Ілюстрована енциклопедія динозаврів [Марія Луїза Боззі] (pdf) читать онлайн

хкмг»
М у З Е Й ПРИРОДОЗНАВСТВА
Л ас-Ввгас, Н евааа

*в
У
і

\

А

*> •
/.

'

^

< --■

/V
ч

«СУ
* Ч V

!чГ

>

і *ч -

*»

А
'• •

і І Т ?
I у

/

*
'

К

Ч
ї

\
N

/

М у З Е Й ПРИРОДОЗНАВСТВА
Д енвер , Колорадо

|ЛЛ Л ііЧ <
и»т А V ,

Н а ц іо н а л ь н и й м у з е й

ПРИРОДОЗНАВСТВА
В а ш и н г т о н Д . С.

\

М і с ь к и й м у з е й з а к а м ’я н іл о с т е й
Б е с а н о , Іт алія

М У З Е Й ПРИРОДОЗНАВСТВА
Ул а н - Б а то р, М

М у з е й п а л е о н т о л о г ії
Н е а п о л ь , Іт ал ія

о н г о л ія

Італійський варіант цієї книжки («І Оіпозаигі») присвячений пам'яті Марії Луїзи Боззі, одному з автсріє. Бона померла до того,
як книжка була закінчена й видана. Італійські автори впевнені в тому, що остаточна версія їй бл дуже сподобалася.
Оригінальний італійський текст Марії Луїзи Боззі, Паоло д’Агостіно
Завідуючий редакцією Стєфано Сибєлла
Ілюстрації Аавида Ьонадонни
Редактор італійської книжки Федеріка Магрін
Фотографії Паоло д'Агостіно, Вівіани Сєррато. Федеріки Магрін
Технічний редактор Джанлука Ронкетті
Фотографії і малюнки на сторінках 10, 11, 32 (у правому верхньому куті), 35, 41 (у лівому нижньому куп). 91 (у лівому верхньо­
му куті), 92 (внизу), 94, 11 6: ОеА Рісіиге ЦЬгагу.
Фотографії на сторінках 6, 24, 54. 65 (угорі). 76 і обкладинка Серджіо Пеззолі (Міський музей закам'ян лсстей у Бесано) надру­
ковані завдяки люб'язному дозволу Міського музею природознавства, Мілан.

І5ВМ 978-966-312-881-8
1-49

Ілюстрована енциклопедія динозаврів. - X: Фактор, 2012. - 128 с.: іл.
Динозаври панували на Землі понад 150 мільйонів років. Існувало дуже багато їх видів — велетенських
і крихітних, повільних і метких, лютих і сумирних, рогатих, із крилами, укритих панциром, пір'ям... Вивчаю чи
зака м ’янілі останки динозаврів, палеонтологи протягом довгих років намагаються розгадати таємниці їх існу­
вання.
Ця чудово ілюстрована книжка містить інф ормацію про захоплюючі гіпотези і незвичайні відкриття в па­
леонтології.
Б Б К 2 8 .1 я6

Науково-популярне видання
ІЛЮ СТРОВАНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ДИНОЗАВРІВ

Головний редактор І. В. Масляк
Редактор О. М. Уліщенко
Технічний редактор В. В. Левінштейн
Коректор Н. О. Матюх
Підписано до друку 29.02.2012. Формат 60x90/8.
Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура СНіапїі.
Ум. друк. арк. 16,0. Наклад 2000 прим. Зам. № 1815
Видавничий будинок «Фактор»
вул. Сумська, 106а, Харків. 61002, Україна
тел. (057) 715-62-45, 719-41-17, 717-52-71
е-таіі: риЬІізЬ@іс1.Гас1:ог.иа
З питань оптової торгівлі звертатися за тел. (057) 717-52-71
е-таіі: ро5іЬоок@ГасІог.иа
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції
від 14.09.2001 р., серія ДК № 579
Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом
у ТОВ «Фактор-Друк»
Тел.: (057) 717-51-85, 717-53-55

І5ВІМ 978-966-312-881-8

© Ізїіїиїо Сео§гарЬісо Б е А§05їіпі
5. р. А ІЧоуага, 2005
© Видавничий будинок «Фактор», 2012.
Видання українською мовою

^
^ Р Е и с р п

------------------------------------------ ДИНОЗАВРИ ------------------------------------------

Ідентифікація ди моза ф а
♦ Купи закам'янілих кісток
П а л е о н т о л о г іч н и й м а й д а н ч и к

ІЗ ЧОГО РОЗПОЧАТИ КЛАСИФІКАЦІЮ ДИНОЗАВРА

у Б е с а н о , Іт а л ія (в н и з у ).

Н а те,

щ о б в и я в и т и з а к а м ’я н іл і о с т а н к и
д и н о зав р а , в и т р а ч а є т ь с я б агато

Ідентифікувати (установити зовнішній вигляд і належність до певного
виду) динозавра — робота палеонтолога, вченого, який вивчає викопні

часу. П р а ц я п ал ео н тол о га
із з а к а м ’я н іл о с т я м и тв а р и н
в и м а г а є т е р п ін н я і д б а й л и в о с т і.

останки тварин і рослинні залишки. На сам о ту початку роботи палеон­

П р и в и з н а ч е н н і гір сько ї п о р о д и

тологи зазвичай мають лише купку закам’янілих кісток, укритих піском

їм д о в о д и т ь с я

чи мулом мільйони років тому. Рослинні і тваринні рештки осідають

о б е р е ж н и м и , щ о б не п о ш к о д и т и

Шийні

б у т и гр а н и ч н о

зн а х ід о к .

К ри ж о в і хребц і

хребці
Г руд н і хребц і

на

піщане

замулене

чи
дно,

^

І

/

через деякий час їх
покриває шар піску або за-

^

лишків інших організмів. Про-

V

/г

тягом тисячоліть пісок і мул тверді­
шали, перетворюючись на гірську породу.
Кістки динозавра, лишаючись усередині цієї
породи, ставали закам'янілостями. Учені іно­
ді виявляють скелет динозавра, але видобути

Л о патка

його повністю, як правило, неможливо. Саме
тому вчені мають розпізнати кожну кісточку
окремо, щоб дізнатися, як виглядає цілісна
кістка, і знайти її місце в скелеті динозавра.

ДЗЬОБОПОДІБНИИ
в ід р о с т о к

(л о п а т ки )
П л ечо ва
к іс т к а

---- --

П ро м ен ева

Л обкова

і л ік т ь о в а к і с т к и

К і с т к и з а п ’я с т к а

П ’я с т к о в і
к іс т к и

Ф а л а н ги

к іс г к л

Загадки, які ще належить
П Л О Г З

П 9 Т І4

ВьаПдені закам'янілості доісторичних тварин завжди справляли
'юдей неповторне враження, що в свою чергу породжувало ве-.-к! кількість легенд. Близько 600 років до н. е. купці мандрува* - з Центральної Азії до Греції. їхній шлях пролягав через пустелю
Гобі. Пізніше вони розповідали дивовижні історії про чудовиськ
із тулубом лева та головою орла, які стерегли скарби, сховані

в пеках. Цих міфологічних тварин називали гриф онам и. Цілком
можливо, що їхніми прообразами були закам ’янілі скелети протоцератопсів, які належать до ряду
невеликих рогатих динозаврів. Перші повідомлення про виявлення останків динозаврів з’явилися
є Кчтаї близько 1700 років тому. У рукописах подавався детальний опис закам ’янілих кісток, назва|иі-х «кістками дракона». Кістки, зуби, відбитки ніг, фрагменти шкіри були цінним джерелом знань,
■"ке дозволяло змінити уявлення, навіяні міфами про драконів, та озброїтися науковими фактами.
Ід н ак іще існує багато прихованих таємниць, які на-

ІШ і
г \

, \ \ чУ
К л убо ва

Хвостові хребці
\
(у ц ен тр і), в е л етен ськ о го т р а в о їд н о го д и н о зав р а , я к и й с я га в
24-26м у довжину; він н а с е л я в Північну А м е р и к у в к ін ц і ю р с ь к о г о періоду.
Гр иф о н (у го р і) — м іф іч н а іс т о т а з тулувом лева, а л е к р и л а м и , к іг т я м и та
головою орла. В в а ж а ю т ь , щ о л е ген д а п р о н ь о г о в и н и к л а п іс л я в и я в л е н н я
Скелет ап ато завр а

р еш то к д и н о за в р а в п у с т е л і Гобі.

(унизу з л ів а )

В ертл ю ж н а

ім о вір н о , з а к а м ’я н іл о с т і

за п а д и н а

з го л о в о ю та д з ь о б о м п а п у г и с т а л и пр ообр азом м іф о л о гічн о го п е р с о н а ж а —

гір о то ц е р а то п са, н е в е л и к о го д и н о за в р а

рукописи д е т а л ь н о описують «кістки
можливо, з а л и ш к а м и д и н о завр ів.

гриф она. Д а в н і к и т а й с ь к і
С ід а л и щ н а

були,

--------------- -чг»
С т егн о

. В е л и к а г о м іл к о в а
і м а л а г о м іл к о в а

П ерп д п л ю с н о ві
/ к іс т к и
П лю сн о ві

д р а к о н а », я к і

♦ Динозаври:
рептилії чи птахи?
Нові в ід к р и т т я

С ти слі

п о р о д ж у ю т ь с у м н ів и

в ід о м о с т і

Нині до кл асу р епти л ій , або п л азун ів , від­
Д онед авна

д инозаврів

відносили

до

під­

носять

ч е р е п ах ,

кр окоди лів

(сф ено д о н -

класу класу рептилій. Але відкриття нового

тів), ящ ірок та зм ій. У д а л е к о м у м инулом у

часу примусили палеонтологів засум н івати ­

Зе м л ю н асел я л а вели ка кіл ькість р ізн о м а ­

ся в цьому, хоча чи м ало з них наполягаю ть

н ітни х р епти л ій . С ер ед них і були предки

на попередній позиції. Нині перш очерговим

ссавц ів та д и н о завр ів.

завд анн ям учених є встановлення ліній спо­
рідненості між д и нозаврам и та рептиліями.
Д ля

цього

палеонтологам

необхідно

про­

стежити за ходом еволю ції обох видів, щоб
з’ясувати, чи є в них спільне в зо вніш н ьо м у
вигляді та будові організму. Уже встан овле­
но, що динозаври пішли від рептилій, але їх
не можна віднести до класу рептилій, через
те що динозаври були дуже різними, несхо­
жими один на одного. До того ж вони м а ­
ють подібні риси з птахами, і це переконало
вчених у тому, що птахи є прямими нащ ад­

Рептилій можна розпізнати за наступними

ками динозаврів. П р опонувалося навіть за ­

ознакам и.

нести д инозаврів до класу птахів. То ким же

# Рептилії в процесі еволю ції обзавелися лус­

є динозаври — рептиліями чи птахами? Цю

катою водонепроникною шкірою; це роговий

загадку

покрив із кератину. Нігті людини — теж із та­

палеонтологи

й нам агаю ться

нині

розгадати.

кого ж матеріалу.

Цей покрив захищає тіла

рептилій від зневоднення й сприяє виживанню
навіть у дуже сухому кліматі.
І ) Рептилії — холоднокровні тварини. Самостій­
но підтримувати постійну температуру тіла вони
не можуть. Щ об вижити, плазуни пристосову­
ються до місця проживання — використовують
• ТуА ТА РА ІЗ РЯДУ ДЗЬОБОГОЛОВИХ (ЛАТ. 5РНЕМОООИ) — ЗЕЛЕНА
ЯЩ ІРКА БЛИЗЬКО МЕТРА ЗАВДОВЖКИ, МАЄ ЯСКРАВО ВИРАЖЕНІ

Ц е ЄД И Н И Й в и д ІЗ групи ДАВНІХ РЕПТИЛІЙ,
Тултлру НАЗИВАЮ ТЬ «Ж И ВИ М ВИКОПНИМ», БО
п р а к т и ч н о н е з м ін и л а с я за 200 млн років. Нині ВОНА

ПРИМ ІТИВНІ РИСИ.

температуру середовища як кондиціонер. Зга­
дайте, як ящірка ховається в затінок, рятуючись

ЯКИЙ ЗБЕРІГСЯ.

від спеки. Саме тому рептилії зустрічаються як

вона

у найспекотніших регіонах Землі, так і в країнах

ПРОЖИВАЄ НА НЕВЕЛИКИХ ОСТРОВАХ Н О ВО Ї ЗЕЛАНДІЇ.

ЕРЕПАХИ СУХОПУТНІ, ПРІСНОВОДНІ
ТА М ОРСЬКІ: ЖИВІ ВИКОПНІ
За 200 млн років зовнішній вигляд черепах зовсім не змі­
нився. Проганочеліди — найдавніший вид морських че­
репах, який зберігся до наших днів. Уперше ці черепахи
з'явилися в кінці тріасового періоду. Вони були виявлені
в Німеччині. На відміну від сухопутних черепах, прогано­

челіди не можуть ховати голову в панцир. їхній череп захи­
щений горбиками, які нагадують паличкоподібні шишки,
і випуклими кістками.

• Ч ер еп а х и

НЕЙМОВІРНО, А Л Е...

сухопутні, п р іс н о в о д н і

та м ор ські д у ж е

МАЛО ЗМІНИЛИСЯ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ СВОГО ІСНУВАННЯ.

Двл

Н АЙ ВА Ж ЛИ ВІШ І ПРОЦЕСИ В ХОДІ е в о л ю ц ії: а ) у т в о р е н н я

Стать рептилій залежить від температури, за якої яйце збе­
рігається в гнізді. Вважають, що подібна картина спостері­
галася і в динозаврів.

КОМПАКТНОГО, ПОСТІЙНО НАРОЩУВАНОГО ПАНЦИРА
І б) ЗДАТНІСТЬ ХОВАТИ ГОЛОВУ В ПАНЦИР.
• Ш к ір а р е п т и л ій у к р и т а т о н к о ю м іц н о ю

• До с в о г о

лускою.

н а р о д ж е н н я д и т и н ч а т а п е р еб ува ю ть в я й ц і, я к е

п р а в и ть їм за д ж ер ело х а р ч у в а н н я і н а д ій н и й за х и с т.

із помірним кліматом, але вони не можуть жити
в дуже холодних районах, на Північному і Півден­
ному полюсах.

рогового покриву і яйця, яке зветься «амніотичним яйцем», — дві найважливіші стадії еволюції

ф Рептилії відкладають яйця, укриті дуже міцною
водонепроникною

міститься харч для рептилії, що підростає. Поява

шкаралупою.

Усередині яйця

існує кілька прошарків, які дозволяють зародку
розвиватися. Ворсинчаста оболонка яйця забезпе­

рептилій. Вони дозволили цим тваринам збе­
регтися на Землі, жити, відтворювати потомство
навіть за умов дуже сухого клімату. На відміну
від рептилій, їхні пращури, амфібії, відкладають

чує надходження кисню. Зародковий сечовий м і­
шок (алантоїс) допомагає позбутися відходів, ви­
ділюваних зародком. Амніон (заповнений водою
мішок), у якому перебуває ембріон, захищає його
і сприяє розвиткові зародка. У жовтковому мішку

у воді яйця з дуже крихкою шкаралупою. Ніжна
і тонка шкіра амфібій не рятує від дегідратації
(зневоднення), якщо вони проводять багато часу
в посушливих районах.

+ Птахи
Стислі в і д о м о с т і

п р о п т а х ів

Клас птахів дуж е численний. На сьогодні до нього входить
понад 9 0 0 0 різних видів. Існує чимало прикмет, які вказу­
ють на належ ність тварини до класу птахів.
Ш кіру птахів укриває пір’я, за винятком лускатих гомілок
і ступень. Пташине пір'я різниться за ф орм ою та розміром,
оскільки воно виконує різноманітні ф ункції в різних видів. Легке пір'я крил птахів утворю є міц­
ну широку поверхню, яка створює підйомну силу і підтримує птаха в польоті; пір’я
тулуба захищає птаха від пошкоджень, зберігає
температуру

тіла,

дозволяє

бути

непомітним

у середовищі проживання або, навпаки, прива­
блювати до себе увагу.
#

У птахів нема зубів. їхні щелепи мають рого­

вий покрив — сильний легкий дзьоб. Птахи —
двоногі. Вони ходять і стрибають на двох
задніх кінцівках.
Ф

Дві

передні

кінцівки

перетворили­

ся на прекрасно розвинені крила у пта­
хів, які вміють літати, на відміну від тих, які
не літають. Кожна ступня має три пальці, при цьому
саме другий палець, який довший від інших, утримує
основну вагу крила.
Грудні м’язи птахів належно розвине­
ні. Вони дуже потужні. Із їхньою допомогою крила рухаються. Усі
кістки крил і сухожилля, які з ’єднують їх із м'язами, дуже міцні.
Кінці клю чиць зрослися в одну грудну кістку, яка зветься дужкою
(вилочкою). Грудина широка і має обтічну форму.

• К р а с у п т а х а м н а д а є пір’я
н а й р із н о м а н іт н іш о ї ф орми т а

кольору.

• Ф о р м а д зьо б а з а л е ж и т ь від то го , ч и м
х а р ч у є т ь с я п тах .

Одуд, н а п р и к л а д ,

в и к о р и с т о в у є с в ій д о в г и й т о н к и й дзьоб,
ЩОБ ЛОВИТИ КОМАХ.

• П т а х и — д в о н о гі. Б о н и в и к о р и с т о в у ю т ь
зад ні
П ри

к ін ц ів к и

цьому зе м л і

, щ о б х о д и т и й с тр и б а т и .

т о р к а ю т ь с я л и ш е п а л ь ц і.

ПЕРА І М АНЕРА ПОВЕДІНКИ
Шкіра птахів укрита пір’ям різних типів. Кожен
тип пір’я призначений для певної функції. М ах о ­
ві пера крил і стер н о ві пера хвоста — найбільші,
вони допомагають птахам літати. Пера, які форму­
ють ізоляційний прошарок, підтримують постійну
температуру тіла. Дуже часто самці птахів викорис­
товують своє яскраве мальовниче вбрання, іцоб спо­
добатися самиці.
Забарвлення птахів дуже важливе для визначення їх­
ньої належності до того чи іншого виду.
Знайдені закам’янілості вказують на те, що деякі
динозаври мали оперення. Наприклад, невеликий
м’ясоїдний динозавр прот археопт ерикс, якого ви­
явили в Китаї, мав віяло з пір’я на хвості. Окрім тою, можна припуска­
ти, шо оперення могло служити динозаврам прикрасою для привернення
уваги самиць або ж допомагало розпізнавати подібних до себе.

• С а м ец ь п а в и ч а вико ристо вує
СВОЄ КРАСИВЕ П ір ’я ДЛЯ ТОГО, ЩОБ
ПРИВАБИТИ САМ ИЦ Ю ДЛЯ ПАРУВАННЯ:
ОПЕРЕННЯ САМЦЯ — ЯСКРАВЕ, НАСИЧЕНЕ,
А ОТ ЗОВНІШ НІЙ ВИГЛЯД САМИЦІ ЗНАЧНО
СКРОМНІШ ИЙ.

#

Крижові хребці (кістки на задній частині спини) у птахів зрослися між собою і з тазом, що надає
додаткову силу пташиному скелетові при злеті, коли необхідно максимально збільшити швидкість
і коли високою є ймовірність зіткнень. Кістки в кінці хвоста також зрослися, утворивши маленьку
кістку, яка зветься пігостиль.
Птахи мають бути досить легкими, щоб літати. Здатність до польоту забезпечується деякими
особливостями будови тіла птахів. їхні кістки мають бути міцними, але не важкими. Легкість ске­
лета досягається за рахунок порожнин — так званих повітряних мішків
у кістках. Під час польоту вони наповнюються повітрям і разом із леге­
нями забезпечують птаха необ­
хідною кількістю кисню, який
він

використовує

тоді,

коли

різкі помахи крил не дозволяють
грудині збільшуватися, перешкоджаю­
чи нормальному диханню.

•

У

ПТАХІВ, ЯКІ ВМІЮТЬ ДОБРЕ

ЛІТАТИ, КРИЛА ДУЖ Е РОЗВИНЕНІ,
ЯК НАПРИКЛАД у СОКОЛА.
• С келет птаха л егк и й , щ о
СПРОЩУЄ ПОЛІТ, АЛЕ ЙОГО
БУДОВА ДАЄ ПТАХОВІ с и л у .

--------------------------------------------------------------- ДИНОЗАВРИ

♦ Динозаври
Стислі в ід о м о с т і

п р о д и н о з а в р і в (п р о д о в ж е н н я )

Динозаври належать до хребетних, адже, як і в усіх хре­
бетних, у них є внутрішній КІСТЯК, ОСНОВОЮ ЯКОГО Є СПИННИЙ
хребет. Клас хребетних включає в себе риб, амфібій, реп­
тилій, птахів і ссавців. Нині динозаврів розглядають як реп­
тилій. Однак чим більше закам ’янілостей досліджують у ч е ­
ні, тим стає очевиднішим, що цю класифікацію необхідно
переглянути. Справа в тому, що динозаври багато в чому
відрізняються від рептилій. Суттєві відмінності спостеріга­
ються в будові ступень, ніг і стегон.
Під час руху ноги в рептилії зігнуті, голова піднята й по­
вернута вбік. її живіт торкається землі, хребет рухається
то справа наліво, то зліва направо. Крокую чи, рептилія
описує широке півколо, яке заверш ується рухом кігтів.
Крокодил може злегка підняти свій тулуб і пробігти, але
недовго. Д еякі рептилії, як наприклад василіск, здатні бі­
гати на задніх ногах, але більш ість із них пересувається
на всіх чотирьох кін­
цівках. У динозавра
ж

ноги

були

розташ овані

прямі,
під т у ­

луб ом (так само, як
у собаки або корови), його живіт не торкався землі під час
ходи або бігу. Подібність д инозавра до птахів про являла­
ся також у тому, що він мав кігті, схожі на пальці. Д инозавр
ставив на зем лю лише кігті, а не повністю ступню. Таз, який

• Усі р е п ти л ії х о д ять н а зігнутих
НОГАХ, т р и м а ю ч и голову високо
І ПОВЕРТАЮЧИ її НАБІК.
•

К ро ко д и ли

можуть

ЗЛЕГКА П ІД Н Я Т И С ВІЙ ТУЛУБ

НА П РЯМ И Х НОГАХ І ПРОБІГТИ,
АЛЕ НЕДОВГО.
В а с и л іс к — о д н а з н е б а га т ь о х
РЕПТИЛІЙ, Я КІ МОЖУТЬ БІГАТИ
н а з а д н іх н о г а х .

•

Н о г и РЕПТИЛІЙ З іг н у т і І РОЗТАШОВАНІ
ОБАБІЧ ТУЛУБА. Н О ГИ ДИНОЗАВРІВ БУЛИ

П Р Я М И М И Й МІСТИЛИСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПІД

ТУЛУБОМ.
• Д о с л і д ж е н н я з а к а м ’я н і л и х с л ід ів
Д О ЗВО Л Я Є НАМ ДІЗНАТИСЯ, Я К ПЕРЕСУВАЛИСЯ

РІЗНІ ДИНОЗАВРИ.

в л а д а в с я із клубової, сідалищ ної та лобкової кісток, був
■ цниал. Д од аткової сили йому надавали крижові хребці,

зрослися з ним. Таку структуру кінцівок таза виявили
е багатьох групах двоногих динозаврів (які пересувалися
-а двох задніх кінцівках).

►►

ХВІСТ ТРУБО Ю ...
Завдяки знайденим закам’янілим слідам ві­
домо, що динозавр ходив і навіть бігав, при
цьому він ставив одну ногу перед другою.
Його кінцівки були прямими й розміщували­
ся під тулубом, живіт був високо над землею.
Припущення, що динозавр тримав хвіст під­
нятим, засноване на тому, що на жодному із
закам’янілих слідів не був знайдений відбиток
кінчика хвоста, який би волочився по землі.

І

Д

■Ж

&ШЖ

в а о с н о в н і т и п и д и н о з а в р ів

Динозаврів поділяють на два основні ряди, вихо­
дячи з розташування кісток таза, — ЗаигізсЬіа, або

ЯЩ ЕРОТАЗОВІ І ПТАХОТАЗОВІ

ящ еротазові, у яких лобкова кістка спрямована
вперед, а сідалищна кістка — на­

У 1888 році палеонтолог Х.Г. Силі ввів терміни ЗаигізсЬіа

зад; і ОгпіїНзсІїіа, або птахо-

і ОгпііЬзсЬіа, узявши за основу грецьке слово $аиго$ («ящір­

тазові, у яких обидві ці

ка») і латинське слово івсЬйтг — тазостегновий суглоб. Та­

кістки загнуті досе-

зовий пояс ящеротазових динозаврів мав таку ж будову, що

і

редини і відведе

і в рептилій. Подібно до птахів птахотазові динозаври мали

ні назад.

спрямовані назад лобкову і сідалищну кістки. Як це не див­
но, але, мабуть, пращурами птахів були м’ясоїдні ящерота­
зові динозаври.

Таз

у я щ е р о т а зо в и х

д и н о за в р ів, я к н а п р и к л а д

У КАМАРАЗАВРА, БУВ УЛАШТОВАНИЙ ТАКИМ
ЧИНОМ, ЩО ЛОБКОВА КІСТКА СПРЯМОВАНА ВПЕРЕД,
А СІДАЛИЩ НА — НАЗАД. У ГІТАХОТАЗОВИХ ДИНОЗАВРІВ,
ТАКИХ ЯК Н АЙ М ЕН Ш И Й І Н А Й Ж ВА ВІШ И Й КАМПТОЗАВР,
І ЛОБКОВА, І СІДАЛИЩ НА КІСТКИ БУЛИ ЗАГНУТІ
ДОСЕРЕДИНИ І ВІДВЕДЕНІ НАЗАД.

Зауропод и
воїдні

—

гігантські

чотириногі

тра­

динозаври

і тероподи — двоногі м’ясоїдні
(хижі) динозаври всіх можливих
розмірів —

належали до ряду

ящеротазових.

Ряд

птахотазо-

вих складався винятково з тра­
воїдних двоногих і чотириногих
динозаврів.

• К е н т р о з а в р із ряду п т а х о т а з о в и х (угорі
с т о р ін к и ) був ч о т и р и н о г и м м ’я с о їд н и м

3 м з а в д о в ж к и . Уздовж
спини, ш и ї т а х в о с т а у нього ТЯГАЙСЯ
кісткові шипи. Жив у А ф ри ц і в к ін ц і

д и н о з а в р о м , с я га в

ю р с ь к о г о періоду.
• Н е р а т о з а в р із р я д у я щ е р о т а з о в и х ( с п р а в а )
б у в д в о н о г и м м ’я с о ї д н и м д и н о з а в р о м

,

х а р а к т е р н о ю о з н а к о ю я к о г о б у в ріг , щ о
у в ін ч у в а в й о г о н іс . Д о в ж и н а д и н о з а в р а
с яга л а

6 м. Жив у

в к ін ц і

ю р с ь к о г о п е р іо д у .

П ів н іч н ій А м е р и ц і

Народжені, щоб завоювати Землю
Д

и н о заври

:

р о з м а їт т я ф о р м і р о з м ір ів

Динозаври панували на нашій планеті протягом понад 150 млн років (для порівняння: люди —
лише 3 млн років). Це можна пояснити тим, що динозаври були чудовими бігунами, здатними швид­
ко наздоганяти здобич, а також рятуватися від ворогів. Цілком зрозуміло, що грандіозні розміри
повільніших динозаврів не робили їх легкою поживою для інших особин. Різні обриси і розміри цих
істот не заважали співіснувати гігантським травоїдним і невеликим хижакам, більшість із яких зовсім
не піддається нашій уяві. Відомо близько 800 видів динозаврів: безумовно, існували й інші, їх іще
належить виявити вченим. Пошук триває!

НАЙ, НАЙ, НАЙ...
Д инозаври були одними з найбільш их тварин, я к і

і Колорадо, а також у Танзанії. Жив

коли-небудь населяли нашу планету. Але поряд із гі­

у кінці юрського періоду.

ган там и існували й карлики.
Н ай м енш і

#

М асавр («ящір-миша») був лише кілька сантиметрів

©

Савропосейдон («ящір-Посейдон»),

Фрагменти залишків, виявлені в штаті
Оклахома, змушують повірити в те, що

завдовжки, як гценя. Жив у кінці юрського періоду, його

зріст цього динозавра сягав 18 м. Жив

рештки були виявлені в Аргентині. Вони лежали в гнізді ра­

на початку крейдяного періоду. Ціл­

зом із іншими маленькими кістяками та яйцями. Розміри

ком імовірно, що гігантський за-

дорослої особини встановити поки що не вдалося.

уропод користувався сво­
їм зростом, щоб ласувати
листям із верхівок найви­
щих дерев.
Н ай до вш і

Ф Д иплодок («подвій­
ний

промінь»).

Рештки

одного з таких дино
Ф Компсогнат ус («витончена щелепа») — найдрібніший

заврів були знайдені

із відомих динозаврів. Це був спритний мисливець. Його до­

в Мексиці. Вважа­

вжина не перевищувала 1 м, а важив він як звичайна курка.

ють, що він був

Проживав у кінці юрського періоду, останки виявлені в Ні­

не менше 50 м

меччині.

завдовжки, при
цьому хвіст ся­

Н айвищ і

#

Брахіозавр («плечистий ящір») сягав 16 м заввиш­

ки. Його рештки виявили в американських штатах Юта

гав 26 м. Прожи­
вав у кінці юрського
періоду.

♦ А сьогодні?
Н а й б іл ь ш
: с іх ч а с ів

е с т в о р ін н я

На сьогодні жодна з тварин, що жи=;.-ь на суходолі, не може змагати­
ся розмірами із зауроподами. Але
в жителів океану ситуація цілком інша, адже у воді тварина важить
менше, аніж на суходолі. Вага синього кита сягає 200 т, а довжи-

Синій

-а — 30 м. Це найбільша морська тварина із усіх, які коли-небудь

РЕКОРДСМЕН ЗА РОЗМІРАМИ І ВАГОЮ

ки т —

абсолю тн и й

З-ПОМІЖ у с іх ВОДНИХ М ЕШ КАНЦІВ.

:-ували на Землі.

Ця

МОРСЬКА ТВАРИНА МОЖЕ СЯГАТИ 3 0 М
ЗАВДОВЖКИ І ВАЖ ИТИ

2 0 0 т.

Н ай ва ж чі

Аргент инозавр («аргентинський ящір») також нале­
ж ав

до групи зауроподів. Саме ці динозаври сягали най­

більших розмірів — вага доходила до 100 т, а довжина —
-о 28 м. Вони існували в крейдяному періоді.
Н а й б іл ь ш і х и ж а к и

@

Гігантозавр («гігантський ящір») із
групи тероподів довжиною 14,5 м;
проживав в Аргентині в середньо­

що теризинозавр використовував свої незвичайні кігті, щоб

му крейдяному періоді.

роздирати стовбури дерев і захоплювати рослини. Жив
у Монголії в кінці крейдяного періоду.

Н а й д о в ш і к іг т і

Теризинозавр («ящір-косар»). На передніх кінцівках

Н а й б іл ь ш и й ч е р е п

*ав найбільші кігті з-поміж усіх динозаврів, які будь-коли

П ент ацерат опс («морда з п’ятьма рогами») був одним

існували на Землі, — 60 см

із рогатих динозаврів, мав незвично велику голову в 3 м зав­

завдовжки

довжки. Проживав у Мексиці в кінці крейдяного періоду.

коси.

у

формі

Вважають,

Ланцюжок еволюції
Від рептилій до динозаврів і птахів
Еволюція — тривалий і поступовий процес. За мільйони років до появи
динозаврів Землю населяла група рептилій, яких назвали текодонтами
(«зуби в мішечках»), представниками яких були євпаркерії з тріасового
періоду. Тільки через мільйони років невеликі м'ясоїдні динозаври, по­
дібні до компсогнатуса, перетворилися на перших птахів. У 1860 році
виявили закам'янілості археоптерикса — птаха з хвостом, зубами та
кігтями, дуже схожими на хвіст, зуби та кігті динозавра. Із приводу цьо­
го відкриття вчені-палеонтологи дискутують і донині. Цілком імовірно,
що існує спорідненість між динозаврами та птахами, бо вони мають ба­
гато схожих ознак у будові. Вчені вважають, що існує
єдиний ланцюжок еволюції: текодонти — рептилії —
динозаври — птахи.

ноза и
+ Інші вимерлі
істоти
К

оли п лан ета н а л еж а л а

д и н о за вра м

♦ «Чудовиська
в морях»
пристосовуються
до водного с е р е д о в и щ а
Р е п т и л ії

У мезозойську еру теплі океанські води при­
Поряд із динозаврами на нашій планеті жили

хистили чудернацьких істот, чиї довгі шиї -:;

й інші численні рептилії, але вони не були таки­

величезні очі часто з’являлися над водною г:-

ми могутніми, як їхні сусіди. Динозаври могли

верхнею. Вони були схожі на гігантськниі

існувати у будь-якому кліматі. Вони не лиша­

ящірок, укритих панциром або захл:-

ли іншим жителям ані найменшого шансу віді­

ною бронею; ноги їм заміняли плав­

брати в них панування на Землі. Синапсиди

ники. Це були плакодонти, п лезіо ­

змогли вижити на суші разом із динозавра­

завр и та іхтіозаври. Але ніхто з ш

ми. Інші ж рептилії зазнали значних змін,
щоб освоїти океани та небо.

не лишив потомства, яке б до ж и ж
до наших днів. Ці істоти вимер.". ,,

«РЕПТИЛІЯ-ССАВЕЦЬ»
Рептилій синапсид називають також «рептиліями-ссавцями», бо вони є предками ссавців.
Уперше ці рептилії з’явилися в кінці палео­
зойської ери і жили до кінця юрського пері­
оду. Вони були важкими й присадкуватими,
до 3,5 м завдовжки.

Д и м е т р о д о н (з л ів а ) н а л е ж а в ДО ГРУ!
РЕПТИЛІЙ — ПРЕДКІВ ССАВЦІВ. 11 1

спину увінчувло «ВІТРИЛО», ЯКЕ Г|
СВОЄРІДНОЮ СОНЯЧНОЮ БАТАРЕЄ
ПОГЛИНАЮЧОЮ СОН -1
ПРОМІННЯ, ЩО ДОЗВОЛЕ
ПІДТРИМ у в д
ТЕМПЕРАТУРУ т и
• П л е з іо з а в р (н а с. 21 у центр: : ■«
довгу гнучку ИІИЮ , МАЛЕНЬКУ Г О л і
І КІНЦ ІВКИ-ЛАСІ
• Б е л е м н і т и (м а л е н ь к и й

с. 21), які служили

зніме :•

к о р м о м ДЛЯ БАГАТІМ

м о р с ь к и х р е п т и л ій ,

Були ГОЛОВОНОГИІ

м о л ю с ка м и , д у ж е схож им
н а с у ча с н и х кал бД яя

* Г і г а н т с ь к и й п л е з іо з а в р ( у п р а в о ї
н и ж н ь о м у к у т і н а с. 2 1 ) був чудо?щ
п л авц ем завд яки

своїм ВЕЛИЧЕЗНІ а

КІНЦ ІВКАМ , Я КІ З ЧАСОМ ПЕРЕТВОРИЛІ
н а п л а в н и к іі

Плезіозаври: океанські гіганти
НоГИ-ЛАСТИ ДЛЯ ПЛАВАННЯ
М іж тріасовим і ю рським періодами на Зем л і з’явилися перші плезіозаври. Це були незвичайні
істоти, схожі на гігантських ящ ірок із величезними ногами, які ф о р м ою нагадували ласти. Поді­
бно до м орських котиків плезіозаври швидко рухали своїми плавникам и назад і вперед, що д о ­
зволяло їм легко плавати. У них були довгі змієподібні шиї, м аленькі голови, гострі зуби і пласкі
короткі тулуби. Це були вправні плавці; годувалися вони рибою в теплих океанах м езозойської
ери. Найбільш чудернацькі плезіозаври жили в крейдяном у періоді. Тулуб е л а см о за вр а , на­
приклад, міг сягати 13 м завдовж ки, а його шия з 76
хребцями — 7 м. П л іо за в р и (підвид п лезіо зав­
рів), навпаки, мали коротку шию і величезну
голову.

