Легкий спосіб кинути курити [Аллен Карр] (fb2) читать онлайн

Аллен Карр Легкий спосіб кинути курити

Відгуки фахівців та лікарів про метод Аллена Карра

Поза сумнівом, книжки Аллена Карра допомагають кинути курити. Багато клінік, що їхня діяльність спрямована на лікування залежності, успішно використовують його методи та прийоми.

Джудіт Маккей, професор, експерт Азіатської консультативної ради з контролю над тютюном та Всесвітньої організації охорони здоров’я, Консультативна група з питань тютюну та здоров’я

Дивовижно, що Аллен Карр, будучи, за його власним визнанням, непрофесіоналом в галузі психотерапії, досяг успіху там, де зазнали поразки незліченні психологи та психіатри з високими науковими ступенями, і розробив дійсно ПРОСТИЙ та ЕФЕКТИВНИЙ спосіб кинути курити.

Д-р Вільям Грін, завідувач психіатричного відділення лікарні Матільди, Гонконг

Я глибоко вражений методом Аллена Карра. Незважаючи на успіх та визнання, у ньому не було ніяких трюків та хитрощів, а професіоналізм Аллена Карра гідний поваги. Я залюбки рекомендую його метод будь-якому курцю.

Д-р П. М. Брей

Я неодноразово спостерігав «Легкий спосiб кинути курити» Аллена Карра. Вважаю, це дуже успішний метод. Цілком підтримую його як ефективний спосіб позбавитись тютюнозалежності.

Д-р Аніл Вісрам, Лондонська Королівська Лікарня, Велика Британія

Про автора

Головна думка, що червоною ниткою проходить через усі книжки Аллена Карра, – це викорінювання страху. Дійсно, його талант і зусилля як письменника й терапевта спрямовані на те, щоб допомогти кожному впоратися зі страхами та тривогами, які заважають жити повноцінним життям і насолоджуватися ним. Це яскраво демонструють книжки Аллена Карра, що стали бестселерами: «Легкий спосіб кинути курити», «Єдиний спосіб кинути курити назавжди»,

«Легкий спосіб скинути вагу», «Як допомогти вашій дитині кинути курити», «Легкий спосіб насолоджуватися авiаперельотами» та ін. У минулому успішний бухгалтер, Аллен Карр був затятим курцем і викурював по сто цигарок на день. Ця згубна залежність вже доводила його до розпачу, доки 1983 року, після незліченних та безуспішних спроб кинути курити, Карр нарешті не відкрив те, на що чекав увесь світ, – легкий спосіб позбутись тютюнової залежності. Він створив всесвітню мережу клінік і досяг шаленого успіху, допомагаючи курцям. Книжки Аллена Карра видані більш ніж двадцятьма мовами у різних країнах світу. Крiм того, всі, кого цікавлять його праці, можуть придбати версії методу на відео-, аудіокасетах та CD-дисках.

Тисячі людей звернулись по допомогу в клініки Карра, у яких дається 95-відсоткова гарантія ефективності позбавлення від нікотинової залежності, а в разі невдачі гроші повертаються. Повний перелік лікарень поданий у кінці книжки. Якщо вам знадобиться будь-яка допомога, звертайтеся до найближчого фахівця. У деяких із цих клінік також проводяться сеанси з контролю над зайвою вагою. Доступне повне корпоративне обслуговування, що допоможе компаніям просто й ефективно впровадити політику некуріння. Усі листи та запити щодо інформації про КНИЖКИ, ВІДЕО-, АУДІОКАСЕТИ та CD-ДИСКИ АЛЛЕНА КАРРА адресуйте у лондонську клініку.

Усім курцям, яких я не зміг зцілити, – сподіваюсь, що ця книжка допоможе їм позбутись залежності; Сіду Саттону; але більш за всіх – Джойс

Передмова

Нарешті знайдено чудодiйний засіб, на який чекали всі курці:

• Миттєвий.

• Однаково ефективний для затятих курців.

• Без тяжких мук відвикання.

• Не вимагає сили волі.

• Без шокотерапії.

• Не потребує допоміжних засобів або хитромудрих вивертів.

• Не призведе до набирання зайвої ваги.

• Довготривалий.

Якщо ви курець, то все, що маєте зробити, – це прочитати. Якщо ви некурець та купуєте цю книжку для своїх близьких, то необхідно лише переконати їх прочитати її. Якщо не зможете умовити, то прочитайте самі, а в останньому розділі знайдете поради, як можна донести до курців основну ідею книжки, а також допомогти вашим дітям уникнути тютюнової залежності. Не обманюйтеся тим, що зараз їм не подобаються цигарки. Усі діти ненавидять куріння, доки не захопляться ним. У видавництві Penguin опубліковано мою книжку «Як допомогти вашій дитині кинути курити».

Попередження

Може бути, ви сповнені побоювань щодо читання цієї книжки. Можливо, лише думка про те, щоб кинути курити, жахає вас, як і більшість курців, і хоча маєте намір одного дня позбутись тютюнової залежності, але це – не сьогодні.

Якщо ви очікуєте, що я розповідатиму про жахливі ризики для здоров’я, на які наражаються курці, або про те, що на цигарки витрачають цілі статки протягом довгих років, або про те, що куріння є непристойною, огидною звичкою, а ви – дурна, м’якотіла та безвольна людина, то я маю розчарувати вас. Така тактика жодного разу не допомогла мені кинути курити, та якби вона змогла дати вам раду, ви б уже давно це зробили.

Мій метод, який надалі називатиму «ЛЕГКИЙ СПОСIБ», працює по-іншому. Можливо, вам буде важко повірити в деякі речі, про які я говоритиму. Однак до того часу, коли закінчите читати, не лише повірите, але й будете дивуватись, як вам могли вставити клепку так, що ви думали інакше.

Існує загальна помилкова думка, що ми самі вибираємо, курити чи ні. Курці тут вирішують не більш, ніж алкоголіки – стати алкоголіками чи залежні від героїну наркомани – наркоманами. Це правда, що ми за власним бажанням пробуємо свої перші цигарки. Час від часу я можу піти в кіно, але напевно не ухвалюю рішення провести все життя в кінотеатрі.

Будь ласка, подивіться на своє життя. Ви коли-небудь свідомо вирішували, що в певні моменти не отримаєте задоволення від обіду чи соціальної події, не закуривши, або не зможете зосередитись чи впоратись зі стресом без нікотину? На якому етапі життя ви дійшли висновку, що потребуєте цигарки не лише для соціальних подій, але вам необхідно постійно мати їх при собі, інакше відчуватимете себе невпевнено і навіть панікуватимете? Як будь-яку іншу тютюнозалежну людину, вас заманили у найзловіснішу й найхитромудрішу пастку, винайдену разом людиною і природою. На планеті немає жодного батька, неважливо, курця чи некурця, якому сподобається навіть думка про те, що його діти курять. Це означає, що всі любителі цигарок шкодують про те, що колись почали курити. Дійсно, перш ніж стати залежним від цієї звички, ніхто не потребував цигарки, щоб отримати задоволення від їжі або впоратись зі стресом.

Незважаючи на це, усі курці курять і далі. Зрештою, ніхто не може примусити нас закурити. Кожен сам ухвалює рішення, і не має значення, чи це відбувається свідомо, чи несвідомо.

Якби існувала чарівна кнопка, натиснувши на яку людина могла би прокинутись уранці, наче вона ніколи не закурювала свою першу цигарку, єдиними курцями того ранку залишились би юнаки, що досі перебувають у стадії експерименту. Головне, що заважає нам позбутись тютюнозалежності, – це СТРАХ!

Страх перед тим, що, якщо стати вільними, нам доведеться пережити невизначено довгий період страждань, позбавлень і невдоволених бажань. Страх перед тим, що без цигарки ні обід, ні будь-яка суспiльна подія вже ніколи не будуть приємними. Страх перед тим, що без цієї маленької опори ми вже ніколи не зможемо зосередитись, впоратись зі стресом чи бути впевненими у собі. Страх перед тим, що наша особистість і характер зміняться. Але більш за все це страх перед тим, що якщо ви курець, то курець назавжди і ніколи не будете цілком вільними та проживете решту життя, мріючи про випадкову цигарку. Якщо ви, так само як і я, вже випробували всі загальноприйняті (традиційні) методи кинути курити та зазнали страждань того, що я називаю методом сили волі, ви будете перебувати не лише під упливом цього страху, але й будете переконані в тому, що ніколи не зможете припинити курити.

Якщо ви сповнені побоювань і охоплені панікою або вважаєте, що час для того, щоб кинути курити, не дуже вдалий, дозвольте мені запевнити вас, що подібні емоції виникають внаслідок цього страху. Цигарки не позбавляють його, а, навпаки, створюють. Ви не вирішували потрапити в нікотинову пастку. Однак, як і всі пастки, вона заздалегідь розроблена з наміром, щоб ви постійно залишались в ній. Запитайте себе: коли були закурені ті перші пробні цигарки, чи вирішили ви лишитись курцем упродовж усього цього часу? Отже, коли збираєтесь кинути курити? Завтра? Наступного року? Не дуріть себе! Пастка призначена для того, щоб утримувати вас усе життя. Чому ж, вважаєте, всі курці не кидають курити, доки куріння не вб’є їх?

Ця книжка вперше була опублікована видавництвом Penguin десять років тому і відтоді лишалась бестселером щороку. На сьогодні у мене є думки, якими ділились читачі впродовж усього цього часу. Як виявилося, ефективність мого методу перевищила навіть найоптимістичніші очікування. Крім того, були відкриті два аспекти ЛЕГКОГО СПОСОБУ, що завдали мені чимало клопоту. Про другий я говоритиму пізніше, а перший виник з отриманих листів. Хочу навести три типові приклади:

• Я не повірив вашим заявам, тому перепрошую за те, що мав сумніви. Усе пройшло саме так легко і приємно, як ви і говорили. Я роздав примірники книжки всім своїм друзям та родичам, які курять, але ніяк не можу зрозуміти, чому вони її не читають.

• «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» дав мені вісім років тому мій приятель – колишній курець, але я щойно розпочав читати. Єдине, за чим шкодую, – це те, що змарнував вісім років.

• Я щойно закінчила читати вашу книжку. Знаю, що минуло лише чотири дні, але почуваюся чудово. Упевнена, що мені вже ніколи не потрібні будуть цигарки. Уперше я відкрила ваш ЛЕГКИЙ СПОСIБ п’ять років тому, дійшла до половини та запанікувала. Знала, що якби продовжила читати, то мала б кинути курити. Чи не дурною я була?

Ні, саме ця панночка не була дурною. Книжка працює як чарівна кнопка, про яку я вже згадував. Отже, дозвольте це пояснити: ЛЕГКИЙ СПОСIБ – не чаклунство, але для мене та сотень тисяч колишніх курців, що змогли позбутись тютюнової залежності з легкістю і задоволенням, мабуть, так і є!

Ось попередження. Ми маємо ситуацію з куркою та яйцем. Кожен курець хоче кинути курити і може досягти мети з легкістю та задоволенням. Тільки страх заважає зробити цей крок. Тому звільнення від подібного почуття буде лише на користь. Проте ви не позбудетесь хвилювання, доки не закінчите книжку. Навпаки, як у ситуації з панночкою у третьому прикладі, цей страх може посилитись та перешкодити дійти до кінця.

Ви не вирішували потрапляти в пастку, але маєте усвідомити, що не врятуєтесь, якщо не ухвалите тверде рішення. Можливо, ви вже рветеся до бою, щоб кинути курити. З іншого боку, можете бути сповнені побоювань. Будь ласка, в обох випадках майте на увазі: ВАМ АБСОЛЮТНО НЕМА ЧОГО ВТРАЧАТИ!

Якщо в кінці читання вирішите, що хочете й надалі курити, ніщо не заважатиме вам це робити. Навіть не мусите скорочувати чи припиняти куріння під час читання. Та пам’ятайте, що немає ніякої шокотерапії. Навпаки, я маю для вас лише гарні новини. Чи можете ви уявити, як почувався граф Монте Крiсто, коли втік із в’язниці? Саме такі відчуття були й у мене, коли врятувався з нікотинової пастки. У аналогічному стані перебували мільйони колишніх курців, які скористалися моїм методом. САМЕ ТАК ВИ ПОЧУВАТИМЕТЕ СЕБЕ наприкінці книжки!

ПРАГНІТЬ ЦЬОГО!

Вступ

«Я збираюся зцілити від куріння весь світ».

Розмовляв із дружиною. Вона подумала, що я з’їхав з глузду. Це зрозуміло, зважаючи на те, що вона була свідком усіх моїх численних невдалих намірів кинути курити. Два роки тому відбулась остання спроба, під час якої я пережив справжнє пекло, перш ніж врешті-решт зламався та закурив цигарку. Мені не соромно визнати, що я плакав, як мала дитина, бо знав, що приречений курити все життя. Я доклав так багато зусиль до тієї спроби і зазнав стільки страждань, що дійсно вже ніколи б не знайшов сил, щоб знову пройти через це тяжке випробування. Не вважаю себе жорстокою людиною, але якби в той момент якийсь турботливий некурець був настільки дурним, щоб сказати мені про те, що кожен здатен кинути курити з легкістю, негайно та назавжди, я б не відповідав за свої дії. Однак впевнений, що будь-яка колегія присяжних у світі, що складається лише з курців, помилувала б мене, виправдавши скоєне мною вбивство.

Мабуть, вам теж здається неймовірним, що будь-хто може дуже легко позбутись нiкотинової залежності. Якщо це так, я благаю вас не викидати цю книжку на смітник. Будь ласка, довіртеся мені. Запевняю: навіть ви можете повірити, що кинути курити легко. У кожному разі, за два роки, щойно погасивши, як мені здавало-

ся, свою останню цигарку, я повідомив дружину, що не тільки кинув курити, але й збираюсь зцілити весь світ. Відверто кажучи, у ті часи мене трохи дратував її скептицизм. Проте це аж ніяк не послабило моє відчуття захоплення. Вважаю, пожвавлення з приводу того, що я став щасливим некурцем, трохи перекрутило мою перспективу. Озираючись у минуле, я зараз розумію ставлення жінки, а також причину, з якої Джойс та мої близькі друзі й родичі вважали, що я на шляху до божевільні.

Згадую своє попереднє життя, і мені здається, що все існування було підготовкою до розв’язання проблеми куріння. Навіть усі ті ненависні роки навчання та праці бухгалтера стали безцінними, оскільки допомогли мені розгадати таємниці пастки куріння.

Кажуть, що неможливо постійно обдурювати всіх людей, але я думаю, що тютюнові компанії робили саме це впродовж довгих років. Також упевнений, що я перший, хто дійсно зрозумів пастку залежності від цигарок. Якщо створюю враження дуже зухвалої людини, покваплюсь додати, що це була не моя заслуга, усе відбулося лише завдяки життєвим обставинам.

Важливим для мене днем було 15 липня 1983 року. Я не втік із замку Іф, але, гадаю, втікачі мали таке ж саме почуття полегшення та пожвавлення, як і я, коли загасив останню цигарку. Стало зрозуміло, що я відкрив те, на що дуже довго чекав кожен курець: легкий спосіб кинути курити.

Перевіривши ефективність методу на своїх тютюнозалежних друзях та родичах, я кинув бухгалтерію і став консультантом, присвятивши весь час допомозі іншим курцям у пошуках свободи. Перша версія цієї книжки була написана 1985 року. Джерелом натхнення стала одна з моїх невдач, а саме чоловік, про якого я розказуватиму в розділі 25. Він двічі приходив до мене на прийом, і кожного разу ми обидва змушені були плакати. Пацієнт був настільки збуджений, що взагалі не міг розслабитись, щоб засвоїти те, про що йшлося. Тому я сподівався, що, якщо все це напишу, чоловік зможе ознайомитись з методом у зручний час стільки разів, скільки вважає за потрібне, і це допоможе йому сприйняти основну думку. Я анітрохи не сумнівався, що мій підхід працюватиме так само ефективно для інших курців, як і для мене. Однак коли зібрався викласти свій метод у книжці, то дещо злякався. Провів власне маркетингове дослідження та побачив, що коментарі були не дуже заохочувальними:

«Як книжка може допомогти мені кинути курити? Чого я потребую – так це сили волі!»

«Як книжка зможе допомогти уникнути жахливих мук відвикання?»

На додаток до цих песимістичних коментарів в мене були власні сумніви. Часто у клініках ставало очевидним, що клієнт неправильно розумів суть того, про що йшлося, але я міг одразу виправити ситуацію. А як книжка зможе це зробити? Одразу ж згадав часи навчання на бухгалтера, коли, не розуміючи або не погоджуючись із певними моментами, відчував розчарування та незадоволення через те, що не міг попросити книжку щось пояснити. Я також добре усвідомлював, що в добу телебачення та відео багато людей не звикли читати.

Але був один сумнів, який затьмарював усі інші. Я не був письменником і дуже добре розумів свої обмеження в цій царині. Був упевнений, що можу сісти віч-на-віч із курцем та переконати його в тому, що для нього набагато приємнішими стануть суспiльні події, набагато краще він зможе зосередитись та впоратись зі стресом, будучи некурцем, а також що сам процес кидання може бути легким та приємним. Але чи вдалося б перенести цю здатність у книжку? Навіть сумнівався щодо права перенести «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» у книжкову форму, розмірковував, чи не варто було найняти професійного письменника. Аж ніяк я не був упевненим, що цей намір матиме успіх.

На щастя, боги виявилися прихильними до мене. Було отримано безліч подячних листів із такими коментарями:

«Це найвидатніша книжка з будь-коли написаних».

«Ви мій гуру».

«Ви геній».

«Вам має бути присвоєно лицарське звання».

«Ви маєте бути прем’єр-міністром».

«Ви святий».

Сподіваюсь, що не дозволив таким словам закрутити мені голову. Я цілком і повністю усвідомлюю, що це було висловлено не для того, щоб зробити комплімент з приводу моїх літературних здібностей, а скоріше, всупереч їхній відсутності. Просто система «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» (чи звертаєтесь ви до клініки, чи самостійно читаєте) працює!

Сьогодні ми не тільки маємо всесвітню мережу клінік «ЛЕГКИЙ СПОСIБ», але й переклад цієї книжки більш ніж двадцятьма мовами.

Майже через рік керування лікарнями для тих, хто хоче кинути курити, я гадав, що дізнався про все, чим можна допомогти пацієнтам. Дивовижно, але впродовж чотирнадцяти років, що минули з часу відкриття методу, дізнаюсь про щось нове практично щодня. Цей факт викликав деяке занепокоєння, коли мене попросили переглянути перше видання книжки через шість років після її публікації. Я побоювався, що змушений буду змінити чи викреслити практично все, що написав.

Але хвилювання виявилось марним. Основні принципи «ЛЕГКОГО СПОСОБА» так само чинні сьогодні, як і тоді, коли я відкрив його. Як завжди, істина полягає в тому, що КИНУТИ КУРИТИ – ЛЕГКО!

Це очевидний факт. Єдина складність – переконати в цьому кожного курця. І тут допомагають знання, здобуті мною більш ніж за чотирнадцять років. У клініках намагаємось досягти абсолютного результату. Кожна невдача дуже засмучує, бо ми знаємо, що будь-хто здатен із легкістю позбутись тютюнової залежності. Коли курці зазнають поразки, вони схильні розглядати її як свою власну. Ми ж розцінюємо це як наш провал, вважаючи, що не змогли переконати людину в тому, наскільки просто та приємно кинути курити. Перше видання книжки я присвятив тим, кого не зміг зцілити.

У разі невдачі ми повертаємо пацієнту його гроші, а ефективність своєї роботи оцінюємо за цим показником. Сьогодні кількість невдач у мережі клінік у всьому світі менша за 5 %. Це означає, що рівень ефективності методу перевищує 95 %.

Хоч я був упевнений, що відкрив дещо дивовижне, ніколи, навіть у найсміливіших мріях, не очікував, що досягну такого результату. Ви можете заперечити тому, що якби я щиро вірив у те, що зцілю весь світ від куріння, то мав би очікувати досягнення 100 %-го рівня.

Ні, у мене ніколи не було подібних думок. Колись найпопулярнішою формою нікотинової залежності було нюхання тютюну, доки ця звичка не стала антисоціальною та не відмерла. Однак досі є диваки, які цим займаються, і, ймовірно, вони будуть завжди. Цікаво, що одним з останніх бастіонів нюхання тютюну є англійський парламент. А втім, це недивно, якщо згадати про те, що політики, як правило, відстають від свого часу приблизно на сто років. Отже завжди існуватимуть диваки, які продовжуватимуть курити. Певна річ, я ніколи не думав, що особисто зможу зцілити кожного.

Мені здавалося, що після того, як я розкрию таємниці пастки куріння та розвію такі ілюзії, як:

• курці насолоджуються курінням;

• курці ухвалюють свідоме рішення курити;

• курiння полегшує нудьгу та стрес;

• куріння допомагає зосередитись та розслабитись;

• куріння – це звичка;

• щоб кинути курити, потрібна сила волі;

• почавши курити колись, неможливо кинути вже ніколи;

• якщо постійно нагадувати курцю, що куріння вбиває його, це допоможе йому кинути курити;

• замінники, зокрема сурогати нікотину, допомагають кинути курити;

та коли розвію помилкове уявлення про те, що позбутись тютюнової залежності – важко, а щоб зробити це, необхідно пережити перехідний період страждань, то весь світ, як я наївно вважав, повірить та прийме мій метод.

Своїм головним супротивником я вважав тютюнову індустрію. Дивовижно, але основним каменем спотикання були саме ті заклади, які, здавалося б, мали стати моїми союзниками: засоби масової інформації, уряд, організації, такі як ASH, QUIT, та офіційна медицина.

Ви, напевно, бачили фільм «Сестра Кенні». Події цієї картини відбуваються в ті часи, коли дитячий параліч, або поліомієліт, був лихом для маленьких дітей. Я дуже добре пам’ятаю, що ці слова викликали в мене такий самий страх, як сьогодні викликає рак. Наслідком поліомієліту був не лише параліч рук і ніг, але й скривлення кінцівок. Щоб цьому запобігти, офіційне лікування передбачало закування цих частин тіла в кайдани. У результаті дитина залишалася паралізованою на все життя.

