудині, з яко ї їх зручно вибирати п ен зл и ­
ком . Ч ер в'як ам и в перш у чергу годую ть м альків, які
ж и вляться на дні акваріум а, нап ри клад м альків сомів.
Якщо м альки ж и вляться в товщ і води, вм икаю ть п р о д у ­
вання — і м аленькі черв'ячки, п ід хоплені течією , п ід ­
нім аю ться. Ж ивим и в акваріум і вони залиш аю ться м ай ­
ж е добу.
Годувати м альків потрібно часто, але м аленьки м и
порціям и, рівном ірн о протягом усього п ер іо д у їхньої
активності. Коли м альки перестаю ть плавати, зб и ваю ть­
ся в щ ільні зграї й засинаю ть, світло треба вим кнути
або пригасити, зм енш ити струм ін ь повітря в р о зп и л ю ­
вачі. Якщо м алькам не давати ч асу на сон або н а деньдва залиш ити голодними, то частина їх загине, реш та
погано ростиме.
У виростковом у аквар іу м і треба підтрим увати б езд о ­
ганну чистоту. Як правило, грунт у такий акваріум
не кладуть, щ об зру ч н іш е було щ одня чистити дно.
К ілька кущ иків ш видкоростучих рослин пускаю ть п л а­
вати або садж аю ть у горщ ики. Без рослин в аж к о п ід тр и ­
м увати воду чистою . Її постійно продуваю ть і ф іл ь ­
трую ть.
Велика кількість акваріум ни х риб виводить своє
потом ство у м 'як ій воді, а ж и ве в твердій. Т ом у м альків
н еобхідн о поступово привчати до більш твердої води,
підвищ ую чи її твердість на 1—2° на тиж день.
Молюски. Роль м олю сків я к санітарів акваріум а
акваріум істи часто перебільш ую ть. У трим ую ть їх в а к ­
варіум ах в основном у д ля повноти картини підводного
світу.
Н айчастіш е в акваріум ах утрим ую ть ч еревон оги х
43

44

м олю сків — ф із, ам пулярій, котуш ок, м елані, гелісом.
А м п ул яр ії великі за розм іром і м о ж у ть п о ш ко д ж увати
м 'як і частини рослин. Р озм нож ую ться м олю ски ікрою ,
драглисті грудочки яко ї відкладаю ть на підводн их п р ед ­
метах. А м п у л яр ії відкладаю ть гроно вел и ко ї ікри над
водою на скло акваріум а. В акваріум ах виведено ж о в ­
тих ам пулярій.
К орисним акваріум ни м м олю ском вваж ається м ел а­
ні. Вона прокладає собі ходи в грунті, чим зб іл ьш ує
н ад х о д ж ен н я свіж о ї води до коренів рослин і запобігає
гниттю реш ток. З гр у н ту м елані виповзаю ть тільки
вночі. Якщо м елані виповзаю ть з гр у н ту вдень, це є сиг­
налом , щ о акваріум треба негайно почистити, освіж и ти
воду. М елані теплолю бна, ж и ве при тем п ер ату рі води
понад 18 °С. М олоді м елані м о ж у ть вигризати нірки
в акваріум ній зам азці. Щоб цього не сталося, в ку тк и а к ­
варіум а на зам азку вм азую ть або проклею ю ть липкою
стрічкою см у ж к и скла.
Хвороби риб та їх лікування. Риби іноді хворію ть,
частіш е це трап ляється там, де нехтую ть чистотою
акваріум а. Захворю ю ть перш за все ослаблені риби,
ум ови утрим ання яки х не відповідаю ть природним .
Том у потрібна про ф іл акти ка хвороб. Якщо ж захворю ­
вання все-таки виникло, треба встановити його п ри чи ну
і лікувати риб за одним з обран их способів.
Умовно хвороби поділяю ть на зар азн і і н езаразн і.
До останніх н ал еж ать пош кодж ення, отруєнн я, н а сл ід ­
ки неправильного утрим ання, зад у х а та р о зл ади т р а в ­
л ен н я при неп рави льном у годуванні. Н езаразні х во р о ­
би висн аж ую ть організм і роблять його б еззахисним
перед м ікроорганізм ам и, які спричиняю ть зар азн і з а ­
хворю вання. З останнім и боротися д у ж е важ к о , інколи
нем ож ливо. Т ом у виявлених хворих риб треба негайно
ізолю вати від здорових і не д опусти ти пош иренн я
хвороби.
Н айчастіш е в акваріум і спалахую ть захворю вання,
45

спричинені одноклітин ним и д ж гути кон осц ям и , ін ф у ­
зоріям и, бактеріям и. Д ж гутикон осець оод ін іум о сел я ­
ється у верхньом у ш арі ш кіри риби, зябрах, плавцях
і спричиняє захворю вання оодініоз. Забарвлен ня риби
стає невиразним , зни кає блиск. Н а тілі висипаю ть б іл у ­
ваті та сірі вузлики, ніби піщ инки. Риба втрачає апетит,
плаває, погойдую чись, пош товхам и, часто треться об
якісь предм ети. П отім н а тілі відкриваю ться рани, з 'я в ­
ляю ться крововиливи, відриваю ться клаптики ш кіри.
Це означає, щ о оод ін іум оселився на ш кірі й утворив
цисту, яка вийш ла з тіл а і, зал еж н о від тем п ератури
води, три-чотири дні перебуває в стані спокою . П отім
циста розривається, і з неї виходять м ален ькі рухом і
д иноспори оодініум а. Якщо протягом 12—24 год диноспори не п ри кріпляться до тіл а риби, вони гинуть.
Знаю чи ж и ттєви й ци кл зб у дн и ка хвороби, м о ж н а
боротися з нею на стадії диноспор. Д обрим л ік у в ал ь ­
ним засобом при о одініозі є розчин 1 г х ім ічн о чистого
сул ьф ату м іді (II) в і л води. Т ехнічний м ідний куп орос
використовувати не м ож н а, бо в ньом у є дом іш ки, я к и ­
ми м о ж н а отруїти риб. Х ворих риб негайно п ер еса­
д ж у ю ть у невеликий, кращ е суцільносклян ий, акваріум ізолятор. К леєні си л іко н -кау ч у ко м акваріум и н еп р и ­
датні. Л іки руйн ую ть їх. Вода повинна бути акваріум на,
частково о свіж ена й продута. Т ем пература води 24...
26 °С. З а таких ум ов о о д ін іу м ш видш е проходить усі
стадії розвитку. Л ікуван ня проводять у двох окрем и х
банках з такою сам ою водою, як і в ізоляторі. Рибу п о ­
міщ аю ть у перш у б ан ку і поступово додаю ть по 100 мл
розч и н у сульф ату м іді (II) на ко ж н и й л ітр води. У цей
час необхідн о у в аж н о стеж ити за поведінкою риби, щоб
підібрати так у кіл ькість л іків (м ож ливо, менш у), при
якій ослаблена риба не отрую ється. Трим аю ть у цій
банці р и б у 10— ЗО хв.
П отім рибу переносять у д ругу банку. Тут з її ш кіри
зм ивається слиз разом із загиблим и спорам и. У цей
46

час ізолятор д обре м ию ть теплою водою і д ези н ф ікую ть
рож еви м розчином перм анганату калію . П ісля к о ж н о ї
ванни воду в ізоляторі та в б ан ках зам іню ю ть повністю .
Л ікуван н я проводять протягом 3— 10 днів 2— 3 рази
на день. М о ж н а ліку вати риб 10— 12 годинним и в ан н а­
ми. У цьом у випадку на 1 л води ізо л ято р а д одається
1,5 мл лікувального розчину.
Здоровим на вигляд рибам з акваріум а, в я к о м у ви ­
явлено захворю вання, роблять проф іл акти ч н і ванни і
влаш товую ть двоти ж невий карантин. П ри цьом у б а ж а ­
но розсадити риб у бан ки поодинці або невеликим и
групам и, щ об зм енш ити м ож ливість зар аж ен н я зд о р о ­
вої риби від хворої. У залиш еном у б ез риб ак варіум і
загинуть усі диноспори, і через ти ж д ен ь він буде гото­
вий до заселен ня здоровим и рибами.
Інш ий д ж гу ти ко н о сец ь — іхтіободо (інш а назва
костія) — спричиняє костіоз. Ж иттєвий цикл п арази та
такий самий, я к і в оодініум а. П ри цьом у зах во р ю ­
ванні на тілі риби з'являю ться багато слизу і сіруватож овті плям и, які з часом набуваю ть червон уватого від ­
тінку. Риби труться об предм ети, плаваю ть неспокійно,
пош товхам и. П ри сильном у у р аж ен н і зябр п оч ин ається
задуха.
Іхтіободо втрачає активність при тем п ер ату р і води
23...25 °С, а при ЗО °С він гине. Т ом у захворю вання
виникає лиш е в аквар іу м ах без нагрівача. Щ об п р и п и ­
нити хворобу, хворих риб відсадж ую ть, аквар іу м о б л ад ­
ную ть нагрівачем і протягом 2—3 діб підтрим ую ть т е м ­
п ературу води ЗО °С. Х ворих риб трим аю ть в ізоляторі
т а к о ж при високій тем п ературі води, якщ о д о звол яє
їхній стан, і лікую ть 5-годинним и ваннам и з розчином
б рильянтового зеленого (зеленки). У перш их два дні
на 3 л води капаю ть 4 крап лі 1% -ного спиртового р о з ­
ч ину зеленки, на третій — четвертий — 6 крапель. З е ­
л енкою лікую ть тільки дорослих риб. М альків л ікую ть
риванолом . Д ля багатогодинних ванн 0,1 г р иван олу роз47

чиняю ть у 40—80 л води, зал еж н о від віку риб. Виразки
та запаленн я на тілі д оросли х риб м о ж н а зм астити р о з­
чином, щ о містить 0,1 г риван олу в 100 мл води. Риванол
продається в аптеці у вигляді ж о вти х таблеток по 0,1 г,
які розчиняю ть в теплій воді, або готового розчину,
яки й розбавляю ть до п отріб ної кон центрації.
О дна з хвороб, н а я к у часто хворіє м олодь риб,—
п лавцева гниль. У хворих риб плавці розпадаю ться,
стаю ть кривавими, на тілі з'явл яю ться тем ні плям и, які
н езабаром перетворю ю ться на виразки. О дночасно п о ­
ч инається запаленн я киш ечника, риби стаю ть млявим и,
втрачаю ть апетит. Зб удн и к плавцевої гнилі — паличковидна бактерія, я ка ж и ве в брудній х олодн ій воді. О тж е,
запобігти захворю ванню м о ж н а д о д ер ж ан н ям чистоти,
особливо в густонаселених виросткових акваріум ах,
регулярн ою зам іною води. Л ікуван ня м о ж л и ве тільки
на п о ч атку захворю вання. Л ікую ть риб багатогодинними ваннам и з розчином риван олу або півгодинним и в ан ­
нам и з розчином перм анганату калію (0,5 г на 10 л води)
двічі на день. Д ійовим засобом проти описаних хвороб
є біцилін-5. Ц е сильний антибіотик, яки й вбиває м ік р о ­
організм и і практично не за ш к о д ж у є зд о р о в'ю риб,
У його розчині риб трим аю ть двічі на д ен ь по п івгод и ­
ни у ванні. Вміст од н ієї у п аковки антибіоти ка (1 500 000
ОД) розчиняю ть у 10 л води д ля д оросли х риб і в 20 л
д л я мальків. Біцилін-5 продається в аптеці. Р ечовина ця
д у ж е нестійка. П ісля р озкриття уп ак о вки зберігати його
м о ж н а лиш е кіл ька днів у холоди льнику. Біцилін-5 —
білий порош ок, у воді розчиняється неповністю , у т в о ­
рю ю чи ем ульсію . Розчиняти порош ок, як і всі інш і р е ­
човини, треба в окрем ій склянці при тем п ер ату рі 28 °С
і тільки потім д оли вати його розчин у воду, де вм іщ ено
хворих риб.
П лавцева гниль надзвичайно за р азн а д л я риб, том у
потрібно вж ити всіх заходів проти п ер енесенн я ін ф е к ­
ції: обливати окроп ом або витрим увати у р озчині пер48

Життєвий цикл
іхтіофтіріуса:

1 — паразитуюча
інфузорія;
2 — вільноплаваюча інфузорія;
3 — поділ;
4 — вихід
диноспор.

м анганату калію сачки, обладнання, банки. Д ля дезинф екц ії води від плавцевої гнилі в акваріум вносять 1/3
вм істу у п аковки біциліну-5 на 100 л води. Біцилін ш вид­
ко розк лад ається на світлі, том у кращ е це робити на ніч.
Воду перем іш ую ть посиленим продуванням . Риб у цей
час не годую ть. Т акі д ези н ф екц ії або л іку ван н я роб лять
протягом ти ж н я раз н а день.
49

У х олодн ій воді на ш кірі риб, на зябр ах і на плавцях
часто осідаю ть інф узорії. Ін ф у зо р ії іхтіоф тіріус осе­
ляю ться колоніям и, сх о ж й м и на сіруваті або ж о втуватобілі піщ инки. У риб, у р аж ен и х інш им и ін ф у зо ріям и —
хілодонелою , тріходіною , циклохетою ,— н а тілі з'я в л я ­
ється м олочн о-білий або сіруватий наліт, виділяється
слиз, плавці склею ю ться. Риби м ало їдять, незграбно
плаваю ть пош товхами, стаю ть лякливим и, тр уться об
грунт і підводні предмети.
Ж иттєвий ци кл парази ти чни х ін ф у зо р ій сх о ж и й на
ж и ттєви й цикл д ж гути кон осц ів. Л ік у ван н я проводять,
враховую чи беззахисність нецистованої вільноплаваю чої інф узорії, в ізоляторі при тем п ературі води, на к іл ь ­
ка градусів вищ ій від звичайної, розчином біциліну-5,
зеленки , р иван олу або кух о н н о ї солі. Розчйнивш и сто­
лову л о ж к у солі в невеликій кількості води, виливаю ть
розчин на к о ж н і 10 л води ізолятора. У таком у розчині
риби м о ж у ть бути тривалий час. Л ікувати риб м о ж н а та ­
к о ж короткочасни м и ваннами. Д ля них розчиняю ть сто­
лову л о ж к у солі на 1 л води. У такій ванні риб витри­
м ую ть 20—ЗО хв.
Л іку ван н я сіллю — неш кідливий і простий спосіб,
яким м о ж н а л іку вати багатьох, але не всіх риб. П огано
почуваю ть себе у солоній воді лабіри нтові риби, не ви ­
трим ую ть щ онайм енш ої кількості солі у воді пр існ овод ­
ні соми. Л егко піддаю ться лікуван н ю сіллю всі риби
солонуватих вод.
Д обре л ік у є ку х о н н а сіль грибкові хвороби — сапрол егніоз і зябр о ву гниль. С пори гриба сап ролегн ії п р и ­
кріплю ю ться найчастіш е на тілі висн аж ених та п е р е ­
о хол од ж ен и х риб, на п о ш ко д ж ен и х д ілян ках ш кіри
і на н езап ліднен ій ікрі, звідки п ереход ять н а ж и ві
ікринки. С початку проростаю ть дрібн і п у ч ки тонких
ниток, які розростаю ться в щ ільний білий або ж о в т у ­
ватий ш ар. Хворі риби труться об предмети, н ам агаю ­
чись звільнитися від нальоту, хитаю ться на м ісці. Роз50

ростаю чись, гриб у р а ж у є ш кіру, м 'язи , навіть внутріш ні
органи. Л ікую ть хворих риб риванолом , біциліном-5.
П ри зябровій гнилі гриб бран хіом іцес прон икає
в кровоносні судини зябр і закри ває їх, поруш ую чи
кровообіг. Риби сп очатку стаю ть неспокійним и, м ало
їдять. П отім у них відм ираю ть окрем і д ілян ки на зябрах.
Риба почин ає задихатися. Х ворих риб л іку ю ть к о р о т к о ­
часним и сольовим и ваннами. В аквар іу м і провод ять р е ­
тельний огляд і дези н ф екц ію всіх риб, воду частково
освіж аю ть, дно та стінки очищ аю ть від бруду.
Д еяк і акваріум істи-початківці додаю ть у во д у видо­
вого аквар іу м а із здоровим и рибам и в н евеликих к іл ь ­
костях ліки, вваж аю чи, щ о цим м о ж н а запобігти будьяком у захворю ванню . Ц ього робити ні в я к о м у разі
не м ож н а, бо л іки пригнічую ть і ш кідливі й корисні
м ікроорганізм и, спричиняю ть п оруш ення б іологічної
рівноваги, спричиняю ть повільне отр у єн н я риб. О крем і
збудн и ки хвороб пристосовую ться до незн ачн ої к о н ­
цен трації ліків, розм нож ую ться, і з ним и д у ж е важ к о
боротися.

АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВДЕННОЇ
АЗІЇ

О знайом лення з рибам и і во д я­
ним и рослинам и П івденної А зії п о ­
чнем о з ознай ом лен ня з рибами
острова Ш рі-Ланка.
О стрів л еж и ть недалеко від н у ­
л ьової паралелі в екваторіальній
см узі. Я скраве сонце і волога, яку
постачає теплий океан ,— причина
того, що основний колір на острові
зелений. О падів тут навіть більш е,
н іж потрібно: 1000 мм у «посуш ли­
ві» і до 6000 мм у дощ ові роки. Тому
на узбереж них рівнинах багато боліт.
На багнистих зем лях скр ізь утворю ­
ю ться великі й м аленькі ставки, ями.
Вода тепла, 26...ЗО °С, слабокисла.
Усю товщ у води п рон изую ть сп л е­
тіння рослин, над водною п оверх­
нею піднім аю ться їхні квітконоси,
тягнуться вгору болотяні трави.
О собливо багато тут кри птокорини, лім ноф іл, водяних папоротей,
апоногетонів. З 50 видів роду крипто ко р и н а на острові зустрічається
м ай ж е половина. Ростуть вони в тіні
у зд о в ж берегів, часом виходять
на суш у. В у сіх кри птокори н листки
розм іщ ені на довгих череш ках і з і­
брані розеткам и. П ереваж н а б іл ь­
ш ість рослин має ланцетовидну
л исткову пластинку.
О дна з най дрібніш их кр и п то ко ­
рин — м аленька
я с к р а в о -з е л е н а
крипт окорина Н евіля. Д у ж е гарно
виглядає вона в перш ом у ярусі а к ­
варіум них рослин, створю є суціль52

ний килим заввиш ки близько 5 см. Інш і, пош ирені
в аквар іу м ах ланкійські криптокорини, м аю ть висоту
12— 15 см. К раї їхніх листків трохи хвилясті. Д у ж е м ін ­
лива за забарвленням і ф орм ою листків кри п то кори н а
Вендта. П ри яскравом у освітленні її листкова пластинка
виростає ш ирока, хвиляста по краях, звер х у оливковозел ен а з тем ним и рискам и, зн и зу —- оливкова. В н ап ів­
тем ряві череш ки і листки видовж ую ться, м алю нок зн и ­
кає. У од нієї з пош ирени х різнови дн остей крипт око­
рини Вендта листки світло-зелені, на довгих червонувато-коричневих череш ках. По цен тральній ж и л ц і ч ер ­
вонуватий відтінок заходить до середини листка. Р осли­
на м о ж е створю вати густі зарості. М олоді рослини
виростаю ть з кореневих паростків. К рип токорини д обре
витрим ую ть затем нення. Н айкращ е ростуть на к р у п н о ­
зернистом у, засм ічен ом у або п ід ж и влен о м у торф ом
піску.
П рикрасою будь-якого аквар іу м а є л ім н о ф іл а (амбулія). Товсте стебло рослини несе кіл ьц я р о згал у ж ен и х
світло-зелени х листочків, щ о нагадую ть страусове пір'я.
Різні види лім н о ф іл відрізняю ться за ф орм ою листків,
розм ірам и, але на перш ий погляд вони д у ж е схож і. 40
видів цих рослин пош ирені по всій П івденній А зії, б іл ь ­
ш ість з них росте в невеликих водойм ах з повільнотекучою і стоячою чистою або слабозабарвлен ою ч ас­
точкам и глини водою.
Л ім но ф іла велет енська має товсте стебло, листки
її завд о вж ки близько 7 см. У лім н о ф іл и сидячоквіт ково'і 'кіл ьц я листків 3—4 см у поперечни ку. В ерхівки
рослин д у ж е ніж ні. їх м о ж у ть пош кодити р о слиноїдні
риби.
Н а освітленом у сонцем м ілководді ростуть пиш ні
кущ і хвиляст ого апоногетона. П ідводні листки разом
з череш ком буваю ть завд о вж ки до 40 см. Ф орм а л и с т к о ­
вої пластинки м інлива: д у ж е видовж ена, трохи довгаста
або округла. Н а чистом у п іску листки стаю ть нап івпро53

зорим и, ж овтувато-зелен им и. Н а грунті, багатом у на
пож и вн і речовини, рослина набуває соковитого зе л ен о ­
го кольору. М олоді апоногетони з двом а-трьом а л и сточ ­
ками і бульбочкою , завбільш ки з горош ину, з'явл яю ться
на довгих вусах, як у полуниць.
У во дяно ї папороті листки світло-зелені, тонкі, з і­
брані у великі кущ і. П оряд ростуть вирізьблені гілочки
папороті дрібнолист ої, або сітчастої. Д очірн і рослини
папоротей з'являю ться прям о на листку, особливо часто
в м ісцях злом у. Коли на м аленькій рослинці з'явл яться
власні корінці, во ка почин ає рости самостійно.
П оверхню стоячих водойм вкри ває м 'як и й килим
тем н о-зелен их р о згал у ж ен и х пластинок м оху ричії. Н ад
ним піднім аю ться сизо-зелені опуш ені ро зетки в о д я ­
н ого салату, або пістії, сх о ж і н а н ап івр о зквітл у квітку.
Біля поверхні води, серед м 'як и х корін ців плаваю чих
рослин, ховаю ться азіатські щ учки. Ц е к о р о п о зуб і риби.
Вони не родичі сп р авж н іх щ ук, але сх о ж і на них ф о р ­
мою тіла. Н а голові у риби є б ли скуча плям а, щ о п р и ­
вертає у вагу ком ах. Щ учки ж и вл яться личинкам и і л я ­
л ечкам и ком арів, які сную ть біля поверхні водойми,
а т а к о ж ком арам и і м ухам и, які падаю ть у воду.
Т ут ж е, біля поверхні, плаваю ть згр аї м альків расбор
і барбусів різни х видів. Роди расбора і б арб ус — н ай ­
більш і в родині коропових. Разом з гірінохейловим и,
в'ю новими, гом алоптеровим и та ч укуч ан ови м и к о р о п о ­
ві риби об 'єд ную ться в підряд короповидних, яки й в и ­
д іляю ть серед інш их риб за відсутністю на щ елеп ах
зубів. Л ичинок, ком ах, рачків, ч ер в'яків і р о слинн у їж у
риби перетираю ть глотковим и зубам и, які м істяться на
видозм інених зябрових дугах. Тіло коропових стиснуте
з боків. У д еяк и х видів риб є одна або дві пари вусиків.
Велика кіл ькість д рібних видів короп ових п отрап ляє
до акваріум а. Х иж аків серед короп ових риб практи чн о
нем ає. К оропові ж и в у ть зграям и. У зграю збираю ться
риби приблизно одного віку. У боротьбі за існування
54

55

зграйний спосіб ж и ття дає переваги м иролю бним д р іб ­
ним тваринам перед одинакам и. Зграєю риби пливуть
впевненіш е, не звертаю ть у б ік без необхідності, з а ­
ощ ад ж ую ть сили і м енш е витрачаю ть кисню на дихання.
У зграйної риби, яка опинилася на самоті, поступово
розвиваю ться розлади: втрачається апетит, р ухи стаю ть
м етуш ливими, риба м о ж е загинути. Тому зграйних риб
в ак вар іу м і утрим ую ть 3—4 пари.
Зграї буваю ть двох типів: б ез в о ж а к а і з вож аком .
В перш их усі риби займ аю ть однакове становищ е. Зграї
з вож ак о м зустрічаю ться рідш е. Такі зграї, нап риклад,
у м а л а б а р с ь к и х д а н і о. У центрі згр аї з 8— 10
риб ок — найсильніш ий даніо. К о ж н а зграя займ ає п ев­
ну д іл я н к у у водойм і і не д о п у скає туди інш их.
Тіло даніо струнке, основне забарвлен ня синю ватозеленувате, сріблясте. У дорослих сам ців р о ж еви й від ­
тінок. З а головою — кіл ька ж о вти х ш трихів, від яки х до
хвоста тягнуться золотисто-ж овті смуги. С пина о л и вк о ­
ва, черевце сріблясто-рож еве. П лавці сам ця біля основи
червонуваті. У сам ок смуга, я ка проходить узд овж
верхньої лопаті хвостового плавця, більш е, н іж у самців,
вигнута вгору. Д овж и н а тіла д ан іо 10 см.
Трим аю ться м алабарські даніо в ш видкотекучи х р іч ­
ках поруч з ч о р н и м и б а р б у с а м и . Тіло барбусів
високе, 6 см завдовжки. Упоперек тіла проходять чотири
чорні смуги. Передня половина тіла пурпурова, задня тем ­
на, з зеленуватим блиском. Спинний, анальний та черевні
плавці вугільно-чорні. Н айпривабливіш ого заб арвлен ня
набуваю ть дорослі самці, які з ко ж н и м нерестом стаю ть
усе красивіш им и.
Витоки ланкійськи х річок здебільш ого в горах, д е під
тінистим пологом зелен и х дж у н гл ів б іж ать по к а м 'я н и ­
стих схилах п розорі струмки. Т ем пература води 23...
26 °С. П адаю чи з кам еня на кам інь, вода р о зб р и зк ується
і піниться, насичується киснем. Ось великий улам ок
став на ш ляху п о то ку й утворилася м аленька запруда.
56

Тут серед кам ін ців і густих кущ иків водоростей х о ­
ваю ться виш нево-червоні з чорною по зд о вж н ьо ю с м у ­
гою в и ш н е в і б а р б у с и. Д овж и н а риб ок 5 см. Тіло
вузьке, звер х у темніш е. Н из хвостового стебла із зо л о ­
тистим блиском . Забарвлен ня сам ки бліде, черевц е
округле, плавці ж овтуваті. У сам ця плавці червон і з ч о р ­
ною облям івкою .
У субекваторіальн ом у клім аті більш ої частини Ін д ії
д обре виявлені сухий і вологий сезони. К ількість опадів
зал еж и ть від н ап р ям у вітру. П ід час злив річ ки в и х о ­
д ять з берегів, розливаю ться. Вирвані з корін ням р о сл и ­
ни переносяться потокам и калам утн ої води з м ісця
на місце. П ісля повені водойм и знову відокрем лю ю ться,
в к о ж н ій з них розвивається свій рослинний і твари н ­
ний світ. Річки, щ о течуть з глибини півострова, так
і залиш аю ться калам утним и, том у рослинам на дні світ­
л а не вистачає. Ростуть вони лиш е н а поверхні води,
й у зд о в ж берегів. Це очерети, осоки, б ам букові гаї.
У спокійни х ставках і затоках вода очищ ається не тільки
ч ерез відсутність течії, а й завдяки виділеним р осл и ­
нам и речовинам , щ о склею ю ть дрібні часточки й осад ­
ж ую ть їх. У п розорій воді рослини починаю ть ш видко
рости, виносити на поверхню свої квітки. Ц е букети ки
білувато-рЬ ж евих дзвоників лім ноф іли, запаш ні к о л о с ­
ки апоногетонів.
В Ін д ії д у ж е багато рослин-косм ополітів, тобто т а ­
ких, щ о пош ирені в теп лом у клім аті по всій Землі. Ц е і
водяна папороть, і пістія, ричія, ряска, водопериця,
роголисник. Стебло в двох останніх рослин довге, л и ст­
ки м істяться на н ьом у кільцям и. У во до п ер и ц і листки
пірчасті, м 'які. Л источки р о го ли сн и ка довгі, р о зг а л у ж е ­
ні, ж орсткі. С тебло д у ж е лам ке. Зустрічаю ться ці р о сл и ­
ни і на Україні.
Л истки ва ліснер ії зібрані в розетки і яскраво-зеленими стрічкам и піднім аю ться кр ізь усю товщ у води,
стеляться по поверхні водойми. Д о вж и н а листка ЗО— 40
57

58

Рослини:

а — лімнофіла
сидячоквіткова;
б — лімнофіла
велетенська;
в — криптокорина
Вендта;
г — криптокорина
Невіля.
59

до 100 см і більш е. Рослина ця дводом на, має цікавий
спосіб розм нож ення: під час цвітіння з'являю ться н еп о ­
казн і зеленуваті ж ін о чі квітки на довгом у квітконосі.
М аленькі чоловічі квітки розвиваю ться занурен им и,
у п ро зо р ій оболонці. П отім вони відлам ую ться від н іж ­
ки і спливаю ть на поверхню , де запилю ю ть ж ін о ч і
квітки. П ісля запи лен ня квітконос ж ін о чи х квіток с к р у ­
чується в спіраль, і насінн я достигає під водою. В а к в а ­
ріум ах, н а ж аль, пош ирені тільки ж ін о ч і рослини. А ле
валіснерія ш видко р о зм н о ж у ється й вегетативно, за д о ­
пом огою вусів, н а кін ц ях яки х виростає м аленьки й
кущ ик. М олода рослина злегка закріп лю ється в грунті
б ілим и корінцям и, а ч ерез ти ж д ен ь-д ва від н еї т ак о ж
виростає новий вус. М асове пош ирення валіснерії, во ­
допериці та роголисни ка б уло б нем ож ливе, якби
не їхня надзвичайна невибагливість. Рослини добре
ростуть і р озм нож ую ться в акваріум і.
Видовий склад риб здебільш ого спільний д ля Ш ріЛ ан ки і д ля південної частини Індії. Так, з ЗО видів
л анкійськи х коропових 20 оселилося і на м атерику.
Д ля річ о к ву зьк о ї смуги м усонних лісів н а захід н ом у
у зб е р е ж ж і звичайним видом є м алабарський даніо.
У ставках біля поверхні плаваю ть азіатські щ учки. У р іч ­
ках водиться кіл ька видів барбусів, зокрем а барбус
аруліус, ф ілам ентоза та інші. П олю є за м алькам и сх о ­
ж и й на срібну стрілу сарган. Довгі, я к пінцет, щ елепи
саргана вкриті дрібним и гострим и зубами. Свою ж ер тв у
сарган захоплю є, стрім ко кидаю чись на неї, зати скує
її впоп ерек тіла і ковтає цілою . Більш ість сарганів —
м орські риби. А ле сріблястий азіатський сарган пош и­
рився в у сіх ставках і спокійних р іч ках від Ін д ії до Ін д о ­
китаю і н а островах М алайського архіпелагу. Таких
переселенців називаю ть первинном орським и видами.
З м оря переселилося до р іч о к щ е кіл ька видів риб.
А ле трим аю ться вони здебільш ого зони зм іш ування с о ­
л он о ї і прісн ої води в гирлах річок, у зб е р еж н и х со л о ­
60

нуватих водойм ах з стоячою водою. Д вічі на д ен ь проти
течії річ о к п іднім ається вгору припливна хвиля, яка
заносить м орську воду на десятки кілом етрів у русло.
Н іби із золотистого скл а вирізьблено тен дітн е тіло
с к л я н о г о о к у н я з родини робалових. Видно к о ж ­
н у кісточку, к о ж н у су ди н к у в прозором у тілі. В нутріш ­
ні органи при криває срібляста плівка. С пинних плавців
два, перш ий складається з колю чок. К рай анального
плавця в д оросли х сам ців облям овани й блакитною л і­
нією. В природі скляні окун і виростаю ть до 7 см, в а к в а ­
ріум і — з п 'яти ко п ій ко ву м онету. Зграйні, д у ж е сп о ­
кійні риби. Ж ивляться дрібною ж и вою їж е ю в товщ і
води.
Д у ж е цікаві види о б 'єд н у є р од ина ч оти ри зуб и х —
риб-куль. Тіло в них яйцеподібне. Ш кіра гола або всіяна
м ікроскопічним и голочками. Ч еревних плавців немає.
Риби пересуваю ться у воді не д у ж е ш видко, але в будьяком у напрям ку, ш видко рухаю чи при цьом у м ал ен ь­
ким и прозори м и грудним и та спинним плавцям и. Чотиризубим и р од ина назван а за особливу будо ву щ елеп,
які складаю ться з чотирьох кісткових пластин з гостри­
ми, я к лезо бритви, краям и. Ц ими м іцним и щ елепам и
риби розчавлю ю ть і розтираю ть череп аш ки м олю сків,
щ об з'їсти їх м 'ясо. Очі ри б и -кулі пом ітно виступаю ть
по боках великої голови. Будова їх у нікальна. По краях
рогівки ока є округлі клітини, від яки х до цен тра ока
тягнуться тонкі вирости. К оли риба пер еб у ває у тем ряві,
ж овто-червон ий пігм ент зо сер ед ж у ється в кулястій ч ас­
тині клітини, а коли на око потрапляє яскравий п р о ­
мінь, пігм ент перем іщ ується у вирости й послаблю є
світло в 100 раз. Такі «сонцезахисні окуляри» даю ть
рибі м ож ливість бачити однаково добре в напівтем ряві
глибин і на поверхні.
Більш ість азіатських р и б -ку л ь поводиться д у ж е
агресивно щ одо всіх риб. Ж и вуть вони п ер еваж н о серед
рослин або кам іння. Н епроханих гостей зустрічаю ть
61

перед схованкою й лякаю ть, н а м а ­
гаю чись прогнати. П ри цьом у риба
ш видко заковтує воду в особливий
відросток ки ш ечника і р о зд у в аєть­
ся, м ов м 'ячик, показую ч и п ротив­
никові, яка вона велика. П ри зу с т р і­
чі двох р иб-куль бійка м іж ними
починається із взаєм ного «обпльо­
вування» струм енем води. Від си л ь­
ного противника ри б а-куля при
перш ій нагоді спритно тікає. Якщо
якийсь х и ж а к усе-таки поласує її
м 'ясом , то його чекає страш на
смерть. П ечін ка ри б и -кулі виробляє
тетр ао д о то к си н — о тр у ту ,
в тр и ч і
сильніш у за отруту кобри і в триста
разів за отруту гадю ки. О днак у пев­
ній п роп орції розведений тетр ао д о ­
токсин — еф ективні л іки проти д е ­
яки х серцево-судинних хвороб. Т о ­
м у здобуті з велетенських м о р ­
ських р иб-куль кри ш талики отрути
ціняться д о р о ж ч е за діам анти.
У наш их аквар іу м ах найчастіш е
ж и ве к у т к у т і я. Д овж и н а тіла
цієї риби-кулі — бли зько 8 см. З а ­
барвлен ня сіро-кори чневе або ол и в­
кове з д рібн им и плям ам и, щ о д обре
м аскує рибу під ко л ір грунту. Ч е ­
ревце брудно-біле. С ам ки трохи
дрібніш і, забарвлен ня їх світліш е.
В аквар іу м ах ри б у-кулю у тр и ­
м ую ть окрем о. К о ж н а риба п о ви н ­
на мати свою схованку — квітковий
горщ ик, печ ер ку з кам ін н я тощо,
їд ять ці риби бу дь-яку недрібн у
62

Риби узбереж них
водойм Індії:

1 — саргани;
2 — скляні окуні;
3 — куткутія;
4 — хоботорил
вічкастий.

НЕП

Рослини:

а — валіснерія;
б — роголисник;
в — водопериця.