Приміром,

череп

л іо п л е вр о д о н а,

який сягав понад 2 м у довжину, — один із
найбільш их черепів, що належав м ’ясоїдним.
Пліозаври чудово плавали, харчувалися ри­
бою

і белем нітам и

кальм арів

(схожими

головоногими

на сучасних

м олю скам и,

яких

було надм іру в ю рськом у періоді, але пізні­
ше вони зникли).

ЛОХ-НЕССЬКЕ ЧУДОВИСЬКО — ПЛ ЕЗІО ЗАВР?
Не так давно пенсіонер із шотландського міста Стерлінга Джеральд Максорлі випадково виявив закам’янілі хребці, які належа­
ли дев’ятиметровому плезіозавру, що жив у юрському періоді. Ба­
гато хто оцінив знахідку як пряме свідчення того, що лох-несське
чудовисько існує, і запропонував таку теорію.
Нессі (ласкаве прізвисько лох-несського чудовиська) справді існує.
Його нащадки плавали в найвідомішому шотландському озері
150 млн років тому! Завдяки здатності перебувати під водою на ве­
ликій глибині плезіозаври можуть лишатися непоміченими й безтурботно плавати в щонайглибших морях і озерах світу,
таких як озеро Чемпіон у США (там у 1977 році побачили плезіозавра!) та озеро Лох-Несс.
Та чи можна повірити, що деякі плезіозаври живуть і нині? Щоб відповісти на це питання, нам слід просто згадати, що
150 млн років тому озера Лох-Несс не існувало. Воно утворилося 12 млн років тому під час льодовикового періоду. Вважа­
ють, що виявлені закам’янілі хребці плезіозавра були перенесені в озеро рухливими льодовиками в кінці льодовикового
періоду і ніякого зв’язку з чудовиськом не мають. Але все ж таки таємниця ще існує...

♦ Плакодонти — рептилії з плоскими зубами
Життя МІЖ водою т а суходолом
Плакодонти жили тільки в тріасі —

перш ому періоді м езозойської ери. їхня назва означає

«плоскі зуби», бо на задній стінці пащі містилися великі плоскі зуби, які допомагали п ер ем елю ­
вати м олю сків і ракоподібних, що ними вони харчувалися. На пе­
редній стінці пащі плакодонти мали гострі як леза зуби,
з допомогою яких вони видобували здобич із в а л у ­
нів і скель. У деяких видів тулуб був захищений
дуже важ ким кістковим покривом. Усі плакодон­
ти мали короткі ноги і дуже довгі хвости. Вони
не вміли швидко й добре плавати, тому по­
чувалися не зовсім ком ф ортно у водно­
му середовищі.

• У

ГЛИБИНАХ ОЗЕРА ЛОХ-НЕСС (уГОРІ

СТОРІНКИ) БУЛИ в и я в л е н і з а к а м ’я н іл і
РЕШ ТКИ ПЛЕЗІОЗАВРА. ГІО П РИ ЦЕ,
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ТЕ, ЩО ХТОСЬ БАЧИВ
ЧУДОВИСЬКО, ЗАВЖДИ ПІДДАВАЛИСЯ СУМНІВУ.
• П л а к о д о н т и (с п р а в а ) б у л и в о д н и м и
РЕПТИЛІЯМИ, ХОЧА ДОБРЕ ПЛАВАТИ ВОНИ
НЕ ВМІЛИ.

♦ Іхтіозаври схожі на дельфінів
Т

іл о , ід е а л ь н е д л я п л а в а н н я

Із усіх рептилій іхтіозаври найкраще зуміли пристосу­
ватися до водного середовища. Зовні іхтіозавр дуже
нагадував дельфіна. Він мав гідродинамічне
тіло (тіло, яке дозволяє легко пересува­
тися у воді) без шиї, довгий тонкий ніс,
багато гострих зубів, плавники і сильний
хвіст,

який

він

використовував

як двигун

для пересування у воді. Найбільші іхтіозаври, які сягали
в довжину майже 15 м, жили в кінці тріасового періоду.
Будова їхнього тіла була дуже примітивною. Спинних
плавників не було, зате хвіст був дуже довгим. До ю р­
ського періоду іхтіозаври вдосконалилися в своєму роз­
витку. У них з’явилися спинні плавники і хвіст у формі півмісяця. Іхтіозаври годувалися рибою,
молю сками, зокрем а головоногими молю сками (амонітами та доісторичними кальмарами), яких
вони з легкістю заковтували

під час руху.

Вони могли робити глибокі вдихи й затри м у­
вати дихання на тривалий час. їхні величезні
очі були настільки розвинені, що прекрасно
бачили навіть на великій глибині. Іхтіозаври
не могли виходити з води, бо самиці не мали
можливості відкладати яйця. Вони стали яй ­
цеживородними:

яйце

містилося

в животі

матері доти, доки дитинчаті не наставав час
з’явитися на світ. Так само, як і в дель­
фінів,

дитинча

валося

іхтіозавра

народжу­

під водою, хвостом уперед.

Якби спершу з’являвся ніс, іхтіозаврик
міг би потонути. Ці дивовижні істоти
вимерли ще до настання середнього
крейдяного періоду, не лишивши на­
щадків.

С п л ю с н у т а г і д р о д и н а м іч н а ф о р м а т і л а й к і н ц і в к и ,

З о в н і ш н і с т ь і с п о с іб ж и т т я д е л ь ф і н а т а іх т іо з а в р а д у ж е

я к і с т а л и п л а в н и к а м и , д о з в о л и л и іх т іо з а в р у

схож і

п ристосувати ся

чуд о во

д о ж и т т я у в о д і ( у г о р і с т о р і н к и ).

( ф о т о в ц е н т р і ).

В и к о п н и й с к е л е т іх т іо з а в р а , в и я в л е н и й у Г о л ь ц м а д е н і ,
Н і м е ч ч и н а (в н и з у ).

ІТАЛІЙСЬКИЙ ІХТІОЗАВР

Одна з найбільших коли-небудь знайдених закам’янілих рептилій була розкопана в Італії. Дотепер іще
не виявляли особину, яка належала до виду бесанозаврів («Ье$апо$аиги$ ІерґогЬупсЬш»). Назва пере­
кладається як «ящір бесано з тонким дзьобом». Маленьке містечко Бесано розташоване в Ломбар­
дії, Північна Італія, недалеко від озера Лугано на кордоні зі Швейцарією. Тут височіють гори МонтеРоза. Понад 150 років тому було зроблено дивовижне відкриття: деякі поверхневі камені містять
закам’янілості із середнього тріасу, вік яких визначається 235 млн років. Звідтоді це унікальне міс­
це стало одним із найважливіших палеонтологічних майданчиків у Європі. Тут учені змогли виявити
рослинні й тваринні рештки доісторичного життя, коли на місці гір та льодовика Бесано простягалося
тепле тропічне море, а умови довкілля нагадували клімат Карибських островів. Тому більшість із зна­
хідок є закам’янілостями морських рептилій, таких як нодозаври, які були схожі на ящірок і жили
у воді; довгошиїх т аніст роф еза і мозазавра з довгими хвостами та величезними очима, схожих
на примітивних іхтіозаврів.
Виявлений у 1993 році бесанозавр також належав до ранніх іхтіозаврів. Він мав величезні розміри,
його довжина сягала 6 м. Але не лише завдяки розмірам знахідка виявилася дуже цінною. Бесанозавр
настільки добре зберігся, що всередині нього виявили чотири ембріони. Можна тільки уявити здиву­
вання дослідників, коли вони з’ясували, що перед ними доісторична мати.

ІДУТЬ РОБОТИ З ВІДНОВЛЕННЯ БЕСАНОЗАВРА (уГОРі).
Б е с а н о з а в р ( с п р а в а ) м а в д о в г и й х в іс т , й о г о г о л о в а з а к і н ч у в а л а с я т о н к и х М д з ь о б о м .
З а г о с т р е н и м и з у б а м и б у л о д у ж е з р у ч н о п о їд а т и г о л о в о н о г и х м о л ю с к і в , я к і
б у л и с х о ж і н а с у ч а с н и х к а л ь м а р і в . Д е м о н с т р а ц ія б е с а н о з а в р а в
з а к а м ’я н і л о с т е й ,

Б ес а н о .

м іс ь к о м у М у з е ї

+ Птерозаври —
літаючі дракони
Р е п т и л ії

п ри сто со вую ться ж и т и

в н ебі

На землі птеро завр був повільним і незграбним. Але варто було з’явитися
щонайменшому вітерцеві, як він змінювався — ширяв, линув у повітрі, сягаю
чи вершини скелі чи узвишшя. Там він розкривав перетинчасті крила і злітав
високо в небо. Із допомогою вітру птерозавр міг літати, набирати висоту
і, планеруючи, прямувати до води в пошуках їжі.
Птерозаври — літаючі рептилії — були першими хребетними, здатними
літати. Уперше з ’явилися в кінці тріасового періоду. Вони змогли зна­
йти середовище проживання, де не було ніяких ворогів. Еволюціонуючи,
вони дуже змінилися зовнішньо, а будова тіла вдосконалилася настільки, що
практично ідеально підходила для польоту. На голові з’явився чудовий гребінь, а на хвості — нар::
яким птерозавр користувався як стерном, щоб керувати своїм тілом. Кістки стали порожнистими, т,і
самим полегшуючи вагу тіла. Протягом усієї мезозойської ери літаючі рептилії панували в небеса
Вони вирізнялися великим розмаїттям: найменші були не більші за голуба, а найбільші — розмірз
із реактивний літак. Незважаючи на вміння літати, птерозаври і птахи мали небагато спільних о зн і
Крила літаючих рептилій були без пір’я і являли собою перетинки з розтягнутої шкіри, тонкої, а:
дуже міцної.

Ці крила приєднувалися обабіч тул\:

і натягувалися на надзвичайно довгі четверті «пал^,
рук». Перші три «пальці» були короткими, з кігтями, я
розташовувалися по внутрішній частині крила. Більш::
літаючих рептилій проживали неподалік озер, струми

ЛІТАЮЧІ РЕПТИЛІЇ І ССАВЦІ

Серед рептилій лише птерозаври вміли літати, а сере^
ссавців — тільки кажани. Так само як і у птерозавра, пе-І
ретинчасте крило кажана тримається на «руці» і «палгЧ
цях кисті».
Кажани не мають анінайменшого стосунку до доістсн
ричних птерозаврів. Однак здатності літати вони набула
подібним чином. Різниця полягає в тому, що крило пте-І
розавра тримається лише на надзвичайно довгому четч
вертому «пальці руки», тоді як крило каж ана — на всі.^
чотирьох.

річок і невеликих морів, бо харчувалися рибою, молюсками, комахами та іншою дрібною живністю.
Були й такі, що дотримувалися спеціальної «дієти», вибравши для себе один тип корму. Таким чином,
вони набули певних рис, які сприяли поїданню цього корму. Наприклад, у дзьобі птерозавра була
велика кількість тонких, близько розташованих зубів, які нагадували щітку. Такі зуби, довгі й гнучкі,
допомагали фільтрувати планктон та інші мікроскопіч­
ні істоти. Д зан гари п тер мав загострений дзьоб, спря­
мований догори, який був ідеальним інструментом,
щоб відкривати мушлі. Один із ранніх птерозаврів
р ам ф о р и н х був дуже маленьким, не більшим за
голуба, мав довгий твердий хвіст. Вважають, що він
літав, роблячи різкі помахи перетинчастими крилами.
Найрозвиненіші птерозаври з’явилися в юрському періоді.
П терод актиль вирізнявся коротким дзьобом і зовсім не мав
зубів. Широкі крила допомагали йому літати повільно, ши­
ряти, плавно планерувати в повітрі, як альбатрос чи гриф.
Деякі птерозаври були найбільшими літаючими ство­
ріннями на Землі. Розмах крил птеранодона сягав
7 м, а кетц алько атл уса — 15 м (як у винищува­
ча Р-16!), хоч важив він не більше 100 кг.

ПТЕРОЗАВРИ БУЛИ ТЕПЛОКРОВНИМ И
РЕПТИЛІЯМ И З Х УТРО М ?
П ерети н ча с те кри л о к а ж а н а

НАПЕВНЕ, ІСНУВАВ МІШ ЕЧОК

( в н и з у н а с . 2 6 ) ТРИМАЄТЬСЯ

У ГОРЛІ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ЇЖ І.

н а чо тирьо х

« п а л ь ц я х », т о д і

Здатність літати вимагає величезних витрат енер­

Н е з в а ж а ю ч и н а с в о ї с о л ід н і

гії. Тому більшість палеонтологів припускають, що

р о з м і р и , в а ж и в в і н у с ь о г о -н а -

літаючі рептилії були теплокровними. Цю теорію

н а тягу ва л о с я л и ш е н а о д и н

в с ь о г о 17 кг.

у ЄВАИ М О РФО АО Н А

підтверджують знайдені рештки «пухнастих» пте­

«ПАЛЕЦЬ».
П т е р а н о д о н (у го р і н а с . 2 6 )

ро зм а х к р и л с та н о ви в

МАВ НА ПОТИЛИЦІ ГРЕБІНЬ,

м айже

ЯКИЙ, МОЖЛИВО, с л у ж и в

х в іс т , а го л о в а б у л а ТА К О Ю

ЙОМУ СТЕРНОМ ПІД ЧАС

вел и ко ю

ПОЛЬОТУ АБО ПРИКРАСОЮ, ЩОБ

в ід х о л о д у

ПРИВАБЛЮВАТИ ДО СЕБЕ УВАГУ

П О К Р И В , щ о в ід д а л е н о

ЗУБІВ У НЬОГО НЕ БУЛО, АЛЕ,

Н А ГА Д УВА В Х У Т Р О .

як

у л іт а ю ч и х р е п т и л ій в о н о

(у Г О Р і)

розаврів, тулуб яких укривала луска, що нагадувала

1 м. В ін м а в д о в г и й
ж

, я к і тулув. З а х и с т о м
йом у служ ив

хутро. Либонь, вона захищала рептилій від холоду
й допомагала підтримувати постійну температуру
тіла. Нічого подібного на тілі холоднокровних тва­
рин бути не могло.

НАЙДАВНІШ І ЛІТАЮЧІ РЕПТИЛІЇ В СВІТІ
У давнину літаючі рептилії ширяли над Європою. Приблизно в кінці тріасового періоду, близь­
ко 220 млн років тому, територія Північної Італії, Швейцарії і Південної Франції була неозо­
рим морем. Воно було досить мілким, і в ньому траплялися маленькі острівці, укриті рослин­
ністю. Літаючі рептилії, які годувалися рибою, пірнали в це доісторичне
море. Варто їм було торкнутися поверхні, як їхні голови негай­
но опускались у воду, щоб схопити здобич. Але будь-який не­
дбалий рух чи впіймана надто велика рибина неминуче вели
до смерті. Останки рептилій осідали на дно моря, укривалися
відкладеннями і поступово, за мільйони років, перетворилися
на закам’янілості. У кінці 1960-х через зсув у печері неподалік
від італійського міста Бергамо оголилися кам’яні нашарування.
При розкопках із цих шарів видобули залишки численних рако­
подібних, риб та рептилій, у тому числі найдавнішого птерозавра.
Л іт а ю ч і р е п т и л і ї ,
ЗНАЙДЕНІ БІЛЯ

Перший птерозавр був знайдений 1973 року. Його назва євдиморфодон розшифровується як «зуби двох форм» через те, що він мав

Б ерга м о , с ьо го д н і

численні зуби найрізноманітніших форм і розмірів. Точно встановлено, що він харчувався ри­

ВВАЖАЮТЬСЯ

бою, оскільки в його шлунку знайшли скупчення маленьких яскравих лусочок. Вдалі знахідки

НАЙДАВНІШ ИМ И.

Бони Були

привели до відкриття ще одного виду літаючих рептилій — п ет ей н о за вр а («крилатого яще­

НЕВЕЛИКИМ И

ра»). Петейнозаври жили тоді ж, коли і євдиморфодони, але були значно меншими, не біль­

І ДЛЯ ТОГО ЩОБ

шими за голуба, і, можливо, годувалися комахами. Третій вид птерозавра виявили в Преоні,

ЛІТАТИ, БЕЗПЕРЕРВНО І

неподалік давнього італійського міста Юдин. Його назвали п р ео н д а к т и л ем («преонський

РІЗКО МАХАЛИ СВОЇМИ
ПЕРЕТИНЧАСТИМИ

палець») на честь місця, де його знайшли. Він був не більшим від сороки, мав крилаті перетин­

КРИЛАМИ.

ки та довгі ноги. Тут же знайшли незвичайну закам’янілість — рвотні маси гігантської риби,

Опинившись

які містили залишки літаючої рептилії — мисливця, який став здобиччю!

НА ЗЕМЛІ, ВОНИ
НЕЗГРАБНО
ПЕРЕСУВАЛИСЯ
НА ВСІХ СВОЇХ
ЧОТИРЬОХ КІНЦІВКАХ.
З на й д ен і
викопні

РЕШТКИ

ЄВДИМОРФОДОНА,
ПЕТЕЙНОЗАВРА
(с п р а в а )
І ПРЕОНДАКТИЛЯ
(у г о р і) м о ж на
ПОБАЧИТИ
в Н а ц іо н а л ь н о м у

музеї
при ро д о зн авства
в

Б ерга м о .

Минув ч ас...
Ссавці і птахи приходять на зміну вимерлим
рептиліям
Будь-яка форма життя виникає, розвивається певний час і врешті-решт
відмирає, даючи можливість новим видам народжуватися, удосконалю­
ватися і зникати. Це — безперервний цикл, і багато вчених вважають,
що всі види (зокрема і людство) рано чи пізно приречені на ви­
мирання. Вимираючі види звільнюють середовище прожи­
вання, і порожні простори готові прийняти нові види,
яким доведеться пристосовуватися й виживати. Навіть
якщо в цьому середовищі нема ніяких суперників, види
мають змінюватися, для того щоб конкурувати один із
одним. Наведемо кілька прикладів...
♦

Моря і океани служили середовищем проживання

для плезіозаврів мезозойської ери, а сьогодні — для мор­
ських ссавців, таких як косатки, що полюють на риб, кашалоти,
які віддають перевагу кальмарам. Порівняно з плезіозаврами у ки­
тів відсутні задні

кінцівки, які

гальмували рух,

а їхні передні кінцівки перетворилися на плавни­
ки, що допомагають утримувати рівновагу. Хвіст ви­
конує єдине завдання — штовхати тіло вперед.
♦ Можна порівняти спосіб життя вимерлих
іхтіозаврів і сучасних дельфінів. Але, по­
при велику зовнішню схожість, не можна
забувати, що іхтіозаври були рептиліями,
а дельфіни — це ссавці.
♦ Давно зникли літаючі рептилії, надавши простір іншим хре­
бетним, що вміють літати, таким як кажани і птахи.
Кажани належать до групи ссавців, які присто­
сувалися до польотів. У них у всіх є «руки», які
вдосконалилися настільки, що перетворилися
на перетинчасті крила.

П

е р ш і з н а х і д к и з а к а м ’я н і л и х

с л ід ів д и н о з а в р а

"л 'є>у\^і \л\ 'й Л ’о 'ч Л

р о \ \ \ . "\О Д \ 'ЄЛЛЄ\Л\ щ е

¥\е 3 ¥ \ а г м

про існування цих тварин. Вони вважа­
ли, що відбитки належ ать твари н ам із
Ноевого ковчега, про який розповідає
Біблія.

Ною вдалося

вр ятувати ся

під

♦ 1667: людина-гігант Роберта Плота
П

е р ш і з н а х і д к и з а к а м ’я н і л и х к і с т о к д и н о з а в р а

Триста років тому вчені тлумачили за к а м ’янілості і поясню вали еволю цію Зем лі зовсім не так,
як нині. Вони не уявляли істинний вік планети і те, що колись існували тварини та рослини, по­
вністю відмінні від тих, про яких їм було відомо. їм навіть на дум ку не спадала ідея про вимерлі
види. Останкам дали назву «викопні» лише тому, що вони були вириті з-під землі, так само як
і картопля!
У 1677 році Роберт Плот, професор Оксфордського університету, зробив малюнок викопної кістки.
Сьогодні відомо, що ця кістка належала стегну м егало завр а. Плот став першим, хто описав частину
тулуба динозавра, хоча він навіть не здогадувався про це. Він вірив у те, що вивчає кістку слона чи
якогось велетня.

♦ 1600: Ноїв ковчег
П

е р ш і з н а х ід к и з а к а м ’я н іл и х

с л ід ів д и н о з а в р а
Уперш е з а к а м ’янілі

сліди

д и но завр а

були

ви

явлені в 1600 році. Тоді вчені ще не знали
про існування цих тварин. Вони вваж а
ли, що відбитки належ ать твар и н ам із
Ноєвого ковчега, про який розповідає
Біблія.

Ною вдалося

врятувати ся

під

час потопу.

♦ 1667: людина-гігант Роберта Плота
П

е р ш і з н а х ід к и з а к а м ’я н іл и х к іс т о к д и н о з а в р а

Триста років тому вчені тлумачили за к а м ’янілості і поясню вали еволю цію Зем лі зовсім не так,
як нині. Вони не уявляли істинний вік планети і те, що колись існували тварини та рослини, по­
вністю відмінні від тих, про яких їм було відомо. їм навіть на дум ку не спадала ідея про вимерлі
види. Останкам дали назву «викопні» лише тому, що вони були вириті з-під землі, так само як
і картопля!
У 1677 році Роберт Плот, професор Оксфордського університету, зробив малюнок викопної кістки.
Сьогодні відомо, що ця кістка належала стегну м егал о завр а. Плот став першим, хто описав частину
тулуба динозавра, хоча він навіть не здогадувався про це. Він вірив у те, що вивчає кістку слона чи
якогось велетня.

♦ 1795: Кюв'є і теорія
випирання видів
Кюв’є і т е о р ія

+ 1824: мегалозавр
отримує своє ім'я
В ід к р и т т я Б у к л е н д а

в и м и р а н н я в и д ів

До

1800 року дослідники вже майже роз-

гадали таємницю, яку

приховували

в сооі

за к а м ’янілості. Вони потроху починають у сві­
домлю вати реальний вік Зем лі і можливість
вимирання видів. Вільям у Букленду, п ро ф е­
сору

геології Оксфордського

університету,

потрапила до рук колекція за к а м ’янілостей,
серед яких були щелепа з довгими, гостри­
ми, зазубр еним и

по краях зубам и,

кістки

кінцівок і ребер та хребці. Учений вивчив
ці кістки і дійшов висновку, що всі останки
належали вимерлій гігантській рептилії, яку
Відомий

французький

спеціаліст

із

викоп­

них тварин барон Ж орж Кю в’є був першим,
хто твердив, що безліч тварин, які колись за­
селяли

Землю,

вимерли.

Кю в’є довів свою теорію
~4' Ш Ш к
ж у

:

в 1795 році, описавши мозазавра — ве-

& Я К . летенську

іР

, \рептилію

Я І

морську
із крей-

дяного періоду.

-У 1600 РОЦІ

Щ Е НЕ Було

З’ЯСОВАНО, ЧИМ є ВИКОПНІ
■>
:
_

ь{

вваж али

: : :л< іглпл:. У ч гі ::
, щ о з а к а м ’я н і л і с л ід и

за л и ш и л и тварини

з Ноєвого

ковчега то д і, к о л и в ід ій ш л и во д и

потопу (с т о р ін к а
Опис з а к а м ’я н іл и х к іс т о к ,

зліва).
я к и й н а д а в К ю в ’є (ф о то

угорі с т о р ін к и ).

внизу с то р ін к и ).
У 1824 році професор В іл ь я м Бук л е н а в и в ч и в викопну
кістку м егало завра (с п р а ва ). В ін п е р ш и м зробив

Ф р а н ц у з ь к и й барон Ж о р ж К ю в ’є (ф ото

в и с н о в о к , щ о в о н а н а л е ж а л а г іг а н т с ь к ій ви м ер л ій
РЕПТИЛІЇ.

пізніше назвали м егалозавром . Опис цієї ве ­
летенської істоти у виконанні Букленда був
опублікований у 1824 році. Це була перша
наукова публікація про динозаврів.

+ 1825: зуби
ігуан одо на

«ЕВОЛЮ ЦІЯ» ІГУАНОДОНА — 200 РОКІВ ВИВЧЕННЯ
Коли Ментелл спробував відтворити зовнішність ігуанодона, він зіштовхнувся
з певними труднощами: останки складалися з дрібних фрагментів, а тварина,
якій вони належали, була зовсім невідомою. її зуби видавалися схожими на зуби
ігуани. Усе це збило вченого з пантелику. Його перша реконструкція ігуанодона

Д о с л ід ж е н н я
М ен тел ла

скидалася на химерну ящірку, яка повзала на чотирьох зігнутих ногах, торка­
ючись животом землі. Ментелл також вирішив, що кіготь, який насправді був

Великий пилчастий зуб був зна­

на передній кінцівці, — це ріг на кінчику носа.

йдений Мері-Енн Вудгаус, дру­

І лише 1854 року англійський зоолог і анатом Річард Оуен заявив, що динозав­

жиною колекціонера-любителя

ри мали прямі кінцівки і, отже, землі животом не торкалися. Ігуанодон від­

Гідеона Ментелла,

неподалік

так «перетворився» на чотириногу ящірку з прямими кінцівками, але все так

Льюїса в англійському граф­

само з рогом на носі. Зрештою в кінці XIX століття завдяки новим і повнішим

стві

південного

знахідкам величезний кіготь посів своє справжнє місце на великому пальці

Знайдені

передньої кінцівки. На цей час ігуанодон уже міг стояти й бігати на потуж­

Сассекс біля

узбережжя

Англії.

закам’янілі зуби вона показа­
ла чоловікові. Гідеон Ментелл,
лікар і геолог, дослідив знахід­
ки і невдовзі дійшов висновку,
що ці зуби схожі на зуби ігуа­

них задніх кінцівках, виставивши вперед озброєні гострими кігтями пальці
й тягнучи по землі важкий хвіст. Коли були знайдені інші сліди цього динозав­
ра, виникло ще одне питання: чому не знайдені сліди від хвоста, що волочився
по землі? Довелося заново вивчити анатомію (форму й будову тіла) — і на по­
чатку XX століття було доведено, що рухаючись динозаври тримали хребетний
стовбур разом із хвостом паралельно до землі. Таким чином, ігуанодон зно­

ни — ящірки, яка жила в Цен­

ву «змінився». Сьогодні ми уявляємо ігуанодона як істоту, що могла пересу­

тральній Америці, але значно

ватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках залежно від ситуації. Завдяки

більша за розмірами. Ментелл

закам’янілим слідам доведено, що навіть на долонях його «рук» були потужні

припустив, що зуби належали

подушки, не кажучи вже про підошви ніг, а величезний хвіст забезпечував цьо­

вимерлій рептилії, схожій на гі­

му гігантові рівновагу.

гантську ігуану. Він назвав цей
вид ігуанодоном, що озна­

році н а у к о в и й оп и с ц іє ї

ДО ВЕЛИЧЕЗНОГО КЕНГУРУ. Н И Н І, ЗАВДЯКИ НОВИМ ВІДКРИТТЯМ, А ТАКОЖ

ного динозавра — покри­
рептилію,

1824

ПОТІМ — Я Щ ІРКА З РОГОМ НА НОСІ, ПОТІМ — ЩОСЬ ПОДІБНЕ

Ментелл описав ще од­
панциром

ч а с у від крита іг у а н о д о н а в

ІСТОТИ НЕ РАЗ ЗМІНЮВАВСЯ. С П ЕРШ У ЦЕ БУЛА ГІГАНТСЬКА ІГУАНА,

чає «зуби ігуани». Пізніше

ту

• Із

УНАСЛІДОК БАГАТОРІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАМ ВІДОМО, ЩО ІГУАНОДОН

що

БУВ М ЕТКОЮ ІСТОТОЮ, ЯКА МОГЛА ПЕРЕСУВАТИСЯ ЯК НА ДВОХ, ТАК

віддалено нагадувала броне-

І НА ЧОТИРЬОХ КІН Ц ІВКА Х ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАВИН. Й О ГО РІГ ВИЯВИВСЯ

иошя гілестера.

ВЕЛИКИМ КІГТЕМ НА ПЕРЕДНІЙ КІНЦ ІВЦІ. ХВІС Т ВІН ТРИМАВ НАД ЗЕМЛЕЮ

\котстуйлься ним, щоб гадтримуьлти ганоьлг...

+ 1825: зуби
ігуанодона

«ЕВОЛЮ ЦІЯ» ІГУАНОДОНА — 20 0 РОКІВ ВИВЧЕННЯ
Коли Ментелл спробував відтворити зовнішність ігуанодона, він зіштовхнувся
з певними труднощами: останки складалися з дрібних фрагментів, а тварина,
якій вони належали, була зовсім невідомою. її зуби видавалися схожими на зуби
ігуани. Усе це збило вченого з пантелику. Його перша реконструкція ігуанодона

Д о с л ід ж е н н я
М ен телла

скидалася на химерну ящірку, яка повзала на чотирьох зігнутих ногах, торка­
ючись животом землі. Ментелл також вирішив, що кіготь, який насправді був

Великий пилчастий зуб був зна­

на передній кінцівці, — це ріг на кінчику носа.

йдений Мері-Енн Вудгаус, дру­

І лише 1854 року англійський зоолог і анатом Річард Оуен заявив, що динозав­

жиною колекціонера-любителя

ри мали прямі кінцівки і, отже, землі животом не торкалися. Ігуанодон від­

Гідеона Ментелла,

неподалік

так «перетворився» на чотириногу ящірку з прямими кінцівками, але все так

Льюїса в англійському граф­

само з рогом на носі. Зрештою в кінці XIX століття завдяки новим і повнішим

стві

південного

знахідкам величезний кіготь посів своє справжнє місце на великому пальці

Знайдені

передньої кінцівки. На цей час ігуанодон уже міг стояти й бігати на потуж­

закам'янілі зуби вона показа­

них задніх кінцівках, виставивши вперед озброєні гострими кігтями пальці

Сассекс біля

узбережжя

Англії.

ла чоловікові. Гідеон Ментелл,
лікар і геолог, дослідив знахід­
ки і невдовзі дійшов висновку,
що ці зуби схожі на зуби ігуа­
ни — ящірки, яка жила в Цен­

й тягнучи по землі важкий хвіст. Коли були знайдені інші сліди цього динозав­
ра, виникло ще одне питання: чому не знайдені сліди від хвоста, що волочився
по землі? Довелося заново вивчити анатомію (форму й будову тіла) — і на по­
чатку XX століття було доведено, що рухаючись динозаври тримали хребетний
стовбур разом із хвостом паралельно до землі. Таким чином, ігуанодон зно­
ву «змінився». Сьогодні ми уявляємо ігуанодона як істоту, що могла пересу­

тральній Америці, але значно

ватися як на двох, так і на чотирьох кінцівках залежно від ситуації. Завдяки

більша за розмірами. Ментелл

закам’янілим слідам доведено, що навіть на долонях його «рук» були потужні

припустив, що зуби належали

подушки, не кажучи вже про підошви ніг, а величезний хвіст забезпечував цьо­

вимерлій рептилії, схожій на гі­

му гігантові рівновагу.

гантську ігуану. Він назвав цей
вид ігуанодоном, що озна­

рептилію,

опис Ц ІЄЇ

УНАСЛІДОК БАГАТОРІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАМ ВІДОМО, ЩО ІГУАНОДОН

що

віддалено нагадувала броне­
носця, гілеозавра.

ВІДКРИТТЯ ІГУАІ-ІОЛОНА в 182 4 РОЦІ н а у к о в и й

ДО ВЕЛИЧЕЗНОГО КЕНГУРУ. Н И Н І, ЗАВДЯКИ НОВИМ ВІДКРИТТЯМ, А ТАКОЖ

ного динозавра — покри­
панциром

ІЗ ЧАСУ

ПОТІМ — ЯЩ ІРКА З РОГОМ НА НОСІ, ПОТІМ — ЩОСЬ ПОДІБНЕ

Ментелл описав ще од­
ту

•

ІСТОТИ НЕ РАЗ ЗМІНЮВАВСЯ. С П ЕРШ У ЦЕ БУЛЛ ГІГАНТСЬКА ІГУАНА,

чає «зуби ігуани». Пізніше

БУВ МЕТКОЮ ІСТОТОЮ, ЯКА МОГЛА ПЕРЕСУВАТИСЯ ЯК НА ДВОХ, ТАК
І НА ЧОТИРЬОХ КІН Ц ІВКА Х ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАВИН. ЙО ГО РІГ ВИЯВИВСЯ
ВЕЛИКИМ КІГТЕМ НА ПЕРЕДНІЙ КІНЦІВЦІ. ХВІСТ ВІН ТРИМАВ НАД ЗЕМЛЕЮ
І КОРИСТУВАВСЯ Н ИМ , ЩОБ ПІДТРИМУВАТИ РІВНОВАГУ.

♦ 1841: динозаври — «жахливі ящери»
• У Лондоні
в

ОУЕН ДАВ ЇМ НАЗВУ

1853

РОЦІ БАГАТО

ГАЗЕТ ПИСАЛИ
пр о д и н о завр ів.

Мегалозавр, ігуанодон, гілеозавр — усі вони були динозаврами, але ніхто цього
не знав доти, доки Річард Оуен не дав їм назву. Він знав, що це — рептилії, які
надто відрізнялися від нині існуючих на Землі: величезні, з прямими кінцівками
під тулубом. Це була вимерла група плазунів, але розвиненіша за будь-яку із су­

Було

ВИРІШЕНО ВІДТВОРИТИ

в К р и с т а л -П а л а с і

скульптури
НАЙВІДОМІШИХ
ДИНОЗАВРІВ

часних рептилій. Цим чудовиськам із минулого Оуен дав нову назву — «дино­

у НАТУРАЛЬНУ
ВЕЛИЧИНУ (у ЦЕНТРІ

завр», яка в перекладі з грецької означає «жахлива ящірка», або «жахливий ящір».

с т о р ін к и ).

БЕН КЕТ У ЧЕРЕВІ ІГУАНОДОНА
У 1853 ропі скульптор Бенджамін Ватергауз Токіне отри­
мав

замовлення

виліпити три скульптури динозаврів

для виставкового центру Кристал-Палас у Лондоні. Ігуано­
дона, мегалозавра і гілеозавра слід було створити з каменю
й цементу натурального розміру під керівництвом Річарда
Оуена. 31 грудня 1853 року всередині ігуанодона, скульпту­
ру якого ще не закінчили, був улаштований бенкет на честь
Нового року, куди були запрошені найвидатніші вчені того
часу.

♦ 1858: ноги гадрозавра
і .

Як його уявляв Джозеф Л ейді
Д ж озеф Лейді, ам ериканський

професор анатомії, першим

реконструю вав повний кістяк динозавра. Це був скелет га­
д р о завр а, який, на думку Лейді, був схожий на величезного
кенгуру — прямоходячий, на напівзігнутих лапах, із могутнім
хвостом.

♦ 1859: теорія
еволюції
Т
У

е о р ія

Д

а р в ін а

1859 році вийшла в світ книжка

♦ 1969:заново
Д

е й н о н іх

У

1969

О

стро м а

році американський

палеонтолог
описав

Джон

рештки

Остром

дєйноніха,

Чарльза Дарвіна, де він виклав свою

динозавра-хижака,

теорію походження видів. Він твер­

на велоц ерап тора, але біль­

див, що Земля значно давніша, аніж

шого за розмірами. У ході сво­

вважали на той час, і що історія

їх досліджень Остром з ’ясував,

розвитку всіх живих організмів ви­

що він вивчає залишки осо­

мірюється мільйонами років. Дар-

бини,

він вважав також, що еволюція є

М еткий,

яка

була

схожого

рептилією.

швидкий

дейноніх

результатом «природного відбору»,

не мав потужних щелеп і во­

інакше кажучи, «виживанням тих, хто

чевидь він спершу хапав здо­

найкраще пристосувався», тобто видів,

бич довгими «руками», а по­

які вижили в певному середовищі про­

тім убивав за допомогою ніг

живання. Дуже швидко теорія Дарвіна отри­

та

мала визнання в науковому світі. Його праця мала велике значення

вдавалися до різних способів

для вивчення закам’янілостей у цілому і динозаврів зокрема.