Сестра Кенні вважала, що ланцюги заважають одужанню, та безліч разів довела, що м’язи можна відновити, а дитину – навчити знову ходити. Однак вона була не лікарем, а лише медичною сестрою. Як посміла вона втручатись в галузь, приступну тільки для кваліфікованих фахівців? Той факт, що сестра Кенні знайшла вирішення проблеми і довела його ефективність на практиці, не мав ваги. Діти, яких вона лікувала, разом із батьками знали, що медсестра мала рацію, однак офіційна наука не тільки відмовлялась приймати її методи, але й перешкоджала практикувати. Минуло двадцять років, перш ніж визнали очевидне.

Уперше я побачив цей фільм ще до того, як відкрив «ЛЕГКИЙ СПОСІБ». Стрічка була дуже цікава і, безсумнівно, містила в собі частку істини. Проте очевидно, що Голівуд дозволив собі поетичну вольність. Неможливо, щоб сестра Кенні відкрила те, чого не змогла медична наука. Напевно, офіційні фахівці не були такими чудовиськами, як їх зобразили. Крім того, як прийняття ними настільки очевидних фактів могло тривати аж двадцять років?

Кажуть, що дійсність дивніша за вигадку. Я перепрошую творців фільму «Сестра Кенні» за звинувачення в застосуванні гіперболи. Навіть у цю так звану добу сучасних комунікацій, маючи доступ до різних засобів зв’язку, мені не вдалося донести до громадськості свою ідею за чотирнадцять років. Я довів свою точку зору. Єдина причина, чому ви зараз тримаєте цю книжку, – це тому, що ще один колишній курець порадив її прочитати. Пам’ятайте, у мене немає потужної фінансової сили, яку мають такі заклади, як BMA, ASH або QUIT. Так само як сестра Кенні, я самотня людина, а відомим став тому, що система ефективно працює. Мене вже вважають видатним гуру, який допомагає курцям позбутись залежності. Як сестра Кенні, я довів свою точку зору. А героїня фільму – свою. Але що в цьому доброго, коли весь світ досі приймає та застосовує методи, що є прямою протилежністю тому, якими вони мають бути?

Останнє речення цієї книжки таке саме, як в оригінальному рукописi:

«У суспільстві віє вітер змін. Сніжка рушила. І я сподіваюсь, що ця книжка допоможе перетворити цю маленьку сніжку на лавину».

Можливо, з наведених висловів ви зробили висновок, що я не поважаю медицину. Це аж ніяк не може бути правдою. Один з моїх синів – лікар, і мені не відома професія, шляхетніша за цю. Насправді ми отримуємо більше рекомендацій для клінік від медиків, ніж із будь-якого іншого джерела. І це може здатися дивним, але серед наших клієнтів лікарів набагато більше, ніж представників інших професій.

У перші роки фахівці здебільшого вважали мене шарлатаном чи знахарем. У серпні 1997 року я мав честь бути присутнім на лекції на Десятій всесвітній конференції «Тютюн і здоров’я», що проводилася в Пекіні. Думаю, що став першим некваліфікованим лікарем, кого удостоїли такої шани. Крім того, саме запрошення є виміром мого досягнення.

Проте з таким самим успіхом я міг би читати лекцію стіні. Оскільки нікотинова гумка та пластир не стали рішенням проблеми куріння, здається, самі курці вже усвідомили та визнали той факт, що неможливо вилікуватись від наркотичної залежності, приймаючи той самий наркотик. Це рівнозначно тому, якби ви сказали наркоману щось подібне: «Не куріть героїн – це небезпечно, спробуйте ввести його в вену (тільки не намагайтесь вводити нікотин в вену; це негайно вб’є вас!)». Оскільки офіційна медицина та засоби масової інформації ані в зуб ногою в тому, як допомогти курцям, вони зосереджують свої зусилля на тому, щоб говорити те, що дуже добре відомо: куріння – це шкідлива, непристойна й огидна, антисоціальна та дорога звичка. Але їм ніколи не спадає на думку, що люди не курять з причин, з яких вони не мають курити. Реальна проблема полягає в тому, що необхідно усунути підстави, які призводять до тютюнової залежності.

У національні дні боротьби з курінням медики кажуть щось на кшталт цього: «Сьогодні день, коли кожен курець намагається кинути курити!» Але всі прихильники цигарок знають, що це єдиний день на рік, коли більша частина з них курить удвічі більше, ніж звичайно, та вдвічі галасливіше, тому що курцям не подобається, коли їм кажуть, що робити, а особливо ті, хто вважає тютюнозалежних людей справжніми дурнями та не знають, чому вони курять.

Оскільки ці фахівці повністю не розуміють ні самих курців, ні як зробити так, щоб із легкістю можна було кинути курити, їхня позиція така: «Спробуйте цей метод. Якщо не допоможе, вдайтеся до іншого». Уявіть, якби існувало десять різних способів видалення апендикса. Якщо дев’ять із них допомагають 10 % хворих, це означає смерть для 90 %, а десятий метод лікує 95 %. А тепер уявіть, що останній спосіб був відомий впродовж чотирнадцяти років, але переважна більшість медиків досі рекомендує інші дев’ять.

На конференції один з лікарів поставив дуже доречне питання, яке не спадало мені на думку. Він зазначив, що, ймовірно, фахівці мають підлягати юридичній відповідальності через недбалість, не рекомендуючи своїм пацієнтам найкращий спосіб кинути курити. Іронія в тому, що цей медик був затятим прихильником лікування нікотиновими замінниками (гумки, пластирі тощо). Дуже не хочу бути мстивим, але, сподіваюсь, він стане першою жертвою своєї пропозиції.

Поки я пишу цю книжку, англійський уряд витратив два з половиною мільйони фунтів стерлінгів на шокову телевізійну кампанію з наміром запобігти підліткам та юнакам стати залежними від цигарок. Було б доречнішим, якби чиновники витратили ці гроші на те, щоб довести, що мотоцикли вбивають. Хіба урядовці не усвідомлюють, що підлітки знають: одна цигарка не вб’є їх і жоден ніколи не сподівається стати залежним? Зв’язок між курінням і раком легенів був установлений понад сорок років тому. Незважаючи на це, сьогодні все більше юнаків стають тютюнозалежними. Молоді не треба дивитися жахи про куріння по телебаченню, бо курці в будь-якому разі ігнорують такі програми. У нашій країні практично кожний юнак був свідком трагічних подій, спричинених курінням, у власній родині. Сам бачив, як мої батько з сестрою вбивали себе, але це не завадило мені потрапити в пастку.

Я взяв участь у національній телевізійній програмі разом із лікарем з організації ASH. Ця жінка ніколи в житті не курила та нікого не вилікувала, але категорично заявляла на всю країну, що кампанія завадить підліткам і юнакам стати залежними від тютюну. Якби уряд мав здоровий глузд і дав ці два з половиною мільйони фунтів стерлінгів мені, я зміг би профінансувати таку акцію, яка б гарантовано поклала край нікотиновій залежності за кілька років. Я щиро вірю в те, що сніжка вже стала розміром із футбольний м’яч. Проте і через чотирнадцять років це краплина в морі. Дуже вдячний тисячам колишніх курців, які були на прийомі в моїх клініках, прочитали мої книжки, переглянули мої відео та порадили

«ЛЕГКИЙ СПОСIБ» своїм друзям, родичам і всім, хто прислухався до них, і я дуже сподіваюсь, що ви будете і далі це робити. Однак сніжка не переросте в лавину, доки офіційна медицина та засоби масової інформації не припинять рекомендувати методи, що ускладнюють процес кидання курити, і не визнають, що «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» – не тільки інший засіб, але ЄДИНИЙ РОЗУМНИЙ МЕТОД!

Я не очікую, що ви повірите мені на цьому етапі, але коли закінчите читати книжку, ви зрозумієте. Навіть порівняно незначна кількість людей, яким не вдалося кинути курити, кажуть щось подібне до цього: «У мене ще не вийшло, але ваш спосіб кращий за будь-який відомий мені».

Якщо, прочитавши книжку, ви відчуєте, що маєте подякувати мені, то краще зробіть щось більше за це. Не лише рекомендуйте

«ЛЕГКИЙ СПОСIБ» вашим друзям, але, якщо побачите програму по телебаченню чи натрапите на статтю в газеті, де пропагують інші методи, напишіть або зателефонуйте їм та запитайте, чому вони не розповідають про «ЛЕГКИЙ СПОСIБ». Це стане початком лавини. І якщо я побачу це за життя, то помру щасливою людиною. Мета третього видання «ЛЕГКОГО СПОСОБУ» – показати вам сучасні досягнення цього методу. У вас виникло почуття глибокого суму і неухильності долі? Забудьте! У своєму житті я досягнув багатьох чудових результатів, проте найграндіознішим була втеча з рабства нікотинової залежності. Мені вдалося врятуватись понад чотирнадцять років тому, але досі не можу звикнути до радісного відчуття свободи. Немає потреби впадати в депресію, не відбувається нічого жахливого – навпаки, незабаром ви отримуєте те, що хотів би мати будь-який курець на планеті:

СВОБОДУ!

Розділ 1 Найважчий випадок нікотинової залежності, на який я будь-коли натрапляв

Мабуть, слід почати з опису своєї компетенції. Ні, я не лікар і не психіатр, але у важливій для нас галузі мене можна вважати професіоналом. Тридцять три роки свого життя я прожив як затятий курець. У останні роки, перш ніж позбутись нікотинової залежності, викурював не менше за шістдесят цигарок на день, а в особливо важкі періоди – майже сто.

За своє життя я зробив багато спроб кинути курити. Одного разу навіть не курив протягом шести місяців, але і далі ліз на стіну, усе ще перебував поблизу курців, намагаючись спіймати запах тютюну, подорожував у вагонах, де можна курити.

З погляду здоров’я для більшості людей проблема полягає в цьому: «Я кину курити, перш ніж це відбудеться зі мною». Я вже досягнув тієї стадії, коли впевнився, що куріння вбиває. Мене повсякчас мучив головний біль, що супроводжувався кашлем. Відчувалась безперервна пульсація у вені, яка проходить вертикально в центрі лоба, і щиро вірилось, що в будь-яку мить у голові лопнуть судини і я помру від крововиливу в мозок. Це непокоїло мене, але не зупиняло.

Я досягнув стадії, коли припинив навіть спроби кинути курити. Не через те, що отримував таке вже задоволення від куріння. Протягом певного часу більшість курців страждає від ілюзії, що втішаються випадковою цигаркою, проте я ніколи не впадав у цю оману.

Завжди ненавидів смак та запах тютюну, але вважав, що цигарка допомагає розслабитись. Вона надавала мужності та впевненості, і завжди, коли я намагався кинути курити, то ставав нещасним і не міг уявити життя, повне насолоди, без цигарки.

Зрештою дружина послала мене до гіпнотерапевта. Маю зізнатися, що дуже скептично ставився до гіпнозу, нічого на той час про нього не знаючи та уявляючи людину, подібну до Свенгалі,^[1] із проникливим поглядом і маятником. У мене були всі ті звичайні ілюзії про куріння, що є в кожного курця, за винятком однієї: я знав, що не безвольна людина. Контролював усі аспекти свого життя, але цигарки панували надi мною. Вважав, що гіпноз містить насильство над волею, і хоча й не опирався (як більшість курців, я дійсно хотів кинути), але вважав, що нікому не вдасться ошукати мене і довести, що я не маю потреби курити.

Сеанс виявився марнуванням часу. Гіпнотерапевт намагався примусити мене здійняти руки і зробити інші різноманітні речі. Виявилось, що нічого не виходило як слід: я не втратив свідомість, не упав у транс чи принаймні не думав, що це відбулося. Але все-таки після того сеансу я не тільки кинув курити, але й отримав задоволення від цього процесу навіть під час періоду відвикання.

Тепер, перш ніж ви помчите до гіпнотерапевта, дозвольте дещо пояснити. Гіпнотерапія – це засіб зв’язку. Отримавши неправильне послання, ви не кинете курити. Не хочу критикувати лікаря, до якого я звернувся за консультацією, бо якби не він, то був би вже мертвим. Але все відбулося всупереч, а не завдяки йому. Я також не хочу чіплятись до гіпнотерапії. Навпаки, використовую її як частину моїх власних консультацій. Гіпнотерапія – це сила навіювання, причому могутня, і може як допомогти, так і зашкодити. Ніколи не звертайтеся до гіпнотерапевта, якщо він не був рекомендований вам кимось, кого ви поважаєте та кому довіряєте.

Упродовж усіх тих жахливих років, коли я був курцем, мені здавалося, що життя залежить від цигарок. Був ладен скоріше померти, ніж обійтися без них. Сьогодні люди запитують, чи бувають у мене дивні напади гострого болю. Відповідаю: «Ніколи, ніколи, ніколи!» Зовсім протилежне: я живу чудовим життям. Якби помер через куріння, то, звісно, не скаржився б. Я був дуже щасливим, хоча найдивовижніша річ, що трапилася зі мною, – це визволення від цього кошмару, від рабської залежності, що спонукала йти по життю, систематично руйнуючи своє тіло і сплачуючи шалені гроші за цей привілей.

Дозвольте мені з самого початку все роз’яснити: я не містична фігура. Не вірю в чаклунів або фей. У мене цілком скептичний склад розуму, тому не міг сприйняти те, що здалося мені чарами. Почав спеціально вивчати все, що стосується гіпнозу і куріння. Здавалося, що нічого з прочитаного мною не може пояснити чудо, що трапилось. Чому цього разу було настільки легко кинути курити, хоча раніше це супроводжувалось тижнями чорної депресії?

Я витратив багато часу на те, щоб все це розв’язати, переважно тому, що мій підхід до справи був неправильним. Намагався з’ясувати, чому кинути курити було так легко, тоді як головна проблема полягала в тому, щоб спробувати пояснити причину, з якої курцям важко кинути курити. Пацієнти розповідають про жахливі муки відвикання, але коли я обертаюсь назад і намагаюсь згадати свої страждання, то пересвідчуюсь, що їх не було. У мене не було фізичного болю. Усе відбувалось лише в свідомості.

Зараз я постійно зайнятий, допомагаючи іншим людям позбутися цієї шкідливої звички. І мені це дуже добре вдається: зцілились вже тисячі пацієнтів. Дозвольте одразу підкреслити головне: невиправних курців не існує. Досі я нікого не зустрічав, хто б так сильно захоплювався цигарками (чи, скоріше, вважав, що в нього така ж сильна залежність), як я. Будь-яка людина здатна не тільки кинути курити, але й переконатися в тому, що зробити це дуже легко. Головним чином страх змушує нас курити: побоювання, що без цигарок життя вже ніколи не буде таким приємним, і страх відчути себе позбавленим чогось. Насправді це аж ніяк не може бути правдою. Без нікотину життя не тільки добре, але й нескінченно приємніше у багатьох відношеннях. А міцне здоров’я, енергія і достаток – лише найменші з переваг.

Усі курці можуть перевірити, що позбутись тютюнової залежності легко, – навіть ви! Усе, що маєте зробити, – це прочитати решту книжки без упередженості. Чим більше ви зможете сприйняти, тим легше ви в цьому переконаєтесь. Навіть якщо чогось не зрозумієте, то за умови дотримування інструкцій у вас усе вийде. І найголовніше те, що більше не будете йти по життю, мріючи про цигарки або почуваючи себе прикро. Коли ви кинете курити, то вже буде важко зрозуміти, чому не зробили цього раніше.

А тепер дозвольте попередити. Мій метод передбачає лише дві причини можливої невдачі.

1. Нездатність виконати вказівки. Декого дратує моя категоричність стосовно певних рекомендацій. Наприклад, я прошу, щоб ви не намагалися скоротити куріння чи користуватися замінниками (цукерки, гумка тощо, особливо все, що містить нікотин). Причина моєї безапеляційності полягає в тому, що я знаю свій предмет. Не заперечую, є багато людей, яким вдалося кинути курити, використовуючи подібні хитрощі, але вони зробили це, незважаючи на замінники, а не завдяки їм. Є люди, котрі можуть кохатися, стоячи в гамаку, але це не найпростіший спосіб. Усе, що я вам кажу, має єдину мету: відмовитись від куріння легко і, таким чином, забезпечити успіх.

2. Нездатність зрозуміти. Не беріть усе на віру. У питаннях, пов’язаних із курінням, піддавайте сумнівам не тільки мої слова, але й свої власні погляди, і те, чого навчило вас суспільство. Наприклад, тим, хто вважає куріння звичкою, слід запитати себе, чому легко позбутися інших навичок, навіть приємних, а від цієї, яка має огидний смак, дуже багато коштує і, нарешті, вбиває нас, дуже важко відмовитись.

Розділ 2 Легкий спосіб

Мета цієї книжки – створити у вас такий настрій, за якого замість звичайних методів кинути курити, коли починаєте з відчуття, ніби підіймаєтесь на Еверест, і впродовж наступних декількох тижнів бажаєте викурити цигарку і заздрите іншим курцям, ви одразу відчуваєте піднесення, ніби вже зцілилися від жахливої хвороби. Згодом, чим далі йтимете по життю, тим більше ви будете дивитись на цигарки і дивуватись, як ви взагалі могли їх курити. Замість того щоб заздрити курцям, будете їх жаліти.

Дуже важливо продовжувати курити, доки не прочитаєте всю книжку повністю, хіба що ви некурець або колишній курець. Ця умова може здатися суперечливою, але пізніше я обов’язково поясню, що цигарки абсолютно нічого вам не дають. По суті, однією з численних головоломок, пов’язаних з курінням, є те, що коли ми куримо цигарку, то дивимось на неї та цікавимось, чому це робимо. Цигарки стають цінними тільки тоді, коли ми їх позбавлені. Однак, подобається це чи ні, давайте визнаємо, що ви впевнені у своїй залежності від куріння. І коли це усвідомлюєш, то взагалі не можеш повністю розслабитись та як слід зосередитись. Тому не намагайтесь кинути курити, доки не прочитаєте всю книжку. Ваше бажання курити саме собою поступово буде слабшати. Тільки не кваптесь – не починайте діяти дуже рано, оскільки це може стати фатальним. Пам’ятайте: все, що ви маєте робити, – дотримуватись вказівок. Відгуки читачів, отримані за дванадцять років з часу першої публікації «Легкого способа», свідчать про те, що це прохання – продовжувати курити, доки не прочитаєте всю книжку, – стало причиною більшого розчарування, ніж будь-яке інше. Коли я вперше кинув курити, багато хто з моїх родичів і друзів теж позбувся цієї звички лише тому, що це зробив я. Вони подумали: «Якщо йому це вдалося, то зможе і будь-хто». Протягом багатьох років за допомогою нескладних прийомів я переконав багато людей, хто ще не кинув курити, як чудово бути вільним! Після першої публікації книжки роздав декілька примірників затятим курцям. Я був упевнений, що, навіть якщо це найнудніший твір у світі, вони все-таки прочитають його, хоча б тому, що він написаний їхнім другом. Кілька місяців потому я був здивований та дуже прикро вражений, дізнавшись, що вони навіть не потурбувалися відкрити книжку. Навіть більше: виявилося, що той, кого я на той час вважав своїм найкращим другом і якому підписав та подарував примірник, не тільки не прочитав книжку, але й віддав комусь іншому. Тоді мене це дуже засмутило, але я легковажно поставився до того жахливого страху, який рабська залежність поступово вселяє в кожного курця. Він сильніший за дружбу. Через нього я майже спровокував розлучення. Моя мати якось сказала дружині: «Чому ти не погрозиш піти від нього, якщо він не кине курити?» На що жінка відповіла: «Тому що, якщо я це зроблю, він покине мене». Дуже соромно визнавати, але думаю, що вона була права: таким є страх, який створює куріння. Тепер уже зрозуміло, що багато людей не читають книжку до кінця, бо знають, що їм доведеться кинути курити по її закінченні. Дехто навмисно долає по одному рядку на день з метою відстрочити страшну дату. Зараз я цілком усвідомлюю, що в багатьох курців зв’язані руки, бо прочитати «Легкий спосiб» їх примушують люди, яких вони люблять. Погляньте на ситуацію з іншого боку: що ви втрачаєте? Якщо, дочитавши до кiнця книжку, не кинете курити, вам не стане гірше, ніж зараз. АБСОЛЮТНО НЕМА ЧОГО ВТРАЧАТИ, А ЗДОБУТИ МОЖНА ТАК БАГАТО! До речі, якщо ви не курили протягом декількох днів чи тижнів, але ще не впевнені, хто ви – курець, колишній курець чи некурець, то, читаючи, не беріть цигарок до рук. Насправді ви вже позбавлені нікотинової залежності. Усе, що маєте зробити, – це дати лад вашому мозку та тілу. Наприкінці книжки станете щасливим некурцем.

Мій метод, головним чином, є цілковитою протилежністю традиційним способам кинути курити. Звичайний підхід полягає у створенні переліку значних негативних сторін куріння та переконанні себе ось у чому: «Якщо тільки я протримаюсь без цигарки досить довго, бажання курити мине. Тоді можна знову насолоджуватися життям, будучи вільним від нікотинової залежності».

Це логічний спосіб покласти край курінню, і щодня тисячі людей кидають курити, використовуючи різновиди даного методу. Однак досягти успіху, застосовуючи цей підхід, дуже важко з таких причин:

1. Справжня проблема – не проблема кидання курити. Щоразу, коли ви гасите цигарку, то вже це робите. Одного дня ви можете навести переконливі аргументи та сказати: «Я більше не хочу курити». Кожен курець має такі міркування у будь-який день життя, і вони набагато вагоміші, ніж можна уявити. Справжня проблема полягає в тому, що другого, десятого чи десятитисячного дня, у мить слабкості, тріумфу або просто в стані сп’яніння, ви викурюєте одну цигарку, та оскільки куріння якоюсь мірою є наркотичною залежністю, то хочете взяти другу, а потім ще одну і раптом знов стаєте курцем.

2. Піклування про власне здоров’я має нас зупинити. Розум підказує:

«Кинь курити, дурню!» Насправді в результатізробити це стає навіть складніше. Ми куримо, наприклад, коли нервуємо. Скажіть курцю, що тютюн вбиває його, і перше, що він зробить, – це закурить цигарку. На території The Royal Marsden Hospital, найголовнішого онкологічного центру у Великій Британії, можна побачити набагато більше недокурків, ніж біля будь-якої іншої лікарні.

3. Насправді всі доводи ускладнюють відмову від цигарок з двох причин. По-перше, створюється відчуття жертвопринесення, бо нас завжди змушують позбутись нашого «маленького друга», чи опори, чи невеликої вади, чи втіхи – залежно від того, як це розцінює курець. По-друге, надівають на нас шори. Причини, з яких ми куримо, відрізняються від тих, через які маємо кинути курити. Ось як звучить головне питання: «Чому є потреба в цигарках?»