ж и в у їж у , невеликих р и б о к і молю сків. Ж и вуть о д н а ­
ково добре в прісній і ^солонуватій воді (1 столова
л о ж к а к у х о н н о ї солі на 10 л води).
У природних ум овах під час р о зм н о ж ен н я к у тк у тії
опускаю ться вниз по річці до більш солоної води. Ікру,
від кл аден у на плоский кам інь, оберігає сам ець, о б м а­
хую чи її плавцям и. Л ичин ок він переноси ть у зроблен у
ним в грунті бо р о зен ку й о х о р о н яє їх кіл ька днів.
Н а протилеж н ість первинном орським , д еяк і види
риб переходять з прісних вод до солонуватих. Це,
зокрем а, х о б о т о р и л
в і ч к а с т и й , який ж и ве
в річках та у зб е р еж н и х водоймах. їж у він розш укує,
рию чись уночі в м 'я к о м у м улистом у дні. Тіло його
д обре пристосоване до цього — довге, пасовидне, плавці
зсунуті назад. Голова конічна, ніздрі м істяться на д ов­
гому ч утливом у хоботку, яки м риба н ам ацує ч ерв'яків
та л ичинок ком ах. П еред спинним плавцем є довгий
ряд вільних від перетинки колю чок. З а це х оботори лів
називаю ть щ е колю чим и вуграми. Ч еревних плавців
немає.
Забарвлен ня риби сіре з коричню ватим відтінком ,
ч еревце світле. Різко виділяю ться на спи нном у плавці
вузькі світлі кіл ьц я з тем ною серединкою . Н а голові
розм иті світлі цяточки, кан ал бічної л ін ії добре п о м іт­
ний. Д овж и н а тіл а — бли зько 35 см.
У трим ую чи хоботорилів, необхідн о зваж и ти на те,
що вони не відм овляю ться від своїх звичок у неволі.
У ночі вони рию ться в грунті, а вдень зариваю ться так,
щ о видно тільки голову. Щ об риби не травм увалися,
гравій в аквар іу м і повинен бути дрібн ий і о б ов'язково
б ез гострих країв. Рослини із м іцним корін ням риби
не вириваю ть, часто відпочиваю ть у їх гущ авині. А ква­
ріум тр еба щ ільно закривати, бо зб у д ж ен и й або п ер е ­
л якан и й хоботорил м о ж е ки нутися до поверхні, ви сл и з­
н ути в найм енш ий отвір і загинути н а підлозі.
Д ельта Гангу — один з густонаселених лю диною
64

районів світу. П риродні ум ови сприяю ть вирощ уванню
рису. С м арагдові, дбайливо д оглянуті кл аптики рисових
полів тут виднію ться повсю ди в низовинах, на коли ш н іх
болотах, підійм аю ться терасам и на схилах пагорбів,
на верш ину яки х прокладено водопровід. Яскраве сонце
нагріває тут воду вдень до ЗО °С і більш е. С ередня
тем п ература води на рисових по л ях 25...26 °С.
М який грунт рисових полів ч ерез к о ж н і м ісяць-два
обробляють. Його важ ко було б вберегти від розмивання,
якби не густе корін ня рослин, п о сад ж ен и х разом з р и ­
сом. Н айчастіш е це синем и. К ож н и й листок, частина
стебла цих рослин м о ж е дати ж и ття новій рослині.
С інем а сильно зм іню ється п ід впливом освітлення —
листки у неї овальні при слабком у освітленні і д у ж е
розчленовані, пальчасті, п ри добром у освітленні. Листорозм іщ ен н я ч ергове супротивне. К олір листків яскравозелений, н и ж н ій їх б ік світліш ий.
Л и м о н н и к має овально-видовж ен і загострені листки
інтенсивно зеленого кольору. Довжина листка — до 15 см,
ш ирина — до 5 см. П оходять ці рослини з болотистих
біотопів. Ростуть та к о ж у зд о вж берегів річок. Н еви­
багливі до ум ов ж и ття, ростуть ш видко й потребую ть
лиш е яскравого освітлення.
З
риб до зам у л ен о ї води рисових полів добре п р и ­
стосувалися езом уси. Ці риби маю ть вуса, д овж и н а
яки х м о ж е дорівню вати до вж и н і тіла. Такі вуса д о п о ­
магаю ть вчасно відчути небезпеку.
Розкладаю чись, органічні реш тки поглинаю ть багато
кисню, то м у в воді на полях його мало. Там ж и в у ть
риби, пристосовані до дихання атм осф ерним повітрям.
Це, зокрем а, лабіринтові, які маю ть надзяброви й л а б і­
ринтовий орган (лабіринт). Він складається із звивистих
каналів, стінки яки х утворені кістковим и пластинкам и,
п окритим и плівкам и з кровоносним и судинам и. П ідряд
лабіри нтовидних входить до р яд у окун еподібн их.
Л абіринтовий орган д ає м ож ливість виж ити у воді,
65

де практично нем ає кисню. Більш е
того, якщ о лабіри нтовій рибі зав а­
ж ати дихати повітрям , вона загине
навіть у насиченій киснем воді. Т о ­
му, утрим ую чи таких риб в ак в а­
ріум і, необхідно стеж ити, щ об п л а ­
ваю чі рослини не закри вали п о ­
верхню води повністю .
Л абіринт дає зм огу рибам тако ж
под о р о ж у вати суш ею . Це роблять
риби-повзуНи, пош ирені по всій П ів­
ден ній А зії. У ранці по вологих від
роси травах повзуни пересуваю ться
у п ош уках нового м ісця ж и ття, я к ­
щ о водойма, де вони ж и ли, п е р е ­
сихає або риби винищ или там усіх
м альків і залиш аю ться голодними.
П ід час переповзан ня до інш ої во ­
дойм и їх зяброві криш ки щ ільно
закриті. Це захищ ає зя б р а від в и ­
сихання. П ересуваю ться риби за в ­
дяки потовщ еним перш им ко л ю ч ­
кам у грудних плавцях і зябровим
криш кам , яким и вони спираю ться
і відш товхую ться.
Більш е відомі акваріум істам інш і
види лабіринтових північно-східної
Ін д ії та Бангладеш . Це л я л і у с і
м е д о в и й г у р а м і . У природі
вони селяться в густих заростях
стоячих водойм. Д о вж и н а риб 4—
6 см. Тіло округле, д у ж е стиснуте
з боків, добре пристосоване до п л а ­
вання серед стебел і листків. О снова
спинного й анального плавцівдовга,
черевні плавці витягнуті ниточкам и.
66

Лабіринтові
риби дельти
Гангу:

1 — медові гурамі;
2 — ляліуси.

Рослина:

лимонник.

68

4 — даніо
рожевий;
5 — даніо
крапчастий.
Рослини:

а — синема;
6 — водяна
папороть.
69

Риби обм ацую ть ним и предм ети та одна одну при
зустрічі.
С ам ець л яліу са — д у ж е кр аси ва аквар іу м н а рибка.
Сяю чі блакиттю і вогнем ряди луски про х о д ять навкіс
по б оках тіл а і звиваю ться на п л авцях у дивови ж н и й
візер у н о к з крапок, плям і рисочок. Низ голови і ч еревц я
переливаю ться тем но-синім м еталічним блиском . С а­
м очка трохи менш а, з пом ітним черевцем. Заб арвлен ня
в неї невиразне, з розм итим и блідим и см угами.
У м едових гурам і тіло ж овтувато-коричневе. Відтін­
ки заб арвлен ня вони зм іню ю ть за л е ж н о від настрою
та ум ов ж иття. Так, п ід час нересту, вони стаю ть ч ерво­
ними. Від ока до хвостового стебла в них тягн еться т е м ­
на смуга. М ай ж е ч о р но-блакитне заб арвлен ня з н и ж ­
н ьої щ елепи переходить на анальни й плавець. В ерхівка
спинного плавця лим онн о-ж овта. М едові гурам і і лял іу си м иролю бні риби.
У річках, затоках, чистих стоячих водойм ах граю ть
біля поверхні зграї м аленьки х ж вави х д а н і о р е р і о і
д а н і о к р а п ч а с т о г о . Тіло їх вузьке, завд овж ки
4—5 см. На ж о втувато-сріблястих боках проходить
по кіл ьк а тем н о-синіх бли скучих смуг. У д ан іо реріо
см уги покриваю ть у се тіло, хвостовий і анальний п л а ­
вці. У крапчастого — черевце й анальни й плавець
укри ті дрібним и цяточкам и. П лавці прозорі, б езко л ір н і
або ж овтуваті. Від крапчастого д ан іо виведено л е о ­
пардового.
А реал р о ж е в о г о д а н і о — від Бірм и до Т аїл ан ­
ду, М алайзії, Суматри. Д о вж и н а тіл а рож ево го д ан іо —
6 см. Забарвлен ня сірувато-зелене, боки з зеленуватим ,
б лакитним або ф іолетовим блиском . У здовж задньої
частини тіл а проходить виш нева смуга, зн и зу і зверху
п ід креслен а синьою лінією . У старих риб ця смуга
стає невиразною .
В о г н я н и й б а р б у с зав д о в ж ки 6—8 см. Т іло м ає
сріблясто-золоти стий блиок. На хвостовом у стеблі є
70

кругл а чорна плям а. П лавці ж о вту вато -р о ж еві, кін чи к
спинного плавця чорний. Н азву свою ри б а дістал а за
нерестове заб арвлен ня — яскраво-золотисте, блискуче.
С пина стає оливково-зеленою , н и ж н я частина т іл а ч ер ­
вона. П лавці те ж червоні. Таке сам е заб арвлен ня, але
постійно, м аю ть золотисті вуалеві ф орм и вогняного
барбуса.
Із селекцій них ф орм д у ж е красивий ч е р в о н и й
(одеський) б а р б у с . С ильне тіло завд о вж ки до 6 см
при краш ає ш ирока червон а смуга, щ о проходить від
голови до хвоста. С пина коричню вата, черевце с р іб л я ­
сте. Н а к о ж н ій лусці є чорна плям а. На спинном у,
ан альном у й черевних плавцях плям и м істяться рядами.
У сам ок червон а см уга м алопом ітна або зн и кає зовсім.
П редки одеського барбуса ж и в у ть у Бірмі, в н и ж н ій
течії Іраваді. Це один з підвидів барбуса тікто, п ош и ­
реного на Ш рі-Л анці та в Індостані.
Д аніо і барбуси — риби надзвичайно невибагливі й
доступн і для утрим ання початківцям и. Н айкращ е вони
почуваю ть себе в яскраво освітленом у вид о вж ен ом у
акваріум і, де є вільне м ісце для плаванн я в середн іх
і верхніх ш арах води. М аленьким даніо досить 10— 15літрового акваріум а, д ля барбусів кращ е м ати акваріум
на 40—50 л. Т ем пература води повинна бути 22...26 °С,
хоч риби витрим ую ть короткочасні п ерегрівання до
ЗО °С і п ер ео х о л о д ж ен н я до 15... 17 °С. Раз на ти ж д ен ь
1/5 частин у води зам іняю ть свіж ою . Густо заселен ий
акваріум обладную ть ф ільтром і розпи лю вачем п о ­
вітря. А петит риби м аю ть відмінний, бо невпинно р у ­
хаю ться. їд ять вони будь-яки й ж и вий і рослинний корм.
При п овн оцінн ом у годуванні й д обрих ум о вах ж и ття
риби виростаю ть здоровим и і стаю ть статевозрілим и
в 8— 10 місяців. Д рібні дан іо стаю ть статевозрілим и
раніш е.
У природі період р о зм н о ж ен н я риб п ри падає на п о ­
вінь. М 'яка, насичена киснем дощ ова вода затоплю є
71

ни зькі береги річок, ліси. Сонце прогріває м ілководдя,
б урхли во розвиваю ться зе л е н і водорості, а слідом за
ним и — циклопи і даф нії, яки м и ж и вляться м альки.
П осилене доли вання св іж о ї м 'я к о ї води в аквар іу м
спри чин яє сутички серед самців, по ж вавлен н я риб.
Вони починаю ть д іли ти акваріум . У багатьох риб п о ­
м ітно зм іню ється забарвлення. Чим більш е в ід р ізн я єть­
ся нерестове заб арвлен ня від звичайного, тим агреси в­
ніш е поводяться риби п ід час нересту.
Н ерестовищ ем м о ж у ть бути трилітрова б ан ка для
дан іо і акваріум на 10—20 л — д л я барбусів. П осуди ну
ретельно мию ть, притискую ть кам ін цям и до д н а (без
грунту) дрібнолисті рослини, заповню ю ть б ан ку водою
з акваріум а, нап олови ну із свіж ою . Рівень води повинен
бути невисокий: на 4— 6 см вищ е від рослин д ля д ан іо
і на 15—20 см — для барбусів. О світлення яскраве.
Із зграйки д оросли х риб відбираю ть готових до н е ­
ресту. Самці, як правило, ву ж ч і, менш і, яскравіш і. С ам ­
ки маю ть округле, заповн ене ікрою черевце. Д ля усп іху
нересту сам ців м о ж н а відокрем ити від сам ок на кілька
д нів і посилено годувати пож ивною їж ею .
У нерестовищ е звечора випускаю ть п ар у або сам ку
й двох самців і підвищують температуру води на 2...4 °С.
З перш им и пром еням и сонця риби починаю ть нерестові
ігри, забарвлен ня їх стає найбільш яскравим . С тиснув­
ш и сам очку хвостовим стеблом , сам ець д опом агає їй
вим етати ікру, яку ту т ж е поливає м олочком . За к іл ьк а
годин пара залиш ає від 50 до 600 ікринок. Б арбуси
Нерест даніо

ж ад іб н о поїдаю ть власну ікру, то м у після закін ч ен н я
нересту їх одразу виловлю ю ть з нерестовищ а. Д аніо
ік р у не їдять. Ч ерез ти ж д ен ь-д ва пара б у де зн о ву готова
до нересту. Якщо сам ка не віднереститься, то ік р а з а ­
твердне і сам ка стане безплідною .
П ісля нересту з рослин знім аю ть тягарц і й о гл я­
даю ть ікру, вилучаю ть піпеткою з оплавленим кін ц ем
н езап ліднен і й у р а ж е н і б актеріям и ікринки. З ікри ч е ­
рез д обу-півтори викльовую ться м аленькі личинки, які
на кіл ька днів повисаю ть на стінках нерестовищ а й р о с ­
линах, причепивш ись до них цем ентую чим органом,
яки й м іститься н а голові. С початку вони ж и вл яться
за р ахун о к ж овткового м іш ка — білко во -ж и р о во го залиш ка ікринки. П отім м іш ок зникає, з одного плавця,
яки й стрічкою обгортає все тіло, утворю ю ться неп арн і
плавці. Рибка спливає до поверхні, щ об ковтнути п о ­
вітря і заповнити ним плавальний м іхур. Т епер це вж е
м альок, яки й почин ає сам остійно плавати й ж и ви ти ся —
інф узоріям и, «ж ивим пилом», л ичинкам и артем ій або
розчинен им у воді вареним яєчним ж овтком . З часом
м альки переходять до ж и вл ен н я циклопам и, д аф ніям и,
черв'якам и. Воду з м алькам и в перш і дні о б ер еж н о
переливаю ть у просторі чисті виросткові акваріум и.
А кваріум обо в'язко во обладную ть ф ільтром , п р о д у ­
ваю ть воду. Щ одня чистять дно, зам іню ю ть тр ети н у
води свіж ою , відстояною . Роблять це об ер еж н о , с т еж а ­
чи, щ об не вилити разом з водою м альків. Ч ер ез п ів ­
місяця починаю ть поступово, по 1...2 °С на тиж день,

зн и ж у вати тем п ер ату р у води. Р озве­
д ен ня багатьох короп ових риб н е ­
складне. М олодь росте ш видко, я к ­
щ о її правильно годувати.
Рельєф Індокитаю й південного
К итаю зум овлю ю ть невисокі ск л а д ­
часті гори, хребти яки х простяглися
п ереваж н о з півночі на південь.
У тако м у сам ом у нап рям і течуть
до океан у річки в розлогих д о л и ­
нах. За верш ини лісистих гір ч іп ­
ляю ться дощ ові хм ари, з яки х за рік
випадає бли зько 2000 мм і більш е
опадів. Р ізном анітний рел ьєф і в о ­
логий теплий клім ат — при чи на в е ­
л и к ої кількості водойм із неп о вто р ­
ним набором рослин і тварин.
У криш талево-чистих гірських
р іч ках п ож ивни х речовин мало.
М ай ж е нем ає рослин, я к і б у тр и м у ­
валися на течії серед голого к а м ін ­
ня. Л иш е де-не-де звиваю ться у воді
довгі стебла водопериці й роголисника. Від яскравого світла на кам ін ні
наростає товстий ш ар зелен и х во ­
доростей. Ці водорості — єдина їж а
гіринохей лусів — м аленьки х рибок,
сх о ж и х на пічкура. Гіринохейлуси
зіскрібаю ть водорості серповидним
ни ж н ім ротом, оточеним товстими
губам и-тертуш кам и, вкритим и д р іб ­
ним и роговим и зубчи кам и. Щоб у т ­
рим уватися на м ісці, риби п р и ­
см октую ться до кам еня ротом. Це
м ож ли ве завдяки перетинці м іж
ротовою і зябровою порож нинам и.
74

Коропові риби
Південного
Китаю:

1 — кардинали
(знизу
вуалевий);
2 — барбус
зелений;
3 — барбус
Шуберта.

Н абирати воду к р ізь рот і випускати її кр ізь зябра,
як інш і риби, гіринохей луси не м ож уть. Зяброва
п орож н и н а гіринохей луса п оділена пополам . Д ихаю чи,
вони набираю ть воду верхньою половиною , а ви п уска­
ю ть к р ізь ниж ню .
Там, де теч ія сповільню ється, рослин і тварин значно
більш е. У гірських р іч ках П івденного К итаю водяться,
зокрем а, зелений барбус і кардинал, яки х утрим ую ть
в акваріум ах.
З е л е н и й б а р б у с м ає неви соке тіло завд о вж ки
до 7 см. На зел енувато-ж овтих б оках його є кіл ьк а к о ­
ротких поп еречни х рисок. П лавці прозорі, коричню ваточервонуваті.
Золотиста аквар іу м н а ф орм а зеленого барбуса н а ­
звана на честь лю бителя, який її вивів. Це б а р б у с
Ш у б е р т а . Тіло в цієї риби зо лотисто-оран ж еве. На
хвостовом у стеблі є чорна крапка, окрем і кр ап ки м о­
ж у т ь бути взд овж боків і на спині. П лавці яскравочервоні.
П рудкі к а р д и н а л и за ф орм ою тіла с х о ж і н а даніо. Завд овж ки вони 4 см. У здовж боків проходить ш и ­
ро к а кори чн ева смуга, над нею бли ску ч а тем но-синя
і золотиста лінії. С пи нка зеленувата, черевц е біле. П л ав­
ці лим онн о-ж овті, верхівка спинного, анального, ч ер е в ­
них і середи на хвостового плавців червоні.
Ш тучно виведені вуалеві ф орм и кард ин алів за ж в а ­
вий характер і яскраві ф арби влучн о названо м е т е о ­
р а м и . В акваріум і ці риби невибагливі. Л егко п ер е ­
носять повільні тим часові о х о л о д ж ен н я з 23 °С до 18...
17 °С, ад ж е і в теп лом у клім аті вночі в горах т ем п ер а­
тура падай на 5...6 °С.
Щ об кардин али розм н о ж у вали ся, треба зам іню вати
раз на ти ж д ен ь 1/10 о б 'єм у води аквар іу м а на свіж у.
В таки х ум овах протягом 3—4 ти ж н ів під ряд кард и н а­
ли відкладаю ть по 5— 10 ікри нок на дрібнолисті рос­
лини.
76

М олодь свою вони не поїдаю ть, том у м альків м о ж н а
не від садж увати. Годую ть м альків дрібн им корм ом .
Річкові долини під час м усонних дощ ів у серпні й в е­
ресні перетворю ю ться на суц ільн е м оре п р існ ої води.
У цей час риби виводять потомство. К оли вода спаде,
вони повертаю ться в звичні місця.
По д н у рівнинних річок, мов підводн е перекоти поле,
несе течія кущ ики к р и л о в и д н о ї п а п о р о т і . Від
повзучого стебла відходять ланцетовидні яскраво-зелені листки і чорні м 'я к і корінці. В аквар іу м і ця рослина
розвивається повільно. Вона тривалий час, м ісяцям и
звикає до нових умов. Якщо вода не д у ж е тверда і р е г у ­
л ярн о зам іню ється, а освітлення яскраве й особливо,
якщ о корен і сам остійно зм о ж у ть закріп итися в м 'я к о м у
грунті, то за кіл ька ти ж н ів кореневищ е, листки, навіть
ри зоїди вкрию ться десяткам и д рібних кущ иків.
У р іч ках на глибині 1— 2 м розростаю ться д овго­
листі рослини, листки яки х розгойдую ться течією . Це
к р и п т о к о р и н а Б а л а н с а . Л истки її яскравозелені, д у ж е вузькі, гоф ровані. Д о вж и н а листка разом
з череш ком понад 40—50 см.
Багато в річках й інш их криптокорин, а та к о ж к о см о ­
політичних рослин, властивих д ля всієї П івденної і
П івденно-С хідної А зії.
Н авколо підводних рослин збираю ться зграйки р о ­
ж еви х даніо, расбор та зеленуваті м альки лабео. М а­
л енькі лабео перевертаю ться черевцем до н ай б л и ж ч о ї
поверхні (каменів, листків, корчів), збираю ть губам и
з неї сум іш м ертвих органічних речовин і слизьких
цвілевих грибів, нитчастих водоростей, ікри м олю сків
та інш их д рібних тварин. П ідростаю чи, р ибки п о ч и ­
наю ть відш укувати собі постійні д ілян ки д ля ж и в л ен н я
і ворогую ть із сусідам и. С татевозрілі д в о к о л і р н і
л а б е о стаю ть вугільно-чорним и з рубіновим х во сти ­
ком, з е л е н і — оливково-сірим и з червоним и п л ав­
цями. Д овж и н а тіл а риб 10— 12 см. В акваріум і лабео
77

ж и в у ть непогано, особливо якщ о їх
підгодовувати рослинною їж ею , але
регулярн о ро зм н о ж у єтьсяч'ільки з е ­
лений лабео.
С еред стебел річкових рослин, у
тіні гілок ховаю ться, виставивш и
вперед довгі вуса, скляні соми, або
соми-прим ари. Т іло риби настільки
прозоре, щ о кр ізь нього м о ж н а п о ­
бачити листочки н а рослинах. П р о ­
зорість — це один із способів м аск у ­
вання.
В основних р у сл ах р іч о к в ел и к и ­
ми зграям и ж и в у ть барбуси, езомуси, сом и-косатки. С ом и-косатки
під час зб у д ж ен н я починаю ть р и ­
піти, проганяю чи незваного гостя
від нірки. Зву к утворю ється від тертя
перш им и пром еням и грудних п л ав­
ців, я к і маю ть зазублини, об довгий
гострий виступ на зяброви х кр и ш ­
ках. С лиз н а тілі сом ів-косаток о т ­
руйний. П оряд з ним и рию тьс»' в
грунті тропічні в'ю ни боції з яскраво
забарвленим валькуватим тілом.
Багато в річках куткутій , л и м о н ­
них, гладкош кірих та інш их чотиризубів. Т аїландські види риб менш е,
н іж індійські, трим аю ться с о л о н у ­
ватих вод. Ч о т и р и з у б г л а д ­
к о ш к і р и й у д о в ж и н у досягає
12 см, д у ж е схож ий на куткутію , але
плям и в нього більш округлі, на
б оках по вели ком у к р у гл о м у вічку.
С ам ки у ж овто-чорн ого л и м о н ­
н о г о ч о т и р и з у б а досягаю ть
78

Риби
Індокитаю:

1 — лабео
двоколірний;
2 — чотиризуб
гладкошкірий;
3 — скляні
соми;
4 — лабео
зелений;
5 — чотиризуб
лимонний.

Рослини:

а — криловидна
папороть;
б — криптокорина
Баланса.

Бійцевий напіврил.

20 см у довж и н у , сам ці значно менш і. П ід час нересту
кіл ьк а сам ців уд ар ам и в ж и віт вибиваю ть із сам ки
ікру, яка падає на рослини. Ці чотиризуби, я к і куткутії, агресивні. К оли риби роздуваю ться, щ об зл я к а ­
ти суперника, круглі плям и на їх н іх боках оп и н яю ть­
ся ззад у і виглядаю ть як справж н і очі. Д воликий
суп ерн и к остаточно збиває з пан телику н еб аж аного
гостя.
У заростях заток, стариць та неглибоких озерець,
яки х особливо багато в східній частині Т аїланду, осе­
ляю ться риби м енш их розм ірів з тендітним тілом, для
я ки х ш видка течія б у ла б переш кодою . С еред п л ава­
ю чих рослин, які вкриваю ть більш у частину водного
д зеркала, полю ю ть на ком ах азіатські щ учки і зграйки
напіврилів. С трункі нап іврили сх о ж і із сарганам и й н а ­
л еж ать до одного п ід р яду летю човидних. П ом ітно від ­
різняю ться напіврили видовж еною щ елепою , якою во ­
ни, мов совочком, збираю ть з поверхні води комах.
В аквар іу м ах утрим ую ть б і й ц е в о г о н а п і в р и л а .
Забарвлен ня рибок м алопом ітне, сталево-сіре. Н а н и ж 80

ній щ елепі проходить чорна п о зд о в ж н я см уж ка.
П лавці прозорі. У сам ця на спи нном у плавці є
червоний ліхтарик. С амці завд о вж ки до 5,5 см, сам ки —
до 7 см.
Н апіврили — єдині в старом у світі риби, щ о н ар о д ­
ж ую ть ж и вих малят. Заплід ненн я внутріш нє. М олочко
п отрапляє в тіло сам ки кр ізь щ ілину м іж переднім и
пром еням и анального плавця самця, яки й ф орм ою від­
різн яється від анального плавця самки.
Розвиток зарод ків триває 4—8 тиж нів. С ам ку об о­
в'язково треба підгодовувати пож ивни м ж и вим к о р ­
мом: дрозоф ілам и, ком арам и або тр у бочником (згодо­
вую ть його з пінцета). Без ж и вої їж і м альки н а р о д ж у ­
ю ться п ереваж н о мертвими. За кіл ька днів до н ересту
сам ка опускається в середні та н и ж н і ш ари води. У цей
час сам ку висадж ую ть в окрем ий акваріум середн іх
розм ірів. У м ом ент н ар о д ж ен н я м алька сам ка робить
рвучкий р ух уперед на 5— 20 см. Всього н ар о д ж у ється
10—20 м альків завд о вж ки 7— 10 мм. В ідразу п ісля н е ­
ресту сам ку повертаю ть до загального акваріум а.
Годую ть м альків у перш і дні артем ією , ц и кл о ­
пами або дрібним ш тучним корм ом , багатим на
вітаміни. З—4 ти ж н і щ елепи м ал ят маю ть однакову
довж ин у.
У загальном у аквар іу м і бійцевим и нап іврилам и
м о ж н а заселити верхні ш ари води. К ращ е їх трим ати
зграйкою . С амці при цьом у затіваю ть ту р н ір н і бійки,
зал якую чи один одного р о зчепіреним и зяброви м и
криш кам и й плавцям и. Ж ителі Т аїланду та к о ж т р и ­
маю ть напіврилів у неволі і влаш товую ть зм агання на
званн я «кращ ого заб іяки серед риб».
Як і саргани, нап іврили — риби первинном орські.
А ле окрем і місцеві зграї зв 'язо к з м орем втрати ли
м ай ж е повністю . Так сам о втратили зв 'язо к з м орем б а ­
гато риб-голок. Довгі, я к лозини, м орські голки легко
переносять опрісн ен у воду в гирлах річок, піднім аю ть81

ся високо проти теч ії й утворю ю ть нові прісноводні
види. Тіло в них, як і в інш их голок, заку те в ребристі
кістково-ш кірян і кільця, щ о захищ аю ть їх не тільки від
пош товхів, а й від нападу. Рухам вони не заваж аю ть.
Рот у м орських голок довгий, трубчасти й і д у ж е в у зь ­
кий. З яб р а те ж не такі, як в інш их риб. Вони м істяться
не на зяброви х дугах, а з'єд н ан і у вигляді кущ иків.
Ч еревних плавців нем ає, хвостовий д у ж е м аленький.
П лаваю ть риби завдяки ш видким коливанням сп и н ­
ного плавця, повороти роблять завдяки грудним . Т ри ­
валий час голки висять вертикально в заростях рос­
лин.
П еред нерестом у сам ців з'яв л яється виводкова к а ­
м ера — дві ш кіряні зм орш ки на черевці. П ід час ік р о ­
м етання риби, притуливш ись головам и під кутом до дна,
плаваю ть по колу, струш ую чи тілом. П отім стаю ть в е р ­
тикально, сам ка обвивається навколо сам ця і від кладає
два ряди янтарних ікр и н о к у його виводкову кам еру.
П ісля нересту ікра розвивається 18—20 діб. Н овонарод ­
ж ен і голки маю ть д о в ж и н у 1,5 см, сх о ж і на ниточки,
без ж овткового м іхура. Ікр а й м альки розвиваю ться
в солонуватій воді, риби ч ерез це опускаю ться в гирла
річок.
М орський кон ик відом ий усім. Т аку незви чай н у
ри б у варто побачити раз, щ об зап ам 'ятати н азавж ди.
Та не всі знаю ть, щ о це близький родич риб-голок. Тіло
його тако ж заку те в кільця, але голова розм іщ ена під
прям им кутом до тіла. Х віст чіпкий, ним коники три­
маю ться за водяні рослини.
М орські кон ики ж и ву ть у морі. А чи є прісноводні
види? Ч у тка про них ходила щ е з п о ч атку XX століття,
після од нієї з при родознавчих експедицій. М инали
роки, але прісноводних кон иків ніхто не бачив. У стано­
вили навіть вин агороду — 10 000 д оларів том у, хто п р и ­
везе пару ж и вих прісноводних коників. І от нареш ті,
в 1953 p., сенсація в колі акваріум істів! П рісноводного
82

кон и к а знай дено в підводних заростях повільнотекучих річок на кордоні Т аїланду з Лаосом. Ж ива к о л е к ­
ція акваріум ни х риб поповнилась ще одним е к сп о ­
натом.
Болотисті низини, вкриті вічнозеленим и вологим и
лісами, займ аю ть ч им алу частину рівнин Індокитаю .
На б олотах багато невеликих озерець, ям, ставочків.
У вологом у повітрі відчувається зап ах п рілого листя,
квітів. Н ад болотам и л у н а є тисячоголосий хор ж аб,
д зи ж ч ать ком арі, м ухи, б улькаю ть болотяні гази. З б аг­
нистих берегів у кор и чн еву воду спускаю ться суцільні
зарості болотяних рослин. Удень верхній ш ар води н а­
грівається до ЗО...35 °С, вночі о х о л о дж у ється до 26 °С.
Н асичена органічним и кислотам и б олотяна вода
має слабокислу реакцію , д у ж е заб р у дн ен а і бідна на
кисень.
Типові болотяні рослини П івденно-С хідної А зії —
криптокорини. В акваріум ах середнього р о зм ір у д обре
ростуть загальнопош ирені крипт окорина аф ініс і
крипт окррина сіамська. Заввиш ки вони до 35 см. В а к в а­
ріум ах вони звичайно набагато ниж чі. У кри птокори ни
аф ін іс листки ланцетовидні, зверху тем но-зелені,
глянсові, зн и зу світло-зелені або пур п у р о ві на я с к р а ­
вом у світлі. Л истки криптокорини сіам ської овальні,
ш ирокі, на довгих череш ках. Верхня частина тем ­
но-зелена, н и ж н я блідо-зелена або ф іолетова. Рос­
лини невибагливі до світла, утворю ю ть зарості. С е­
ред кри птокори н є щ е чим ало видів, сх о ж и х на
описані.
У б олотах ж и ву ть пер еваж н о риби з д о п о м іж н и м и
органам и дихання. Ц е зм ієголови і несправж ньовугрові.
Н есправж н ьовугрова риба — м оноптерус світлий — ц і­
кава тим, щ о в н еї м о л о ді риби — всі сам ки, а після
кіл ьк ох нерестів вони перетворю ю ться на самців. Д и ­
хаю ть м оноптеруси за допом огою великих дихальних
міш ків, які нагадую ть прим ітивні легені. Д ихальні п о ­
83

рож н и н и є й у м іш козяброви х сомів. Ці нен аж ерл и ві
вусаті чудовиська м ож уть, я к і риби-повзуни, п ер ех о ­
дити вночі з однієї водойми, де вони знищ или д рібних
риб, до інш ої, де знай дуть собі їж у . По д орозі вони не
відмовляю ться п роковтн ути слим ака або ж абу.
Д у ж е багато в болотистих район ах риб боцій і особ­
ливо акантоф тальм усів. П асовидне тіло д ає зм огу цим
тропічним в'ю нам легко зариватися в грунт. Л ю блять
вони сплітатися в кл у б о к по кіл ька тварин і ховатися
під корін ням рослин. Д ихання в них, як і в усіх в'ю нів,
киш кове. К рім цього, половина потрібного для ж и т т є ­
діяльності о рганізм у кисню , всм октується кр ізь ш кіру.
Як і інш і риби, щ о дихаю ть за допом огою ш кіри і ки ш еч ­
ника, в’юнові реагую ть на зм іни тиску повітря, м ету ­
ш аться перед дощ ем. Велика кількість м олоді в'ю нових,
у якої ще погано розвинені органи дихання, гине,
особливо на стадії зародка. Щ об виж ити, риби в ід ­
кладаю ть десятки тисяч д рібн ен ьки х ікринок. У дрібн ої
ікри віднош ення її поверхні до о б 'єм у більш е, н іж в
ікри великого діам етра, і зародок д істає більш е кисню
з води. К рім того, у воді оболон ка ікри д у ж е набрякає,
збільш ую чи її поверхню .
Забарвлен ня акан тоф тальм усів д у ж е яскраве п о р ів ­
няно з інш им и донним и рибами. Вони світло-оран ж еві
або ж овті з ш ироким и коричневим и смугами. Таке з а ­
барвлення ніби про щ ось поп еред ж ає. Та чим м о ж е з а ­
грож увати м аленька тварина завд о вж ки 10— 15 см?
Виявляється, м ож е. Під око{4 у в'ю нів є ру х о м а загн ута
н азад колю чка. Вона допом агає рибі проп овзати у в у зь ­
ки х щ ілинах, серед стебел. Д ля цього риба повертає го­
л ову вбік, чіпляється колю чкою за якийсь предм ет і
п ід тягує своє тіло вперед. Якщо в'ю на схопить х и ж ак
середн іх розм ірів, то гострий ш ип зм усить його від разу
виплю нути й зап ам 'ятати цю см угасту рибку. Великі
птахи або соми часто ковтаю ть акан тоф тальм усів
цілими. М аленька рибка пробиває стінки ш лун ка т в а ­
84

рини, а іноді й виходить назовні. Т варина при цьом у
гине.
С правж нім и володарям и болотяни х вод є найбільш
пристосовані лабіри нтові риби. Це гурам і, б ійцеві р и б ­
ки, м акроподи.
Т іло гурам і д у ж е стиснуте з боків, високе. Ч еревні
плавці нитчасті, анальний — довгий, спинний — з корот­
кою основою . С амці п л я м и с т и х г у р а м і срібл яс­
то-бузкові з тем ним и розм итим и поп еречни м и смугами,
які д обре ховаю ть їх серед рослин. П осередині тіл а й б і­
ля хвостового плавця є дві великі тем ні плям и. П лавці
прозорі, з невиразним и яскраво-ж овтим и плям ам и, на
н и ж н ій частині анального плавця проходить ч ер в о н у ­
вата смуга. П ід час нересту заб арвлен ня риб яск р а в і­
шає, смуги чорнію ть, анальний плавець вкриваю ть ч е р ­
воні плям и, а см уга переливається різни м и кольорам и.
Червонувате око стає вогненно-червоним. Д овжина риби
в природі до 15 см, в аквар іу м і — 10— 12 см.
У п е р л и с т и х г у р а м і сріблясті, блідо-ф іолетові боки з плям ам и, щ о нагадую ть перли. Такі самі
плям и є на плавцях. П ід час нересту низ голови, п е ­
редн я частина черевця й анальний плавець стаю ть я с ­
краво-червоним и з оранж еви м відтінком . Від голови
до хвостового плавця тягнеться розірвана тем н а смуга.
С ам ки гурам і, я к і більш ості риб, забарвлен і блідо, п р о ­
м ені спинного плавця в них коротш і, н іж у самця.
П оряд з чудово забарвлен им и гурам і не від р азу вп а­
д ає в око сірувато-зеленувата рибка. У неї тіло за в д о в ж ­
ки 6 см, трохи стиснуте з боків, видовж ене. Н а б оках
є невиразні п о зд о вж н і см уги з зеленуватим блиском.
Та ось до рибки наблизилася така сам а сіра, неп рим ітн а
рибка. І враз наче спалахнуло щ ось і засвітилося в м а­
л еньком у тілі. К орпус і р о зчепірені плавці стали см а­
рагдовими. Рибка розкр и ває зяброві кри ш ки й руш ає
назустріч гостю. Хто це — сам ка чи су перни к-сам ець,—
рибка м о ж е визначити, лиш е побачивш и, чим відпо85