нападу, ось і у дєйноніха була

кігтів.

Динозаври-хижаки

♦ 1860: нагнітання «війни за динозаврів»
Коуп п р о т и

М арш а

Знайдені закам ’янілі рештки сприйняли так сенсаційно, що невдовзі багато вчених запалали бажан­
ням взяти участь в експедиціях із пошуку динозаврів. Д ва великих палеонтологи, Едвард Дрінкер
Коуп і Отніел Чарльз Марш, здійснювали розкопки в Колорадо і Комо Блафф у Вайомінгу, США.
Обидві ці експедиції виявилися напрочуд вдалими й стали поштовхом для найважливіших наукових
досліджень. Але невдовзі пристрасть до пошуків останків динозаврів перетворилася на справжнє су­
перництво між ними. Коуп і М арш ненавиділи один одного, між ними почалася жорстока конкурен­
ція. Кожен намагався першим відкрити новий вид динозаврів. Групи вчених були озброєні і працю­
вали, дотримуючись якнайсуворішої секретності. Жорстке суперництво переросло у справжню війну,
вороги не гребували ніякими засобами. Із 1860 по 1900 рік обидві групи досягли величезних успіхів
у розкопках і змогли описати велику кількість динозаврів, таких як трицератопси, стегозаври, а л о ­
завр и, диплодоки і кам ар азавр и .

відкриті
динозаври
смертельна зброя —

107^*
линозавпи
іУ/з. динозаври
теплокровні?

довгий

Т

кіготь у формі коси на друго­
му пальці кожної стопи, який
допомагав
новагу,

утримувати

хапати

менували

ної палеонтології. Динозаври
виявилися не такими вже по­
вільними

Роберт Беккер, соратник Острома, ви­

й розривати

народження сучас­

незграбами,

як

сунув нову теорію. Зокрем а, він твер­
див: попри те що решта рептилій — хо­
лоднокровні (тобто їхня температура тіла залежала від умов
довкілля та зм іню валася разом із ним), динозаври були тепло­

це

уявлялося раніше, а істотами,
здатними стрімко бігати, утри­
мувати

рівновагу,

Б е к к е ра

1975 року американський палеонтолог

рів­

жертву. Праці Острома озна­

е о р ія

розвивати

кровними, здатними підтримувати постійну температуру тіла.
За ява Беккера викликала суперечку: були динозаври холодно­
кровними чи теплокровними. Досі вчені не можуть дійти спіль­
них висновків.

високу швидкість, рятуючись
від

переслідування.

Ф актич­

но їхній спосіб життя нагадує
життя птахів і ссавців.

♦ 2005: динозаври —
погляд із майбутнього
П

ір ’я !

За останні роки було зроблено кілька дивовижних
знахідок, які свідчили на користь того, що в дино­
заврів було пір’я! Так що нам доведеться змінити свої
уявлення про цих істот. Побачимо...

• Англійський

п р и р о д о зн а в ец ь Ч а р л ьз Д а р в ін

(с т о р ін к а ЗЛІВА, вгорі).
• А м е р и к а н с ь к и й п а л ео н т о л о г Ро берт Б е к к е р
( у г о р і с п р а в а ).

О с т а н н і з н а х ід к и п е р е к о н у ю т ь , щ о
в д и н о з а в р ів б у л о г і і р ’я (в н и з у с п р а в а ). Я к і
т а є м н и ц і р о з к р и ю т ь с я в н а с л ід о к м а й б у т н і х
д о с л ід ж е н ь ?

Я к и м и п о с та н уть д и н о заври

у с в іт л і н а с т у п н и х в ід к р и т т і в ?

На помилках учаться-1!
Помилки палеонтологів
Палеонтологія — дуже складна наука. Вихідним матеріалом для пале­
онтологів є неповні кістяки, зламані кістки, останки переважно з дріб­
них шматочків, зіпсовані або деформовані часом. Кожен шматок викоп­
ного залишку належить особині, котра або вимерла, або була зовсім
не схожа на жодну із сучасних тварин. Саме в цьому полягає найбільша
складність.
+ Згідно з давньою легендою Свята Гільда із Вітбі (північний схід
Англії) перетворювала змій на каміння, щоб захистити свій народ.
Тоді про закам'янілості нічого не було відомо, і, ймовірно, ця леген­
да пояснює виявлення амонітів (морських молюсків) у гірських по­
родах.
ф У 1667 році професор Роберт Плот сприйняв стегно величезного ди­
нозавра як ногу людини-гіганта. Пізніше, в 1825 році, коли динозаври
стали «головною новиною дня», доктор Гідеон Ментелл приписав зуби
рослиноїдного динозавра ігуанодона (справа) гігантській ігу­
ані і перетворив кіготь тварини в ріг на кінчику її
носа.
ф У 1857 році були знайдені закам'янілі рештки
археоптерикса, найдавнішого з відомих птахів, але
сприйняли їх як останки літаючої рептилії птеродактиля.
ф У 1880 році американський палеонтолог Чарльз Марш описав першо­
го стегозавра як водного мешканця з горизонтальною лускою на спині,
яка формувала панцир на кшталт морської черепахи,
ф 1886 року італійський палеонтолог Бассані був упевнений, що вия­
вив неподалік Бесано залишки найдавнішої літаючої рептилії, і назвав
її трибелесодон. Пізніше з'ясувалося, що кілька кісток, які Бассані
сприйняв як довгі кістки кисті кінцівки, насправді були хребцями дов­
гої шиї таністрофеза, морської рептилії, про яку на той час уже було
відомо.

--------------------------------------------------------------- Д И Н О З А В Р И ------------------------

Еволюція
живих Істот
♦ Народження планети
Як УСЕ РОЗПОЧИНАЛОСЯ
Всесвіт, як вважають учені, виник унаслідок колосального вибу­
ху в космосі за мільйонні долі секунди. Вважають, що Великий
вибух стався 15 млрд років тому. Всесвіт негайно почав роз­
ширюватися за неймовірно високої температури в мільярди
мільярдів градусів, швидко збільшуючись у багато мільярдів
разів. Близько 9 млрд років тому із обертальної маси пилу й газу виникло наше Сонце (фото справа).
Поступово згустки газу, космічного пилу й часток, які оберталися довкола Сонця, ставали густішими,
щільнішими, і під дією гравітаційної сили важчі маси притягували легші. Відтак планети Сонячної системи
ставали кулеподібними. Це відбулося близько 5 млрд років тому. Планети продовжували обертатися до­
вкола Сонця, спершу притягуючи якомога більше «космічного матеріалу», а потім поступово «очищуючи
себе» від нього, для того щоб краще рухатися в просторі. Одразу після народження наша планета нага­
дувала рідку кулю, що обертається. Куля повільно охолоджувалася, і на її поверхні почала утворюватися
кора. Виверження вулканів, вогненні частки, що безперервно літали й падали, постійні вибухи, викликані
зіштовхуваннями з метеоритами, породили в атмосфері величезну кількість газів із сірки, метану та амо­
нію. Але Земля потребувала води, щоб могла виникнути хоча б якась форма життя.

♦ Перші форми життя в перших океанах
М

о л е к у л и о р г а н іч н о г о і к л іт и н н о г о п о х о д ж е н н я

Коли пара з газів конденсується у хмарах, починається дощ. Дощова вода була висококислотною
і, падаючи, заповню вала найглибші впадини нашої планети. Таким чином виникали моря й океани.
Ультрафіолетове проміння від Сонця атакувало молоду планету Землю. Нещадні грози викликали
повені в тих місцях, де Землю вражали удари блискавиць. Моря й океани отримували енергію від
блискавок та ультрафіолетового випромінювання, і тому саме вони стали колискою перших молекул
(часток живої клітини). Поступово їх ставало все більше й більше, вони притягувалися одна до одної.
Отак з'явилася перші клітини перших організмів (живих істот).

+ Від бактерій до хребетних
Еволюція ж и т т я

п ро сува ється

МАЛЕНЬКИМИ КРОКАМИ
Ф 3 м лрд 80 0 млн років тому з ’явилися бак­
терії

—

примітивні

організми

(живі

істоти).

У кожної бактерії була лише одна клітина, сере­
довищем їхнього проживання стали доісторич­
ні океани, води яких збагачувались метаном та
сіркою.

ф 2 м лрд років тому існувала група бактерій,
здатних здійснювати

фотосинтез

(поглинати

сонячну енергію). Із цієї групи виникли во­
дорості (як-от морські водорості), які в свою
чергу

почали

виробляти

кисень.

Водорості
• П е р ш и м и іс т о т а м и , я к і

дали початок мохам. Це були перші рослини на суші.
Ф 6 0 0 млн років тому з’явилися перші ознаки тваринного життя

при-

зм о гл и в и й т и з во д и , СТАЛИ
С К О Р П ІО Н И , д у ж е с х о ж і

мітивні організми, які зовні нагадували медуз і черв’яків.

н а тих, щ о п р о ж и ваю ть

ф Близько 530 млн років тому на Землі з’явилися комахи. Водночас

н а н а ш ій п л а н е т і с ь о г о д н і
(вгорі).

у воді зароджуються перші хребетні.

У сі хребетн і м а л и хребетн и й
сто вбур

І ч е р е п ( з л ів а ).

З о б р а ж е н н я з а к а м ’я н іл о с т і

ХТО ТАКІ ХРЕБЕТНІ

н а й д а в н іш о г о х р е б е т н о г о ,

ЗНАЙДЕНОГО н е ТАК ДАВНО
(у н и з у ).

Хребетні — це тварини, що мають хребетн и й стовбур. Міцний,
проте еластичний, бо складається з великої кількості хребців, кіс­
ток і хрящів (як наприклад в акул), він є надійною опо­
рою тулуба. Іще однією важливою функцією хребта
є захист найуразливіших органів тіла — нервової
системи, спинного мозку тварин. Хребетних поді­
ляють на п’ять класів: риби, амфібії, рептилії, птахи
й ссавці. Еволюцію хребетних можна простежити,
досліджуючи
копні рештки.

ви­

н е й м о в і р н о , а л е ...

Найдавніші хребетні були нещодавно виявлені
в горах Фліндерс Ренджерс у південній частині
Австралії. Ці істоти були довгими і, ймовірно,
жили 560 млн років тому.

З млрд 8 м л н років
т о м у з’я в и л и с я
ПЕРШІ БАКТЕРІЇ

2 МЛРД РОКІВ т о м у
з’я в и л и с я
ПЕРШІ ВОДОРОСТІ

6 0 0 МЛН РОКІВ т о м у
з ’я в и л и с я ПЕРШІ ФОРМИ
ТВАРИННОГО ж и т т я

5 3 0 м л н р оків т о м у
з’я в и л и с я
ПЕРШІ ХРЕБЕТНІ

Ц е й д о в г и й ц и к л в ід о б р а ж а є п е р іо д
часу
і

м іж в и н и к н е н н я м З е м л і

т и м , ч и м в о н а є с ь о г о д н і; т у т

п ерера хо вую тьс я о с н о вн і ета п и
р о з в и т к у , я к і с ф о р м у в а л и е в о л ю ц ію

ЖИТТЯ НА Н АШ ІЙ ПЛАНЕТІ.

ДИНОЗАВРИ

+ Риби завойовують суходіл
Від р и б

д о с с а в ц ів
© Першими рибами були агнати, клас безщелепних риб. їм на
зміну прийшли акантоди (колючкозубі) — риби, що мали
хребет, і плакодерми (панцирні) з головою та грудною кліт­
кою, вкритими кістковим панциром. Плакодерми започаткува­
ли хрящових риб (на кшталт сучасних акул, електричних скатів
химер) і костистих риб. До цієї групи належить більшість
сучасних риб.
За во ю ван н я Зем лі почалося 400 млн років тому, коли
у

р ипидистій,

групи

прісноводних

риб,

розвинулися

легені, які дозволяли їм дихати не лише у воді. Міцні
плавники рипидистій сприяли пересуванню топкими б о ­
лотами. П оступово плавники перетворю валися на ноги, і таким чином були
зроблені перші кроки на берегах океанів і річок. Н айдавніш ою ам ф іб ією є іх-

тіо сте га , яка сягала 1 м завдовжки, м ала короткі кінцівки і хвостовий
плавник. Зовні іхтіостеги були зовсім не схожі на сучасних амф ібій.
Другий

важливий етап еволю ції ам ф ібій зап очаткували

сейм ур ії.

Вони були схожі на присадкуватих, важких крокодилів, жили в кінці
палеозойської ери і поклали початок усім рептиліям. Плазуни пану­
вали на Зем лі багато м ільйонів років протягом
усієї м езозойської ери. Саме вони стали пред­
ками птахів і ссавців — сьогоднішніх волода­
рів планети.

С у ч а с н і р и б и м а ю т ь в н у т р іш н ій
к іс т к о в и й

скелет

(другий знімок з л і в а )

I ПОХОДЯТЬ ВІД ПЛАКОДЕРМІВ, ДОІСТОРИЧНИХ
М ін о г а в и к о р и с т о в у є с в ій б е з щ е л е п н и й
рот

я к п р и с о с к у (ф о т о у в е р х н ь о м у л ів о м у

к у т і с т о р ін к и ).
П л а к о д е р м и (п а н ц и р н і р и б и ) ж и л и

д о п о м о г о ю с и л ь н и х п л а в н и к ів (з н ім о к
у в е р х н ь о м у п р а в о м у к у т і с т о р ін к и ).
( д р у г и й з н і м о к в ід в е р х н ь о г о

ПРАВОГО КУТА СТОРІНКИ) ТА ЕЛЕКТРИЧНІ
СКАТИ (вгорі) є ХРЯЩОВИМИ РИБАМИ.

Це

ОЗНАЧАЄ, ЩО ЇХ Н ІЙ СКЕЛЕТ СКЛАДАЄТЬСЯ З
ХРЯЩІВ, А НЕ З КІСТОК.

Ця ЖАБА (знімок с п р а в а ) ПЕРЕБУВАЄ
у СВОЇЙ ОСТАННІЙ ФАЗІ РОЗВИТКУ.
Для ДИХАННЯ ЇЙ У Ж Е НЕ ПОТРІБНІ ЖАБРИ,
АЛЕ ХВІСТ ВОНА ЗБЕРЕГЛА, ЩОБ ПЛАВАТИ.

н а м о рсько м у д н і й п ересува ли ся з

Акули

РИБ, ЩО МАЛИ ЗОВНІШ НІЙ ПАНЦИР.

А м ф іб ії п о х о д я т ь в ід р и б , в о д а ї м ж и т т є в о

НЕОБХІДНА, ОСОБЛИВО ПІД ЧАС ЛИЧИНКОВОЇ
СТАДІЇ.
С а м е в ід а м ф іб ій , т а к и х я к с е й м у р ій
(з н ім о к

у п р а в о м у нижньому куті

с т о р ін к и

) , П ІШ Л И П ЕРШ І р е п т и л і ї .

♦ Тим часом усе змінюється
Як УТВОРИЛИСЯ МАТЕРИКИ
Формування

нових материків відбувається

ТЕТІС

не одразу. Спершу здіймається край одного

ПАНГЕЯ

майбутнього континенту, а край іншого —
провалюється під нього. Потім частина, що
піднялася, починає опускатися знов. Розко­
линою, що пролягла між майбутніми
материками, прокочуються морські

В

V

,:€

вали, утворюючи океанські про­
токи. У 1915 році німецький уче­
ний

Альфред

Вегенер

І

■
АФРИКА

розповів

про зрушення земної кори.

Він

з’ясував, що контури узбереж А ф ­

ЄВРАЗІЯ

ПІВНІЧНА
АМЕРИКА

ПІВДЕННА
АМЕРИКА

рики та Південної Америки можуть

АВСТРАЛІЇ

ідеально збігтися і що на сході й захо­
ді Атлантичного океану були знайдені схожі
закам ’янілості. Ці відкриття привели вченого до створення зна­
менитої теорії дрейфу материків, згідно з якою близько 200 млн років тому всі материки становили
цілісний простір суші, названий Пангеєю (гр. «уся земля»). Поступово протягом наступних мільйонів
років Пангея унаслідок зрушення земної кори та появи гігантських зигзагоподібних тріщин розколола­
ся на частини, які віддалялися одна від одної, доки не посіли те місце, яке вони займають і сьогодні.

•

♦ Етапи життя
Е ри

М о ж н а л е г к о п е р е к о н а т и с я в т о м у , щ о А ф р и к а і П ів д е н н а

А м е р и к а к о л и с ь в у л и є д и н и м м а с и в о м с у ш і, я к щ о с п р о б у в а т и
у я в н о ПОЄДНАТИ їх н а к а р т і світу.

т а п е р іо д и

Дослідження за к ам ’янілостей даю ть переконливі докази того, що еволюція Зем лі і всього життя
на планеті становила собою поступальний і складний процес. Це дало вченим підстави підрозді­
лити геологічний час на інтервали, ґрунтую чись на окремих біологічних або геологічних подіях,
які вплинули на розвиток Землі, як наприклад вимирання й поява нових видів. Розрізняють чо ­
тири основні стадії еволюції, що звуться ерами. Ери в свою чергу діляться на коротші проміжки
часу — періоди.

АРХЕОЗОЙ:
І НАЙДАВНІШІ
НАПЛАВНІ]
ФОРМИ ЖИТТЯ

1

Спочатку цю еру назвали «агоіс» — нежиттєвою, але
знайдені викопні рештки довели неточність цього тер­
міна. Насправді саме тоді зародилися перші форми

Д А ВН Я ФАУНА ЕД1АКАРИ
Близько 620 млн років тому, в кінці

С т р о м о л і т и ( в г о р і) є п р е д с т а в н и к а м и

археозойської ери, життя на Зем­

ФОРМИ ЖИТТЯ, Я КА в п е р ш е з ’я в и л а с я

лі вже проявлялося в різно­

в архео зо й ську

ЕРу.

З о бра ж ен н я ви ко п н о го за л и ш к у

манітних формах. У цьому

( з л ів а ) о р г а н із м у з а р х е о з о й с ь к о ї е р и ,

переконують осадові породи,

ви явл ен о го в

виявлені в містечку Едіакара

Е д і а к а р і , А в с т р а л ія .

на півдні Австралії. Тут були
знайдені закам’янілі залишки
та сліди організмів, що нага­
дували давніх медуз, ракопо­
дібних і морських черв’яків.

ТРИЛОБІТИ
Трилобіти — найдавніші з відомих створінь.
Не так давно було вивчено понад 10 тис. їх видів
різноманітних форм і розмірів. їхні закам’янілі

2

ПАЛЕОЗОЙ:
ЕРА ДАВНЬОГО ЖИТТЯ

В епоху палеозою
на Землі виникло
багато нових ви­
дів рослинного й
тваринного життя.
Тварини почали
заселяти сушу,
з'явилися перші
хребетні.

останки виявили у всіх куточках світу, але тільки
в гірських породах палеозойської ери. Трилобіти
були схожі як на ракоподібних (іцо мали тверді
панцири), так і на комах. Ці істоти отримали свою
назву через те, що їхній тулуб був захищений пан­
циром, поділеним на три частини. Завдяки своїй
особливості трилобіти могли у разі небезпеки згор­
татися в кульку Численні ноги дозволяли їм пересу­
ватися піщаним дном моря. Трилобітів вважають
одними з перших живих істот.

у КАРБОНОВИЙ ПЕРІОД УВЕСЬ ПРОСТІР СУХОДОЛУ ВКРИВАЛИ
ТРОПІЧНІ ЛІСИ З НЕЗЛІЧЕННИМИ КОМАХАМИ. Д Е Я К І З НИХ
ВИРОСТАЛИ ДО ВЕЛЕТЕНСЬКИХ РОЗМІРІВ, ЯК НАПРИКЛАД
БАБКА (ЗНІМОК ЗЛІВА). РОЗМАХ

ЇЇ КРИЛ

СЯГАВ

70

СМ.

Т р и л о б іт и (з н ім о к с п р а в а ) ж и л и в п а л е о з о й с ь к у еру.

Свою НАЗВУ вони о т р и м а л и

завд яки

тому, ЩО ЇХН ІЙ

ТУЛУБ Був РОЗДІЛЕНИЙ НА ТРИ ЧАСТИНИ.

ЕРА

Мезозой

Палеозой

Археозой

ПЕРІОД

мільйони
РОКІВ

Четвертинний

2

Третинний

65

Крейдяний

146

Юрський

208

Тріасовий

250

Перм

290

Карбон

362

Девон

408

Силур

439

Ордовик

510

Кембрій

550

Протерозой

1000

Архей

4560

З

МЕЗОЗОЙ:
ЕРА
ПЕРЕХІДНИХ
ФОРМ ж и т т я

У мезозойську еру зникло
багато видів, звільнивши
простір для нових. На по­
чатку цієї ери з’явилися
перші тварини й молюски,
зокрема амоніти. Мезозой
називають ерою рептилій,
бо тоді на Землі панували
динозаври. Вони володарю­
вали протягом усієї ери до
появи птахів і ссавців.

Г е о л о г і ч н і е р и (вгорі) розд ілені н а періоди. Їх с л ід ч и т а т и

знизу ВГОРУ, БО н а й д а в н іш і

гір ські п о р о д и з а л я г а ю т ь н и ж ч е від

п із н іш и х .
А м о н і т и (с п р а в а ) були м о р с ь к и м и м о л ю с к а м и з м у ш л я м и ,

п р и к р а ш е н и м и візе р ун к о м із в и т к ів с п ір а л і.

Ці м о л ю с к и

ви м ер ли

В К ІН Ц І МЕЗОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ РАЗОМ 13 ДИНОЗАВРАМИ.

Людство з ’я в и л о с я
б л и з ь к о 2 М ЛН РОКІВ
тому — ЧЕРЕЗ 60 МЛН

РОКІВ

ПІСЛЯ ЗН И КН ЕН Н Я д и н о завр ів!

Що таке еволюція?
Наслідок природного відбору
Щоб зрозуміти, що таке еволюція, уявімо величезне дерево, кожна гіл­
ка якого позначає один вид. Із кожної гілки бере початок багато ін­
ших гілок. Відтак ми отримали колосальну кількість особин, які живуть
на Землі сьогодні. Однак не всі гілки продовжують рости. Жива істо­
та схожа на гілку, яка може зав'янути й загинути, — є ймовірність того,
що вона не впорається з умовами довкілля, у яких народилася; але при
цьому вона може сприяти зародженню істоти, подібної до себе. Еволю­
ція (поява нових видів і зникнення старих) — це процес, який дотриму­
ється основного закону природи: тільки тим, хто адаптувався до умов
проживання і здатен боротися за своє життя, судилося вижити. Ті, хто
не пристосувався, вимирають. Природний відбір сприяє тим, хто наділе­
ний рисами, ідеальними для виживання в певних умовах довкілля, але,
на жаль, не тим, хто народився з рисами, зайвими для навколишнього
середовища. Отже, еволюція — це наслідок тривалого розвитку, здій­
снюваного шляхом природного відбору, що відбувався протягом мільйо­
нів років. У ході природного відбору виживають види, добре пристосо­
вані до різних умов клімату, у яких вони перебувають, але зникають ті,
хто не зміг адаптуватися до змін у навколишньому середовищі, які від­
буваються з плином часу.
У ході еволюції білі ведмеді набули ознак, які дозволяють
їм виживати в надзвичайно холодному кліматі, — товсте
хутро і підшкірний шар жиру. Хіба можна уявити ведмедя,
народженого на Північному полюсі, без хутра? Як може ця
тварина існувати в такому жорстокому холоді? Чи мала б
вона шанс на виживання, якби дитинчата з'являлися на світ
без хутра? Чи можливо, що ця ознака відтворюватиметься
в поколіннях доти, доки не народиться «голий білий вед­
мідь»? Найімовірніше, вирок природного відбору відібрав
би в «голого білого ведмедя» право на існування, бо він
не зміг би адаптуватися до умов надмірного холоду. Але
якби клімат змінився і Північний полюс перетворився б
на теплу місцину, «голий білий ведмідь» зміг би присто­
суватися до нового оточення, причому значно швидше,
аніж його попередник, «волохатий білий ведмідь». Відтак
із часом «волохатий білий ведмідь» поступився б місцем
«голому білому ведмедю».

Ж

у

\

' Л

\

А

о

С

П

>4 ' -

і

ЗгжгШіОЛосгі
п

р

' л

р

о

^

л

—

і

Що таке закам'янілість?
І Д

о к а з іс н у в а н н я ін ш о г о

с в іт у

Закам ’янілість — це останки давньої істоти. У минулому викопним залишком називали будь-яку
живу істоту, видобуту з земних надр. Сьогодні термін «закам’янілість» слід розуміти значно ширше:
закам ’янілість — це слід, залишений минулим життям на Землі, доказ того, що світ існував мільйони
років тому. Тварини й рослини, що зникли давним-давно (повністю або їхні окремі частини), пере­
творюються на закам ’янілості. Ними можуть стати не лише кістки та кістяки, але й відбитки слідів,
лігвиська тварин, гнізда, яйця і т.д. — фактично все, що лишили після себе як доказ свого існування
попередні форми життя. За ка м ’янілості — дуже цінне джерело інформації. Як, приміром, ми зм о ­
гли б з’ясувати, що динозаври існували, якби не були виявлені їхні закам ’янілі рештки?

Як

ВІДБУВАЄТЬСЯ ФОРМУВАННЯ

ЗАКАМ’ЯНІАОСТЕЙ?

1. Тіло д и н о з а в р а

о пускається на

д н о озера.
2. Із ч а с о м м ’я к і т к а н и н и
РОЗКЛАДАЮТЬСЯ АБО ПОЇДАЮТЬСЯ
ХИ Ж А КАМ И .

Кістяк ЗАМУЛЮЄТЬСЯ

Й УКРИВАЄТЬСЯ ПІСКОМ.
3. ІЗ РОКАМИ ТОВЩА ВІДКЛАДЕНЬ
з б іл ь ш у є т ь с я .

П іс о к і м ул

ПЕРЕТВОРЮЮТЬСЯ НА ГІРСЬКІ
ПОРОДИ, А СКЕЛЕТ ДИНОЗАВРА
ПІДДАЄТЬСЯ ПРОЦЕСУ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ
ТА ЗАКАМ’ЯН ІНН Я ВСЕРЕДИНІ ЦИХ
ГІРСЬКИХ ПОРІД.

4. За м іл ь й о н и

р оків з м ін ю ю т ь с я

у м о в и д о в к іл л я , п л а с т и гір ськ и х
порід р у й н у ю т ь с я вітр о м т а
ДОЩЕМ, о г о л ю ю ч и к іс т я к
д и н о зав р а , і він у ж е о т- о т
с т а н е щ а с л и в о ю з н а х ід к о ю
ПАЛЕОНТОЛОГІВ.

Закам'яніння — складний процес
« З а к а м ’я н і л і »

ф о рм и ж и т т я

З а к а м ’яніння останків рідко зустрічається в природі (більшість мертвих організмів не зберігається),
воно складається з етапів, кожен із яких становить собою складний хімічний або фізичний процес.
Ідеальною вважається така за кам ’янілість, коли рештки організму миттєво покриваються мулом,
піском чи іншими відкладеннями. Тоді легко можна визначити середовище проживання цього ор­
ганізму, особливо якщо це були доісторичні озера, моря, болота і великі річки. Чим більше на за­
гиблий організм впливає повітря, тим швидше він розкладається. Швидке «поховання» припиняє
доступ повітря до тіла, забезпечую чи відтак його цілісність. Окрім того, останки, зам уровані всере­
дині відкладень, стають неприступними для хижаків і потоків води. Згодом шари відкладень пере­
творю ються на гірські породи, що вибудовуються одна над одною, утворю ю чи товщу, яка вкриває
майбутні закам ’янілості. Ось чому знайти їх дуже складно. У процесі за кам ’яніння вода, проходячи
крізь гірську породу, просочується в рештки організмів, збагачуючи їх мінеральними солями. Цей
процес, названий мінералізацією, дуже важливий для збереження первісного вигляду, форми та
структури організму. М инуть мільйони років, поки залишки перетворяться на за кам ’янілості. По­
ступово вітер і дощ розмиваю ть шари гірських порід, оголюючи за кам ’янілий організм. Але вони
можуть швидко зруйнувати й за кам ’янілість, якщо, звісно ж, її не знайдуть палеонтологи.

«ЗОВНІШ НІЙ М АЛЮ НОК» І «ВНУТРІШ НЯ М ОДЕЛЬ»
У будь-якому організмі міцні тканини (панцир, кістяк і под.) зна­
чно краще зберігаються, ніж м’які. Іноді вода, просочуючись крізь
відкладення, може зруйнувати чи розчинити тверді
частини закам’янілості. Через це в скелястих ша­
рах лишається або відбиток зовнішнього контуру організму — «зовнішній малюнок», або

«Зовнішній М АЛЮ Н О К» ВИН ИКАЄ
ЛИШ Е ЗА ТИХ умов, КОЛИ
ПРОЦЕСУ ЗАКАМ’ЯН ІНН Я ЗАЗНАЄ

«внутрішня модель», що утворилася внаслідок
заповнення порожнин організму мінеральними
речовинами. «Зовнішній малюнок» і «внутрішня

ВІДБИТОК ДАВНЬОГО ОРГАНІЗМУ

модель» пові­

( в г о р і с п р а в а ); у н а с л ід о к

домляють ба-

ЗАМ ІЩ ЕННЯ ВНУТРІШ НІХ
М’ЯКИХ Т КА Н И Н СТВОРЮЄТЬСЯ
«ВНУТРІШ НЯ м о д е л ь »

(унизу

зл іва). П р и м ір о м , м о л ю с к и
(з о б р а ж е н н я с п р а в а ) і м о р с ьк і
зір ки (вгорі зл ів а ) п е р етв о р и л и ся
н а з а к а м ’я н іл о с т і я к « в н у т р іш н і
м од елі».

гато подробиць
про давню істоту,
наприклад «при­
краси» і будову мушлі.

Д И Н О ЗА ВРИ

дмзо г\'р>\ рослії
Що таке закам'янілість?
Д

о к а з іс н у в а н н я ін ш о г о

с в іт у

Закам ’янілість — це останки давньої істоти. У минулому викопним залишком називали будь-яку
живу істоту, видобуту з земних надр. Сьогодні термін «закам’янілість» слід розуміти значно ширше:
закам ’янілість — це слід, залишений минулим життям на Землі, доказ того, що світ існував мільйони
років тому. Тварини й рослини, що зникли давним-давно (повністю або їхні окремі частини), пере­
творюються на закам ’янілості. Ними можуть стати не лише кістки та кістяки, але й відбитки слідів,
лігвиська тварин, гнізда, яйця і т. д. — фактично все, що лишили після себе як доказ свого існування
попередні форми життя. За ка м ’янілості — дуже цінне джерело інформації. Як, приміром, ми зм о ­
гли б з’ясувати, що динозаври існували, якби не були виявлені їхні закам ’янілі рештки?

Як

в ід б у в а є т ь с я ф о р м у в а н н я

ЗАКАМ’ЯНІАОСТЕЙ?

1. ТіАО ДИНОЗАВРА ОПУСКАЄТЬСЯ НА
ДНО ОЗЕРА.

2. ІЗ

ЧАСОМ

м’які т к а н и н и

РОЗКЛАДАЮТЬСЯ АБО ПОЇДАЮТЬСЯ
хиж акам и.

Кістяк

зам улю ється

й у к р и в а є т ь с я п іс к о м .
3. ІЗ РОКАМИ т о в щ а в ід к л а д е н ь
з б іл ь ш у є т ь с я . П і с о к і

мул

п е р е тв о р ю ю ть с я н а гірські
ПОРОДИ, А с к е л е т д и н о з а в р а
п ід д а є т ь с я п р о ц е с у м ін е р а л із а ц ії
т а з а к а м ’я н ін н я всер ед ин і ц и х
ГІРСЬКИХ ПОРІД.
4.

З а м іл ь й о н и р оків з м ін ю ю т ь с я

умови ДОВКІЛЛЯ, ПЛАСТИ ГІРСЬКИХ
ПОРІД руйнуються ВІТРОМ ТА
ДОЩЕМ, оголюючи КІСТЯК
ДИНОЗАВРА. І ВІН У Ж Е ОТ-ОТ
СТАНЕ ЩАСЛИВОЮ ЗНАХІДКОЮ
ПАЛЕОНТОЛОГІВ.

ІДЕАЛЬН І З А К А М ’ЯНІЛОСТІ В КРИЗІ ТА БУРШТИНІ
Іноді закам’яніння зазнають і м’я кі тканини організмів. Доказом цього є виявлена
в сибірській кризі туша мамонта, яка збереглася повністю разом зі шкурою та хо­
ботом. А комахи лишаються в незмінному вигляді, застигаючи
в бурштині. Бурштин — красивий камінь медового кольо­
ру, який використовують у ювелірній справі.Фактично
він був колись м’якою й клейкою смолою, яка нако­
пичувалася на стовбурах дерев. За мільйони років
ця смола, потрапивши в надра землі, затверділа
і перетворилася на камінь.
• Бур ш ти н (з л ів а вгорі) — ц е з а к а м ’я н іл а
СМОЛА ХВОЙНИХ ДЕРЕВ. У ДАВНІ ЧАСИ ВОНА
ЗБИРАЛАСЯ НА СТОВБУРАХ ДЕРЕВ І СЛУЖИЛА
ПАСТКОЮ ДЛЯ КОМАХ ТА ІН Ш И Х ДРІБНИХ
с т в о р ін ь . Т а к о ж

у н і й могли з а в ’я з н у т и

ч а с т о ч к и рослин . У се, щ о п о тр ап л ял о
б смолу, зберігалося м іл ь й о н и років.
• Кістяк м а м о н т а (с п р а ва ), з н а й д е н и й
в ід е а л ь н о м у с т а н і.
• А н а т о м і я м а м о н т а (з л ів а

внизу) для н а с

н е секр ет з а в д я к и с и б ір с ь к ій кризі, я к а

тушу МАМОНТА РАЗОМ зі
шкурою ТА м’якими ЧАСТИНАМИ ТІЛА.

зберегла п о в н іс т ю

П

л а с т и г ір с ь к и х п о р і .

Уявіть собі,

що ми

піднімає­

мося на вершину гори. Наше
завдання

—

оглянути

пласти

осадових порід і закам’янілості,
що містяться в них. Унаслідок
досліджень ми зробили висно­
вок:

різні

лишків,
Для о с а д о в и х

шарах,
п о р ід (угорі

пр аво ї с т о р ін к и ) х арактерн а
б а г а т о ш а р о ва СТРУКТУРА.

вони містять
викопні р еш тки .

Д уж е часто

• К р а щ и м и зі з н а й д е н и х
з а к а м ’я н іл о с т е й в в а ж а ю т ь

види

викопних за­

що лежать у

нижніх

п овтор ю вати м уться

протягом кількох шарів, які за­
лягають вище, а потім зникнуть,
поступившись

місцем

іншим

закам’янілостям. У свою чергу,
ці закам’янілості

також

пере­

а м о н іт и (з н ім о к у формі

стануть з’являтися через кілька

квадрата, пр ава с т о р ін к а ),

пластів, розташованих вище, де

ОСКІЛЬКИ ЦІ іс т о т и з а з н а л и
ш вид кого проц есу
е в о л ю ц ії й ж и л и в багатьох
к у т о ч к а х Зе м л і.

можна зустріти вже інші види

ІДЕАЛЬНІ З А К А М ’ЯНІЛОСТІ В КРИЗІ ТА БУРШТИНІ
Іноді закам’яніння зазнають і м’які тканини організмів. Доказом цього є виявлена
в сибірській кризі туша мамонта, яка збереглася повністю разом зі шкурою та хо­
ботом. А комахи лишаються в незмінному вигляді, застигаючи
бурштині. Бурштин — красивий камінь медового кольо­
ру, який використовують у ювелірній справі. Фактично
він був колись м’якою й клейкою смолою, яка нако­
пичувалася на стовбурах дерев. За мільйони років
ця смола, потрапивши в надра землі, затверділа
і перетворилася на камінь.
Б ур ш ти н (зл іва вгорі) — ЦЕ з а к а м ’я н іл а
СМОЛА ХВОЙНИХ ДЕРЕВ.