Легкий спосіб позбутись залежності полягає в наступному: спочатку треба забути про підстави, через які ми хотіли б кинути курити, та поставити собі такі питання:

1. Що дає мені куріння?

2. Чи справді я отримую задоволення від цигарок?

3. Чи дійсно хочу йти по життю, сплачуючи шалені гроші лише за те, щоб задихатися, засовуючи ці штукенції в рот?

Правда в тому, що куріння абсолютно нічого вам не дає. Дозвольте пояснити. Я не кажу про те, що вади куріння перевищують його переваги. Усі курці дуже добре про це знають. Мається на увазі, що куріння не має жодної переваги. Єдиною колись вважався так званий соціальний плюс. Проте сьогодні навіть самі курці визнають куріння антисоціальною звичкою.

Більшість людей вважають за потрібне дати раціональне пояснення своєму курінню, але кожний аргумент – омана й ілюзія. Отже, перше, що ми зробимо, – розвінчаємо ці примари. Ви усвідомите, що власне нема від чого відмовлятись. Не тільки не існує того, що доведеться кинути курити, але, більш того, у тому, щоб стати некурцем, багато очевидних вигод (гроші та здоров’я – лише дві з них). Щойно ви розвінчаєте ілюзію про те, що без цигарки життя вже ніколи не буде приємним, як колись, щойно ви зрозумієте, що існування без тютюну не лише так само приємне, але й набагато приємніше, щойно ви звільнитесь від чуття позбавлення або втрати – ми повернемось до здоров’я та грошей, а також до інших численних причин відмови від куріння. Це розуміння стане вам додатковою підтримкою та допоможе досягти того, чого ви дійсно бажаєте, – насолоджуватися життям, вільним від рабської нікотинової залежності.

Розділ 3 Чому важко кинути курити?

Я зацікавився цією темою, як вже пояснював раніше, через свою власну залежність від куріння. Те, що мені врешті-решт вдалося позбутись її, – диво. Раніше всі спроби супроводжувалися тижнями чорної депресії. Траплялися й такі періоди, коли я був відносно веселим, але наступного дня пригнічення поверталося. Мій стан був схожий на спробу вилізти зі слизької ями, коли відчуваєш, що ти вже нагорі, бачиш сонячне світло, а потім раптом знов зсуваєшся донизу, на дно. Врешті-решт ви прикурюєте цигарку – на смак вона жахлива – та намагаєтесь розібратися, чому змушені це робити.

Ось одне з питань, що його я завжди ставлю пацієнтам до початку консультації: «Ви хочете кинути курити?» У якомусь розумінні це дурниці. Усі курці (разом з членами організації FOREST) залюбки позбавилися б вiд шкідливої звички. Якщо ви спитаєте найзатятішого курця: «Якби ви змогли повернутись в той час, коли ще не стали залежати від цигарок, але з тим знанням, що маєте зараз, чи почали б тоді курити?», «Звичайно ж, ні», – відповість будь-хто.

Дізнайтеся у найбільш затятого курця – кого-небудь, хто не вважає, що куріння шкодить його здоров’ю, кого не турбує громадський осуд і хто може собі це дозволити (а таких людей сьогодні не так вже й багато): «Ви заохочуєте своїх дітей курити?» «Звичайно ж, ні», – відповість будь-хто.

Усі курці відчувають, що ними володіє щось диявольське. На самому початку куріння це твердження: «Я кину, але не сьогодні, а завтра». У результаті ми досягаємо тієї фази, коли вважаємо, що не маємо сили волі або що в цигарцi є дещо необхідне для того, щоб насолоджуватися життям.

Як я вже казав, проблема полягає не в тому, щоб пояснити, чому кинути курити легко, а в тому, щоб зрозуміти, чому це важко. Насправді реальна проблема – це усвідомити, чому більшість людей взагалі починають курити або чому в певні моменти часу понад 60 % населення світу було курцями.

Увесь процес куріння – це надзвичайна загадка. Єдина причина, чому ми взагалі беремо в ньому участь, – тисячі людей, що вже втягнуті у цей процес. При цьому кожен із них шкодує, що взагалі почав курити, та переконаний у тому, що куріння є марнуванням часу й грошей. Проте, дивлячись на курців, нам важко повірити, що вони не отримують задоволення від тютюну. Ми пов’язуємо куріння зі світом дорослих і тому старанно трудимось, щоб захопитись ним. Потім все життя розповідаємо дітям, що курити не треба, а самі намагаємось позбутися цієї шкідливої звички.

Почавши курити, ми постійно сплачуємо шалені гроші. Пересічна особа, яка викурює 20 цигарок на день, за життя витрачає на них п’ятдесят тисяч фунтів стерлінгів. Що ми робимо з цими грошима? (Не було б дуже погано, якби спустили їх у каналізацію.) Використовуємо їх для систематичного заповнювання власних легень канцерогенними смолами, поступово забиваючи та отруюючи свої кровоносні судини. Щодня спонукаємо кожний м’яз і орган нашого тіла зазнавати кисневого голодування, стаючи дедалі більш млявими. Довічно засуджуємо себе до огидного сморідного подиху, потемнілих зубів, прокуреного одягу, смердючих попільниць і затхлого запаху тютюну. Це одвічне рабство. Половина життя триває в обставинах, коли суспільство забороняє нам курити (церкви, лікарні, школи, вагони метро, театри тощо) або коли намагаємось скоротити кількість цигарок чи кинути курити, почуваючи себе позбавленими чогось. Інша половина існування триває в обставинах, в яких нам дозволено курити, але ми б самі дуже хотіли, щоб було заборонено. Дуже дивне хобі: займаючись ним, ви хочете припинити, а коли не займаєтесь – мрієте про нього. Це – життя, коли половина суспільства ставиться до вас як до прокаженого, та жахливішим за все є те, що подібне існування вибирає розумна та раціональна людина. Курець зневажає себе кожного загальнонаціонального дня боротьби з курінням, щоразу, коли він випадково читає попередження Міністерства охорони здоров’я, коли проходять кампанії боротьби з раком або неприємним подихом, щоразу, коли в нього знов заболить десь у грудях, щоразу, коли виявляється єдиним курцем у компанії некурців. Змушений завжди жити зі свідомістю, затьмареною почуттям провини та страху, що він отримує натомiсть? АБСОЛЮТНО НІЧОГО! Задоволення? Насолоду? Розрядку? Підтримку? Усе це – омани, якщо ви тільки не вважаєте приємним носіння тісного взуття, аби отримати задоволення, коли його знімете!

Як я вже зазначав, головна проблема – спробувати зрозуміти не тільки те, чому курцям важко кинути курити, але й чому людина взагалі курить.

Можливо, ви скажете: «Добре, мені все це відомо, але коли захоплюєшся, відвикнути стає дуже важко». Та чому позбавитись такої шкідливої звички так непросто і чому ми маємо кинути курити? Курці шукають відповідь на ці запитання все своє життя.

Дехто вважає, що процес відвикання від нікотину супроводжується нестерпними муками. Насправді, самі по собі фізичні страждання настільки слабкі (див. розділ 6), що більшість курців прожили життя та померли, навіть не усвідомлюючи, що вони – наркомани.

Дехто впевнений, що цигарки роблять їм приємність. Неправда. Вони бруднi й огиднi. Спитайте будь-якого курця, який вважає, що курить тільки тому, що отримує задоволення від тютюну: якби він не зміг купити свою звичну марку цигарок, а дістав би лише ті, які зазвичай вважає огидними, – він кинув курити? Курці скоріше куритимуть стару мотузку, ніж зовсім не куритимуть! Та задоволення не має нічого спільного з цим. Мені подобаються омари, але я не вважаю за потрібне постійно мати при собі двадцять штук. У житті багато справ, які приносять нам задоволення, але ми не відчуваємо себе позбавленими чогось або нещасними, коли не займаємось ними. Інші шукають психологічні причини – «фрейдистський синдром», «дитина біля материнських грудей». Щоправда, все навпаки. Зазвичай починаємо курити, демонструючи, що виросли та змужніли. Але якби нам довелося смоктати на публіці соску, то ми померли б від сорому.

Дехто, навпаки, бачить образ мачо, який видихає дим чи вогонь крізь ніздрі. Цей аргумент також нічим не обґрунтований. Цигарка, що горить у вусі, здасться смішною. Але вдихання канцерогенних смол у свої легені набагато смішніше.

Дехто каже: «Це лише те, чим я займаю руки!» Але тоді навіщо закурювати цигарку?

«Це лише смакове задоволення». Навіщо закурювати цигарку?

«Це приємне відчуття диму в легенях». Але то жахливе відчуття – воно називається задухою.

Багато хто вважає, що куріння знімає нудьгу. Це теж ілюзія. Нудьга – це емоційний настрій, а в тютюні немає нічого втішного. Для мене приводом для куріння протягом тридцяти трьох років було власне переконання в тому, що цигарка розслаблює, надає впевненості та мужності. При цьому я знав, що вона вбиває мене і коштує цілого статку. Чому ж не пішов до лікаря і не попросив його виписати інший засіб, що допоміг би розслабитися, надав би впевненості та мужності? Я не звернувся до фахівця, оскільки знав, що він обов’язково запропонує дійсно альтернативний засіб. А те,

що вважалось причиною куріння, було лише виправданням.

Деякі курці стверджують, що курять тільки тому, що так роблять їхні друзі. Чи дійсно ви настільки дурні? Якщо так, то моліться, аби ваші друзі не почали відрізати собі голови, щоб зцілитися від головного болю!

Більшість людей, що замислюються про це, врештi-решт доходять висновку, що куріння – просто звичка. Це не є справжнім поясненням, але, якщо не брати до уваги всі звичні раціональні аргументи, воно здається єдиним, та, на жаль, однаково нелогічним. У своєму житті ми щодня змінюємо звички, хоча деякі приносять нам задоволення. Просто наш мозок добре промитий, щоб ми повірили в те, що куріння є навичкою, а відмовитись від неї дуже складно. Чи дійсно важко позбутися звикання? У Великій Британії прийнято водити машину з лівого боку дороги. Проте в Європі або Сполучених Штатах ми одразу перелаштовуємось без будь-яких великих проблем. Твердження, що звільнитися від звичок важко, – очевидна омана. Насправді, ми щодня набуваємо навичок та позбуваємось їх.

Отже, чому вважається, що нелегко відмовитись від того, що має жахливий смак, вбиває нас, коштує цілий статок, є мерзенним та огидним, чого ми б залюбки позбулися, і все, що потрібно, – припинити робити це? Відповідь проста: куріння – не звичка, а НІКОТИНОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ! Тому нам здається, що позбутись її дуже складно. Можливо, ви думаєте, що дане твердження допомагає зрозуміти, чому кинути курити важко. Але це пояснює, чому більшість курців так вважає. Річ у тім, що вони не розуміють природу наркоманії. Основна причина полягає в тому, що тютюнозалежні люди переконані в тому, що вони отримують справжнє задоволення або підтримку від куріння, та вважають, що принесуть справжню жертву, якщо кинуть курити.

У мене є добрі новини: як тiльки ви зрозумієте нікотинову залежність та справжні її причини, то кинете курити «на рахунок три». Через три тижнi ви будете дивуватись, чому курили так довго і чому не можете переконати інших курців у тому,

ЯК ЧУДОВО БУТИ НЕКУРЦЕМ!

Розділ 4 Підступна пастка

Куріння – це найпідступніша та найбільш зловісна пастка, що була створена спільними зусиллями людини та природи. Що підштовхує нас до неї в першу чергу? Тисячі дорослих, які вже курять. Вони навіть попереджають нас, що куріння є мерзенною й огидною звичкою, котра врешті-решт руйнує наш організм та коштує цілий статок, але ми не можемо повірити в те, що вони не отримують задоволення від цигарок. Одним із багатьох жалюгідних аспектів куріння є те, що ми маємо докласти зусиль для того, аби захопитися ним.

Це єдина пастка в природі, у якій немає ніякої приманки, навіть маленького шматочка сиру. Пастка захлопується не через те, що смак тютюну чудовий, а тому, що він огидний. Якби перша цигарка була приємна, то пролунав би тривожний попереджальний дзвоник, і, як розумні істоти, ми б зрозуміли, чому половина дорослого населення систематично сплачує шалені гроші за те, що отруює сама себе. Але оскільки та перша цигарка була огидною на смак, наш юнацький розум був цілком заспокоєним з приводу того, що ніколи не захопимося цим, і ми думали, що, якщо не отримуємо від куріння ніякого задоволення, зможемо його кинути, коли захочемо.

Це єдиний наркотик у природі, який завадить вам досягти своєї мети. Хлопці зазвичай починають курити, бо хочуть виглядати круто – як герой Клінта Іствуда. Останнє, що відчувається від першої цигарки, – що ви круті. Не насмілюєтесь затягнутись як слід, якщо ж робите занадто багато затяжок, у вас починається запаморочення, а потім нудота. У цю мить більш за все хочеться втекти від інших хлопців та викинути ці мерзотні цигарки.

Дівчата намагаються бути сучасними та витонченими. Усі ми бачили, як вони робили короткі затяжки і при цьому мали абсолютно смішний вигляд. До того часу коли хлопці стануть крутими, а дівчата – витонченими та досвідченими, вони пошкодують, що колись почали курити. Цікаво знати, чи дійсно куріння надає жінкам витонченості або це образ, створений рекламою цигарок.

Решта життя мине у спробах пояснити собі, чому ми куримо, у розповідях дітям, як не потрапити в пастку, і намаганнях час від часу покінчити з курiнням.

Пастка сконструйована таким чином, що ми намагаємось позбутись залежності тільки тоді, коли зазнаємо сильного стресу, пов’язаного зі здоров’ям, нестачею грошей або тим, що нас змусили відчути себе прокаженим.

Кинувши курити, ми підлягаємо під ще більші тортури (жахливі муки відвикання від нікотину), цього разу намагаючись обходитись без того, на що покладались для зняття стресу (наша опора – цигарка).

Через кілька днів ми ухвалюємо рішення, що обрали неслушний час. Потрібно дочекатися тієї миті, коли психіка прийде до ладу. Але як тiльки цей момент наступає, привід кинути курити повністю зникає. Очевидно, цей час ніколи не настане, бо насамперед ми думаємо, що життя має тенденцію ставати дедалі напруженішим. Щойно ми вилітаємо з-під батьківського крила, починається природний процес створювання оселі, накопичення боргів, народження дітей, кар’єрне зростання тощо. Це також ілюзія. Крім того, відомо, що найбільш складні періоди в житті кожної людини – раннє дитинство та юність. Ми плутаємо відповідальність і стрес. Існування курця автоматично стає дедалі напруженішим, бо тютюн не дозволяє розслабитись і не знімає стрес, як спонукає повірити суспільство. Усе відбувається зовсім навпаки: насправді куріння призводить до того, що ми почуваємо себе щодалі більш знервованими та напруженими.

Навіть ті курці, яким принаймні одного разу вдається позбутися звички, можуть бути щасливими, доки знов не потраплять у цю пастку.

Весь процес куріння схожий на блукання в гігантському лабіринті. Щойно ми входимо до нього, наш розум затуманюється і залишок життя минає у спробах вибратися. Багатьом це врешті-решт вдається, але лише для того, щоб знову потрапити в пастку.

Я тридцять три роки намагався вибратися з цього лабіринту. Як і всі курці, не розумів цього. Однак завдяки поєднанню незвичайних обставин (жодна з яких не робить мені честі) з’явилось бажання дізнатися, чому раніше мені було так відчайдушно важко кинути курити, а успішна спроба стала не лише легкою, але й приємною. З того моменту, як я перестав курити, моїм хобі, а потім і професією стало розв’язування багатьох задач, пов’язаних із нікотиновою залежністю. Це дуже складна та захоплива крутиголовка, яку, як і кубик Рубіка, практично неможливо розгадати. Проте, як і у випадку більшості важких завдань, якщо рішення вам відоме, це легко! Я знаю, як кинути курити з легкістю, і виведу вас із цього лабіринту. Ручаюсь, що ви вже ніколи до нього не забредете. Усе, що треба робити, – це дотримуватись вказівок. Якщо повернете не туди, усі подальші поради будуть безглуздими.

Дозвольте особливо підкреслити: виявити, що кинути курити – легко, здатний будь-хто, але спочатку необхідно встановити всі факти. Ні, я не маю на увазі аспекти, що викликають страх. Знаю, що ви вже усвідомили шкідливість куріння. Існує достатньо інформації про це. Якби вона зупиняла, ви б давно кинули. Я маю на увазі розуміння причин, з яких ми вважаємо, що позбавитись вiд нікотинової залежності – важко. Щоб відповісти на це питання, необхідно встановити істинні мотиви того, чому ми досі куримо.

Розділ 5 Чому ми і далі куримо?

Усі починають курити з безглуздих причин, зазвичай під тиском оточення або під час суспiльних подій. Але коли ми відчуваємо, що починаємо звикати, чому і далі куримо?

Жодний регулярний курець не знає, чому він це робить. Якби люди знали справжню причину, вони б позбулись своєї звички. Під час консультацій я ставив це питання тисячам курців. Правильна відповідь однакова для всіх, але різноманітність отриманих варіантів нескінченна. Здається, що ця частина моїх консультацій є найкумеднішою, але водночас найжаліснішою.

У глибині душі курці знають, що вони бовдури. До того як потрапити у залежність від цигарок, вони знали, що не мають потреби курити. Більшість можуть згадати огидний смак своєї першої цигарки і те, що їм довелося добряче потрудитись, перш ніж з’явилось захоплення. Найбільш прикрим у цьому є те, що такі люди розуміють: некурці не тільки нічого не втрачають, але й сміються з курців (важко не сміятись у Budget day).

Однак курці – розумні та раціональні. Вони усвідомлюють, що наражають власне здоров’я на великий ризик та за все життя витрачають на цигарки цілий статок. Тому для виправдання своєї звички їм потрібно мати логічне пояснення.

Справжня причина, чому курці продовжують курити, – поєднання факторів, які я детально розбиратиму в наступних двох розділах.

1. НІКОТИНОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ.

2. ПРОМИВАННЯ МIЗКIВ.

Розділ 6 Нікотинова залежність

Нікотин – безбарвна оліїста речовина, що міститься в тютюні і викликає залежність. До цього наркотику звикають найшвидше зі всіх відомих людству: щоб захопитися ним, може вистачити лише однієї цигарки.

Кожна затяжка постачає крізь легені в мозок невелику дозу нікотину, яка діє набагато швидше, ніж, наприклад, героїн, що його вводять у вену.

Якщо зараз ви робите двадцять затяжок, то отримуєте двадцять доз наркотику з однієї цигарки.

Нікотин діє швидко, і рівень його вмісту в крові падає приблизно вдвічі протягом тридцяти хвилин і майже до однієї чверті через годину після викурювання цигарки. Це пояснює те, чому людина в середньому викурює їх двадцять штук на день.

Щойно ви гасите цигарку, починається швидке виведення наркотику з організму і виникають муки відвикання.

Зараз я маю розвіяти відому оману щодо цих страждань, поширену серед курців. Вони думають, що біль, пов’язаний із відвиканням, є жахливою травмою, якої можна зазнати, коли самостійно або вимушено намагаєшся кинути курити. Але в основному ці муки відбуваються на рівні психіки; людина відчуває, що позбавляється задоволення чи опори. Пізніше я поясню це детальніше.

Насправді біль, викликаний відвиканням від нікотину, настільки незначний, що більшість курців живуть все життя та помирають, навіть не усвідомивши, що вони наркомани. Коли ми використовуємо термін «нікотинозалежний», то думаємо, що лише придбали звичку. Більшість курців жахаються наркотиків, по суті будучи наркоманами. На щастя, від нікотину дуже легко відмовитись, але перш за все ви маєте визнати, що стали залежними.

Відвикання від цигарок не супроводжується фізичним болем. Це просто тривожне відчуття спустошеності, почуття, що чогось не вистачає. Багато курців вважають, що подібний стан якось пов’язаний з їхніми руками. Якщо ці емоції тривають, курець стає знервованим, невпевненим, схвильованим і дратівливим. Спрага цiєї отрути, НІКОТИНУ, схожа на голод.

Через сім секунд після закурювання цигарки в кров надходить свіжий нікотин і потяг до нього закінчується, залишаючи відчуття розслаблення та впевненості.

У юності, коли ми вперше закурюємо, біль відвикання та полегшення настільки слабкі, що навіть не здогадуєшся, що вони взагалі існують. Коли починаємо курити регулярно, то пояснюємо це насолодою або придбаною звичкою. Правда ж полягає в тому, що ми вже стали залежними від нікотину, не усвідомлюючи того, що це маленьке чудовисько вже оселилося в нашому шлунку і ми вимушені його годувати.

Усі курці починають курити з безглуздих причин. Адже нікого не примушують. Єдиною причиною, з якої люди і далі курять (байдуже, чи вони затяті курці, чи роблять це час від часу), є бажання нагодувати своє маленьке чудовисько.

Весь процес, пов’язаний з курінням, становить серію крутиголовок. У глибині душі всі курці знають, що вони через власну дурість потрапили в зловісну пастку. Однак я думаю, що найсумнішим аспектом куріння є те, що насолода, яку людина отримує від цигарки, – це задоволення від спроби повернутися в стан спокою, порядку та впевненості, в якому перебувало тіло ще до того, як з’явилася залежність від нікотину.

Вам знайоме почуття, коли охоронна сигналізація сусіди завивала цілий день або довго мучив інший гамір? Потім шум раптом припиняється і ви відчуваєте спокій. Але насправді це лише закінчення шуму.

Ще до початку наркотичної ланцюгової реакції наше тіло є довершеним. Потім ми вганяємо у свій організм нікотин, а коли гасимо цигарку, він починає полишати тіло і настає біль відвикання – не фізичні страждання, а лише відчуття спустошеності. Ми навіть не здогадуємося про його існування, але він діє всередині, як кран, що підтікає. Раціональний розум не сприймає це, бо в тому немає потреби. Усе, що ми знаємо, – це те, що хочемо цигарку, а коли прикурюємо її, потяг зникає і на якийсь час відчуваємо задоволення та впевненість у собі, стаючи такими, якими були ще до того, як захопились курінням. Однак тепер ці почуття лише тимчасові, оскільки, щоб позбутись потреби в тютюні, ми маємо вводити в організм дедалі більшу кількість нікотину. Тiльки ви загасите цигарку, потреба виникає знову і ланцюгова реакція триває. Це ланцюг на все життя, ЯКЩО ВИ НЕ РОЗІРВЕТЕ ЙОГО.