вість незнайом ець. С ам ка перед ч у ­ Риби стоячих
довим самцем, підкоряю чись, с к л а ­ водойм
Індокитаю:
дає плавці. Якщо вона -не готова
1 — акантоф тальдо нересту, то негайно р ятується
мус;
2 — гурамі
втечею . У готової до нересту сам ки
перлистий;
перед анальним плавцем м о ж н а п о ­
3 — расбори
бачити б ілу зерни нку. Якщо зу с т р і­
гетероморфи;
нуться два самці, то нам іри їх в и ­ 4 — макропод;
5 — гурамі
являться серйозніш им и, ніж м о ж н а
плямистий.
уявити. П очинається взаєм не п о зу ­
вання, дем он струванн я яскравості,
гри бли ску і розм ірів плавців. Це
м о ж е тривати кіл ьк а хвилин, а ін о ­
ді й годину. Якщо одна рибка ви ­
явиться вдвічі м енш ою за другу,
то вона залиш ає ч у ж у ділян ку. А ле
якщ о сам ці однакового розм іру, то
рано чи пізно буде зроблен о перш ий
удар. За лічен і хвилини після п о ч ат­
к у бійки плавці у слабкіш ого сам ця
звисаю ть клаптям и, зяброві криш ки
розбито, тіло вкриваю ть криваві р а ­
ни. Риби не кусаю ть, а, роззявивш и
Рослина:
рот так, щ о зуби стирчать уперед,
криптокорина
з у с ієї сили вганяю ть д есятки голок
сіамська.
у тіло суперника. Ч ерез якийсь час
перем о ж ен и й самець, щ о виграв бій,
не д оп ускає його за повітрям до
поверхні.
Н азиваю ть цих аквар іу м н и х д у е ­
лянтів п і в н и к а'м и. Крім зелених
таїлан дських півників, у С інгапурі
ж и в у ть червоні рибки. Під час зб у д ­
ж ен н я сам ець виш нево-червоний,
пром ені плавців — бірю зові. Д о Є в­
ропи півників завезено в 1896 р. Н езабаром з'яви ли ся
86

вони і в Росії. Та м ісцеві ж и тел і щ е задовго до єв р о ­
пейців утрим ували півн иків і проводили м іж ними т у р ­
ніри. П еред зм аганням рибок загартовували — в и м у ш у ­
вали протистояти сильній течії, д р аж н и л и д зеркальн и м
відображ ен ням . Відбирали рибок не тільки за зовн іш ­
нім виглядом, а й за силою , агресивністю , спритністю .
Виведені в європейських ак вар іу м ах декорати вні
ф орм и маю ть д у ж е яскраве заб арвлен ня червоного,
зеленого, синього, ф іолетового та золотистого кольорів
з плавцям и вдвічі-втричі більш им и, н іж у д и ки х риб.
Не м енш ий заб іяк а серед риб і м а к р о п о д з в и ­
ч а й н и й . Його тіло видовж ене, д у ж е стиснуте з б о ­
ків, завд о вж ки до 10 см. Довгі спинний і ан альни й п л ав­
ці в сам ця загострені й закін чу ю ться ниточкам и. Такі
самі вирости є й на л іровид ном у хвостовом у плавці.
Тіло м акропода кори чн еве або зеленувато-коричневе.
На боках чергую ться ш ирокі зелені й червоні верти ­
кальн і смуги. Спинний і анальний плавці сині, кін чи ки
плавців і хвіст — червоні. С ам ка менш яскрава.
А реал м акроп ода — у зб е р еж н а см уга боліт, рисових
полів і неглибоких озер від В 'єтнам у до К ореї. Риби,
особливо північних частин ареалу, д обре пристосовані
до п ер ео х о л о д ж ен н я води до + 1 5 °С, невим огливі до
якості води та їж і. В акваріум ах ці риби ж и в у ть і р о з ­
м нож ую ться з 1869 року. Як наслід ок того, щ о акваріум істи, зваж аю чи на їхнє м іцне здоров'я, трим али
риб у прохолодній, надто старій воді, заб арвл ен н я
акваріум ни х м акроп одів значно гірш е, н іж у тих, що
ж и в у ть у природних водоймах. О станнім часом ви ве­
д ен о б лакитну ф о р м у м акроп ода із світло-блакитни м
тілом , синім м алю нком на боках і плавцях. Зу стрічаю ть­
ся й м акроп оди-альбіноси з м олочн о-білим тілом , на
яком у зберігся ледь пом ітний червонуватий м алю нок.
М олоді м акроподи допом агаю ть аквар іу м істу б о р о ­
тися з гідрами. Занесені разом з корм ом із при родн их
88

водойм, гідри нападаю ть на мальків, ж а л я ть д оросли х
риб. Щ об позбутися їх, потрібно на кіл ьк а днів до а к в а­
ріум а без риб пустити голодних м акроподів.
Д ля утрим ання невеликих лабіри нтових риб м о ж н а
використати акваріум и навіть на 5— 10 л. Гурамі, м а к р о ­
подам потрібен акваріум н а 50—70 л. Г оловну р ол ь під
час утрим ання цих риб відіграє не о б 'єм води д ля д и ­
хання, а вільне місце, де б риби м огли плавати.
Д о якості води риби не вимогливі, але р аз на ти ж д ен ь
треба зам іню вати 1/10 о б 'єм у води свіж ою , бо у більш
свіж ій воді півники й м акроподи б'ю ться особливо
часто. Риби лю блять яскраве освітлення. Н а поверхню
води такого аквар іу м а пускаю ть плавати ричію , водяну
папороть, пістію тощо.
Влаш товую ть в аквар іу м і й кіл ька схованок з рослин,
корчів, кам іння. Годую ть риб будь-яки м ко рм ом —
ж ивим , рослинним , зр ід ка сухим . Гурамі, м акр о п оди й
півники їдять м олю сків, спритно витягаю чи їх за ногу
з черепаш ки. У хелостом велику частину р ац іо н у ста­
новлять м ертві органічні реш тки, водорості. Риби зб и ­
раю ть їх з підводних предм етів витягнутим и тр у б о ч ­
кою і загнутим и губами. В заб р у дн ен ій водойм і хелостом а очищ ає ш кір у риб свого виду від паразитів. Ін к о ­
ли хелостом и зчеплю ю ться ротами, за що дістали назву
гурамі, щ о цілую ться. Н асправді це один з при йом ів
бійки двох самців.
У природі нерест л абіри н тови х риб п оч ин ається
з настанням дощ ів, то м у сигналом до р о зм н о ж ен н я
в аквар іу м і стане посилена зам ін а води на свіж у. С амці
відповідаю ть на це частим и сутичкам и, яскравіш им
забарвленням . Н а нерест відбираю ть готову до м етання
ікри сам ку й м олодого активного самця. С тарі самці,
особливо півники й м акроподи, стаю ть з ко ж н и м н ер ес­
том усе агресивніш им и і часто вбиваю ть сам ку. Віді­
браних рибок розл учаю ть н а ти ж д ен ь-д ва й поси лен о
годую ть різном ан ітн ою їж ею , уникаю чи давати цикло89

Нерест півників.

пів і даф ній, бо після годівлі ним и риби н ерідко п о їд а­
ють потомство.
Н ерестовищ ем м о ж е бути невеликий акваріум . Й ого
заповню ю ть на 3 /4 старою акваріум ною водою і на 1/4
м 'яко ю свіж ою водою. Рівень води 7— 15 см д л я н е в е ­
л и к и х видів риб і 20 см — д ля великих. З дрібн оли сти х
рослин створю ю ть схованку для самки.
К оли все готове, до нерестовищ а в и сад ж ую ть п ару
риб і підвищ ую ть тем п ер ату р у води на 2...З °С. О гл я­
нувш и к о ж н и й зак у то к і переконавш ись, що там нем ає
суперників, сам ець розпочин ає б удувати гніздо. З м і­
ш ую чи воду із слиною , він п ускає невеликі бульбаш ки,
з я ки х і б у ду є окр у гл е гніздо — сп р авж н ій повітряний
зам ок. К о ж н и й вид робить гніздо за «власним п р о е к ­
том» на поверхні води, під листком або в печерці. П ів­
ники д ля сп о р у д ж ен н я гнізда використовую ть ш м а­
точки ричії. Рослини скріплю ю ть піну, не даю ть хвилям
розкидати її. В гурам і гніздо велике, плоске, ск л ад аєть­
ся тільки з піни. Щоб скріпити гніздо, гурам і пускаю ть
у воду м аслянисту речовину, яка гасить дрібн і хвилі.
Гніздо з піни д опом агає зберегти ікр у в брудн ій б о ­
л отян ій воді. Ті риби, які не доглядаю ть за м алькам и,
нап риклад, риби-повзуни, відкладаю ть пл аваю ч у ікру.
Велика крап ли на ж и р у в ко ж н ій ікринці не дає їй пото90

нути, п ідтрим ує її біля насиченої киснем поверхні.
Закінчи вш и б удувати гніздо, сам ець перестає від га­
няти сам ку, навпаки, запрош ує її до гнізда, виконую чи
ритуальний танок. М аленький сам ець гу р ам і-б урк ун а
су п р о в о д ж у є свій тан о к звукам и, сх о ж и м и на ти хе гар ­
чання собаки. Звуки виникаю ть від того, щ о риба п е р е ­
ганяє повітря з л абіри нту в ротову п о р о ж н и н у і нав­
паки. П ід час м етання ікри риби стискую ть одне одного
на яку сь м ить і видавлю ю ть ікр у та м олочко. Велика
крап ли на ж и р у підносить прозорі ку л ьки ікр и на п о ­
верхню . Д байливий батько поквапливо ловить їх ротом
і вип льовує в гніздо. Ін о д і він д озволяє сам очці д о п о ­
могти йом у. Н авіть ті ікринки, що в ід р азу потрапи ли
в піну, сам ець щ е р аз втягне у рот і виплю не, щ об зм ити
з ікринки м ікроорганізм и. К рім м еханічного очищ ення,
це й своєрідне д ези н ф іку ван н я ікри. Слина л аб ір и н то ­
вих риб м ає здатність вбивати збу дн и ків хвороб.
П ісля нересту в гнізді залиш ається від 300— 500
(ляліуси, м едові гурам і, півники) до 1000—2000 ікри нок
(макроподи, великі гурам і). С ам ець проганяє сам ку
й стер еж е гніздо. Якщо сам ку вчасно не виловити з н е­
рестовищ а, то сам ець м о ж е її вбити. М аленький вар то ­
вий нап адає на кож ного, хто наблизиться до гнізда.
Трапляється, щ о сам ець не набув батьківських інс­
тинктів або йом у заваж аю ть несприятливі ум ови, і він
91

ки дає гніздо й п о їд ає ікру. Т акого сам ця треба негайно
висадити з нерестовищ а.- Ік р а розвиватим еться сам о ­
стійно. Щоб вона не загинула від грибкових хвороб,
у воду додаю ть 2— 3 краплі 1% -ного р о зч и н у м ети л е­
нового синього на к о ж н и й літр води.
Ч ерез 1—2 дні з ікри прокльовую ться м ал ен ькі л и ­
ч инки й повисаю ть під гніздом. Ц ікаво, щ о вигодувати
м альків у перш і дні д опом агає гніздо. Рослинні ч асти н ­
ки, слина, яка містить білки, втрачає до цього ч асу б а к ­
терици дні властивості й почин ає розкладатися. П ід гн із­
дом збираю ться хм ари ін ф узорій, коловерток, д рібн их
ч ерв'яків, а потім і рачки. Такі самі скуп чен н я д рібн их
істот є й серед ко р ін н я плаваю чих рослин. Як тільки
м альки попливуть і почнуть їсти, сам ця треба висадити.
Ч ерез 8— 12 днів від п о ч атк у ж и вл ен н я м алькам даю ть
циклопів. їж і у виростковом у акваріум і повинно бути
багато, щ об м альки плавали серед неї. К о ж н и х два дні
2 /3 о б 'єм у води обер еж н о зам іню ю ть свіж ою .
Л абіринт почин ає допом агати м алькам дихати через
3—5 ти ж н ів після н арод ж ен н я. К оли м альки дихаю ть
тільки зябрам и, рівень води в нерестовищ і зб ерігається
невисоким , воду постійно продуваю ть д у ж е дрібн им и
б ульбаш кам и повітря. Не м о ж н а в цей час зн и ж у вати
тем п ер ату р у води. Сигналом, щ о м альки почали дихати
т а к о ж за допом огою лабіри нту, є їхня поведінка: вони
регулярн о спливаю ть до поверхні води й заковтую ть
повітря. Тепер м о ж н а підвищ ити рівень води у ви рост­
ковом у акваріум і й поступово, на 1—2 °С на ти ж день,
зн и ж у вати тем п ер ату р у води.
При д о дер ж ан н і всіх вимог м альки л абіри нтових
риб ростуть ш видко й у віці кіл ьк о х м ісяців набуваю ть
забарвлен ня дорослих. Якщо ріст м олоді нерівном ірний,
то м енш их м альків м о ж у ть поїдати більш і. Запобігти
цьом у м ож на, сортую чи м альків за розм іром .
Д рібні лабіри нтові риби стаю ть статевозрілим и в 7—
8 місяців, більш і — трохи пізніш е.
92

Б ли ж че до екватора на Ін д о ки таї і на півострові
М алакка збільш ується кількість опадів, менш пом ітні
сезонні коливання тем ператури. У січні тем п ература
повітря + 2 6 °С, у липн і + 2 7 °С. Типовими біотопам и
тут є ставочки, суцільні болота, короткі річки, які ж и в ­
ляться болотяною водою. Твердість води в цих во д о й ­
мах не перевищ ує 2— 3°, реакція слабокисла. З б іл ь­
ш ується кіл ькість видів, серед яки х п ер еваж аю ть п р и ­
стосовані до боліт риби: акантоф тальм уси, хоботорили,
лабіринтові, невеликі барбуси, расбори.
Тіло р а с б о р и г е т е р о м о р ф и , риби родини
коропових, високе, зв у ж у єть ся до хвоста. Д о вж и н а 3 —
5 см. На кори чн ю вато-рож евом у боці виділяється ч ор­
на три ку тн а плям а, над якою проходить золотиста
бли скуча см уж ка. На хвостовом у й спинном у плавцях
є червоні плями. Стать рибок визн ачається за чорним
трикутником : у сам ців передній н и ж н ій к у т його з а ­
гострений, а в сам ок заокруглений.
Расбори — зграйні ж ваві рибки, д обре ж и в у ть у з а ­
гальном у акваріум і. їм потрібна невелика за розм іром
їж а. Розм нож ую ться у м 'я к ій торф ован ій воді. І к ­
ра на яскравом у світлі гине. Расбори гетером орф и
відкладаю ть ікринки на н и ж н ій бік листка криптокорини.
Вологий і рівном ірно теплий клім ат пан ує й на остро­
вах М алайського архіпелагу. Там є багато гірськи х
і рівнинних р ічок з теплою коричню ватою або чистою
водою, великі болота. Видова різном ан ітн ість риб н ай ­
більш а на Великих Зондських островах, особливо на тих,
які б ли ж ч е до С ум атри і К алім антана.
У гірських р іч ках до висоти 1500 м над рівнем м оря
ж и вуть бійцеві рибки. Гніздо з піни розбилося б об к а ­
міння течією , том у свою ікру (100— 130 ікринок) гірські
види бійцевих рибок винош ую ть 10— 12 днів у роті.
В цей час вони не ж ивляться, уникаю ть зустрічей з ін ­
ш ими рибами. За зовніш нім виглядом від індокитай93

ських видів вони відрізняю ться б іл ь ­
ш ою головою і великим -ротом.
В ш видкотекучих р іч ках глибина
рідко б уває понад 1—2 м. Вода в них
кори чн ева від гу м у су й ш ару о п ал о ­
го листя, щ о вкриває дно. Твердість
води 0,5— 1°, pH 6. Н авіть уранці
тем п ература води 26...28 °С.
Біля води на корен ях дерев, к а ­
мінні, на вологій зем лі стеляться
тем н о-зелен і сплетіння дрібнорозгал у ж ен о го яванського моху. П ош ире­
ний мох на Ф іліпп інськи х і Зондських островах. Д о Є вропи він п о тр а­
пив з ботанічного саду янванського
м іста Д ж акарти, за щ о й дістав свою
назву. М 'як і ш апки яванського м оху
п ри красять будь-який акваріум із
старою або свіж ою не д у ж е твердою
водою. Й ого м о ж н а використати як
рослину для нересту багатьох риб.
Яванський м ох підкислю є воду, о ч и ­
щ ає її, вбирає з води багато р о зч и ­
нених речовин, навіть м етиленовий
синій і брильянтовий зелений, на
н ьом у осідає бруд. Н а ж аль, р о зв и ­
вається рослина повільно, на я с к р а ­
вом у світлі обростає нитчастим и в о ­
доростям и. Якщо п у ч ечо к м оху д о в ­
го не чіпати, він закріп лю ється на
грунті або на поверхні підводних
предм етів.
У р ічках д у ж е багато расбор,
я кі на Великих Зондських островах
набуваю ть най більш ої р ізн о м ан іт­
ності. П лаваю ть згр аї барбусів, р о ­
ж еви х даніо.
94

Риби Суматри:

1 — гурамі
мармуровий;
2 — гурамі
блакитний;
3 — барбуси
суматранські.

Рослина:

апоногетон
кучерявий.

С у м а т р а н с ь к и й б а р б у с — один з улю блена
ців акваріум істів. Рибкц яскрава і рухлива. Високе ж овтувато -р о ж еве тіло перетинаю ть чотири чорні п о п ер еч ­
ні смуги. Н и ж н я частин а спинного плавця чорна, вер х ­
ня, як і реш та плавців, руб іново-червона. У - д еяких
сам ців передня частина голови та к о ж червона. Д овж и н а
тіл а сум атранського б арб уса до 7 см.
В аквар іу м ах від сум атран ського барбуса було ви ве­
дено синьо-зеленого м утанта. У нього чорні см уги зл и ­
ваю ться на всьом у тілі, крім черевця. На ч орном у з а ­
барвленні м 'як о по б л и ску є зеленуватий наліт.
К рім короп ових риб, у річкових зато ках з густою
рослинністю багато риб-куль, напіврилів, сарганів, хоботорилів, а та к о ж лабіри нтових риб: гу рам і-буркуна,
хелостом та перлистих гурам і. П лям исті гурам і на С у­
м атрі утворю ю ть окрем и й підвид з блакитним заб ар в­
лен н ям тіла. До ш тучно виведених кольорови х варіацій
сум атран ських гурам і н ал еж ать м арм уровий, зо л о ти с­
тий і сріблястий. У м арм урових гурам і на бірю зових
боках проступаю ть розм иті тем ні плям и. Забарвлен ня
золотистих і сріблястих гурам і відповідає їхнім назвам.
Н а спині пом ітні поперечні тем ні смуги.
Н ем ож ливо уявити у зб е р е ж ж я екваторіальних о с­
тровів без м ангрових лісів. М ангри ростуть на м іл к о ­
водді іноді протягом 20—ЗО км. О пале листя, численні
неп ом ітні арм ії м ікроорганізм ів і тепле м оре створили
чорний мул, який вкриває грунт п ід деревам и. З а к р іп ­
лю ю ться м ангрові дерева в рід ко м у м улі за допом огою
численних стовбурів-ходуль. Р озгал у ж ен е й сплутане
коріння, переплітаю чись із корін ням сусідн іх дерев,
підтрим ує одне одного. Д вічі на д обу води м оря від ­
ступаю ть від берега, а потім повертаю ться, зм іш ую чись
з прісною водою річок, струм ків і дощ овою . У здовж
берега утворю ється см уга зм іш аних опрісн ен их м о р сь­
ки х вод, д у ж е багатих на органічні речовини. Н егли­
бока вода д обре освітлю ється й прогрівається до ЗО...
96

35 °С. За пож ивою сю ди запливаю ть і річкові, і м орські
тварини. К ількість і р ізном ан ітн ість їх п орівн ян о з м о­
рем або р ічкою зростає за р ах у н о к тим часових п е р е ­
селенців, які приходять сюди на короткий час, а потім
зн ову повертаю ться назад. К ож н ий вид риб пош ирю ­
ється тільки до певного ступеня солоності води, в яком у
він м о ж е ж ити. Тварин, які витрим ую ть зм іни солоності
води в ш ироки х м еж ах, небагато. Ц е д ея к і бички, бризкуни, риби-голки, риби-кулі, саргани, робалові й монодактилуси, сх о ж і на срібні півмісяці.
К оричню вато-зеленуватого б р и зку н а в аж к о п о б а­
чити в тіні м ангрових гілок. П роте сам а р и б ка д обре
бачить і в воді, і за її м еж ам и. Н априклад, вона м ож е
побачити яскр аву м у х у за півтора м етра від себе. П ри
цьом у ри б а стає так, щ об м у х а б ула прям о перед нею
і з силою випльовує тоненький струм ін ь води, який
збиває м уху. В б ризкун а є вузький кан ал на п ід н е­
бінні рота, по яко м у кін чи к язи к а виш товхує воду к р ізь
м ал ен ьку щ іли нку м іж губами. Ц ікаво, щ о б ризкун и
ком ах м ай ж е не їдять. Вони ж и вл яться п ер еваж н о во ­
д ян им и б езхребетним и і м алькам и риб, м 'ясо м м ертвих
риб і м олю скам и й тільки іноді — ком ахам и. В а к в а­
ріум ах спостерігали, я к бри зку н и тільки полю вали за
ком ахам и, а ж и ви л и ся інш им корм ом . М ісцеві ж и тел і
використовую ть б р изкун ів я к ж и в у іграш ку.
У наш их ак вар іу м ах бризкун и зустрічаю ться д у ж е
рідко. Ще кіл ька риб, крім бризкун а, вміють викидати
воду ф онтанчиком . Це ляліуси, м едові гурам і, лябіози.
Роблять вони це рідко, найчастіш е під час сп о р у д ж ен н я
й охоронигнізда. С трум інь води, викинутий ними,
не перевищ ує 5 см.
Звичайним и для всього тропічного у зб е р е ж ж я від
А ф рики до А зії й А встралії є м улисті стрибуни. Н ал е­
ж ать вони до родини бичкових. Голова риби велика, рот
ш ирокий. Спинних плавців два, черевні м істяться за
головою й перетворилися на присоски. За допом огою
97

при соска й схож и х на лап и грудних
плавців р и б ка виповзає -на корін ня
мангрів, на оголене відливом у зб е ­
р е ж ж я д алеко від води й ж ивиться
там р ізни м и ком ахам и і слим акам и.
П ід час перебування на суш і зяброві
кри ш ки м улистого стрибун а щ ільно
закриті й зберігаю ть вологу. К исень
надходить к р ізь у сіян і кровон осн и ­
ми судинам и стінки зябр о во ї п о ­
рож н и н и й частково к р ізь зв о л о ­
ж е н у ш кіру. С уха ш кіра н е дихає,
том у ри б а нам агається час від часу
занури ти у воду хоч би хвіст. Ве­
ликі, мов у ж аби, вирячені очі сти р ­
чать над головою і рухаю ться н е ­
зал еж н о одне від одного, щ об вчасно
пом ітити ворога. Л едь пом ітне ш а­
руд ін н я розганяє всю зграю у різн і
боки. П ри цьом у риби роблять си л ь ­
ний пош товх хвостом і, розкидаю чи
бризки м улу, летять на півтора-два
метри. Ч ерез яки йсь час над водою
знову з'явл яється кіл ьк а пар очей,
я к і обер еж н о озираю ться навкруги.
П ід час р о зм н о ж ен н я сам ець м у ­
листого стрибун а н а березі поб лизу
води риє ко н ічн у ям ку. Грунт він
виносить у роті. У різни х видів д іа ­
м етр гнізд а різний: від 7 до 100 см,
глибина від 2—3 до 20 см. Ік р у сам ка
від кладає в к а л ю ж к у брудної води,
яка збирається на дн і гнізда. С ам ець
заплідню є ікр у і не залиш ає гнізда
д о появи малят.
Д оглядаю ть за своїм потом ством
98

Риби мангрових
боліт:

1 — бризкун;
2 — мулисті
стрибуни:
3 — аргус.

т а к о ж інш і види бичків. Так, м аленькі, с х о ж і н а б дж іл
брахігобіуси
відкладаю ть ікр у в невеликій печерці
під кам ін ням або в п о р о ж н ій череп аш ці молю ска.
С ом и — риби виклю чно прісноводні. З ЗО родин,
об 'єд н ан и х у ряд сом оподібних, лиш е в чотирьох р о ­
динах є кіл ька видів, щ о ж и ву ть у морі. К оралові соми
илотосуси легко пристосовую ться до п р існ ої або м о р ­
сько ї води, якщ о їх посадити туди м алькам и, том у іноді
потрапляю ть до акваріум ів із солонуватою водою.
У при родних водойм ах м альки плаваю ть такою щ іл ь­
ною зграєю , що в ній не м о ж н а розрізн ити окрем их
риб, а під час неб езп еки збиваю ться у щ ільний клубок.
А нальний, хвостовий і другий спинний плавці сп о л у ­
чені в єдиний плавець, яки й довгою стрічкою огортає
вугреподібн у задню частину тіла. Дві ж овті см у ж к и
взд о вж тем ного т іл а 'п о п е р е д ж а ю т ь про те, щ о б іля
основи перш их колю чок спинного та грудн их плавців
є отр у й н і залози. Від у к о л у гострим пром енем лю дина
від чуває слабкість, головний біль, у неї підвищ ується
тем п ер ату р а й розладн ується серцева діяльність. За
кіл ька днів лю дина од уж ує.

АКВАРІУМНІ
РИБИ
АВСТРАЛІЇ

М іж островам и Балі і Л ом бок,
далі м іж К алім антаном і С улавесі
й на схід від Ф іліпп ін проходить
у явн а м еж а Інд о-М алай ської та
А встралій ської зоогеограф іч н и х о б ­
ластей. Д ля риб, особливо м еш к ан ­
ців м орської і солонуватої води,
кордон у вигляді н еш ирокої п р о ­
токи не є переш кодою . Том у там
багато спільних видів. З н а б л и ж ен ­
ням до А встралії видова р ізн о м ан іт­
ність риб поступово зм енш ується.
Там водяться тільки риби со л он ува­
тих у зб ер еж н и х водойм, такі самі,
я к і на у зб е р еж ж і Індоки таю та
Інд онезії. На островах і півн ічн ом у
сході А встралії кл ім ат вологий, ви ­
падає по 1000—2000 мм опадів на
рік. Утворю ю ться н евеликі річки,
а в острівних западинах з'яв л я ю т ь­
ся озера й болота.
П ідводні рослини ту т — вод о­
периці, роголисник, спіральна в а­
ліснерія, водяна папороть, пістія,
рдесники, елодеї, а тако ж л ім ноф іли, апоногетони, велетенська ва­
ліснерія, отелія.
У прісних водойм ах А встралії
зустрічаю ться скляні окун і, напіврили, соми, бички тощо.
Т а т е у р н д и н и , або к и л и ­
мові елеотриси,
забарвлен і
яскравіш е, н іж будь-яки й інш ий
представник родини бичкових. Д о в­
ж и н а валькуватого тіла — до 6 см.
С пинних плавців два. А нальний і
101

другий спинний плавці довгі: хвосто­
вий плавець округлий. Т іло і плавці
яскравого
блакитного
ко льору
з вогненно-червоним візерунком .
Зустрічається на півдні Н ової Гвінеї.
К илим ові елеотриси м о ж у ть ж и ­
ти в невеликих аквар іу м ах з водою
середн ьої твердості при тем п ер ату р і
25 °С. А кваріум густо засадж у ю ть
рослинам и, роблять схованки із к а ­
м іння або корчів. Риби трим аю ться
п об л и зу дна і у ж и ваю ться з будьяки м и м иролю бним и видами. Го­
тову до нересту пару п ересадж ую ть
у нерестовищ е з м 'як о ю слаб.окислою водою. С ам ку м о ж н а в ід р із­
нити тільки за округлим черевцем .
Риби на пласко м у кам ін ці в ід к л а ­
даю ть у вечері бли зько 200 ж о в т у ­
ватих ікринок. С ам ку після нересту
відсадж ую ть, сам ець залиш ається
доглядати за ікрою . С ам ця в ід сад ­
ж у ю ть після того, я к м олодь почне
плавати. Л ичинки з'являю ться на
четвертий день, щ е ч ерез день їх
починаю ть годувати личинкам и а р ­
темії.
Н айбільш х арактерн и м и д ля А в­
стралій ської зоогео гр аф іч н о ї о б ­
ласті є м еланотен ієві риби. Це
стрункі рухливі тварини з двом а
спинним и плавцям и.
Іріатерини
Вернера
зустрічаю ться разо м з татеурндинами. Тіло стиснуте з боків, ср ібл яс­
те, завд овж ки до 6 см. Голова за102

Риби
Австралійської
області:

1 — іріатерина
Вернера;
2 — райдужні
рибки;
3 —- татеурндина.

гострена. На боках пом ітний зеленуватий і блакитний
полиск. Х востовий плавець глибоко вирізаний, ч ерво­
нуватий. П ерш ий спинний плавець рож еви й, другий
має д у ж е довгі від окрем лені чорні .промені. Заб ар в­
лен н я сам ок скром ніш е, і вони м енш і за розм іром .
Ір іатер и н а — м иролю бний і зграйний вид. В ак в а­
ріум і плаває в верхніх і середніх ш арах води. Щ о­
ти ж н я 1/10 о б 'єм у води треба зам іню вати свіж ою .
Годую ть цих риб дрібним ж и вим корм ом . У 5— 6 м іся ­
ців іріатерини починаю ть нереститися.
П еред нерестом воду підм іню ю ть м 'якою . Н ерес­
тяться риби попарно або групою по 3 самці і 5—8 самок.
П ісля бурхливих ігор та зал и ц ян ь у ранкові години
на дрібн оли сти х рослинах по б л и зу поверхні зал и ш аєть­
ся по кілька ікринок. Ікр а п ри кріплю ється довгим и
ни точкам и до рослин. Н ерест триває кіл ька ти ж н ів щ о ­
дня. Ік р у д орослі риби не поїдаю ть, але коли через
т и ж д ен ь з'явл яться мальки, то дорослих риб кращ е
відсадити. Рівень води у виростковом у ак варіум і п о ­
винен бути невисокий. Ч ерез д о б у після появи м альків
годую ть спочатку інф узоріям и, потім дрібним «ж ивим
пилом», циклопам и. П ри постійном у продуванні води
і додер ж ан н і чистоти у виростковом у акваріум і м альки
ростуть ш видко.
Н айбільш е розводять в аквар іу м ах р а й д у ж н и х
р и б о к з р іч о к східного та північного К вінсленду
(Австралія). Д овж и н а тіла в них до 7 см. Забарвлен ня
сірувато-сріблясте, блискуче. С пина коричню вата, ч ер е­
во ж овтувато-зелен увате, груди червоні. По б оках т і­
л а проходить кіл ька тем них п о зд о вж н іх смуг. Основа
спинного й анального плавців зеленувата, середина
цеглясто-червона, а кр ай ж овтий. Х віст коричню ваточервоний або цеглясто-червоний. С ам ка повніш а, з а ­
б арвлен ня в неї бліде.
Річки, в яки х ж и в у ть р ай д у ж н і риби, витікаю ть з
н ап івпусти ні, то м у в них рівень води протягом року
104

105

зм іню ється, вода тверда, сл аболуж н а. У трим ую ть згр ай ­
к у р ай д у ж н и х р и б о к в простором у акваріум і з чистою
водою середньої твердості. О світлення повинне бути яс­
кравим. Т ем пература 2І...24 °С. Т рим аю ться риби п о ­
б ли зу поверхні води, їд ять циклопів, ли ч и н о к і л я л е ­
чок ком арів, суш ен у даф нію . А кваріум потрібно за к р и ­
вати склом, щ об тварини не вистрибнули. С татево­
зрілим и р ай д у ж н і рибки стаю ть у 7—8 місяців. Р оз­
м нож ую ться так само, як іріатерини.
П еред нерестом воду освіж аю ть, додаю ть чайну
л о ж к у кух о н н о ї солі на к о ж н і 10 л і продуваю ть.
Л уска в готових до нересту рибок перетворю ється
на сяю чі перлини, на зябрових криш ках м ерехтять
синьо-зелені, золотисті й вогненні плями.
Н а відм іну від більш ості риб, ікра р ай д у ж н и х рибок
п отребує воду середн ьої твердості, у м 'я к ій непідсол ен ій воді ікра часто гине, в р аж ен а цвілевим и грибами,
особливо при тем п ературі понад 25 °С.
Райд уж н і рибки легш е ро зм н о ж у ю ться з ж о втн я по
грудень.
У посуш ливих районах, де п ек у че сонце под іл яє
русло річки на окрем і д ілян ки з брудною перегрітою
водою, ж и ву ть так звані дводиш ні риби — неоц ератодуси. З'яви ли ся вони 350 м ільйонів років том у в д е ­
вонськом у періоді й стали прям им и пред кам и зем н о ­
водних тварин. П овітря, на відм іну від інш их риб, вони
не заковтую ть, а вдихаю ть, я к зем новодні, кр ізь ніздрі.
Довге валькувате тіло н еоц ератодусів вкриває л у ск а д іа ­
метром 3—5 см. Спинний, хвостовий і анальний плавці
зрослися в один. П арні плавці м аю ть сильну м 'я зи сту
лопать і сл у ж ать рибам для повзання по дну. Якщо во ­
дойма, де ж и ве неоцератодус, висихає, він від ш укує
собі нову, переповзаю чи по суші. Й ом у н еобхідн о лиш е
час від часу занурю ватися х оча б у н евел и ку калю ж у.