У

давні ч а си вон а

ЗБИРАЛАСЯ НА СТОВБУРАХ ДЕРЕВ І СЛУЖИЛА
ПАСТКОЮ ДЛЯ КОМАХ ТА ІН Ш И Х ДРІБНИХ
с т в о р ін ь . Т а к о ж

у н ій м о г л и з а в ’я з н у т и

часточки ро сли н .

У с е , щ о п о тра п л ял о

В с м о л у , ЗБЕРІГАЛОСЯ МІЛЬЙОНИ РОКІВ.
К іс т я к м а м о н т а ( с п р а в а ), з н а й д е н и й
в ід е а л ь н о м у с т а н і.

А н а т о м ія м а м о н т а ( з л ів а в н и з у ) д л я н а с
Н Е СЕКРЕТ ЗАВДЯКИ СИБІРСЬКІЙ КРИЗІ, ЯКА
ЗБЕРЕГЛА ПОВНІСТЮ т у ш у МАМОНТА РАЗОМ ЗІ
ш к у р о ю ТА м ’я к и м и ЧАСТИНАМИ ТІЛА.

П

л а с т и г ір с ь к и х п о і

Уявіть

собі,

що ми

піднімає­

мося на вершину гори. Наше
завдання

—

оглянути

пласти

осадових порід і закам’янілості,
що містяться в них. Унаслідок
досліджень ми зробили висно­
вок:

різні

лишків,
шарах,
Д л я о с а д о в и х п о р ід (угорі
ПРАВОЇ СТОРІНКИ) ХАРАКТЕРНА
БАГАТОШАРОВА СТРУКТУРА.
Д у ж е ч а с т о в о н и м іс т я т ь
ВИКОПНІ РЕШТКИ.
• К р а щ и м и зі з н а й д е н и х
з а к а м ’я н іл о с т е й в в а ж а ю т ь

види

викопних за­

що лежать у

нижніх

п овтор ю вати м уться

протягом кількох шарів, які за­
лягають вище, а потім зникнуть,
поступившись

місцем

іншим

закам’янілостям. У свою чергу,
ці закам’янілості

також

пере­

а м о н іт и (з н ім о к у формі

стануть з’являтися через кілька

квадрата, п р ава с т о р ін к а ),

пластів, розташованих вище, де

ОСКІЛЬКИ ЦІ і с т о т и з а з н а л и
ш вид кого процесу
е в о л ю ц ії й ж и л и в багатьох
к у т о ч к а х Зе м л і.

можна зустріти вже інші види

►Де можна знайти закам'янілості
О

сад о ві п о ро д и

Не всі гірські породи містять за к а м ’янілі останки. Як правило, їх
можна виявити в осадових породах, які ф орм ую ться шляхом на­
копичення детриту (гравій, пісок та інші дрібні частки), що є, при­
міром, на морськом у дні. Поступово протягом мільйонів років детрит
накладається на гірську породу, усе глибше ховаючи рештки організмів
у своїй товщі. Різноманітні накопичення наш аровую ться одне за одним, ф о р ­
мую чи численні шари, і приблизно за 8 млн років ці нагромадження перетворюю ться на пласти
гірських порід. Гора з осадових порід характеризується своєю ш аровою структурою. Чим нижчі
пласти, тим вони давніші. Якби ми піднімалися на цю гору, нагорі ми б виявили найсучасніші.
З а к а м ’янілі залиш ки найнижчих шарів, звичайно ж, значно старші за ті, які були видобуті з пластів
біля вершини.

Як визначити вік
закамянілостей
«КЕРІВНІ ВИКОПНІ»
ТА РАДІОАКТИВНІСТЬ
решток. Вік гірських порід установлюється за остан­
ками організмів, які в них містяться. Викопні залишки
найнижчих шарів старші від тих, які лежать вище. Тому
палеонтолог порівнює вік закам’янілостей, ураховуючи
розташування знахідок. Однотипні закам’янілості, знай­
дені в різних районах, навіть дуже віддалених один від
одного, вказують на те, що гірські породи, у яких вони
залягають, були сформовані в один і той же час. Ви­
копні залишки організмів, які колись густо заселяли Землю, а потім дуже швидко змінили зовнішній вигляд
або вимерли, проте лишили свій слід на камінні, дозволяють нам дізнатися, як синхронно вони розвивалися,
попри те що були далеко один від одного. Це так звані «керівні викопні». Але як можна визначити, скільки
років тому жила істота, яка згодом перетворилася на закам’янілість? Сьогодні вчені можуть точно вирахувати
вік закам’янілості, вимірюючи рівень радіоактивності гірської породи, в якій вона збереглася. Деякі породи
містять радіоактивні елементи, так звані ізотопи, які змінюються через певний проміжок часу. Таким чином,
вимірюючи кількість радіоактивності в ізотопах, визначають вік породи і, отже, вік закам’янілостей, які в ній
збереглися. Саме завдяки цьому методу з’ясували, що сальтопозухус і ставрикозавр були примітивними ди­
нозаврами, бо їхні закам’янілі залишки виявили в гірських породах, які сформувалися 220 млн років тому.

Як виявити закам'янілості
Важка праця палеонтологів
Видобування викопних залишків із гірських порід — тяжка копітка пра­
ця. Розкопки — це тривалий і трудомісткий процес. Зазвичай минає кіль­
ка днів, а то й тижнів пошуків, перш ніж комусь пощастить помітити кіст­
ку, що стирчить із шару гірської породи. Її видобувають звідти з великою
обережністю. Зібрати кістяк динозавра в єдине ціле непросто. Не всі
кістки збереглися, чимало розсипалося на дрібні шматочки. їх доводить­
ся скрупульозно підбирати одну до одної. У своїй праці па­
леонтологи використовують різноманітні інструменти.
Шари над скелетом знімають кайлами й лопатками.
Чим ближче до знахідки, тим «тонші» інструмен­
ти: геологічні молотки та зубила, а для м'яких
і крихких порід використовують щітки.
Наступний етап — підготовка кожного ви­
копного залишку до максимально безпечного
транспортування. Як правило, цінну знахідку
вгортають у бинти, смужки паперу або шматки
тканини, змочені у гіпсі. Висихаючи, гіпс створює
довкола останків міцний чохол — «корсет», як на­
зивають його палеонтологи. Закам'янілість у «корсеті»
переправляють до музею, де починається підготовчий етап. Знахідку ре­
тельно очищають від породи і дбайливо обробляють із допомогою всіх
можливих інструментів — свердел, сталевих наконечників, скальпелів,
найтонших голок та розпилювачів повітря й піску для обережнішого ви­
добування. Іноді використовують кислоту, щоб розчинити породу довко­
ла закам'янілості. Далі дослідники скрупульозно підбирають видобуті
частини останків. Може скластися враження, що вчені збирають мозаїку.
Відсутні фрагменти реконструюють із пластмаси. Потім викопні решт­
ки заносять до каталога, класифікують і детально описують. Лише про­
йшовши весь цей складний і довгий шлях, закам'янілість стає частиною
музейної колекції, де вона виставлятиметься на огляд відвідувачів.

іЯК&'Л ЯНІІЛССіН

Динозаври та їхні
закам'янілості
Історії, що їх розповіли давні останки
Які з а к а м ’я н і л о с т і

л и ш и л и с я п і с л я д и н о з а в р ів

Кістки, зуби, кігті, відбитки ступень і шкіри, пір’я, яйця та гнізда, ем бріони... Це ще не повний
перелік за к ам ’янілостей, що лишилися після динозаврів. Кожен пункт із цього списку є безцін­
ним дж ерелом інф орм ац ії, якщо знайдені залиш ки добре збереглися.
Кістки. Із усіх знайдених викопних залишків найчастіше трапляються кістки. Процес закам ’яніння най­
ліпше відбувається з міцними тканинами організму. Якщо кістка добре збереглася, вона може пере­
дати нам багато інформації: повідомити про розмір і структуру повного скелета динозавра. Уважно
оглянувши кістку, палеонтологи можуть зрозуміти, як м ’язи приєднувалися до кісток, а потім відтвори­
ти м ’язи довкола кістяка, щоб отримати прижиттєвий вигляд тварини.
Кістку динозавра дуже легко впізнати завдяки її пористій структурі.
Вона складається з послідовно розміщених пор та маленьких кана­
лів. За життя тварини ці канали постачали кров’ю кісткову ткани­
ну, для того щоб живі кістки, як і інші частини організму, належ­
но живилися. Пористі структури кісток динозаврів та ссавців
дуже схожі, але ж ссавці — теплокровні тва­
рини. Багато вчених вважають, що цю
спільну рису можна взяти за основу теорії про те,
що динозаври також були теплокровними.
^

Видимі сліди від зубів на кістці вказують
на те, що найімовірніше динозавр був хижа­
ком (мисливцем). На кістці м а д ж у н г а т о л а ,
м ’ясоїдного динозавра із Мадагаскару, ви-

явили сліди від зубів іншого маджунгатола
типовий випадок канібалізму в динозаврів!

К о л и в ід н о в л е н о б і л ь ш і с т ь к і с т о к , м о ж і -іл

ЩОБ ХАПАТИ Й РОЗДИРАТИ ЗДОБИЧ (СПРАВА

РЕКОНСТРУЮВАТИ КІСТЯК ТВАРИНИ (ЗЛІВА).

ВГОРІ, ВЕРХНЄ з о б р а ж е н н я ).

К іг т і м ’я с о ї д н и х д и н о з а в р ів б у л и

У м ’я с о їд н и х ДИНОЗАВРІВ б у л и РІЗНОМАНІТНІ

ЗАГОСТРЕНИМИ Й ЗАГНУТИМ И ДОСЕРЕДИНИ,

фо рм и

с т іп . Н а п р и к л а д , г а д р о з а в р и м а л и

СТОПИ, СХОЖІ НА КОПИТА (СПРАВА ВНИ Зу), —
ІДЕАЛЬНІ ДЛЯ Бігу.

56

Я К СЛІДИ М ОЖ УТЬ ПЕРЕТВОРИТИСЯ
НА З А К А М ’ЯНІЛОСТІ?
Д ва способи зак ам ’я н ін н я слідів
1. Мул або пісок, де був залишений слід, висихали на сон­
ці. Потім морська хвиля заповнювала заглиблення ін­

Кігті. Гострі й загнуті кігті вказую ть на те, що

шим шаром піску або мулу, вкриваючи відбиток і відтак

динозавр був хижаком і використовував їх як

убезпечуючи його від руйнації.

знаряддя під час атаки. Кігті у ф орм і копит

2. Стопа тварини провалювалася в м’який шар землі і за­

належали динозавру, якому треба було біга­

лишала слід у найтвердішому місці. У цьому разі відпа­

ти. Сильний кіготь на першому пальці «руки»

дала потреба у нових шарах відкладень для забезпечен­

м’ясоїдного динозавра свідчить про те, що та­

ня збереження відбитку.

ким чином істота захищ алася від хижаків, а та­
кож могла розкопувати землю , найімовірніше
для того, щоб відкопувати корінці для їжі.

Роги, панцир, шипи переважно використовува­
лися як зброя для захисту, хоча вони могли зна­
добитися й для іншого. Приміром, було виявлено,
що стегозавр мав на спині гострі пластини, прони­
зані густою мережею кровоносних судин. Можна
зробити висновок, що пластини не лише допома­
гали тварині оборонятися, але і могли використо­
вуватися для зігрівання (як сонячні батареї) або
для охолодження. Чотири гострі шипи на хвості
стегозавра утримували хижаків на відстані.

• СтИРАКОЗАВР (ЗЛІВА ВГОРі) БОРОНИВСЯ

* Н А В ІТ Ь ІЗ ЗАКАМ ’ЯНІЛОГО СЛІДУ

з д о п о м о г о ю ч и с л е н н и х рогів. В е л и ч е з н и й

(вгорі) м о ж н а в и д о б у т и ч и м а л о

к іс т к о в и й ко м ір с л у ж и в й о м у д о д а т к о в и м

інф ор м ац ії.

ЗАСОБОМ ЗАХИСТУ ВІД ВОРОГІВ.

Які ЗАКАМ ’Я Н ІЛ О С Т І

Л И Ш И Л И С Я П ІС Л Я Д И Н О ЗА ВРІВ (іпродовження.)

н е й м о в ір н о

,

а л е ...

Не так давно був знайдений найбільший закам’янілий
слід, іцо сягав майже 1,25 м завдовжки. Він нале­
жав рослиноїдному зауроподу. Найбільший трипа­
лий слід м’ясоїдного динозавра довжиною 85 см був
полишений т ир а н о за в р о м рексом . Найдовший
у світі слід, що складався із закам’янілих відбитків,
покривав відстань довжиною 311 м. Це були послі­
довно розташовані один перед одним відбитки лівої
та правої стіп динозавра-хижака — слід із юрського
СЛІДИ.

Багато

ХТО

3

нас

КОЛИСЬ

н ам агалися

періоду, знайдений уТуркменистані,

вА зії,

з’ясувати, кому належать сліди на снігу — птахові,
невеликом у ссавцю або іншим твари н ам . Так само
як подібні сліди, з а к а м ’янілі відбитки даю ть нам

відповіді на багато запитань. Хто

Якою була вага д и но завр а? Був він двоногим чи

чотирино

їх

лиш ив?

гим? Як він п ер есувався? Був сам ітником чи жив у стаді? Чи
жили поряд із ним інші тварини? Бігав він чи ходив? Яка
його ш видкість?
У Техасі розкопали слід із з а к а м ’янілих відбитків, вік я к о ­
го — близько 110 млн років. Слід був залиш ений одним із
найш видш их д инозаврів. Після огляду знахідки вчені зр о ­
били висновок, що тварина могла розвинути ш видкість до
40 км /год. Це був м ’ясоїдний теропод середніх розм ірів. Іще
один слід, знайдений у Болівії, довів, що середня ш видкість
д инозавра, одягнутого в панцир, становила 11 км/год. Цілком
імовірно, що гранична ш видкість великих зауроподів, таких як
стегозаври і цератопси, не п ер еви щ увала 30 км/год. З а к а м ’яні
сліди м ’ясоїдних динозаврів, схожих на п л а т е о за в р а , показали,
що ці тварини опиралися на зем л ю лиш е тр ьо м а пальцями,

Нодозавр ( у г о р і )

м ав

КОРОТКІ МАСИВНІ

НОГИ, ЩО Н Е ДАВАЛО ЙОМУ ЗМОГИ
ШВИДКО ПЕРЕСУВАТИСЯ, ЗАТЕ ВІН МІГ
ДОЛАТИ ДОВГІ ВІДСТАНІ.

Г а а і м ш (унизу) МАВ ДОВГІ СТРУНКІ
ноги. М о ж л и в о , був о д н и м із
н а й ш в и д ш и х д и н о зав р ів. Вивчивши
структуру його кігтів , у ч е н і

його ШВИДКІСТЬ
56 км/год.

ВИЗНАЧИЛИ, щ о
ДОСЯГАТИ

МОГЛА

бігаючи на двох ногах, а під час неспіш ної ходи на чотирьох кінцівках усі п’ять пальців то р ка л и ­
ся зем лі. Н изка слідів, виявлених у том у ж Техасі, розповіла нам захо п лю ю чу історію.
Апатозавр вагою 30-40 т був атакований м ’ясоїдним д и нозавр ом , вага якого становила всього
лиш е 1 чи 2 т. Сперш у два їхні сліди перепліталися, але потім ланцю жок слідів хижака ур вався.
М ож ливо, атакую чи, м ’ясоїдний динозавр підстрибнув, н ам агаю чись запустити пазурі в бік тр а­
воїдного, який у свою чергу сп р о бував у стрибку скинути нападника. Що ж усе-таки трапилося,
ми ніколи не д ізнаєм ося.

Ноги. Зовніш ній вигляд ніг може багато чого розповісти про д и­
нозаврів. Довгі й стрункі — напевне, це був гарний бігун. Корот­
кі і масивні — отже, тварина була повільною і з важ кою ходою.

Очі. Розташ уван н я очей на черепі є джерелом цікавої інф орм ації.
У м ’ясоїдного д и но завр а очі були розташ овані спереду, що д авало
йому зм о гу легко вполю вати здобич. М аб уть, величезний к а р н о за в р
був неабияким м исливцем . Дещ о опуклі очі, які дивилися безп о се­
редньо вперед, нагородили його бін о кулярн им зо р о м — здатністю
бачити як справа, так і зл іва (як і в людини). Такий зір допом агав д и ­
нозаврові з великою точністю визначати відстань. Очі по боках черепа
характерні для рослиноїдних д инозаврів. Вони давали зм о гу оглядати
ш ирокий простір і негайно виявити наближення хижаків.

Ш кір а. Велику втіху палеонтологам приносить виявлена ш кіра д и но­
заврів. Такі знахідки дуже рідкісні, оскільки ш кіра зазви чай р о зкл а­
дається до повного заверш ен н я процесу з а к а м ’яніння. Д ослідж ення
смужки шкіри ан кіл о завр а показало, що ці динозаври мали броню
(панцир) із кісткових пластин. У м ить небезпе^

ки при зустрічі з хижаком тварина припада­
ла до зем лі, щоб опинитися під захистом
міцного, важкого панцира, як і черепаха.
Інші вдалі знахідки розповіли нам, що внутріш ня поверхня ш кі­

Ж

ри гадрозаврів (качконосих д и но завр ів) склад алася з м аленьких

►►

В е л и к і р о зм іщ е н і спер еду о чі
троо до н а

(с п р а в а вгорі) р азом із

чудово РОЗВИНЕНИМ мозком
ЗРОБИЛИ його РОЗУМНИМ І ВПРАВНИМ
його

МИСЛИВЦЕМ.

Т о в с т а м іц н а ш к ір а га д р о за в р а

у КАМАРАЗАВРА (СПРАВА ВНИ ЗУ)

( з л ів а в н и з у ) МАЛА ТРУБЧАСТУ

ОЧІ РОЗМІЩУВАЛИСЯ ОБАБІЧ ЧЕРЕПА.

с тр у к ту р у .

Ц е д о зво л ял о й о м у к о н т ро л ю в а т и
ОБШИРНІ ТЕРИТОРІЇ Й ПОМІЧАТИ
Н АБЛИЖ ЕН НЯ х и ж а к а .

Які ЗА КА М ’Я Н ІЛ О С Т І

Л И Ш И Л И С Я П ІС Л Я ДИ Н О ЗА ВРІВ

(пр од овж ення;

тр убо к досить п равильної ф орм и, але різних за розм ірам и залеж н о від
розташ уван н я на тілі. Н айбільш і трубки м істилися на животі й під хвос­
том. Товста ш кіра служ ила їм захистом від укусів великих і м алих хи­
ж аків. Ш кіра к о р и т о за в р а була вкрита кістковим и пластинами круглої,
о вал ьн о ї або квадратної ф орм и. Розмір кожної пластини — З с м .

П ір ’я. Н едавно виявлені в Китаї останки ди нозавр ів свідчать про те, що
за життя деякі з цих тварин мали покрив із пір’я, а інші — із ш овковисто ­
го волосся, яке нагадувало пір’я. Ці знахідки дозволили висунути теорію
про те, що динозаври були предками птахів. А оскільки птахи — час­
тина групи динозаврів, то динозаври могли бути рептиліями. Спершу
пір’я допом агало д и нозавр ові приваблю вати до себе у ва гу самиці під
час ш лю бного сезону й захищ ати своїх дитинчат. Із часом оперення
допомогло йому навчитися літати.
Структура, схожа на волосся. П си тако завр , знайдений у М онголії, мав
чудернацькі жорсткі ниткові утворення на хвості, які нагадували волос­
ся. На сьогодні цей унікальний екзем пляр до кінця ще не досліджений
палеонтологами. М ож ливо, в м ай бутн ьом у нас очікує багато сюрпризів!

В н утр іш н і о р ган и . Через свою крихку структур у внутріш ні органи дуже
рідко зберігаю ться, том у якщо подібна знахідка по­
трапляє в руки палеонтологів,
то це дійсно велика подія! Такі
випадки траплялися в Італії, де
був знайдений динозавр із уц іл і­
лими

внутріш нім и

органами.

Палеонтологи

назвали його «циро», а справжнє його ім ’я —
сц ипіонікс.

З у б и . Із допом огою зубів найпростіш е вста­
новити, чим хар чувався динозавр. Якщ о є ікла

З а к а м ’я н іл і о с т а н к и с и н о з а в р о п т е р и к с а
(зліва вгорі) ч іт к о в к а з у ю т ь
н а п р и с у т н іс т ь п р и м іт и в н о г о пір’я,
довгого Й ТОНКОГО, СХОЖОГО НА ВОЛОССЯ.
Х о ч а д и н о з а в р и з ’я в и л и с я з н а ч н о
РАНІШЕ, Н ІЖ ПТАХИ, Я К, НАПРИКЛАД, ЦЕЙ

(унизу),
м’ясоїдні д и н о з а в р и , м о ж л и в о , м а л и
п о к р и в , який н а г а д у в а в в о л о с с я а б о

м а л е н ьк и й пситакозавр

п р и м іт и в н е гіір’я.

• Тиранозавр м а в величезні зуби (зліва і-іа

61), КОЖЕН із ЯКИХ СЯГАВ 18 см у довжину.
Вони були н а д ій н о укріплені н а щ елепах
довгими й с и л ь н и м и коренями. З азубрені

С.

З а к а м ’я н іл і р е ш тк и м а л е н ь к о г о
с ц и п ю н ік с а (зл іва вгорі н а с.

з м ’я к и м и т к а н и н а м и , к и ш е ч н и к о м ,
з б е р е г л и с я в ід е а л ь н о м у с т а н і .

61), укупі

ДИНОЗАВРИ В ЄВРОПІ
Неподалік Алтамури (Італія) виявили близько ЗО тис. слідів розмірами від
10 до 40 см. Вони належали шестиметровим динозаврам, що важили близь­
ко 1,5 т. Інші сліди були знайдені в Ріойї (Іспанія), Мюнхігугені (Німеччина),

ш

Галінхі (Португалія) та Ардлі (Англія). Найдавніші закам’янілі сліди знайшли
на острові Байт (південь Англії). Ці сліди залишили гіпсилоф одони та ігу-

!х'! V-

анодони. Завдяки відкриттю, зробленому в 1878 році бельгійським ученим
Берніссартом, стало відомо, що ігуанодони жили й пересувалися великими
стадами. Одного разу на острові вуглекопи опинилися в лабіринті з кістяків
ігуанодонів. Було відновлено понад 30 повних скелетів. Іще один численний
вид динозаврів, який був широко розповсюджений у Європі поряд з ігуанодонами, — платеозаври. їхні скелети розкопали в понад 50 місцях. В одному
лише Троссінгені (Німеччина) знайшли сотні кістяків.

для роздирання здобичі, то це був м ’ясоїдний динозавр.

ЗАБАРВЛ ЕНН Я ДИНОЗАВРІВ

Гострі зуби ал о завр а легко входили в плоть жертви, а їхні
вигострені зазубр ен і краї, як у ножа для розтину м ’яса,

На жаль, закам’янілі останки не дають ніяких

прогризали найтовстіш у шкіру. Зуби були загнуті д о сер е­

підказок щодо забарвлення динозаврів. Кольо­

дини, що у м о ж л и вл ю вал о захоплення й утр и м уван н я зд о ­
бичі, не лиш аю чи анінайм енш ого ш ансу на втечу. Зуби, що
нагадували жорна для розтирання, належали м ’ясоїд ном у
динозавру. Кам ар азавр , наприклад, м ав великі міцні зуби,
здатні злам ати будь-яку гілку. Качконосі динозаври ви р із­

ри не зберігаються в закам’янілому стані, а ко­
лір закам’янілості залежить від типу мінералу,
який замінив частини тіла під час процесу
закам’яніння, або від забарвлення гірської по­
роди, що замурувала рештки. Отже, нам ніко­
ли не судилося дізнатися, якого кольору були

нялися величезною кількістю зубів, р о зм іщ е­

динозаври. Навіть наша уява не в змозі нам

них у п’ять-шість рядів, кожний легко міг

посприяти, бо ж природа така непередбачу-

перем елю вати

найжорсткіш і

рослини

на порошок.

вана! Приміром, уявімо, що одного разу зебра
зникне, і палеонтолог майбутнього виявить її

В м іст ш л ун ка. Щ об з ’ясувати, чим го­

закам’янілий кістяк. Чи зможе йому спасти

д увалася тварина, необхідно д ізн ати ­

на думку, що ця істота за життя мала чорні та

ся про різні аспекти її життя — місце
проживання, спосіб життя. У рідкісних
випадках

з а к а м ’яніння

зазн ає

вміст

►►

КРАЇ ЗУБІВ НАГАДУЮТЬ ЛЕЗО НОЖА.

СТОСУЄТЬСЯ ЗАБАРВЛЕННЯ

Го с т р і й м і ц н о з а к р і п л е н і н а щ е л е п а х

ТВАРИН. ІМОВІРНО,

ДВОКОРЕНЕВІ ЗУБИ ТРИЦЕРАТОПСА

ДИНОЗАВРИ, ЯК І ЗЕБРА

ід е а л ь н о г о д и л и с я д л я в и с м и к у в а н н я

(СПРАВА НА с т о р ін ц і ), МАЛИ

р о с л и н із з е м л і .

ЯКІСЬ ОСОБЛИВІ КОЛЬОРИ

ін о д і п р и р о д а п о в о д и т ь с я

АБО МАЛЮНОК, ЯКІ ТЕПЕР

НЕПЕРЕДБАЧУВАНО, ОСОБЛИВО ЯКЩ О ЦЕ

НЕМОЖЛИВО Й у я в и т и .

білі смуги?

Д о в г а т о н к а морда
й гострі, тр о х и від то чен і

зуви дозволяють д у м а т и ,

що

БАРІОНІКС ХАРЧУВАВСЯ РИБОЮ.
Ц е й ф а к т п ід т в е р д ж у ю т ь
ЗНАЙДЕНІ В ЙОГО ш л у н к у
МАЛЕНЬКІ л у с о ч к и .

Які ЗАКАМ ’Я Н ІЛ О С Т І

Л И Ш И Л И С Я П ІС Л Я Д И Н О ЗА ВРІВ

(п р о а о в ж е н ш )

СЦИПЮНІКС САМ НІТСЬКИЙ
Ім’я цього крихітного динозавра означає «кіготь» (зсіріо), знайдений
у Самніо — італійській області. Сципіонікс був відкритий у 1993 році
в П ’єтрарорії (південь Італії). Цей динозавр жив у крейдяному пері­
оді близько 113 млн років тому. Він — родич двоногого коелурозавр а, чиї гострі кігті були 50 см завдовжки, а в дорослої особини сяга­
ли й 1,5 м. Знахідка стала унікальною з багатьох причин: по-перше,
останки ідеально збереглися, закам’янілість була цілісним організмом
динозавра, окрім того, це був той рідкісний випадок, коли знайшли
карликового динозавра; по-друге, що ще важливіше, уперше виявили
закам’янілість із чітко вираженою м’якою тканиною. М’язи, зокрема
грудні, трахея і кишечник прекрасно збереглися.

ш лунка д и нозавр а — його остання порція їжі перед заги ­
беллю . За вд яки цьому ми м ожемо встановити його раціон
харчування. Було виявлено, що е д м о н то за в р (качконосий
динозавр) х арчувався корою дерев, соснами й сосновими
голками; компсогнатус ловив ящ ірок; баріонікс їв рибу; цел о ф із и с (ун и зу) міг бути канібалом . Д о ка зо м цього служив
той факт, що в скелетах деяких дорослих особин виявили кістки дитинчат того ж виду.

Гастр о л іти . Так називається м ален ьке каміння, яке зако втує м ’ясоїдний динозавр. Вони д о п о м а­
гали тварині перетравлю вати їжу, точнісінько так само, як дрібні камінці — сучасним курчатам.
Великі кількості гладких і блискучих гастролітів знайш ли всередині двох кістяків пситакозавра,
м аленького д и нозавр а М онголії. Його паща нагадувала д зьоб папуги, що також підтверджує та­
кий тип раціону.

Ек ск р ем е н ти .

Багато чого про раціон хар чуван ня

даю ть з а к а м ’янілі екскрем енти
З-поміж

них

м ожна

р о зп о ві­

(угорі п раво ї сторінки).

розпізнати

ф рагм енти

кісток,

рослин та інших залиш ків, які д о ­
зв о л яю ть

установити,

що

сл у­

жило тварині кормом. В екскр е­
ментах,

залиш ених

д и но завр ом ,

схожим

м ’ясоїдним
на велоце-

раптора, виявили останки ящ ірки. А в екскрем ентах

М

аля

с ц и п іо н ік с а

( л ів а

с т о р ін к а у го р і )

МАЛО ГОЛОВУ
ТА ОЧІ, ЯКІ БУЛИ

качконосих д и но завр ів — різні частини рослин.
Н айбільш і

з а к а м ’янілості

такого

роду

НЕПРОПОРЦІЙНО

зн а­

ВЕЛИКИМИ

йшли в Канаді — довж иною 44 см, о б ’єм ом

ПОРІВНЯНО з

2,5л.

РЕШТОЮ ТУЛУБА,

Усі

докази

свідчать,

АЛЕ ЛУЖЕ

що ці екскрем енти лиш ив

МАЛЕНЬКУ ГІАЩУ.

один із ти р ан о за вр ів рек-

Н а в іт ь

сів

ЕКСКРЕМЕНТИ

крейдяного

Усередині були
маси —

періоду.
рештки

ф рагм енти

( з л ів а ) м о ж у т ь

густої

ЗАЗНАВАТИ

ретельно п р о ­

ПРОЦЕСУ

жованих і подрібнених кісток, ім овірно, дитинчати травоїдного динозавра.

Гн ізд а, яйця, ем б р іо н и . За вд яки знайденим з а к а м ’янілим екзе м п л яр ам

з а к а м ’я н і н н я

I НАДАВАТИ
ПАЛЕОНТОЛОГАМ

ми знаємо, що динозаври, так само як і рептилії та птахи, відклад али яйця

то чн у

в гніздах на зем лі. М іцна ш каралуп а із ш арів різних м інеральних речовин

ІНФОРМАЦІЮ

захищ ала ем бріон усередині яйця і, окрім того, допом агала зберегти яйце

ПРО РАЦІОН
ДИНОЗАВРІВ.

в з а к а м ’ян іло м у стані. У всьом у світі нараховується понад 200 місць (най­

Д и н о за ври

більш відомі розташ овані в Америці, Франції, М о нго лії та Китаї), де були

БУДУВАЛИ ГНІЗДА

знайдені яйця динозаврів. Вони леж али в гніздах, а всередині них — скеле­
ти динозавриків. Виявили також і викопні рештки ем бріонів. Л иш е вони дали
зм огу з ’ясувати, який д инозавр відклав яйце. Аналіз кісток дитинчат — іще
одне джерело інф орм ації. Установлено, що довжина новонародженого май а з а в р а становила тільки 30 см , бо його ніжки остаточно не сф о р м ували ся.
На перш ому етапі він не міг покинути гніздо, бо цілком і повністю зал еж ав
В ІД

батьків, ЯК І ЙОГО захищ али І

З а б е З П е ^ / я д пм

«малю к» троодона од разу ж після на­
родження був сильним, добре сф о р ­
м ован и м і абсолю тно самостійним .
Д инозаври
і

птахи.

гніздилися
їхні

гнізда

так
були

само,

як

зазви чай

овальн и м и або круглими. Самиця ди­
нозавра, як правило, від клад ала бага­
то яєць. Яйце д и но завр а чим але, але
не настільки, як може зд аватися (най­
більш е зі знайдених яєць
завд овж ки

25-30 см,

виявилося

це трохи

б іл ь­

ше за яйце страуса). Пори ш каралупи

►►

РПЛПШ

тд ї ж р ю

Апр

гк я ж ім п

НА ЗЕМЛІ ( у н и з у ),
ТАК САМО ЯК
І ДЕЯКІ З СУЧАСНИХ
ПТАХІВ.

Які ЗА КА М ’ЯН ІЛ О С ТІ

Л И Ш И Л И С Я П ІС Л Я ДИ Н О ЗА ВРІВ

(п р од о в ж е н ш )

надто великого яйця не змогли б пропустити достатньо кисню для розвитку ем бріона. З о в ­
нішній вигляд, розміри та кількість яєць в одній кладці тих чи інших видів ди нозавр ів різни­
лися. Д рібні хижаки, такі як троодон, відкладали в одному гнізді 22 о вальних яйця довжиною
9 см. Яйце а н к іл о з а в р а було циліндричної ф орм и 2 0 см завдовж ки. Яйце гадрозавра теж сяга­
ло 20 см, але було кулеподібним, дещо витягнутим . їхні гнізда були круглими, р о зм іщ увал и ­
ся групами, близько одне до одного — на відстані, що д о р івн ю вал а довжині однієї дорослої
особини (щоб ходити між клад кам и, не давлячи яйця). У штаті М онтана, СШ А, знайш ли гніздо
д іам етр ом 2 м та глибиною 75 см. У ньом у виявили розбиту ш каралуп у та останки 15 м алят
гадрозаврів. Цей вид гад розавра назвали м ай азавр о м («динозавр — дбайли ва мати»). Отже,
був зроблений висновок, що батьки п іклували ся про новонароджених. У М о нго лії знайш ли
вирвоподібні гнізда протоцератопсів, у яких яйця ро зм іщ ували ся по колу. Відклавш и яйця,
самиця прикривала їх зем л ею й рослинами (як крокодили та птахи, що гніздяться на зем лі),
щоб захистити дитинчат до народження. Той факт, що останки молодих і дорослих особин ви­
явлені поряд, засвідчує, що вони жили групами. В Аргентині є місце, яке н азиваю ть Аука Магуево (на м ісцевом у діалекті означає «багато яєць»), де були знайдені тисячі гнізд. Усі яйця в них
були круглими, кожне д іам етр ом 15 см. У деяких із них виявили ф рагм енти кісток зародків,
які допомогли вивчити зовніш ній вигляд новонароджених зауроподів. Пощ астило ще на одну
ди во ви ж н у знахідку — кістку, укр и ту крихітними п рям окутним и лусочкам и : перша зі зн ай д е­
них з а к а м ’янілостей ш кіряного покриву ем бр іон а динозавра! У цьом у ж районі знайш ли вели ­
ку кількість кількаш арови х гнізд — розміщ ених одне над одним. Цим підтверджується теорія
про те, що д инозаври поверталися для відкладання яєць в одне й те саме місце.

• З а к а м ’я н і л е я й ц е
ДИНОЗАВРА (ЗЛІВА).
• Д и н о завр — д бай ли ва
МАТИ (Н А ПРАВІЙ СТОРІНЦІ).

Дивовижна історія овіраптора
Іще кілька років тому палеонтологи були переконані, що овіраптор
годувався яйцями. Такий висновок базувався на тому, що його скелет
знайшли біля кладки, а його гачкуватий дзьоб і лапи з кігтями, зда­
валося, були пристосовані до такого раціону. Тому динозавр і отри­
мав назву овіраптор — «викрадач яєць». Нині, після того як з'явилися
нові знахідки, ми зовсім по-іншому оцінюємо цього динозавра. Не­
давні дослідження засвідчили, що яйця, знайдені біля скелета ові­
раптора, містили ембріони того ж самого виду. Положення дорослої

особини і припущення про те, що ці динозаври мали пір'я, утверджує
в думці, що овіраптор не крав яйця, а, навпаки, висиджував та обері­
гав їх, можливо, відчуваючи наближення смерчу. Цілком імовірно, що
цей смерч здійняв смертоносну піщану бурю, яка миттєво накрила со­
бою все довкола.
Овіраптор був кровожерливим хижаком, але для своїх яєць — пильним
охоронцем.

♦ 165 млн років динозаври були володарями світу!
Д и н о з а в р и ж и л и н а н а ш і й п л а н е т і в п е р іо д м і ж
14301 65 млн р о к ів тому
На початку тріасового періоду, 230 млн років тому,
дуже швидко розвивалися різні види динозаврів. Протя­
гом наступних 165 млн років на нашій планеті з’явилися
сотні нових видів цих тварин. Усі вони чудово пристосу­
валися до різноманітних умов довкілля. їм удалося за­
селити всі материки, навіть Антарктиду. Динозаври по­
вністю зникли з поверхні Землі 65 млн років тому.