Весь процес куріння схожий на носіння тісного взуття лише для того, щоб відчути задоволення, коли скинете його. Існує три основні причини, чому курці не розглядають ситуацію з цього боку:

1. Від народження ми піддаємося масовому промиванню мiзкiв, чуючи про те, що курці отримують надзвичайне задоволення від цигарок або знаходять в них опору. Чому б не повірити тим, хто це каже? Навіщо ж вони тоді витрачають великі гроші та наражають себе на такий жахливий ризик?

2. Оскільки фізичне відвикання від нікотину насправді не викликає болю, а лише призводить до відчуття спустошеності й непевності, яким супроводжується голод або звичайний стрес, та через те, що саме в такому стані ми за звичаєм закурюємо цигарку, у нас виникає тенденція вважати це відчуття нормальним.

3. Однак основна причина того, що курцям не вдається подивитись на куріння в справжньому світлі, полягає в тому, що механізм залежності працює задом наперед. Ми почуваємося спустошеними тільки тоді, коли не куримо. Через те, що на самому початку процес звикання до нікотину дуже тонкий і послідовний, розцінюємо це почуття як нормальне та не пов’язуємо із щойно викуреною цигаркою. Закуривши, ви одразу відчуваєте приплив сил, кайф, розслаблюєтеся, і цигарка знову виправдовує вашу довіру.

Саме такий вишуканий процес робить відмову від усіх наркотиків важкою. Уявіть паніку героїніста, у якого закінчився героїн, а потім – радість, коли він нарешті зробив собі ін’єкцію. А чи можете ви згадати кого-небудь, хто дійсно отримує задоволення від дози, чи навіть думка про це жахає вас? Люди, залежні не від героїну, не зазнають подібного почуття страху. Цей наркотик не знімає його, а навпаки, створює. Некурцям невідоме відчуття спустошеності чи потреби в нікотині, вони не починають панікувати, коли цигарки закінчуються. Некурці не розуміють, як курці можуть отримувати задоволення від того, що засовують ці огидні штукенції до рота, закурюють їх і затягуються, заповнюючи власні легені гидотою. Чи знаєте ви, що дійсно цікаво? Курці також не знають, чому вони це роблять.

Ми вже говорили про поширену оману, що куріння розслаблює і надає задоволення. Але цього потребують тільки ті, хто чогось позбавлений. Чому ж тоді некурці не зазнають подібного стану спустошення та після їжі, коли некурці повністю спокійні, курці не можуть розслабитись, поки не задовольнять своє маленьке нікотинове чудовисько?

Я вважаю, що потрібно розібрати цю тему детальніше. Курці впевнені, що, відмовляючись від цигарки, вони позбавляють себе справжнього задоволення або міцної опори. Через це кинути курити дуже непросто. Але важливо зрозуміти, що, перестаючи курити, ви ні від чого не відмовляєтесь.

Найкращий спосіб зрозуміти всі тонкощі нікотинової пастки – це порівняти її з їжею. Якщо ми звикли регулярно харчуватись, то не усвідомлюємо голод між прийомами їжі. Тільки у разі запізнення відчуваємо його, але зовсім не зазнаємо фізичного болю, а лише почуття спустошеності та непевності, відоме як «мені треба поїсти». Та процес тамування голоду – дуже приємне проведення часу.

У випадку з курінням відбувається майже те саме. Внутрішнє відчуття, відоме нам як «бажання або потреба в цигарці», схоже на голод, хоча тут нікотин не задовольняє курця. Так само, як і з необхідністю поїсти, фізичного болю немає, а дискомфорт настільки непомітний, що ми навіть не пам’ятаємо про нього у перервах між цигарками. Починаємо усвідомлювати його тільки тоді, коли хочемо закурити, а нам забороняють. І лише закуривши, почуваємо себе вдоволеними.

Саме ця схожість із прийомом їжі допомагає обдурювати курців, спонукаючи їх вірити в те, що вони дійсно отримують велике задоволення. Деяким людям важко усвідомити, що куріння не приносить радості та не надає підтримки. Дехто заперечує: «Як можна стверджувати, що куріння не підтримує мене? Адже ви згодні, що закурюючи, я почуваю себе менш знервованим, ніж до цього».

Незважаючи на те, що прийом їжі та куріння здаються схожими, насправді ці процеси цілком протилежні:

1. Ви їсте, щоб вижити та продовжити життя, а куріння скорочує його.

2. Їжа дійсно приємна на смак. Харчування – справді чудовий процес, яким можна насолоджуватися протягом всього життя. А куріння передбачає вдихання у свої легені мерзенного та отруйного диму.

3. Прийом їжі не викликає голод, а полегшує його; перша ж цигарка розпочинає потяг до нікотину, а кожна наступна зовсім не послаблює його, а гарантує, що ви страждатимете від нього решту свого життя.

Зараз дуже зручний момент, щоб розвіяти інший загальновідомий міф про куріння, – міф про те, що курiння є звичкою. Чи прийом їжі є звичкою? Якщо ви так думаєте, спробуйте відмовитись від неї назавжди. Ні, описувати процес харчування – це те ж саме, що називати навичкою дихання. Обидва мають істотне значення для виживання. Звичайно, різні люди задовольняють свій голод неоднаково. Але по суті прийом їжі не є звичкою. Так само i куріння. Єдина причина, з якої курець закурює, – спроба покласти край відчуттю спустошеності та непевності, викликаному попередньою цигаркою. Звичайно, різні люди мають звичку полегшувати свій стан в різний час, але куріння саме по собі не є навичкою.

Суспільство часто визначає куріння як шкідливу звичку, тому в цій книжці для зручності я також називаю його «звичкою». Однак постійно пам’ятайте про те, що куріння – це не звичка, а НАРКОТИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ.

Почавши курити, ми повинні навчитись поводитись з цигарками. Перш ніж усвідомимо це, то вже не тільки купуємо їх регулярно, але й змушені мати при собі постійно. Якщо ми не робимо цього, то вдаємося до паніки та з часом куримо дедалі більше.

Так відбувається з будь-яким іншим наркотиком: наш організм прагне захиститись від впливу нікотину, а водночас потреба в ньому зростає. Після короткого періоду куріння цигарка перестає повністю полегшувати дискомфорт, який сама ж викликала. Тому, закурюючи, ви почуваєте себе краще, ніж мить тому, але насправді стаєте знервованішим та напруженішим навіть під час куріння, ніж якби ви взагалі не були курцем. Ця звичка ще бiльш безглузда за манеру носити тісне взуття, тому що з часом відчуття дискомфорту, що дедалі посилюється, зберігається навіть тоді, коли взуття вже знято. Становище навіть ще гірше, бо як тільки цигарка погашена, починається швидке виведення нікотину з організму. Це пояснює те, чому під час стресових ситуацій курці мають звичку курити одну цигарку за одною.

Як я вже казав, «звички» не існує. Справжня причина, з якої людина продовжує курити, полягає в тому самому чудовиську, що живе всередині. Час від часу кожний курець має його годувати. Він сам вирішує, коли зробити це, але, як правило, відбувається це в чотирьох типах випадків або їхніх комбінаціях.

НУДЬГА / ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ – цілковиті протилежності!

СТРЕС / РОЗСЛАБЛЕННЯ – також цілковиті протилежності!

Який магічний засіб може раптом змінити дію, яку сам же спровокував двадцять хвилин тому? Поміркуйте, які ще існують типи ситуацій у нашому житті, окрім сну? Правда полягає в тому, що куріння ніколи не полегшує стрес або нудьгу та зовсім не сприяє зосередженості або розслабленню. Усе це – ілюзії.

Крім того, що нікотин – наркотик, це сильнодіюча речовина, яка входить до складу інсектицидів (подивіться це слово у словнику). Доза нікотину, що міститься лише в одній цигарці, якщо ввести її безпосередньо у вену, вб’є вас. До того ж тютюн містить багато отрут, разом з чадним газом, а сама рослина належить до того роду, що й беладонна.

Якщо ви маєте намір перейти на люльку або сигари, хочу нагадати, що зміст цієї книжки стосується всіх видів тютюну та будь-яких речовин, які містять нікотин, разом з жувальними гумками, пластирами, спреями та інгаляторами.

Людський організм є найскладнішим об’єктом на нашій планеті. Жоден біологічний вид, навіть найнижчі – амеби й черв’яки, не виживе, не знаючи різниці між їжею й отрутою.

Протягом тисяч років під час природного добору наш розум та тіло сформували вміння розрізняти їжу та отруту, а також надійні методи, як позбуватися останньої.

Усі люди відчувають відразу до запаху та смаку тютюну, поки не стануть залежними від нього. Якщо ви видихнете дим в обличчя дитині до того, як у неї з’явилася нікотинова залежність, вона почне кашляти та чхати.

Коли ми курили свої перші цигарки, це призводило до нападу кашлю або, якщо викурювали занадто багато, до запаморочення та справжнього фізичного нездужання. Наше тіло кричало: «ТИ ГОДУЄШ МЕНЕ ОТРУТОЮ. ПРИПИНИ». На цій стадії часто визначається, чи станемо ми курцями. Вважати, що ними стають фізично слабкі та психічно хитливі люди, – помилка. Тим, у кого перша цигарка викликала відразу, чиї легені фізично не змогли впоратися з нею, пощастило: вони зцілені від куріння на все життя. Говорячи інакше, не готові проходити крізь жорстокий процес навчання, щоб навчитися курити без кашлю.

Саме ця обставина здається мені найтрагічнішою. Ми дуже старанно працюємо над тим, аби потрапити в залежність. Ось чому так важко зупинити підлітків. Вони все ще вчаться курити, вважають цигарки огидними на смак і тому думають, що зможуть кинути, коли захочуть. Чому діти не вчаться на нашому прикладі? Чому ми нічого не навчилися в наших батьків?

Багато курців вважають, що вони отримують задоволення від смаку та запаху тютюну. Це ілюзія. Коли ми починаємо курити, то привчаємо організм ставати несприйнятливим до огидного запаху та смаку, так само як героїністи впевнені, що їм подобається колотись. Біль відвикання від наркотику набагато жорстокіший, і все, що їм насправді подобається, – це ритуал позбавлення цього болю.

Курець навчає власний розум заплющувати очі на огидний запах та смак, щоб отримати свою «дозу». Запитайте у будь-кого, хто вважає, що він курить тільки тому, що насолоджується смаком та запахом тютюну: «Якщо ви не зможете купити свої звичайні цигарки і дістанете лише ті, чий смак здається вам огидним, чи кинете ви курити?» Звичайно ж, ні. Курець скоріше куритиме стару мотузку, і байдуже, чи перейдете ви на самокрутки, цигарки з ментолом, сигари або люльку; спочатку ще будете відчувати цей огидний смак, але, продовжуючи курити, навчитесь любити його. Курці і далі курять навіть під час застуди, грипу, ангіни, бронхіту та емфіземи.

Отримання задоволення не має нічого спільного з цим. Якби воно було, ніхто б не викурював більше однієї цигарки. Є навіть тисячі колишніх курців, які захопилися огидною нікотиновою жувальною гумкою, що її пропонують лікарі, та багато хто з них досі курить. У ході моїх консультацій деякі пацієнти бояться усвідомити, що вони наркомани, і вважають, що подібне знання робить процес кидання курити складнішим. Насправді я думаю, що ці новини добрі, з двох важливих причин:

1. Причина, з якої більшість людей продовжує курити, полягає в тому, що всі добре знають, що вади куріння перевищують його переваги, ми віримо, що цигарка надає задоволення та підтримку. Відчуваємо, що, після того як кинемо курити, утвориться якась порожнеча і певні життєві ситуації вже не будуть такими, як колись. Це ілюзія. Істина полягає в тому, що цигарка нічого вам не дає; вона лише позбавляє, а потім частково повертає тільки для того, щоб створити оману. У наступному розділі я поясню це детальніше.

2. Хоча нікотин найсильніший наркотик у світі, через швидкість, з якою до нього звикають, ви ніколи не будете залежати дуже сильно. Оскільки це швидкодіюча отрута, то, щоб вивести з організму 99 % нікотину, потрібно лише три тижні, а справжні муки відвикання настільки слабкі, що більшість курців прожили життя та померли, навіть не усвідомивши, що вони їх зазнавали.

Цілком справедливим є питання про те, чому більшості людей так важко кинути курити, чому вони проходять крізь місяці тортур та живуть далі, час від часу нудьгуючи за цигаркою. І відповідь – це друга причина, з якої ми куримо, а саме промивання мiзкiв. Із хімічною залежністю легко впоратися.

Більшість курців обходяться без цигарок всю ніч. Жахи відвикання навіть не будять їх.

Багато хто залишає спальню перед тим, як закурити, і навіть снідає. Дехто утримується від куріння до приїзду на роботу. Курці здатні протриматись без цигарки протягом десяти годин. Але якби вони спробували зробити це впродовж десяти годин на день, то стали б дерти на собі волосся.

Купивши нову машину, більшість може утриматись від куріння в ній. Не зазнаючи надмірних незручностей, курці відвідують супермаркети, театри, лікарів, лікарні, стоматологів тощо. Багато хто не курить в компанії некурців. Навіть на станціях метро дотримуються правил громадського порядку. Курці, можна сказати, раді, коли хтось спонукає їх позбутися своєї звички.

Сьогодні більшість людей автоматично не курять в примiщеннях або просто в компанії некурців, зазнаючи при цьому лише невеликого дискомфорту. По суті, у багатьох курців були тривалі періоди, протягом яких вони утримувались від куріння без зайвих зусиль. Навіть я, будучи настільки затятим курцем, міг цілком щасливо розслаблюватися впродовж цілого вечора без цигарки. Іноді з нетерпінням очікував, коли зможу припинити душити самого себе (яка безглузда «звичка»).

Із хімічною залежністю легко впоратися, навіть якщо у вас досі є потреба в нікотині, та існують тисячі людей, які протягом всього життя залишаються нерегулярними курцями. Але вони залежні так само, як і затяті любителі цигарок. Дехто, позбувшись «звички», покурює випадкову цигарку, зберігаючи таким чином свою прихильність.

Як я вже казав, нікотинова залежність – не головна проблема. Вона просто діє як каталізатор, збиваючи з пантелику наш розум стосовно реальної проблеми промивання мiзкiв.

Для затятих курців буде розрадою дізнатися, що вони можуть позбутися своєї звички так само легко, як і нерегулярні курці. У певному сенсі, це навіть простіше. Чим довше ви житимете зі своєю згубною прихильністю, тим більше руйнувань вона спричинить і тим вагомішими будуть надбання, коли ви кинете курити.

Можливо, вам також буде приємно дізнатися, що плітки, які час від часу розповсюджуються («Аби ця зараза покинула ваше тіло, потрібно вісім років» або «Кожна викурена цигарка скорочує ваше життя на п’ять хвилин»), – неправда.

Не думайте, що шкідливий вплив куріння перебільшений. Він, скоріше, недооцінений. Очевидно, що правило «п’яти хвилин» є попередньою оцінкою, яка може бути застосована тільки в тих випадках, якщо ви підхопили одну зі смертельних хвороб чи отруїли себе.

«Зараза» насправді ніколи повністю не виводиться з організму. Якщо поблизу курять, то нікотин міститься у повітрі і невеликий відсоток отримують навіть некурці. Однак наші тіла – неймовірні пристрої; вони мають величезні сили відновлення, за умови що ви не привели в рух одне з необоротних захворювань. Якщо ви кинете курити зараз, то організм відновиться протягом кількох тижнів, до того ж так, ніби ви ніколи не були курцем.

Як уже зазначалось, позбутись залежності ніколи не пізно. Я допоміг вилікуватись багатьом пацієнтам, старшим шістдесяти років, і навіть кільком сімдесяти-вісімдесятирічним людям. Мою клініку відвідала дев’яностодев’ятирічна жінка зі своїм шістдесятишестирічним сином. На запитання, чому вона вирішила кинути курити, відповіла: «Щоб стати для нього прикладом». Через шість місяців написала мені, що знову почувається молодою.

Чим більше куріння руйнує вас, тим більшим буде відчуття свободи. Коли я нарешті позбувся своєї звички, то скотився з викурювання ста цигарок на день одразу до нуля і в мене не виникло аніяких захворювань. Навпаки, процес кидання був дійсно приємним, навіть в період відвикання.

Але спочатку ми повинні позбутися промивання мiзкiв.

Розділ 7 Промивання мiзкiв і «дрімаючий партнер»

Як і чому ми починаємо курити? Щоб повністю це зрозуміти, ви маєте вивчити потужний вплив підсвідомості, або, як я її називаю, «дрімаючого партнера».

Кожен із нас схильний вважати себе розумною людиною, що контролює себе та визначає власний життєвий шлях. Насправді наша поведінка на 99 % відповідає певній моделі. Ми продукт суспільства, що виховало нас: одяг, який носимо, будинки, в яких мешкаємо, моделі поведінки, яких дотримуємося. Це стосується навіть питань, в яких ми за звичаєм розрізняємося, – наприклад, кому віддаємо перевагу: лейбористам чи консерваторам. Не випадково прихильники перших частіше за все є представниками робітничого класу, а других – із середнього або вищих верств суспільства. Підсвідомість робить надзвичайно потужний вплив на наше життя. Мільйони людей можна ввести в оману не тільки в їхніх переконаннях, але навіть стосовно простих фактів буття. До того як Колумб здійснив навколосвітнє плавання, більшість людей вважали, що Земля пласка. Сьогодні ми знаємо, що вона кругла. Якби я написав багато книжок, намагаючись переконати вас у тому, що Земля пласка, мені навряд чи вдалось би це зробити, проте чи багато хто з нас був у космосі та на власні очі бачив земну кулю? Навіть якщо ви здійснили навколосвітню подорож на літаку або пароплаві, чи можете бути впевнені, що пересувалися поверхнею кулі, а не рухалися всередині кола, перебуваючи на площині?

Фахівцям з реклами добре відома сила впливу на підсвідомість, звідси й величезні рекламні щити, які курець бачить скрізь, перебуваючи за кермом, і реклама в кожному журналі. Ви вважаєте їх марнуванням грошей? Думаєте, вони не спонукають вас купувати цигарки? Помиляєтесь! Спробуйте провести невеликий експеримент. Наступного разу, коли холодного осіннього дня зайдете до бару або ресторану, на питання вашого друга про те, що ви питимете, не говоріть просто: «Бренді», а прикрасьте свою відповідь. Наприклад, скажіть: «Знаєш, чого мені сьогодні справді хочеться? Відчути приємне тепло бренді». Побачите, що до вас приєднаються навіть ті, кому не подобається цей напій.

Із раннього дитинства до нашої підсвідомості щодня лине інформація про те, що цигарки розслаблюють, надають впевненості та мужності і що найцінніша річ на планеті – це цигарка. Вважаєте, я перебільшую? Коли ви дивитесь мультфільм, кіно або театральну виставу, в якій людям загрожує страта або розстріл, що стає їхнім останнім проханням? Правильно, цигарка! Уплив цієї сцени не фіксується нашою свідомістю, але «дрімаючому партнеру» вистачає часу всмоктати її. Насправді нам намагаються навіяти ось це:

«Найціннішим на землі, тим, про що я думатиму та чого прагнутиму в останню хвилину свого життя, буде цигарка». Згадайте, в кожному фільмі про війну пораненому дають закурити.

Ви думаєте, що останнім часом все змінилося? Ні, наші діти досі перебувають під впливом рекламних щитів і журнальної реклами. Вважається, що сьогодні пропагування цигарок на телебаченні заборонено, але в ті години, коли телевізор дивляться більшість людей, найкращі у світі гравці в більярд і дартс постійно курять. Спонсорами програм за звичаєм є тютюнові компанії-гіганти, а зв’язок між спортивними подіями і «грошовими мішками» став найсумнішою тенденцією сучасної реклами. На змаганнях «Формули-1» перегонові машини навіть названі відомими марками цигарок – чи навпаки? По телебаченню можна побачити рекламний ролик, де гола пара курить у ліжку одну цигарку на двох після сексу. Підтекст очевидний. Я щиро вражений майстерністю створювачів реклами маленької цигарки (не через їхні мотиви, а через дивовижне втілення ідеї). Чоловік ось-ось натрапить на смерть чи катастрофу: його повітряна куля палає, і він ось-ось розіб’ється; або його мотоцикл впаде у річку; або він Колумб, а його корабель ось-ось вирушить на край землі. Не вимовляється ані слова. Грає ніжна музика. Він закурює сигару: на його обличчі – вираз абсолютного щастя. Свідомість може навіть не помітити, що курець дивиться рекламний ролик, але«дрімаючий партнер» ретельно засвоює очевидний підтекст. Щоправда, існує реклама й іншого роду – загроза раку, ампутовані ноги, кампанії проти смердючого подиху, але на ділі вона не зупиняє курців. Якщо міркувати логічно, то мала б запобігати, але факт у тому, що цього не відбувається. Подібні кампанії не можуть навіть завадити підліткам почати курити. Усі ті роки, коли я був курцем, щиро вірив, що якби раніше знав про зв’язок раку легенів і куріння, то ніколи не почав би курити. Але, на жаль, це анітрохи нічого не змінює. Пастка і сьогодні та сама, що і тоді, коли до неї потрапив сер Уолтер Релі. Усі антинікотинові кампанії лише створюють додаткову плутанину. Навіть сама продукція (гарні яскраві пачки, що спокушають вас спробувати їхній вміст) обов’язково містять на одному боці попередження про смертельну небезпеку.

Хто з курців коли-небудь читав його, не кажучи вже про те, щоб змусити себе задуматися про зміст?

Я вважаю, що виробники цигарок використовують попередження державної системи охорони здоров’я для того, щоб краще продавати свою продукцію. Багато кадрів включають елементи, що лякають, – павуки, бабки або хижі рослини. Сьогодні попередження про шкоду куріння для здоров’я друкується такими добірними і жирними літерами, що курець не може його не помітити, як би не старався. Сильний страх, якого зазнає людина, асоціюється з глянсовою золотою пачкою.

Це іронія, але найпотужнішою силою в промиванні мiзкiв є сам курець. Не варто думати, що ці люди – слабовольні та фізично слабкі істоти. Щоб упоратися з отрутою, ви маєте бути сильними. Це одна з причин, чому курці відмовляються визнавати вражаючу статистику, яка доводить, що куріння завдає шкоди вашому здоров’ю. Усі згадують дядька Фреда, який викурював по сорок цигарок на день, жодного дня не хворів і дожив до вісімдесяти років. Вони відмовляються навіть брати до уваги сотні інших курців, яких смерть підкосила на зорі життя, або той факт, що, якби дядько Фред не курив, він і досі міг би жити.