АКВАРІУМНІ
РИБИ
АФРИКИ

Зах ід н у й ц ен тральну частину
материка займають екваторіальні во­
логі ліси. К лім ат Е кваторіальної А ф ­
рики, я к і на всій низькош иротній
см узі зем ної кулі, від значається ста­
лістю . Д ень у день повторю ю ть­
ся безхм арн ий ранок, у д ен ь зб и ­
раю ться куп часті хм ари, які після
об іду проливаю ться зливам и з гро­
зою; при краш ен а тем ним и п ери сти­
ми хм арам и вечірн я зо р я всіх в ід ­
тінків — від ж овтого до багряного.
Води з дощ ам и випадає більш е, н іж
випаровується, том у тут віч нозелені
ліси, багато річок, р іч еч о к і стр у м ­
ків, м іж яким и р о зк и дан і болота, неьеликі ставки, просто ям и з водою,
калю ж і. Тут, на С хідно-А ф рикансько м у плоскогір'ї, почин ається м о­
гутн я р іч ка Ніл, з численних приток
черпає силу повноводна Конго.
У насиченій киснем , але п рохо­
ло дн ій д ля теплого к л ім ату — 22...
24 °С — і бідній на органічні р е ч о ­
вини воді річок, тваринний і р о сл и н ­
ний світ пер еваж н о бідний. Ц е п о ­
ясню ється тим, щ о ту т кам 'ян и сте
дно, недостатня кіл ькість корм ових
організм ів і сильна течія. Щоб н е з а ­
губити одне одного хоча б під час
розм н о ж ен н я, сам ець м аленької
кн ерії зм уш ений присм октуватися
до сам ки спеціальним и присоскам и,
які утворилися у нього на зябрових
кришках. Внутрішня поверхня присос­
ка рельєфна і допомагає рибі міцніше
107

трим атися. Якби не було цього, м олочко й ікр у б у р х л и ­
вий потік вмить розкидай би в різні боки і ікр а зал и ш и ­
лася б незаплідненою .
Трохи н и ж ч е течія сповільню ється, числен ні п р и ­
токи збільш ую ть р ічку. Води болотистих при ток м аю ть
кори чн еве забарвлення. Т вердість води не перевищ ує
1—2°. Д но вкри ває товстий ш ар м у л у й напівгнилого
листя. Т акі річки називаю ть «чорними». Вода в них
буває іноді настільки кисла, що риби й рослини у н и ­
каю ть її, і тільки п ісля повені на м улі на короткий
час з'являю ться зелен і паростки.
Є і «білі» річки. Вони протікаю ть по м ісцевостях
з глинистим грунтом, вим иваю ть з нього часточки
й стаю ть калам утним и ж овтим и, червон увати м и або
білувато-сірим и. Твердість води в них від 0 до 3— 4°.
Ч ерез забруднен ість такі річ ки та к о ж м алонаселені.
У середній теч ії річ ки багато найпростіш их, весл о­
ногих рачків, ком ах, а т а к о ж риб, зем новодних, во д о ­
п лавни х птахів і звірів. Рослинність на болотистих
б ерегах підходить до сам ої води, схилені гілки дерев
нависаю ть над водою . Серед риб пер еваж аю ть добрі
плавці. Ц е представники родин харацинових і цихлових.
Ч им ало в р іч ках і барбусів. Н а д ні ж и ву ть соми. П ід
затопленим и стовбурам и дерев стоять головою до течії
зграї плоски х риб-нож ів, при м арам и пропливаю ть
аф рикан ські скляні соми.
Н а піщ аних плесах Конго ж и ве тетраодон м іурус.
Ц я ри б а-ку л я до сам их очей заривається в грунт. Ж овтокори чн ева з тем ним и крап кам и ш кіра неп ом ітна на т а ­
ком у ф оні. Тіло кутасте, роздувається слабо. С мугасті
риби-кулі ф ах аки пош ирені в А ф риці на великій т ер и ­
т орії — від витоків Н ілу до Г вінейської затоки. Ж и вуть
вони в прісній і в м орській воді. Утворю ю ть вел и ку к іл ь ­
кість підвидів і м ісцевих форм. Ф ахаки з о зер а Рудольф
м аю ть д о вж и н у до б см, тоді я к звичайно риби цього
виду буваю ть завд о вж ки до 40 см.
108

Багато д рібних яскраво забарвлен их риб населяє
щ ільно зарослі річкові затоки, стариці й озера. О сновну
м асу рослин становлять водопериця, роголисник, вал іс­
нерія, водяна папороть, елодея. На поверхні плаваю ть
ричія, пістія і ряска.
У здовж заболочених берегів і в д ельтах р іч о к у т в о ­
рю ю ться суцільні поля нім ф еї. Є чим ало їх видів. П о­
ш ирені вони повсю ди в Є вразії, А ф риці й А м ериці.
В наш ій країн і один з видів нім ф еї називаю ть лататтям
білим. Виведено десятки кольорових сортів н ім ф ей д ля
розведен ня в д екорати вних ставках. К вітки їх м о ж у ть
мати ж овте, рож еве, яскраво-червоне, блакитне або
б лід о-ф іолетове забарвлення. В аквар іу м ах н аб у л а п о ­
ш ирення нім ф єя строката. З ал еж н о від освітлен ня її
тонке, хвилясте по к р аях підводне листя зм іню є к ол ір
від зеленого до зеленувато-ф іолетового. По всій л и ст ­
ковій пластинці розкидан і червонуваті або коричню вато-ф іолетові плями. Н иж ній бік л истка р о ж ево-ф іолетовий. Л истки ч ерво но ї нім ф еї забарвлен і в багряний
колір. К вітки троп іч н ої нім ф еї розкриваю ться опівночі.
Щоб нім ф ея не давала плаваю чого листя, яке за т у л я ­
тиме світло інш им рослинам , її не висадж ую ть у н а д ­
м ірно освітлених частинах акваріум ів.
На відм іну від наш ого латаття, аквар іу м н і н ім ф еї
не м аю ть товстого повзучого кореневищ а, а утворю ю ть
бульбу. Р озм нож ую ться бічним и пагонам и. У ж и в о р о д ­
н ої н ім ф еї м олоді рослини н ерідко в ж е з квіткам и
проростаю ть на плаваю чом у ли стку старого кущ а.
По всій А ф риці в тінистих лісових водойм ах ростуть
кущ и ки папороті больбітис. А ж урн і, наче вирізьблені,
тем н о-зелен і листки ц ієї папороті відходять від п о в зу ­
чого кореневищ а. К орені в грунт не занурю ю ться, але
з часом м о ж у ть закріп итися на поверхні п ідводн их
предметів. Висота рослини до ЗО см. В ак вар іу м і вона
р озм н о ж у ється поділом кореневищ а.
В икористовую ться в акваріум ах і а нуб іаси — неве109

ликі болотяні рослини з цупким и
глянцевим и листкам и яйцевидної
й овальної ф орм и. Ж овте суцвіття
ан уб іаса огорнуте білою пелю ст­
кою . А нубіаси ростуть у зд о в ж сам о­
го у р ізу води. Л истки їхні зал и ш а­
ю ться на повітрі, а корен і занурен і
в м 'я к и й грунт. П ід водою анубіаси
ростуть повільно.
Верхній ш ар сто яч о ї води н а ­
грівається до 26...ЗО °С. Над водою
л ітаю ть хм ари ком арів, а у воді ж и ­
вуть їхні личинки й лялечки. їх
збираю ть ш ироким ротом рибим етелики. Ш видкими сильним и к о ­
ливанн ям и вид овж ени х пром енів
хвостового плавця вони р озганяю ть­
ся, вистрибую ть з води і, р о зч еп і­
ривш и величезні грудн і плавці, п р о ­
літаю ть по два-три метри, ж ен у чи сь
за ком ахам и. Здобич збивається і
б ризкам и води, щ о утворю ю ться під
час стрибків риб.
Біля дна м іж стеблам и рослин
плаваю ть неолебіаси з п ід р яду харациновидних. Зовні риби сх о ж і на
м аленьки х линків. Завд о вж ки во ­
ни 3,5 см. С пина оливко во -ко р и ч н е­
ва, боки сам ця кори чн ю вато-черво­
ні, б ли ж ч е до черевц я — ж овтуваті.
В здовж тіла проходить тем на смуга,
обмеж ена зверху золотистою лінією.
На основі хвостового плавця є тем на
цятка. А нальний плавець червоний
з вузькою тем ною облям івкою . Ч е ­
ревні плавці та к о ж червоні, груд110

Риби стоячих
водойм
Екваторіальної
Африки:

1 — риби-м етелики;
2 — фаго;
3 — неолебіаси.

ні — прозорі, б езколірні. Х востовий і прям окутни й
високий спинний плавець крем ові. С ам ки неолебіасів
забарвлен і м енш виразно. М аленький ж и р о ви й плавець
п озад у спинного, х арактерний для більш ості харациновидних риб, у неолебіасів відсутній. Рот у них м ал ен ь­
кий, м іститься на кінці голови, том у їж у їм треба п ід­
бирати н евел и ку за розм іром . Т ем пература в акваріум і
повинна бути 20...24 °С. Р озм нож ую ться так само, як
південноам ериканські хар ац и н о ви д н і.
Видовж ені, строкаті, х и ж і ф аго — т а к о ж представ­
ни ки харацин овидних риб. У зар о стях рослин вони
полю ю ть на пуголовків, мальків. Вночі ф аго зміню ю ть
численні ктеноп ом и — аф рикан ські лабіри нтові риби.
К рім лабіринтових, ряд окун еподібн их ш ироко п р ед ­
ставлений в аф рикан ських водойм ах цихловим и, або
цихлідам и. Вони сх о ж і на лабіринтових, але тіло у них
трохи масивніш е. Ц ихліди уни каю ть сильної течії та
боліт. Багато видів зустрічається в солонуватих водах
у зб е р еж н и х водойм і в гирлах річок.
За поведінкою цихлові риби — територіальні. К о ж ­
ний самець, зр ід ка і сам ка, займ ає певну д іл я н к у серед
густих заростей чи біля ко р ч а або щ іли ну м іж кам інням ,
їж у добуваю ть на дні. Риби завд о вж ки понад 5—6 см
полю ю ть за м алькам и. Н айбільш і аф рикан ські ц и ­
хліди — тиляпії — викопую ть і поїдаю ть водяні рос­
лини.
В аквар іу м і ци хлід кращ е утрим увати в не д у ж е
свіж ій , але і не в старій воді. 1/5— 1/4 води раз на два
ти ж н і зам іню ю ть на відстояну водопровідну. На дно
аквар іу м а кладуть горщ ики, корчі, кам 'ян і нірки. Рос­
л ини розм іщ ую ть так, щ об згодом утворилися зарості.
У сутичках за схованки визн ачається ватаж о к — вл ас­
ни к найбільш ої ділянки. Годую ть риб різном ан ітн им
ж ивим корм ом , рослиноїдни м додаю ть р о слинн у їж у .
Риби часто і охоче рию ться в грунті. Т ом у чистоту
води м о ж у ть забезпечити тільки фільтри.
112

У л ісових ставках південної Н ігерії ж и в у ть цихлідип а п у г и . Тіло цих риб видовж ене. С ам ець ж о втуватокоричневий з блакитним або ф іолетовим відтінком .
В здовж тіла і ром бовидного хвостового плавця п р о х о ­
дить ч орна смуга. На боці, б іля анального плавця, є п у р ­
пурн а пляма. Д овгий спинний п лавець тем н о-сірий
з сріблястим або золотистим верхнім краєм , у д еяких
риб з плям ам и. Н и ж н я частина хвостового плавця сіра,
верхня — рож ева, іноді з кіл ько м а плям ам и. Ч еревні та
анальні плавці блакитні. Д овж ин а тіл а сам ців до 9 см.
Тіло сам ки вище, повніш е. Ч еревце повніш е, округле,
пурп урне. Золотиста см уга на спи нном у плавці ш ирш а,
з однією -двом а тем ним и плям ам и в зад н ій частині. З я б ­
рові криш ки ф іолетові, блискучі. Д овж и н а тіла до 7 см.
В усіх цихлід, зал еж н о від стану риби, ум ов ж и ття,
часу доби, присутності ватаж ка або особи п р о ти л еж н ої
статі забарвлен ня зм іню ється. П ерелякані або в ід п о ч и ­
ваю чі папуги знебарвлю ю ться, б лід у по зд о вж н ю см угу
перетинає кіл ька поперечних.
Т рим ати папуг кращ е зграєю в аквар іу м і о б 'єм ом
не менш е я к на 40—60 л. Т ем пература води повинна
бути 22...24 °С, твердість до 10°. Д ля р о зм н о ж ен н я
пап уг воду частково пом 'якш ую ть, нагріваю ть до 26...
28 °С. П ару риб кращ е пом істити в окрем и й акваріум
з квітковим горщ иком . З н и зу або зб о к у в горщ и ку
роблять отвір, у який м огли б запливати д орослі риби.
У при родн их ум овах перед ро зм н о ж ен н ям риби ви р и ­
ваю ть під кам енем або корчем нірку. А кваріум н і риби
ретельн о оглядаю ть і чистять горщ ик. Т акий ритуал
для пари просто необхідний. У цей час остаточно
виявляється їх готовність до нересту, закін чую ться
останні перебудови в організм і. Т ом у надто чисте н е ­
рестовищ е м о ж е заш кодити успіш ном у нересту, а
спільне розчищ ен ня заки дан ого піском отвору в го р щ и ­
к у зм іцнить відносини м іж сам цем і самкою .
П ісля нересту всередині горщ ика залиш ається 120
113

114

ч ервон увати х ікринок. Усі цихліди турбую ться про п о ­
томство. П апуги об м ахую ть ікр у плавцям и, скльовую ть
вр аж ен і бактеріям и ікринки. Ч ерез три дні з'явл яю ться
личинки, які повисаю ть на стінках горщ ика. Ч ер ез п 'я ть
днів вони стаю ть м алькам и, плаваю ть, ж и вл яться д р іб ­
ним корм ом — інф узоріям и, личинкам и артем ії, « ж и ­
вим пилом». Д орослі риби щ е тривалий час д о гл я ­
даю ть своїх мальків. Удень м аленькі пап уги плаваю ть
п об л и зу дорослої риби, поїдаю ть др ібн у ж и в у їж у .
Якщо сім ейка перепли ває з м ісця н а місце, то всі м а­
лята трим аю ться групкою п озад у д о рослої риби так,
щ об бачити її під певним кутом , тобто, чим більш а
риба, тим далі від неї трим аю ться м альки. Якщо це
необхідно, дорослі риби перетираю ть їж у д ля м альків,
подрібню ю ть ч ерв'яків, личинок, ком ах. С кільки п о ­
винен тривати догляд за молоддю , м альки визначаю ть
самі, виділяю чи в воду пах у ч і речовини. В ідчуваю чи
цей запах, папуги кидаю ться на н еп рохан и х гостей,
не відпливаю ть далеко від потомства.
Не м енш у ту р бо ту про потом ство виявляю ть і п о ­
ш ирені в Е кваторіальній А ф риці х р о м і с и - к р а с е н і. Д орослих риб кращ е утрим увати парам и: в загал ь­
н ом у акваріум і вони затіваю ть см ертельні бійки з р и б а­
ми свого виду та інш ими. Х ром іси-красені у при родн их
ум овах буваю ть завд о вж ки 10 см, в аквар іу м ах — удвічі
менш і. Риби завд о вж ки 7 см м о ж у ть ро зм н о ж у вати ся.
Н езваж аю чи на н еп ом ірн у агресивність, багато л ю ­
бителів утрим ую ть цих риб завдяки їх д у ж е краси вом у
забарвленню . Тіло їх багряно-червоне. На плавцях зе л е ­
нувато-блакитні сяю чі крапки. На зябровій криш ці,
посередині тіла і біля хвостового плавця є по ч орній
плям і в оправі блакитних полисків. У сам ок п еред ня
частина тіл а більш золотиста.
С пілкую ться д орослі цихліди з м алькам и за д о п о м о ­
гою рухів плавців, різном ан ітн их поз тіла. О собливо
д обре це пом ітно у яскравих хром ісів-красенів. Так
115

116

м альки збираю ться під сам кою у виритій на дні за п а ­
дині, коли вона ш видко см икає спинним плавцем , то
опускаю чи, то розкриваю чи його. Блакитні полиски
при цьом у зникаю ть і знову спалахую ть. М альків, які
не пом ітили сигналу самки, під б ирає батько. О глядаю чи
кож н и й заку то к своєї території, ри б а р о зш у к у є м алят
і забирає їх у свій просторий рот. При цьом у у м альків
реф лекти вно стискується плавальний м іхур, вони ста­
ють важ чим и за вод у і нерухом о л е ж а ть у роті. Так
сам о нерухом о вони л еж ать і в гнізді.
І все-таки, як би не турбувалися цихліди про своє
потомство, вони з'їдаю ть частину його після закін чен н я
п еріод у догляду. Це просто необхідно в при роді для
зб ер еж ен н я виду. П олю вати на власну м олодь — це
єдиний спосіб виж ити в зам кн у тій водойм і, властивий
не тільки д ля цихлід. А д ж е м альки ж и вл яться м ік р о ­
скопічною тваринною і рослинною їж ею , якою д орослі
риби ж и витися не м ож уть.
Т и з і й А н с о р г е я називаю ть п'ятиплям истим и,
або ш аховим и, цихлідам и. Зустрічаю ться вони в п р іс­
них та солонуватих водойм ах у сіх типів н а тери торії
від Л іб ер ії до Н ігерії. Тіло їх завд о вж ки до 13 см (зви­
чайно бли зько 10 см). При неяскр аво м у освітленні
м ає колір м орської хвилі. Ч еревце в сам ки рож еве,
у сам ця червоне. На зябрових кри ш ках є син ьо-зелен а
плям а з червоною облям івкою , вздовж б оку тіла п р о ­
ходить тем на смуга, яка сп олучає п'ять ч о р н и х плям .
На м 'як и х частинах неп арн их плавців чергую ться світлі
і темні плям ки. Ч еревні плавці д у ж е довгі, перш і п р о ­
м ені їх вугільно-чорні. Риби відкладаю ть у п ечерки
або нірки до 1000 ікринок, розвиток яких триває 2—3 дні.
Багато аф рикан ських ци хлід м аю ть інш ий спосіб
нересту: вони винош ую ть ікр у в роті. Т ак робить чорного р л и й х р о м іс (хаплохром іс Буртона), пельм атохром іси.
Пельматохроміс
Г ю н т е р а зустр ічається
у водойм ах від Гани до К ам еруна. Самці завд о в ж ки
117

20 см (у неволі — бли зько 10). Самки
дрібніш і. Тіло риб високе, голова ве­
лика. Забарвлен ня сам ця сіруватокоричневе. Від зябр о во ї кри ш ки до
хвостового плавця тягнуться три
темні смуги. Зяброві криш ки з б л а ­
китним м еталічним блиском . Грудні
плавці т а к о ж блакитні, інш і плавці
сірі. Спинний плавець з яскравочервоною облям івкою , хвостовий —
з яскраво-блакитним и рисочкам и.
Заб арвлен ня сам ки яскравіш е. Тіло
коричню вате, на черевці велика
яскраво-червон а плям а. Зяброві
кри ш ки ж овті з блакитним від тін­
ком. Грудні плавці червонуватоблакитні, реш та — сірі, хвостовий
злегка блакитний. Верхня третина
спинного плавця золотиста, по п л ав­
цю розкидан і виразн і чорні к р а п ­
ки.
П ельм атохром іси Гю нтера агр е­
сивні до інш их риб, особливо під
час нересту. їх м о ж н а утрим увати
з м иролю бним и великим и цихлідами і барбусам и. Вода повинна б у ­
ти такою , як д ля всіх риб еквато ­
р іал ьн о ї А ф рики: пом 'якш ен а, не
д у ж е свіж а.
Готую чись до нересту, риби сво­
їм и товстими губам и очищ аю ть
плескатий кам ін ь і відкладаю ть на
нього 150—200 ж о втувато-сіри х ік ­
ринок. П ісля зап л ід н ен н я і самець,
і сам ка забираю ть ікр у в рот. Ш кі­
ра на н и ж н ій щ елепі розтягується,
118

Цихліди
Екваторіальної
Африки:

1 — чорногорлий
хроміс;
2 — тизія Ансоргея;
3 — пельматохроміс Гюнтера.

утворю ю чи прозори й міш ок. К різь ш кір у видно, як
риба весь час перем іш ує ікринки, заб езп ечую чи до
них доступ кисню , зчищ ає м ікроорганізм и з їх о б о ­
лонки. Якщо ік р у ін к у б у є лиш е один з батьків, д р у ­
гого слід висадити з нерестовищ а, бо риба нам агається
відібрати ікр у собі. П ри сум існом у винош уванні ікри
п ід час ж и вл ен н я пельм атохром іси Гю нтера п ер е­
даю ть ік р у один одном у. П ри тем п ературі 26...28 °С
з ікри ч ерез три дні з'являю ться м альки. На д е с я ­
тий день б атьки вж е не м о ж у ть утрим ати їх у роті,
і м альки розпли ваю ться в п ош уках їж і. Д орослі р и ­
би допом агаю ть їм знайти в грунті ли ч и н о к ком ах,
черв'яків, п ереж овую ть їх і випльовую ть м алькам. Ще
ч ерез 3—4 дні батьків реко м ен д у ється відсадити. М о ­
л одь почин ає сам остійно ж ивитися.
У сам ця ч о р н о г о р л о г о х р о м і с а н а ан ал ьн о ­
м у плавці є округлі ж о вті плями, які нагадую ть ікринки.
Ц е так звані релізери. П ризн аченн я їх таке: п ід час н е ­
ресту риби не відкладаю ть ікр у на предм ети і не за п л ід ­
ню ю ть її у товщ і води: сам ка в ід р азу п ідбирає великі
ікри нки і заплідню є їх м олокам и в роті. Ж овті плям и
на анальном у плавці привертаю ть увагу самки.
Ч орногорлі хром іси пош ирені на тери торії від вер­
х ів 'я Н ілу до озер Ч ад і Т анганьїка, у вологих лісах
Ц ентральної А ф рики. Д о вж и н а тіла сам ця 12 см, сам ­
ки
8 см. Забарвлен ня ж овтувате або зелен у вато-сіре
з блідим блакитним блиском і кіл ьк о м а поперечним и
смугами. П ередня частина тіла, спинний і хвостовий
плавці вкриті візерунком з ч ервон увати х плям. Губи
товсті. Голова велика з сильним м еталічним (синім)
блиском . По боках голови, навкіс к р ізь око, проходить
чорна см уж ка. Ще дві чорні см у ж к и є на лобі. Низ
голови сам ця вугільно-чорний. Спинний і анальний
плавці маю ть загострені верхівки.
Ж и вляться чорногорлі хром іси будь-Якими ж и вим и
організм ам и. Вони спокійні і м иролю бні, але під час
120

нересту стаю ть агресивними. М альки виходять з рота
ч ерез 12 днів, і сам ка щ е кіл ька днів о х о р о н яє їх.
П орівню ю чи кіл ькість ікри у різн и х видів риб, м о ж ­
на помітити, щ о чим м енш е дбаю ть вони про своє п о ­
томство, тим більш е ікри відкладаю ть. К тенопом и, н а­
приклад, та к о ж н ал еж ать до лабіринтових, але гнізд
не будую ть. Ікринки, які підтрим ую ться великою ж и ­
ровою краплею , пливуть на поверхні за течією , р о з ­
сію ю ться вітром і хвилям и. Ікр а гине, потрапляю чи
в несприятливі ум ови, її поїдаю ть птахи, зем новодні
і ком ахи. Риби за один нерест викидаю ть д есятки тисяч
ікринок. І це д алеко не м еж а. Багато видів м орських
риб, що живуть у відкритому океані, відкладають десят­
ки м ільйонів ікринок. До зрілого віку д о ж и ваю ть л і­
чені одиниці риб, реш та гине з р ізн и х причин. У риб,
які турбую ться про своє потомство, кіл ькість ікр и зн а ч ­
но менш а.
Коли батьки або один з них винош ує ікр у в роті,
то вона практично не гине. З неї виходять всі личинки.
Так, у пельм атохром ісів Гю нтера 150—200 ікринок,
а у чорногорлого х ром іса 80. П роте зростає м аса окрем ої
ікринки, її розм ір. Ікр а чорногорлих хром ісів, н ап р и ­
клад, 5 мм у діам етрі. Л ичинки маю ть д ля свого р о з­
витку великі запаси п ож ивни х речовин.
Р о згал у ж ен а р іч ко ва систем а утворю є з часом ч и с­
л енні затоки, стариці, відрізані від річ ки частини русла.
Старі водойм и починаю ть зам улю ватися, заростати і
перетворю ватися н а болота. К о ж н а водойм а м ає свій
характерний склад ж и вих істот, найбільш е п р и стосо­
ваних до ж и ття у ній. Так, у р іч ках А ф рики, особливо
її екваторіальної частини, відш укую ть їж у в б агн и с­
том у дні риби-слони. Вони д обре пристосовані до цього.
Риби-слони маю ть хоб оток на н и ж н ій щ елепі. Рот в ід ­
кривається на кін ці хоботка. Х оботком вони добуваю ть
їж у з м 'яко го м улу, яки й осідає в ям ах іноді к іл ь к а ­
метровим ш аром. Риби плаваю ть у суцільній тем ряві,
121

Умовне зображ ен­
ня силових ліній
електромагнітного
поля навколо
риби:

1 — волохатовусий сом;
2 — риба-слон.
122

том у очі в них невеликі, бачать вони погано, виявляю ть
навколиш ні предм ети за допом огою б іолокації. Д вісті
раз на секу н ду спеціальн а група м 'я зів на хвосто­
вом у стеблі риби виробляє слабкий електричний
імпульс. Н авколо риби створю ється електричне поле.
Предмет, що опинився поряд, викривляє силові л ін ії
поля, і це відчуваю ть риби.
Електричний сом видає п о ту ж н і електричні ім п у л ь­
си, які глуш ать др ібн у рибу, ж аб , інш их невеликих
водяних тварин. Так, сом, рухаю чись порівн ян о мало,
д обуває собі їж у.
С еред сом ів є багато цікавих за будовою і способом
ж иття. Н априклад, у сомів з родини волохатовуси х
на вусах є вирости і перетинки. Як і більш ість сомів,
вони ведуть нічний спосіб ж иття, а відпочиваю ть удень.
Риби двох видів ц ієї родини сплять вдень б іл я п оверхн і
води догори черевом , щ об зручніш е бу ло заковтувати
повітря н и ж н ім ротом. Щоб на поверхн і їх не пом ітили
птахи, черевце сом а чорне, а спина світла, плям иста.
Так сам о перекинувш ись на спину, вони плаваю ть
і збираю ть з поверхні ком ах.
У зам кн у ти х водойм ах, річечках, болотах і ям ах
з дощ овою водою ж и в у ть тисячні згр аї аф ри кан ськи х
коррп озубоп одіб н и х риб: епіплатісів, аф іосем іонів, ролоф ій. О сновна їж а короп озубоп одіб н и х — ком ахи, що
пролітаю ть над водою, личинки і л ялеч ки ком арів,
дрібн і рачки. Н евеликі рибки часто сам і стаю ть в за м к ­
нутих водойм ах єдиною здобиччю ци х лід і сомів.
Д о аквар іу м ів най частіш е потрапляю ть риби в ел и ­
кого род у аф іосем іон. Тіло їх циліндричне, слабо стис­
н уте з боків. С пинний плавець зсунуто назад. У з а ­
барвленні самців поєдную ться м ай ж е всі кольори с п ек ­
тра. Ч асто спостерігається географ ічна м інливість з а ­
б арвлен ня виду.
А ф і о с е м і о н ( к а л і у р у м ) А л я ж иве в боло­
тистих м ісцевостях К ам еруна. С ам ець 6 см завдовж ки ,
123

бли скучо-зелен уватий , спина тем ­
ніш а. Я скраво-червоні плям и на
тілі утворю ю ть в задній частині п о ­
перечні см уж ки. П осередині спин­
ного і анального плавців проходить
ш ирока яскраво-червон а см уга з
ж овтим краєм . Такий сам ий м алю ­
н ок на верхній і н и ж н ій частині
л іровидного хвостового плавця. Очі
смарагдові. Грудні плавці м олочнобілі з ш ирокою о р ан ж евою о б лям ів­
кою. Ч асто на горлі у сам ок є тем на
пляма.
Афіосеміон південний
таких сам их розм ірів. Ж иве в у зб е ­
реж н и х б олотах К онго та Габону.
З аб арвлен ня сам ця коричню ваточервоне, д у ж е темне, особливо вно­
чі й під час нересту. За головою
л у ск а світло-блакитна з зеленим
відтінком , блискуча. По всьом у т і­
л у розкидан і великі червоні плями.
По вид овж ени х червон у вато -ко р и ч ­
невих спинном у й анальном у плав­
цях проходить виш нева см уга з зеленувато-блаки тн ою н а спинном у і
білою на анальном у плавцях о б л я­
мівкою . Х востовий плавець ліровидний, зн и зу і звер х у з білою або
блід о-оранж евою смугами. К інчики
хвостового, а іноді й анального
плавців закін чую ться білим и ко си ­
цями. У д еяк и х водойм ах риби
м аю ть блакитний в ізер у н о к на
хвості.
Самки аф іосем іон ів забарвлені
124

Географічна мін­
ливість самців двосмугого афіосеміона (1);

2 — афіосеміон
Аля;
3 — афіосеміон
південний.

м аловиразно, в коричню ваті й оливкові кольори. По
тілу й округлих п розори х плавцях розкидан і ч ер в о н у ­
ваті або коричню ваті дрі'бні крапки.
А реал а ф і о с е м і о н а д в о с м у г о г о займ ає
велику площ у від Того до Е кваторіальної Гвінеї. Ж и ­
ве він в стоячих водойм ах у лісах та саванах. С ам ець
завд о в ж ки до 6 см. Тіло коричню вато-сіре або ч ерво­
нувато-коричневе. Ч исленні плям и н а лусц і у ф орм і
півм ісяця зливаю ться в ч ервон у сіточку. Н а б оках тіла
л уска м ає ряди д рібн их зелених кр ап о к з м еталічним
блиском . У риб з півд ен н о-захід н ої Н ігерії ці крап ки
бронзові. В здовж тіла тягнуться дві п аралельні чорні
смуги, одна см уга проходить посередині к р ізь око,
інш а трохи ниж че. См уги проявляю ться ви разн іш е у
риб із захід н ої частини ареалу і м ай ж е зни каю ть у риб
із східн ої частини ареалу. Смуги м о ж у ть зб ліднути
або почорніти зал еж н о від умов: під час нересту, бійки
сам ців або від п ереляку. Н епарні плавці двосм угого
аф іосем іон а д у ж е довгі, особливо спинний — о р а н ж е ­
вий з рядам и чорних крапок. Верхня частина спинного
плавця черво н о -о р ан ж ева у риб з Н ігерії або лим оннож о вта у кам ерунських. По краю спинного плавця п р о ­
ходить чорна і блакитна лінії. А нальний плавець о р ан ­
ж еви й або світло-зелений біля основи з червон ою с м у ­
гою у н и ж н ій частині. Ф орм а хвостового плавця зм і­
ню ється від округлого (Нігерія, К ам ерун) до ліровидного з д у ж е довгим и крайнім и пром еням и. Верхня
частин а хвостового плавця б лідо-оранж ева, н и ж н я —
яскраво-оранж ева, середина вкрита червоним и п л я м а­
ми або ш трихами. Грудні плавці оран ж еві або ж овті
у риб з п івд енно-західної Н ігерії і б езко л ір н і у риб
з дельти Н ігеру. С ам ки двосм угого аф іосем іон а к о ­
ричню ваті, з білим черевцем і д вом а п озд овж н ім и
см угам и на тілі.
У трим ання аф іосем іон ів нескладне. Вони д обре се ­
бе почуваю ть у н еви соком у аквар іу м і з великою п л о ­
126

щ ею поверхні, де багато плаваю чих рослин. З д р іб н о ­
листих рослин д ля риб необхідн о створити зарості,
д е ховатим уться сам ки і м олоді самці. Заб ар влен н я
риб більш е виграє при неяскравом у освітленні і т ем ­
ном у фоні.
Вода в аквар іу м і повинна бути стара, то р ф о ван а і,
по м ож ливості, м 'яка. П огано аф рикан ські короп озубоподібні переносять продування води. Т ем п ература води
повинна бути не вищ е 21...23 °С. Чим тепліш а вода,
тим ш видш е ці риби розвиваю ться, старію ть і вмираю ть.
Н адто тепла вода у природних водойм ах п ід казу є їм,
що водойм а поступово пересихає і тр еба ш видш е зал и ­
ш ити потомство.
А ф іосем іон и у при родн их ум овах ж и в у ть великим и
зграями. К ерує зграєю найсильніш ий сам ець. Він п е р ­
ш ий підпливає до їж і, має перевагу п ід час нересту.
Якщо субстрату, на який риби відкладаю ть ікру, мало,
то в атаж о к в важ ає себе єдиним його володарем і з а ­
плідню є ікр у всіх самок. Інш і сам ці в цей час плаваю ть
осторонь і затіваю ть м іж собою бійки. Встановлю ю чи
спокій, ватаж о к час від часу розганяє забіяк. Якщ о ж
його п ер ем о ж е м олодий самець, то старий ховається
в рослинах. К ілька днів він не їстиме, зблідне, а потім
пристане до згр аї я к рядовий її член.
За способом нересту аф іосем іонів поділяю ть н а дві
групи: ті, щ о прикріплю ю ть ікр у до рослин (південний
і двосм угий аф іосем іони), і ті, щ о зариваю ть ікр у
в грунт (гуляріс, аф іосем іони ф ілам ентозум , Гарднера,
блакитний). Д еякі види, аф іосем іон А ля, нап риклад,
під час високої води нерестяться на рослини, а в п ер е ­
сихаю чих водойм ах у грунт.
Д ля риб перш ої групи нерестовищ е на 10— 15 л з а ­
ливаю ть старою водою із загального аквар іу м а і к и ­
даю ть туди кіл ьк а дрібнолистих рослин або сп л утан у
виварену зел ен у або кори чн еву р иболовну волосінь.
На нерест відсадж ую ть пару або, якщ о сам ець д у ж е
127

активний, то двох сам ок і самця. С ам ця в таком у разі
зам іню ю ть к о ж н і 10— 12 днів. Н ерест триває кіл ька
тиж нів, іноді риби відкладаю ть по к іл ь к а ікри нок щ одня
протягом усього ж иття. З віком кіл ькість ікри у сам ок
зростає.
С убстрат з при клеєною ікрою переносять у плоскі
посудини, де ш ар води 3—4 см, посудини прикриваю ть
склом. Ікр и н ки ж овтуваті або коричню ваті, у д еяк и х
видів з пом ітним и тем ним и крап кам и або сіточкою .
Якщо ікр а гине, в р аж ен а м ікроорганізм ам и, в н ересто­
вище необхідно капнути 2—3 краплі метиленового синьо­
го на л ітр води. Н орм ально розвивається ікра і там,
де ж и в у ть д орослі риби.
П ри тем п ературі 22...24 °С через 12— 18 днів з ікри
з'являю ться личинки. Якщо личинки не м о ж у ть р о зір в а ­
ти м іц н у о б о ло н ку ікри, то у воду треба додати св іж о ї
води, обер еж н о струсити п осуд ину або насипати в н е ­
рестовищ е щ іп ку сухого корм у або кіл ьк а кри сталиків
ц укру. У воді від р азу з'явл яться б ак тер ії й розірвуть
об оло н ку ікри. З перш их годин ж и ття м ален ькі а ф іо ­
сем іони ж ивляться. Л ичинок о б ер еж н о переносять
л о ж к о ю до виросткового аквар іу м а і починаю ть го д у ­
вати інф у зо р іям и й «живим пилом». Ростуть личинки
ш видко і за півтора м ісяця досягаю ть у д о в ж и н у 3—4 см,
а щ е через м ісяць-півтора стаю ть статевозрілим и.
У нерестовищ і д ля аф іосем іонів, які відкладаю ть
ікру в грунт, дно закриваю ть ш аром вивареного торф у
завтовш ки 2— 3 см. Риби зариваю ть ікр у р ізки м и у д а ­
рам и хвоста. П ісля ікром етання воду необхідн о злити
до сам ого торф у. Н ерестовищ е трим аю ть закри ти м у н а ­
півтем ряві при тем п ературі 18...24 °С. Ч ерез 15—20 днів
торф з нерестовищ а о б ер еж н о п р о ц ідж у ю ть к р ізь д р іб ­
не сито, розкладаю ть його на газеті, щ об відібрати
зайву вологу, і, злегка ущ ільнивш и, пом іщ аю ть у п л аст­
м асові або скляні плоскі банки. У таком у стані ікра
м о ж е зб ерігатися від 4 до 9 місяців. У цей час розвиток
128

зарод ка припиняється. В природних ум о вах затрим ка
розвитку — д іап ау за — вин икає в пору, коли тим часова
водойм а почин ає пересихати. П ерш ою ознакою вм и р а­
ю чої водойм и є нестача кисню , він витрачається на д и ­
ханн я рослинам и і тваринам и, які в ній ж ивуть, і гниття
відм ерли х реш ток. Н а це ікра відповідає діапаузою .
П ісля пересихан ня водойм и ікра зберігається у во л о ­
гому мулі.
П ісля дощ ів або повені м 'я к а вода зн о ву заливає
всі западини. Ікри нки ож иваю ть, р озвиток п р о д о в­
ж ується, але ч ерез д еяки й час знову припиняється.
В ікринці в ж е пом ітно зародок. Д іап ау за вин икає знову
за браком кисню, яки й у великій кількості поглин ається
гнию чим и реш тками. Тривалість другого п ер іо д у сп о ­
кою 6— 8 місяців. Розвиток зародків п р о д о вж ується
тільки після того, я к у водойм і пон овляться відповідні
умови, з'явл яться зелені рослини. П отім з перш им си л ь­
ним дощ ем з ікри за ЗО— 40 хв з'явл яю ться личинки.
В неволі розвиток ікри аф іосем іон ів стим улю ю ть д о ­
ливанням м 'я к о ї води тем п ературою 18 °С до рівня
7— 10 см. До більш твердої води м альків привчаю ть
поступово.
П рипинення р озвитку ікри — при стосуванн я коропозуб оп од іб н и х до ум ов тим часових водойм. У д еяк и х
видів це вир аж ен о менш е, але зовсім не зникає. Н авіть
аф іосем іонам , які відкладаю ть ікр у на рослини кори сно
о б ереж н о її підсуш увати. Л ичинки після цього з'я в л я ­
тим уться друж ніш е.
Н айчіткіш е ви р аж ен а д іап ау за в р о зви тку ікри коропозуб оп од іб н и х С хідної А ф рики — нотобран хіусів. Ри­
би сх ож і на аф іосем іонів, але тіло їх коротш е, сильніш е
звуж ується на хвостовому стеблі. Плавці округлі. В аква­
ріум ах найчастіш е утрим ую ться н о т о б р а н х і у с и
Г ю н т е р а з п р и бер еж н и х районів на кордоні м іж
Т анзанією і К енією . С ам ці 8,5 см завдовж ки , сам ­
ки 7 см. О сновне заб арвлен ня тіл а сам ця блакитнозелене з коричневим і рядам и червоних крапок. Хвосто129

Річний цикл
розвитку
нотобранхіусів:

1 — нотобранхіус
Рахова;
2 — нотобранхіус
Гюнтера.
130

вий плавець, особливо стебло плавця, р о ж ево-червоний ,
д у ж е яскравий. На ж о втуватих плавцях к о р и чн ю ва­
тий і червон ий візерунок. Н а грудних плавцях блакитнобіла облям івка, на хвостовом у вугільно-чорна, а на
спи нном у чорно-біла. С ам ки сірувато-коричневі.
Н о т о б р а н х і у с и Р а х о в а вивезені з околи ць
порту Бейра (М озамбік). Ц еглясто-червоне тіло п'яти сем исантим етрових сам ців вкрите блакитним и п лям ам и
на лусці. С пинний плавець синьо-зелений, анальний
блакитний. В ізерунок складається з ш ироких ко р и ч н е­
вих або чорних лін ій і розводів. Н а хвостовом у плавці
складний візер у н о к з чорних, зел ен и х і о р ан ж ев и х смуг.
По краю п розори х грудн их плавців проходить ш ирока
блакитна стрічка. С ам ка дрібніш а, сіро-кори чнева.
П ісля нересту нотобран хіусів залиш ається 50—60
м аленьки х ікринок, захищ ених м іцною оболонкою .
З ли п н я по листопад їх топтати м е х у д о ба взд овж
доріг, по них ходитим уть лю ди, зем л я стане твердою ,
мов кам інь, і потріскається від спеки. А ле з настанням
дощ ів у воді з'яви ться нове поко л ін н я нотобран хіусів.
Заплутавш ись у густій ш ерсті тварин, при клеївш и сь
на лап ки птахів і зем новодних, щ о побу вал и біля
водойми, ікра нотобран хіусів пош ирю ється на д есятки
кілом етрів від свого ставка. Іноді птахи зан о сять їх
навіть у д у п л а дерев, де є дощ ова вода.
Ін ак ш е переносять п о суху аф рикан ські дводиш ні
протонтери. Товсте їх тіло зд ається голим, бо л у ск а
глибоко захована п ід ш аром слизу. П арні пл авц і втр а­
тили пром ені і перетворилися н а якісь в и д о вж ен і к ін ­
цівки. З настанням сухого п ер іо д у риби зариваю ться
в м 'як и й м ул на дні, згортаю ться і вкриваю ть себе
коконом із слизу. Д ихаю ть протоптери атм осф ерни м
повітрям кр ізь невеликий отвір у коконі.
П роходить день, два, і на місці ставка залиш ається
лиш е западина, вкрита в'язким м улом та густим и т р а ­
вами. П ротоптер впадає в сплячку. М ісцеві ж и те л і в цей
131

,,

Протоптер (угорі).
Кокон у грунті
(ліворуч) і
розрізаний кокон
(праворуч).