ПОЛЯРНІ ДИНОЗАВРИ
У крейдяному періоді Австралія розташовувалася дуже близько до Пів­
нічного полюса. Температура повітря була надто низькою, і цілу зиму
сонячне світло не освітлювало землю. Деякі динозаври змогли присто­
суватися до виживання за таких умов, попри темряву й холод. їхній
зір модифікувався, для тою щоб якомога краще бачити вночі. Фізичні
процеси в організмі також змінилися, і стало можливим підтримува­
ти постійну температуру тіла. Ці особини нічим не відрізнялися від
інших видів динозаврів, іцо населяли тоді суходіл. Однак вони багато
в чому різнилися від своїх предків. Наприклад, зовнішньо полярні ало­
заври були точною копією тих, що жили в Америці, але значно менши­
ми за розмірами. їхній зріст становив лише 2 м порівняно зі звичними
5 м. Поряд із алозаврами — «гномами» у полярних регіонах Австра­
лії жили цератопси з рогом на кінчику носа, деякі види динозаврів із
групи гіпсилофодонів, овіраптори та ахілозаври. Також в Антарктиді
виявили останки велетенського двоногого динозавра-хижака кріолофозавра, що означає «крижана ящірка з гребенем». У часи цих дино­
заврів Антарктида разюче відрізнялася від тієї, яка існує в наші дні.
Бона розміщувалася ближче до тропіка Козерога (південного тропіка),
тому клімат був тепліший. Буяли неозорі субтропічні ліси, у яких віль­
но дихалося динозаврам. Кріолофозаври населяли Антарктиду 190 млн
років тому. Вони сягали 8 м завдовжки, а їхню голову увінчував гребінь
настільки чудернацької форми, що один із дослідників дав динозаврові
прізвисько «Елвіс», бо гребінь дуже нагадував зачіску Елвіса Преслі!

Т р іа с о в и й п е р іо д

Ю р с ь к и й п е р іо д

К р е й д я н и й п е р іо д

О с т а н к и д и н о з а в р ів б у л и в и я в л е н і в у с іх

ПАЛЕОНТОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ ОСТАНКІВ ТРІАСОВОГО

КУТОЧКАХ НАШОЇ ПЛАНЕТИ. У СВІТІ Є БАГАТО

ПЕРІОДУ — ВКАЗАНІ ТРИКУТНИКОМ, ЮРСЬКОГО

ВАЖЛИВИХ ПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ МАЙДАНЧИКІВ,

ПЕРІОДУ — КОЛОМ, А КРЕЙДЯНОГО ПЕРІОДУ —

І БАГАТО З НИХ ПОСТІЙНО РОЗРОБЛЯЮТЬСЯ.

к ва дра то м .

Н а ЦІЙ КАРТІ ВІДЗНАЧЕНІ МЕСЦЯ, ДЕ йдуть

д и н о з а в р ів , в и я в л е н і н а

Т а кож вказан і о с н о вн і груп и
к о ж н о м у к о н т и н е н т і.

Мезозойська ера
Від П а н г е ї

д о с у ч а с н и х м а т е р и к ів , в ід п а п о р о т е й д о к в іт ів

Період від палеозойської до м езозойської ери о зн ам ен увався заги ­
беллю численних ф о рм життя, я к і з в і л ь н и л и середовищ е прожи­
вання для нових видів. На цей час у світі вже панували репти­
лії. Близько 240 млн років том у почалися події, які привели
до того, що Зе м л я перетворилася на планету, де ми й ж и ве­
мо нині.
На початку мезозойської ери, у тріасовом у періоді (справа),
Земля була абсолютно не схожа на відому нам планету. Усі
континенти становили один материк —

Пангею, з усіх бо­

ків оточений неозорим океаном Панталасса. У такому світі
й виникли перші динозаври. Велетенський масив суходолу
без будь-яких перешкод дозволяв динозаврам переміщатися
на далекі відстані з одного кінця світу в інший. Тому палеон­
тологи не дивуються, коли знаходять останки динозаврів одного
й того ж виду в Африці і в Південній Америці. Повсюди клімат був
дуже теплим. У центральній частині Пангеї виникла велика пустельна об­
ласть. В умовах тропічного клімату скрізь росли ліси з вічнозелених рослин, таких як хвойні дерева,
кінці юрського п е р іо д у (права сторінка, вгорі), близько
140 млн років том у гігантський масив суходолу почав роз­
колюватися. Він розпався на два величезні шматки — Лавразію на півночі та Гондвану на півдні. М іж ними утворився
обш ирний океан Тетіс.

— ми

З о браж енн я
н а с т о р ін ц і з л ів а :

Х в о й н і д е р е в а (у г о р і

Клім ат
менш

юрського
посуш ливим.

щ овим сезонам

періоду

був

На зм іну д о­

приходили сухіші.

з л ів а )

— гру п а д ерев,

ДО ЯКОЇ НАЛЕЖАТЬ
СОСНИ ТА ЯЛИНИ.

Були

ш и ро ко ро зп о всю д ж ен і

Зе м л ю вкривали густі тропічні ліси,
з ’явилися річки, озера й болота, у яких
водилися
но
Умови

д овкілля

великі

якнайліпш е

н ей м овір ­

рептилії.

годилися

для пош ирення динозаврів. І за д и во ­

В МЕЗОЗОЙСЬКУ ЕРУ, МОГЛИ
ВИЖИВАТИ

вум о вах

ПОСУХИ ЗАВДЯКИ СВОЄхЧУ

довгому КОРІННЮ , М ІЦ Н ІЙ
КОРІ ТА ГОЛКАМ ІЗ ТОВСТИМ
ПОКРИВОМ, А ТАКОЖ
Н АСІННЮ , ЗДАТНОМУ
ЗБЕРІГАТИСЯ РОКАМИ

вижно короткий строк виникли ти ся­

ВСЕРЕДИНІ Ш ИШ ОК.

чі їх видів. Але рельєф Зем лі зовсім
не був таким, який ми бачимо сьо ­
годні:
ші

не було

рослини

з

полів,

квітів.

квітами

•

П ер­

і плодами

з л ів а ).

•

з ’явилися в крейдяном у періоді.

БО ВОНА ПРАКТИЧНО

тися. Почали ф ормуватися Атлантичний
океани,

а

(унизу

«живим викопним»,

сиви суходолу продовжували розпада­
Індійський

П ап ор оть

в ц е н т р і) н а з и в а ю т ь

У крейдяном у періоді (справа) м а­

та

З а к а м ’я н і л і с т ь

ХВОЙНОГО ДЕРЕВА (УНИ ЗУ

материки

—

оф ормлятися відповідно до тих обрисів, які
ми бачимо нині. Але динозаврам судилося
погуляти чудовими лугами серед трав і кві­

Н Е з м і н и л а с я з ч а с ів
МЕЗОЗОЙСЬКОЇ ЕРИ.
С а го в і п а л ь м и (ц и к а си ,
с а г о в н и к и ) — РОСЛИНИ,

СХОЖІ НА СУЧАСНІ ПАЛЬМИ,
АЛЕ З КОРОТКИМИ ТОВСТИМИ
СТОВБУРАМИ.

Рясно БУЯЛИ

тів лише в кінці крейдяного періоду. У м е­

В МЕЗОЗОЙСЬКУ ЕРУ (УНИ ЗУ

зозойську еру поряд із динозаврами існува­

с п р а в а ).

ли й інші тварини, переважно невеликі. Це
були різні види ящірок,

пізніше з’явилися

змії, потім виникли черепахи й крокодили,
птерозаври та водні рептилії, невеликі ссав­

К в іт к о в і р о с л и н и ,
АБО ПОКРИТОНАСІННІ
( з л ів а ), з ’я в и л и с я в к і н ц і
к р е й д я н о г о п е р іо д у .

Вони

ці, а в кінці юрського періоду — птахи.

р о з в и в а л и с я зі ш в и д к іс т ю

М езозойська ера закінчилася дуже трагічно.

із я к о ю ї х о п и л ю в а л и

Вважають, що 65 млн років тому щось жах­

КОМАХИ, І НЕВДОВЗІ п и ш н о
УКРИ ЛИ с о б о ю з е м л ю ,

ливе спричинило вимирання багатьох істот

п ерей н я вш и п альм у

на нашій планеті. Для вцілілих, наприклад

ПЕРШОСТІ

ссавців і птахів,

розпочався

проживання на Землі...

новий

період

у ХВОЙНИХ

ДЕРЕВ.

,

Рослинність мезозойської ери
На початку мезозойської
ери, у тріасовому періоді,
найбільш розповсюдженими
рослинами були саговники
(у лівому нижньому куті
картинки). Деякі з них
мали високі стовбури без
гілок. Інші були коротші,
з товстішими стовбурами,
частково зануреними в
землю. У всіх видів листя
росло пучками, як у пальм.
Також траплялися й хвойні
дерева (на передньому плані).
Найтепліші області пишно
квітли хвощами й папороттю
(на передньому плані внизу).

У середині мезозойської
ери, у юрському
періоді, клімат
став спекотнішим
і вологішим.
Утворилося чимало
боліт і прісноводних
озер. Рясна й буйна
рослинність укривала
землю. Однак це були
переважно саговники
(справа), бенетити
(зліва на передньому
плані) та хвойні дерева
(на задньому плані) —
родоначальники
секвойї.

У кінці мезозойської
ери, у крейдяному
періоді, рослинне життя
дуже нагадувало те,
яке ми спостерігаємо
сьогодні. Саме в цей
час з'явилися квіткові
рослини. Першими
виникли магнолії, квіти
яких були меншими, ніж
у сучасних магнолій.

• Можливо, ПЕРШ І ДИНОЗАВРИ

В ід т е к о д о н т ів д о д и н о з а в р ів

ПОХОДЯТЬ ВІД РЕПТИЛІЙ НА КШТАЛТ
т и и и н о з у х і в , зн а й д е н и х

у Ш в е й ц а р ії і н а п ів н о ч і Іта л ії.

У тріасовому періоді у світі
панували рептилії усіх мож­
ливих форм і розмірів, які
харчувалися
тваринами,

маленькими
комахами

та

рослинами. Серед цих реп­
тилій жили текодонти з пря­
мими ногами і надвичайно
міцними зубами. Це й були
предки динозаврів.

♦ Загадковий ставрикозавр
ІМ О В ІР Н И Й ПРЕДОК
Ставрикозавра назвали на честь сузір’я південної півкулі Південний Хрест, яке сяяло так само, як
і в наші дні, у нічному небі в часи, коли цей динозавр жив на Землі. Це був безжалісний мисливець
із легким і метким тілом, здобиччю якого ставали тварини, що набагато перевершували його за роз­
мірами. Ставрикозавр — один із найдавніших і найвідоміших динозаврів. На «руках» у нього було
п ять «пальців». Для палеонтологів він поки що є загадкою. Вони ніяк не вирішать, чи залучити його
до групи прозауроподів (предків гігантських травоїдних зауроподів), чи до целурозаврів (невеликих
м ’ясоїдних динозаврів, таких як целофізис і прокомпсогнатус).

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
Імя* ставрикозавр («ящірка —
Південний Хрест»)

Персе): пізній тріасовий
Опис, ящеротазовий, двоногий
З р іс т: 80 см

Довжина: 1м 80 см
#зга: 30 кг

Спосіб харчування: м'ясоїдний
^ия&леиий: у Бразилії та Аргентині

НАСТАВ ЧАС
І Д Л Я ССАВЦІВ
Перші ссавці жили тоді ж, іцо й динозаври.
Вони походять від рептилій-«ссавців». За
розмірами вони були не більші від крихіт­
них мишей і вкриті теплим і густим хутром. Великі очі дозволяли їм добре бачити в нічний
час, гострі зуби — годуватися комахами й іншими дрібними істотами. На заході сонця вони
залишали свої нори для полювання. Будучи теплокровними, ссавці мали можливість зостава­
тися активними і в холодну пору доби. Ймовірно, матері вже могли вигодовувати немовлят
власним молоком, але, як і нинішні єхи д н и (колючий мурахоїд) та кач ко н о си , вони все ще
відкладали яйця.

• Цілком ім о вірн о ,
що с та вр и к о за вр
(угорі з л ів а ) був
РОДОНАЧАЛЬНИКОМ УСІХ
ДИНОЗАВРІВ.
• С учасн і качкон о си
ТА ЄХИДН И — КОЛЮЧІ
м у р а х о їд и
в г о р і)

(з н і м к и

— ТОЧНА КОПІЯ

СВОЇХ ДАЛЕКИХ ПРЕДКІВ.
С а м и ц і в ід к л а д а ю т ь
ЯЙЦЯ ЗІ ш к а р а л у п о ю
в г н із д і. Т а м ж е
в о н и ви го д о вую ть

Найдавнішим ссавцем вважається аделобазиль, який жив у кінці тріасового періоду. Його

ДИТИНЧАТ в л а с н и м

останки виявлені в Техасі. Це була маленька тварина з довгим черепом 2,5 см завдовжки. На жаль,

м о л о ко м . Н а й д а в н іш і

під час процесу закам’яніння передня частина черепа не збереглася. Поки що не встановили, яки­
ми були його зуби та чим він годувався.

ССАВЦІ Б ул и СХОЖІ
НА КРИХІТНИХ
з е м л е р и й о к (зліва

внизу).

♦ Маленькі м'ясоїдні

НЕЙМОВІРНО,

а л е ...

Целофізис вочевидь був канібалом —

Ц

вінхарчувався власними дитинчатами.

ел уро за вр

Серед ребер двох дорослих особин од­
ного разу виявили останки фрагментів

Перші динозаври були досить маленькими з легким і ху­

тіл малят, які вже підросли. Пояснити

дим тілом. Вони спритно бігали на двох задніх кінцівках.

все це можна лише тим, іцо залишки

Для

містилися всередині яйця, яке з’їла

утримання

рівноваги

вони

витягували

шию

вперед,

а хвіст — паралельно до землі. Ці м’ясоїдні динозаври були

його власна мати.

швидкими й вправними мисливцями. М аленькі тварини, ко­
махи, ящірки, ам ф ібії ставали їм легкою здобиччю завдяки
гострим пазурам і великій кількості гострих загнутих зубів із
зазубреними краями.

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
ІМЯ‘. прокомпсогнатус («до витонченої
щелепи»)
Перїос): пізній тріасовий

Опис ящеротазовий, теропод,
двоногий

• З а РОЗМІРАМИ ПЛАТЕОЗЛВР ( н а п р а в ій
СТОРІНЦІ

Його Ш ИЯ

внизу) ДЕЩО

ПЕРЕВАЖАВ СЛОНА.

ТА ХВІСТ БУЛИ ДОВГИМИ, ГОЛОВА —

МАЛЕНЬКОЮ, А Ш ИРОКА ВИДОВЖЕНА ГРУДНА
КЛІТКА, ЗДАВАЛОСЯ, СТВОРЕНА ДЛЯ ТОГО,
ЩОБ УМІЩУВАТИ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КИ Ш ЕЧН И К
ДЛЯ ПЕРЕТРАВЛЮВАННЯ ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ
РОСЛИН.

Більшу ЧАСТИНУ ЧАСУ ДИНОЗАВР
у П ОШ УКАХ ЛИСТЯ, ЯКЕ ВІН МІГ

ПРОВОДИВ

ОБРИВАТИ НАВІТЬ ІЗ Н АЙВИЩ ИХ

Довжина: 1м
#ага: 15 кг
Спосї8 харчування: м'ясоїдний
виявлений: у Німеччині

ГІЛОК ДЕРЕВ, СПИНАЮ ЧИСЬ
НА ЗАДНІ КІНЦ ІВКИ .
За зу брен і зу би вправн о
ви см и кували ро сли н и ,

А ТАКОЖ ЛОВИЛИ НЕВЕЛИКИХ
т в а р и н . О т ж е , й м о в ір н о , щ о

ПЛАТЕОЗАВР НЕ ЦУРАВСЯ Й М’ЯСА В СВОЄМУ
р а ц іо н і.

Ц іл к о м м о ж л и в о , щ о з д о п о м о г о ю

могутніх ПАЗУРІВ

ВІН МІГ ВИКОПУВАТИ

КОРІННЯ з -п і д ЗЕМЛІ і БОРОНИТИСЯ ВІД
НАПАДІВ ХИ Ж А КІВ. У МИТЬ НЕБЕЗПЕКИ
ДИНОЗАВР ТІКАВ НА ДВОХ КІНЦІВКАХ
( ш в и д ш е , н і ж н а ч о т и р ь о х ). Б а г а т о к і с т я к і в
П ро к о м п с о гн а т у с —
ДУЖЕ М АЛЕНЬКИЙ

Він б у в М ЕТКИМ
швидким
Бігуном І МІГ ловити

ДИНОЗАВР.

ХИЖАКОМ ,

НЕВЕЛИКИХ ТВАРИН, ТАКИХ
ЯК ЯЩ ІРКИ Й КОМАХИ.

——

п л а т е о з а в р ів

БУЛИ ЗНАЙДЕШ ГРУПАМИ, а ц е

с в ід ч и т ь п р о т о й ф а к т , щ о в о н и ж и л и
вели ки м и стад ам и.

ф Маленькі м'ясоїдні

НЕЙМОВІРНО, А Л Е...
Целофізис вочевидь був канібалом —

Ц

він харчувався власними дитинчатами.

ел уро за вр

Серед ребер двох дорослих особин од­
ного разу виявили останки фрагментів

Перші динозаври були досить маленькими з легким і ху­

тіл малят, які вже підросли. Пояснити

дим тілом. Вони спритно бігали на двох задніх кінцівках.

все це можна лише тим, що залишки

Для

містилися всередині яйця, яке з’їла

утримання

рівноваги

вони

витягували

шию

вперед,

а хвіст — паралельно до землі. Ці м ’ясоїдні динозаври були

його власна мати.

швидкими й вправними мисливцями. М аленькі тварини, ко­
махи, ящірки, ам ф ібії ставали їм легкою здобиччю завдяки
гострим пазурам і великій кількості гострих загнутих зубів із
зазубреними краями.

стислі В ід о м о с т і
Ім'я: прокомпсогнатус («до витонченої
щелепи»)
Перїос): пізній тріасовий

Опис: ящеротазовий, теропод,

• З а р о зм ір ам и п л а тео зав р ( н а пр авій
СТОРІНЦІ

Його Ш ИЯ

внизу) ДЕЩО

ПЕРЕВАЖАВ СЛОНА.

ТА ХВІСТ б ул и ДОВГИМИ, ГОЛОВА —

МАЛЕНЬКОЮ, А Ш ИРОКА ВИДОВЖЕНА ГРУДНА
КЛІТКА, з д а в а л о с я , с т в о р е н а д л я то го ,
ЩОБ УМІЩУВАТИ в е л и ч е з н и й к и ш е ч н и к
д л я п е р е тр а вл ю в а н н я в е л и к о ї к іл ь к о с т і
росл и н .

Більшу ч а с т и н у ч а с у д и н о з а в р
у п о ш у к а х л и с т я , я к е він м іг

п р о во д и в

о б р и ва ти н а в іт ь із н а й в и щ и х
гіл о к дерев, с п и н а ю ч и с ь
н а з а д н і к ін ц ів к и .
Зазубр ені зу б и вп р а вн о
в и см и к ув ал и рослин и,
А ТАКОЖ ЛОВИЛИ НЕВЕЛИКИХ
т в а р и н . О т ж е , й м о в ір н о , щ о

ПЛАТЕОЗАВР НЕ ЦУРАВСЯ Й М’ЯСА В СВОЄМУ
р ац іоні. Ц іл к о м м о ж л и в о , щ о з д о п о м о г о ю

могутніх ПАЗУРІВ

ВІН М ІГ ВИКОПУВАТИ

КОРІННЯ З-ПІД ЗЕМЛІ І БОРОНИТИСЯ ВІД
НАПАДІВ ХИ Ж А КІВ. У МИТЬ НЕБЕЗПЕКИ
ДИНОЗАВР ТІКАВ НА ДВОХ КІНЦІВКАХ
(ш в и д ш е , н і ж н а чо ти р ьо х ). Б а г а т о к іс т я к ів
П ро ко м п со гн атус —
дуже м аленьки й
д и н о завр . В ін був м е т к и м
ХИЖАКОМ , ш в и д к и м
Б іг у н о м І МІГ ЛОВИТИ
НЕВЕЛИКИХ ТВАРИН, ТАКИХ
Я К ЯЩ ІРКИ Й КОМАХИ.

ПЛАТЕОЗАВРІВ БУЛИ ЗНАЙДЕНІ ГРУПАМИ, А ЦЕ
СВІДЧИТЬ ПРО ТОЙ ФАКТ, ЩО ВОНИ

жили

ВЕЛИКИМИ СТАДАМИ.

СТИ СЛ І

відомості

Ім'я: целофізис («порожні кістки»)
Період Пізній тріасовий

Опис ящеротазовий, теропод,
двоногий
• Ц еАОФІЗИС — ОДИН ІЗ Н АЙДАВНІШ ИХ ВІДОМИХ
х и ж и х д и н о з а в р ів тр іа с о в о го періоду. Ц ей в и д
ДИНОЗАВРІВ ДУЖ Е ДОБРЕ ВИВЧЕНИЙ, БО ЗНАЙДЕНО
ПОНАД СОТНЮ ЙОГО ЗАКАМ’ЯНІЛИХ СКЕЛЕТІВ.
ЦЕАО ФІЗИС БУВ ВИТОНЧЕНИМ І МЕТКИМ, МОЖЛИВО,
БІГАВ ЯК НА ДВОХ, ТАК І НА ЧОТИРЬОХ НОГАХ.
М а в д о вг у ш и ю і хвіст, с и л ь н і т р и п а л і л а п и ,
в и т я г н у т у П А Щ У ТА ГОСТРІ ЗУ Б И ХИ Ж АКА.

Довжина*, від 2до 3 м
#ага: від 15 до ЗОкг
Спосіб харчування’, м'ясоїдний
виявлений*, у штатах Нью-Мехіко,
Аризона і Массачусетс, США

♦ Велетенські рослиноїдні
н е й м о в і р н о , а л е ...

ГІР О З А У Р О П О Д И
Невдовзі після м ’ясоїдних (хижаків) з’явилися перші травоїдні
(рослиноїдні) — прозауроподи. Це були великі чотириногі динозаври, але ще не гіганти. Саме з прозауроподів під час юрського
почали розвиватися велетенські зауроподи.

©Термін «рослиноїдний» не зо­
всім доречний, коли мова йде
про

спосіб

завра.

харчування

«Рослиноїдний»

дино­
означає

«травоїдний», але, оскільки трава
з’явилася лише в кінці крейдя­
ного періоду, було б правильні­
ше вживати термін «динозавр-

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ

вегетаріанець».
©Широке географічне розповсю­

Ім'я*, платеозавр («широкий ящір»)

дження

Тів-ркк)*. пізній тріасовий
Опис, ящеротазовий, прозауропод, чотириногий

Довжина: 8 м
$ага:4т
Спосіб харчування1
, рослиноїдний
виявлений: у Німеччині, Франції,
Швейцарії, Данії, Африці, Канаді,
Аргентині, Китаї, Австралії

легко

по­

яснюється. У тріасовий період на
Землі був єдиний величезний ма­
терик. Тому платеозаври заселили

(двоногий при потребі на якийсь час)
^рїсго*. 5 IV! на повен зріст

платеозаврів

практично всі куточки планети.

^

Теорія еволюції
Класифікація динозаврів дуже складна, і експерти ще не змогли дійти
спільної думки. Не всі погоджуються з тим, що найдавніші ящеротазові
і птахотазові мають подібні риси — наприклад у будові кінцівок. Мож­
на припустити, що в них був один спільний предок. Можливо, він жив
на нашій планеті в кінці тріасового періоду, але нема ніяких відомостей
про те, який вигляд він мав, чим харчувався, який вів спосіб життя. Від
цього таємничого предка, либонь, пішли найдавніші динозаври на кшталт
ставрикозавра і перші представники ряду ящеротазових і птахотазових,
різниця між якими полягає в будові таза. Стегна ящеротазових нагаду­
вали стегна рептилій, а у птахотазових вони були як у птахів (на жаль,
«рептилотазові» з часом перетворилися на ящеротазових, які й стали ро­
доначальниками птахів). Кінець тріасового періоду позначився появою
динозаврів. Щоб простежити, як виникло розмаїття форм, характерних
особливостей і як динозаври пристосовувалися до мінливого світу, слід
почекати до наступного періоду — юрського.
Ілюстрація демонструє, як із великого ряду ящеротазових можна виділити дві групи: тероподи —
двоногі хижаки та зауроподи — гігантські чотириногі травоїдні (виняток становлять ранні двоногі
прозауроподи). До ряду птахотазових входять групи травоїдних динозаврів, що зовсім відрізняються
один від одного.

Теорія еволюції
Класифікація динозаврів дуже складна, і експерти ще не змогли дійти
спільної думки. Не всі погоджуються з тим, що найдавніші ящеротазові
і птахотазові мають подібні риси — наприклад у будові кінцівок. Мож­
на припустити, що в них був один спільний предок. Можливо, він жив
на нашій планеті в кінці тріасового періоду, але нема ніяких відомостей
про те, який вигляд він мав, чим харчувався, який вів спосіб життя. Від
цього таємничого предка, либонь, пішли найдавніші динозаври на кшталт
ставрикозавра і перші представники ряду ящеротазових і птахотазових,
різниця між якими полягає в будові таза. Стегна ящеротазових нагаду­
вали стегна рептилій, а у птахотазових вони були як у птахів (на жаль,
«рептилотазові» з часом перетворилися на ящеротазових, які й стали ро­
доначальниками птахів). Кінець тріасового періоду позначився появою
динозаврів. Щоб простежити, як виникло розмаїття форм, характерних
особливостей і як динозаври пристосовувалися до мінливого світу, слід
почекати до наступного періоду — юрського.
Ілюстрація демонструє, як із великого ряду ящеротазових можна виділити дві групи: тероподи —
двоногі хижаки та зауроподи — гігантські чотириногі травоїдні (виняток становлять ранні двоногі
прозауроподи). До ряду птахотазових входять групи травоїдних динозаврів, що зовсім відрізняються
один від одного.

Юрський період
час гіганті©
♦ Поява гігантів
Ч ас

н а буття

нових особли востей

У юрському періоді динозаври починають набувати рис, що допомагають їм якнайкраще пристосувати­
ся до умов довкілля, у яких належить виживати. Відбувається надзвичайне збільшення розмірів (особ­
ливо серед зауроподів). Будова інших травоїдних також зазнає змін, у них з’являються нові утворення,
переважно для самозахисту. М'ясоїдні, у свою чергу, розвивають виняткові здібності до полювання.

♦

В е л е т и

з

довгими шиями

Зауро п о ди
Хода цих гігантів була важкою й неспішною. Спокійні та миролюбні, з ногами, як колони, вони
паслися в стадах на широких просторах Землі. Неймовірно довгі шиї дозволяли акуратно о б­
щипувати найніжніші паростки на верхівках дерев, просовувати маленькі голівки в густі зарості
в пошуках найсоковитішого листя. Порівняно з тулубом голова, рот і зуби були дуже малі. Щоб
отримувати необхідну енергію, носити тіло вагою в десятки тонн, ці створіння, либонь, безпе­
рервно їли. Найгрізнішою зброєю цих велетнів була їхня вага — усі, хто насмілю вався наблизи­
тися до них, потрапляли під масивні ноги або гинули від різких ударів хвоста, що працював як
^ \\\.
Звичайно ж, гігантові зауроподу нелегко було керувати таким величезним тілом. З а підрахунками
вчених, для того щоб постачати кров’ю мозок, який містився на багатометровій відстані від грудної
клітки, потрібно було серце вагою в 1,5 т. М я зи та кістки мали бути дуже потужними, щоб утри­
мувати таке тіло. Скелет чудовиська

це справжнє диво природи: важенні хребці, які зрослися

між собою, виявилися порожнистими, а це суттєво зменш увало вагу тварини, але при цьому вона
не втрачала сили. Будова стіп була такою, що гігант при ходьбі ставив усю стопу повністю на землю,
а не один палець, як решта динозаврів.

Юрський період —
час гіганті©
♦ Поява гігантів
Ч ас

н абуття н о ви х о со бли во стей

У юрському періоді динозаври починають набувати рис, що допомагають їм якнайкраще пристосувати­
ся до умов довкілля, у яких належить виживати. Відбувається надзвичайне збільшення розмірів (особ­
ливо серед зауроподів). Будова інших травоїдних також зазнає змін, у них з'являються нові утворення,
переважно для самозахисту. М ’ясоїдні, у свою чергу, розвивають виняткові здібності до полювання.

ф Велети з довгими шиями
Злуроподи
Хода цих гігантів була важкою й неспішною. Спокійні та миролюбні, з ногами, як колони, вони
паслися в стадах на широких просторах Землі. Неймовірно довгі шиї дозволяли акуратно о б ­
щипувати найніжніші паростки на верхівках дерев, просовувати маленькі голівки в густі зарості
в пошуках найсоковитішого листя. Порівняно з тулубом голова, рот і зуби були дуже малі. Щоб
отримувати необхідну енергію, носити тіло вагою в десятки тонн, ці створіння, либонь, безпе­
рервно їли. Найгрізнішою зброєю цих велетнів була їхня вага — усі, хто насмілю вався наблизи­
тися до них, потрапляли під масивні ноги або гинули від різких ударів хвоста, що працював як
батіг.
Звичайно ж, гігантові зауроподу нелегко було керувати таким величезним тілом. За підрахунками
вчених, для того щоб постачати кров’ю мозок, який містився на багатометровій відстані від грудної
клітки, потрібно було серце вагою в 1,5 т. М ’язи та кістки мали бути дуже потужними, щоб утри­
мувати таке тіло. Скелет чудовиська — це справжнє диво природи: важенні хребці, які зрослися
між собою, виявилися порожнистими, а це суттєво зменш увало вагу тварини, але при цьому вона
не втрачала сили. Будова стіп була такою, що гігант при ходьбі ставив усю стопу повністю на землю,
а не один палець, як решта динозаврів.

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ

....... ‘ V

Ім'я*маминьчизавр
(«матріархальний ящір»)

ТІерїоЗ: пізній юрський
Опис ящеротазовий, зауропод,
чотириногий

До&жииа: 26 м
#ага:до 40 т
Спосї8 харчування: травоїдний
виявлений: у Китаї

М а м и н ь ч и з а в р ви р із н я в с я н е й м о в ір н о
д о вг о ю ш и є ю — д о

15м

—

усіх ТВАРИН,
н а Землі!

НАЙДОВШОЮ ш и є ю с е р е д

які б у д ь -к о л и і с н у в а л и
К ожен із 19 шийних хребців мав

ГОСТРІ КРАЇ, ЯКІ МІЦНО СКРІПЛЮВАЛИ
ХРЕБЦІ о д и н з о д н и м і з ’є д н у в а л и ї х
із

сухожиллями. Така конструкція

ПРИМУШУВАЛА РУХАТИСЯ М’ЯЗИ ТВАРИНИ.
Завд яки

потужним спинним

ДИВОВИЖ НО, А Л Е...

м ’я з а м м а м и н ь ч и з л в р м іг п і д н і м а т и

Ш ИЮ

доти, доки в о н а

п о в н іс т ю

НЕ РОЗПРЯМЛЯЛАСЯ. НЕЙМ О ВІРНО ДОВГИЙ
ХВІСТ ДОПОМАГАВ ПІДТРИМУВАТИ РІВНОВАГУ
ТІЛА, А ТАКОЖ ВИКОРИСТОВУВАВСЯ

# Два
діологи,

американські

кар­

вивчаючи жирафа,

зробили припущення, що в

я к б а т іг . П е р ш и й п а л е ц ь п е р е д н іх

гігантських зауроподів для

СТІП МАВ СИЛЬНИЙ СТРАХІТЛИВИЙ

спрямування

крові довгою

кіготь. Численні закам’янілі сліди

шиєю до мозку було одне

ВКАЗУЮТЬ НА ТЕ, ЩО МАМИНЬЧИЗАВРИ,

основне серце та кілька допо­

ЯК і СЛОНИ, Ж И Л И СІМ ЕЙНИМ И г р у п а м и ,
ЯКІ ОЧОЛЮВАЛИ САМИЦІ. С А М Ц І БУЛИ
ТАКИМ И ВЕЛЕТЕНСЬКИМИ, ЩО КОЛИ ЇМ НЕ

міжних.
Часто закам’янілі кістки

ЗАГРОЖУВАЛА НЕБЕЗПЕКА, ТО ПОЛИШАЛИ

ніг

СТАДО, ЩОБ ПОЖИТИ В САМОТИНІ.

указують на «перелом під час

Як

І В СЛОНІВ, ДИТИНЧАТА

МАМИНЬЧИЗАВРІВ ПІД ЧАС МІГРАЦІЇ
ПЕРЕБУВАЛИ В СЕРЕДИНІ ГРУПИ ПІД
ЗАХИСТОМ МАТЕРІВ.

найбільших

зауроподів

руху», отриманий унаслідок
величезної ваги.

•

Брахіозавр д и в и в с я н а с в іт із в и с о т и

16 м (т а к

СТИСЛІ
^ІДОИОСИ

м и д и вим ося

в н и з із четвертого поверху багатоповерхового б у д и н к у ). В ін м а в
н а д з в и ч а й н о д о вгу ш и ю , я к у т р и м а в в и с о к о п ід н я т о ю . П ер ед н і

Ім’я1,брахіозавр («плечистий ящір»)

к ін ц ів к и б ули д о в ш и м и від за д н іх . Н ізд р і ц ь о г о д и в н о г о
ЯЩЕРА МІСТИЛИСЯ НЕ НА К ІН Ц І МОРДИ, А В КІН Ц І ДОВГИХ ВИСТУПІВ

'Період'. пізній юрський

( г о р б и к ів ) о б а б іч г о л о в и — МОЖЛИВО, ДЛЯ ТОГО ЩОБ д и н о з а в р

Оте. ящеротазовий, зауропод,

МІГ ДИХАТИ І ЇСТИ ВОДНОЧАС. Й О ГО ГАЧКОПОДІБНІ ЗУБИ БУЛИ
ІДЕАЛЬНИМИ ДЛЯ ОБ’ЇД АННЯ ЛИСТЯ З ГІЛОК ДЕРЕВ. ФО РМ А ТА БУДОВА

чотириногий

ДИНОЗАВРА СПЕРШ У ПРИМУСИЛИ ПАЛЕОНТОЛОГІВ ДУМАТИ, ЩО
БРАХІОЗАВРИ Ж И Л И У ВОДІ, БО ТАМ СВОЮ СТРАХІТЛИВУ ВАГУ ТВАРИНА

З р іс т * . 16 м

ВІДЧУВАЛА Б НЕ ТАК ОБТЯЖЛИВО, ЯК НА СУХОДОЛІ. УЯВА МАЛЮВАЛА

До&жииа*. 23 м
#ага*.70т

ВЧЕНИМ, ЯК БРАХІОЗАВР, ДОСТЕМЕННО ЯК ВЕЛИЧЕЗНИЙ ГІПОПОТАМ,
ЗАНУРЮВАВСЯ В ОЗЕРО, ЛИ Ш АЮ ЧИ НАД ПОВЕРХНЕЮ ВОДИ
т іл ь к и к ін ч и к н о с а д л я д и х а н н я . З н а й д е н і

Спосіб хару&аиня'.травоіднии

п і з н і ш е з а к а м ’я н і л і с л ід и с в ід ч а т ь п р о т е ,

ЩО БРАХІОЗАВР н е Був ВОДНИМ М ЕШ КАНЦЕМ ,

^ия&лешй: в Алжирі, Колорадо,

I ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО КІСТЯКА ПІДТВЕРДИЛО

цю гіпо тезу.

Брахіозавр н е м іг д овго

ПЕРЕБУВАТИ ПІД ВОДОЮ, БО ЙОГО ГРУДНА
КЛІТКА МОГЛА БУТИ СПЛЮСНУТА
ВОДНОЮ ТОВЩЕЮ, І ТВАРИНА
ЗАДИХНУЛАСЯ Б.