Якщо ви проведете невелике опитування серед своїх друзів і колег, то з’ясуєте, що більшість курців вирізняються рішучістю. Зазвичай це люди, які мають власну справу, керівники підприємств або особи певних професій, наприклад лікарі, юристи, поліцейські, вчителі, продавці, медсестри, секретарі, домогосподарки тощо – іншими словами, всі ті, хто живе напруженим життям. Основна омана курців полягає в тому, що цигарка знімає стрес і асоціюється з лідерством, з тими, хто бере на себе відповідальність і основне навантаження, – тобто з такими людьми, якими ми захоплюємося і прагнемо наслідувати. Іншу групу осіб, які за звичаєм потрапляють у залежність, складають зайняті монотонною роботою, оскільки другою головною причиною куріння є нудьга. Проте ідея того, що куріння знімає сум, на жаль, теж омана.

Ступінь промивання мiзкiв дійсно неймовірний. Будучи членами суспільства, ми всі стривожені вдиханням клею (токсикоманією), залежністю від героїну (наркоманією) тощо. Насправді кількість смертей від вдихання клею не досягає й десяти осіб на рік, а число трагічних летальних випадків через героїн складає в нашій країні не менш ста осіб на рік.

Існує й інший наркотик – нікотин. Понад 60 % з нас у певний період потрапляють у залежність від нього, а більшість все життя сплачують шалені гроші. Найбільша частина вільних коштів у таких людей витрачається на цигарки, а через залежність від куріння сотні тисяч щодня руйнують власне життя. Нікотин у нашому суспільстві – це вбивця номер один, враховуючи автокатастрофи, пожежі тощо.

Чому ми вважаємо нюхання клею і героїн таким жахливим злом, а той наркотик, на який витрачаємо більшу частину грошей і який дійсно вбиває нас, ще кілька років тому вважався цілком прийнятною звичкою? У останні роки куріння стало розглядатися як трохи антисоціальна звичка, що може спричинити шкоду здоров’ю, але при цьому абсолютно легальна і навіть виставлена на продаж у гарних глянсових пачках в кожному газетному кіоску, барі, клубі, на автомобільній стоянці або в ресторані. Найбільші капіталовкладення в куріння зробив наш уряд. Він щороку заробляє на курцях вісім мільярдів фунтів стерлінгів, а тютюнові компанії щороку витрачають тільки на розкручування свого товару сто мільйонів фунтів стерлінгів.

Вам треба вибудувати такий самий захист від цього промивання мiзкiв, як той, що використовуєте, купуючи машину у продавця старих авто. Ви б лише чемно кивали йому, але не повірили б жодному слову.

Спробуйте подивитись на блискучі пачки цигарок по-новому – намагайтесь побачити всередині них гидоту та отруту. Не дозволяйте одурити себе попільницям з гранованого скла, золотим запальничкам і мільйонам тих, кого вже ошукали. Почніть запитувати себе:

Чому я це роблю?

Чи дійсно мені це потрібно?

НІ, ЗВИЧАЙНО Ж, НІ!

Я вважаю, що, говорячи про куріння, найважче пояснити механізм промивання мiзкiв. Чому так трапляється, що зазвичай раціональні, розумні люди стають повними ідіотами, коли йдеться про їхню залежність від цигарок? Мені дуже сумно зізнаватися, що з тисячі пацієнтів, яким я допоміг позбутися цієї звички, найбільшим ідіотом був я сам.

Викурював по сто цигарок на день, хоча і спостерігав за своїм батьком, теж затятим курцем. Він був міцним чоловіком, але через куріння помер на зорі життя. Пам’ятаю, у дитинстві я бачив, як щоранку він кашляв і відхаркував мокротиння. Він не отримував від куріння аніякого задоволення, і мені було цілком зрозуміло, що батьком володіє щось зловісне. Пам’ятаю, як сказав матері: «Ніколи не дозволяй мені стати курцем».

У п’ятнадцять років я був фанатом здорового способу життя. Спорт був сенсом мого існування, а я був сповнений мужності та впевненості в собі. Якби тоді хто-небудь сказав, що я викурюватиму по сто цигарок на день, то побився б об заклад на все, що зароблю протягом життя, що цього не станеться ніколи, і навіть дав би будь-яку фору.

У сорок років я став наркоманом-курцем і фізично, і розумово. Досягнув тієї стадії, коли неможливо виконати найпростішу фізичну або розумову дію без цигарки. Для більшості курців приводом закурити стають звичайні життєві ситуації, наприклад відповідь на телефонний дзвінок або будь-яка соціальна подія. Не закуривши, я не міг ні перемикати телевізійні канали, ні замінити лампочку.

Знав, що куріння вбиває мене, і вже ніяк не міг дурити самого себе. Але зараз не можу збагнути, чому я не бачив того, що цигарки роблять з моїм розумом. Адже все відбувалося під носом. Як це не смішно, але більшість курців у певні моменти життя страждають від ілюзії, що отримують задоволення від тютюну. У мене такого не було. Я курив тому, що вважав, що це допомагає зосередитись та заспокоює нерви. Тепер я став некурцем, і мені важко уявити собі, що все це насправді трапилося зі мною. Більш за все це схоже на пробудження від нічного кошмару. Нікотин – це наркотик, тому ваші смакові рецептори та нюх притупляються. Найстрашнішим аспектом куріння є навіть не те, що воно завдає шкоди вашому здоров’ю та б’є по кишені, а те, що деформує психіку. Ви шукаєте будь-які вірогідні виправдання тому, чому продовжуєте курити.

Пам’ятаю, як після чергової невдалої спроби кинути цигарки я перейшов на люльку. Щиро вірив, що це завдає менше шкоди організму і допоможе скоротити вживання нікотину.

Деякі з люлькових сортів тютюну абсолютно неочищені. Спочатку їхній аромат може бути приємним, але курити їх жахливо. Я пам’ятаю, що у мене близько трьох місяців наривав кінчик язика. На дні чашечки накопичується коричнева клейка рідина. Час від часу ви випадково піднімаєте люльку горизонтально і, перш ніж щось зрозумієте, заковтуєте цю гидоту. У результаті негайно її випльовуєте, причому байдуже, в якій компанії ви перебуваєте. Я згаяв три місяці на те, щоб впоратися з люлькою, але не можу зрозуміти, чому протягом цього перiоду не знайшов часу спитати, навіщо піддавав себе катуванню.

Безсумнівно, немає затятіших прихильників куріння, ніж курці люльок, але за умови правильного їх використання. Багато людей переконані, що це надає задоволення. Але навіщо їм треба було докладати стільки зусиль, щоб полюбити куріння, коли вони були цілком щасливими й без того?

Відповідь на це запитання полягає в тому, що, як тільки ви станете залежними від нікотину, уплив промивання мiзкiв зростає. Підсвідомість знає, що маленьке чудовисько треба годувати, тому ви викидаєте все інше з голови. Як я вже стверджував, саме страх змушує людей продовжувати курити – жах відчуття спустошеності та непевності, яке виникає, коли припиняється постачання нікотину. Те, що ви цього не усвідомлюєте, не означає, що проблеми немає. Тут не треба розуміти більше, ніж кішка знає, де під підлогою проходять труби з гарячою водою. Їй відомо одне: якщо сісти в певному місці, то можна зігрітися.

Саме промивання мiзкiв створює основну складність під час спроби кинути курити. Результати підсилюються самонавіюванням, що походить з нашої власної залежності, і більше за все промиванням мiзкiв з боку друзів, родичів і колег.

Чи помітили ви, що досі я часто використовував вираз «кинути» курити? Я вживав його й на початку попереднього абзацу. Це класичний приклад промивання мiзкiв. Даний термін натякає на справжню пожертву. Але річ у тім, що абсолютно немає чого кидати. Навпаки, ви звільнитесь від жахливої хвороби та придбаєте багато дивовижних переваг. Ми почнемо усувати результати промивання мiзкiв саме зараз. Відтепер говоритимемо не «кидати», а «припинити», «перестати» або, як це і є насправді, ПОЗБУТИСЯ!

Єдине, що вмовляє нас закурити, – це люди, що вже курять. Ми відчуваємо, ніби щось упускаємо. Докладаємо багато зусиль, аби стати залежними від куріння, але ще ніхто не зрозумів, що саме він втрачав. Щоразу, коли ми бачимо курця, той запевняє, що в цигарці напевно є дещо особливе, інакше б він не курив. Навіть коли йому вдається припинити курити, колишній курець почуває себе позбавленим чогось, якщо на вечірці чи під час будь-якої суспільної події хтось біля нього закурює. Він почуває себе в безпеці. Викурює лише одну цигарку. І перш ніж він усвідомить це, знову стає залежним. Промивання мiзкiв – це дуже потужна сила, тому вам слід знати про її вплив. Багато старших курців пам’ятають детективний серіал про Пола Темпла – популярну післявоєнну радіопрограму. Одна з серій була присвячена залежності від марихуани, відомої під назвою «травка». Зловмисники без відома курців продавали цигарки, що містили «травку». Це не викликало негативних наслідків. Просто люди ставали залежними і змушені були і далі купувати цигарки. (У ході моїх консультацій буквально сотні пацієнтів зізналися, що спробували «травку». Але жоден не сказав, що став залежним від неї.) Мені було десь сім років, коли я слухав цю програму. Тоді вперше дізнався про наркотичну залежність. Поняття залежності, яка примушує людину продовжувати вживати наркотик, викликало у мене жах. Навіть сьогодні, хоча я щиро переконаний у тому, що «травка» не викликає звикання, не наважився б зробити жодної затяжки марихуаною. За іронією долі міг би закінчити свої дні наркоманом, який став залежним від найпопулярнішого в світі наркотику. Якби тоді Пол Темпл застеріг мене від куріння тютюну!.. Минуло сорок років, і тепер людство витрачає тисячі фунтів стерлінгів на дослідження раку, одночасно сплачуючи мільйони фунтів за те, щоб запобігти узалежненню від мерзенного тютюну здорових підлітків, у який наш уряд зробив найбільші капіталовкладення.

Отже, ми ось-ось звільнимось від промивання мiзкiв. Адже не некурець позбавлений чогось, а бідолашний курець, що програв ціле життя:

ЗДОРОВ’Я,

ЕНЕРГІЮ,

ДОСТАТОК,

ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ,

ВПЕВНЕНІСТЬ,

МУЖНІСТЬ,

САМОПОВАГУ,

ЩАСТЯ,

СВОБОДУ.

І що він здобуває від цих значних жертв?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО – за винятком ілюзії, що повсякчас намагається повернутися в стан спокою, порядку і впевненості, яким некурці насолоджуються повсякчас.

Розділ 8 Полегшення мук відвикання

Як я вже пояснював раніше, курці вважають, що курять заради задоволення, розслаблення, своєрідної підтримки. Насправді це омана. Справжньою причиною є полегшення мук відвикання.

На самому початку ми використовуємо цигарку як соціальну підтримку. Можемо скористатися нею, а можемо й не скористатися. Проте невловима ланцюгова реакція вже почалась. Наша підсвідомість уже вчиться того, що в певні моменти куріння має бути приємним.

Чим більш залежними ми стаємо від наркотику, тим більша потреба в тому, щоб полегшити муки відвикання від нього. Чим далі цигарка занапащає вас, тим більше одурюють, щоб змусити повірити, що тютюн робить все навпаки. Усе це відбувається настільки повільно, поступово, що ви навіть нічого не помічаєте. Щодня почуваєте себе так, як і попереднього дня. Більшість курців навіть не усвідомлюють, що стали залежними від нікотину, поки врешті-решт не спробують кинути курити, але навіть тоді багато хто з них не хоче цього визнавати. Деякі стійкі прихильники куріння все життя встромляють голову в пісок, намагаючись переконати самих себе та інших, що їм це подобається.

У мене із сотнями підлітків відбулася така розмова:

Я: Ти розумієш, що нікотин є наркотиком і єдина причина, з якої ти куриш, полягає в тому, що ти не можеш припинити?

П.: Дурниці! Мені подобається курити. Якби не подобалося, я б кинув.

Я: Спробуй не курити тиждень, щоб довести мені й собі, що ти зможеш, якщо захочеш.

П.: Не вважаю це за потрібне. Мені подобається. Якби я захотів, то кинув би.

Я: Добре, спробуй не курити протягом тижня, щоб довести собі, що в тебе немає залежності.

П.: У чому сенс? Адже мені подобається курити.

Як я вже стверджував, курці схильні полегшувати муки відвикання під час стресу, нудьги, зосередження або поєднання цих причин. У наступних кількох розділах цей момент пояснюється детальніше.

Розділ 9 Стрес

Я маю на увазі не тільки великі життєві трагедії, але й незначні стреси: участь у громадському житті, телефонна розмова, стурбованість домогосподарки через галасливих дітей тощо.

Давайте для прикладу розглянемо телефонну розмову. У більшості людей дзвінок викликає невеликий стрес, особливо у бізнесменів. Більшість викликів надходить не від вдячних клієнтів та не від керiвника, який хоче вас привітати. Телефонні розмови являють собою свого роду з’ясування стосунків, коли щось відбувається не так або хтось чогось вимагає. У такий момент курець обов’язково візьме цигарку, якщо тільки уже не курить. Він не знає, чому це робить, але впевнений, що з якоїсь причини куріння йому начебто допомагає.

Насправді відбувається ось що. Сама того не усвідомлюючи, людина вже страждала від залежності (тобто зазнавала муки відвикання). Куріння частково знімає і цю залежність, і звичайний стрес, тому вся напруга знижується і курець одержує підтримку. У ту мить допомога дійсно не ілюзорна. Курець справді почуває себе краще, ніж до того, як взяв цигарку. Проте навіть тоді, коли людина курить, вона ще напруженіша, ніж якби була некурцем, бо чим більше ви звикаєте до наркотику, тим більше він занапащає вас і тим менше віддає назад.

Я обіцяв обійтися без шокотерапії. У наступному прикладі не намагаюсь вас шокувати, а просто хочу підкреслити, що цигарки не розслаблюють нерви, а руйнують їх.

Припустімо, ви дійшли такої стадії, коли лікар говорить, що якщо не кинете курити, то йому доведеться ампутувати вам ноги. Зупиніться на хвилинку та чітко уявіть собі життя без ніг, а також думки та почуття людини, якій зробили це попередження, але вона все одно продовжує курити і врешті-решт їй ампутують ноги.

Я чув подібні історії, але викидав їх з голови як нереальні. Щоправда, мені навіть хотілося, щоб лікар сказав мені щось подібне – тоді б я припинив курити. Проте щодня дійсно чекав, що у мене трапиться крововилив у мозок і я втрачу не тільки ноги, але й життя. Адже вважав себе не ідіотом, а лише затятим курцем. Такі історії не вигадка. Вони – правда про те, що робить з нами цей жахливий наркотик. Мірою того, як ми йдемо по життю, він систематично забирає наш спокій і мужність. Чим більше сміливості відбирає нікотин, тим більше ви дурите себе, вважаючи, що цигарки роблять все зовсім навпаки. Ми всі чули про той панічний страх, який охоплює курців, коли вони пізно вночі ще не повернулися додому і бояться, що цигарки незабаром закінчаться. Некурці не зазнають цього жаху, його викликають цигарки. Крім того, що нікотин розхитує нерви, він поступово руйнує ваше фізичне здоров’я, бо є сильнодіючою отрутою. До того часу, як курець досягає стадії, коли куріння його вбиває, він вже вірить, що цигарка надає мужності, тому не уявляє життя без нікотину.

Ви маєте чітко зрозуміти, що цигарки не заспокоюють нерви; вони повільно, але постійно розхитують їх. Одною із значних вигод відмови від цієї звички стане повернення впевненості в собі.

Розділ 10 Нудьга

Якщо ви зараз курите, то вже б забули про це, якби я не нагадав. Ще одна омана, пов’язана з курінням, – твердження, що цигарки позбавляють нудьги. Нудьга – це емоційний настрій. Коли ви курите, то розум не промовляє: «Я курю цигарку. Я курю цигарку». Це відбувається лише тоді, коли протягом тривалого часу ви були позбавленi можливості покурити або коли ви намагаєтеся скоротити куріння чи знов починаєте курити після невдалої спроби кинути.

Насправді ситуація складається таким чином: коли ви залежні від нікотину, але не курите у даний момент, то відчуваєте, що вам чогось бракує. Якщо є можливість зайняти розум чимось, що не викликає напруги, то відсутність наркотику протягом тривалого часу може зовсім не турбувати. Однак коли ви нудьгуєте і немає чим відволікти розум, то маєте годувати маленьке чудовисько. Коли потураєте собі (тобто не намагаєтесь кинути курити або скоротити куріння), навіть прикурювання цигарки стає несвідомою дією. Навіть ті, хто курить люльку або самокрутки, можуть здійснювати цей ритуал автоматично. Якщо будь-який курець спробує згадати всі цигарки, які викурив за день, то пригадає лише деякі з них – наприклад, першу цигарку або ту, що була після обіду. Річ у тім, що цигарки посилюють нудьгу опосередковано, бо вони спонукають вас почуватися мляво, та замість того, щоб зайнятися чимось активним, курці зазвичай вештаються, нудьгуючи та намагаючись полегшити муки відвикання.

Ось чому так важливо протистояти промиванню мiзкiв. Оскільки те, що, сумуючи, курці, як правило, курять, – це факт. Те, що з самого народження нам говорили, що куріння знімає нудьгу, – це також факт, і ми навіть не намагаємось заперечити цьому. Нас також змусили повірити в те, що жувальна гумка допомагає розслабитись. І дійсно, під час стресової ситуації люди іноді скрегочуть зубами. Усе, що робить жувальна гумка, – це дає логічний привід скреготати. Наступного разу, коли спостерігатимете за кимось із жуйкою, зверніть увагу, як вони це роблять і який мають вигляд: розслаблений або напружений. Постежте за людьми, які курять через нудьгу. Їм все одно сумно, бо цигарки не позбавляють її.

Як колишній затятий курець можу вас запевнити, що немає нуднішого заняття, ніж прикурювати одну огидну цигарку по одній день у день, рік у рік.

Розділ 11 Зосередження

Цигарки не допомагають зосередитись. Це лише чергова омана.

Намагаючись зосередитись, ви автоматично хочете уникнути всього, що відвертає увагу, наприклад відчуття холоду або жару. А курець вже страждає: маленьке чудовисько хоче отримати свою дозу. Тому, коли він хоче зосередитись, йому навіть не треба задумуватись про спосіб. Курець автоматично бере цигарку, частково задовольняючи бажання курити, та розпочинає свою справу. При цьому він уже забув, що курить.

Цигарки не допомагають концентрації, навпаки, руйнують її, тому що через деякий час, навіть під час куріння, людина вже не може позбутися мук відвикання. Тоді вона збільшує дозу, а проблема зростає.

Існує й інша причина, з якої куріння заважає зосередитися. Прогресуюча закупорка артерій та вен отруйними речовинами викликає кисневе голодування мозку. Цілком очевидно, що ваша здатність до зосередження та творчої активності значно покращується, якщо зупинити цей процес.

Саме аспект зосередження завадив мені кинути курити, коли намагався застосувати метод сили волі. Я міг би змиритися з дратівливістю та поганим настроєм, але коли мені дійсно треба було зосередитись на чомусь складному, цигарка ставала необхідною. Добре пам’ятаю те панічне відчуття, якого зазнав, довідавшись, що не можна курити під час іспитів з бухгалтерії. Я був уже затятим курцем, переконаним у тому, що не зможу зосередитись протягом трьох годин без цигарки. Але я склав іспити і не пам’ятаю, щоб на той час думав про куріння, тому, коли дійшло до вирішального моменту, мене це вже не турбувало. Втрата здібності зосередитись, якої зазнають курці, коли намагаються кинути курити, насправді відбувається не через фізичний біль відвикання від нікотину. Коли ви курите, у вас настає розумовий ступор. А що ви робите, коли у вас ступор? Прикурюєте цигарку. Але це не допомагає. Тоді що ви робите? А те, що маєте робити: ви звикаєте до цього почуття, як це роблять некурці. Якщо ви курець, цигарка ні в чому не може бути винною. Наприклад, у курців ніколи не буває кашлю, викликаного курінням; у них просто постійна застуда. У той момент, коли ви кидаєте курити, провина за те, що все йде не так, покладається на те, що ви припинили курити. Тепер, якщо у вас виникає ступор, ви не змиряєтесь з ним, а говорите: «Якби я міг зараз закурити, це вирішило б мої проблеми». Потім починаєте сумніватись у рішенні позбутись своєї звички.

Якщо вірите в те, що куріння найкраще сприяє зосередженості, ця впевненість призведе до того, що вам не вдасться сконцентруватися без тютюну. Саме сумніви, а не фізичні муки викликають проблему. Завжди пам’ятайте: болю відвикання зазнають курці, а не некурці.

Коли я погасив свою останню цигарку, скотився за одну ніч з викурювання ста цигарок на день одразу до нуля без будь-якої втрати здатності зосереджуватись.

Розділ 12 Релаксація

Більшість курців вважає, що цигарки допомагають розслабитись. Правда в тому, що нікотин є хімічним збуджуючим засобом. Якщо поміряти пульс, а потім викурити дві цигарки поспіль, то його частота значно збільшиться.

Однією з найулюбленіших для більшості курців є цигарка після обіду. Обід – це час робочого дня, коли ми припиняємо працювати. Відпочиваємо, втамовуємо голод і спрагу, а потім почуваємося вдоволеними. Однак бідолашний курець не може розслабитись, бо у нього є ще один голод, який треба задовольнити. Мріє про цигарку, як про цукрову поливу на торті, але насправді то не він, а саме це маленьке чудовисько потребує їжі.

Річ у тім, що наркоман, який потрапив у залежність від нікотину, ніколи не може повністю розслабитись, та з часом ситуація тільки погіршується.

Найнапруженіші люди на планеті – зовсім не ті, хто не курить, а п’ятдесятирічні бізнесмени, що викурюють одну цигарку за іншою, постійно кашляють і відхаркують, у яких високий кров’яний тиск і які повсякчас роздратовані. У них цигарки перестають навіть частково полегшувати ті симптоми, що самі створили.