132

час викопую ть їх лопатою , відш укую чи рибу за м а ­
леньким конічним підвищ енням з отвором на верхівці.
В коконі протоптера м о ж н а перевозити і пересилати.
П отрапивш и у воду, кокон розм окає, і з нього з 'я в ­
ляється висн аж ен а риба. На тілі пом ітні зм орш ки, п р о ­
л еж н і, відбитки власних плавців. П оступово протоптер
почин ає рухатися. П ісля довгого сну в воду кр ізь зябра
виділяється багато п родуктів об м ін у речовин, ад ж е
довгі ти ж н і і м ісяці протоптер жив, дихав, діставав
енергію з власних запасів ж иру.
П ротоптерів збираю ть м ісцеві ж и тел і заради см ач ­
ного м ’яса. Вони т а к о ж корисні тим, щ о поїдаю ть
багато м олю сків, які є переносникам и страш ної х во р о ­
би лю дини і х удоби — ш истосом атозу.
У невисихаю чих водойм ах саван палю че сонце р о ­
бить воду гарячою , рослини розростаю ться, заповн ю ­
ю чи вільні простори. Від посліду птахів, зграї яких
ж и вляться на м ілководді, вода забрудню ється, «зацві­
тає» і в ній з'являю ться м іріади збу дн и ків хвороб, п а р а­
зитичних грибів, червів. Н айм енш а подряпин а на тілі
риби за гр о ж у є стати причиною її загибелі. І все-таки
риби ту т виж иваю ть. Д е чистіш е і просторіш е, там
ж и в у ть барбуси, соми, цихліди, де ум ови гірш і, там
б ільш е короп озубоп одібни х. Багато тут р о слиноїдни х
цихлових тиляпій, які не тільки ікру, а й м альків у р азі
неб езпеки ховаю ть у величезном у роті. Т и л я п і я
л у ж н а витрим ує тривале перегрівання води до 45 °С
і високий вм іст розчинен их у ній солей. Т иляпії різни х
видів нерідко допом агаю ть один од ном у д оглядати за
малькам и.
С еред тиляпій є чим ало риб великого р о зм ір у із
смачним білим м 'ясом . Завдяки невибагливості й ви ­
соким кулін арним якостям м 'яса ти л яп ії н аб у л и п ош и ­
рення в ставкових господарствах. У багатьох країн ах
П івденно-С хідної А зії вони стали невід 'єм н ою ч асти ­
ною м ісцевої іхтіоф ауни. В країн ах пом ірного кл ім ату
133

ти л яп ій розводять у відстійниках теплових електростан ­
цій, де тем п ература води взим ку не падає н и ж ч е 15 °С.
О зера Т анганьїка і Н ьяса — одні з найглибш их озер
світу. Н айбільш а глибина Т анганьїки — 1435 м, а Н ья­
си — 706 м.
Н еповторні ум ови ж и ття зберегли протягом десятків
м ільйонів років світ тварин, який зустр ічається тільки
тут і ніде більш е. Такі ж и ві організм и називаю ть ен д е­
мікам и. В озері Н ьяса ж и ве 242 види риб, з них 222 ен д е­
міки, в Т анганьїці — з 190 видів 173_ендеміки.
О зера л еж ать бли зько від екватора. Т ом у на п о ­
верхні їх тем п ература води коли вається від 23 °С у найхолодн іш и й м ісяць серпень і до 28 °С — у січні. Як і
в більш ості озер, тут відсутні сильна течія і п ер ем іш у ­
вання теплої води з холодною . Т ом у з глибиною п р и ­
поверхневий ш ар води, який зазн ає добових і сезонних
коли ван ь тем ператури, досить різко зам іню ється ш аром
із сталою тем п ературою 23 °С. Ш ар води з такою
тем п ературою л еж и ть глибш е 300 м в Н ьясі і глибш е
125 м в Танганьїці. Тут проходить м е ж а ж и ття і с ір к о ­
водневої задухи. С ірководневі б актерії — єдині ж и ві
істоти глибоководної частини велики х озер. Існую ть
вони за р ах у н о к м ертвої органічної речовини. К исень
сірководневим бактеріям н е потрібен.
О сновні д ж ер ел а води, які ж и в л ять озер а,— це опади
(1/3 щ орічного притоку) і б езліч велики х та м алих
річок, які в них впадаю ть (2/3 щ орічного притоку).
В сум і за р ік це становить 72 км 3 для Н ьяси і 65 км 3 для
Танганьїки. М енш е 1/20 ц ієї кількості води витікає
з Н ьяси Ш ирею до Зам безі і Л укугою з Т анганьїки
до Конго. Реш та води випаровується. О тж е, вміст солей
тут досить значний для прісної води — 0,5—0,8 г/л .
А ктивна реакц ія води слаболуж н а.
Ж иття в озерах р озп од ілен е нерівном ірно. Ч ерез в е­
ли к і р озм іри і м алопривабливе забарвлен ня риби в ід ­
критих просторів в акваріум и н е потрапляю ть. Н ай ­
134

більш е населена в цих озерах багата на кисень, від ­
кри та д ля сонячного світла у зб е р еж н а см уга води.
Берегова лін ія Н ьяси д у ж е порізана, в багатьох м іс­
цях до води виходять кам 'ян і скелі, які на 5— 15 м об ри ­
ваю ться вглибину. П овсю ди із нірок, печ ер о к і западин
виглядаю ть їх володарі — яскраві цихліди. О зеро Н ьяса
аф рикан ці називаю ть М алаві, том у риб Н ьяси прийнято
називати м алавійським и, або м алавійцям и.
М е л а н о х р о м і с а у р а т у с завд о вж ки 11 см.
Тіло видовж ене, циліндричне. Д орослий сам ець к о р и ч ­
нево-чорний з двом а блідим и б лакитним и см у ж к ам и
взд овж верхньої частини тіла. П лавці, крім спинного,
теж чорні. Д овгий спинний та край хвостового плавця
ж овті, а к р аї анального та черевних плавців блакитні,
непрозорі. С ам ка м енш а, зо лотисто-ж овта з д вом а ч о р ­
ним и п о зд о вж н ім и см угами. Т ретя см уга — на сп и н н о­
му плавці. А нальни й і черевні плавці блакитні.
П с е в д о т р о ф е у с з е б р а тако ж 11 см за в ­
довж ки , але тіло його значно вище. Існ у є кіл ька в ар іан ­
тів заб ар вл ен н я цих риб, том у буває в аж к о визначити
вид. Звичайно, зебри сині з тем ним и поп еречни м и с м у ­
гами. Ін о д і см уг нем ає, а колір тіла д у ж е світлий,
м олочно-блакитний. Буваю ть рибки зовсім білі або з
червон увато-рож еви м відтінком . С ам ки часто за б ар в л е­
ні так само, я к сам ці, іноді на б лакитном у або білом у
ф оні тіла чорнуваті, коричневі та о р ан ж ев і плями.
П і н д а н і завд о вж ки 12 см. Д овгасте тіло й плавці
світло-блакитного кольору. У поперек боків проходить
з десяток вузьких тем н их см уж ок. П ередні пром ені
грудних плавців м олочно-білі. У д еяк и х м ісцях у з б е ­
р е ж ж я піндані м аю ть чорну см угу на спи нном у плавці.
Така ч орна см уга проходить по н и ж н ьо м у краю ан ал ь­
ного плавця, прикраш еного десятьм а-дванадцятьм а
ж овти м и релізерам и. С ам ка забарвлен ням д у ж е сх о ж а
на самця, навіть м ає релізери, хоч і бліді.
П с е в д о т р о ф е у с и Л о м б а р д о зав д о вж ки
135

Малавійські
цихліди
скелястих
біотопів:

1 — лабеотрофеуси;
2 — псевдотрофеуси Ломбардо;
3 — петротиляпії;
136

4 — зебри;
5 — ауратуси;
6 — піндані;
7 — блакитний
лабідохроміс;
8 — лабідохроміс
Фрайберга.

137

10 см м аю ть чітко ви раж ен и й статевий дим орф ізм
(відмінність м іж сам цем і самкою ). С ам ець ап ел ьси н о­
вий, іноді з кіл ьк о м а поп еречним и тем но-коричневим и
смугами. С ам ка блакитна з чорно-синім и поп еречним и
см угам и на тілі.
У м е л а н о х р о м і с а Й о г а н а самки ж овтооранж еві, а сам ці тем но-сині, м ай ж е чорні, з двома
бли скучим и блакитним и см угами взд овж тіла. Як і
у всіх цихлід, кін чи ки черевних, спинного та анального
плавців сам ця довш і і гостріш і, н іж у самок.
Зовніш ність їх м ає кіл ьк а десятків варіантів заб ар в ­
лення. М и описали н евелику частину риб двох близьких
родів — псевдотроф еус і м еланохром іс. В акваріум і ці
роди представлені двадцятьм а видами. Багато з них
д у ж е схож і забарвленням . Так, сам ець м еланохром іса
Йогана починає залицятися до оранжевого самця псевдотроф еу са Л ом бардо, яки й нагадує йом у власну самку.
Н евизначеним видам м алавійців даю ть тим часове
позначення. Н априклад, псевдотроф еус М7 означає, що
він є сьом им м алавійським (М) псевдотроф еусом невизначеного виду. Ч ас від часу вчені проводять ревізії
род у і даю ть рибам н ау к о ву назву. Так, під назвою
псевдотроф еус М7 б у ла завезен а п е т р о т и л я п і я ,
або м бун а кум ва, щ о на м ісцевій м ові озн ач ає «та, що
нап адає на скелі». Н азву свою риба дістала за оточені
товстим и губами, всіяні гострим и зу б ам и щ елепи, яким и
вона зчищ ає водорості з кам іння. П озбавлен а р осл и н ­
н ої їж і, п етротиляп ія перестає ро зм н о ж у вати ся і рости,
хворіє і гине. П етроти ляпії буваю ть завд о вж ки до 20 см.
Рот ш ирокий. С амці блакитно-сині з о р а н ж ево -ч ер в о ­
ним и ш трихам и на плавцях. С ам ки м енш і за розм іром ,
коричнювато-жовті, з темними поперечними смугами на
тілі. Забарвлен ня риб м аловиразне і м інливе. Т р ап л я­
ю ться та к о ж золотисто забарвлені екзем пляри.
Д овготілий л а б е о т р о ф е у с з в и ч а й н и й б у ­
ває завд о вж ки 12 см. В иділяється великою нависаю чою
138

верхньою губою , за щ о його іноді називаю ть рибою тапіром . Існує кіл ька варіантів заб арвлен ня риб. Самці
і сам ки найчастіш е блакитні з м алопом ітним и п о п е­
речним и смугами. Спинний плавець м ає забарвлення
від червон о-коричневого до оранж евого. Близько п о л о ­
вини сам ок н ар о д ж у ється з о р ан ж ево -ж о вти м тілом,
вкритим червоним и, чорним и і блакитним и плям ам и.
Д у ж е привабливе забарвлен ня о р ан ж еви х сам ок з
рож ево-червоною плям ою на ко ж н ій лусц і боків.
Н евеликі (6— 10 см завдовж ки) рибки р од у л а б ід о ­
хром іс маю ть синє заб арвлен ня всіх відтінків. С ам ець
блакитного
лабідохроміса
б іл у в ато -б л а­
китний або світло-кобальтовий. Ш ирока см уга на сп и н ­
ном у плавці, плям и в передній частині анального
і черевних плавців чорні. Всі плавці з м олочн о-білим и
см уж к ам и спереду. С ам ки сіро-блакитні. З а ж вавість
рухів, бли скуче заб арвлен ня і невеликі р озм іри б л ак и т­
них лабідохром ісів називаю ть щ е цихлідам и колібрі.
У лабідохромісів
Фрайберга
сам ець
світло-блакитний з ш ироким и поперечним и ф іолетовосиніми смугами. Голова і плавці з ф іолетовим від тін­
ком. Ч еревні плавці чорні з м олочн о-білим перш им
пром енем , на анальном у плавці ч орна плям а. С ам ка
м енш а за розм іром , сіро-блакитна, без виразного м а­
лю нка.
Як і більш ість інш их риб, м алавійці обираю ть для
свого ж и ття певний п р о м іж о к глибин, за м е ж і якого
нам агаю ться не випливати. Із зм енш енням освітленості
зникаю ть водорості, то м у глибоководні риби ж и вл яться
здебільш ого м олю скам и та інш ими безхребетним и. Губ­
ляться в* сутін ках і кольори, спочатку червоні, потім
оранж еві, ж овті, зелені. О станніми зни каю ть б лакитні
й сині ф арби. Саме так забарвлені глибоководні волош ­
кові хаплохром іси — сині з м еталічним блиском .
В елику роль в ж и тті водойм и відіграю ть піщ ані
пляж і. Х виля за хвилею н акочується на чистий м окри й
139

пісок. Вода тут просочується м іж піщ инкам и. В здовж
смуги прибою , органічні та м інеральні н ерозчин ні у в о ­
ді речовини затрим ую ться ш аром п іск у і розкладаю ться
м ільярдам и невидим их бактерій, амеб, інф узорій . П і­
щ ані п л я ж і — це природні ф ільтри озер. К рім того,
на піщ аних б ерегах зібрані багаті запаси п ож иви, особ­
ливо там, де в озеро впадає річка. Річки при носять
багато м ертвих органічних речовин, які осідаю ть то в­
стим ш аром на дні. Б лизько чверті площ і дна річки
займ аю ть зарості валіснерії, роголисника, водопериці,
елодеї, ін од і нім ф ей. З берегів у во д у заходять очерет
і папірус. У піщ аних б іотоп ах на 1 м 2 п ри падає сотня
л ичинок ком арів і рачків, тисяча череп аш кових рачків
(у заростях рослин) і до 10 тисяч дрібних м олю сків
(на чистом у піску). О хоче відвідую ть м ілководдя
зграї чапель, ф лам інго, які пр о ц ідж у ю ть воду в п ош у­
ках їж і. Е кскрем енти птахів стаю ть пож ивою для м ік р о ­
організм ів, підтрим ую ть бурхливий ріст зел ен и х в о д о ­
ростей, особливо в сухий період року, коли дрібн і п і­
щ ані острівці та коси розтинаю ть м ілководдя на окрем і
водойми.
Тут зустрічається 16 видів цихлід. Риби на м іл к о ­
водді, де нем ає схованок, ж и в у ть великим и зграям и
і маю ть м аловиразне неп рим ітн е забарвлен ня. А кваріум істів цікавлять лиш е хаплохром іси Л івінгстона,
дельф іни і королеви Н ьяси, щ о ж и ву ть на м еж і м іж
піщ аним и та скелястим и біотопами.
С амці х а п л о х р о м і с а Л і в і н г с т о н а синьоблакитні. Т іло й голова великі, губи товсті. Н и ж н я
частина тіл а коричню вата, боки голови з син ьо-зелен им
блиском . На анальном у, спи нном у і черевн их п лавц ях
б іла облям івка. С ам ка світла, з коричневим и плям ам и
на тілі і плавцях. Риби буваю ть 20 см завдовж ки .
Д о р од у хаплохром іс н ал еж ать і так звані б л а к и т ­
н і д е л ь ф і н и . Н азву риби дістали за крути й лоб
самця, ж и рова п одуш ка якого зб ільш ується з кож н и м
140

нерестом. С ам ці сині з зеленуватим відтін ком н а боках.
У поперек тіла проходить від чотирьох до сем и темносиніх смуг. С амки світліш і, з двом а д у ж е блідим и ч о р ­
ними плям ам и на боці і червон увати м и кр ап кам и на
хвостовом у стеблі. Д овж и н а тіл а 12— 15 см. Х аплохроміси в п ош уках їж і постійно рию ться в грунті.
У зграях разом з інш ими, здебільш ого блакитним и
м еш канцям и піщ аного і к а м ’янистого дна, зу с тр іч аєть­
ся рибка к о р о л е в а Н ь я с и . В її заб арвлен ні п о єд ­
ную ться сині і червон уваті кольори. С ам ці завд овж ки
13 см, сині, з м еталічним блиском , черевні плавці і боки
за зябровим и криш кам и о р ан ж ево -ж о вті або ч ер в о н у ­
ваті. На тілі є 8— 10 поп еречни х тем них см уж ок. Боки,
а особливо спина і голова, вкриті б лакитним и ц я т о ч ­
ками. С пинний і анальний плавці сині з білою о б л ям ів­
кою , хвостовий плавець червон увати й з блакитним и
ж и лкам и. С ам ки коричню вато-бронзові, поп еречні
см у ж к и темніш і.
Д орослі риби займ аю ть п остійн у н ір к у -схован ку
й корм о ву д ілян ку і нікого не допускаю ть у свої вол о­
діння. Я скраве заб арвлен ня сигналізує про силу й н а ­
м іри володаря. М алавійські цихліди скелястих біотопів
нікол и не віддаляю ться від м ісця свого н ар о д ж ен н я,
утворю ю ть родинні угруповання. П остійні схрещ уван ня
м іж близьким и по крові особинам и та осіла п овед інка
спричиняю ть появу та закр іп л ен н я нових ознак. Так,
якщ о н а острові Л ік о м а сам ці м еланохром іса Й огана
маю ть дві блакитні смуги на ч орном у ф оні, то в риб,
що ж и в у ть на у зб е р е ж ж і М акан дж іли , ці см уги п е р е ­
творилися на ряди блакитних плям.
Багато ж и тел ів скелястих берегів утворю ю ть м іж ­
видові зграї та колон ії-поселен ня. О собливо х а р ак т е р ­
но це д ля схож и х за ф орм ою тіла, ро зм ір ам и і заб ар в ­
ленням псевдотреф еусів і м еланохром ісів. М іж ви дові
зграї — щ е одне під твер д ж ен н я того, щ о ці види у т в о ­
рилися саме тут, в Ньяса, від якогось спільного пред141

ка і відносно недавно, бо риби не
втратили спільних ознак.
О тж е, і в неволі м алавійців к р а ­
щ е трим ати в загал ьн о м у акваріум і.
Щ об м енш е б уло бійок м іж сам цям и
на м е ж а х їхніх д ілян ок, слід у н и к а ­
ти утрим ання риб з однаковим з а ­
барвленням , особливо якщ о вони
відрізняю ться за розм іром . К ращ е
підібрати по одном у самцю кож н ого
виду на три-чотири самки. Ц ікаво,
щ о агресивне ставлення сам ців до
сам ок зм енш ується в загальном у
акваріум і. П ід час переслідуван ня
сам ка р яту ється на сусідній ділянці,
володар яко ї не звертає на неї
уваги, але сам ця нізащ о не п р о п у с­
тить на свою територію .
Загальний аквар іу м повинен б у ­
ти просторим — не менш е, н іж на
80— 100 л. П ри п арн ом у утрим анні
м о ж н а використати акваріум и м е н ­
ш ого об 'єм у. Загальн а кількість риб
д ля аквар іу м а визн ачається за п р а ­
вилом: на 1 см д о вж и н и тіла риби
повинно припадати 2— 3 л води.
Із вапняків — піщаників, черепашників, кварцитів в аквар іу м і роблять
кількаповерхові печерки. К ам ені
повинні трим атися міцно, щ об риби
не могли скинути їх. М о ж н а скл ею ­
вати їх си лікон-каучуком .
Н ерідко, щ об полегш ити наван ­
т аж ен н я на дно, ставлять квіткові
горщ ики, печери складаю ть із ш м ат­
ків н еп розорої пластм аси або скле142

Малавійські
цихліди
скелясто-піщаних
біотопів:

1 — королева
Ньяси;
2 — блакитний
дельфін;
3 — хаплохроміс
Лівінгстона.

єних м іж собою о брізків пластм асових труб. А кваріум іст сам повинен визначити, щ о для нього в а ж л и ­
віш е,— привабливий вигляд чи п ракти чн ість акваріум а.
При створенні ш тучних схованок, необхідн о пам 'ятати,
щ о вони повинні бути без гострих кр аїв і о б ов'язково
з д вом а виходам и. П ластмаси, використані в акваріум і,
не повинні виділяти в воду якісь речовини.
Щ об спіймати спритну ци хлід у в акваріум і, н а й зр у ч ­
ніш е підставити під вихід з печерки прозори й п о л іети ­
леновий пакет і почекати, поки риба запливе до нього.
Н айкращ ий грунт — це крупний гравій. Щ ебінь, який
м ає гострі краї, м о ж е пош кодити губи й черевц е риб.
Гравій кращ е брати темний: риби на його ф оні в и гл я ­
даю ть яскравіш им и.
О світлення, як і в озері, повинно бути сильним. Л ам ­
пи встановлю ю ть із р о зр ах у н к у 1 Вт на 1 л води.
Розм іщ ую ть лам пи рівном ірно, бо м алавійці лякаю ться
своїх тіней на дні. Від яскравого світла на поверхні
кам енів ш видко з'являю ться нитчасті водорості, які
риби охоче зчищ аю ть.
М алавійські цихліди д у ж е вим огливі до чистоти
води і насиченості її киснем. Т вердість води бли зько
18°; pH 7,5—8.
Д ля при скоренн я біологічної очистки води в а к в а ­
ріум висадж ую ть ш видкоростучі рослини: валіснерію ,
лим онник, гігроф ілу, цупколисті ехінодоруси. їх п о м і­
щ аю ть у горщ ики, а корін ня прикриваю ть кам інцям и,
захищ аю чи від виривання рибами. Д у ж е красиво ви гл я­
дає на ф оні кам ін ня яскраво-зелене листя таїлан дської
папороті. Д рібнолисті м 'я к і рослини цихліди часто о б 'ї­
даю ть, але саме ці рослини ш видко очищ аю ть воду.
Том у елодею , наяс, р яску тощ о м о ж н а пом істити або
у вільну від п о р олону частину просторого зовніш нього
ф ільтра, або у від го р о д ж ен у склом від од нієї із стінок
аквар іу м а кам ер у завш ирш ки 5 см. Д оцільно тут поста­
вити розпилю вач повітря і сполучити кам еру з більш ою
144

частиною аквар іу м а отворами зв ер х у і знизу. Ц е буде
справж н ій біоф ільтр.
Щ отиж ня 1/4 о б 'єм у води в аквар іу м і необхідн о
зам іню вати на св іж у відстояну водопровідн у воду.
Ф ільтри регу л яр н о промиваю ть.
їж а м алавійських цихлід повинна бути р ізн о м ан іт­
ною і пож ивною : л ичинки ком арів, енхітреї, тр у б о ч ­
ники. Час від часу рибам даю ть у н евеликій кількості
н е ж и р н у яловичину, серце або печінку. Д обре р о зв и ­
ваю ться риби, якщ о їм регулярн о згодовувати ф іле
м орської риби, м 'ясо молю сків, креветок.
М ай ж е всі риби в акваріум і м аю ть р озм іри н а кіл ьк а
сантим етрів менш і, н іж у при родн их ум овах, а м алавійські цихліди, навпаки, виростаю ть більш ими. Це
поясню ється постійним переїданням , о бм еж еністю їх
рухливості і зм енш енням в раціоні р ослинн ої їж і. В а к ­
варіум і рибам згодовую ть ряску, нитчасті водорості,
ош парене ки п 'ятко м листя салату і кропиви.
П ри прави льн ом у годуванні і чистій воді в акваріум і
риби ш видко ростуть і в 9— 12 м ісяців стаю ть статево­
зрілим и.
П еред нерестом сам ці ж вавіш аю ть, затіваю ть су т и ч ­
ки у верхніх ш арах води. Н ерест парний, проходить
в загальном у акваріум і. На очищ ену, вільну від кам ін н я
д іл ян ку дна сам ка відкладає кіл ька велики х ж о втуватооранж евих, ікри нок і од р азу ховає їх у рот. Ікр а за п л ід ­
ню ється м олокам и самця, на ан альном у плавцеві якого
пом ітні ж овтогарячі релізери. У сам ок р ел ізер ів нем ає
або вони слабо вираж ен і. Н ерест триває близько години.
За цей час сам ка відкладає ЗО—80, іноді тр о х и більш е
або м енш е ікринок.
Розвиток ікри й л ичинок м алавійськи х ци хлід п р о ­
ходить в роті сам ки приблизно за три тиж н і. Щоб
сам ку не турбу вал и інш і м еш канці, її треба відсадити
в акваріум м істкістю 40—60 л з печеркам и і такою самою
водою, як і в загальном у акваріум і. О світлення повинно
145

бути спокійне, не д у ж е яскраве. Т ем пература води
на 1...2 °С вища, н іж у загальном у акваріум і. Н адто
теп л а вода (29...ЗО °С) непридатна, бо при скорю є обмін
речовин в організм і сам ки й вона висн аж ується, стає
нервовою , л якається найм енш их звуків і рухів. У воді
повинно бути достатньо кисню. Зм енш ення кількості
кисню в воді м о ж е стати причиною п о їд ан н я ікри
самкою , ослабленн я і каліцтва м альків. П ереносити
сам ку до відсадки кращ е в п оліетиленовом у пакеті
з водою , щ об вона не потрапи ла на повітря.
Якщо сам ка залиш ається в загальном у акваріум і,
її не повинні зачіпати інш і риби. Годувати інш их
м еш канців потрібно так, щоб це її не турбувало. Д еякі
риби, нап ри клад псевдотроф еус троф еопс, навіть з ік ­
рою в роті щ одня п отроху їдять.
О скільки ікра розвивається в най сп риятли віш и х у м о ­
вах, м ай ж е з у сієї кількості її виходять личинки, чого
ніколи не б уває в риб, які не турбую ться про потомство.
А ле іноді трапляється, щ о риба з'їд а є власну ікру. Т рап­
л яється це, коли сам ка поводиться д у ж е агресивно або
ж коли її переслідує забіякувати й сам ець у загал ь­
н ом у акваріум і.
Голодна сам ка не повинна бачити їж у , брати в рот
сторонні предм ети, гравій. Зростання пау з м іж н ереста­
ми т а к о ж свідчить про згасання м атеринських ін сти н к­
тів. У таком у разі ікр у треба ін кубувати ш тучно. Ік р и н ­
ки відбираю ть у сам ки лиш е після того, я к м ине стадія
спокою , інакш е розвиток ем бріонів припиниться. При
Нерест

тем п ературі 26 °С це буває на третій день. Д ля ін к у б а ­
тора беруть по су д и н у м істкістю 300— 150 мл з гл ад ен ь­
кою внутріш ньою поверхнею , пром иваю ть її солоною
гарячою водою і споліскую ть. Н аповнивш и нап олови ну
водою з виросткового акваріум а, інку бато р пускаю ть
плавати на поверхні. Тіло самки, не вийм аю чи з води,
обгортаю ть м 'як о ю чистою тканиною , але рот за л и ­
ш аю ть відкритим . О бер еж н о розкривш и сам ці рот д е р ­
ж ак ом л о ж к и , її повертаю ть головою д о н и зу і кіл ька
разів занурю ю ть у воду інкубатора. П отім сам ку о п у с­
каю ть у сачок, щ об вона заспокоїлась, і звільняю ть.
П оки сам ка не заспокоїться, не слід поспіш ати п ересад ­
ж у вати її в загальний акваріум .
Заплід нена ікра м алавійських цихлід продовгувата,
непрозора, рівном ірно забарвлен а в світло-коричневий
колір. На гостром у кін ці її є ледь пом ітна п р озора
крап ля рідини. У воду ін кубатора додаю ть 3 краплі
1% -ного р о зч и н у м етиленового синього на літр води
для дези н ф екц ії. В ін кубаторі ікр а пови нна л еж ати
на пластм асовій або скляній сіточці, над яко ю р о зм і­
щ ую ть розпилю вач і подаю ть д у ж е слабкий п отік п о ­
вітря. Раз н а д о бу воду повністю зам іню ю ть водою
з відсадки. Ч ерез ко ж н і 5—8 годин ікр у оглядаю ть
і піпеткою з оплавленим кінцем вилучаю ть враж ен і
бактеріям и або грибам и ікринки. Загибла ікр а має
плями, вм 'ятини, незви чайн е забарвлення. П ісля в и л у ­
чен ня загиблих ікр и н о к воду заміню ю ть. Н ехтуван ня
цими правилам и м о ж е призвести до загибелі всієї ікри.