•

Д и п л о д о к — н е т а к и й м а с и в н и й , я к ін ш і ящ е р и , а леІ МАЛЕНЬКУ ГОЛОВУ (НАСТІЛЬКИ МАЛЕНЬКУ, ЩО ЯКБИ ВІН

з усіх відомих д и н о зав р ів. Й о г о т іл о с я г а л о
довжину 27 м. Його н а з в а , щ о о з н а ч а є « п о д в ій н и й
п р о м ін ь» , п о суті, описує ОСОБЛИВУ БУДОВУ спинних к іс т о к ,
найд овш ий
в

ЯКА НАГАДУВАЛА ПІДВІСНИЙ МІСТ. ВіН МАВ ЧИМАЛО СПІЛЬНОГО
3 ІН Ш И М И ЗАУРОПОДАМИ — ВЕЛИЧЕЗНЕ ТІЛО, ДУЖ Е ДОВГУ Ш И Ю

БУВ ДОРОСЛИМ ЧОЛОВІКОМ, ВОНА В ДІАМЕТРІ СТАНОВИЛА Б

усього 4см!). Він т р и м а в

ш и ю п р а к т и ч н о го р и з о н та л ь н о ,

ПАРАЛЕЛЬНО ДО ЗЕМЛІ. З у Б И В ПЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ П АЩ І БУЛИ

довгими й

т о н к и м и , я к о лівц і. Д и п л о д о к к о р и с т у в а в с я

Н И М И ЯК ГРАБЛЯМИ, ЩОБ ВИГРІБАТИ ЛИСТЯ ІЗ ЗАРОСТЕЙ,
зах о п л ю вати неви со кі р ослин и.

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
їмя* диплодок («подвійний промінь»)
Тіеріос)*. ПІЗНІЙ юрський

Опис*, ящеротазовий, зауропод,
чотириногий
до 50 м

#ага*. 30 т

потужною

Довгий тонкий хвіст служив

збр оєю . З а в д я к и с и л ь н и м м ’я з а м в ін м іг с т р ім к о

р о з г о й д у в а т и с я з б о к у в бік Зі СВИСТОМ РІЗКИ,

готовий

б удь-якої м и т і з л а м а т и н о г и н е о б е р е ж н и м х и ж а к а м ,

що п ід ій ш л и

н а д т о близько .

,

йГ

СТИ СЛ І
Ш

о м о а т

. ,мя; апатозавр («ящір-обманщик»)
Період: пізній юрський

Опис: ящеротазовий, зауропод,
чотириногий

Ао6жииз:27м
#ага:35т

А п ато завр — о д и н із
н ай від о м іш и х динозаврів.

Одного

РАЗУ ЙОГО НАЗВАЛИ БРОНТОЗАВРОМ,
ЩО ОЗНАЧАЄ «ЯЩІР-ГРІМ», МОЖЛИВО,
т о м у ЩО ЛЕГКО Було УЯВИТИ
з в у к и ЙОГО ВА Ж КИ Х КРОКІВ, с х о ж и х

Спосіб харчування: травоїдний
^ия&лений: у США

НА ПЕРЕКАТИ ГРОМУ. ГІО ТІМ ВИЯВИЛОСЯ, ЩО БРОНТОЗАВР І АПАТОЗАВР СПРАВДІ Є
ОДНІЄЮ Й ТІЄЮ Ж ТВАРИНОЮ.

Як

І ВСІ ДИПЛОДОКОЇДИ, ВІН Був ВЕЛИЧЕЗНИЙ, ІЗ

ДОВГИМ ХВОСТОМ-БАТОГОМ, ДОВГОЮ Ш ИЄЮ , МАЛЕНЬКОЮ ГОЛОВОЮ, ЙОГО ПЕРЕДНІ
к ін ц ів к и Б ули к о р о т ш и м и від зад н іх . П р о т я г о м багатьох років го ло ву
ц ь о го д и н о з а в р а п о м и л к о в о с п р и й м а л и я к го л о ву ІНШОГО ВЕЛИЧЕЗНОГО
ЗАУРОПОДА, КАМАРАЗАВРА. П ІЗ Н ІШ Е , КОЛИ ГОЛОВУ ЗНАЙШ ЛИ В СКЛАДІ ПОВНОГО
КІСТЯКА, ВИЗНАЧИЛИ СПРАВЖНЬОГО ВЛАСНИКА ЧЕРЕПА — АПАТОЗАВРА.

♦ Меткі хижаки
Т еро п о д и
іоряд із гігантськими травоїдним и виникли нові види величезних динозаврів-хижаків. Вони
були сильними й меткими. їхні задні кінцівки, довгі й потужні, розвивали високу швидкість.
Вони мали великі голови, утр и м ували рівновагу з допомогою важких довгих хвостів і захоп­
лю вали жертв гострими

пазурам и, а пережовували їх

зазубр ен им и зубам и, гострими як лезо ножа. Завд яки
своїм велетенським розм ірам вони могли переслідува­
ти здобич самі, хоча іноді виходили на полю вання і гру­
пами. У ю рськом у періоді жили також і м аленькі м ’ясоїдні.
Полю вали

вони спільно, ш видкість і спритність давали їм

зм огу ловити ящірок, ссавців, комах та інших тваринок.

• К іс т я к АЛОЗАВРА В МуЗЕЇ
п а л е о н т о л о г ії, Н е а п о л ь , Іт а л ія .

ДИНОЗАВРИ

, СТИСЛ/ ІЇІАОМОСЇЇ
Ц е р а т о з а в р — д и н о з а в р із н е з в и ч а й н о ю
з о в н іш н іс т ю

.

Н а к ін ч и к у

н о с а в н ьо го

Імя: цератозавр («рогатий ящір»)
'Перюд: пізній юрський

БУВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ РІГ, А ПІД КО Ж Н И М
ОКОМ — ЩОСЬ НА КШТАЛТ ГРЕБЕНЯ.

Можливо, ЦІ

ОСОБЛИВОСТІ

ДОПОМАГАЛИ ЦЕРАТОЗАВРАМ
УП ІЗНАВАТИ ПРЕДСТАВНИКІВ

свого виду. Зовні ц е р а т о з а в р
НАГАДУВАВ АЛОЗАВРА, З Я КИ М ВІН
ДІЛИВ СЕРЕДОВИЩЕ П РО Ж И ВАН Н Я
і зд о би ч. О д н а к ц ера то за вр бу в м е н ш и м

Опис: ящеротазовий, теропод,
ДВОНОГИЙ

Ао&жіжа: 6м
1т

Спосіб харчування: м'ясоїдний

«руці» МАВ ч о т и р и п а л ь ц і , а н е т р и ,
Усі п р и к м е т и в к а з у ю т ь н а т е , щ о ц і

І НА К О Ж Н ІЙ
ЯК АЛОЗАВР.

ДИНОЗАВРИ — РОДИЧІ.

А ло за вр —

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ

с п р а в ж н ій

а р с е н а л б іо л о г іч н о ї

ЗБРО Ї: Т Р И П А Л І л а п и з г о с т р и м и
у в іг н у т и м и п а зу ра м и , з у б и , за гн у т і

Ім'я*, алозавр («дивний ящір»)
'П е р и х ): пізній юрський

Опис, ящеротазовий, теропод,

всереди н у
зд а тн и м и

Довжина: 14 м
"в а га ; 3,6 т

Спосібхарчування: м'ясоїдний
в и я в л е н и й : у США, Португалії

ш к ір у ,

П О Т У Ж Н І Щ Е Л Е П И , Щ О Б Ш М А Т У ВА ТИ М ’ЯС О ,
І С И Л Ь Н А Ш И Я , Щ О Б М ІЦ Н О Т Р И М А Т И С ВО Ю
ж ертву

двоногий

, із г о с т р и м и к р а я м и ,

р о з р із а т и н а й т о в щ у

. А л о за в р б у в н а й с и л ь н іш и м

ХИ Ж А К О М П ІЗ Н ЬО ГО ю р с ь к о г о п е р і о д у .
Й о г о з д о б и ч ч ю с т а в а л и н а в іт ь
А П А ТО ЗА ВРИ —

З А У Р О П О Д И -В Е Л Е Т Н І.

Ц

е

П ІД Т ВЕР Д Ж У Є ЗН А Й Д Е Н И Й К ІС ТЯ К А П А Т 03А В Р А ,
Н А К ІС Т К А Х ЯК О ГО В И Я В Л Е Н І С Л ІД И ЗУ БІВ
а л о за вра

. П р и к м е т н о ю о с о б л и в іс т ю ц ь о г о

Д И Н О ЗА ВРА Б у л и Д У Ж Е ВЕЛ И К І К ІС ТК О ВІ ГОРБИ
П ІД К О Ж Н И М О К О М , А ЛЕ ЇХ Н Є П РИ ЗН А Ч ЕН Н Я
Н ЕВІД О М Е.

Д иЛО ФО ЗЛВР — НАЙБІЛЬШИЙ ХИЖАК СВОГО ЧАСУ- Ц е БУВ ГРІЗНИЙ МИСЛИВЕЦЬ, ШВИДКИЙ І МЕТКИЙ.
М а в го ло ву ч у д е р н а ц ь к о ї ф о р м и : н і с д о в г и й , д в а п л а с к і г р е б е н і т я г а й с я в ід н із д р ів д о м а к і в к и ,
у тво рю ю ч и го с три й

кут. Г ре б е н і бу л и н а д т о т о н к и м и д л я т о го , щ о б с л у ж и т и з а х и с н и м за с о бо м ,

а л е в о н и д о п о м а г а л и т в а р и н і у п і з н а в а т и с в о їх р о д и ч ів , а т а к о ж с а м ц я м з а л и ц я т и с я д о с а м и ц ь .

в ід о м о с т і

СТИСЛІ ІЇІАОМОСЇЇ
КОМПСОГНАТУС ЗА РОЗМІРАМИ

(мя: компсогнатус («витончена щелепа»)
І Ігрюд: Пізній юрський

Був НЕ БІЛЬШ ИЙ ЗА КУРКУ — ЦЕ
ОДИН ІЗ Н АЙ М ЕН Ш И Х д и н о з а в р ів .
Й о г о ТІЛО Було ІДЕАЛЬНИМ
ДЛЯ МАКСИМАЛЬНОГО р о зго н у ПРИ
ПОЛЮВАННІ — ЛЕГКІ ПОРОЖНИСТІ
КІСТКИ, ДОВГІ ВИТОНЧЕНІ НОГИ
І т о н к и й г н у ч к и й ХВІСТ.
КОМПСОГНАТУС МАВ
КРИ ХКИ Й ЧЕРЕП І ГОСТРІ
д р іб н і з у б и .

К о рм о м

йому служ или
НЕВЕЛИКІ ІСТОТИ. П Р О ЦЕ СВІДЧИТЬ
ВИЯВЛЕНА ЗАКАМ’ЯНІЛІСТЬ
ко м п с о гн атус а ,

у ш л у н к у ЯКОГО

ЗНАЙШ ЛИ ОСТАНКИ м а л е н ь к о ї
я щ ір к и

. Б еру ч и до у в а ги т е ,

ЩО КОМПСОГНАТУС Був ДУЖ Е
М АЛЕНЬКИМ , ВВАЖАЮ ТЬ, ЩО ВІН
НАДАВАВ ПЕРЕВАГУ ПОЛЮВАННЮ
В ГРУПІ, П РИ НАЙМ НІ ДЛЯ ТОГО ЩОБ
ЗАХОПИТИ Більш у ЗДОБИЧ.

О пис:

ящеротазовий, теропод,
ДВОНОГИЙ

АоВжииа: 1 м
#зга: 2,5 кг
С п о с і б х а р ч у в а н н я : м 'ясоїдний

Рия&лений: у Німеччині, Франції

С ТИ СЛ І З І А О М О С ЇЇ

Імя: цератозавр («рогатий ящір»)

Ц е р а т о з а в р — д и н о з а в р із н е з в и ч а й н о ю
з о в н іш н іс т ю

Період: пізній юрський

. Н а к ін ч и к у н о с а в н ь о го

б у в в е л и ч е з н и й р іг , а п і д к о ж н и м

Опис: ящеротазовий, теропод,

щось н а к ш т а л т г р е б е н я .
Можливо, ЦІ ОСОБЛИВОСТІ
ОКОМ —

ДВОНОГИЙ

ДОПОМАГАЛИ ЦЕРАТОЗАВРАМ

Довжина: б м
1т

УП ІЗНАВАТИ п р е д с т а в н и к і в

свого виду. Зовні ц е р а т о з а в р
н а г а д у в а в а л о з а в р а , з я к и м в ін
д іл и в с е р е д о в и щ е п р о ж и в а н н я
і зд о би ч.

І НА К О Ж Н ІЙ

«руці» м а в

ЯК АЛОЗАВР.

Усі

д и н о заври

— р о д и ч і.

ч о т и р и п а л ь ц і, а н е т р и

п ри км ети вка зую ть на те, щ о

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
Ім'я*, алозавр («дивний ящір»)
'Період: пізній юрський
Опис: ящеротазовий, теропод,

і

С п о с іб х а р ч у в а н н я : м'ясоїдний

О д н а к ц ера то за вр бу в м е н ш и м

двоногий
Довжина: 14м

Ц #аґа:3,6т
Спосіб харчування; м'ясоїдний
виявлений: у США, Португалії

,

ці

А л о з а в р — с п р а в ж н і й а р с е н а л б іо л о г іч н о ї
з б р о ї: т р и п а л і л а п и з г о с т р и м и

увігнутими

п а зура м и , зу б и , за гн уті

в с е р е д и н у , із г о с т р и м и к р а я м и ,
з д а т н и м и р о з р із а т и н а й т о в щ у ш к і р у ,

потужні щ е л е п и , щ о б

ш м а т у в а т и м ’я с о ,

I СИЛЬНА Ш ИЯ, ЩОБ МІЦНО ТРИМАТИ СВОЮ
ж е р т в у . А л о за в р б у в н а й с и л ь н іш и м

ХИЖАКОМ ПІЗНЬОГО ЮРСЬКОГО п е р іо д у .
Й о г о з д о б и ч ч ю с т а в а л и н а в іт ь
АПАТОЗАВРИ — ЗАУРОПОДИ-ВЕАЕТНІ. Ц Е
ПІДТВЕРДЖУЄ ЗНАЙДЕНИЙ КІСТЯК АПАТОЗАВРА,
НА КІСТКАХ ЯКОГО ВИЯВЛЕНІ СЛІДИ ЗУБІВ
ало завра.

П р и к м е т н о ю о с о б л и в іс т ю ц ь о г о

ДИНОЗАВРА БУЛИ ДУЖ Е ВЕЛИКІ КІСТКОВІ ГОРБИ
ПІД КО Ж Н И М ОКОМ, АЛЕ ЇХ Н Є ПРИЗНАЧЕННЯ
НЕВІДОМЕ.

♦ Броньовані спини
С тего за вр
Стегозаври виставляли напоказ гребені на спинах і гострі шипи на хвостах, мовби попереджаючи
родичів: «Стережись! Я озброєний до зубів!» Стегозавр — один із найвідоміших видів динозаврів.
Спершу вважали, що кісткові пластини на їхніх спинах служили захисним засобом. Теорія не підтвер­
дилася, коли з’ясували, що крізь пластини проходили численні кровоносні судини. Якщо пластина
пошкоджувалася, тварина могла втратити чимало крові, і її життю загрожувала серйозна небезпека.
Замість такого припущення висунули нове: пластини служили стегозавру термостатом для тіла. Щоб
розігрітися, він повертався так, щоб проміння сонця нагрівало пластини. Кров усередині їх зігріва­
лася, а потім циркулювала всім тілом, підвищуючи температуру. З іншого боку, якщо стегозавру
необхідно було охолонути, пластини швидко розсіювали тепло. У цих динозаврів був дуже м алень­
кий мозок (вагою лише 70 г), однак існував ще й задній крижовий мозок. У різних місцях кісткового
мозку розташовувалися додаткові джерела мозку. У крижі містилася велика мозкова порожнина,
на якій розміщувалися довгі кісткові шипи, які дозволяли збільшувати швидкість нервових імпульсів.
Завдяки такій системі стегозавр міг добре керувати рухами своїх ніг і хвоста з шипами — головної
зброї для захисту.

С1ИСДІ ВІДОМОСТІ
Ім'я-стегозавр («ящір, Укритий панциром»)

_

•Періо*. пізній юрський і ранній крейдянии
Опис, птахотазовий, чотириногий
Д овж ина: 9

м

#зга-.2т
Спосіб хару&аиия'. травоїдним
йия&леиий: у штатах Колорадо, Оклахома,

США
Я К РО ЗМ ІЩ УВАЛИ СЯ КІСТКОВІ ПЛАСТИНИ

Одні дослідження показали, що пластини розміщувалися
вертикально у два паралельні ряди, інші — що пластини були
горизонтальними й утворювали якусь подобу даху на спині
динозавра. Сьогодні утвердилася думка про те, що пластини
розміщувалися в два ряди, але не напроти одна одної, а на­
вскоси, і на середині спини вони зливалися в один ряд.

• Д е в ’я т и м е т р о в и й с т е г о з а в р б у в н а й б і л ь ш и м д и н о з а в р о м
ц іє ї

гр уп и . Н а й о г о с п и н і р о з м і щ у в а л и с я ДВА РЯДИ

ПЛАСТИН, КОЖНА З ЯКИХ СЯГАЛА 1 М У ДОВЖИНУ 1МАЛА
л и с т о п о д іб н у форму.

Хвіст у в ін ч у в а л и

дві п а р и ш и п ів ,

А Ш И Ю ПРИКРИВАЛО БАГАТО МАЛЕНЬКИХ КІСТКОВИХ ПЛАСТИН
ДЛЯ ЗАХИСТУ ГОРЛА ВІД УКУСІВ ХИ Ж А КІВ.

♦ Перо падає в лагуну
ІС ТО Р ІЯ АРХЕО ПТЕРИ КСА
У Зольнгофені (Німеччина) є закам ’янілий льодовик, де було знайдено багато закам ’янілостей, біль­
шість із яких добре збереглася. Гірські породи Зольнгофена ф ормувалися в пізній юрський період.
Тоді на цій території існувала тропічна лагуна, обмежена твердим ґрунтом із півночі і скелями з пів­
дня. Вода в лагуні була дуже солоною, в ній не було кисню, і жодна жива істота не могла там ви­
жити. Але час від часу сильний шторм піднімав хвилі на морі, і вода, стікаючи по скелях, приносила
з собою величезну кількість тварин і рослин. Ці живі істоти невдовзі гинули в солоній воді, опуска­
лися на дно і майже одразу ж заносилися шарами вапняку. Так тварини й рослини, які проживали
на морському дні і на островах уздовж узбережжя, іноді заверш ували свої дні в лагуні в Зольнго­
фені. Довкола було багато рослин, таких як хвойні дерева і саговники, тваринний світ представляли
крокодили і динозаври, птерозаври і археоптерикси. Можливо, жорстокий тропічний ураган, що на­
літав із боку моря, одного разу потяг за собою в лагуну і археоптерикса. У 1861 році виявили лише
одне закам ’яніле перо археоптерикса, через рік знайшли перший повний скелет, на якому чітко
проглядалися відбитки пір’я на лапах і хвості. У той час археоптерикс становив нерозв’язану загад­
ку для науки. Ця істота, розміром трохи більша за голуба, поєднувала в собі ознаки рептилій і пта­
хів. Тому палеонтологи не знали, до якого класу його зарахувати. На сьогодні знайшли сім кістяків,
вилучених із вапнякових порід Зольнгофе-

Г 'П / ІГ Л і

'ЙіЛОМОСТГ

Иа’ ^ наЙАавніші 3 Усіх знайдених
закам ’янілостей птахів.

Ім'я*, археоптерикс («давне пір'я»)

Тіерїос): пізній юрський
Опис теропод, птах, двоногий
З р іс т : 25 см

,

Довжина: 30-50 см
#ага: 500 г
Спосіб харчування: імовірно
комахоїдний
в и я в л е н и й : у Німеччині

• А рх ео п тери кс —
НАЙ ДАВНІШ ИЙ ІЗ ВІДОМИХ
н а м п тах ів.

Був тр о х и

схож ий

н а м а л е н ь к о г о м ’я с о їд н о г о
ДИНОЗАВРА, ТРОХИ — НА ПТАХА.

Як

І ДИНОЗАВРИ, ВІН МАВ ДОВГИЙ ХВІСТ,

ТРИ СИЛЬНІ ГОСТРІ КІГТІ І П АЩ У З ГОСТРИМИ
ЗУБАМИ, ЗАГНУТИМИ ДОСЕРЕДИНИ.

Як

І ПТАХИ,

ВІН МАВ ПОКРИВ із пір’я, н а л у с к а т и х
НОГАХ о д и н п а л е ц ь с т и р ч а в н а з а д д л я
ЗРУЧНІШОГО ВЛАШТУВАННЯ НА ГІЛКАХ ДЕРЕВ.

П ір ’я а р х е о п т е р и к с а
БУЛО АСИМЕТРИЧНИМ
(із НЕОДНАКОВИМИ
к р а я м и ), т а к и м

,

♦ Походження польоту

ЯК І у ПТАХІВ —
ПРЕКРАСНИХ Л іт у н ів ,
ОТЖЕ, М ОЖНА
п ри пусти ти,

що

П

е р ш е п ір ’я

— у

д и н о з а в р ів

ВІН у м ів ЛІТАТИ,
ХАЙ І НЕ ТАК ДОБРЕ,
ЯК СУЧАСНІ ПТАХИ.
Вваж аю ть, що
АРХЕОПТЕРИКС

Для палеонтологів археоптерикс становив цінну знахідку. Він був «утра­
ченою ланкою», що вела від динозаврів до птахів, і таким чином служив

р о з в и н у в у м ін н я

неспростовним доказом на підтримку теорії про те, що динозаври були

ЛІТАТИ, СТРИБАЮЧИ

предками птахів. Знайшли й інші закам ’янілості, які також підтверджували,

3 ГІЛОК, ДЛЯ то г о
рг

ЩОБ ЛОВИТИ
КОМАХ, АБО ТОДІ,
КОЛИ ПІД ЧАС Бігу

ВІН ІНОДІ ВІДРИВАВСЯ
ВІД ЗЕМЛІ І ЗДІЙСНЮВАВ
КОРОТКИЙ ПЛАНЕРНИЙ

що птахи є прямими нащадками динозаврів. Але як вони навчилися літа­
ти? І коли почалося завоювання неба? Виявляється, що динозаври стали
ранніми власниками пір’я і вони вдосконалювали його ще до перших по­
льотів із багатьох причин. Кольорове пір’я самця приваблювало самиць
того ж виду. Прибічники іншої гіпотези походження польотів стверджують,

ПОЛІТ.

що з часом пір’я, яке змінилося, стали використовувати для того, щоб від­

Д л я то го щ о б

махуватися від комах. Крила та хвіст, укриті пір'ям, допомагали археопте­

УДОСКОНАЛИТИ ПОЛІТ
СУЧАСНОГО ПТАХА,

риксу планерувати з гілки на гілку і пролітати короткі відстані. Археопте­

МАЛИ СПЛИВТИ

рикс не міг довго літати в повітрі і оперення служило йому як парашут при

МІЛЬЙОНИ РОКІВ

приземленні. Можливо, істина полягає в поєднанні різних гіпотез, тобто

ЕВОЛЮЦІЇ.

предки археоптерикса почали літати частково завдяки вмінню бігати, част­
ково — здібності стрибати, частково — мистецтву планерування з дерев,
частково — моторності в перескакуванні з гілки на гілку.

♦ Перо падає в лагуну
ІС ТО Р ІЯ АРХЕО ПТЕРИ КСА
У Зольнгофені (Німеччина) є за кам ’янілий льодовик, де було знайдено багато закам ’янілостей, біль­
шість із яких добре збереглася. Гірські породи Зольнгофена ф орм увалися в пізній юрський період.
Тоді на цій території існувала тропічна лагуна, обмежена твердим ґрунтом із півночі і скелями з пів­
дня. Вода в лагуні була дуже солоною, в ній не було кисню, і жодна жива істота не могла там ви­
жити. Але час від часу сильний шторм піднімав хвилі на морі, і вода, стікаючи по скелях, приносила
з собою величезну кількість тварин і рослин. Ці живі істоти невдовзі гинули в солоній воді, опуска­
лися на дно і майже одразу ж заносилися шарами вапняку. Так тварини й рослини, які проживали
на морському дні і на островах уздовж узбережжя, іноді заверш ували свої дні в лагуні в Зольнго­
фені. Довкола було багато рослин, таких як хвойні дерева і саговники, тваринний світ представляли
крокодили і динозаври, птерозаври і археоптерикси. М ожливо, жорстокий тропічний ураган, що на­
літав із боку моря, одного разу потяг за собою в лагуну і археоптерикса. У 1861 році виявили лише
одне закам ’яніле перо археоптерикса, через рік знайшли перший повний скелет, на якому чітко
проглядалися відбитки пір’я на лапах і хвості. У той час археоптерикс становив нерозв’язану загад­
ку для науки. Ця істота, розміром трохи більша за голуба, поєднувала в собі ознаки рептилій і пта­
хів. Тому палеонтологи не знали, до якого класу його зарахувати. На сьогодні знайшли сім кістяків,
вилучених із вапнякових порід Зольнгоф е­

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ

на. Це найдавніші з усіх знайдених
закам ’янілостей птахів.

Імя*. археоптерикс («давне пір'я»)

Перїос)*. пізній юрський
Опис*,теропод, птах, двоногий
Зріст*. 25 см
Довжина*. 30-50 см
#ага: 500 г
Спосіб харчування*, імовірно

•

А рхеоп тери кс —

НАЙДАВНІШИЙ ІЗ ВІДОМИХ
НАМ ПТАХІВ.

Був т р о х и

схож ий

НА МАЛЕНЬКОГО М’ЯСОЇДНОГО
ДИНОЗАВРА, ТРОХИ — НА ПТАХА.

Як І ДИНОЗАВРИ, ВІН МАВ ДОВГИЙ ХВІСТ,
ТРИ СИЛЬНІ ГОСТРІ КІГТІ І ПАЩУ З ГОСТРИМИ
ЗУБАМИ, ЗАГНУТИМИ ДОСЕРЕДИНИ.

Як І ПТАХИ,

ВІН МАВ ПОКРИВ із п ір ’я , н а л у с к а т и х
НОГАХ ОДИН п а л е ц ь с т и р ч а в н а з а д д л я
ЗРУЧНІШОГО ВЛАШТУВАННЯ НА ГІЛКАХ ДЕРЕВ.

ПЛАНЕРУВАННЯ — ЦЕ НЕ ПОЛІТ
Не лише птахи можуть рухатися в повітрі.
Кажани, представники класу ссавців, також
прекрасно літають. Але є істоти, які вміють
планерувати. Планерування — «пасивний»
вид польоту, воно зовсім не схоже на помахи
крил у польоті птахів та кажанів, які єдині
серед усіх хребетних лише й можуть це ро­
бити. Щоб планерувати в повітрі, усі тварини,
Я щ ір к а л е т ю ч и й а р л к о і і

наділені цим умінням, розтягують поверхню

ПЛАНЕРУЄ З ДОПОМОГОЮ

тіла, створюючи «парашутний» ефект.

РОЗТЯГУ ВА НІ ІЯ СКЛАДОК
НА БОКАХ.
У БІЛКИ-ЛЕТЯІ'И М ІЖ
ПЕРЕДНІМИ Й ЗАДНІМИ
ЛАПАМИ НАТЯІ'НУТА
СКЛАДКА Ш КІРИ, ЯКА
РОЗКРИВАЄТЬСЯ ГІРИ
ПЛАВНОМУ ПОЛЬОТІ.

Д е я к і а м ф іб ії

V

ЗДІЙСНЮ Ю ТЬ
«СТРИБОК ІЗ ПАРАШУТОМ» НА

\1

ЗЕМЛЮ, ШИРОКО РОЗСТАВЛЯЮЧИ

'|

НОГИ-ЛАСТИ.
Л е т ю ч і риби

І

живуть у м орях,

*

АЛЕ ЗДАТНІ ВИСТРИБУВАТИ З ВОДИ
І, РОЗПРЯМЛЯЮЧИ ПЛАВНИКИ,
ПЛАНЕРУВАТИ НА ДЕСЯТКИ МЕТРІВ
НАД ПОВЕРХНЕЮ, ПЕРШ Н ІЖ
ПОВЕРНУТИСЯ В МОРЕ.

♦ Від луски — до пір'я
П

ір ’я в и р о с т а є з

луски

Ш кіра як рептилій, так і птахів складається з трьох шарів —
власне шкіри, зародкового пласта і рогового зовнішнього
шару. У рептилій роговий шар неоднорідний, складається
з лусочок, під кожною міститься шкірний сосочок, що за­
безпечує живлення її кореня і таким чином сприяє ростові
луски. Як і рептилії, птахи маю ть луску на ногах, але решта
тіла укрита пір’ям. Парадоксально, але луска та пір'я дуже
схожі. Вони складаю ться з кератину і виходять зі шкірних
сосочків. Під час росту вони розвиваю ть свої власні кліти­
ни, які, збільш ую чись, розпрямляю ться чи згортаються за­
лежно від виду сосочка, перетворюючись або на луску, або
на пір’я. Пір’я — це луска, що має досконалішу структуру.
Процес його народження й розвитку відбувався наступним
чином: спершу луска витягувалася в м аленьку трубочку, до­
вгу й тонку, з обох боків якої виростали волосинки. Із часом
вони потовщувалися, їхня кількість збільш увалася і таким
чином уся конструкція перетворювалася на пір’я. Найдо­
сконаліше пір’я — асиметричне (неоднакове з обох боків)
і аеродинамічне (із найменшим спротивом повітрю). Пта­
хи — ідеальні літальні апарати, і вони маю ть саме такий
тип пір'я.

П і р ’я — ц е л у с к а ,
ЯКА МОДИФІКУВАЛАСЯ
І ВДОСКОНАЛИЛАСЯ, ДЛЯ ТОГО
ЩОБ ПОЛІТ СТАВ РЕАЛЬНІСТЮ.

На помилках учаться-2!
Помилки палеонтологів
♦ Іще кілька років тому вважали, що величезний брахіозавр жив
у воді (ілюстрація внизу сторінки), де вага тварини була б легшою,
ніж на землі, і харчувався водними рослинами. Однак останні дослі­
дження виявили той факт, що через свою будову брахіозавр міг жити
лише на суші. Справді на 12-метрове тіло, занурене у воду, чинився б
такий тиск, що грудна клітка роздавилася б і динозавр перестав би
дихати.
♦ До недавнього часу вчені були переконані, що овіраптор — дино­
завр, схожий на страуса, годувався яйцями, які він викрадав у інших ди­
нозаврів. Але пізніше овіраптора виправдали: ноги динозавра не були
пристосовані для того, щоб хапати сферичні предмети, а дзьоб був над­
то сильним для того, щоб розбивати винятково крихкі яйця. Овіраптор
не міг ні проковтнути яйце повністю — паща не могла так широко роз­
критися, ні висмоктати вміст — язик був закоротким.
♦ У 1999 році були описані та опубліковані дані про археораптора, чиї
закам'янілі останки виявили на той час. Археораптор, наполовину дино­
завр, наполовину птах, був визнаний найзначнішим відкриттям століття.
Пізніше рентгенівське дослідження відкрило правду. Торговці, прагнучи
набити знахідці ціну, приставили закам'янілість птаха до закам'янілості
хвоста дромеозавра — невеликого м'ясоїдного динозавра.

т

ї О

Ь

І І

О

З т

1 И

\

і >

\

Нові стратегії травоїдних
О

р н іт о п о д и

У крейдяному періоді травоїдним динозаврам, особливо тим, хто мав сильні зуби, здатні переме­
лювати навіть найжорсткіше листя, припали до смаку зміни, які відбулися в рослинному світі лісів, та
нові рослини, що з’явилися у великій кількості. Починають з’являтися й розвиватися групи орнітоподів, кожна з яких нараховувала численні види, включаючи гіпсилофодонів, ігуанодонів і гадрозаврів.
До кінця крейдяного періоду гадрозаври витіснили зауроподів і колонізували майже кожний ку­
точок Землі. Ці чудовиська, довжина яких сягала 15 м, очевидно, краще від інших рослиноїдних
динозаврів зуміли пристосуватися до різних ум ов проживання. Ш ирокий плаский ніс був схо­
жий на качачий дзьоб, а щелепи, усіяні рядами гострих зубів, були пристроєм для обривання та
пережовування рослин. Гадрозаври пересувалися на далекі відстані в пошуках нових пасовиськ
і місць, де вони могли збиратися в колонії та будувати гнізда.

ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ Ж ИТТЯ В СТАДІ

Вони піклувалися про своїх м а­
Стада були для тварин і гарантією безпеки, і загрозою для життя.

лят.

Об’єднавшись, велика кількість особин легко відбивала атаки хижаків,

спілкувалися

відтак забезпечуючи собі найкращий захист. Але життя в стаді створю­

могою звуків, які лунали з чудер­

вало проблеми, головними з яких були нестача їжі, а також суперни­

нацького гребеня на голові. Щоб

цтво під час шлюбного сезону. Тому необхідно було чітко розподілити

давати відсіч хижакам, вони тися­

ролі в стаді. Усі тварини знали, кому вони мають підкорятися. Зазвичай

чами збиралися в стада. Спільно

на чолі групи стояв
владний

і

легко-

впізнаваний

інди­

від — той, хто був
найбільшим чи мав
найяскравіше

за­

вони

М абуть,

батьки-гадрозаври
з дітьми

могли

навіть

за допо­

переходити

в наступ, піднімаючись на потуж­
ні задні кінцівки. У хвилини не­
безпеки розвивали незвично ви­
соку швидкість.

барвлення або най­
довший ріг.
•

І с ьо г о д н і, я к і в м и н у л о м у ,

БАГАТО ТРАВОЇДНИХ ЗБИРАЮТЬСЯ
В СТАДА (ЗНІМОК ЗЛІВА).
М іг р а ц ія с т а д а г а д р о з а в р ів ви д у
ЛАМБЕОЗАВР ( н а ПРАВІЙ СТОРІНЦІ).

На помилках учаться-2!
Помилки палеонтологів
♦ Іще кілька років тому вважали, що величезний брахіозавр жив
у воді (ілюстрація внизу сторінки), де вага тварини була б легшою,
ніж на землі, і харчувався водними рослинами. Однак останні дослі­
дження виявили той факт, що через свою будову брахіозавр міг жити
лише на суші. Справді на 12-метрове тіло, занурене у воду, чинився б
такий тиск, що грудна клітка роздавилася б і динозавр перестав би
дихати.
♦ До недавнього часу вчені були переконані, що овіраптор — дино­
завр, схожий на страуса, годувався яйцями, які він викрадав у інших ди­
нозаврів. Але пізніше овіраптора виправдали: ноги динозавра не були
пристосовані для того, щоб хапати сферичні предмети, а дзьоб був над­
то сильним для того, щоб розбивати винятково крихкі яйця. Овіраптор
не міг ні проковтнути яйце повністю — паща не могла так широко роз­
критися, ні висмоктати вміст — язик був закоротким.
♦ У 1999 році були описані та опубліковані дані про археораптора, чиї
закам'янілі останки виявили на той час. Археораптор, наполовину дино­
завр, наполовину птах, був визнаний найзначнішим відкриттям століття.
Пізніше рентгенівське дослідження відкрило правду. Торговці, прагнучи
набити знахідці ціну, приставили закам'янілість птаха до закам'янілості
хвоста дромеозавра — невеликого м'ясоїдного динозавра.