Пам’ятаю, як виховував своїх дітей, коли був молодим бухгалтером. Коли хтось із них робив щось неправильно, то гнівався так, що це не йшло у жодне порівняння з тим, що накоїла дитина. Я щиро вірив, що в моїй натурі є злий дух. Тепер знаю, що то було насправді. Це було не якоюсь вродженою вадою, а лише маленьким чудовиськом, яке й створювало проблеми. На той час я вважав, що у мене були всі проблеми у світі, але, обертаючись назад, дивуюсь, в чому ж полягав весь той великий стрес. Я повністю контролював своє життя. Єдиним, що контролювало мене, були цигарки. Сумно через те, що навіть сьогодні я не можу переконати власних дітей у тому, що саме куріння робило мене таким дратівливим. Щоразу, коли вони чують, як курець намагається виправдати свою залежність, ідея така: «О, цигарки заспокоюють мене. Вони допомагають розслабитись».

Декілька років тому організації, які займаються усиновленням дітей, погрожували, що заборонять курцям всиновлювати дітей. Одного дня туди зателефонував роздратований чоловік і сказав:

«Ви абсолютно не праві. Я пам’ятаю, коли був дитиною, якщо мені було треба обговорити з матір’ю якесь суперечливе питання, я чекав, поки вона закурить цигарку та розслабиться». Чому він не міг поговорити з матір’ю, коли вона не курила? Чому всі курці настільки напружені, коли не покурять, навіть після обіду в ресторані? Чому тоді всі некурці повністю розслаблені? Чому курці не можуть зосередитись без цигарки? Наступного разу, коли в супермаркеті почуєте, як молода мати кричить на дитину, постежте за тим, як вона піде. Перше, що вона зробить, – підкурить цигарку.

Почніть звертати увагу на курців, особливо тоді, коли їм заборонено курити. Ви побачите, що в ці моменти вони тримають руки біля рота, або грають великими пальцями, або торкаються власної ноги, або перебирають волосся, або зціплюють зуби. Курці не розслаблені, вони взагалі забули це відчуття – бути повністю спокійними. І це лише одна з багатьох радостей, до яких ви ще прийдете.

Процес, пов’язаний із цигарками, можна уподібнити ситуації з мухою, спійманою комахоїдною рослиною. Спочатку муха їсть нектар, але непомітно рослина починає пожирати комаху.

Чи не час вам вибратися із цієї рослини?

Розділ 13 Комбіновані цигарки

Ні, «комбіновані» цигарки – це не той випадок, коли ви курите дві чи більше цигарок одразу. Коли це відбувається, то дивуєтесь, чому курите першу. Одного разу я обпік руку, намагаючись засунути до рота цигарку, де вже була така сама. Звичайно, усе не настільки безглуздо, як ви могли б подумати. Як я вже говорив, цигарки врешті-решт перестають полегшувати муки відвикання, і відчуття, що вам чогось не вистачає, залишається навіть під час куріння. У цьому полягає жахливе розчарування затятого курця. Коли вам необхідна підтримка, виявляється, що ви вже курите. Ось чому такі люди часто починають зловживати алкоголем або приймати інші наркотики. Але я відволікся.

«Комбінована» цигарка – це та, приводом для якої стали дві або більше звичайних причин закурити, наприклад соціальні функції, вечірки, весілля, обіди в ресторані. Вони є прикладами подій, що одночасно викликають стрес і заспокоюють. На перший погляд це може здатися суперечливим, хоча насправді все по-іншому. Будь-яка форма участі у громадському житті, навіть у компанії друзів, може викликати стрес, але при цьому ви хочете отримати задоволення та повністю розслабитись.

Існують ситуації, у яких одразу присутні всі чотири причини. Однією з них може вважатися керування автомобілем. Якщо ви позбавляєтеся напруженої ситуації, наприклад візиту до стоматолога або лікаря, то тепер можете розслабитись. Водночас керування машиною завжди передбачає наявність елемента стресу. На карту поставлене життя. Вам також треба зосередитись. Можна не усвідомлювати два останніх фактори, але той факт, що вони підсвідомі, не означає, що їх немає. А якщо ви застрягли в автомобільному заторі або поїхали в тривалу подорож, то можете зазнавати нудьги. Інший класичний приклад – гра в карти. Якщо це щось на зразок бриджу або покеру, вам треба зосередитись. Якщо ви програєте більше, ніж можете собі дозволити, це викликає стрес. Якщо довго не йде пристойна карта, це може стати нудним. Та поки все це триває, ви відпочиваєте; передбачається, що розслаблюєтесь. Під час гри в карти, незважаючи на ступінь мук відвикання, всі курці починають курити цигарку за цигаркою, навіть ті, хто за інших обставин курить лише з особливої нагоди. Попільнички переповнюються миттєво. Над головою постійно висить хмара диму. Якщо ви поплескаєте кого-небудь із курців по плечу та запитаєте, чи отримує він задоволення від цигарок, той відповість: «Ти що, жартуєш?» Дуже часто після подібних вечірок, прокинувшись із відчуттям, що у горлянці вигрібна яма, ми вирішуємо кинути курити.

«Комбіновані» цигарки – особливі, це ті, за якими, як нам здається, ми сумуватимемо більше за все, коли обмірковуємо рішення кинути курити. При цьому життя вже ніколи не буде таким самим приємним. Насправді працює той самий принцип: цигарки лише полегшують муки відвикання, та у певні моменти ми маємо гострішу потребу послабити їх.

Давайте все з’ясуємо. Особливою є не цигарка, а подія. Щойно ми усунемо потребу в тютюні, подібні події стануть приємнішими, а стресові ситуації менш напруженими. У наступному розділі розглянемо це детальніше.

Розділ 14 Що я кидаю?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО! Саме страх заважає нам кинути курити. Страх того, що позбавимось задоволення або підтримки. Страх того, що приємні ситуації вже ніколи не будуть такими. Страх того, що не зможемо впоратись зі стресовою ситуацією.

Іншими словами, уплив промивання мiзкiв полягає в тому, щоб примусити повірити в те, що в нас є слабкість або в цигарці присутнє дещо дуже необхідне, і якщо ми кинемо курити, залишиться порожнеча. Чітко засвойте ось це: ЦИГАРКИ НЕ ЗАПОВНЮЮТЬ ПОРОЖНЕЧУ, ВОНИ ЇЇ УТВОРЮЮТЬ!

Наше тіло є найскладнішим та найдовершенішим об’єктом на планеті. Вірите ви в Творця, процес природного добору або в поєднання цих двох факторів, незалежно від того, яка істота або система створила наші тіла, – вона в тисячу разів могутніша за людину! Людина не може винайти найдрібнішу живу клітину, не кажучи вже про диво зору, розмноження, кровоносну систему або мозок. Якби Творець або процес природного добору передбачали, що ми будемо курити, вони спорядили б нас яким-небудь фільтрувальним пристроєм, щоб не дозволити надходити отруті в тіло, та чимось на зразок димаря.

Насправді наш організм споряджений надійними сигнальними пристроями у вигляді кашлю, запаморочення, нудоти тощо, а ми на свій страх і ризик ігноруємо їх.

Добрі новини полягають в тому, що, по суті, немає чого кидати. Як тільки ви усунете з вашого тіла це маленьке чудовисько, а з голови – наслідки промивання мiзкiв, у вас вже ніколи не буде ні бажання, ні потреби курити.

Цигарки не покращують смак їжі. Вони руйнують його. Псують чуття смаку та нюху. Постежте в ресторані за курцями, які курять між стравами. Вони отримують задоволення не від прийняття їжі – вони не можуть дочекатися, коли обід закінчиться, бо це заважає їм насолоджуватися цигарками. Багато хто курить за будь-яких обставин, хоча знає, що запах тютюну ображає некурців. Річ не в тім, що курці занадто неуважні люди – просто вони страждають без цигарки, перебувають між двома вогнями. Треба або утриматись від куріння та почуватися нещасним через те, що не можна взяти цигарку, або закурити та бути нещасним, оскільки ображаєш інших людей, відчуваючи провину та ставлячись до себе з презирством за це.

Постежте за курцями під час офіційних заходів, де вони мають чекати на тост за високопосадову особу. Багато хто посилається на слабкий сечовий міхур і змушений крадькома вибиратися, аби нишком затягнутись цигаркою. Саме в такі моменти можна побачити куріння як наслідок справжньої залежності від нікотину. Курці курять не тому, що їм подобається. Вони це роблять, бо інакше почувають себе нещасними.

Через те, що багато хто з нас починає курити під час суспільних подій, коли ми молоді та сором’язливі, то віримо, що не зможемо отримувати задоволення від цих подій без цигарок. Це нісенітниця. Тютюн забирає вашу впевненість у собі. Найвагомішим доказом страху, що вселяють цигарки в курця, є їхній вплив на жінок. Усі жінки прискіпливі до власної зовнішності. Вони не можуть навіть уявити собі, як можна з’явитись на світському рауті, не будучи бездоганно вдягненими та не пахнучи чудово. Навіть коли знають про те, що їхній подих нагадує запах старої попільниці, це їх начебто не стосується. Але я знаю, що це турбує їх повсякчас – багато хто ненавидить запах власного волосся та одягу і все-таки не утримується від цигарок. Ось такий страх породжує в курцях цей жахливий наркотик. Цигарки не допомагають на суспільних подіях; вони тільки псують їх. Вам доводиться тримати в одній руці напій, в іншій – цигарку, одночасно струшуючи попіл і спорожняючи попільницю, що постійно заповнюється недокурками. При цьому маєте старатися не димити в обличчя людині, з якою розмовляєте, намагаючись зрозуміти, чи відчуває вона запах з вашого рота і чи бачить плями на ваших зубах. Не тільки нема чого кидати, але й є багато чудових надбань.

Коли курці обмірковують рішення позбавитись від цигарок, вони здебільшого зосереджують увагу на здоров’ї, грошах і громадському осуді. Це, безсумнівно, важливі та цілком обґрунтовані питання, але особисто я вважаю, що найбільші переваги відмови від куріння – психологічні:

1. Повернення мужності та впевненості в собі.

2. Отримання свободи від рабської залежності.

3. Можливість йти по життю, не страждаючи від «чорних тіней» у свідомості, від розуміння, що більша частина людства ставиться до вас із презирством та, гірше за все, ви самі себе зневажаєте.

Життя некурця не тільки краще, але й набагато приємніше. Я не маю на увазі лише те, що ви станете здоровішими та багатшими. Йдеться про те, що ви станете щасливішими та будете отримувати набагато більше задоволення.

Чудові переваги життя некурців обговорюватимуться в кількох наступних розділах.

Курцям важко оцінити цю свободу від нікотину. Мабуть, вам допоможе така аналогія.

Уявіть, що на вашому обличчі з’явилася лихоманка, всім відомий герпес, а у мене є чудова мазь. Я кажу вам: «Спробуйте це». Ви втираєте мазь, і лихоманка негайно зникає. Через тиждень вона знов з’являється. Ви питаєте: «У вас ще є та мазь?», а я пропоную:

«Візьміть тюбик собі. Він може знадобитися». Ви застосовуєте мазь. І о диво! Лихоманка знову зникає. Повертаючись, хвороба щоразу стає дедалі боліснішою та уражає все більшу площу. Ви звертаєтеся до лікаря, але той не може нічого вдіяти. Пробуєте інші засоби, але допомагає тільки ця чудова мазь.

Тепер ви цілком залежите від неї. Ніколи не виходите на вулицю, не перевіривши, чи взяли тюбик із собою. Якщо їдете за кордон, то берете декілька. Потім, на додачу до всіх тривог про здоров’я, я виставляю вам неабиякий рахунок – сто фунтів за кожний тюбик. Але у вас немає вибору, окрім як платити.

Пізніше ви читаєте в медичній колонці в газеті, що подібне трапилося не тільки з вами; багато людей страждають від тієї самої проблеми. Фармацевти виявили, що мазь не лікує герпес. Усе, що вона робить, – заганяє лихоманку під поверхню шкіри. Саме мазь викликала розростання інфекції. Усе, що треба зробити, аби позбутися герпесу, – припинити використовувати ліки. Тоді лихоманка врешті-решт зникне.

Чи будете ви й надалі застосовувати мазь?

Чи потрібна вам особлива сила волі, щоб не використовувати її? Якщо не повірили статті, можливо, ще кілька днів будете сумніватись; але як тільки побачите, що лихоманка зменшується, то потреба та бажання застосовувати мазь негайно зникнуть.

Чи відчуватимете ви себе нещасним? Звичайно ж, ні. У вас була жахлива проблема, яку вважали нерозв’язною. Тепер рішення знайдено. Навіть якщо на позбавлення від лихоманки піде рік, щодня, бачачи покращення стану, ви будете думати: «Чи не чудово це? Я зовсім не збираюсь помирати».

Аналогічне диво трапилося зі мною, коли я загасив свою останню цигарку. Дозвольте пояснити вам аналогію із герпесом та маззю. Лихоманка – це не рак легенів і не склероз артерій, не емфізема, не хронічна астма, не бронхіт і не коронарна хвороба серця. Усе це лише додатки до лихоманки. І це не тисячі фунтів стерлінгів, що ми викидаємо їх на вітер, і не смердючий подих, не пожовклі назавжди зуби, не апатія, не дихання з присвистом і не кашель. Це не роки, протягом яких ми самі себе душимо, мріючи припинити робити це. І це не всі ті випадки, коли нас карали через те, що забороняли курити. І це не постійне відчуття презирства оточуючих та, гірше за все, до самого себе. Усе це лише наслідки лихоманки. Герпес є лише тим, що змушує нас заплющувати очі на подібні речі. Цей панічний страх – «я хочу цигарку». Некурці не знають цього відчуття. Найсильніша емоція, якої ми будь-коли зазнавали, – це страх, а найбільша вигода, яку ви придбаєте, – порятунок від нього. Я почував себе тоді так, ніби раптом випiрнув з густого туману.

Ясно побачив, що відчуття панічного бажання закурити не було наслідком моєї слабкості або чарівною властивістю нікотину. Потяг викликала перша цигарка, кожна ж наступна не тільки не полегшувала це почуття, а, навпаки, посилювала. Зненацька я зрозумів, що всі інші «щасливі» курці живуть у тому самому кошмарі, що й я. Усі вони вигадують неправдоподібні пояснення (втім, не гірші знайдених мною), намагаючись виправдати власну дурість.

ЯК ЧУДОВО БУТИ ВІЛЬНИМ!

Розділ 15 Добровільне рабство

Зазвичай, коли курці намагаються кинути курити, головними причинами стають здоров’я, гроші та громадський осуд.

У минулому столітті люди завзято боролися за скасування рабства, і все ж курець живе у добровільному рабстві. Здається, він не усвідомлює, що в ті моменти, коли йому дозволено курити, хотів би бути некурцем. Про більшість викурених протягом життя цигарок ми можемо сказати, що не тільки не отримуємо від них задоволення, але навіть не усвідомлюємо, що куримо їх. Та лише після періоду утримання починаємо дійсно одурювати себе, вважаючи, що тютюн надає задоволення (наприклад, перша цигарка вранці, після обіду тощо).

Цигарка стає цінною тільки тоді, коли ми намагаємось кинути курити або коли суспільство силою примушує до цього (наприклад, у церкві, лікарні, супермаркеті, театрі тощо).

Затятий курець має пам’ятати, що ця тенденція дедалі посилюється. Сьогодні це торкнулося вагонів метро. Завтра – усіх громадських місць.

Минули ті часи, коли курець міг завітати до друга чи незнайомої людини та запитати: «Ви не заперечуєте, якщо я закурю?» Сьогодні бідолашний любитель цигарок, приходячи в дім незнайомої людини, відчайдушно роззирається навколо в пошуках попільниці та сподівається побачити в ній недокурки. Якщо не знаходить, то намагається протриматись, а якщо не може, то просить дозволу закурити, та, цілком імовірно, чує у відповідь: «Куріть, якщо вам це необхідно» або «Але було б краще, якби ви не курили. Запах тютюну потім довго не вивітрюється».

Бідолашний курець і так відчуває себе нікчемним, а тут бажає провалитись крізь землю.

Пам’ятаю, що, коли я курив, кожне відвідування церкви ставало суровим випробуванням. Навіть на весіллі своєї дочки, коли мав стояти там як гордий батько, що робив я? Я думав: «Нехай це все швидше закінчиться, щоб ми змогли вийти і зробити перекур».

Вам допоможе спостереження за курцями під час подібних подій. Вони товчуться разом. Ніколи немає лише однієї пачки. Штук двадцять ходить по колу, а бесіда завжди одна й та сама.

– Ви курите?

– Так, пригощайтеся цигаркою.

– Дякую, пізніше.

Вони прикурюють і глибоко затягуються, думаючи про себе:

«Які ми щасливі! Отримали нашу маленьку винагороду. Бідолашні некурці її не одержали».

Але «бідолашному» некурцю не потрібна така нагорода. Нас було створено не для того, щоб жити, систематично отруюючи власний організм. Сумно, що навіть під час куріння курець на відміну від некурця, вільного від тютюну, не відчуває спокою, впевненості в собі. Перебуваючи у церкві, некурець поводиться спокійно і не хоче, щоб подія швидше закінчилася. Він може насолоджуватись кожним моментом свого життя.

Пам’ятаю, як взимку під час гри в сніжки удавав, що у мене слабкий сечовий міхур, аби піти перекурити. Ні, я був не чотирнадцятирічним школярем, а сорокарічним бухгалтером. Як сумно. І навіть коли я знов приєднувався до гри, то не отримував від неї задоволення. Навпаки: з нетерпінням чекав її закінчення, щоб знову закурити, хоча й передбачалося, що цигарка є способом розслабитись та отримати задоволення від улюбленого заняття.

Для мене найзворушливішою радістю буття некурцем стала свобода від цього рабства, можливість насолоджуватися кожною миттю свого життя, а не гаяти половину часу, мріючи про цигарку, і потім, закуривши, думати, що краще б я цього не робив.

Курці мають пам’ятати, що, коли вони перебувають у приміщенні або навіть у компанії некурців, це не пихаті некурці позбавляють їх чогось, а «маленьке чудовисько».

Розділ 16 Скільки грошей я заощаджу?

Я не можу припинити постійно стверджувати, що саме промивання мiзкiв заважає відмовитись від куріння, і чим більше ілюзій, створених ним, нам вдасться розвіяти, перш ніж ми почнемо, тим легше вам буде досягнути мети.

Час від часу я сперечаюсь із людьми, яких називаю «затятими курцями». Згідно з моїм визначенням затятий курець – це людина, яка може собі це дозволити, не вірить в те, що куріння шкодить здоров’ю, і яку не турбує громадський осуд. (Утім, сьогодні таких стає дедалі менше.)

Якщо курець – юнак, я кажу йому: «Не можу повірити, що вас не турбують гроші, які ви витрачаєте на цигарки».

Зазвичай його очі починають блищати. Якби я розпочав переконувати юного пацієнта з позиції здоров’я чи громадського осуду, він відчув би себе в невигідному становищі, а з позиції грошей – «О, я можу собі це дозволити. Це лише стiльки-то фунтів стерлінгів на тиждень, і думаю, що воно того варте. Це моя єдина вада чи задоволення» тощо. Якщо юнак викурює двадцять цигарок на день, я кажу йому:

«Все-таки не можу повірити, що ви не хвилюєтесь щодо грошей. За своє життя збираєтесь витратити понад сорок тисяч фунтів стерлінгів. Що ви робите з цими грошима? Не просто закурюєте їх і навіть не викидаєте. По суті, ви використовуєте ці кошти, щоб зруйнувати власне здоров’я, розхитати нерви і втратити впевненість у собі, живучи в рабській залежності, живучи зі смердючим подихом і пожовклими зубами. Адже це має вас турбувати?»

У цей момент, особливостосовно молодих курців, стає очевидним, що вони ніколи не розглядали куріння з точки зору довічних витрат. Більшості людей достатньо знати ціну однієї пачки. Час від часу ми підраховуємо, скільки витрачаємо на тиждень, і тоді ця сума нас тривожить. Дуже рідко (і тільки коли подумуємо кинути курити) підраховуємо, скільки «викидаємо» на цигарки на рік, і сума лякає, а витрати за все життя просто жахають.

Проте, оскільки це суперечка, затятий курець відповість: «Я можу собі це дозволити. Адже витрачаю ці гроші за цілий тиждень». Він наче сам себе переконує.

Тоді я кажу: «Зроблю вам пропозицію, від якої ви не зможете відмовитись. Ви платите мені тисячу фунтів зараз, а я забезпечую вас безкоштовними цигарками до кінця життя».

Якби я запропонував уступити закладну на сорок тисяч фунтів стерлінгів за тисячу, пацієнт змусив би мене поставити підпис на шматку паперу, не давши ступити кроку. Однак ще жоден затятий курець (і, будь ласка, знайте, що я розмовляв не з кимось таким, як ви, хто планує кинути курити, а з тими, до чиїх планів це не входить) не пристав на мою пропозицію. А, власне, чому?

Часто саме в цей момент в ході моїх консультацій курець каже:

«Послухайте, але мене справді не турбує грошовий аспект куріння». Якщо ви задумаєтесь над цими словами, спитайте себе, чому це вас не турбує. Чому в усіх інших життєвих ситуаціях чого тільки не робите, щоб заощадити декілька фунтів, а на те, щоб отруювати самого себе, витрачаєте тисячі фунтів, і це вас не турбує?

Відповідь проста. Будь-яке інше рішення у нашому житті – результат аналітичного процесу зважування всіх за і проти, тобто результат логічних умовиводів. Коли курець зважує всі за і проти цигарок, він щоразу отримує відповідь: «КИНЬ КУРИТИ! ТИ – БОВДУР!» Отже, усі курці курять не тому, що вони дуже хочуть, і не через те, що так вирішили, а тому, що вважають, що не зможуть кинути. Вони самі собі промивають мiзки і мають встромляти голови в пісок. Чи не дивно, що курці йдуть між собою на парі, наприклад таке:

«Перший, хто здасться, платить всім іншим по п’ятдесят фунтів»? Здається, що тисячі фунтів стерлінгів, які можна заощадити, дійсно зовсім не турбують їх. Це через те, що вони досі думають «обробленим» мозком курців.

Скиньте на мить полуду з очей. Куріння – це ланцюгова реакція, і цей ланцюг на все життя. Якщо ви не розірвете його, то залишитесь курцем назавжди. Тепер підрахуйте, скільки, на вашу думку, ви витратите на цигарки за решту свого життя. Сума, звичайно ж, буде змінюватись залежно від людини, але для цілей вправи давайте припустимо, що це десять тисяч фунтів стерлінгів.