~|

Відбирання ікри

Л ичинки з'являю ться на світ великим и і р о зв и н у ­
тими. За забарвлен ням вони сх о ж і на сам ок. П ерш і дватри ти ж н і м альки їдять циклопів, артем ію , д рібних
даф ній. Якщо ікр у вин ош увала сам ка, то за потом ством
вона доглядатим е щ е к іл ь к а тиж н ів, але кращ е від са­
дити її після того, я к м альки почнуть сам остійно ж и в и ­
тися.
148

Д ля правильного р озвитку ш тучно інкубован их
м альків необхідно у ни кати різкого п ер еп ад у тиску м іж
інкубатором (рівень води повинен бути 5—8 см) і а к в а ­
ріум ом (рівень води ЗО—40 см). Рівень води у ви рост­
ковом у аквар іу м і протягом двох тиж н ів повинен бути
невисоким (10— 20 см). Якщо поруш ити це правило,
плавальний м іхур м альків розвивається н ен о р м ал ь­
но, м альки плаваю ть догори хвостиком , хитаю ться. В потомстві під впливом різного склад у води та інш их н е­
сприятливих ум ов часто спостерігається поруш ення
п роп орції 1:1 за кількістю самців і самок, з'явл яється
н ехарактерне забарвлення. П ри прави льн ом у го д у ­
ванні, регу л яр н ій зам іні частини води, достатньом у
об 'єм і аквар іу м а м альки ростуть ш видко і в чотири м і­
сяці буваю ть завд о вж ки 4— 5 см. В цей час їх потрібно
об ов'язко во підгодовувати рослинною їж ею . П отім
зм іню ється забарвлен ня рибок. Н априклад, б лакитний
см угастий псевдотроф еус Л ом бардо перетворю ється
на апельсинового самця.
Більш ість м алавійців поступово ви р о д ж у ю ться при
б ли зькосп орідн ен ом у схрещ уванні. Т ом у треба ч асті­
ш е зам іню вати самців. Д осить часто виникаю ть м іж в и ­
дові гібриди з незвичайним забарвленням .
П ей заж і Т анганьїки сх о ж і н а м алавійські. Такі самі
скелі, піщ ані пляж і, розсипи кам іння. Вода трохи м 'якша, 11° твердості. Води Т анганьїки населені двом а
видами оселедців, п 'ятьм а видами скляни х окун ів, о д и ­
надцятьма видами хоботорилів, волохатовусими сомами,
б арбусам и і харациновим и. Реш ту м еш канців стан ов­
лять цихліди. С хож і ум ови в двох східн оаф ри кан ськи х
озерах спричинили утворення групи риб з подібним и
будовою тіла, поведінкою і способом ж иття. Багато
яскраво забарвлен их видів риб було відкрито останнім
часом у зв 'я зк у з посиленим вивченням іхтіоф ауни
озер і вивозом риб до акваріум ів. З 1963 по 1978 pp.
кількість відом их видів цихлових зросла з 126 до І60.
149

Ю лідохроміси:

1 — звичайний;
2 —г масковий;
3 — перламутровий;
4 — орнатус;
5 — сітчастий.
150

В аквар іу м ах найбільш пош ирені риби скелястих
і кам 'ян и сти х біотопів — ю лідохром іси і лам прологуси.
В акваріум і середнього р о зм ір у кращ е утрим увати юлідохромісів, сх о ж и х на м альків ауратусів. М а с к о вий, п е р л а м у т р о в и й
юлідохроміси
та
ю л і д о х р о м і с о р н а т у с (золота папуга) ж и вуть
на глибині 4—5 м, ховаю чись серед куп кам іння. Заб ар в­
лення їх схож е: три чорні п о зд о вж н і см уги на ж овтом у
тілі. У м аскового ю лідохром іса см уги в деяк и х м ісцях
з'єдн ую ться. Щоб прави льн о визначити вид, необхідно
звернути увагу на м алю нок на хвостовом у плавці.
У золотого папуги н и ж н я см уга утворю є на хвості ч о р ­
ну плям у. Я єчно-ж овтий плавець облям овани й світлою ,
а потім тем ною смугою . У м аскового ю лідохром іса
те ж є чорні плям и біля основи плавця, але тем н их смуг,
які м істяться по перим етру, дві. Є тем н а плям а і біля
задньої частини анального плавця. У перлам утрового
ю лідохром іса тем н а облям івка хвостового плавця д у ж е
невиразна, але на хвостовом у і спи нном у плавцях —
блакитні сяю чі цяточки. П ередня частин а черевн их
плавців, верхній край спинного, верхня частина ока
т ак о ж блакитні. Д овж ин а рибок 6—8 см.
Ч исленні нірки в скел ях на глибині 20—25 м з а й ­
маю ть сітчастий і звичайний ю лідохром іси. У з в и ч а й н о г о ю л і д о х р о м і с а (ю лідохром іс Рігена) тіло
завд овж ки 12 см. У здовж нього п роходять чотири ч о р ­
но-коричневі смуги. Х востовий плавець перетинає чоти ри -п 'ять поп еречни х звивистих чорних смуг. С і тч а с т о г о ю л і д о х р о м і с а визначити легко. П о з­
д овж н і см уги в нього, перетинаю чись з поперечним и,
утворю ю ть н а тілі ш аховий м алю нок. Д о вж и н а рибки
10 см. Умови утрим ання танганійських риб такі самі, як
і м алавійських. Т ільки воду їм зам іню ю ть м алим и
п орц іям и (1/20 частин у двічі на тиж день). Зам ін а б іл ь ­
ш ого о б 'єм у води свіж ою м о ж е викликати агресивне
ставлення дорослих самців навіть до м альків.
151

М альки ю лідохром ісів ж и ву ть зграйкам и. Вони
граю ть м іж собою , разом ж и вляться, плаваю ть і хвос­
том, і головою вперед. At) риб свого виду ставляться
м иролю бно. Бійка заверш ується тим, щ о одна з рибок
перевертається д о н и зу хвостом біля поверхні, і її п е р е ­
стаю ть зачіпати. У вісім -десять м ісяців рибки стаю ть
статевозрілим и, одна за одною із згр аї виділяю ться
пари. В ідрізнити сам ку від сам ця за забарвлен ням н е ­
м ож ливо, сам ці лиш е трохи менш і і стрункіш і. П ара
обов'язко во повинна виділитися сама із зграї. П ри м у­
сове утворення пари в більш ості випадків закін ч у ється
см ертю самки. П ари утворю ю ться постійні. Як п р о ти ­
л е ж н и й приклад м о ж н а назвати м алавійськи х цихлід,
самці яки х утворю ю ть цілі гареми.
Риб до нересту заохочую ть д одаванням св іж о ї води.
Під час від кладан ня ікри сам ка плаває перед самцем,
повертаю чись до нього боком, а сам ець уд ар ам и го л о ­
вою в спи ну самки, почин ає вибивати з н еї ікру. П отім
сам ка ш видко перевертається догори черевцем і в ід ­
кл ад ає ікр у на стелю печери або керам ічного к в іт к о ­
вого горщ ика. Ікр и н о к небагато, 50—60, у звичайного
ю лідохром іса іноді 300. Н ерест проходить вночі або
рано вранці. Батьківські турботи видаляють самець і самка.
Самець, охороняю чи від кл аден у ікру, накидається на
все ж и ве, нервово р еагує на гучні звуки, рух біля ак ва­
ріум а. П ри тем п ературі 25...26 °С л и чинки з'явл яю ться
на 11— 12 день. Ч ерез 5—7 днів ж овткови й м іш ок у них
розсм октується, і вони починаю ть їсти циклопів, а р т е­
мію, коловерток, а потім др ібн у даф нію , коретру, м о ­
тиля. Д орослі риби ч ерез три-чотири ти ж н і зн о ву готові
до нересту. Ю лідохром іси ж и в у ть в аквар іум і 10—
12 років, зберігаю ть здатність до р о зм н о ж ен н я до 4—
5 років.
Рід лам прологус представлений сорока видам и в Т ан­
ганьїці і чотирм а в Конго. Розм іри риб від 3,5 до ЗО см.
Ж и вуть риби від у зб ер еж н и х м ілин до стом етрової
152

глибини, одні з них їдять личинок ко м ах і м олю сків,
інш і — вегетаріанці. Д еякі ж и вляться дрібн им и рибами.
В аквар іу м ах найчастіш е зустрічаю ться апельсинові
лам прологуси й тендітна р и б ка з м анірною назвою
при нцеса Бурунді. А п е л ь с и н о в і л а м п р о л о г у с и досягаю ть 12 см у д овж ин у, тіло їх видовж ене,
трохи стиснуте з боків, плавці лим онн і або оранж еві.
Ін к ол и трапляю ться сіро-кори чневі екзем п ляри . Є дина
плям а інш ого ко л ьо р у н а тілі — чорнувате око. Самці
більш і від самок, яскравіш е забарвлені. П оведін ка риб
така сама, я к і у ю лідохром ісів. А пельсинові л а м п р о ­
логуси т а к о ж утворю ю ть постійні пари. С лід п а м 'я т а ­
ти про надзвичайно агресивне ставлення сам ця до сам ки
та інш их риб свого виду в свіж ій воді та під час п ер еве­
зення риб. А пельсиновий лам прологус розкр и ває рот
так, щ о за кіл ьк а атак зубам и вбиває суперни ка. П ер е­
ш кодити бійкам м о ж н а утрим анням риб у старій воді
та наявністю в загальном у акваріум і риб р ізн и х видів.
Н ерест парний, в печерках. С ам ки апельсинового
л ам прологуса відкладаю ть по 150 ікринок, які при тем ­
пературі 26 °С розвиваю ться дві доби. Ч ерез 7—8 днів
м альки починаю ть сам остійно ж и витися коловерткам и
і личинкам и циклопа.
П р и н ц е с а Б у р у н д і завд овж ки 7—9 см, тіло
вище, н іж у апельсинового лам прологуса. Забарвлен ня
світло-сіре з піщ аним , кавовим або інш им и відтінкам и.
У верхньом у к у тк у зябрової криш ки яскрава ж овта
плям ка, під нею чорна, я ка сполучається тем ною с м у ж ­
кою з оком. Голова з боків у н и ж н ій частині п р и к р а­
ш ена у доросли х риб сяю чим и світло-блакитним и л і­
ніями. Х востовий плавець має видовж ені верхні і ни ж ні
пром ені. Усі плавці маю ть тоненьку м олочн о-білу о б л я ­
м івку. Н езваж аю чи на стрим аність кольорової гами,
принцеса Бурун ді надовго привертає у вагу спостерігача
виш уканістю форми, м 'яки м и спокійним и тонам и з а ­
барвлення.
153

Рибки миролю бні, ж и ву ть згр ая­
ми, які складаю ться з кіл ько х пар.
Самці визначаю ть всі свої права на
територію т а к о ж досить м иролю б­
но. В акваріум і я к сховищ е д ля н е ­
ресту пара принцес обирає печерки,
вертикальні труби ф ільтрів і в ід кл а­
дає там 20—40 ікринок. У д у ж е вели­
ких аквар іу м ах одночасно м о ж е н е ­
реститися кіл ька пар. У таких ви ­
падках м о ж н а спостерігати рідкісне
д ля риб явищ е — груповий догляд
за м алькам и. М альки різни х вивод­
ків об'єдную ться, охороняє їх кіл ька
самок, які плаваю ть над зграєю ,
к о ж н а на своєм у чітко встановле­
н ом у місці. Ч ерез ти ж д ен ь після
ви луплен ня м альки починаю ть їсти
л ичинок артем ії. Д орослі риби д у ж е
лю б лять м 'ясо молю сків. Д но біля
нірок принцес і д еяк и х інш их лам прологусів вкривається порож нім и
черепаш кам и. Н айм енш і представ­
ники р од у навіть відкладаю ть ікр у
всереди ну черепаш ки — єдиної сх о ­
ванки на піщ аних д ілян ках дна.
Ще один рід цихлід, що ж и в е
серед кам ін н я — троф еуси. У цих
риб крутий лоб, високе в передній
частині тіло плавно звуж ується.
С еред них троф еус М ура цікавий
тим, щ о в різних м ісцях у зб е р еж ж я
утворю є близько 25 варіантів з а ­
барвлення.
П отрапляю ть в акваріум и й ін ­
ші танганійці з ч у ж о зем н и м и на154

Танганійські
лампрологуси:

1 — принцеса
Бурунді;
2 — апельсиновий
лампрологус.

Самці
офтальмохромісів.

звами: еретм одуси, ци ф отиляпії, петрохром іси, тельматохром іси. Більш ість з них забарвлені д у ж е привабливо
у блакитні, ж овті, зелені кольори, з бли скучим и к р а п ­
ками, плям ам и, візерункам и. Н а ж аль, ці риби д у ж е
прим хливі до їж і і розм ірів акваріум а, потребую ть
від акваріум іста постійних турбот. Д у ж е складно п ід ­
трим увати відносно стару воду високої твердості при
сл абол уж н ій реакц ії: в ум овах о б м еж еного о б 'єм у
аквар іу м а в такій воді бурхливо ро зм н о ж у ю ться б ак те­
рії та інш і м ікроорганізм и.
Ц ікавим и за нерестовою поведінкою танганійським и
цихлідам и є оф тальм охром іси і ціатоф аринкси. Темнокоричневе або л азурне, сяю че тіло сам ців при краш ен е
надзвичайно довгим и черевним и плавцям и. С ам ці об и­
раю ть м ісцем м айбутнього нересту верш ини великих
підводних валунів, виступи скель і розчищ аю ть гніздо,
створю ю чи таким чином нерестову колонію . Самки
трим аю ться в озері окрем о, утворю ю чи вел и ку зграю,
і плаваю ть у приповерхневих ш арах води. Біля гнізда
вони з'являю ться лиш е під час нересту. П ісля за п л ід ­
нення ікри сам ки знову повертаю ться д о своєї зграї
і винош ую ть ікр у у роті.

АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВНІЧНОЇ
АМЕРИКИ

А м ерикан ськи й континент м іс­
титься вздовж меридіанів. Його пере­
тинаю ть усі при родн і зони в п ів­
нічній і південній частині. П ідвод­
ний світ р іч о к П івнічної А м ерики
не відзначається різном анітністю .
С еред риб А м ерикан ського к о н ти ­
нен ту є кіл ьк а видів р ідкісни х в а к ­
варіум і. Це, наприклад, північна
сліпоочка, яка насел яє водойми в
карстових печ ерах на північ від
Ф лоріди. Зайві у тем ряві очі риби
вкриті наростам и. А нальний і стате­
вий отвори м істяться на н и ж н ій ч ас­
тині тіла од р азу за головою . К ілька
д есятків ікр и н о к сам ка забирає до
зябр о во ї п о р о ж н и н и і через півтора
м ісяці випускає личинок.
П лям истий к о р о п о зу б обрав н е­
звичайне м ісце поселення — гарячі
д ж е р е л а в район і Великого С оло­
ного озера, де тем п ер ату р а води 50...
52 °С.
М аленька ж и во р о дящ а гам бузія
раніш е ж и л а на півдні С получених
Ш татів від східного Т ехасу до А л а­
бами. З ар аз вона аклім атизована
в усіх незам ерзаю ч и х водойм ах сві­
ту, особливо в болотистих м ісцево­
стях. Ж ивиться гам бузія виклю чно
личинкам и і л ялеч кам и ком арів, то ­
м у лю дина використала риб ку в б о ­
ротьбі з м алярій ним ком аром, п е р е­
носником зб у д н и ка м алярії.
У наш ій к р аїн і гам бу зії ж и вуть
у С ередній А зії, на ч орном орськом у
158

Панцирна
щука.'

у зб е р еж ж і К авказу, на півдні У країни. Риби ж и вуть
у досить ш ироки х м еж ах тем ператур, похолодання
взим ку вони переносять, зариваю чись у мул.
В басейні М іссісіпі, в р ічках Ц ентральної А м ерики
і на островах К арибського м оря ж и ву ть риби, які вж е
150— 160 млн років том у населяли прісні водойми. Це
ровесник динозаврів — пан цирна щ ука. Тіло цих риб
вкрите лускою рідкісного типу — ганоїдною . Р ом бовид­
на л у ск а щ ільно при лягає одна до одної і вкрита ганоїном, який надає рибі вигляду полірованої слонової
кістки. П анцир цей настільки міцний, щ о його не м ож е
пробити навіть гарпун підводної руш ниці. П роте це
не заваж ає рибі робити блискавичні атаки на здобич.
В Ц ентральній А м ериці відчувається б ли зькість т р о ­
піків, середн я тем п ер ату р а липня доходить до ЗО °С.
К ількість опадів р ізк о зм енш ується, то м у великі тер и ­
торії, особливо в горах, займ аю ть пустині і нап івп усти ­
ні. Річки, щ о стікаю ть з М ексіканського н агір 'я до А т­
лантики, на своєм у ш ляху вим иваю ть багато солей,
вода ш видко випаровується. Твердість її досягає 4—5°,
іноді 10°, pH 6,8—7,5.
Рівень води д у ж е коли вається протягом року, м а л о ­
водні річки часто губляться в гарячом у піску і утво159

рю ю ть тим часові водойми. Вода в них нагрівається
сонцем до ЗО °С і більш е, вона бідн а на кисень, д у ж е
брудна. П ротягом доби відчувається різн и ц я м іж д ен ­
ною і нічною тем пературам и, особливо в гірських м іс­
цевостях. У водойм ах багато рослин: водопериці, в а ­
ліснерії, елодеї, роголисника, стрілолисту, лю двігії,
кабом би та інш их.
Стрілолист ш и ло в и д н и й зал еж н о від ум ов ж и ття
буває 5—50 см заввиш ки. В узьке ланцетовидне листя
зібране в розетку, світло-зелене, загинається донизу.
П ри яскравом у освітленні на кін чи ках листків, що
досягли поверхні, з'являю ться о круглі плаваю чі листки.
За цією ознакою стрілолист легко відрізнити від вал іс­
нерії. Р о зм н о ж у ється рослина підзем ним и пагонами.
Н а болотах скр ізь росте лю двігія. Н евеликі овальні,
загострені на кін чи ку листки на довгих череш ках. Листорозм іщ енн я супротивне. В ерхній бік листя зал еж н о
від освітлення яскраво-зелений або оливковий, н и ж ­
ній — сріблясто-зелен ий або червонуватий. Р озм н о­
ж у єть ся поділом стебла.
Кабомба росте на м ілководдях р іч о к пиш ним и к у ­
щ ами. Д у ж е порізан і віялоподібні листки м істяться
н а стеблі супротивно. В акваріум і кабом ба д обре росте
на круп н озерн и стом у піску, навіть без п ідж и влен ня.
Л ю бить теплу (23...26 °С) воду і яскраве освітлення.
Р озм н о ж у ється поділом стебла.
П оверхню водойм вкриваю ть острівці плаваю чих
рослин — річія, ряска, сх о ж а на опуш ені листочки горо­
бини папороть сальвінія. Волохаті корін ці сальвінії —
це видозм інені підводні листки. В аквар іу м і рослина
п отребує яскравого освітлення. Є доброю схованкою
д ля м альків. П лаваю ча папороть, сх о ж а на в о д ян у п а ­
пороть, трим ається на поверхні і м ай ж е не вкорін ю ється
в грунті.
С еред риб Ц ентральної А м ерики найчастіш е зу стр і­
чаю ться короп озубоп одіб н і — р и вулуси і ф унд улуси ,
160

ж и вородящ і риби родини пецилієвих, гудієвих, чотириоких та інші.
У річ ках і озерцях М ексиканського н агір 'я ж и вуть
ж и вородящ і рибки к с е н о т о к и з родини гудієвих.
Тіло їх д у ж е стиснуте з боків, високе, завд о вж ки до 9
см. В ак вар іу м і риби виростаю ть до 6—7 см. Заб ар вл ен ­
ня ксенотоки оливкове, спина сірувато-зелена, черевце
золотисто-сріблясте. У сам ця хвостове стебло і хвосто­
вий плавець цегельно-червоні. П опереду червоної п л я ­
ми л уска відсвічує синім. Забарвлен ня сам ки од н о­
барвне. К сенотоки не завж д и м иролю бні до інш их риб,
том у трим ати їх кращ е з більш им и рибам и або у ви ­
д овом у акваріум і. Вода в акваріум і повинна бути н е ­
стара, зам іню вана раз на 7— 10 днів, твердість — серед ­
ня. Т ем пература води 20...25 °С. О світлення яскраве,
верхнє.
У таких самих ум овах утрим ую ть т а к о ж інш их
живородящ их риб. Н а одну особину вистачає 1—2 л води,
якщ о це 3—4-сантим етрова ж и во р о дк а і бли зько 3—7 л
д ля велики х м ечоносців, високоплавцевих м олінезій,
ксеноток. П родування води повітрям дає зм огу щ іл ь н і­
ше заселити акваріум, але перенаселення допускати не
м ож на. К ращ е брати більш і акваріум и й населяти їх
рибам и різн и х видів, які добре у ж и ваю ться м іж собою.
В аквар іу м і з ж и вородкам и кращ е використовувати
світлий грунт. Рослини висадж ую ть густим и заростям и.
Н еобхідно м ати багато дрібнолистих рослин, особливо
поб лизу д ж е р е л світла. В густі зарості рослин м ож уть
сховатися щ ойно н ар о д ж ен і мальки. В природі їм схо­
ватися легш е, том у що прозорість води, де вони ж ивуть,
часто не перевищ ує кіл ько х десятків сантиметрів.
їдять ж и вородящ і риби багато. їж а р ізном ан ітн а —
мотиль, черв'яки, д аф н ії і циклопи. Рот у риб верхній,
ним вони легко збираю ть з поверхні води ком ах. В ак ва­
ріум і риби охоче спож иваю ть ш тучні корм и і очищ аю ть
підводні предм ети від нитчастих водоростей. А кваріум
161

треба регу л яр н о чистити, воду
ф ільтрувати, зам іню вати свіж ою .
Д ля р о зм н о ж ен н я риб не п о тр іб ­
но н іяк и х особливих умов. У ксеноток, наприклад, сам ка винош ує
м альків протягом 6—8 тиж нів. Емб­
ріон и розвиваю ться сполученим и
з сам кою тоненькою судиною . Н е­
рест проходить на світан ку або в
перш ій половині дня. Щоб дорослі
риби не з 'їл и м альків, сам ку з пов­
ним черевцем, у яко ї поблизу ан ал ь­
ного плавця пом ітно тем н у тр и к у т­
ну плям у, зазд алегід ь висадж ую ть
в м аленьке нерестовищ е з пучком
д рібн оли сти х рослин. Воду частково
освіж аю ть, підвищ ую ть тем п ер ату ­
р у на 2...З °С. Н ар о дж у ється 20—
60 м альків завд о вж ки 12— 14 мм.
Вони од р азу м о ж у ть їсти ц и кл о ­
пів і ростуть ш видко.
Родина пецилієвих об'єднує риб —
пецилій,
м ечоносців,
м олінезій,
гупі та інш их — у яки х зародки р о з­
виваю ться в ікринці в тілі самки.
М олочко потрапляє до статевого
органу сам ки по гоноподію . Гоноподій утворюють кілька злитих у тру­
б очку пром енів анального плавця.
С ам ки більш і за розм іром , з п о вн і­
ш им черевцем, забарвлен і менш
яскраво.
У заростях р іч о к центральної
і південної М ексіки ж и в у ть т р и ­
к о л і р н і п е ц и л і ї . Самки за в ­
д о в ж ки 6 см оливково-коричневі
162

Живородящі
короп 03 убоподібиі:
1 — пецилії;
2 — мечоносці;
3 — ксенотоки.

Рослини:

а — кабомба;
б — людвігія;
в — стрілолист.

або коричню вато-сірі з д вом а зигзагам и взд овж боків.
У сам ців спина коричню вато-чорна, передня частин а
тіла ж овтувато-зелен а, * задня синю вата, низ голови
і ч еревц е оранж еві. По тілу розкидан і чорні і коричневі
плями. П опереду анального плавця є тем н а пляма,
сх о ж а на плям у у сам ки перед нерестом. Д о вж и н а сам ­
ця до 4 см.
Д обором акваріум істи вивели рибок з яскр аво -о р ан ­
ж еви м хвостом, ж овтим спинним плавцем і ж овтокори чн евим забарвлен ням тіла. Т риколірних пецилій
з високим сильним тілом завд о вж ки 6— 7 см часто н а­
зираю ть лім іям и. Це невірно. Велетні серед пец илій —
це гібриди від схрещ ування триколірн ої пец илії і лімії, а не справж н і лім ії.
На території, що при лягає до А тлантики від п ів­
ден ної М ексіки до Гватемали в затоках р ічок і озерцях
ж и в у ть з в и ч а й н і п е ц и л і ї . Ф орм а тіла така сама,
як і в три колірн ої пецилії. Забарвлен і рибки п о-різн ом у
в різни х частинах ареалу. Н айчастіш е тіло в них ж о в т у ­
вато-сіре, на хвостовом у стеблі одна над одною дві
плям и. В результаті селекцій ної роботи виведено ч ер ­
воні, чорні, ж овті, золотисті, червоні з чорним — «ти­
грові» — породи.
П оряд з пец иліям и ж и в у ть м е ч о н о с ц і . С трунку
сильну рибку легко впізнати за видовж ени м и ни ж нім и
пром еням и хвостового плавця у дорослих самців. С пина
оливково-зелена, боки ж овтувато-зелен і. Ч еревце б іл у ­
вате. Н а світлі все тіло має зеленуватий або блакитний
блиск. Від кін чи ка голови до хвоста проходить темноф іолетовий або п у рп уровий зигзаг, на ф оні зел ен у ва­
тої бли скучої см уж ки. В передній частині тіла є тако ж
кіл ька червон увати х прям их ліній. Н а спинном у плавці
міститься ряд д рібн их червоних або коричню ватих к р а ­
пок і рисок. М еч більш ж овтий, звер х у і зн и зу о б л я ­
м ований чорною см уж кою . С ам ці до 8 см завдовж ки ,
сам ки до 12. М еча в сам ок немає. У водоймах, роз'єдн а164

них сушею , м ечоносці утворю ю ть кіл ька підвидів, які
трохи відрізняю ться за забарвленням .
Від схрещ ування акваріум ни х порід триколірн ої
і звичайної пец илій з м ечоносцям и дістали чорного,
червоного, тигрового, червоного з чорним спинним та
хвостовим плавцям и м ечоносця-м етелика. Д обір гіб ­
ридних м ечоносців привів до появи вуалевих плавців,
двох або трьох мечів. Д у ж е гарні т а к о ж б л ід о -рож еві
альбіноси м ечоносців та ситцеві породи, у яки х по молочн о-р о ж ево м у тілу розкидані червоні і чорні цятки.
Д ля багатьох ж и во р о до к та легкість, з якою вони
здатні утворю вати нові ф орм и забарвлен ня та ф орм и
тіла, плавців, стали основною причиною того, щ о в акваріум істів важ к о знайти риб з природним забарвленням .
П родуктивна селекцій на робота б ула б нем ож ли вою
без високої плідності ж и вородящ их риб. Так, доросла
сам ка м ечоносця н ар о д ж у є за один раз до сотні м ал ь­
ків, які від р азу починаю ть їсти й ш видко ростуть.
М олоді сам ки н ар о д ж у ю ть по 10—20 м альків, але з к о ж ­
ним нерестом кількість їх зростає. Винош ую ть п отом ­
ство м ечоносці та пец и лії ЗО—35 днів, зал еж н о від
тем п ератури води.
Н ародж ую ться м альки м ечоносців без певної статі
й тільки згодом половина їх ф орм ується в самців,
інші — в самок. Т ака властивість стає корисною , коли
в м аленькій водойм і залиш ається тільки дві рибки. Все
одно з них виросте пара. Т рапляється також , щ о рибка
з добре пом ітним и ознакам и сам ки стає раптом самцем.
Зм іна статі буває і в інш их ж и вородок. П ричиною
цього м о ж у ть стати перенесене захворю вання і н есп ри ­
ятливі ум ови ж иття.
У водойм ах східної частини Ц ентральної А м ерики
від М ексіки до Н ікарагуа ж и ве белон есокс — н ай біл ь­
ш ий представник ж и вородн их кор о п о зу би х і єдиний
серед них хиж ак. За довгі щ елепи, озброєні гострими
зубами, белонесокса називаю ть ж ивородн ою щ укою .
165

Риби полю ю ть із засідки, нападаю ть
на ж ер тв у блискавично і п р и п и ­
няю ть переслідуван ня в ' разі н е ­
вдачі.
Н и ж н і течії, гирла і дельти річок
обрали м олінезії. В болотистих м іс­
цевостях півострова Ю катан ж и ве
в і т р и л ь н а м о л і н е з і я . У при­
родних ум овах високе сильне тіло
цих риб буває завд о вж ки 15 см,
в акваріум і — 6—9 см. Тіло і сп и н ­
ний плавець самців, який заввиш ки
5—7 см, синьо-сталеві. По них п о з­
д овж н ім и рядам и проходять блис­
кучі синю вато-зелені крапки. На
хвості тако ж є такі самі крап ки і
кори чн ю вато-червонуваті риски. На
спи нном у і хвостовом у плавцях
ч ервон увата облям івка. Н иж ня ч ас­
тина голови і черевц я оранж еві.
У сам ки спинний плавець ниж чий,
забарвлений м енш виразно. В ак в а­
р іум ах трапляю ться чорні з ч ер во ­
ною облям івкою на спинном у п лав­
ці, золоті і бантові з довгим и чер ев­
ними плавцям и ф орм и вітрильної
м олінезії.
Ч орне заб арвлен ня м олін езії д і­
стали від однієї з ф орм г о с т р о ­
г о л о в о ї м о л і н е з і ї , п ош и ре­
ної і на Ю катані. В природних у м о ­
вах вона зустрічається в тих сам их
місцях, що і вітрильні м олінезії,
але на більш ій території — від М ексіки до К олум бії. Рибка значно м ен­
ш а за розм ірам и. Сам ка до 9 см зав166

Живородні
к о р оп озубоп од ібні:

1 — чотириок;
2 — белонесокс;
3 — гостроголова
молінезія;
4 — чорна
ліровидна
порода
гостроголової
молінезії;
5 — вітрильна
молінезія.

довж ки , сам ець до 6 см. Ж овтуватосіре тіло вкрите чорним и, синіми,
ж овтим и і зеленим и плям ам и.
А кваріум н і гостроголові м олін езії
суцільно чорні, бархатисті. В иведе­
на ф орм а з ліровидним хвостовим
плавцем.
У Ц ентральній А м ериці ж и ве ще
один вид — в и с о к о п л а в ц е в а
м о л і н е з і я . Від вітрильної в ід ­
р ізн яється трохи коротш им спинним
плавцем та деталям и забарвлення.
Гостроголова та високоплавцева м о ­
л ін езії утворю ю ть в природі гіб ­
рид — м олінезію -ам азон ку. З гіб ­
ридних
екзем п лярів виростаю ть
тільки самки. Рибки заплідню ю ться
сам цям и інш их споріднени х видів.
В акваріум і м олінезій кращ е го ­
дувати не тільки трубочником , а д а ­
вати різном ан ітн ий ж и вий корм,
щ об у риб не сталося розладу трав­
лення. А кваріум н і породи м о л ін е­
зій потребую ть більш теплої (25...
27 °С) води, н іж інш і ж ивородки.
Високоплавцевих м олінезій кращ е
утрим увати при тем п ературі, б ли зь­
кій до н и ж н ьо ї м еж і. Спинний п л а ­
вець у м альків при цьом у виростає
вищ ий. В холодн ій воді м ол ін езії
часто хворію ть.
Не зваж аю чи на те, що ж и в о ­
родні риби набагато витриваліш і,
н іж інш і, чисельність їх багатьох
видів у природі значно зм ен ш и л а­
ся. П ричина цього — господарська
д іяльн ість лю дини. Тому в М іж н а168

Астіанакс
мексіканський
та його сліпий
різновид.

родну Ч ервону книгу занесено белонесоксів, ксеноток, м ечоносців Андерсу. К очинський м ечон осец ь у
природних ум овах у ж е не існує. Н а 1981 р. цей вид
зберігався лиш е в аквар іу м і в кількості 100 особин.
Разом з м олінезіям и в лим анах у зд о в ж М ексіканської затоки і в у зб ер еж н и х болітцях зустрічаю ться
тисячні зграї ж и вородн ого чотириока. У ц ієї риби і сіт­
ківка, і рогівка поділені навпіл, а кр и ш талик не круглйй, а яйцеподібний, і том у вона одночасно бачить
у воді й на поверхні. Щоб д у ж е опуклі і підняті вгору
очі не висихали, риба постійно нахи ляє голову й зв о л о ­
ж у є їх.
П овною протилеж н істю ч оти риочки є харацин ова
с л і п а р и б а з печер на околи цях Сан-Л уїс-П отосі.
У м альків віком до 18 днів очі щ е є, але згодом вони
заростаю ть ш кірою . О рієнтуватися рибам допом агаю ть
надзвичайно розвин уті органи бічної лінії, що реагую ть
на найслабш і коли ван ня води. С ліпа харацин ова риба
м ає д о вж и н у 6— 7 см. Забарвлен ня в риб р ож еве. Ж и ­
вуть зграями, д у ж е рухливі. Ж ивий предок цієї риби —
астіанакс. м ексікан ськи й — звичайний д ля ц ен трал ьн о­
ам ерикан ських р іч о к вид. С ліпа й зряча його ф орм и н а­
л еж ать до одного виду, хоч крім очей підзем ні астіанакси втратили і забарвлення.
В ак вар іу м ах сліпа риба почуває себе чудово, ж и ве
і р озм н о ж у ється у воді середньої твердості й твердій.
Ік р у відкладає на кам ені. П ід час нересту плавці
в сам ців стаю ть рубіновим и. Т ем пература води для
утри м ан н я риб 24 °С, для нересту 26 °С. М альки
з'являю ться на ш остий день. В игодовую ть їх «живим
пилом».
К рім коропозубоп одібни х, у водойм ах Ц ентральної
А м ерики у великій кількості водяться цихліди, п ер е ­
важ н о з р од у цихлазом а. Ц ей великий рід населяє а м е­
риканські озера й річки від північного до південного
тропіка. В аквар іу м і представлений понад 35 видами.
170

Риби до ЗО—35 см завдовж ки з сильним високим тілом.
За зовніш нім виглядом цихлазом и схож і на аф р и к а н ­
ських тиляпій — така сама велика голова й крутий лоб.
А ле їхня подібність не тільки зовніш ня. Ц ихлазом и
і заселяю ть однакові водойм и й ж и вляться так само —
водяним и лич и н кам и комах, молю скам и, зеленим и рос­
линам и та м алькам и інш их риб. С воїх м альків д б ай ­
ливо доглядаю ть. К ладку вони приклею ю ть на плоский
камінь.
Ч удовим и соковитим и барвам и і сяйвом виграю ть
кольорові цяточки на цихлазом ах. У багатьох на тілі
є великі тем ні плям и або ш ирокі смуги. Це своєрідний
розпізнавальний знак для риб свого виду — самці ц и х ­
л азом и хоч і стикаю ться в бійках за д ілян ку на дні або
під час охорони потомства, але ж и ву ть сім 'ям и, ділян ки
окрем их членів сім 'ї знаходяться поряд.
Забарвлен ня ци хлазом часто виконує захисну ф у н к ­
цію. Н априклад, смуга, що проходить кр ізь око, ховає
його, а на хвостовом у стеблі є яскраве вічко, о б л я м о ­
ване блискіткам и. Воно відвертає у вагу суперни ка від
найвразливіш ої частини тіла — ока. Як і більш ість цихлід, цихлазом и д у ж е виразно виявляю ть свій нам ір
не тільки поведінкою , а й забарвленням . Темні п о п ер еч ­
ні смуги на тілі — це сигнал готовності до бою. П ри ц ьо ­
м у риби розкриваю ть перетинку, щ о сп олучає зяброві
криш ки зн и зу голови, припадаю ть до грунту, р оззяви в­
ш и рота і розчепіривш и плавці. У складнені рухи та
зм іна забарвлен ня передую ть і нересту.
С еред цихлазом є невеликі риби, придатні для у т р и ­
м ання в акваріума?;. Н айчастіш е — це цихлазом а М еєка,
чорносм уга і костаріканська. Завд о вж ки вони в ід п овід ­
но 15, 10 і 12 см, починаю ть розм нож увати ся, коли д о ­
сягаю ть 8 см.
Ц и х л а з о м а М е є к а пош ирена в Гватемалі і
на Ю катані. Голова загострена, загальне забарвлен ня
тіла бузкове з ф іолетовим блиском . У здовж тіла про171

ходить р яд тем них плям , які п е р е ­
тинаю ться з п 'ятьм а — сім ом а н е­
виразним и смугами. Н и ж н я частина
голови і черевце п о л у м ’яно-червоні,
за щ о р и б у називаю ть щ е червоногорлою цихлазом ою . В ни ж ньом у
к у тк у зябрових криш ок є вугільночорна плям а із ж овтим ободком.
На плавцях синю вато-зелені плями.
Верхівка спинного плавця червона,
н и ж н я частина анального — чорна.
Як і в більш ості цихлід, забарвлен ня
сам ки трохи блідіш е, спинний і
анальни й плавці не загострені й к о ­
ротш і, н іж у самця.
Товсті губи в цихлазом М еєка
вказую ть на те, щ о вони лю блять
ритися в грунті. Щоб вода в а к в а р іу ­
мі завж д и була прозорою , необхідно
встановлю вати ф ільтр. В акваріум і
ці цихлазом и д обре почуваю ть себе
серед великих риб.
У гватем альських вулканічни х
озерах. А м атітлан і А тітлан ж и ву ть
чорносмугі
цихлазоми.
Голова чорносм угої цихлазом и т а ­
к о ж крутолоба. Т іло перетинаю ть
вісім -дев'ять поп еречни х чорних
смуг, які у сам ців заходять а ж на
спинний плавець. Загальне за б ар ­
влення сіре, різних відтінків. А н ал ь­
ний і спинни й плавці м аю ть ч ервон у
облям івку. М аленькі см угасті м ал ь­
ки чорносм угих ци хлазом сную ть
біля поверхні кам енів, дна і н ага­
дую ть заклоп отан и х бдж іл.
172

Центральноамери­
канські цихліди:

1 — мультиспіноза;
2 — цихлазома
чорносмуга;
3 — цихлазома
костаріканська;
4 — цихлазома
Меєка.