Лр%>\^у\'А'Л>.І Г_І2ріС Л і\;

ознаки

позі

Нові стратегії травоїдних
О

р н іт о п о д и

У крейдяному періоді травоїдним динозаврам, особливо тим, хто мав сильні зуби, здатні переме­
лювати навіть найжорсткіше листя, припали до смаку зміни, які відбулися в рослинному світі лісів, та
нові рослини, що з’явилися у великій кількості. Починають з’являтися й розвиватися групи орнітоподів, кожна з яких нараховувала численні види, включаючи гіпсилофодонів, ігуанодонів і гадрозаврів.
До кінця крейдяного періоду гадрозаври витіснили зауроподів і колонізували майже кожний ку­
точок Землі. Ці чудовиська, довжина яких сягала 15 м, очевидно, краще від інших рослиноїдних
динозаврів зуміли пристосуватися до різних умов проживання. Ш ирокий плаский ніс був схо­
жий на качачий дзьоб, а щелепи, усіяні рядами гострих зубів, були пристроєм для обривання та
пережовування рослин. Гадрозаври пересувалися на далекі відстані в пошуках нових пасовиськ
і місць, де вони могли збирати­

ПЕРЕВАГИ Й НЕДОЛІКИ Ж ИТТЯВ СТАДІ

ся в колонії та будувати гнізда.
Вони піклувалися про своїх м а­

Стада були для тварин і гарантією безпеки, і загрозою для життя.

лят.

Об’єднавшись, велика кількість особин легко відбивала атаки хижаків,

спілкувалися

відтак забезпечуючи собі найкращий захист. Але життя в стаді створю­

могою звуків, які лунали з чудер­

вало проблеми, головними з яких були нестача їжі, а також суперни­

нацького гребеня на голові. Щоб

цтво під час шлюбного сезону. Тому необхідно було чітко розподілити

давати відсіч хижакам, вони ти ся­

ролі в стаді. Усі тварини знали, кому вони мають підкорятися. Зазвичай

чами збиралися в стада. Спільно

м

на чолі групи стояв
владнии

і

легко-

впізнаваний

інди­

від — той, хто був
м найбільшим чи мав
- найяскравіше

за­

вони

М абуть,

батьки-гадрозаври
з дітьми

могли

навіть

за допо­

переходити

в наступ, піднімаючись на потуж­
ні задні кінцівки. У хвилини не­
безпеки розвивали незвично ви­
соку швидкість.

барвлення або най­
довший ріг.
•

І СЬОГОДНІ, я к I в м и н у л о м у ,

БАГАТО ТРАВОЇДНИХ ЗБИРАЮТЬСЯ
В СТАДА (ЗНІМОК ЗЛІВА).
• М іг р а ц ія с т а д а г а д р о з а в р ів ви д у
ЛАМБЕОЗАВР (Н А ПРАВІЙ СТОРІНЦІ).

«ОРКЕСТР» КРЕЙДЯНОГО ПЕРІОДУ
Л ам бео завр

Багато видів гадрозаврів мали на своїх головах кісткові гребені різних
форм, порожнисті всередині, які з’єднувалися з носом. До цього часу се­

К о ри то за вр

ред палеонтологів триває чимало дискусій із приводу функції цих гребенів
Спершу думали, що гребінь був органом нюху, а також служив «труб­
кою для підводного плавання». Але недавні дослідження засвід­
чили, що гребінь — цілком придатний орган для видобування
звуків. Цими звуками гадрозаври спілкувалися, впізнавали один
одного, справляли відповідне враження на самиць, закликали
на допомогу або попереджали про небезпеку, що наближалася. Звуки
були низькими, схожими на створювані великими оркестровими духовими ін­
струментами, і могли чутися на великій відстані. Очевидно, для того щоб було
легше розпізнавати представників свого виду, гребені різних видів гадрозав­
рів мали різні форми і подавали різні сигнали. Дитинча гадрозавра
народжувалося без такої «прикраси». Гребінь розвивався поступо­
во і сягав найбільших розмірів у дорослої особини. Вважають, що
гребені самців були більшими, ніж у самиць того ж виду, а під час

ГІАРАЗАУРОЛОФ

шлюбного періоду ставали яскравішими.

З а л е ж н о в ід в и д у г а д р о з а в р ів ї х н і г р е б е н і
р о з р із н я л и с я . Л а м б е о з а в р , н а п р и к л а д

,

МАВ СВОЄРІДНИЙ гребінь у формі с о к и р и ;
у П А РА ЗА УРО А О Ф А ГРЕБІНЬ БУВ ТРУБЧАСТИМ,
СПРЯМОВАНИМ НАЗАД, ДОВЖИНОЮ ПОНАД 1 М.

• ІГУАНОДОН — ОДИН ІЗ ПЕРШ ИХ ВІДОМИХ ДИНОЗАВРІВ.

Цей

вид

Бу в Н АЙ ЧИ СЛЕННІШ ИМ У КРЕЙДЯНОМУ ПЕРІОДІ. Щ О Б БОРОНИТИСЯ
ВІД ХИ Ж А КІВ, ІГУАНОДОНИ Ж И Л И СТАДОМ,

їхньою головною

ЗБРОЄЮ БУВ ГОСТРИЙ ПАЛЕЦЬ-Ш ИП НА ПЕРЕДНІЙ КІНЦІВЦІ.

Як

ПРАВИЛО, ІГУАНОДОНИ ПЕРЕСУВАЛИСЯ НА ЧОТИРЬОХ ЛАПАХ,
АЛЕ ДЛЯ ПРИСКОРЕНОЇ ХОДИ АБО ДЛЯ ТОГО ЩОБ ДОТЯГУВАТИСЯ
ДО ЛИСТЯ, ЯКЕ ВИСОКО РОСЛО, ВОНИ ЗДІЙМАЛИСЯ НА ЗАДНІ
ЛАПИ.

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
Ілля*ігуанодон («зуби ігуани»)
Період: ранній крейдяний
Опис птахотазовий, двоногий, здатний
виживати в різнихумовах

>Довжина: 10 м
#ага: 5т
Спосіб харчування: травоїдний
виявлений: у Європі, Північній Африці,
США, Монголії

Ніс ЗАКІНЧУВАВСЯ

ТВЕРДИМ ДЗЬОБОМ, ЯКИ Й Був ДУЖЕ

з р у ч н и м д л я щ и п а н н я р о с л и н . З іб р а н а ї ж а н а к о п и ч у в а л а с я
В ПАЗУХАХ Щ ІК, А ПОТІМ ПОТРАПЛЯЛА В ЗАДНЮ ЧАСТИНУ ПАЩ І, ДЕ
СОТНЕЮ ЗУБІВ.

сти слі

В ід о м о с ті

Ім’я-,гіпсилофодон («зуби з високими краями»)

Період: ранній крейдяний
Опис: птахотазовий, двоногий,
здатний жити
в різних умовах

• Г іп с и л о ф о д о н б у в м а л е н ь к и м
о р н іт о п о д о м , ТРАВОЇДНИМ

Довжина: 2 м

ДИНОЗАВРОМ КРЕЙДЯНОГО ПЕРІОДУ.

Він о т р и м а в

#ага: 25 кг

сво ю н а зву

ЗАВДЯКИ ЗУБАМ у ФОРМІ ЛИСТКІВ

Спосібхарчування: травоїдний
виявлений: в Англії, Іспанії

із в и с о к и м и к р а я м и . Д з ь о б
зуби

і

ГІПСИЛОФОДОНА — ЧУДОВИЙ

ін с т р у м е н т

ДЛЯ п е р е м е л ю в а н н я

Його л а п и , д о в г і й т о н к і ,
р о з в и в а л и високу ш в и д к і с т ь

ро слин.

ДЛЯ ПОРЯТУНКУ в ід в о р о г ів .
М а б у т ь , с в о їм и п о в а д к а м и
ГІПСИЛОФОДОН б у в с х о ж и й
* -V

НА СУЧАСНУ ГАЗЕЛЬ, ЯКА,
ЗАЧУВШИ ХИ Ж А КА , КИДАЄТЬСЯ
НАВТІКИ

(знімок з л ів а ).

І?-

Ц е р а т о п с и , а н к і л о з а в р и і П А Х ІЦ ЕФ А Л 03А В РИ
Деякі травоїдні динозаври виробляли в себе характерні захисні пристосування як для оборони, так і
для виживання в умовах безперервних нападів інших тварин. Ц єратопс мав потужний комір і роги,
розмірами яких він міг змагатися із величезними носорогами. Обзавівшись міцним захисним панци­
ром, анкілозавр став нагадувати ходячий броньований фургон. П а х іц е ф ал о завр мав дуже міцний
череп, можливо, для того щоб витримувати удари по голові.

НнЦр-. *

•

'

-А

^

ш і

стислі

• Як І СУЧАСНІ АНТИЛОПИ гну
(унизу), ТРИЦЕРАТОПСИ Ж И Л И

^ ІД О М О С И
Ім ’я -,
Т р и ц е р ато п с Б ув н а й б іл ь ш и м
ц ер а то п со м .

Н а СВОЇХ ПЛЕЧАХ ВІН

НОСИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ, ОКАНТОВАНИЙ
ГРЕБЕНЯМИ ком ір, я к и й с я г а в 2 м
ЗАВШ ИРШ КИ. У н ь о го б ув п о т у ж н и й
РІГ НА НОСІ І ДВА ДОВГИХ ГОСТРИХ
ро ги н а д

о чн и ц ям и . О чеви д н о ,

р іг н а н о с і в и к о р и с т о в у в а в с я , щ о б
в ід б и в а т и н а п а д и х и ж а к і в , а т а к о ж

ДЛЯ ПОЄДИНКІВ З ІН Ш И М И с а м ц я м и
ЗА УТВЕРДЖЕННЯ ВЛАСНОЇ ПЕРЕВАГИ

у с т а д і . К о м ір служив н е
н а д ій н и м

лиш е

ЗАХИСТОМ п л е ч а м і ш и ї ,

а л е т а к о ж п р и к р іп л ю в а в

м’язи щ е л е п . К о м ір , я к

потужні

виявили

д о с л ід ж е н н я , б у в я с к р а в о го
з а б а р в л е н н я , щ о д о п о м а гал о

ПРИВАБЛЮВАТИ Ш ЛЮ БНИХ ПАРТНЕРІВ.

Кістки

щ ел еп ро зро с л и с я

у вигляді

ДЗЬОБА, СХОЖОГО НА ДЗЬОБ ПАПУГИ.

Зімкнувши

Щ ЕЛЕПИ, ДИНОЗАВР

МІГ РВАТИ НАЙ Ж О РСТКІШ І РОСЛИНИ.

Потужні Щ ЕЛЕПИ, густо ВСІЯНІ

ЗУБАМИ,

НАГАДУВАЛИ М’ЯСОРУБКУ. Д У Ж Е СИЛЬНІ
НОГИ ВИТРИМУВАЛИ СТРАШНУ ВАГУ Ц ІЄЇ
ТВАРИНИ НАВІТЬ ПІД ЧАС БІГУ.

СТАДАМИ Й ПЕРЕМІЩУВАЛИСЯ

трицератопс («триріг»)

НА ДУЖ Е ВЕЛИКІ ВІДСТАНІ.

У

'Період, пізній крейдяний
Опис, птахотазовий, чотириногии

ТОЙ ЧАС КОЛИ

ОСОБИНИ, НЕ ВИТРИМАВШИ
ви п ро буван ь,

До&>кииа‘. 9 М
$ага*. 6т

гинули. Мутні

ОСАДОВІ ПОРОДИ п о в іл ь н о ї
РІЧКИ

.

С по а £ ха р уЬ зи *"Р аввдти
'фифи&лиії- у США, Канаді

вони

ДОЛАЛИ РІЧКИ, ДЕЯКІ

Були ІДЕАЛЬНИМИ

УМОВАМИ ДЛЯ ПРОЦЕСУ

їхнього з а к а м ’я н і н н я .

Х а с м о завр

• Голови ц ер а то п сів

(з л ів а ) були

усіх ВІДОМИХ

н а й б іл ь ш и м и з - п о м іж

видів д и н о завр ів.

Також вони м али

к іс т к о в і ко м ір и , я к і з а к р іп л я л и
Щ ЕЛЕПНІ
ФОРМ.

м’язи, І

потужні

РОГИ РІЗНОМАНІТНИХ

Моноклон МАВ л и ш е

о д и н ріг

НА НОСІ, ТРИЦЕРАТОПС — ТРИ РОГИ
(д в а н а д о ч н и ц я м и і о д и н н а н о с і),

у хасм о завр а

т а к о ж було ТРИ РОГИ

(м а л е н ь к и й ріг н а н о с і і п о
н а д к о ж н и м о к о м ), с т у п е н і

одному
розвитку

ЯКИХ РОЗРІЗНЯЛИСЯ

в РІЗНИХ

виду. Його ДОВГИЙ

КОЛЮЧИЙ КОМІР МАВ дві

ПРЕДСТАВНИКІВ

Ш ИРОКІ ПОРОЖ НИНИ ВСЕРЕДИНІ,

можливо,

ДЛЯ ЗМ ЕНШ ЕННЯ ВАГИ КОМІРА. СТИРАКОЗАВР,
ОКРІМ ВЕЛИЧЕЗНОГО РОГА НА КІН Ч И К У СВОГО

Моноклон

НОСА, МАВ ШІСТЬ ДОВГИХ Ш И П ІВ НА ЗАДНІЙ
ПОВЕРХНІ КОМІРА І МАЛЕНЬКІ Ш И П И ПО ЙОГО

контуру. Є

С ти рако зл вр

ДУМКА, ЩО НА КОМІРАХ ЦЕРАТОПСІВ

РОЗМІЩУВАЛИСЯ ЯСКРАВІ ПЛЯМИ, ЯКІ ВАБИЛИ
Ш ЛЮ БНИХ ПАРТНЕРІВ АБО, НАВПАКИ,
ВІДЛЯКУВАЛИ СУПЕРНИКІВ.

СТИСЛІ
ВІДОМОСТІ
Ім'я; анкілозавр («ящір, що зрісся»)
Тігрїос)'. пізній крейдяний
Ц

Опис, птахотазовий, чотириногий

/ Довжина-.11 м
$ а г з '. 4

т

Спосіб харчування', травоїдний
Уявлений: у США, Канаді

Р о з м ір а м и т а з о в н іш н іс т ю а н к іл о з а в р н а г а д у є п а н ц и р н и к .

Його тулув з а х и щ а л и

« л а т и » — к іс т к о в і п л а с т и н и ,

УТИ КА Н І ЧИСЛЕННИМ И Ш ИПАМ И.

Н а ЗАДНІЙ ПОВЕРХНІ

ЧЕРЕПА РОСЛИ ДВА ВЕЛИЧЕЗНІ РОГИ, А ДУЖ Е СИЛЬНИЙ
ЖОРСТКИЙ ХВІСТ УВІНЧУВАЛА КІСТКОВА «БУЛАВА», ЯКУ ТВАРИНА
ВИКОРИСТОВУВАЛА ЯК ДРЮЧОК, РОЗМАХУЮЧИ Н ЕЮ 3 БОКУ В БІК.
Є д и н и м н е з а х и щ е н и м п а н ц и р о м м іс ц е м л и ш а в с я ж и в іт ,
ОТОЖ КОЛИ д и н о з а в р в ід ч у в а в н е б е з п е к у , в ін п р и т и с к а в с я
ДО ЗЕМЛІ, ЩОБ ПРИКРИТИ СЛАБКЕ МІСЦЕ. Н а ЙГРІЗНІШ ИМ СЕРЕД
ЙОГО ВОРОГІВ Був ТИРАНОЗАВР.
Б р о н е н о с е ц ь (с п р а в а ) в и к о р и с т о в у є с в ій м і ц н и й п а н ц и р
т о ч н іс ін ь к о т а к , я к а н к іл о з а в р в и к о р и с т о в у в а в с в о ю броню .

стислі

відомості
ІілЯ'- трицератопс («трирМ
Т р и ц е р а т о п с був н а й б іл ь ш и м
ц е р а то п с о м .

Н а с в о їх

п л е ч а х він

НОСИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ, о к а н т о в а н и й

'П еріод пізній крейдяний
О т е . птахотазовий, мотириногии

У нього був потужний

РІГ н а н о с і і ДВА ДОВГИХ ГОСТРИХ
ро ги н а д

очни ц ям и . О чеви д н о ,

Д о в ж и н а *. 9 м

і ^ а г а * .6 т

* С посіб хару&аНИЯ'.травощнии

РІГ н а н о с і ВИКОРИСТОВУВАВСЯ, ЩОБ
ВІДБИВАТИ НАПАДИ ХИ Ж А КІВ, А ТАКОЖ
ДЛЯ ПОЄДИНКІВ З ІН Ш И М И САМЦЯМИ
ЗА УТВЕРДЖЕННЯ ВЛАСНОЇ ПЕРЕВАГИ

у с т а д і.

К о м ір

служив н е

лиш е

н а д ій н и м ЗАХИСТОМ п л е ч а м і ш и ї,
а л е т а к о ж п р и к р іп л ю в а в

м’язи щ елеп .

потужні

Ко м ір , я к в и я в и л и

д о с л ід ж е н н я , був яс к р а в о г о
за б а р в л ен н я, щ о д о п о м а г а л о
п р и в а б л ю в а т и ш л ю б н и х партнерів.
К і с т к и щ е л е п р о зр о с л и с я

у вигляді

ДЗЬОБА, СХОЖОГО НА ДЗЬОБ ПАПУГИ.

Зімкнувши

щ елеп и, д инозавр

м іг р ва ти н а й ж о р с т к іш і р о с л и н и .

Потужні щ е л е п и , густо ВСІЯНІ ЗУБАМИ,
н а г а д у в а л и м ’ясо р убку. Л у ж е с и л ь н і

ноги в и т р и м у в а л и

с т р а ш н у в а г у ц іє ї

ТВАРИНИ НАВІТЬ ПІД ЧАС Бігу.

СТАДАМИ Й ПЕРЕМІЩУВАЛИСЯ
н а д у ж е ве л и к і від с та н і.

У той

^ и Я & л ^ ий; V СШЛ' КанаДІ

ча с коли во н и

ДОЛАЛИ РІЧКИ, ДЕЯКІ
ОСОБИНИ, НЕ ВИТРИМАВШИ
випробувань,

гребеням и комір, Я КИЙ СЯГАВ 2 м
ЗАВШ ИРШ КИ.

• Як І с у ч а с н і а н т и л о п и гну
(унизу), ТРИЦЕРАТОПСИ Ж И Л И

гинули. Мутні

ОСАДОВІ ПОРОДИ ПОВІЛЬНОЇ
РІЧКИ БУЛИ ІДЕАЛЬНИМИ
УМОВАМИ ДЛЯ ПРОЦЕСУ

їхнього з а к а м ’я н ін н я .

СТИСЛІ

•

ВІДОМОСТІ

І ПЕРЕСУВАВСЯ НА ДВОХ КІНЦІВКАХ.

Ім'я*, пахіцефалозавр («великоголовий

М а в ч у д е р н а ц ь к и й череп, у в ін ч а н и й
КІСТКОВОЮ ШАПОЧКОЮ ЗАВТОВШКИ

н е в ід о м е . Д е я к і п а л е о н т о л о г и з р о б и л и

'Період: пізній крейдяний

п ри п ущ ен н я,

ЩО ТОВСТИЙ ч е р е п м іг

с л у ж и т и СВОЄРІДНИМ ЗАХИСТОМ ВІД Х И Ж А КІВ

Опис птахотазовий,

АБО САМЦІВ ТОГО Ж ВИДУ. П іД ЧАС

чотириногий

виявлений*, у Канаді

25 с м ,

СХОЖОЮ НА ШОЛОМ, ПРИЗНАЧЕННЯ я к о ї

ящір»)

Довжина*. 8м
#ага*.2т
Спосіб харчування*, травоїдний

П а х іц е ф а л о з а в р ж и в

у с т а д і . В ін б у в т р а в о їд н и м

ШЛЮБНОГО п е р іо д у д в а с а м ц і
п а х іц е ф а л о з а в р а , і м о в ір н о ,

АТАКУВАЛИ ОДИН ОДНОГО,
ЗАВДАЮЧИ СИЛЬНИХ УДАРІВ
го л о во ю . Н е т а к д а в н о з’я в и л и с я н о в і д а н і, я к і СВІДЧАТЬ
пр о те, щ о к іс т к о в а ш а п о ч к а н а черепі п а х іц еф ало завр а
сп р а вд і в и к о н у в а л а ф у н к ц ію о п о р и д л я гребеня, д а ю ч и
МОЖЛИВІСТЬ ПОКАЗАТИ СЕБЕ У ВСІЙ КРАСІ ПІД ЧАС ШЛЮБНОГО
ПЕРІОДУ.

Вражаюча зброя хижаків
Міць т и р а н о з а в р а
Тиранозавр був одним із найбільших хижаків, що будьколи жили на Землі. Сягав 6 м у висоту, 14 м у довжину
і важив 7 т. Це був гігантський хижий теропод, але вага

ПІР’Я У м о л о д и х
ТИРАНОЗАВРІВ?
Сучасні дослідження засвідчують наяв­
ність товстого

ш ару

пір’я у молодих

ти р а­

нозаврів, який допомагав підтримувати

не була його єдиною перевагою. Він м ав понад 50 зубів,

постійну температуру тіла. Доросліша­

кожен із яких сягав майже 2 0 см у довжину. Такі гострі із

ючи,

зазубреним и краями та увігнуті досередини зуби дозволя­

оперення.

ти р ан о завр

поступово

втрачав

своє

ли йому розривати здобич і одним укусом проковтувати
кілограми плоті. Чи полю вав він, чи ставив пастку, улаш товую чи засідку? У палеонтологів нема
щодо цього одностайності. На додачу деякі вчені припустили, що тиранозавр харчувався лише
падаллю (мертвою плоттю). Беручи до уваги його неабиякі розміри, можна гадати, що він не міг
довго переслідувати здобич. Найімовірніш е, під час атаки на тварину, яка могла бути найбільшою
й найнебезпечніш ою, тиранозавр раптово, угризшися зубам и, віддирав величезний шмат плоті
від здобичі й лиш ав жертву помирати. Серед його жертв були й цератопси. На деяких кістках
із за к а м ’янілих цератопсів видно сліди, полишені зубам и тиранозавра. Іще одним джерелом зд о­
бичі служили гадрозаври. В за к а м ’янілих екскрементах тиранозавра знайшли шматочки кістки
едмонтозавра.

• Череп ти р а н о за вр а б ув в е л и ч е з н и м , у д о в ж и н у він с я г а в
п о н а д 1 ,5 м , щ е л е п н і м ’я зи були д у ж е п о т у ж н и м и , А й о го

ш и я — д о с и т ь с и л ь н о ю д л я то го , щ о б р о зр и вати
й в ід д и р а т и в е л и к і ш м а т к и м ’я с а В ід СВОЄЇ ЗДОБИЧІ.

сти слі

В ід о м о сті

Т и р а н о за в р п е р е с у в а в с я н а за д н іх
КІНЦ ІВКАХ, я к і д а в а л и й о м у

ІмЯ’. тиранозавр («ящір-тиран»)

з м о г у з б іл ь ш у в а т и ш в и д к іс т ь
ПІД ч а с бігу, а й о г о передні

Тіерїос): пізній крейдяний

к ін ц ів к и б ул и д у ж е м а л е н ь к и м и

Опис ящеротазовий, теропод,

1МАЛИ ЛИШ Е ДВА ПАЛЬЦІ. Т А КА БУДОВА
ПОЛЕГШУВАЛА ВЕРХНЮ ЧАСТИНУ ТУЛУБА,

двоногий

ЩО

Було ВАЖЛИВО, БО ТИРАНОЗАВР

МАВ НАДЗВИЧАЙНО МАСИВНИЙ ЧЕРЕП.

6м

Можливо, ЙОГО ПЕРЕДНІ КІНЦ ІВКИ ,
НАДТО КОРОТКІ НАВІТЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ

Д о вж и н а *. 14 м

д о т я г у в а т и с я д о с в о є ї ПАЩ І, ДОЗВОЛЯЛИ
ДИНОЗАВРУ ПІДНІМАТИСЯ з зем лі, я к щ о
ВІН СИДІВ.

О с т а н к и с п и н о з а в г а б ули в и я в л е н і н ім е ц ь к и м

ВІН п о в е р т а в с в о є « в іт р и л о » у т о й б і к , з в і д к и с в іт и л о с о н ц е ;

п а л е о н т о л о г о м Е р н с т о м С тр о м е р о м у Є г и п т і н а п о ч а т к у

щоб

X X с т о л іт т я і зберігалися в н ім е ц ь к о м у музеї. П і л ч а с Д р угої

п р о м ін н я а б о ж п о в е р т а в с в о є

св іт о в о ї в ій н и в м у зе й в л у ч и л а бом ба, і в с і е к с п о н а т и були

о б д у в а в в іт е р ,

з н и щ е н і. З а в д я к и п р а ц я м Е р н с т а С тр о м ера м и з н а є м о , щ о

У т о м у ж с а м о м у п о я с і П ів н іч н о ї А ф р и к и б у л и з н а й д е н і

с п и н о з а в р був о д н и м із н а й б іл ь ш и х м ’я с о їд н и х д и н о зав р ів,
я к і б удь-коли іс н у в а л и н а Зе м л і.

Н а й о г о с п и н і м іс т и л а с я

о х о л о д и т и с я , в ін о д в е р т а в с я в ід п р я м о г о с о н я ч н о г о
« в іт р и л о » т а к , щ о б й о г о

щ о д о п о м а га л о й о м у ш ви д ко охолонути.

РЕШТКИ ОВРАНОЗАВРА, РІЗНОВИДУ КАЧКОНОСОГО ДИНОЗАВРА,
ЯКИЙ ТАКОЖ МАВ Ш ИРОКЕ «ВІТРИЛО» НА СПИНІ. У СПИНОЗАВРА

в е л и ч е зн а м е м б р ан а , вк р и та ш к ір о ю , п ід т р и м у в а н а д о в г и м и

Б ули п о т у ж н і м ’я зи , ДУЖ Е ПОДІБНІ ДО М’ЯЗІВ КРОКОДИЛА,

к іс т к о в и м и в ід р о с т к а м и , к о ж н и й із я к и х був п р и з н а ч е н и й

І СТРАХІТЛИВИЙ РЯД ГОСТРИХ ЗУБІВ.

ДЛЯ ОДНОГО ГРУДНОГО ХРЕБЦЯ. Ц ЕН ТРА ЛЬНИ Й ВІДРОСТОК
МЕМБРАНИ ЗА РОЗМІРОМ ПЕРЕВИЩУВАВ ЗРІСТ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ.
М а б у т ь , с п и н о з а в р в и к о р и с т о в у в а в це « в іт р и л о » я к с о н я ч н у
ПАНЕЛЬ д л я р е г у л ю в а н н я те м п е р а тур и т іл а : щ о б зігр івати себе,

С ТИ С Л І Р ІА О М О С Я
Імя: спинозавр («колючий ящір»)

Період: пізній крейдяний

Опис: ящеротазовий, теропод, двоногий
•^О&жииз: понад 12 м
#зга: 4 т
Спосіб харчування: м'ясоїдний,

Не м ен ш е сто л іття ти р а н о за в р

визнавався най біл ь

5-поміж усіх д и н о зав р ів , які будь-коли існ увал и \
^нак не^

і в А ф р и ц і і в П івденній А м ер и ц і виявил

іпляри значно б ільш их

удонто-

«кузеном » ти р ан о >го як зовні, та к і за р о зм ір ам и .

Д ВА ДИВОВИЖ НИХ ФАКТИ
Закам’янілості динозаврів дуже високо цінуються.
Тиранозавр рекс, що отримав прізвисько «Сью»
на честь Сьюзен Гендріксон, яка його знайшла,
був виставлений на торги й проданий за неймо­
вірно високу ціну — 8 млн доларів США.
Мері Гігбі Швейцер, учений, провідний на­
уковий співробітник і лектор із палеонтології
в Державному Університеті Ролі в Північній
Кароліні, недавно зробила сенсаційне відкрит­
тя, визначивши вік кісткового мозку всереди­
ні стегна тиранозавра — 68 млн років! Цілком
можливо, це відкриття примусить учених пе­
реглянути відомості про динозаврів, які вони
мають на цей час.

• П ів н іч н о а м е р и к а н с ь к и й
'ХАРОДОНТОЗАВР ЗА РОЗМІРАМИ
НАБАГАТО ПЕРЕВИЩУВАВ
ТИРАНОЗАВРА, А ВАЖИВ ВІН
П РИ НАЙМ Н І Н А Г О Н І іу БІЛЬШЕ.

Не м ен ш е сто л іття ти р а н о за в р

визнавався

найбільш им

з-пом іж у сіх д и н о зав р ів , які будь-коли існ увал и на З е м л і.
О д нак н ед авно в А ф р и ц і і в П івденній А м ер иц і виявили
е кзем п л яр и значно б ільш и х р озм ір ів! В ага кархародонто-

завра ся га л а м айж е 8 т. Його череп був більш им , ніж н а ­
віть у ти р а н о за в р а , а зуби н а га д у в а л и зуби в ел етен сько ї
-

Ц е н тр а л ь н о ї А м ер и ки перевищ ив

своїм и р о зм ір ам и як ти р а н о за в р а , та к і к ар хар о д о н то за в р а. Тарбозавр із М о н го л ії був схід н и м «кузеном » ти р а н о ­
за в р а , схож им на нього як зовні, та к і за р о зм ір ам и .

Д В А ДИВОВИЖ НИХ ФАКТИ
Закам’янілості динозаврів дуже високо цінуються.
Тиранозавр рекс, що отримав прізвисько «Сью»
на честь Сьюзен Гендріксон, яка його знайшла,
був виставлений на торги й проданий за неймо­
вірно високу ціну — 8 млн доларів США.
Мері Гігбі Швейцер, учений, провідний на­
уковий співробітник і лектор із палеонтології
в Державному Університеті Ролі в Північній
Кароліні, недавно зробила сенсаційне відкрит­
тя, визначивши вік кісткового мозку всереди­
ні стегна тиранозавра — 68 млн років! Цілком
можливо, це відкриття примусить учених пе­
реглянути відомості про динозаврів, які вони
мають на цей час.

Ш

рр:■

С

п р и т н і с т ь д р о м е о з а в р ів

ОСОБЛИВА ЗБРОЯ АТАКИ
Пліч-о-пліч

із гігантами жили м ’ясоїдні дино­

заври, які були значно дрібніші, але теж люті
й надзвичайно меткі. Вони мали гострі й довгі
зуби, рухливі за п ’ястки і дуже гострі кігті. Це
були д ром еозаври

—

утар а п то р и ,

Дромеозаври ранили своїх жертв не зубами, а особли­
вою зброєю нападу. На другому пальці кожної стопи
у цього динозавра розміщувався дуже гострий великий
пазур у формі коси, який міг утягуватися. Під час ходи

дейноніхи

чи бігу дромеозавр прибирав цей кіготь, щоб той не тор­

і велоцераптори. Від інших динозаврів вони від­

кався землі й не зношувався, але, переслідуючи здобич,

різнялися своєю потужною і страхітливою зб р о ­

він випрямляв свої стопи, і звідти випускалися кігті,

єю — смертоносним пазуром на другому пальці

гострі як ніж. Стрімкий і спритний дромеозавр міг ро­

кожної стопи, вигнутим, як коса, і гострим, як

бити вражаючі стрибки. Довгий жорсткий хвіст забез­

лезо бритви.

печував рівновагу, а довгі передні кінцівки із суглобами
і рухливими зап’я стками легко захоплювали здобич. Сво­

НЕЙМОВІРНО, АЛЕ...

їм жертвам він завдавав потужного удару задніми кін­
цівками, тоді як його пазурі-коси роздирали їхню плоть.

Як дромеозаври використовували бокові й обертальні

Пазур-коса дейноніха був близько 15 см завдовжки і міг

рухи своїх зап’ястків, щоб ухопити здобич, так птахи

зробити рану до 1 м у довжину і до 10 см углиб. Кіготь-

виконують такі ж рухи під час польоту. Це й не дивно,

коса утараптора, найбільшого з усіх дромеозаврів, сягав

якщо врахувати, що дромеозаври були прямими пред­

30 см у довжину.

ками птахів.

• Д ро м ео за ври , т а кі я к
ДЕЙНОНІХИ, ЗБИРАЮЧИСЬ
РАЗОМ, МОГЛИ ПОЛЮВАТИ
В СТАДАХ НА НАЙБІЛЬШ ИХ

стислі
Відом ості

ТВАРИН.
• Б а г а т о м ’я с о їд н и х у н а ш і
д н і, н а п р и к л а д в о в к и та
Л Е В И , ЗАСТОСОВУЮТЬ ТАКУ Ж

Ім'я*, дейноніх
(«страхітливий кіготь»)
Тіерїос): ранній і середній крейдяний
Опис ящеротазовий, теропод,
двоногий

До&жииз: 3,5м

ТАКТИКУ ПОЛЮВАННЯ (у Н И З у).

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
ІмЯ'. велоцераптор
(«літаючий злодій»)

Тіерюс)*. пізній крейдяний
Опис, ящеротазовий, теропод,

• З а к а м ’я н і л и й с к е л е т
в е л о ц е р а п т о р а п ід т в е р д ж у є

ЗДОГАД ПРО ТЕ, ЩО ЦІ ІСТОТИ

двоногий

Були

Довжина*. 1,8 м

тямущ ими Й СПРИТНИМИ
мисливцями. Б іг, с т р и б к и ,

ЗОКРЕМА ПІД ЧАС АТАКИ, — УСЕ
ВИМАГАЛО ВЕЛИЧЕЗНИХ ВИТРАТ

#ага*.15кг

ЕНЕРГІЇ, ПРИТАМАННИХ ЛИШ Е

Спосіб харчу&а««я*, м ' ясоїдний

ТЕПЛОКРОВНИМ ТВАРИНАМ.
Б а г а т о п а л е о н т о л о г ів

^ия&леиий*. у Китаї, Монголії

ПЕРЕКОНАНІ, ЩО ДИНОЗАВРИ,
ПРИ НАЙМ Н І ТІ, Я КІ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ
М ЕН Ш И М И РОЗМІРАМИ Й
СТРІМКІСТЮ ПЕРЕСУВАННЯ, БУЛИ
ТЕПЛОКРОВНИМИ.

сти слі В ід о м о с ті

Імя: теризинозавр

\

Період: пізній крейдяний

Опис: ящеротазовий, теропод,
двоногий

Ло&жииа: ймовірно, від 8до 12 м

• К іл ь к а р о к ів

тому в

(«ящір-косар»)

Спосіб харчування*, можливо,

п устел і

Го б і в М о н г о л ії
ЗН А Й Ш Л И ВЕЛИЧЕЗНІ
ПАЗУРІ.

ЯК ГАДАЛИ

ПАЛЕОНТОЛОГИ,
ВОНИ Н А Л ЕЖ А Л И
ГІГА Н ТС ЬКІЙ ЧЕРЕПАСІ,
ЯКУ НАЗВАЛИ
ТЕРИЗИНОЗАВР,

що

о зн а чає

«я щ і р

д о с л ід ж е н н я
вел и чезн о м у

із кігтями у

ф о рм і

коси». О д н а к

н ед авні

В И ЯВИ Л И , щ о ц і п а з у р і НАСПРАВДІ н а л е ж а л и
й н е в і д о м о м у д и н о з а в р у . ТЕРИ ЗИ Н О ЗА ВР Б у в д в о н о г и м ,

ІЗ ВЕЛЕТЕН С ЬКИ М И П ЕРЕД Н ІМ И К ІН Ц ІВ К А М И , Я К І СЯГАЛИ 2 ,5 М
ЗАВДО ВЖ КИ, З ТРЬОМА ПАЛЬЦ ЯМ И-П АЗУРАМ И. РО ЗМ ІРИ Ц И Х КІГТІВ
Б у л и ВЕЛИ ЧЕЗН І — Ц ІЛ И Х 7 0 СМ, А ФОРМОЮ ВО НИ НАГАДУВАЛИ КОСУ.

М ож ливо, ТЕРИЗИНОЗАВР ВИКОРИСТОВУВАВ СВОЇ П АЗУРІ ДЛЯ ЗРІЗАННЯ
ТРАВИ, Л А СУВАНН Я ЛИСТЯМ І П АГО Н А М И АБО ДІСТАВАННЯ ТИХ ГІЛОК
Н А ДЕРЕВАХ, ДЕ ГУСТО РОСЛИ ЛИСТЯ І ФРУКТИ .

Тому ЦІЛКОМ

МОЖЛИВО, ЩО ВЕЛОЦЕРАПТОР м а в
ОПЕРЕННЯ.

ШШ

Д ЕЙ Н О Н ІХ И ВИРУШ АЛИ НА ПОЛЮВАННЯ СТАДАМИ, М А ЙЖ Е
ЯК СУЧАСНІ ВОВКИ.