Незабаром ви ухвалите рішення викурити свою останню цигарку (не зараз, будь ласка, пам’ятайте попередні інструкції). Усе, що маєте зробити, щоб лишитися некурцем, – це не потрапити в пастку знову, тобто не закурювати першу цигарку. Якщо ви підкурите її, то одна штука коштуватиме десять тисяч фунтів стерлінгів.

Якщо вважаєте, що все це лише спритний спосіб розглянути дане питання, то досі одурюєте самого себе. Просто підрахуйте, скільки грошей ви б заощадили, якби не скурили першу цигарку.

Якщо цей довід не здається вам вагомим, спитайте себе, що б ви відчували, якби завтра на килимі побачили чек від компанії Littlewood’s Pools на суму десять тисяч фунтів? Танцювали б від захвату! Отже танцюйте вже! Ви ось-ось почнете отримувати свій виграш, і це лише одна з чудових переваг, які незабаром придбаєте.

У період відвикання вас може тягнути викурити лише одну останню цигарку. Можна встояти перед спокусою, якщо нагадаєте собі, що вона коштуватиме десять тисяч фунтів (або скільки у вас вийшло)!

Я робив цю пропозицію в телевізійних та радіопрограмах протягом багатьох років. І досі не можу зрозуміти, чому жодний затятий курець не пристав на неї. У моєму гольф-клубі є гравці, з яких я глузую щоразу, коли чую, як вони скаржаться на зростання цін на тютюн. Правда, боюсь, якщо занадто сильно тиснутиму, один з них погодиться на мою пропозицію, і тоді я витрачу на нього цілий статок.

Якщо ви перебуваєте в компанії щасливих, веселих курців, які стверджують, що куріння надає їм задоволення, скажіть, що знаєте ідіота, який забезпечуватиме їх безкоштовними цигарками до кінця життя, при сплатi ними йому суми, що витрачають на куріння на рік. Можливо, вам вдасться знайти кого-небудь, хто пристане на мою пропозицію?

Розділ 17 Здоров'я

Це галузь, в якій промивання мiзкiв діє найсильніше. Курці думають, що усвідомлюють всі ризики для здоров’я. Насправді вони нічого про це не знають.

Навіть коли я чекав, що в будь-який момент моя голова розірветься, і щиро вірив, що готовий до таких наслідків, то все ж обманював самого себе.

Якби в ті дні, коли я витягнув цигарку з пачки, ввімкнулася сигналізація, а слідком за цим попереджувальний голос вимовив би:

«Добре, Аллен, ось вона. На твоє щастя, ти отримуєш попередження. Воно полягає в цьому: досі ти виходив сухим із води, але якщо викуриш ще хоч одну штуку, твоя голова лусне», – думаєте, я б тоді підкурив ту цигарку?

Якщо ви маєте сумніви щодо моєї відповіді, підіть до головної автомагістралі з інтенсивним рухом, постійте на узбіччі із заплющеними очима та спробуйте уявити собі, що маєте вибір: кинути курити або перейти дорогу з заплющеними очима, перш ніж взяти наступну цигарку.

Немає сумнівів у тому, що ви оберете. Я робив те, що й кожен курець всі роки свого куріння: заплющував очі і встромляв голову в пісок, сподіваючись, що одного разу вранці прокинусь і просто не захочу більше підкурювати цигарку. Курці не можуть дозволити собі думати про загрозу здоров’ю. Якщо вони почнуть розмірковувати про це, то зникне навіть ілюзія отримання задоволення від тютюну. Це пояснює, чому шокова терапія, що застосовується засобами масової інформації в Національні дні боротьби з курінням, настільки неефективна. Адже тільки некурці звертають на неї увагу. Це також пояснює, чому курці, які згадують дядька Фреда, котрий викурював сорок цигарок на день і дожив до вісімдесяти років, ігноруватимуть тисячі людей, померлих в розквіті сил через тютюн, що отруював їх.

Приблизно шість разів на тиждень у мене відбувається така бесіда з пацієнтами (зазвичай молодими):

Я: Чому ви хочете кинути курити?

Курець: Я не можу собі це дозволити.

Я: А вас не турбує загроза здоров’ю?

Курець: Ні, адже завтра я можу потрапити під автобус.

Я: Чи кинетесь ви під автобус навмисно?

Курець: Звичайно ж, ні.

Я: Коли ви переходите вулицю, чи не дивитесь спочатку ліворуч, а потім праворуч?

Курець: Обов’язково дивлюся.

Саме так. Курець докладає багато зусиль, щоб не потрапити під автобус, а шанс, що це трапиться, складає приблизно сотні тисяч до одного. Проте ризик спричинення шкоди здоров’ю тютюном становить майже 100 %, і все одно людина не звертає на це уваги. Така вже сила промивання мiзкiв.

Я пам’ятаю одного відомого британського гравця в гольф, який не літав на змагання в Америку, бо боявся перельотів. Проте на полі він постійно курив одну цигарку за одною. Чи не дивно: при найменшому відчутті, що в літаку є дрібне пошкодження, ми б ніколи не піднялися на борт, навіть якби ризик складав сотні тисяч до одного проти смерті! Водночас ризик, пов’язаний з курінням, дорівнює одному до чотирьох, а нас це зовсім не турбує. Але що курець отримує в обмін?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО!

Інший поширений міф про куріння – це кашель курця. Багато хто з молодих людей, які приходили до мене на прийом, не хвилюється про своє здоров’я, бо не кашляє. Але все зовсім навпаки. Кашель – один з надійних природних методів виведення чужорідних тіл із легень. Сам по собі він є не хворобою, а лише симптомом. Курці кашляють тому, що їхні легені намагаються позбутися канцерогенних смол і отруйних речовин, інакше вони залишаються в легенях і викликають рак. У курців, як правило, з’являється звичка дихати неглибоко, щоб не викликати кашель. Колись я вважав, що помру через цю постійну задуху. Тепер думаю, що, викидаючи з легень більшу частину всієї отриманої гидоти, кашель врятував мені життя.

Подумайте про це наступним чином. Якби ви мали чудову машину та дозволили їй іржавіти, при цьому не вживаючи аніяких заходів, це було б безглуздо, оскільки авто незабаром перетворилося б на купу металобрухту і перестало працювати. Однак це не кінець світу; то лише питання грошей, і ви завжди зможете купити нову машину. Ваше тіло – це механізм, який везе вас по життю. Усі знають, що здоров’я – наше найцінніше майно. Наскільки це правда, можуть розповісти хворі мільйонери. Майже кожен може згадати пережиті захворювання або травми, коли ми молилися, щоб швидше одужати. (ЯК ШВИДКО ЛЮДИНА ВСЕ ЗАБУВАЄ!) Будучи курцем, ви не тільки дозволяєте іржі зростати, ніяк не вирішуючи цю проблему, а самі систематично руйнуєте машину, яка необхідна, щоб пересуватися по життю, і вона лише одна.

Не будьте такими наївними. У вас немає ніякої потреби курити, і запам’ятайте: куріння АБСОЛЮТНО НІЧОГО НЕ ДАЄ.

На мить висуньте голову з піску і спитайте себе: якби ви напевно знали, що з наступною цигаркою у вашому тілі почнеться раковий процес, чи підкурили б ви її? Забудьте про хворобу (це важко уявити), але спробуйте уявити, що ви маєте звернутися до онкологічної клініки, щоб пройти всі ці жахливі процедури – опромінення тощо. Виявляється, що плануєте не решту свого життя, а власну смерть. Що трапиться з вашою родиною, коханими, планами та мріями? Я часто бачу курців, з якими це сталося. Вони теж не думали, що таке трапиться саме з ними; але найжахливішим є не хвороба, а усвідомлення того, що ці люди самі стали причиною власної хвороби. Усе життя, поки ми куримо, то кажемо: «Завтра я кину». Спробуйте уявити, як почуваються ті, хто вже «натиснув кнопку». Для них промивання мiзкiв закінчилось. Вони нарешті розуміють всі наслідки їхньої «звички» і решту життя думають: «Чому я стільки морочив себе, що мені необхідно курити? О, якби тільки в мене був шанс повернутися назад!»

Припиніть дурити себе. Ви маєте шанс. Це ланцюгова реакція. Якщо закурите ще одну цигарку, це призведе до наступної, потім ще до однієї i так далi. Усе це вже відбувається з вами.

На самому початку я обіцяв не застосовувати шокову терапію. Якщо ви вже вирішили, що збираєтесь кинути курити, це не буде для вас шоковою терапією. Якщо досі маєте сумніви, пропустіть цей розділ і поверніться до нього, коли прочитаєте решту книжки. Про шкоду, яку цигарки завдають здоров’ю, написано багато досліджень. Проблема тільки в тому, що, поки людина не вирішує кинути курити, вона нічого не хоче знати. Навіть попередження державної системи охорони здоров’я – марнування часу, бо на очах у курця шори, і якщо він ненавмисно й прочитає його, то перше, що зробить, – візьме цигарку.

Курці схильні думати про загрозу здоров’ю як про питання спроб і помилок, як про мінне поле. Запам’ятайте раз і назавжди: ваше здоров’я вже під загрозою. Щоразу, затягуючись, ви вдихаєте в легені канцерогенні смоли, а рак не найстрашніше зі смертельних захворювань, які вони викликають. Ці речовини також дуже сприяють розвитку серцевих захворювань, атеросклерозу, емфіземи, стенокардії, тромбозу, хронічного бронхіту й астми.

Коли я курив, ніколи не чув про атеросклероз або емфізему. Знав, що дихання з присвистом, кашель та напади астми і бронхіту, які постійно посилювалися, були прямим наслідком мого куріння. Але, хоча вони й викликали дискомфорт, справжнього болю не було, а з відчуттям певної незручності я міг упоратися.

Зараз можу зізнатися, що навіть думка про захворювання раком легень лякала мене, і, напевно, тому я викинув її з голови. Дивовижно, як страх жахливої загрози здоров’ю, пов’язаної з курінням, затінявся страхом позбутися своєї звички. І не тому, що останній страшніший за рак, а тому, що курити необхідно кинути сьогодні, і страх почне діяти негайно, тоді як побоювання захворіти раком легень – це питання майбутнього. Навіщо дивитись на темний бік життя? Можливо, цього й не трапиться. До того моменту я в будь-якому разі кину курити. Ми, як правило, думаємо про куріння як про перетягування канату. На одному боці – страх: це шкідлива, огидна звичка, що багато коштує та поневолює нас. На іншому – плюси: моє задоволення, мій друг, моя підтримка. Здається, ніколи не спадало на думку, що там, на іншому боці, теж страх. Справа не в великому задоволенні від цигарок; скоріше, ми боїмося стати нещасними, позбавившись їх.

Подумайте про героїністів, позбавлених героїну, про принизливі страждання, яких вони зазнають. А тепер уявіть радість цих нещасних, коли їм дозволяють встромити голку в вену і задовольнити цей жахливий потяг. Чи дійсно хтось може повірити, що людина отримує задоволення від встромляння підшкірного шприца собі в вену?

Наркомани, що вживають не героїн, не зазнають цього панічного страху. Героїн не полегшує, а, навпаки, його викликає. Некурці не почувають себе нещасними, якщо їм не дозволено курити після обіду, від цього страждають тільки курці. Нікотин не полегшує цього відчуття, а, навпаки, створює його.

Страх захворіти раком легень не змусив мене кинути курити, бо я вважав, що куріння нагадує ходіння по мінному полю. Якщо змогли пройти – чудово. Якщо наступили на міну – не пощастило. Ви знали про ризик, на який наражались, і якщо були до нього готовими, яким чином це стосується когось іще?

Якби некурець коли-небудь спробував змусити мене дізнатися про загрозу куріння здоров’ю, я б застосував звичайну тактику ухилення, що її використовують усі наркомани.

«Усі ми від чогось помремо».

Звичайно, ви помрете, але чи є це логічною причиною для умисного скорочення свого життя?

«Якість життя важливіша за тривалість».

Саме так, але ви, сподіваюсь, не стверджуєте, що якість життя наркомана чи алкоголіка вища, ніж людини, яка не має залежності ні від алкоголю, ні від героїну? Чи дійсно ви вірите, що якість життя курця вища за якiсть життя некурця? Звичайно ж, курець втрачає більше – його життя коротше, і сам він нещасніший.

«Імовірно, вихлопні гази більше шкодять моїм легеням, ніж цигарки».

Навіть якщо б це було правдою, навіщо карати свої легені ще більше? Чи можете ви уявити собі кого-небудь, хто був би настільки дурним, щоб припасти ротом до вихлопної труби й умисно вдихати ці гази в свої легені?

АДЖЕ КУРЦІ, ПО СУТІ, ЗАЙМАЮТЬСЯ САМЕ ЦИМ!

Подумайте про це наступного разу, коли спостерігатимете за бідолашним курцем, як він глибоко затягується «дорогоцінною» цигаркою!

Тепер можу зрозуміти, чому закупорка судин і ризик захворіти раком легенів не допомогли мені кинути курити. Я витримав перше і викинув з голови останнє. Як ви вже знаєте, мій метод полягає не в тому, щоб лякати вас, поки не припините курити, а в зовсім протилежному: я хочу, щоб ви зрозуміли, наскільки приємнішим буде життя, якщо позбудетесь цієї згубної звички.

Однак я впевнений: якби зміг побачити, що відбувається всередині мого тіла, то це допомогло б мені кинути курити. Зараз я маю на увазі не шоковий метод демонстрації кольору легенів курця. Беручи до уваги пожовклі від нікотину зуби і пальці, було очевидно, що мої легені – не найприємніше видовище. Але, продовжуючи функціонувати, вони викликають меншу незручність, ніж зуби чи пальці, – принаймні легені ніхто не бачить.

Я розповідав про поступове засмічення артерій та вен, про посилення кисневого голодування кожного м’яза і органа нашого тіла, про позбавлення їх поживних речовин, які замінюються отруйними і моноксидом вуглецю (тобто чадним газом, який міститься не тільки у вихлопних газах, але й у тютюновому димі).

Як більшості автомобілістів, мені не подобається думка про брудне масло або фільтр в двигуні машини. Чи можете ви уявити собі, що купуєте нову модель «роллс-ройса» і ніколи не міняєте в ній ні масло, ні фільтр? Адже саме це ми так старанно робимо з нашими тілами, коли куримо.

Сьогодні багато лікарів пов’язують практично всі види захворювань із цигарками, в тому числі діабет, рак шийки матки та рак грудей. Мене це не дивує. Тютюнова промисловість багато років використовувала той факт, що медичні фахівці ще жодного разу науково не довели, що куріння є прямою причиною раку легенів. Статистика з цього питання настільки приголомшує, що не потребує доказів. Ніхто й ніколи не пояснював мені науково, чому так боляче, коли б’єш по великому пальцю молотком. До мене це й так дійшло.

Маю підкреслити, що я не лікар, але, як у випадку з молотком і пальцем, швидко стало очевидним, що закупорка судин та мій постійний кашель, часті напади астми і бронхіту безпосередньо пов’язані з курінням. Проте я цілком впевнений, що найбільша шкода, яку куріння завдає здоров’ю, – це поступове та послідовне погіршення нашої імунної системи, викликане процесом засмічення організму.

Усі рослини і тварини на планеті постійно піддаються атакам з боку мікробів, вірусів, паразитів тощо. При цьому найпотужніший захист від захворювань – це імунна система. Протягом життя у всіх бувають інфекційні та інші хвороби. Однак я не вірю, що тіло людини призначене для того, щоб страждати, і якщо ви – сильна та здорова людина, то ваш імунітет буде боротись та захищатиме від всіх цих атак. Але чи може імунна система працювати ефективно, коли ви позбавляєте кожний м’яз та кожний орган свого тіла кисню і поживних речовин, замінюючи їх моноксидом вуглецю та іншими токсичними речовинами? Не стільки саме куріння викликає всі ці захворювання – воно діє за принципом СНІДу, тобто поступово руйнує імунну систему.

Деякі негативні ефекти впливу куріння на моє здоров’я (від яких я страждав протягом тривалого перiоду) стали явними лише через багато років після того, як мені вдалося кинути курити.

У той час, коли я був дуже зайнятим, зневажаючи тих ідіотів та бовдурів, які скоріше втратять ноги, ніж позбудуться нiкотинової залежності, мені не спадало на думку, що я теж страждаю від атеросклерозу. Постійний сірий колір мого обличчя вважав природним або пояснював браком фізичних вправ. Навіть не здогадувався, що причиною була закупорка капілярів. У тридцять років я надбав варикозне розширення вен, яке дивом зникло після того, як цигарки пішли з мого життя. Років за п’ять до того, як кинути курити, я відчував дивну затерплість ніг. Це був не гострий біль, як від голки чи шпильки, а дуже невгамовне відчуття. Щоночі Джойс робила мені масаж ніг. Але навіть і думки не виникало, що я більше не потребую його, поки не минув рік з того моменту, як я кинув курити.

Приблизно за два роки до того, як я позбувся тютюнової залежності, у мене час від часу був сильний біль у грудях, який, як я боявся, був викликаний раком легенів, але зараз зрозуміло, що це були напади стенокардії. З того часу, як я кинув курити, не було жодного нападу.

Коли я був дитиною, будь-які мої порізи рясно кровоточили, і це лякало. Ніхто не пояснив тоді, що кровотеча є насправді природним і важливим цілющим процесом і коли його дія закінчується, кров згортається. Я підозрював, що у мене гемофілія, і боявся, що стечу кров’ю до смерті. Пізніше протягом життя я теж отримував глибокі порізи, але вони ледве кровоточили – просочувався якийсь червоно-бурий бруд.

Колір крові непокоїв мене. Я знав, що вона має бути яскраво-червоною, і вважав, що у мене якась хвороба. Радів густині крові, яка означала, що у мене вже не буде рясних кровотеч. Лише після того, як кинув курити, дізнався, що куріння згортає кров і її бурий відтінок – наслідок браку кисню. Тоді я не здогадувався про це, але, обертаючись у минуле, розумію, що саме цей вплив куріння на здоров’я сповнює мене сьогодні найбільшим жахом. Коли я думаю про своє бідолашне серце, яке намагалося качати цей бруд по звуженим кровоносним судинам день у день, не пропускаючи жодного удару, то вважаю дивом, що у мене не стався інфаркт. Це змусило усвідомити не те, наскільки крихкі наші тіла, а те, наскільки сильні та майстерні ці неймовірні машини!

Після сорока у мене на руках з’явилися «плями старості» – це коричневі та білі цятки, які можна побачити на обличчі та руках людей похилого віку. Я намагався не звертати на це увагу, вважаючи, що плями викликані раннім старінням через моє активне життя. Одного разу в клініці почув зауваження однієї людини, що після того, як вона припинила курити, у неї ці плями зникли. Я не курив уже п’ять років, а про свої плями зовсім забув, та був дуже здивований, побачивши, що вони теж зникли!

Скільки пам’ятаю себе, щоразу, коли різко підводився, особливо у ванні, у мене мерехтіло в очах. Я відчував запаморочення, наче ось-ось знепритомнію. Але ніколи не пов’язував це з курінням і був упевнений, що це цілком нормально і у всіх подібна реакція. І поки п’ять років тому колишній курець не сказав, що у нього більше немає цього відчуття, мені не спадало на думку, що його я теж позбувся.

Ви можете зробити висновок, що я іпохондрик. І вважаю, що був ним, поки курив. Цигарки одурюють нас, змушуючи повірити, що надають мужності, хоча насправді вони поступово й непомітно позбавляють її. Я був шокований, коли мій батько сказав, що не хотів би дожити до п’ятдесяти, і навіть не припускав, що через двадцять років у мене теж буде подібна відсутність жаги до життя.

Ви можете зробити висновок, що цей розділ занадто страшний і похмурий, і мати сумніви щодо необхідності. Запевняю вас, що він потрібен. У дитинстві я боявся смерті, а потім повірив, що куріння допомогло мені впоратися з цим страхом. Мабуть, це так. Якщо це правда, куріння замінило той жах чимось набагато гіршим: СТРАХОМ ЖИТИ!

Тепер мій страх померти повернувся, але більше не турбує мене. Я усвідомлюю, що він існує тільки тому, що життя дає насолоду, і зовсім не так багато думаю про смерть, як у дитинстві. У мене повноцінне життя, і на подібні думки не вистачає часу. Напевно, я не маю шансів дожити до ста, але я спробую. Постараюсь отримувати задоволення від кожної безцінної миті!

Існує ще дві переваги здорового життя, які ніколи не спадали мені на думку, поки не кинув курити. Перше – це припинення кошмарів, що повторювалися щоночі. Постійно снилось, наче мене переслідують. Можу припустити, що ці видіння були результатом позбавлення нікотину протягом ночі і того відчуття непевності, яке викликала його відсутність. Тепер єдиним кошмаром, який іноді буває, є сон, що я знову закурив. Це поширене серед колишніх курців. Дехто хвилюється, що він означає підсвідому нудьгу за цигаркою. Не хвилюйтесь. Я вважаю, він показує вашу радість, що ви стали некурцем. Існує зона напівсну після будь-якого кошмару, коли прокидаєшся не зовсім впевненим у реальності, але чи не приємно потім усвідомити, що це був лише сон?

Одного разу, коли я описував, як щоночі за мною хтось женеться, то набрав замість «переслідування» «цнотливість». Можливо, це була одна з «помилок по Фрейду», але вона підказала мені, як краще за все перейти до другої переваги. У клініках, розбираючи вплив куріння на здібність зосередження, я іноді кажу: «Який орган вашого тіла більш за все потребує доброго припливу крові?» Дурнуваті посмішки чоловіків свідчать, що суть питання не зовсім зрозуміла. Проте вони абсолютно правi. Будучи старомодним англійцем, я вважаю цю тему дещо незручною та не маю наміру заглиблюватись у подробиці шкідливого впливу куріння на мою власну сексуальну активність і задоволення або на сексуальну активність інших колишніх курців, з якими довелося обговорювати цю тему. Поки я не припинив курити, то навіть не здогадувався про цей вплив цигарок та приписував свою сексуальну активність, а точніше, її відсутність, рокам, що минають.