Костаріканська
цихлазома
т е ж сіра
або піщ аного к о л ьо р у .^ Н епарні плавці сіро-блакитні, бузковий або блакитний блиск є й на боках. Чорна попе­
речн а см уга проходить кр ізь все тіло від спинного
плавця до анального. П ід час зб у д ж ен н я проступаю ть
щ е кілька неви разних поп еречни х смуг.
У сам ців тем на см уга проходить і крізь спинний
плавець. Ч еревні плавці чорні.
О писаних цихлазом утрим ую ть в аквар іу м і на 70 л
і більш е літрів. Годую ть різном ан ітн им и ж ивим и ор га­
нізм ам и і рослинам и. Ік р у риби відкладаю ть на кам інь
або всередину горщ ика. За потом ством із 300—800 м ал ь­
ків доглядають обидва батьки. Коли мальки почнуть пла­
вати, їх годую ть «ж ивим пилом», потім дрібним и ц и к л о ­
пами, даф ніям и. Воду регулярн о освіж аю ть. Час від
часу м альків треба сортувати за розм іром , бо ростуть
вони нерівном ірно.
В акваріум і на 30—40 л, м о ж н а утрим увати м у л ь т и с п і н о з із озер К оста-Ріки та Н ікарагуа. Риби
завд о вж ки до 10 см. Т іло ж о втувато-коричневе п о д і­
л ен е навпіл від ока до хвоста бархатисто-чорною см у­
гою. П лавці мають світло-блакитні облям івки. Самців
м о ж н а відрізнити за чорною круглою плям кою позад у
і трохи вищ е ока. Розведення цих риб не становить
труднощ ів. Ік р у риби відкладаю ть на камінь.
У водах П анами, північної Венесуели, К олум бії і Т р і­
нід аду ж и ву ть б л а к и т н і а к а р и . Завд овж ки вони
17 см. За зовніш нім виглядом сх о ж і на цихлазом . С пина
оливкова, боки з блакитним блиском . Зел ен увато-бл а­
ки тн і звивисті візер у н ки прикраш аю ть ни ж ню частину
голови. У поперек боків пом ітно від п 'яти до восьми
темних поп еречни х смуг, на четвертій см узі є чорна
пляма. Х востовий плавець блідо-рож еви й, реш та п л ав­
ців блакитні, в плям ах. У більш ого самця, я к і у всіх
цихлід, трохи довш і з загостреним и кін чи кам и ан ал ь­
ний і спинний плавці. Під час нересту ни ж ню частину
174

Акари:

1 — блакитна;
2 — бірюзова.

175

тіл а риб вкриваю ть ряди зеленувато-блаки тн их з м ета­
лічн им блиском плям. .
Своїм забарвлен ням привертаю ть увагу й м олоді
акари. У поперек тіла м аленьких рухливих ри б ок ч е р ­
гую ться золотисті і тем но-сірі см уж ки. На б оках тіла
в них по дві тем ні плями, оточені золотистим и к р а п ­
ками.
Блакитні акар и порівняно м иролю бні. До інш их риб
вони ставляться в о р о ж е лиш е в період нересту.
О станнім часом в колекц ії акваріум істів з'яви ли ся
кол у м б ій ські б і р ю з о в і а к а р и . Від блакитних вони
відрізняю ться яскравою ж овтогарячою облям івкою
спинного і хвостового плавців.
С коріш за все бірю зові акар и — лиш е варіант
забарвлен ня блакитних акар. На користь цього свід­
чать подібність будови тіла і забарвлення, однаковий
спосіб ж иття.
В акваріум ах акар утрим ую ть у таких сам их ум овах,
я к і центральноам ериканськи х цихлазом . У 8— 10 м іся­
ців риби починаю ть розм нож увати ся. П ара відкладає
до 700 ікр и н о к на кам інь. Ч ерез 8— 10 діб м альки вж е
плаваю ть й ж и вл яться «ж ивим пилом».

АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВДЕННОЇ
АМЕРИКИ

Н а південь від К о л у м бії й Вене­
суели простирається н еозора зелень
А м азонії. Н айповноводніш а в світі
р іч ка має півтисячі приток. Н азву
річці д али індіанці за гул чотириш естим етрової при пливної хвилі.
«А мазуну» — о значає
грим ляча
вода.
П очинається вел и ка річ ка гірсь­
ким и д ж ер ел ам и серед перуанських
А нд. К ристалічні породи в у л кан іч ­
ного п о х о д ж ен н я розм иваю ться д у ­
ж е слабко, вода — м ай ж е чистий
дистилят. Н абираю чи силу, струм ки
зливаю ться в р іч еч ки і збігаю ть зі
схилів під пологом галерейних л і­
сів. Т ем пература води 18...20 °С.
Ч ерез кам 'ян и сте дно і стрім ку те­
чію рослин у р іч ках мало, з'я в л я ­
ю ться вони тільки в затоках. Гірські
річ ки сполучаю ться з М араньон та
У каялі, які виходять на величезну
ни зовину і утворю ю ть А м азонку.
У гірських річках риб м ало — з а ­
в аж ає ш видка течія. А ле з к ож н ою
сотнею кілом етрів вниз по течії
кіл ькість їх збільш ується. Ц е соми,
цихліди, коропоподібні та коропозубоподібні риби. Заселення А м азон ­
ки рибам и почалося м ільйони років
то м у з б оку А тлантичного океану.
В прісній воді пройш ли еволю цію
риби найрізном анітніш их, часом н е ­
ч исленних родин і рядів. В м ерехтін ­
ні тіней на піщ аних плесах та п л я ­
ж а х пер у ан сько ї А м азонки ховаєть177

ся ахіропсис — риба з родини Морськйх язиків (ряд кам балоподібних). А ле ахіропсис лиш е один з цікавих
винятків. О сновну м асу риб становлять харациновидні.
Від інш их короп оподібн их вони відрізняю ться н аяв­
ністю зубів на щ елепах. Зародки всіх харациновидних
риб м аю ть м аленький ж и ровий плавець, залиш ається
він і в більш ості дорослих риб. Усі харациновидні
непогані плавці. П онад тисяча видів пристосувалася
до різн ом ан ітн и х ум ов А м азонії, в ко ж н о м у біотопі
утворилося кіл ьк а спеціалізовани х видів, об 'єд нани х
в тринадцять родин: харацинові, піраньєві, м ечороті,
лебіасинові, верхньороті, клиночеревцеві тощо.
Н айбільш а родина харацинових складається з неве­
ликих і середнього р озм іру риб. Зграйні, рухливі, я ск р а ­
во забарвлен і харацинові подобаю ться багатьом акваріум істам .
Н е о н — один з найвідом іш их акваріум ни х видів.
Т іло струнке, завд о вж ки 4 см. У здовж тіла проходить
ш ирока блакитна смуга, щ о виблискує, я к газоосвітлю ­
вальна реклам а. У самців б лакитна см уга м ай ж е рівна.
С ам ки повніш і за самців, смуга в них трохи вигнута
посередині. Задня частина тіла, ниж че смуги, рубіновочервона. П лавці прозорі, безбарвні. Ж ивуть неони в п е ­
руанській А м азонці і її чистих притоках.
На територію Б р азіл ії припадаю ть середня та н и ж н я
течія А м азонки. О точена прирусловим и валами, б о л о ­
тами й старицям и, несе свої води річка-велетень серед
вологих бразільських лісів — сельви. К орінні береги
р іч ки урвисті, р озходяться на відстань 80— 100 км. Вони
заповню ю ться водою тільки під час повені — в б е­
резні — квітні, коли рівень води в річЦі збільш ується
на 5— 15 м. П о ту ж н а течія зм иває з корін ням дерева,
вириває тр ав'янисту рослинність і несе на схід. Ч ерез
це в повеневих доли нах дерев мало. У долині від ч у ­
вається пом ітне коли ван ня тем п ератури повітря п ротя­
гом доби (до 8 °С). У ранці з'явл яється тум ан від п е р е­
178

сиченого вологою повітря, яке приносять з океан у
східні пасати. Т ем пература води в різни х м ісцях від
18 до ЗО °С.
У гирлі Ріу-Н егру — Ч орної річки — ж и ву ть сотні
видів риб. Більш ість з них — б аж ан і й постійні м еш ­
кан ці сучасн их акваріум ів.
В одних риб розвин улося яскраве сигнальне заб ар ­
влення, за яким вони відрізняю ть одна одну серед
безлічі подібних. У інш их тіло захищ аю ть колю чки,
зазублини, панцири тощо. Н априклад, у боколусковикових сомів тіло захищ аю ть кіл ька рядів кісткових
пластин із м іцним и звернутим и назад колю чкам и. П ере­
творилися на зазу б л ен і колю чки та к о ж перш і пром ені
спинного й гр у д н и х плавців, зяброва кри ш ка за к ін ч у ­
ється довгим гострим виростом. Під час небезпеки риба
запливає м іж корінням , розчепірю є зябра й плавці так,
що її важ к о витягти звідти. А коли і вдається х и ж акові
спійм ати цей «ж ивий напилок», то надовго за п а м 'ят а­
ю ться йом у колю чки й голки.
Сом и д у ж е цікаві за поведінкою . В ідрізняю ться один
від одного будовою тіла і зовніш нім виглядом. їх р е гу ­
лярно завозять в акваріум и з при родн их водойм, але як
акваріум ні риби пош ирення вони не набули. О сновною
причиною є те, щ о вони не р озм нож ую ться у неволі.
О чевидно, в акваріум і сомів годую ть незвичною для
них їж ею , яка за вм істом п ож ивни х речовин від різ­
няється від природної. Як наслідок — статеві органи
риб не розвиваю ться. Крім того, в акваріум і вони
ж и в у ть здебільш ого на гравійном у або піщ аном у дні,
а в природі займ аю ть д ілян ки глинистого або б агн исто­
го дна.
Винятком є панцирні і ко л ьч у ж н і соми, які в а к в а­
ріум і р егулярн о розм нож ую ться. У панцирних сомів
тіло валькувате, з боків його прикриваю ть два ряди т о ­
неньких кістково-ш кірян их пластинок. П озаду сп и н ­
ного плавця м іститься м аленький ж ировий. О селяю ться
179

панцирні соми взд овж багнистих берегів, ховаю ться
в підводних хащ ах. Ч ерез нестачу кисню в забруднен ій
воді вони заковтую ть атм осф ерне повітря, кисень з я к о ­
го засвою ється киш ечником . Д еякі види тривалий час
(м айж е добу) м о ж у ть залиш атися ж и ви м и у во л о ­
гій траві, м улі, витрим увати о х о л о д ж ен н я м ай ж е
до 0 °С.
По всій теплій частині П івденної А м ерики ж и вуть
т о р а к а т у м и . Д вадцятисантим етровий сом м ай ж е
не пом ітний на дні ч ерез сіро-чорн е плям исте заб ар ­
влення. Голова тор акату м а велика, рот ни ж ній .
Від рота вперед стирчать дві пари довгих вусів. С та­
тевозріли м и торакатум и стаю ть після року. С ам ець від ­
різн яється від сам ки товщ ими й довш им и перш им и п р о ­
м еням и черевних плавців і червонуватим забарвленням
грудних.
Т оракатум и весь час рию ться в грунті, том у в а к в а­
ріум ах використовую ть лиш е плаваю чі рослини і м 'яки й
пісок. Воду необхідн о о бов'язково ф ільтрувати. Го­
дую ть б удь-якою ж и вою і рослинною їж ею перед тим,
як вим кнути світло, ад ж е соми нічні риби.
Щ об риби нерестилися, їм доливаю ть свіж о ї м 'як о ї
води т а к о ж увечері. Т ем пературу води підвищ ую ть до
26 °С, рівень її зн и ж у ю ть до 10— 12 см. У при роді це
означає, щ о почалася повінь, і риби вийш ли на п р о ­
гріті мілини. Н ерестового забарвлен ня торакатум и, як і
інш і риби, щ о нерестяться вночі, не мають. П ід п л а ­
ваю чим листям або у печ ер ках сам ці торакатум ів б у ­
дую ть гніздо з піни, в я ко м у сам ка від кладає до 800 ік р и ­
нок. Воду інтенсивно продуваю ть, дези н ф ікую ть к іл ь ­
ком а крап лям и м етиленового синього. Н а четвертийп 'яти й день з'являю ться личинки, які через два дні
стаю ть м алькам и й починаю ть їсти др ібн у їж у , потім
мотиля, трубочника. Н еобхідні їм і рослини. П ід ро­
стаю ча м олодь забарвлен а більш виразно в сірі та ж о в ­
туваті п оп ереч ні смуги.
181

З о л о т и с т і с о м и к и населяю ть дно невеликих
приток А м азонки. Тіло .в них завд овж ки до 6,5 см.
Забарвлен ня сірувато-коричневе. В здовж боків п р о х о ­
дить ш ирока тем но-сіра з бронзовим блиском смуга.
В передній частині тіла над тем ною смугою тягнеться
золотиста лінія. Золотисті сом ики рослини з грунту
не викопую ть, інш их риб в акваріум і не лякаю ть.
Р озм нож ую ться в таких самих ум овах, щ о і торакатум и,
але гнізда не будую ть. С ам ка забирає по кілька ікринок
в складені м іш ечком черевні плавці і приклею є їх до
листя, кам ін ня або скла. При тем п ературі води 26...
28 °С через ти ж д ен ь з ’являється 50—200 малят. П очи­
нати вигодовувати сом икїв кращ е ін ф у зо р іям и на м ол о­
ці (такі ін ф у зо р ії повзаю ть по дну). Згодом сом икам
даю ть м ікрочерв'яків.
У м ісцях з пом ітною течією , де на відкритих сонцю
стовбурах повалени х дерев і кам інні ростуть пасма
нитчастих водоростей ховаю ться к о л ьч у ж н і соми —
плекостом уси, стурисом и, ксенокари. Т іло їх і голова
вкриті дрібним и кістково-ш кірян им и пластинкам и. З а ­
хистити від нап ад у пластинки не м ож уть, але за п о б і­
гаю ть пош код ж ен ням при ударах. Щоб втриматися
на місці, риба при см октується круглим ротом до п о ­
верхні предм етів і дрібним и зубам и, як тертуш кою ,
зчищ ає водорості. У тримувати в акваріум і п ару анциструсів корисно, вони очищ аю ть листки рослин від
водоростей, не пош код ж ую чи їх. О сновна їж а к о л ь­
ч у ж н и х сом ів — рослинна. О хоче поїдаю ть соми і т р у ­
бочників, мотиля, ш тучні корми, збираю чи їх на дні
або чіпляю чись догори черевом під годівницею .
У спіху в розведенні окрем их ко л ьч у ж н и х сомів було
д осягнуто в кінці 70-х років XX ст., коли стали відомі
особливості їх поведінки і ж и влен ня. Том у зараз в ак в а­
ріум і м о ж н а побачити деякі види стурисом — ву зен ь­
ких рибок піщ аного кольору в тем них крапках. Вдень
стурисом и м алорухливі і ховаю ться в нірках і щ ілинах.
182

Н айкращ е нерестяться в керам ічних або бам букових
трубках. Ік р а янтарного кольору. Її доглядає самець, о б ­
м ахую чи к л ад ку плавцям и. М аленькі стурисом и від п о­
чиваю ть зграйкам и, вчепивш ись за ни ж н ій бік череш ків
і листків рослин. У природі стурисоми, я к і інш і к о л ь ­
ч у ж н і соми, на час нересту утворю ю ть колонії, рию ть
нірки в глинистом у грунті.
П ош ирений в аквар іу м і ко л ьч у ж н и й сом к с е н о к а р а. Заб арвлен ий у чорний або чорно-кори чневи й
колір з білуватим и крапкам и. Спинний і хвостовий
плавці облям овані світлою смугою. У д оросли х самців
довж ин ою 12— 13 см на рилі й по б оках голови з 'я в ­
ляю ться гіллясті вирости ш кіри.
Багато к о л ьч у ж н и х сом ів виловлю ю ть м ісцеві ж и ­
телі. Виразно забарвлені, часто з високим спинним
плавцем к о л ьч у ж н і соми ш видко висихаю ть на сонці
й не втрачаю ть форми, том у йдуть на виготовлення
сувенірів д ля інозем н их туристів. Великих ко л ьч уж н и х
сомів використовую ть тако ж як їж у .
З атонулі стовбури дерев, корчі, які л еж ать у воді
біля берегів надаю ть п ри тулок багатьом рибам. Удень
тут ховаю ться х и ж і харацин овидні хопліаси, соми,
постійне місце ж и ття обираю ть цихліди. Риби н ерес­
тяться, доглядаю ть кіл ьк а тиж н ів мальків, поки вони
не підростуть і не почнуть сам остійне ж иття. П івден­
ноам ериканські цихліди тако ж турбую ться про своє
потомство.
Д о цихлід н ал еж ать пош ирені в аквар іу м ах с к а л я р і ї. Тіло їх д у ж е стиснуте з боків, високе, з спинним
та анальним плавцем , до 25 см заввиш ки. Д овж ин а
тіла 15 см. Ч еревні плавці т а к о ж д у ж е довгі; ними
риба обм ац ує предм ети та інш их скалярій. З аб арвлен ­
ня скалярій д опом агає їм ховатися серед рослин. Тіло
сріблясто-сірувате, м 'яко поблискує в падаю чом у світлі.
У поперек тіла п роходять чотири смуги. З а л е ж н о від
стану риби колір смуг зм іню ється від бархатисто-чор183

ного до сіруватого. П лаваю ть скаля-1
р ії поваж но, але в р азі небезпеки
миттю зни каю ть у заростях. Щоб
вчасно пом ітити небезпеку, вони
трим аю ться зграям и по 10— 15 риб.
У згр аї м о ж н а пом ітити поділ на
пари. В ідрізнити сам ця від сам ки
важ ко, та це і не обов'язково. В а к ­
варіум і риби сам і оберуть собі пар т­
нера із зграї з 6— 10 м олодих р и ­
бок.
П еред нерестом п ар у в окрем ом у
акваріум і годую ть різном анітним
недрібним корм ом . Ік р у риби від­
кладати м уть на ш ироки й листок
рослини. Це м о ж е бути ехінодорус
або нім ф ея. Рівень води над листком
повинен бути трохи менш им за ви ­
соту тіла риб, а тем п ература води
на кіл ька градусів вихца, н іж зв и ­
чайно (28 °С). За кіл ька днів до
нересту риби чистять ротом п оверх­
ню листка. Потім, після танцю сам ця
перед самкою , пара п ри клею є 400—
600 ікринок. Воду в нерестовищ і
перем іш ую ть продуванням . Ч ерез
дві доби з'являю ться личинки. Бать­
ки о б ер еж н о знім аю ть їх і в роті п е ­
реносять на інший листок. На сьомий
д ень личинки перетворю ю ться на
мальків. їх годую ть «ж ивим пилом»
і дрібними циклопами. Ростуть скалярії ш видко і переходять на корм
більш их розм ірів. К іл ька днів тіло
м альків вузьке, і вони не сх о ж і на
дорослих риб.
184

Амазонські
цихлові:

1 — скалярії;
2 — дискуси. .

186

С елекціон ери вивели нові породи скалярій. Тепер
є чисто чорні і білі з золотистою спиною, а т а к о ж вуалеві скал яр ії з м 'яки м и довгими плавцям и. У д еяких
порід смуги збереглися, в інш их вони перетворилися
на вертикальні плям и з лам аним и (мармурові) або
округлим и (леопардові) краям и.
П оряд із скаляріям и ж и в у ть д и с к у с и, яки х за сл у ­
ж ен о називаю ть королям и акваріум ни х риб. Т іло дискусів м ай ж е кругле, сильно стиснуте з боків. Від лоба
до під б орідд я його охоплю ю ть плавці. Д о вж и н а тіла
15—20 см. Загальний тон забарвлен ня ж о в ту в ато -ко ­
ричневий. Н а тілі пом ітно кіл ьк а вертикальни х тем них
смуг. В здовж тіла п роходять блакитні хвилясті лінії.
Д искуси — д у ж е н іж н і і вибагливі риби, вимагаю ть
ретельного д о д ер ж ан н я всіх правил утрим ання. Ік р у
вони відкладаю ть, я к і скалярії, на листок або на верти ­
кал ьн у поверхню підводних предм етів. Л ичин ок тако ж
переносять з м ісця на місце. Коли м альки починаю ть
ж ивитися, вони чіпляю ться до боків батьків. Т ак вони
не тільки плаваю ть разом , а й скльовую ть пож ивні
виділення ш кіряни х залоз батьків. В важ ається, щ о ви д і­
лення секрету на ш кірі батьків — це реакц ія організм у
на подразненн я ш кіри м ікроорганізм ам и, які у масі
розм нож ую ться під час повені.
Д оглядаю чи за м алькам и, дискуси по черзі струш у­
ють їх з тіла, коли б аж аю ть передати партнеру.
Крім дискусів, підгодовую ть м альків виділенням и
ш кіри щ е деякі цихліди П івденної А м ерики — уару,
астронотуси. Риби останнього виду невибагливі й к р а ­
сиві: маю ть на золотистом у тілі сіро-чорні плями. П роте
в акваріу м ах початківців вони зустрічаю ться не часто
через великі розм іри (до ЗО см завдовж ки), непом ірний
апетит і звичку виривати з грунту рослини. Ж ивуть
астронотуси в р іч ках від Ріу-Н егру до П арагваю .
А реал м аленької а п і с т о г р а м и
Раміреза,
або цихліди-м етелика, складається з двох частин —
187

М адейри з болівійською притокою
Ріо-Гранде і басейна О ріноко. Д ов­
ж и н а сам ця 5 см, сам ка трохи м ен ­
ша. Н а боках і непарних Плавцях
у них є блакитно-ф іолетові сяю чі
цяточки. Н иж ню частину голови
прикраш аю ть голубі звивисті лінії.
Тіло сірувато-ж овте. Н а ньом у п о ­
м ітно кіл ьк а чорних смуг і плям,
візер у н о к яки х риба ш видко зм іню є
під час ш лю бних ігор, догляду за
ікрою , від п ер ел яку або загрози,
під час ж ивлення.
А пістограм и Рам іреза д у ж е м и ­
ролю бні, часом лякливі, том у кращ е
їх трим ати разом з дрібним и харациновим и рибами. В акваріум і ви ­
ведено золотисту ф о р м у апістогра­
ми Раміреза.
П роте найчастіш е в А м азонці
зустрічаю ться харациновидні — від
кількасанти м етрови х хіф есобриконів до щ укопод іб них м ечоротів
д овж и н ою 50—70 см і сильних піраній.
Х и ж ак піран ья добре відом а ж
нен аж ер л и ве страховисько. До р о ­
дини піраньєвих н ал еж ать сріблясті
двадцяти-тридцятисантим етрові р и ­
би з високим тілом і м асивною щ е­
лепою , озброєною двом а рядам и
гострих зубів. Якщо рибі не вдаєть­
ся відкусити ш м аток м 'яса, вона п о ­
чинає рвати його, викручувати, м іц­
но затиснувш и в зубах. Загрозу для
лю дини складаю ть чотири види
188

Харациновидні
риби:

1 — тайєрія
Больке;
2 — пецилобрикон;
3 — пульхер;
4 — хілодус;
5 — аностомус.

піраній, поведінка яки х зал еж и ть від пори ро ку і умов
водойми. Так, у р іч ках вони досить лякливі, н ап а­
даю ть лиш е на старих і Хворих тварин, чим п р и н о ­
сять користь. В у зб ер еж н и х відокрем лених від р іч ­
ки ставках, які висихаю ть з ко ж н и м днем, п іран ьї
знищ ую ть спочатку риб інш ого виду, потім своїх осл аб ­
л ених сородичів.
Д у ж е нен аж ер л и ві тако ж м етиніси, м ілосом и і мілеуси. А ле вони вегетаріанці. У неволі за добу-дві пара
цих риб очищ аю ть від рослинності чим алий акваріум .
С крізь у головном у руслі А м азонки плаваю ть зграї
астіанаксів, хем іодусів, пульхерів, м о ен кау зій та інш их
харацин ових риб середніх розм ірів. П риємним сп ок ій ­
ним забарвленням , м 'як о поблискую чим и плям ам и
привертає увагу п у л ь х е р. Т іло його 5—6 см завд о вж ­
ки, високе. Л уска коричню вато-зелена, блискуча. Над
анальним плавцем починається ш ирока чорна смуга,
яка трохи зв у ж у ється до хвостового плавця. Н ад ч о р ­
ного смугою проходить золотисто-ж овта бли скуча лінія.
За головою розкидан і невеликі блакитні і м ідно-червоні плям и на ф оні виблискую чих, зал еж н о від освіт­
лення, зелен и х або блакитних боків.
Там, де річка нам иває косу, на вільном у від рослин
м ілководді, срібним и краплинам и з червоним и п л ав­
цями поблискую ть аф іохаракси. Біля поверхні зл аго д ­
ж ен ою зграйкою плаваю ть тайєрії. Риби займ аю ть у воді
незвичайне п о л о ж ен н я — навкіс, головою вгору. В а к в а ­
р іум ах найбільш е пош ирена т а й є р і я Б о л ь к е , яка
від різняється від інш их риб свого роду ш ирокою ч о р ­
ного смугою, що проходить від голови, а не з середини
тіла, до хвостового стебла і повертає вздовж н и ж н ьої
лопаті глибоко вирізаного хвостового плавця. З ав д о в ж ­
ки риба до 8 см. Ж ивляться тайєрії п ереваж н о к о м а­
хами, том у сильніш і самці збираю ться б ли ж ч е до п о ­
верхні.
Серед плаваю чих рослин полю ю ть на ком ах м ал ен ь­
190

кі пецилобрикони. Вони тако ж плаваю ть догори го­
ловою . Крім цього, пец илобрикони цікаві тим, щ о вдень
у них на тілі є вугільно-чорні п о здовж н і смуги. Вночі
або від п ер ел яку зграйне забарвлен ня зм іню ється м ас­
кувальн им — тіло риб стає блідим, на ньом у з'яв л я ю ть­
ся розм иті плями.
Зовсім в інш ом у по л о ж ен н і тіла збираю ть їж у своїми
товстими губам и аностом уси і хілодуси. У хілодусів
рот кінцевий, том у, плаваю чи головою донизу, вони
виш укую ть ч ер в'яків тільки на дні. У золотисто-чорних
аностом усів рот верхній: так рибі зручніш е зіш крябувати водорості і водяних тваринок з вертикальної п о ­
верхні: з кам ін н я і рослин. Щоб узяти їж у з дна, аностомус лягає на бік або кум едно перекидається на спи­
ну. П ереляканий аностом ус займ ає м ай ж е горизон таль­
не п о л о ж ен н я і миттю тікає. Х ілодус навіть плаває
у п ол ож ен н і догори хвостом.
У трим увати хілодусів і аностом усів р еком ендується
акваріум істам після набуття певних навичок.
' Щ ільно населені харациновидним и рибам и і ам а­
зонські притоки. Т ут ж и в у ть червоний неон, тернеція,
серпас, скляна тетра. Ч е р в о н и х н е о н і в відловлю ю ть у чорних водах лівої частини б асей ну Ріу-Н егру.
С амки неонів завд овж ки 5 см, самці 3. За ф орм ою
тіла і забарвлен ням риба нагадує звичайного неона,
але тіло в неї трохи вищ е і міцніш е. Ч ервоне сяйво
розливається по всій ни ж н ій частині тіла від голови
до хвоста. Великі очі свідчать про те, що в м ісцях їхнього
пош ирення завж д и пан ує напівтем рява.
«Рибка в спідничці» — т е р н е ц і я — ж и в е в т і­
нистих чорних і чистих р ічках від Ріу-Н егру до боліт
М ату-Гросу. У м олодих тернецій анальний і спинний
плавці вугільно-чорні. В передній частині тіла є дві
чорні вертикальні смуги. Х востовий плавець прозорий
і безбарвний. Д орослі риби зберігаю ть тем не заб ар в­
лення лиш е при утрим анні їх у темряві, на світлі чорне
191

забарвлен ня перетворю ється на с і­
рувато-сріблясте. Д овж ин а тіла д о ­
рослих риб 3— 4 см. А квйріум істам и
виведено вуалеву ф о р м у тернеції.
Від Гуапоре до А м азонки пош и­
рені ж ваві цегельно-червоні с е р п а с и . Завд овж ки вони 4—5 см, за ­
барвлен ня тіл а і плавців м ай ж е р у б і­
нове. М ай ж е весь спинний плавець
займ ає чорна пляма, чорна см уга
проходить по ни ж н ьо м у краю
анального плавця. К інчики чер ев­
них, спинного і анального плавців
м олочно-білі. Є ціла група риб роду
хіф есобрикон, бли зьки х за спосо­
бом ж и ття і зовніш нім виглядом до
серпаса. В ідрізняю ться вони за п р о ­
п орц іям и тіла, відтінкам и заб ар в ­
лення, ф орм ою і розм ірам и плями.
Так, у м олодих серпасів плям а за
зяброви м и криш кам и нагадує ч о р ­
ну ком у, по м ірі росту риби вона
послаблю ється і м ай ж е зникає.
Униз за течією Гуапоре, зливаю ­
чись з Бені, утворю є повноводну
М адейру. На вільних від рослин
д ілян ках з пом ітною течією п л а­
ваю ть зграйки с к л я н и х т е т р
(пріонобрам). Тіло і плавці прозорі,
біля хвостового плавця є оранж евочервон а пляма. П ерш і пром ені
анального плавця м олочно-білі.
У сам ців за ним и проходить м ал о ­
пом ітний чорний штрих. У тілі д о ­
рослих сам ок д обре пом ітно янтарно-рож еві ікринки. Д овж ин а тіла
рибок до 6 см.
192

Харацинові риби
приток
Амазонки:

1 — тернеція;
2 — скляна
тетра;
3 — кері;
4 — серпаси;
5 — червоні
неони.

Рослина:

ехінодорус
горизонтальний.

У 1977 р. в р іч ках бразільського ш тату М ату-Гросу
вперш е впійм али кіл ьк а рибок, назван их і н п а ї х т и с
к е р і на честь ІНГ1А (Н аціональний інститут по в и ­
вченню А м азонки) та К ерра (директора ІНПА). Вздовж
стрункого бузкового тіла рибки проходить чорна смуга.
П лавці ж овтуваті з червоним відтінком на кінчиках.
Д овж и н а рибки 4—5 см. За поведінкою , ум овам и у т р и ­
м ання і р о зведен ня кері — типова харациніда.
Д ля харацин ових риб м о ж н а використати невеликі
акваріум и. О днак слід пам 'ятати, щ о зграйних риб у т р и ­
мую ть по п'ять-сім ш тук і щ о їм потрібне м ісце для п л а ­
вання. Р ізном анітність ф орм, заб арвлен ня і поведінки
даю ть зм огу підбирати цікаві к о л ек ц ії для загальних
акваріум ів. Зручне й те, щ о різні види займ аю ть різні
рівні в аквар іу м і й створю ю ть рівном ірне заселен ня
всієї товщ і води.
О світлення в аквар іу м і з рибам и чистих вод м ож е
бути норм альним . Ч орноводні види, багато з них маю ть
бли скучі плям и, виразніш е виглядаю ть під розсіяним
неяскравим світлом на тем ном у грунті. Рослини ви са­
д ж у ю ть густим и заростям и, залиш аю чи окрем і ділян ки
д ля плавання. П оверхню аквар іу м а заселяю ть п л ава­
ючі рослини. Вода в акваріум і повинна бути п о м 'як ш е­
ною, 2—8° твердості. Х арацинові риби, особливо м еш ­
кан ц і витікаю чих з боліт р ічок і лісових ставків, не л ю б ­
л ять д у ж е свіж о ї води. Том у зам іню ю ть воду рідко,
раз у 10— 14 днів по 1/10 об'єм у акваріума. Для очищення
води встановлю ю ть ф ільтри, д ля поглинання р о зч и ­
нен их речовин утрим ую ть кущ ики яванського моху.
Яванський м ох і больбітис допом агаю ть тако ж під три ­
мати ки слу реакц ію води. П ідкислю вати воду м ож н а
і відваром торф у.
С віж іш а вода і більш а кількість кисню потрібна
рибам з чистих водойм та основного русла — тернеціям , тайєріям , скляним тетрам . Т ем пература води для
харац и н ови х 23...26 °С.
194

Годую ть харацин ових риб різном анітним ж ивим
корм ом , іноді сухим . Н еобхідно звертати у вагу н а р о з­
міри корм у, бо у д рібних риб рот буває д у ж е м ал ен ь­
кий.
З харацин ових риб розводити легш е тернецій, л іх ­
тариків, х іф есоб риконів Ш ольца, пристел. Багато уваги
під час нересту потребую ть серпаси, пульхери. Н ересто­
вищ ем сл у ж и ть суцільноскляний, клеєн ий або старий
каркасний акваріум . М аленьким рибкам досить п о су ­
дини з площ ею дна 200—600 см 2 і рівнем води 10— 15 см,
рибам довш им за 5— 7 см — д вад цятип'яти — сорокалітрового акваріум а. Н ерестовищ е д обре миють, чистять
скло, д ези н ф іку ю ть 20—30 хв концентрованим р о зч и ­
ном к у х о н н о ї солі, після чого кіл ьк а разів споліскую ть.
П ри розведен ні х арацин ід в усьо м у треба до три м ува­
тися чистоти, бо ікра і м альки гинуть від найм енш ого
враж ен н я ін ф у зо р іям и і грибами.
Вода д ля правильного розвитку ікри повинна бути
м 'якою , том у відстояну водопровідн у воду розбавляю ть
д истильованою до твердості 2— 6°. Щ об збагатити воду
гум іновим и кислотам и, у нерестовищ е заздалегідь к л а ­
д уть невел и ку гілочку водопериці або інш ої м 'я к о ї
рослини, додаю ть кіл ька кри ш таликів солі, закриваю ть
склом і залиш аю ть в тем н ом у місці на три-чотири
тиж н і. За цей час водопериця розкладається, виділяю чи
кислоти, потім м ікроорганізм и, щ о спричиню ю ть гн и т­
тя, загинуть. П оказн иком готовності води є її янтарний
кол ір і повне ро зклад ан н я рослини з утворенням на дні
коричню ватих згусточків.
Н ерест більш ості харацинових проходить над гущ ею
д рібнолистих рослин — водопериці, роголисника, я в ан ­
ського м о х у ,— я к і на 5— 6 см не д оходять до поверхні
води. О хоче риби відкладаю ть ікр у серед чорного гу с ­
того корін ня перевернутих ку щ и ків кри ловидної п ап о ­
роті або сплутаної зел ен о ї або кори чн евої риболовної
ж илки, я к у перед цим д обре виварю ю ть. Грунт в нере195

,стовище не кладуть, дно закриваю ть капроновою с і­
точкою або дрібнолистим и рослинам и, які захищ аю ть
ікру від поїд ан н я батьками.
О світлю ю ть нерестовищ е д у ж е слабо, нап риклад
двома з'єдн ан и м и послідовно д вад цятип’ятиватним и
лам пам и, щ о ж еврію ть упівсили. З н и зу на лам п у п р и ­
клею ю ть ш м аточок станіолю , стінки аквар іу м а зак р и ­
ваю ть чорним папером і залиш аю ть віконце для спосте­
реж ен н я. Ікр а і м альки харацинових, які в природі
ж и ву ть у напівтем ряві, бояться світла.
С татеві ознаки харацинових виявлені слабо. Як п р а ­
вило, сам ець трохи менш ий. Т іло його стрункіш е, з а ­
барвлен ня яскравіш е. Н а анальном у плавці сам ців є
дрібн і гачечки, ним и самці зачіплю ю ться за сітку сачка,
під час п ер есадж у ван н я риб. У сам ок ч еревц е п о в н і­
ше, к р ізь нап івпрозоре тіло при освітленні пом ітно
ікру.
П еред нерестом сам ок і самців розділяю ть на одиндва ти ж н і й посилено годую ть різном ан ітн ою ж ивою
їж ею . У нерестовищ е садж аю ть пару або сам ку з двом а
сам цям и й підвищ ую ть тем п ер ату р у води на 2...З ЧС.
П осадж ені звечора риби вночі або рано-вранці п о ч и ­
наю ть нерестові ігри. П ри цьом у вони плаваю ть з кутка
в ку то к одне за одним або кр уж ляю ть, потім сам ець
робить кіл ьк а випадів у бік самки, вдаряє її. С ам ка
відкладає від трьох до десяти ікринок, сам ець з а ­
плідню є їх м олочком . П ісля короткої перерви все поНерест неонів.