ВЧЕІII

ВВАЖАЮ ТЬ, ЩО ОИ ІПОПОЛИ,

ТАКІ ЯК ШЕСТИМЕТРОВІ ТЕНОНТОЗЛІІРИ, МОГЛИ ОПИНИТИСЯ
СЕРЕД ЇХНІХ- ЖЕРТВ, БО КІЛЬКА ЗАКАМ’ЯНІЛИХ СКЕЛЕТНІ
ЛЕЙ ІІОНІХА ЗНАЙШ ЛИ БІЛЯ ВИ КО ІІН И Х ЗАЛИШ КІВ
ТЮ ОН'ЮЗАВРА.

О р н іт о м ім : к у р с

ви ж и вання

Своїм рухливим і легким кістяком, довгими витонченими
ногами орнітомім дуже нагадував страуса, але в нього
не було крил. Цей динозавр мав довгу шию, величезні очі,
що забезпечували максимальну гостроту зору, і беззубий
дзьоб, яким він підбирав усе, що траплялося на його шля­
ху. Вражаючі розміри мозку орнітоміма привели палеонто­
логів до висновку, що він був найрозумнішим серед дино­
заврів. Ці істоти населяли відкриті простори, де вберегтися
від небезпеки можна було лише втечею. Сила орнітоміма
полягала в умінні розвивати незвичайно високу швидкість.
Коли він бігав, то його можна було порівняти зі спалахом
блискавки. Мабуть, це були найшвидші динозаври.

Зовні ОРНІТОМІМ

НАГАДУВАВ СУЧАСНОГО СТРАУСА (СПРАВА).

Як і СТРАУС,

ОРНІТОМІМ Д УЖ Е ШВИДКО БІГАВ.

струнких НІГ СТРУТИОМІМ РОЗВИВАВ
швидкість до 50 км/год! Ці ноги служили

ІЗ ДОПОМОГОЮ ДОВГИХ І

ДИНОЗАВРОВІ ЄДИНО Ю ЗБРОЄЮ ЗАХИСТУ, АДЖЕ
УН И КН У Т И НЕБЕЗПЕКИ М ОЖНА БУЛО ЛИ Ш Е ВТЕЧЕЮ.
СТРУТИОМ ІМ МАВ ПРИСАДКУВАТИЙ ТУЛУБ, ХВІСТ І Ш ИЯ
були

д о в г и м и . М а л е н ь к а го л о в а в и т я г у в а л а с я

В ТО НКИЙ ЗАЗУБРЕНИЙ РОГОВИЙ ДЗЬОБ, ЯКИМ
ДИНОЗАВР ЛОВИВ КОМАХ І М АЛЕНЬКИХ РЕПТИЛІЙ,
ЗБИРАВ НАСІННЯ РОСЛИН, ДОПОМАГАЮЧИ СОБІ ПРИ
ЦЬОМУ ДОВГИМИ ЛАПАМИ З ТРЬОМА ПАЛЬЦЯМИ-

стислі з і а о м о с ї ї

ПАЗУРАМИ, Я КІ БУЛИ Д УЖ Е ЗРУЧНІ
ДЛЯ ХАПАННЯ.

Ін я струтиомім («двійник страуса»)
ТІерюс): пізній крейдяний
О п и с :

ящеротазовий, теропод,
двоногий

-Ло&жіжа: 3,5 м
Спос/^ харчу&аиия: всеїдний (м'ясо

Рчя&лений

та рослини)

♦ Захоплюючі
знахідки Лайонінга
П

Д

ерн аті д и н о за в ри

На початку 1990-х років Лайонінг, провінція
на півночі Китаю, став усесвітньо відомим за­
вдяки тому, що там було знайдено

велику

кількість викопних залишків. За ка м ’янілості, які
видобули з гірських порід на пагорбах побли­
зу міста Бейпяо, містили останки риб, комах,
ранніх птахів та динозаврів.

♦ Лайонінг
120 млн років тому

Найдивовижні-

ше полягало в тому, що динозаври виявилися укритими пір’ям! Це відкриття викликало
бурхливі суперечки серед учених із приводу
походження птахів. Багато з них нині твердо
переконані, що невеликі м ’ясоїдні пернаті ди­
нозаври є прямими предками птахів.

а в н і о зе р а , л іс и т а в у л к а н и

Провінція Лайонінг у крейдяному періоді ви­
глядала як буйний тропічний ліс, порізаний
мілкими озерами, де життя буквально вирува­
ло. Поряд височіли вулкани, котрі діють і по­
нині. Як і мільйони років тому, вони виверга­
ють потоки лави і тонни попелу, які вкривають
усе довкола. Величезна кількість золи та по­
пелу, які викидалися в атмософеру під час ви­
верження вулканів, спричинила загибель жи­
вих організмів. Мертві тварини осідали на дно
озер, заносилися

осадовими

відкладеннями

й поступово піддавалися процесу закам ’яніння.
Китайські закам ’янілості лишалися таємницею
цих озер протягом 120 млн років, поки місцеві
жителі випадково не виявили їх.

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
Ім'я*, синозавроптері/ікс («оперення
китайської ящірки»)
ТІерюс): ранній крейдяний
Опис: ящеротазовий,
теропод, двоногий
Довжина: 1,25 м
10 кг

•

К а у д и п т е р и к с (у н и з у ) Б ув В И Я В Л Е Н И Й

1998

року.

Це був т р а в о їд н и й д и н о з а в р

із м а л е н ь к и м и з у б а м и . Н а я в н і с т ь п і с к у в й о г о ш л у н к у в к а з у в а л а н а те, щ о він
к о в та в м а л е н ь к і к а м ін ц і д л я п о л іп ш е н н я тр а вл е н н я.

Він

Ш В И Д К О БІГАВ, А ЛЕ Н Е м іг

л іта ти . П ір ’я, д у ж е с х о ж е н а о п е р е н н я с у ч а с н и х п т а х ів, з а х и щ а л о й о г о від вітру й
д о щ у. Д о вге пір’я в к р и в а л о передні к ін ц ів к и , а с в о є р ід н е « в ія л о » у в ін ч у в а л о й о г о
хвіст.

Є п р и п у щ е н н я , щ о ц е « в ія л о » с л у ж и л о д и н о за в р о ві п р и к р а с о ю , а т а к о ж
зберігало рівновагу, к о л и н е о б х ід н о було ш в и д к о з м ін и т и н а п р я м о к руху.

СИНОЗАВРОПТЕРИКС (НА ЛІВІЙ
с т о р ін ц і ) б у в м а л е н ь к и м ш в и д к и м
д и н о з а в р о м із д о в г и м х в о с т о м .

Н е в е л и к і г о с т р і з у б и і н а я в н іс т ь
д р іб н о г о с с а в ц я в й о г о
з а с в ід ч у ю т ь ,

ш лунку

ЩО СИНОЗАВРОПТЕРИКС

Був м ’я с о ї д н и м . В ід к р и т т я ц ь о г о
ди н о за вра
д и н о за ври

(1996)

п ід т в е р д и л о , щ о

I п та хи м а ли чим ало

с п іл ь н и х о з н а к .

О с о б л и в о с т і буд о ви

к іс т я к а і н а я в н іс т ь п ір ’я д о в о д я т ь ,

ЩО СИНОЗАВРОПТЕРИКС I ПТАХИ
Були РОДИЧАМИ.

Н а з а к а м ’я н і л о с т і

с и н о з а в р о п т е р и к с а зб ер егл и ся
с х о ж і н а п р и м іт и в н е п ір’я м а л е н ь к і
у твор ен н я — п р о ст і довгі в о л о си н к и ,
ЯКІ, МАБУТЬ, ВИРОСТАЛИ Зі ШКІРИ
с п и н и , г о л о в и т а х в о с т а . Т а к е м ’я к е ,
теп л е й гу сте оп ерен н я, яке, л и бон ь,
УКРИВАЛО ТІЛО ПОВНІСТЮ, з в і с н о ж ,
н е д а в а л о м о ж л и в о с т і л іт а т и , а л е
зіг р ів а л о .

Ц е п ід т в е р д ж у є г іп о т е з у

п р о ТЕ, щ о д и н о з а в р и , п р и н а й м н і
НАЙМЕНШІ I НАЙМЕТКІШІ, БУЛИ
т е п л о к р о в н и м и . П ір ’я с у ч а с н и х
п т а х ів , п р и с т о с о в а н е д л я п о л ь о т у ,

р о зв и н у л о ся з т а к о г о п е р ш о г о
п р и м іт и в н о г о в п р о ц е с і у с к л а д н е н н я
й о го структури .
С н іг о в ій с о в і ( в го рі ) п ір ’я д о п о м а г а є
п ід т р и м у в а т и п о с т і й н у т е м п е р а т у р у
т іл а .

СТИСЛІ еіАОМОСИ
Ім'я', каудиптерикс
(«крилатий хвіст»)
П е р їо с ): пізній крейдяний

Опис ящеротазовий, теропод,
двоногий

Довжина: 70 см
■&ЗГЗ-. 2,5 кг

Спосіб харчування-.травоїдний
"виявлений', у Китаї

♦ І нарешті в політ...
П

ерш і п та х и

Пернаті динозаври не вміли літати, хоча кістки їхні були легкими. Вони були спритними і вправно
перестрибували з дерева на дерево в пошуках здобичі, могли навіть ширяти в повітрі. Такі особли­
вості дозволили їм пристосуватися до життя на деревах. Учені вважають, що в процесі еволюції, яка
тривала мільйони років, ці істоти все більше вдосконалювалися в своєму розвитку, поки не перетво­
рилися на птахів, здатних літати. До кінця крейдяного періоду існувало принаймні 12 видів птахів.
Але в них переважали примітивні ознаки (як, приміром, нерозвинені зуби). Ці птахи були перехід­
ним етапом між динозаврами і першими птахами. М инуть мільйони років упертих зусиль, наполег­
ливих спроб навчитися літати, але деякі особини все-таки повернуться до життя на землі, стануть
швидкими бігунами. Вони спричинять появу великих птахів, зріст яких сягатиме 3 м, і лютих хижаків.
Інші види оберуть водну стихію, навчаться пірнати, плавати й ловити рибу.

який
За р о зм ір а м и н е б іл ь ш и й

• К о н ф у ц і у с о р н і с — Х И Ж И Й ПТАХ,
у м ів л іт а т и .

від л а с т ів к и . Ж и л и в е л и к и м и
ГРУПАМИ ДОВКОЛА ЛІСОВИХ ОЗЕР. Ц е
ПЕРШ ИЙ ПТАХ ІЗ БЕЗЗУБИМ ДЗЬОБОМ.

Н а кожному к р и л і було п о тр и
п а зур і. Т іл о у к р и в а л о п р и м іт и в н е
пір’я, у с п а д к о в а н е від д и н о завр ів.

Н а відміну від с а м и ц ь , х в о с т и с а м ц ів
п р и к р а ш а л о довге п ір ’я. З в и ч а й н о ,
« к а в а л е р и » м а л и непер еверш ений
в и гл я д в о ч а х «д а м ».

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ
||\ЛЯ'. конфуціусорніс
(«птах Конфуція»)
Ііерюд: пізній крейдяний

Опис птах, двоногий
20 см

СТИСЛІ ВІДОМОСТІ

• і х т і о р н і с був п т а х о м , і, м а б у т ь ,

Імя: іхтіорніс («птах-рибалка»)
ТІерїоЗ: пізній
Опис

й о г о с п о с іб ж и т т я н іч и м
НЕ від р ізн я вс я від то го , я к и й
веде ч а й к а . Був га р н и м

крейдяний

І п ір н а в

птах, двоногий

у море,

щ об

літуном
ловити РИБу.

М а в п р е к р а сн о р о зв и н е н і к р и л а

Довжина*. 20 см
Спосібхарчування*, переважно

і зу б и всер ед ин і дзьоба.

Звички ЧАЙОК (унизу) ДУЖ Е СХОЖІ
н а звички д а в н ь о г о іх тіо р н іса .

рибоїдний
виявлений*, у Північній Америці

і»

; СТЯСЛі 1ЇІАОМОСЇЇ
Імя: гесперорніс («західний птах»)
'Період: пізній крейдяний
Опис: птах, двоногий
Довжина: 1м
Спосібхарчування:'

»>

переважно рибоїдний

виявлений: у Північній Америці

Г е с п е р о р н і с н е вм ів л іт а т и , а л е пр екрасно
пір нав.

Жив н а

Його в и к о п н і

території К а н а д и і

р е ш тк и

Клнзлсу.

виявили в о с а д о в и х

ПАЛЬЦЯМИ ДОЗВОЛЯЛА ЙОМУ ДОБРЕ ПЛАВАТИ. ЙОГО
ЗРІСТ СЯГАВ 1 М. ДЗЬОБ І ЧИСЛЕННІ МАЛЕНЬКІ ГОСТРІ
ЗУБИ БУЛИ ПРИСТОСОВАНІ ДЛЯ РИБОЛОВЛІ.

як і д о іс т о р и ч н и й

ПОРОДАХ НА УЗБЕРЕЖЖІ. ПОРЯД ЗНАЙШ ЛИ

Так сам о

з а к а м ’я н і л і

ч е р в о н о в о л а іа г а р а

ЕКСКРЕМЕНТИ ІЗ ОСТАНКАМИ РИБ.

Гесп ер о р н іс був м о р с ь к и м п т а х о м із

потужними

ЗАДНІМИ КІНЦІВКАМ И. ЙМОВІРНО, ПЕРЕТИНКА М ІЖ

гесп ер ор ніс,

(з н ім о к з л ів а ) — МОРСЬКИЙ

птах . В о н а — п р е к р а с н и й п л а в е ц ь , х а р ч у є т ь с я
РИБОЮ.

:

Гігантські птахи
Вони прийшли на зміну динозаврам до тріумфу ссавців
У кінці мезозойської і протягом кайнозойської ери на землі жили гі­
гантські птахи. Спосіб життя багатьох із них дуже нагадував життя
м'ясоїдних динозаврів — найжорстокіших хижаків свого часу. Інші
жили так само, як великі травоїдні ссавці наших днів. Зріст
епіорніса, відомого під назвою «слоновий птах», сягав
З м. Він був рослиноїдним, мав слабкі крила. Епіорні­
си жили на Землі дуже довго. Проте полювання на них
та знищення лісів призвели до повного їх зникнення
в XIX столітті.
У Новій Зеландії жили птахи-мастодонти моа, дуже схожі
на сучасних страусів, однак їхній зріст сягав 4 м. Скелет
цих птахів був надзвичайно міцний, а сильні ноги дозволя­
ли швидко бігати. Самиці відкладали яйця 30 см завдовжки, а вагою
аж 7 кг! Моа вимерли в середині XIX століття внаслі­
док винищення їх мисливцями племені майорі.
Південну Америку населяли тераторніси — пта­
хи, схожі на кондорів, але значно більші, із розма­
хом крил 7 м. Не дивно, що їх прозвали птахамичудовиськами. Вони годувалися кістяками мамонтів
та інших великих ссавців. Але найстрахітливішими
істотами були триметрові діатрими і фороракуси. Вони не вміли
літати, але були швидкими бігунами та прекрасними мисливцями
з гачкуватими дзьобами і міцними пазурами. Жили в Америці, Євро­
пі й Азії, харчувалися переважно ссавцями.
Ілюстрації, починаючи згори:
•

Епіорніс — травоїдний птах зростом до 3 м. Жили на Мадагаскарі, вимерли
в XVII — XIX століттях.

•

Величезний тераторніс умів літати і, поза всяким сумнівом, міг би пообідати
навіть шаблезубим тигром.

•

Спосіб життя триметрової діатрими, хижого птаха, нагадував спосіб життя
м'ясоїдних динозаврів.

♦ Як завершилася ера ♦ Причина вимирання
М

асове в и м и р а н н я

Таєм ниця, яку

н алеж и ть

ро зга д а ти

У кінці крейдяного періоду сталася одна

Протягом останнього мільйона років панування

з найзагадковіших подій за всю історію існу­

динозаврів Земля зазнавала різких змін клімата і

вання планети. Усі динозаври зникли з лиця

довкілля. Температура повітря знизилася. Ф о р м у­

Землі за кілька тисяч років після того, як

валися гірські пасма. Деякі з морів стають глибши­

вони панували на її території цілу еру. У гір­

ми, а деякі висихають. Через зміну клімату зникає

ських породах, сформованих 65 млн років

багато видів рослин зникали і виникли нові. Тра­

тому, після крейдяного періоду не знайшли

воїдні не змогли пристосуватися до нового типу

жодних слідів динозаврів — ні кісток, ні зу­

рослинності і почали вимирати, позбавляючи тим

бів, ні відбитків, ні хоча б крихітної часточки

самим джерела харчування м ’ясоїдних. Почина­

яєчної шкаралупи. Зникли не лише динозав­

ється скорочення кількості динозаврів, принаймні

ри, але й багато інших форм життя — літа­

деяких їх видів. Однак закам ’янілі останки дово­

ючі рептилії, багато видів птахів і сумчастих

дять, що інші групи динозаврів у кінці крейдяного

ссавців, деякі породи риб та амонітів, а та­

періоду успішно долали всі випробування, що ви­

кож мікроскопічні одноклітинні організми,

пали на їхню долю. Отже, мало ще щось трапити­

такі як ф орам ініф ери і радіолярії. Учені

ся. Що це могло бути?

називають таку подію «масовим вимиран­
ням». Для палеонтологів масове вимиран­
ня означає кінець однієї ери і настання

• Б а гато ін ш и х т в а р и н , т а к і я к м ік р о с к о п іч н і
ф о р а м ін іф е р и

( з л ів а ), в и м е р л и т о д і ж , щ о й

нової. Загибель динозаврів озна­
менувала перехід від мезозой­
ської ери до кайнозойської
Але як усе відбулося? Досі
вчені

намагаються

розга­

дати таємницю: що ж ста­
ло причиною смерті вели­
чезної

К ІЛ Ь К О С Т І Ж И В И Х

водночас?

істот

ДИНОЗАВРИ.
• К р а т е р Б е р и н д ж е р а — в е л и ч е з н и й кра тер
в А р и з о н і , США, я к и й у т в о р и в с я в н а с л ід о к
з іт к н е н н я

З ем л і з м етео ри то м , гл и би н о ю

д іа м е т р о м п о н а д

м е т е о р и т а д іа м е т р о м

• 65

210м ,

1 к м . С ф о р м у в а в с я в ід п а д і н н я

45 м

( з л ів а н а с .

119).

МЛН р о к ів т о м у в ід б у в а л и с я і н т е н с и в н і

в и в е р ж е н н я в у л к а н ів

(у п р а во м у в ер х н ь о м у

к у т і НА С. 119) НА території, н а я к ій р о з т а ш о в а н а
с у ч а с н а І н д ія . Т а к і я в и щ а т р и в а л и п р о тя го м
м іл ь й о н ів років, д о к о р ін н и м ч и н о м з м ін ю ю ч и
ж и т т я м е ш к а н ц ів Зе м л і.

♦ Метеорити і виверження
вулканів
Т

е о р ія

Л у їс А А

льва реса

У 1980 році відомий американський геолог Луїс Альварес виявив, що в різ­
них куточках світу сформовані 65 млн років тому гірські породи містять
іридій і маленькі кристали кварцу. Іридій — метал, який рідко трапляється
на Землі, але у великій кількості міститься в космічних об’єктах. Кристали
кварцу можуть утворюватися тільки внаслідок теплового удару. Це доводить, що ці гірські породи
свого часу зазнали значного нагрівання. В Юкатані (Мексика) під пластом осадових порід виявили
сформований 65 млн років тому кратер діаметром 250 км. Альварес і його
батько, американський фізик Луїс Уолтер Альварес, дійшли висновку про
те, що в кінці крейдяного періоду метеорит вагою 4 млн т і діаметром
10 км зіткнувся з Землею на швидкості 9 тис. км/год!
Однак це був лише початок жахливої катастрофи. Земля здригнулася від
неймовірного вибуху, наслідком якого стали землетруси, зокрема підводні,
та пожежі. Хмари пилу, які знялися від метеоритного удару, і сажа від лісо­
вих пожеж на довгі місяці занурили Землю в напівморок. Приблизно тоді
ж на території сучасної Індії відбувалися виверження вулканів протягом
мільйонів років. Унаслідок цього в атмосфері опинилася велика кількість
газів і попелу. Повітря стало дуже токсичним. За порівняно короткий час
майже всі живі істоти загинули: спершу рослини, потім травоїдні, далі —
м ’ясоїдні. Коли пил розсіявся і на Землю полилося сонячне світло, знову
почали з’являтися рослини, але динозаври зникли назавжди.

ІНШІ ГІПОТЕЗИ, ЯКІ ПОЯСНЮ Ю ТЬ ВИМИРАННЯ ДИНОЗАВРІВ
Учені висували сотні припущень, які пояснювали раптове вимирання динозаврів: одні з них видаються безглуздими
й химерними, а інші звучать правдоподібно. Ось деякі з цих гіпотез.
# Динозаври вимерли через те, що ссавці з’їли всі їхні яйця. (Звичайно ж, ссавці ласували яйцями динозаврів, але
скільки ж треба було ссавців, щоб вони з’їли всі яйця динозаврів? Окрім того, ссавці й динозаври уже в юрському
періоді жили разом!)
ф Підвищення температури повітря спричинило хвороби й сліпоту динозаврів. (Не існує ніяких доказів на користь
такого припущення.)
ф Динозаври не вирізнялися великою кмітливістю і тому не зуміли пристосуватися до змін навколишнього середови­
ща. (І як вони могли відтак панувати на Землі протягом 180 млн років?)
# Підвищення вмісту вуглекислого газу в атмосфері могло викликати потовщення вапнякової шкаралупи на яйцях,
і маленькі динозаврики просто не змогли їх розбити, коли намагалися вийти назовні.
# Динозаврів винищили інопланетяни, які прилетіли на Землю!
# Динозаври отруїлися захисними хімічними речовинами квіткових рослин. (Але ж квіткові рослини з’явилися при­
наймні на 40 млн років раніше!)

Н АЙПРАВДОЇЇОДІБНІІ1ІИМ

М О Ж ІІА

ВВАЖАТИ П РИ ПУЩ ЕН НЯ ПАЛЕОНТОЛОГІВ
ПРО ТЕ, ЩО ГІГА І ІТСБКИЙ МЕТЕОРИТ
д іа м е т р о м

10 к м зіш т о в х н у в с я

з З е м л е ю 65 м л н р о к ів т о м у і с т а в
ІІРИ ЧИ Н О Ю ЗАГИБЕЛІ ДИНОЗАВРІВ, А ТАКОЖ
БАГАТЬОХ ІН Ш И Х ВИДІВ ТВАРИН.

♦ Уцілілі
П

о в е р н е н н я с с а в ц ів і п т а х ів

Не всі живі істоти вимерли внаслідок катаклізмів, які переживала Земля в кінці мезозойської
ери. Деякі змогли вижити, серед них були рептилії, ящірки, крокодили, зм ії та черепахи. Саме
ссавці та птахи незабаром посіли місце динозаврів і ста­
ли новою панівною формою тваринного життя на плане­
ті.

Розповсюджу­

ючись

по

всьому

світу, завойовуючи
все більші терито­
рії з різноманітни­
ми

умовами

живання,

про­

постійно

примножуючи свою
чисельність,
нарешті
такого

вони
досягли

розмаїття

й кількості, яку ми
можемо

спостері­

гати сьогодні. Най­
успішнішими виявилися птахи. На сьогодні у світі нарахо­
вується понад 9 тис. різних видів птахів.

Коли ДИНОЗАВРІВ

Чи всі динозаври вимерли?
Сьогодні м и

н ази ваєм о

їх ... п т а х а м и !
Останні динозаври зникли 65 млн років тому.
Прямих нащадків у них не лишилося. Однак деякі
вчені вважають, що птахи могли походити від ди­
нозаврів.

НЕ СТАЛО, ЇХН Є

МІСЦЕ ПОСІЛИ ССАВЦІ ТА ПТАХИ.

Ц е — с в іт п іс л я д и н о з а в р ів , із
Н А С ІН Н Я в и р о с т а ю т ь к в і т к о в і
ро с л и н и
види

і в ід р о д ж у ю т ь с я р із н і

, к іл ь к іс т ь я к и х с и л ь н о

п о с т р а ж д а л а в н а с л ід о к з н е г о д
крей д ян о го

п е р іо д у .

П тахи і

ссавц і у ж е за п а н ува л и
ко н ти н ен тах

н а в с іх

, із ч а с о м , п р о т я го м

к іл ь к о х м іл ь й о н ів р о к ів ,
к іл ь к іс т ь с с а в ц ів з б іл ь ш и т ь с я
і, зр еш т о ю

,

, з ’я в л я т ь с я в с і в и д и ,

які населяю ть

З е м л ю в н а ш і д н і.

Н а ц ій і л ю с т р а ц і ї м о ж н а п о б а ч и т и
д іа т р и м у — в е л и ч е з н о г о х и ж о г о
птаха,

гіра к о т ерія

—

предка к о н я

І Є В С М І Л А — ДИКО ГО Ш АБЛЕЗУБО ГО
КОТА, Я К І Ж И Л И НА П О ЧА ТКУ
т р е т и н н о г о п е р іо д у
р о к ів

(бл и зько

50 млн

т о м у ) в П ів н іч н ій А м е р и ц і.

Де можна побачити динозаврів
Пропонуємо список деяких найцікавіших музеїв світу, де можна побачити ди­
нозаврів та інших рептилій мезозойської ери.
А встралія, Ф ортітью д Веллей (Квінсленд): Музей Квінсленда
Англія, Кембридж : Музей С едгвіка
Англія, Лондон: М узей природознавства
Англія, М ейдстоун: М узей М ейдстоуна
Англія, Оксфорд: У ніверситетський музей
Англія, Сендаун, о стр ів Вайт: М узей геології о стр ова Вайт
А ргентина, Ла-Плата: Природничо-історичний музей Ла-П лати
Бельгія, Брю ссель: Королівський Бельгійський ін сти ту т природничих наук
Індія, Калькутта: М узей геології, Індійський статистичний ін сти ту т
Італія, Бергамо: М іський музей природозн авства
Італія, Б есано (Варесе): М іський музей зак ам ’ян ілостей
Італія, М ілан: М іський м узей природозн авства
Італія, Неаполь: М узей палеонтології
Канада, Д рамгеллер (Альберта): Королівський м узей палеон тології Тіррелл
Канада, О ттава (Онтаріо): Н аціональний музей природничих наук
Китай, П екін: М узей природознавства
Китай, Ш анхай: М узей природознавства
М онголія, Улан-Батор: Д ерж авний центральний музей
Н ігерія, Н іамей: Н аціональний музей
Н імеччина, Берлін: Інститут істор ії природознавства і музей університету Гумбольдта
Н ім еччина, Гольцмаден: М узей Гауфа
Н ім еччина, Зольнгофен: М узей Бургер-М астера М ю ллера
Н ім еччина, Ш тутгарт: Д ерж авний музей природознавства
Н ім еччина, Тубінген: Ін сти тут і музей геології та палеонтології
Н ім еччина, Ф ранкф урт-на-М айні: Зенкенберг-музей
ПАР, Кейптаун: М узей П івденної Африки
Росія, Санкт-П етербург: Ц ентральний геологічний і геологорозвідувальний музей
Росія, М осква: П алеонтологічний музей
США, Ваш ингтон: Н аціональний музей природозн авства
США, Денвер (Колорадо): М узей природознавства
США, И єнсен (Ю та): Н аціональний м узей динозаврів
США, К ем бридж (М ассачусетс): Гарвардський музей
США, Л ос-А ндж елес (Каліф орнія): М узей природозн авства
США, Нью-Гейвен (Коннектикут): Музей природознавства Пібоді, Йєльський університет
США, Нью-Йорк Сіті (Нью-Йорк): Американський музей природознавства
США, П рінстон (Н ью -Д ж ер сі): М узей природозн авства, П рінстонський ун іверси тет
США, С олт-Л ейк-С іті (Ю та): М узей природознавства
США, Чикаго (Іллінойс): Відкритий музей природознавства
Ф ранція, П ариж: Н аціональний музей природознавства
Японія, Токіо: Н аціональний музей науки

Аделобазиль
77
Алозавр 36, 61, 70, 85, 86
Амоніти
47, 52
Анкілозавр
66, 101
Апатозавр
7, 58, 85
Аргентинозавр
17
Археоптерикс 18, 38, 90, 91
Археораптор
94
Баріонікс
63, 64
Бесанозавр
24
Брахіозавр
16, 84, 94
Велоцераптор 36, 64, 106,
107
Гадрозавр
35, 59, 66, 96,
102
Галімім
58
Гесперорніс
115
Гігантозавр
17, 104
Гілеозавр
34, 35
Гіпсилофодон
61, 99
Гіракотерій
123
Едмонтозавр
64, 102
Еласмозавр
21
Епіорніс
116
Дейноніх
36, 106, 109
Дзангариптер
27

Діатрима
116, 123
Дилофозавр
87
Диметродон
20
Диплодок
16, 36, 84
Євдиморфодон
27, 29
Євпаркерія
18
Євсміл
123
Ігуанодон 34, 35, 38, 61, 98
Іхтіозавр
20, 23
Іхтіостега
44
Камаразавр 14, 36, 59, 61,
Камптозавр
Карнозавр
Кархародонтозавр
Каудиптерикс
Кентрозавр
Кетцалькоатлус
Компсогнатус 16, 18,
Конфуціусорніс
Коритозавр
Кріолофозавр
Ламбеозавр
Ліоплевродон
Маджунгатол
Майазавр

14
59
104
113
15
27
64, 87
114
60, 98
70
96, 98
21
56
65, 66

Маминьчизавр
83
47, 52
Мамонт
Масавр
16
Мегалозавр
32, 33, 35
Моа
116
24, 33
Мозазавр
Моноклон
101
Нодозавр
58
Овіраптор
68, 94
Овранозавр
103
Пахіцефалозавр
102
17
Пентацератопс
Петейнозавр
29
Плакодерми
44
Плакодонти
20, 22
Платеозавр
58, 61, 78, 79
Плезіозавр
20, 21, 22, 30
Пліозавр
21
Преондактиль
29
Проганочелід
9
Прокомпсогнатус
76, 78
Протархеоптерикс
11
Протоцератопс
7, 66
Пситакозавр
60, 64
Птеранодон
27
Птеродактиль
27, 38
Птерозавр
26, 27
Птахотазові
14, 15, 80
Рамфоринх
27
Савропосейдон
16
Сальтопозухус
53

Сеймурій
44
Синозавроптерикс
60, 112, 113
Спинозавр
103
Ставрикозавр
53, 76, 77, 80
Стегозавр
36, 38, 57, 88
Стиракозавр
57, 101
Стромоліт
46
Струтиомім
110
Сципіонікс
60, 64, 65
Таністрофез
24, 38
Тарбозавр
104
Тенонтозавр
109
Тераторніс
116
Теризинозавр
17, 107
Тиранозавр 58, 60, 65, 101, 102,
103, 104, 105
Тицинозух
76
Трилобіт
46
Трицератопс
36, 61, 100
Троодон
59, 65
Утараптор
106
Форамініфера
118
Фороракус
116
Хасмозавр
101
Целофізис
64, 76, 78, 79
Цератозавр
15, 86
Ящеротазові
14, 15, 80
Покажчик містить назви динозаврів, великі
ряди літаючих і водних рептилій, а також
деякі закамянілості, як
особливу увагу.

заслуговують на

♦ ідентифікація динозавра

5

1858: ноги гадрозавра

35

Купи закам'янілих кісток

б

1859: теорія еволюції

36

Загадки, які ще належить розгадати

7

1860: нагнітання «війни за динозаврів»

36

Динозаври: рептилії чи птахи?

8

1969: заново відкриті динозаври

36

Рептилії

8

1975: динозаври теплокровні?

37

Птахи

10

2005: динозаври: погляд із майбутнього

37

Динозаври

12

На помилках учаться-1!

38

Народжені, щоб завоювати Землю

16

А сьогодні?

17

♦ Еволюція живих істот

39

Ланцюжок еволюції

18

Народження планети

40

♦ Не тільки динозаври

19

Перші форми життя в перших океанах 40
Інші вимерлі істоти

20

«Чудовиська в морях»

20

Плезіозаври: океанські гіганти

21

Плакодонти — рептилії з плоскими
зубами

22

Іхтіозаври схожі на дельфінів

23

Птерозаври — літаючі дракони

26

Минув ч ас...

30

Від бактерій до хребетних

41

Риби завойовують суходіл

44

Тим часом усе змінюється

45

Етапи життя

45

Що таке еволюція?

48

♦ Закам'янілості — диво природи! 49
Що таке закам'янілість?

50

Закам'яніння — складний процес

51

31

Де можна знайти закам'янілості

53

1600: Ноїв ковчег

32

Як визначити вік закам'янілостей

53

1667: людина-гігант Роберта Плота

32

Як виявити закам'янілості

54

1795: Кюв'є і теорія вимирання видів

33

1824: мегалозавр отримує своє ім'я

33

1825: зуби ігуанодона

34

1841: динозаври — «жахливі ящери»

35

♦ Трохи історії

♦ Динозаври та їхні закам'янілості 55
Історії, що їх розповіли давні останки

56

Дивовижна історія овіраптора

68

♦ Динозаври: де й коли?

69

♦ Динозаври, пір'я і птахи

111

Захоплюючі знахідки Лайонінга

112

70

Лайонінг 120 млн років тому

112

Мезозойська ера

72

І нарешті в політ...

114

Рослинність мезозойської ери

74

Гігантські птахи

116

165 млн років динозаври були
володарями світу!

♦ Тріасовий період:
перші динозаври

♦ Таємниця загибелі динозаврів
криється в космосі?

117

Предки

Як завершилася ера

118

Загадковий ставрикозавр

Причина вимирання

118

Маленькі м'ясоїдні

Метеорити і виверження вулканів

119

Велетенські рослиноїдні

Уцілілі

122

Теорія еволю ції

Чи всі динозаври вимерли?

124

Де можна побачити динозаврів

♦ Юрський період —
час гігантів

ПОКАЖЧИК

124

125

Поява гігантів
Велети з довгими шиями

Внутрішня сторона передньої обкладинки:
місця, де були виявлені закам'янілі останки

Меткі хижаки

динозаврів.

Броньовані спини

Внутрішня сторона задньої обкладинки:
музеї природознавства і палеонтології.

♦ Настав час злітати!
Перо падає в лагуну
Походження польоту
Від луски — до пір'я

На помилках учаться-2!

♦ Крейдяний період:
нові ознаки
Нові стратегії травоїдних
Вражаюча зброя хижаків

(0* Компсогнлтус

©

М ега л о за вр

$

ДИЛОФОЗАВР

П

одані

тут

Т и ра н о за вр рекс

©

Ц е л о ф із и с

О

С ти рако завр

з о б р а ж е н н я д и н о з а в р ів

ВИКОНАНІ БЕЗ УРАХУВАННЯ МАСШТАБУ.

Ц

и ф ри в к р у ж к а х у к а з у ю т ь н а м іс ц я ,

д е б у л и з н а й д е н і з а к а м ’я н іл і о с т а н к и

Л ам бео за вр

О

П а х іц е ф а л о з а в р

КОЖНОГО З ДИНОЗАВРІВ.

С тего за вр

Диплодок

К ен тро за вр

ПСИТАКОЗАВР

Т ри ц ера т о п с

®

А л о за вр

0

С п и н о завр

А рхео п тери кс

®

©

Т ери зи н о завр

ф

ДИМЕТГОАОН

ф

©

П латеозавр

ф

Євдим орф од он

ф

НОАОЗАВР

ф

Б р а х іо з а в р

П а ра за уро л о ф

А н к іа о з а в р

Учені протягом багатьох років
вивчають закам’янілі останки
динозаврів, намагаючись
розгаліти таємниці,
які оточують цих дивовижних
тварин.
-ш
•Що вони їли?
•Як вони піклувалися
о їхні предки?
ли їхні звички? "ча, що всі вони вимерли?

П ро все ц ви дізнаєтес
із «Ілюстр
єнциклоп

І1ПГ1- 6НЦ'

ч

д и н о з а в р ів (ухР)

9 789663 128818