вторю ється. Загальна кількість ікри зал еж и ть від виду,
розм іру і в ік у риб: 100— 200 ш тук у еритрозонусів
і неонів, 400—600 ш тук — у пульхера, ліхтарика, хіф есобрикона Ш ольца, пристели, 1000— 2000 — у тернеції. Чим більш е ікри відкладаю ть риби, тим твердіш у
і свіж іш у воду м о ж н а брати длянересту. П ов'язан о
це з тим, що в чорних водах ікра м енш е враж ається
паразитичним и м ікроорганізм ам и, н іж в чистих.
О дразу після нересту батьків відсадж ую ть. .Воду
частково зам іню ю ть водою такого сам ого складу або
скляною піпеткою з оплавленим и краям и ікр у о б е­
реж н о переносять до невеликої плоскої посудини з р ів ­
нем води 5 см і розм іщ ую ть ш аром в одну ікринку.
Ікр а м алопом ітна: д рібн а і прозора. Б ілу (незапліднену
й у р а ж е н у парази там и ікру) треба вчасно видаляти.
Ч ерез 18—36 год з ікри з'являю ться м аленькі личинки,
які за допом огою цем ентую чого органа на голові п р и ­
кріплю ю ться ни точкам и з ни ж нього б о ку листків або
на склі й висять від двох до п 'яти днів. П ісля цього
вони миттю випливаю ть до поверхні, заповню ю ть п о ­
вітрям плавальний міхур, перетворю ю ться на п лаваю ­
чих м альків і починаю ть ж ивитися. М альків переводять
у виростковий акваріум , поступово, протягом кількох
днів привчаю ть до яскравіш ого освітлення й годую ть
найдрібніш им «ж ивим пилом», личинкам и артемій, к о ­
ловерткам и, а потім інф узоріям и, дрібним и циклопам и
тощ о. Воду зам іню ю ть обереж но, крап лям и додаю чи

в аквар іу м свіж у, П оступово збільш ую ть твердість води,
стеж ать за чистотою в акваріум і.
Н а болотистих берегам А м азонки і сотнях її приток
р озк и дан а численна кількість стариць, ставків, озер,
які поступово заростаю ть і стаю ть болотами, просто
ям, воду в які м ай ж е щ одня підливаю ть теплі зливи.
Всю товщ у води пронизую ть стебла, листя, коріння,
тягн уться вгору пагони і квітки б олотяної рослинності.
П еріод посиленого росту ам азонських рослин п р и ­
падає на січень — березень, коли опадів випадає трохи
більш е, н іж в інш і пори року. Т ем пература стоячої води
вдень біля поверхн і доходить 35...40, вночі до 28...30 °С.
Д но вкриває товстий ш ар нап івзгнилих гілок, листків
дерев та болотяни х трав.
З числен них елодей в акваріум і най кращ е п р и ж и ­
лася густолиста елодея. Довге, часто кількам етрове
стебло її виростає за день на 5— 10 см, тягнеться до
світла, пробиваю чи сплетіння інш их рослин. Л истки
розм іщ ені кільцям и, в ко ж н о м у кільц і по 3—5 сокови­
тих, зелених, загострен их на кін ці листків. В акваріум і
густолиста ел о дея відом а я к невибаглива ш видкоростуча рослина. П ош ирений в аквар іу м і близький до елодей
наяс. Л истки в нього довш і й вуж чі. Рослина скл ад а­
ється з нап івпрозорого лам кого стебла і розм іщ еного
кіл ьц ям и видовж еного листя. К раї листків дрібн о з а ­
зублен і. П ош ирені наяс та елодея у водойм ах по всій
теплій частині П івден ної А м ерики. В аквар іум і легко
р озм н о ж у ю ться поділом стебла і кращ е ростуть на
яскравом у світлі.
П оряд з елодеєю і наясом ростуть к іл ьк а видів
водопериці, кабом би, роголисника, валіснерії, сітчастої
папороті. Н а поверхн і води л е ж а ть листки плаваю чої
папороті, водяних гіацинтів, плаває р яска і сальвінія.
Х арактерним и рослинам и всіх болотистих територій
П івден ної А м ерики є ехінодоруси. О дні з них ростуть
на сам ом у у зб е р е ж ж і так, щ о ц у п ке листя повністю
198

знаходиться в повітрі, інш і розвиваю ться під водою. Б а­
гато рослин групи підводних ехінодорусів завезено до
акваріум ів. Вони д обре ростуть в акваріум і з п о ж и в ­
ним грунтом при тем п ер ату р і 20...30 °С. П отребую ть,
я к правило, яскравого освітлення. У ехін о д о р у с а ніж­
неньк о го і бли зьки х до нього видів листкова пластинка
ланцетовидна, без череш ка. У інш их рослин листки
на довгих череш ках, зібрані в розетку. Ф орм а листків
і м алю нок ж и л о к м о ж е бути най різном анітніш им і у б а ­
гатьох видів зм іню ється протягом ж и ття зал еж н о від
освітлення і рівня води. У загальновідом ої амазонки
листки ланцетовидні, розходяться рівном ірн о в усі боки.
О крем і кущ і виростаю ть до м етра в діам етрі (в а к ва­
ріум і зав ж д и набагато менш і, діам етром 20—40 см).
У е х інодо руса горизонтального листки серцеподібні,
ш ирокі, м істяться паралельно поверхн і грунту. Заб ар в­
лен н я листків світло-зелене. Р озм нож ую ться ехінодоруси стрілкам и, на "вузлах яки х відкриваю ться білі
квіточки з ж овтою серединкою або проростаю ть м олоді
рослини. П ід вагою кущ а, яки й росте, стрілка згинається
д онизу і м олода рослина вкоріню ється. В акваріум і
м олодий ку щ и к м о ж н а відділити як тільки на ньом у
з'яви ться кіл ьк а корінців. Д еякі види ро зм н о ж у ю ться
поділом кущ а.
Альтернантери часто ростуть по берегах водойм
серед вологого різнотрав'я. П ід час р озливу річки вони
затоплю ю ться і прод овж ую ть рости під водою. В а л ь ­
тернантери листки розм іщ ені супротивно, забарвлення
їх пурп урове, яскравість його зал еж и ть від освітлення.
Щ об рослина в аквар іу м і утворю вала нові пагони, треба
прищ ипнути її верхівку. Рослину м о ж н а р о зм н о ж у ­
вати, розрізавш и на частини після появи білих корінців
на стеблі. У стоячій воді водяться п ер еваж н о дрібн і х а ­
рациновидні з яскравим и блискучим и см угам и й п л я м а ­
ми, які допом агаю ть їм побачити одна одну в ко р и ч н е­
вій воді.
199

■м

200

Н ад болотам и завж ди літаю ть зграї ком арів і мух.
Н а них полю ю ть біля поверхні води карн егіели і п ец и ­
лобрикони. У карн егіел спина, я к і у всіх при п о верхн е­
вих риб, рівна, спинний плавець зсунутий назад, лінія
грудей і черевц я круто вигинається донизу. Т іло д у ж е
стиснуте з боків. Забарвлен ня риб сріблясте з ко р и чн ю ­
вато-зеленим и плям ам и. Грудні плавці сильні й довгі.
П ід час неб езп еки або полю вання ком ах риби вистри­
бую ть з води й проносяться над поверхнею на відстань
до 10 м. У цей час вони не планерую ть, а активно летять,
трохи зануривш и у воду ни ж н ю частину черевця. Від
грудних плавців, які ш видко ударяю ть по поверхні
води, чути легке д зи ж ч ан н я. Іноді рибі вдається від і­
рватися від води й пролетіти, не торкаю чись поверхні.
М 'я зи грудних плавців складаю ть чверть м аси тіла.
В акваріу м і риби та к о ж вискакую ть з води, том у ак ва­
ріум и їм потрібні довгі. Звер х у акваріум щ ільно за к р и ­
вають. Щ об наблизити ум ови утрим ання до природних,
п родуванням повітрям , ш тучно створю ю ть сильну т е ­
чію, в якій риби весь час рухаю ться.
С еред ам азонських риб є одна д у ж е незвичайна
за ф орм ою тіла, спочатку її просто в аж к о побачити.
Вона н агадує листок, яки й упав у воду: округле тіло
в темних плям ах, очі зам асковані тем ним и смугами,
голова загострена. Н а ни ж н ій щ елепі м аленький
виріст, схож и й на у л ам о к череш ка. Це риба-листок.
Н и ж н я теч ія А м азонки заболочена. Видовий склад
риб у ній сх о ж и й на видовий склад у середній частині
річки.
Розглянем о найпош иреніш их в акваріум і х ар ац и н о­
вих риб. В річці П ара, яка сполучається з А м азонкою
протокою , у великій кількості водяться х і ф е с о б р и к о н и Ш о л ь ц а — п'ятисантим етрові сріблясті рибки
з чорною позд овж н ьою смугою, я ка закін чу ється п л я ­
мою на корені хвостового плавця.
Т акого сам ого р о зм ір у риби-л і х т а р и к и . Н а сріб201

лясто-сірих б оках у задній третині
тіла проходить тем но-кори чнева або
чорна смуга, яку б іля хвоста п е р е ­
тинає поперечни й штрих. П оряд
поб лискує золотиста або чер во н у ва­
та плям а. М енш виразні плям и є
над очим а і за головою. С пинний
плавець блідо-червоний, інш і б ез­
барвні і прозорі. По передньом у
краю спинного, анального і чер ев­
них плавців пр о х о д ять білі см уж ки.
Р ай д у ж н а оболон ка верхньої части­
ни очей золотисто-червона. П лаває
л іхтар и к зграями.
У тінистих чорних водах Гайани
ж и в у ть е р и т р о з о н у с и . Т іло їх
напівпрозоре, жовтувате, завдовжки
4,5 см. Ч еревце біле. У здовж боків
тягнеться яскраво-червон а см у ж ка.
П лавці прозорі, з м олочно-білим и
кінчикам и. С переду спинного п л ав­
ця є червона плям а.
Звичайною рибою д ля всіх повільнотекучих і стоячих водойм
півн ічн ої частини м атери ка є п р и с т е л а . Тіло в неї напівпрозоре,
високе. У перед н ій частині сп и н ­
ного та анального плавців є по ж о в ­
тій, ч орній і білій плям і. Ч орна ц я ­
точка м іститься і за головою . Х вос­
товий плавець яскраво-оранж евий.
Д овж и н а риби — 4—5 см.
У трим ання і розведен ня в ак в а­
ріум і згаданих вищ е д рібн их хараци нід нескладне.
Ц ікавою для натураліста своєю
нерестовою поведінкою є щ е одна
202

Харацинові риби
нижньої
Амазонки та
Гайани:

1 — дракон;
2 — пристели;
3 — хіф есобрикони Шольца;
4 — ліхтарик;
5 — еритрозонуси.

Рослини:

а — амазонка;
б — ехінодорус
ніжненький.

Нерест копели
Арнольда.

харациновидна, риба невизначеного виду, я к у н ази ­
ваю ть к о п е л а А р н о л ь д а . Тіло їх струнке, ви ­
тягнуте. Ж ирового плавця нем ає. Заб арвлен ня ч о р н у ­
вато-коричневе із сріблястим блиском . П лавці ж о вту в а­
ті. Н а хвостовом у червоні плям и, на спинном у чорна
і біла. Від н и ж н ьо ї губи око п еретинає чорна риска.
С ам ець яскравіш ий, більш ий, з довш ими плавцям и до
8 см завдовж ки. Ж и вуть риби зграям и б іля поверхні
води.
П ісля риту ал ьн о ї бійки двох самців, в якій перем агає
той, хто перш им торкнувся поверхні води і відтіснив
суперника, сам ець почин ає переслідувати самку. П отім
п ара завм ирає під самою поверхнею води. Д еякий час
риби д р и ж ать всім тілом на місці, а потім одночасно
вистрибую ть і, перекинувш ись догори черевцем, зави ­
саю ть на кіл ьк а секун д під ш ироким листком рослини
або нависаю чим коренем . П ісля ко ж н о го стрибка зал и ­
ш ається 5— 10 п ри кріплени х слизом і запліднени х ік р и ­
нок. Відстань від води до листка 3— 6 см. В акваріум і
риби приклею ю ть ікр у на накривне скло, навіть на лам-

пи освітлення. К оли ікра (50—200 ікринок) відкладена,
сам ець постійно залиш ається під листком і ударам и
хвоста зв о л о ж у є її. Ч ер ез добу-дві в кр ап лях води
стаю ть пом ітним и м аленькі личинки, які тільки на четвертий-п'яти й день падаю ть у воду і починаю ть сам о­
стійно ж ити. В цей час на спині в м альків є довгі п р и ­
датки — стерна, які з віком зростаю ться з хвостовим
плавцем . К опели А рнольда — єдині серед харациновидних риб, щ о турбую ться про своє потомство.
Ще один цікавий представник харацинових зу стр і­
ч ається на півночі В енесуели і на Т рінідаді. Це м а­
ленька, 7 см завдовж ки , рибка з гучною назвою д р а к о н. Зяброві криш ки сам ців прикраш аю ть довгі ви ­
рости з о р ан ж евою головкою на кінці.
Від інш их харацин ід дракони відрізняю ться вн ут­
ріш нім заплідненням .
Д рібні харацинові рибки ж и ву ть зграям и. Д ля б іл ь­
ш ості видів характер н а яскрава плям а на хвостовом у
стеблі. Т аку п л ям у маю ть хіф есобрикон Ш ольца, пульхер, ліх тар и к та інші. За нею риби не тільки ви зн а­
чаю ть особин свого виду, а вона щ е й відвертає увагу
суперни ка від вразливих частин тіла — голови, ока,
зябер. Том у здобиччю х и ж ак ів найчастіш е стаю ть менш
спритні ж и вородящ і короп озубі, більш ість з яки х плям и
на хвості не мають, н ап риклад гупі. Г у п і пош ирені
на півночі Бразілії, а та к о ж Гайани, В енесуели, Т рін і­
даду, Барбадосу і М алих Антільських островів у прісній
і солонуватій воді, н ерідко забруднен ій харчовим и
відходам и. С ам ець завд о вж ки 2—3 см, сам ка 4—5. З а ­
барвлення сам ки невиразне, оливкове, коричню вате
або ж овту вате з блакитно-зеленим блиском. П лавці сірі.
Ч еревце повне, округле. Забарвлен ня сам ців рябе, з р із­
ном анітним и м алю нкам и на тілі і плавцях. У В енесуелі
п ереваж аю ть гупі зеленого кольору, на Барбадосі —
ч ервоно-чорні з ф іолетовим и тонами. Т рінідадські р и б ­
ки маю ть чітко окреслені сині, золотисті, зелені та ф іо205

Форми хвостового
плавця гупі
різних порід
та варіанти
їх забарвлення:

1 — круглохвоста;
2 — шилохвоста;
3 — гранчаста;
4 — ліровидна;

5 — верхній меч;
6 — нижній меч;
7 — подвійний меч;
8 — прапорова;
9 — шлейфова;
10 — віялова;
11 — трикутна.

летові плям и. Хвіст золотистий з чорним краєм, спи н­
ний плавець видовж ений.
У при родн их водойм ах гупі ж и вл яться л ичинкам и
комарів. Завдяки невимогливості до ум ов ж и ття й істот­
ну кори сть у боротьбі проти м ал яр ії гупі б ули завезені
в М ексіку, США, А ф рику, Індію , на М адагаскар, Яву,
в п івд енну Ф ранцію , Італію . В гарячих д ж е р е л ах під
відкритим небом ж и в у ть гупі в Угорщ ині й Ч ехословаччині. Рибка стала най популярніш им об 'єктом акваріум істів усього світу.
Ш тучно виведені породи гупі витіснили дики х п р е д ­
ків в акваріум ах. П ороди р озрізн яю ться за ф орм ою
хвостового плавця. Всього їх одинадцять: круглохвоста,
ш илохвоста, гранчаста, ліровидна, верхній, ни ж н ій та
подвійний меч, прапорова, ш лейф ова, віялова і тр и к у т­
на. Спинний плавець м о ж е бути норм альної довж ин и
або под овж ени м і звисати. Назви, я к і даю ть рибам за
малю нком на тілі та плавцях, непостійні. Так, риб
із дрібним и ж овто-чорн о-см арагдовим и розводам и н а ­
зиваю ть і ф ілігранним и, і кобрам и, і зм іїною ш кірою ,
і віденськими. П равильніш е називати їх за кольором
тіл а і плавців — смарагдові, чорно-червоні, сині. С еред
сам ок т а к о ж з'яви ли ся красиві золотисті рибки з р у б і­
новим спинним і хвостовим плавцям и.
В акваріум і гупі уж и ваю ться з будь-яки м и рибами,
важ л и во тільки, щ об сусіди не обірвали сам цям їх довгі
хвости. М інім альний об'єм води на одного сам ця 0,5 л,
на сам ку — вдвічі більш е. Умови ж и ття такі самі, як
і для всіх ж и вородок. К орм будь-яки й ж и вий і сухий.
К ож н і 4—6 ти ж н ів сам ка н ар о д ж у є ЗО—250 м альків з а ­
вд овж ки 6—8 мм. П ри своєчасном у годуванні і р е гу ­
лярній зам ін і води м альки ш видко ростуть і ч ерез місяць-півтора визначається їх стать. А кваріум істи, які
хочуть поліпш ити забарвлен ня і ф о р м у тіла рибок, п о ­
винні в цьом у віці розділити м альків, утрим увати сам ок
і сам ців в окрем их аквар іу м ах і схрещ увати н ай ­
кращ их.

Басейн річки П арана, який л еж и ть на південь від
А м азонки,— це щ е один багатий рибам и район П івд ен ­
ної А м ерики. В ерхів'я приток знаходяться в горах. С е­
редня і н и ж н я течія при падає на рівнину. Річка п ер е­
пікає з півночі на південь ряд природних угруповань:
імпос — сухі трав'янисті савани й ліси, чако — сухі
тропічні ліси та рідко л ісся на п р ав о б ер еж ж і і зм інновологі вічнозелені та арау кар ієві ліси, високотравні вологі
савани на л ів о б ер еж ж і. У здовж н и ж н ьо ї частини русла
простяглася суха б езліса пампа. В океан річ ка вливаєть­
ся ш ирокою Л а-П латою . К лім ат р ай он у тропічний на
півночі й субтропічни й у південній частині. Т ут чітко
зм іню ється тривалість світлового дня і тем п ература
повітря в різні пори року. Н а у зб е р е ж ж і Л а-П лати
різни ця середн ьом ісячних тем п ератур за рік 14, а на
річці К уяба 4 °С. О пади більш -м енш рівном ірні.
У здовж русла П арагваю і основних приток тягнуться
величезні болота, населені багатьм а видами риб. Тут
і десятки видів ривулусів, і бли зькі їм кінолебіаси.
С ам ки і сам ці кін олебіасів настільки різні, що їх опи са­
ли сп очатку п ід різни м и назвами. Існую ть навіть в ід ­
м ін н о сті в будові скелету. Так, у сам ок хребет с к л а­
дається з м енш ої кількості хребців, а, значить, і в п л ав­
цях у неї менш е пром енів. Ік р у кін олебіаси відкладаю ть
серед м у л у і торф у, пірнаю чи в м 'яки й грунт парами.
Н а лусці кін олебіасів є м аленькі гачечки, яки м и п ар тн е­
ри зчеплю ю ться, щ об не загубитися. Ікр а риб так о ж не
зовсім звичайна. П оверхня її ш естикутна, на ребрах
ш естикутн ика є сх о ж і на пальм и вирости. К інолебіаси
ж и в у ть один сезон і залиш аю ть ікр у до нових злив.
Н ад болотам и час від часу чути ніби в аж к и й подих.
Це дводиш ний л епідосирен вдихнув на ЗО—60 хв
повітря. Як і аф рикан ський протоптер сухий період риба
переб у ває в ко ко н і із зцем ентованого слизом м улу.
У період р о зм н о ж ен н я сам ець лепідосирен заб езп ечує
киснем і ем бріони ікри, щ о розвиваю ться в болотяній
208

209

воді: з п ухи рців на черевних п л ав­
цях з'явл яю ться р о згал у ж ен і ви ­
рости, прон изані кровоносним и с у ­
динам и, які і насичую ть воду в гн із­
ді киснем . В перш і два-три м ісяці
ж и ття м альки дихаю ть за д о п о м о ­
гою зовніш ніх зябр.
У річкових б іотоп ах найбільш
звичайним и є харацинові, дрібні
цихліди та соми. П редставник х а р а ­
цинових ч о р н и й
н е о н ж и ве
в б асейні К уяби і верхньої течії
Парагваю . Тіло риби завдовж ки 4—
5 см. К оричневу спи ну від б іл у в а­
того ч еревц я відділяє ш ирока чорна
смуга. Н иж ній кр ай см уги р о зм и ­
тий, верхній чіткий, підкреслений
сяю чою золотисто-зеленою лінією .
Спинний та анальний плавці ж о в ­
тувато-рож еві.
С ем и
сантим етрів
досягаю ть
м о е н к а у з і ї ф і л о м е н и , по­
ш ирені від П арагваю до П арнаїби.
Л уска ж овтувато-срібляста з тем ­
ним краєм . Н а тілі є дві яскраві
плям и — верхня вогненно-червона
половина ока і ш ирока чорна п о ­
п еречна см уга з золотистою цяткою
попереду. П лавці б езколірні, перш і
пром ені спинного і анального —
м олочно-білі. У трим ання і р о звед ен ­
ня цих риб нескладне, таке саме,
як і ам азонських харацинід.
У водах Л а-П лати водяться
т е т р а г о н о п т е р у с и , риби з а ­
вд овж ки 5—6 см. О сновне забарв-

Риби
басейну
Парани:

1 — чорні неони;
2 — філомена;
3 — крапчастий
сомик;
4 — тетрагоноптерус;

Рослина:

елодея
густолиста
(ліворуч).

лення їх ж овтувато-коричневе з блиском , черевц е ср іб ­
лясте. Вздовж тіла тягнеться чорна смуга, яка утворює на
хвостовом у стеблі ром бови дн у плям у. Всі плавці, крім
грудних, червоні. Д о ум ов утрим ання в акваріум і тетрагоноцтеруси надзвичайно невибагливі. Ж и вуть навіть
в аквар іу м ах без нагрівача, поїдаю ть будь-яки й ж ивий,
зр ід ка рослинний корм.
Р озм нож ую ть тетрагоноптерусів так само, як і інш их
харацин ових риб, але створити необхідн і ум ови для
їх розм н о ж ен н я значно легше. Вода м о ж е бути більш
свіж ою і твердою , тем п ература 22...24 °С. П ара риб
в ранкові години дає до 1500 ікринок. Ч ерез одну-дві
доби з'являю ться личинки, які ч ерез чотири-ш ість днів
перетворю ю ться на м альків і ж и вл яться інф узоріям и,
артем ією , розтертим листям салату, дрібним и ц и кл о п а­
ми. Виведено золотисту ф о р м у те тр а го н о п те р у са —
золотисту тетру.
,
П анцирний к р а п ч а с т и й с о м и к ж и ве зграями
в річ ках на південном у сході Б разілії та в Л а-П латі.
Ф орм а тіла така сама, як у золотистого сомика, довж ин а
сам ки 8 см, сам ця 5 см. Забарвлен ня оливкове, темніш е
на спині. П о всьом у тілу й плавцях розкидан і темні
плями. Як і поп ередній вид, крапчасті сом ики н ад зви ­
чайно витривалі. Р озм нож ую ться так само, як золотисті
сомики.

ПІСЛЯМ ОВА

Ц інність аквар іу м а як ч астин­
ки р іч ки чи о зера безумовна. Тільки
в аквар іу м і м о ж н а простеж ити, як
зм іню ється заб арвлен ня при зу стр і­
чі двох риб-самців, як і щ о риби
їдять, яки м и барвам и і рухам и с у п ­
р о в о д ж у ється нерест.
Х очеться вірити, що набутий
досвід і лю бов до своїх вихованців,
не дозволять лю дині пройти повз
к ал ю ж у , в якій після повені зад и ­
хаю ться мальки, і просто спостеріга­
ти, як з чиєїсь б езвідповідальнос­
ті отрую ється брудним и водами
сусідн я річка. Звичайно, у тварин є
чим ало пристосувань, що доп ом а­
гаю ть їм виж ити в скрутні години.
На появу ко ж н о го такого п ри сто­
сування п ри рода витратила м іл ь­
йони років. Л ю дина в процесі сво­
го р озвитку зд о бу л а най до скон ал і­
ший витвір при роди — розум . О ці­
нити ситуацію , прийняти ріш ення й
виконати його — на це лю дський
м озок витрачає одну мить.
Л ю дина тепер завж д и у виграш і
перед твариною , а природа не всти­
гає за зм інам й наш ого ж иття. А ле й
повернути назад не м ож на. Не м о ж ­
на не будувати нових пром ислових
підприємств і міст, не прокладати н о ­
вих доріг. Том у доводиться огол о­
ш увати заповідники, б удувати оч и с­
ні споруди, влаш товувати п ід го­
дівлю звірів і птахів узим ку.
213

Л ю бов до при роди не виникає сам а по собі, вона
з'явл яється лиш е тоді, коли лю дина сама пікл ується
про яку сь м ал ен ьку тваринку чи, скаж ім о, вирощ ує
квіти. І допом агати природі треба вміло, з розум інн ям
того, щ о робиш , інакш е з д оброї справи нічого не вийде.
Б аж аю чі продовж и ти знайом ство з ж и ттям а к в ар і­
ум н и х риб м о ж у ть звернутися за порадам и до вчителя
біології, в б ібліотеку, в м ісцеве товариство акваріум істів, активно вклю чатися в роботу ш кільни х гуртків
ю них натуралістів.

список
РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

Ж данов В. С. А квариумные рас­
тения.— М.: Лесн. пром-сть,
1981.— 312 с.
Ж и знь ж ивотны х. Т. 4, ч. I.
Р ы бы /Ред. Т. С. Расс.— М.:
П росвещ ение, 1971.— 655 с.
И ль и н М. Н. А квари ум ное р ы ­
боводство.— М.: И зд-во М оск.
ун-та, 1977.— 399 с.
К о р зю к о в Ю. А. Б олезни а к в а ­
р иум н ы х ры б,— М.: Колос.
1979,— 175 с.
М а х л и н М. Д. Заним ательны й
аквариум.— М.: Пищ. пром-сть,
1966,— 303 с.
Н и к о л ь с к и й Г. В. Э кология
ры б.— М.: Высш. шк., 1974.—
367 с.
Петровицки И. А квариум ны е
троп и ч ески е
р ы б ы .— П рага:
А ртия, 1984.— 224 с.
П о лк ано в Ф. М. П одводны й
мир в ком н ате.— М.: Лесн.
пром-сть, 1981.— 321 с.
Ф ранк С. И ллю стрированная
эн циклопеди я
р ы б .— П рага:
А ртия, 1984.— 558 с.

215

ПОКАЖЧИК
УКРАЇНСЬКИХ
НАЗВ РИБ

Гіринохейлус 74
. Гулярис 127
Гупі 162, 205—207
Гурамі блакитний 94, 96
— буркун 91
Акантофтальмус 84, 86
— золотистий 96
Акара бірюзова 175, 176
— мармуровий 94, 96
— блакитна 174, 175
— медовий 66, 70, 91, 97
Аностомус 188, 191
— перлистий 85, 86, 96
Апістограма Раміреза 186, 187
— плямистий 85, 86
Аргус 98
— сріблястий 96
Астіанакс мексиканський 168,
Гусяча голова 10, 13
170
Астронотус 187
Даніо крапчастий 69, 70
Ауратус див. меланохроміс
— леопардовий 68, 70
ауратус
— малабарський 56, 58, 60
Афіосеміон Аля 123, 124, 127
. — реріо 70, 72
— блакитний 127
оожевий 69, 70, 94
— Гарднера 127
Дельфш блакитний 140, 142
— двосмугий 124, 126, 127
Д искус 184, 187
— південний 124, 127
Дракон 202, 205
— філаментозум 127
Афіохаракс 190
Езомус 65, 78
Ахіропсис 178
Елеотрис килимовий, див.
татеурндина
Барбус аруліус 60
Епіплатис Ш елюжка 14
— вишневий 57, 58
Еретмодус 157
— вогняний 68, 70
Еритрозонус 197, 202
— зелений 74, 76
— одеський див. червоний Зебра див. псевдотрофеус
— суматранський 94, 96 зебра
— тікто 71
Зорегляд 10, 12
— філаментоза 60
— червоний 68, 71
Іріатерина Вернера 102
— чорний 56, 58
— Шуберта 74, 76
Каліурум, див. афіосеміон Аля
Белонесокс 165, 166, 170
Карась срібний 12
Боція 78, 84
Кардинал 74, 76
Брахігобіус 100
Карнегіела 200, 201
Кері 192, 194
Бризкун 97, 98
Кнерія 107
Вуалехвіст 8, 12
Кінолебіас 208, 209
В’юн 13
Комета 8, 12
Коник 82
Гамбузія 158
Копела Арнольда 204
2)6

Королева Ньяси 141, 142
Коропозуб плямистий 158
Ксенокара 180, 183
Ксенотока 161, 162, 170
Ктенопома 113, 121
Куткутія 62
Лабео двоколірний 77, 78
— зелений 77, 78
Лабеотрофеус звичайний 137,

138
Лабідохроміс блакитний 137,

139

— Фрайберга 136, 139
Лампрологус апельсиновий
153, 154
Левоголовка 10, 12
Лепідосирен 209
Лімія 164
Ліхтарик 195, 197 , 201, 202,
205
Лябіоза 97
Ляліус 66, 70, 91, 97
Макрогнатус, див. хоботорил
Макропод звичайний 14, 85,
86, 88, 89, 91
Меланохроміс ауратус 135,
137
— Йогана 138, 141, 146
Метеор 76
Метиніс 190
Мечоносець звичайний 162,

164
— Андерса 170
— кочинський 170
Мечорот 188
М ілеус 190
Мілосома 190
М оенкаузія філомена 210
М олінезія-амазонка 168
— вітрильна 166
— високоплавцева 168
—•гостроголова 166

Монодактилус 97
Моноптерус світлий 83
Мулистий стрибун 97, 98
Мультиспіноза 172, 174
Напіврил бійцевий 80, 81
Небесні, або водяні очки 10,
12

Н еолебіа. 110
Неон 178, 196, 197
— червоний 191, 192
— чорний 210
Неоцератодус 105, 106
Нотобранхіус Гюнтера 129,
130
— Рахова 130, 131
Окунь скляний 61, 62, 101
Оран да 12
Офтальмохроміс 156, 157
Панцирна щука 159
Папуга 113, 114
— золоти див. юлідохроміс орнатус
Пальматохроміс Гюнтера 117,
118
Перлинка 8, 13
Петротиляпія 137, 138
Петрохроміс 157
Пецилія звичайна 162, 164,
165
— триколірна 162, 165
Пецилобрикон 188, 191, 201
Півник 86, 89—91
Пін дані 135, 137
Піранья 188
Плотосус 100
Принцеса Бурунді 153, 154
Пріонобрама, див. тетра скля­
на
Пристела 195, 197 , 202
Протоптер 131—133, ,209
Псевдотрофеус зебра 135,
— Ломбардо 135, 136, 149
— трофеопс 146

Пульхер 188, 190, 195, 197,
205

Тетра золота, див. тетрагоноптерус
— скляна 192, 194
Расбора гетероморфа 86, 93 * Тетрагоноптерус 210
Риба-голка 82, 97
Тетраодон, дий. чотиризуб
— куля, див. чотиризуб
Тиляпія луж на 133
— листок 200, 201
Тизія Ансоргея 117, 118
— метелик 110
Торакатум 180, 181
— ніж 108
Трофеус Мура 154
— повзун 66, 84 , 91
— сліпа 168, 170
Уару 187
— слон 7, 121, 122
Рибка бійцева 85, 93
Фаго строкатий 110, 113
— золота 7, 8, 12, 13
Фахака 108
— райдужна 102, 104
Фундулус 160
Ривулус 160
Ролофія 123
Хаплохроміс Буртона, див.
хроміс чорногорлий
Сарган 60, 62, 81, 96, 97
— волошковий 139
Серпас 192, 195
— Лівінгстона 140, 142
Скалярія 183, 184
Хелостома 89, 96
Сліпоочка північна 158
Хеміодус 190
Сом боколусковиковий 179
Хілодус 188, 191
— волохатовусий 122, 123 Хіфесобрикон Шольца 195,
— електричний 123
197 , 201, 202, 205
— кораловий, див. пло- Хопліас 183
тосус
Хроміс-красень 115, 116
— косатка 78
— чорногорлий 117, 118,
— мішкозябровий 84
120
— примара, див. сом скля­ Хоботорил вічкастий 62, 64
ний
— скляний азіатський 78 Ціатофаринкс 157
— скляний
африкансь­ Цифотиляпія 154
Цихлазома М еєка 171, 172
кий 108
— костарікан ська
171,
Сомик золотистий 180, 182
— крапчастий 210, 212 172, 174
— чорносмуга 171, 172
Стурисома 182
Цихліда-колібрі, див. лабідохроміс блакитний
Тайєрія Больке 188, 190
— шахова, див. тизія Ан­
Татеурндина 101, 102
соргея
Телескоп 10, 12
Тельматохроміс 157
Червона шапочка 10, 12
Тернеція 191, 192, 194, 195, Чотиризуб гладкошкірий 78
197
— лимонний 78
218

— масковий 150, 151
— орнатус 150, 151
— перлам утровий
150,

—
міурус 108
Чотириок 166, 170
Щучка азіатська 54, 55, 80

151

Юлідохроміс звичайний 150,

— Рігена див, юлідохро­
міс звичайний
— сітчастий 150, 151

151
ПОКАЖЧИК
УКРАЇНСЬКИХ
НАЗВ РОСЛИН

Альтернантера 199, 200
Амазонка 199, 202
Амбулія, див. лімнофіла
Анубіас 119
Апоногетон хвилястий 54
— кучерявий 94

— сіамська 83, *86
Латаття біле 109
Лимонник 65, 66
Лімнофіла велетенська 53, 59
— сидячоквіткова 53, 59
Людвігія 160, 162
Наяс 198
Німфея живородна 109
— строката 109
— червона 109

Больбітис 109, 116, 194

Отелія 101

Валіснерія велетенська 101
— спіральна 57, 62, 101,
160, 198
Водопериця 57, 60, 62, 74, 101,
109, 160, 195, 198

Папороть водяна 54, 57, 69,
89, 101, 109
— криловидна 77, 78, 195
— плаваюча 160, 198
— сітчата 54, 198
Пістія 54, 55, 57, 89, 101, 109

Гіацинт водяний 198
Елодея густолиста 198, 210
Ехінодорус горизонтальний 192,

199

— ніжненький

199,

202

Рдесник 101
Роголисник 57, 62, 74, 101, 109,
160, 198
Ряска 57, 109, 198
Ричія 54, 55, 57 , 89, 109

Кабомба 160, 162, 198
Салат водяний, див. пістія
Капуста водяна, див.
папо- Сальвінія 160, 198
роть плаваюча
Сінема 65, 69
Криптокорина Баланса 77, 78 Стрілолист шиловидний 160,
— Вендта 53, 59
162
— афініс 83
— Невіля 52, 59
Яванскии мох 94, 194

219

ЗМІСТ

Передмова

5

Історія акваріум істики

7

Сучасний акваріум

16

Акваріумні риби Південної Азії

52

Акваріумні риби Австралії

101

Акваріумні риби Африки

107

Акваріумні риби Північної Аме­
рики

158

Акваріумні риби Південної А ме­
рики

177

П іслям ова

213

С писок рекомендованої літератури 215

I
Н а у ч н о -п о п у л я р н о е и зд ан и е
Ш ерем етьев И го р ь И л ьич

АКВАРИУМНЫЕ РЫБЫ
Х у д о ж н и к У сов Н и к о л а й М и х а й л о в и ч
Н а у к р а и н ск о м язы к е
К иев, « Р ад ян ськ а ш кола»

Р ед ак то р Л. Г. К у л ь ч и ц ь к а . Л іте р а ту р н и й р е д а к ­
т о р В. В. Осташко. Х у д о ж н ій р е д а к то р М. Ф. Нева ри каш а. Т е х н іч н і . р ед а к то р и Г. Г. С а л и в о н ,
Ц. Б. Ф ед о с іх і н а . К о р ек то р и Г. А. За ц е р к о вн а ,
В. П. П у х а , С. Л. Ф ур м ан .
ИБ № 6192
З д ан о до н аб ору 30.09.87. П ід п и сан о до д р у к \
20.05.88. БФ 05607. Ф о р м ат 7 0 X 100/32. П ап ір офсчч
N" 2. Г а р н іту р а балт. С п о с іб д р у к у 'о ф с е т н и й . Умети
д р у к. 5 ( )Г>.\.. вид. ар к . 9,984-0.24 /. Зам о в л ен н я № 7— 312. Ц іна 80 к.
Ви,\