Однак якщо ви переглянете науково-популярні фільми, то дізнаєтесь, що головним законом в природі є виживання, а другим – виживання виду, або розмноження. Природа гарантує, що продовження роду не відбудеться, якщо партнери не відчувають себе фізично здоровими і не впевнені в тому, що забезпечили безпеку власної території, можливість годуватися і вибір гідної пари. Чоловіча винахідливість дозволила нам трохи змінити ці правила, але я точно знаю, що куріння може призвести до імпотенції. Можу також запевнити вас, що, відчувши себе вільним і здоровим, станете отримувати від сексу набагато більше задоволення та зможете насолоджуватися ним якомога частіше.

Курці також страждають від ілюзії, що негативні наслідки куріння дуже перебільшені. Насправді все навпаки. Немає сумнівів у тому, що цигарки є головною причиною смертей у нашому суспільстві. Проблема в тому, що в багатьох випадках статистика не покладає провину на них.

Підраховано, що 44 % пожеж у житлових будинках сталося через куріння. Цікаво, скільки автомобільних аварій було викликано цигарками саме в ту мить, коли ви відводите очі від дороги, щоб прикурити? Я цілком обережний водій, але ближче за все підходив до смерті (крім куріння взагалі), коли намагався скрутити цигарку за кермом. Не люблю думати про те, скільки разів під час кашлю вона вилітала у мене з рота, ризикуючи впасти десь між сидіннями. Думаю, що всі водії-курці мають подібний досвід: спроби однією рукою кермувати, а іншою – прилаштовувати куди-небудь закурену цигарку.

Результат промивання мiзкiв полягає в тому, що ми схильні думати як людина, котра падає зі стоповерхового будинку і, пролітаючи п’ятдесятий поверх, каже: «Поки все йде добре!» Ми вважаємо, що якщо зайшли з курінням так далеко, одна зайва цигарка нічого не змінить. Спробуйте подивитись на ситуацію інакше: «звичка» – це безперервний ланцюг на все життя, бо кожна цигарка створює потребу в наступній. Із придбанням навички закурюється ґніт. Проблема в тому, що ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ДОВЖИНИ ҐНОТУ. Щоразу, прикурюючи цигарку, стаєте на один крок ближче до вибуху бомби.

ЯК МОЖНА ДІЗНАТИСЯ, ЧИ НЕ Є ТАКОЮ САМЕ ЦЯ ЦИГАРКА?

Розділ 18 Енергія

Більшість курців знають про вплив на легені процесу поступового засмічення кровоносних судин, кисневого голодування та нестачi поживних речовин. Однак їм невідомо про те, як нікотин діє на енергетичний рівень організму.

Одна з підступних властивостей пастки куріння полягає в тому, що її вплив на наш фізичний і розумовий стан настільки поступовий та непомітний, що ми навіть не здогадуємося про нього і розцінюємо як нормальний.

Вплив куріння нагадує ефект звичок неправильного харчування. Великий живіт утворюється настільки повільно, що його збільшення не викликає у нас занепокоєння. Коли ми дивимось на людей з великою зайвою вагою, то дивуємось, як вони взагалі дозволили собі дійти до такого стану.

Давайте уявимо, що все відбулося за одну ніч. Ви лягли спати стрункою людиною з вагою шістдесят п’ять кілограмів, рельєфними м’язами і без грама жиру в організмі. Коли прокинулись, то вага досягла вісімдесяти п’яти кілограмів. Ви стали товстим, обрезклим із неабияким черевцем. Замість того щоб підскочити, почуваючи себе відпочилим і сповненим енергією, прокинулись нещасним і млявим, ледве розплющили очі. Напевно, вас охопила б паніка: чим настільки жахливим ви захворіли вночі? Але куріння – та ж сама недуга. Просто ви прийдете до подібного стану за двадцять років. Те ж саме відбувається і з курінням. Якби я міг в одну мить пересунути ваше тіло та розум у часі, щоб можна було порівняти, як ви почуватиметесь, припинивши курити, лише за три тижні, цього було б достатньо, щоб умовити позбутись тютюнової залежності. Ви б здивувались: «Невже у мене справді настільки чудова фізична форма?» Але це рівноцінно думці: «Невже я дійсно впав так низько?» Хочу підкреслити, що не маю на увазі лише ваше фізичне здоров’я і енергію; ви відчуєте себе значно впевненішим і вільнішим і набагато краще будете зосереджуватись.

Я пам’ятаю, як підлітком носився по світу. Коли мені виповнилося тридцять, то постійно почував себе втомленим і млявим. Мені було важко прокинутись о дев’ятій годині ранку. Після вечері лягав на диван подивитися телевізор і через п’ять хвилин починав куняти. Оскільки мій батько поводився так само, я вважав подібну поведінку нормальною і гадав, що енергійність – це прерогатива дітей та підлітків, а старість починається десь після двадцяти.

Докуривши останню цигарку, я невдовзі з полегшенням відчув, що закупорка судин і кашель зникли, а разом із ними минули й напади астми та бронхіту. Крім цього, трапилося дещо дійсно непередбачене. Я став прокидатись о сьомій годинi ранку, почуваючи себе повністю відпочилим і сповненим енергії. Тепер мені хочеться робити зарядку, бігати і плавати. У свої сорок вісім років я не міг пробігти ані кроку, пропливти ані метра. Мої заняття спортом обмежувались такими динамічними його видами, як боулінг, який ніжно називають «грою старих», і гольф, для якого доводилось пересуватися на баггі. Тепер, у шістдесят чотири, я щодня пробігаю дві-три милі, роблю зарядку і пропливаю двадцять дистанцій. Мати енергію та сили – чудово, а коли почуваєш себе фізично й розумово сильним, приходить радість життя.

Проблема в тому, що, коли ви припиняєте курити, ваше здоров’я повертається теж поступово. Але це зовсім не схоже на зсування в яму. Якщо зараз ви зазнаєте невдачі, принесеної методом сили волі, то будь-які покращення розумового і фізичного стану чи фінансові надбання стиратимуться на тлі депресії, якої вам не минути.

На жаль, у мене немає можливості миттєво пересунути вас на три тижні вперед. Але ви можете! І інстинктивно знаєте, що я кажу правду. Усе, що треба зробити, -

ВИКОРИСТАТИ СВОЮ УЯВУ!

Розділ 19 Куріння розслаблює мене та додає впевненості

Це найгірша зі всіх ілюзій, пов’язаних із курінням, і, по-моєму, у списку оман вона стоїть одразу після рабської залежності. Найбільший виграш, який отримуєш, відмовившись від цигарок, – те, що більше не треба буде йти по життю з постійним відчуттям непевності в собі, якого зазнають всі курці.

Цим людям здається дуже важким повірити в те, що саме нікотин викликає відчуття паніки, від якого вони страждають, коли пізно вночі ще не повернулися додому і бояться, що цигарки незабаром закінчаться.

Про більшість переваг відмови від куріння я дізнався через багато місяців після того, як сам кинув курити, під час консультацій з іншими курцями.

Двадцять п’ять років я відмовлявся звертатися до лікарів. Якщо і страхував своє життя, то намагався заощадити на страхових внесках, наполягаючи на полісі без покриття витрат на медичну допомогу, і в результаті сплачував більше. Я ненавидів відвідувати лікарів або стоматологів, не терпів навіть думки про старість, пенсію тощо.

Жодне з цього я не пов’язував зі звичкою курити, однак порятунок від неї схожий на нічне пробудження від кошмару. Сьогодні з нетерпінням чекаю кожного нового дня. Звичайно, у моєму житті трапляється і неприємне, і я теж перебуваю під впливом стресів і перевтоми, але як чудово бути впевненим у тому, що зможу з ними впоратися, а міцне здоров’я, енергія і впевненість у собі роблять добрі часи приємнішими.

Розділ 20 Зловісні чорні тіні

Ще однією радістю припинення куріння стане свобода від відчуттів страху та провини, що затьмарюють нашу свідомість.

Усі курці усвідомлюють, що вони йолопи, але заплющують очі на згубні наслідки куріння. Більшу частину життя ми куримо автоматично, і в нашій свідомості завжди ховаються чорні тіні.

Існує декілька дивовижних переваг, які ви надбаєте, припинивши курити. Про деякі з них, що з’являються внаслідок припинення загрози здоров’ю, припинення марнування грошей та позбавлення абсолютної безглуздості куріння, я дуже добре знав, коли був курцем. Однак страх позбутися тютюнової залежності був настільки сильним, настільки жахала сама думка про це, що я чинив опір будь-яким спробам людей, які бажали мені добра та намагались умовити кинути цю згубну звичку. Уся моя уява й енергія були спрямовані на те, щоб знайти будь-які, навіть пусті відмовки, які б дозволили продовжувати курити.

Дивовижно, але найдотепніші з них спали мені на думку саме тоді, коли я спробував припинити курити. Вони, звичайно, були навіяні страхом і муками, яких я зазнав, намагаючись кинути за допомогою сили волі. Заблокувати свій розум від усвідомлення марнування грошей і загрози здоров’ю не було аніякої можливості. Але зараз, коли я врятувався, дивуюсь, наскільки успішно мені вдавалося заплющувати очі на ще значніші переваги, які придбає людина, кидаючи курити. Я вже згадував абсолютне рабство курця: жити половину життя в очікуванні дозволу закурити, в автоматичному курінні та таємному жалкуванні, що взагалі все це почав. Іншу частину життя ми почуваємо себе нещасними і позбавленими чогось, бо суспільство не дозволяє курити. У попередньому розділі я описав неймовірну радість повернення енергії. Але для мене найбільшою перевагою в порятунку від куріння були не гроші, здоров’я, енергія чи закінчення рабської залежності, а усунення страху і сорому, що затьмарювали свідомість, зникнення відчуття, що мене зневажають, провина перед некурцями, та більше за все я радів можливості повернути самоповагу.

Більшість курців – не безвольні, м’якотілі люди, якими їх вважає і суспільство, і вони самі. Я повністю контролював всі інші аспекти власного життя. Відчував відразу до самого себе через те, що залежав від шкідливого тютюну, який, і я це добре знав, руйнував моє життя. Не можу описати свою абсолютну радість бути вільним від зловісних чорних тіней, залежності та відчуття презирства до самого себе. Я не можу розповісти вам, як це чудово – дивитися на всіх інших курців (байдуже, молодих чи старих, затятих чи тих, хто курить час від часу) без заздрості, а з почуттям жалості до них і радості за вас, тих, хто врятувався від рабства.

Попередні два розділи були присвячені значним перевагам життя некурців. Мені здається, що треба надати системі рівноваги, тому наступний розділ перелічує переваги життя курців.

Розділ 21 Переваги курiння

…

Розділ 22 Метод сили волі

У нашому суспільстві прийнято вважати, що кинути курити важко. Навіть відповідні книжки за звичаєм починаються з опису, як нелегко позбутися тютюнової залежності. Насправді це сміховинно просто. Так, я можу зрозуміти ваші сумніви стосовно даного твердження, але візьміть його до уваги.

Якщо ваша мета – пробігти милю менш ніж за чотири хвилини, це важко. Треба буде пройти через роки тренувань, і навіть потім, можливо, ви не зможете це зробити. (Більша частина наших досягнень відбувається в свідомості. Чи не дивно, наскільки важко це було, поки Банністер^[2] дійсно не пробіг, а сьогодні це звичайна справа?)

Однак для того, щоб позбутися залежності, треба лише більше не курити. Ніхто не змушує вас курити силою (окрім вас самих), і на відміну від їжі та пиття цигарки не потрібні, щоб вижити. Тому якщо ви хочете припинити курити, чому, власне, це має бути важко? Правда, процес відмови ускладнюється самим курцем через застосування методу сили волі. Згідно з моїм визначенням, метод сили волі – це будь-який спосіб, який змушує курця відчути, що він приносить жертву. Давайте розглянемо цей метод.

Ми не ухвалювали рішення стати курцями. З тими першими цигарками просто експериментували і, оскільки їхній смак був жахливим, були впевнені, що зможемо зупинитися, коли захочемо. Здебільшого ми викурюємо ті перші кілька цигарок, тільки коли хочемо, і за звичаєм це відбувається в компанії інших курців під час суспільних подій.

Перш ніж усвідомити, що відбувається, ми вже не тільки регулярно купуємо і куримо цигарки, коли захочемо, але й робимо це щодня. Куріння вже стало частиною нашого життя. Ми завжди перевіряємо, чи взяли пачку з собою. Думаємо, що цигарки роблять суспільні події та обіди приємнішими та допомагають подолати стрес. Здається, нам навіть не спадає на думку, що одна й та сама цигарка з тієї самої пачки, викуреної після обіду, має той самий смак, що і перша вранці. Насправді куріння ніколи не покращує прийняття їжі чи суспільну подію, не знімає напруження. Курці просто вірять, що не зможуть отримати задоволення від обіду або впоратися зі стресом без цигарки.

За звичаєм усвідомлення того, що ми стали залежними від куріння, займає багато часу, бо страждаємо від ілюзії, що курці курять тому, що цигарки надають задоволення, а не через те, що змушені. Не отримуючи від тютюну радості (а ми ніколи її не отримуємо), перебуваємо в омані, що зможемо кинути, коли захочемо. Звичайно, ми помиляємось доти, доки не спробуємо позбутись залежності по-справжньому, і тільки тоді усвідомлюємо, що проблема дійсно існує. Майже завжди перші спроби кинути курити ми робимо на самому початку, і, в свою чергу, вони викликані нестачею грошей (хлопець зустрічає дівчину, і вони вирішують заощаджувати, щоб створити оселю, і не хочуть витрачати кошти на цигарки) або турботою про здоров’я (підліток все ще активно займається спортом і помічає, що страждає від задишки). Не важливо, з якої причини, але курець завжди чекає на стресову ситуацію – стосовно грошей або здоров’я. Тiльки він перестає курити, як маленьке чудовисько починає вимагати їжі. Тоді курець бажає викурити цигарку, а оскільки курити йому не можна, це змушує страждати ще більше. Засоби, які людина завжди застосовувала для зняття стресу, більше недоступні, і тому курець із потроєною силою хоче курити. Імовірним результатом періоду самокатування стає компроміс:

«Я скорочу куріння», або «Я обрав незручний час», або «Я почекаю, поки життя стане спокійнішим». Однак, як тільки напруга минає, потреба припиняти курити зникає, і тому курець не приймає рішення кинути до наступної стресової ситуації. Звичайно ж, час ніколи не буде найзручнішим, бо життя для більшості людей стає не менш, а більш напруженим. Ми покидаємо батьківський дім, щоб створити свою оселю, набрати боргів, народити дітей, обрати відповідальнішу посаду тощо. Звичайно ж, життя курця ніколи не може стати спокійнішим, оскільки саме цигарки викликають стрес. Мірою збільшення дози нікотину зростають і страждання курця, і його омана щодо власної залежності від цигарок.

Насправді впевненість у тому, що життя стає дедалі напруженішим, – ілюзія, і саме куріння або аналогічна підтримка створюють її. Після перших невдач людина, як правило, починає сподіватися, що одного дня прокинеться і більше не захоче курити. Ця надія підігрівається історіями про інших колишніх курців. (Наприклад:

«У мене був грип, і після нього я просто не захотів більше курити».) Не обманюйтеся. Я дослідив всі подібні чутки, і вони не такі прості, якими здаються. Звичайно, курець готував себе до того, щоб кинути курити, і просто використав грип як трамплін. Понад тридцять років я прожив із надією, що одного ранку прокинусь і ніколи більше не захочу курити. Коли у мене був біль у грудях, то з нетерпінням чекав, поки він пройде, бо заважав мені курити.

Частіше за все люди, які запросто кинули курити, пережили шок. Можливо, їхній близький родич помер від хвороби, викликаної курінням, або вони самі пережили сильний переляк. Звичайно, їм зараз легко казати: «Одного дня я просто вирішив кинути курити. Ось який я молодець!» Досить одурювати самих себе! Нічого не трапиться, поки ви не докладете до цього зусиль.

Давайте обміркуємо, чому припинити курити за допомогою методу сили волі настільки важко. Більшу частину життя ми живемо за принципом «Я кину завтра», таким чином встромляючи голову в пісок. Час від часу дещо підштовхує нас до того, що ми намагаємось позбутися нiкотинової залежності. Приводом може стати турбота про здоров’я, гроші, громадський осуд, або з нами може трапитись особливо тяжкий напад задишки, після якого ми розуміємо, що

не отримуємо від куріння аніякого задоволення.

Якою б не була причина, вистромлюємо голову з піску і починаємо зважувати всі за і проти куріння. А потім усвідомлюємо те, що знали все своє життя: на підставі логічної оцінки можливий тільки один висновок – ТРЕБА КИНУТИ КУРИТИ.

Якби ви сіли та присудили бали від одного до десяти всім перевагам рішення кинути курити, а потім зробили те саме з перевагами куріння, то загальна сума балів, відданих за те, щоб позбутися залежності, набагато переважила б вади цього рішення.

Проте, хоча курець і знає, що йому набагато краще бути некурцем, він щиро вірить, що, кидаючи курити, приносить жертву. Хоча це лише омана, але омана дуже сильна. Курець, сам не знаючи чому, вірить, що цигарки допомагають йому і в горі, і в радості.

Перш ніж людина зробить спробу кинути курити, їй як слід промиє мiзки суспільство, а потім вона підсилить цю ідею, самостійно промиваючи собі мiзки внаслідок власної залежності. До цього слід додати ще переконливішу процедуру: міркування на тему «Як важко кинути курити».

Курець чув безліч історій про людей, які багато місяців тому перестали курити, але досі відчайдушно хочуть курити. Також зустрічав так званих роздратованих колишніх курців, які, кинувши курити, решту життя мріють про цигарку. Він чув про тих, хто не курив протягом багатьох років і мав щасливе життя, а потім, підкуривши лише одну цигарку, ставав залежним. Напевно, навіть сам знає кількох курців, що перебувають на пізніх стадіях хвороби, коли нікотин повільно, але очевидно вбиває їх, і такі люди не отримують від цигарок абсолютно ніякого задоволення і все ж продовжують курити. На додаток до всього він, можливо, вже й сам зазнав одного або кількох із цих переживань.

Отже замість того, щоб почати кидати курити з відчуттям: «Чудово! Ви чули новини? Я більше не курю», курець починає з почуттям глибокого суму і невідхильності долі, ніби намагаючись здертися на Еверест. Він абсолютно впевнений у тому, що, як тільки маленьке чудовисько втикає в когось свої пазурі, той одразу потрапляє у залежність на все життя. Багато курців навіть починають спробу кинути з вибачення перед друзями та родичами: «Знаєте, я намагатимусь припинити курити. Можливо, протягом наступних кількох тижнів буду дратівливим. Постарайтеся мене витерпіти». Більшість намірів уже приречена на провал до того, як почнуться.

Давайте припустимо, що курцеві вдається витримати декілька днів без цигарки. Його легені швидко очищуються. Він не купував цигарки, отже у людини залишається більше грошей. Тому причини, з яких вона в першу чергу вирішила кинути курити, швидко зникають. Це ніби як ви спостерігаєтеавтокатастрофу, проїжджаючи повз на машині. Те, що ви побачили, змушує їхати повільніше, але потім ви згадуєте, що запізнюєтесь на зустріч, про яку зовсім забули, і нога сама тисне на педаль газу.

На іншому боці канату – те, що маленьке чудовисько всередині черева не отримало свою дозу. Ви не відчуваєте фізичного болю; якби мали подібний дискомфорт через застуду, то не припинили б працювати та не впали б у депресію. Ви б віджартувалися. Усе, що знає курець, – він хоче цигарку, але і сам не розуміє, чому це настільки важливо. Потім маленьке чудовисько в череві запускає великого монстра у ваш мозок, і людина, яка кілька годин або днів тому перелічувала багато причин, з яких вона кидає курити, відчайдушно шукає будь-які виправдання, щоб почати курити знову. Тепер вона каже такі речі:

• Життя занадто коротке. У будь-яку мить може вибухнути бомба. Завтра можу потрапити під автобус. Я кинув курити занадто пізно. Кажуть, що рак сьогодні викликає все підряд.

• Я обрав незручний час. Мені слід почекати до Різдва / закінчення відпустки або цієї стресової ситуації.

• Я не можу зосередитись. Стаю дратівливим і пригніченим. Не можу належним чином виконувати роботу. Родина та друзі перестануть любити мене. Краще зізнатися: заради всіх маю знову почати курити. Я – затятий курець, отже ніколи вже не зможу бути щасливим без цигарки. (Саме з цієї причини я продовжував курити протягом тридцяти трьох років.)

Саме на цій стадії курець здається. Він закурює цигарку, і шизофренія посилюється. З одного боку, коли маленьке чудовисько отримує свою дозу, настає величезне полегшення, викликане закінченням потягу до нікотину. З іншого боку, якщо йому вдалося протриматись протягом тривалого часу, смак цигарок здається огидним і курець не може зрозуміти, навіщо він курить. Якраз через це з’являється відчуття, що йому бракує сили волі. Насправді ж це не так. Усе, що людина має зробити, – змінити свідомість та ухвалити абсолютно раціональне рішення у світлі останньої інформації. Який сенс бути здоровим, якщо ви при цьому нещасні? Чи потрібно бути багатим, якщо ви нещасні? Зовсім ні! Набагато краще прожити коротке і щасливе життя, ніж довге, але нещасливе. У дiйсностi все зовсім навпаки: життя некурця набагато приємніше. Але мене саме ця омана привела до того, що я курив протягом тридцяти трьох років і маю визнати, якби вона була правдою, то досі продовжував би курити (вірніше, мене б тут вже не було).

Страждання, яких зазнає курець, не мають нічого спільного з муками відвикання. Правда, вони можуть підштовхнути до них, але справжня агонія відбувається в розумі, її викликають сумніви й непевність. Оскільки людина починає з відчуття, ніби приносить жертву, то почуває себе позбавленою чогось, а це своєрідна форма стресу. Коли мозок каже: «Підкури цигарку», це момент стресу. Тому щойно курець закінчує курити, як знову виникає бажання. Але тепер йому не можна курити, бо вже кинув. Саме це змушує людину відчути себе настільки пригніченою, що вона знову пускає в хід всю систему.

Процес кидання ускладнює очікування того, що щось має відбутися. Якщо ваша мета – скласти тест з керування автомобілем, то бажане отримується одразу після екзамену. Згідно з методом сили волі ви кажете собі: «Якщо я зможу протриматись достатньо довго без цигарок, то бажання курити мине».

Як збагнути, що ціль досягнута? Річ у тім, що ви ніколи не дізнаєтесь цього, бо чекаєте, що має дещо відбутися, а насправді нема чому траплятися. Ви припинили курити у той момент, коли погасили останню цигарку, а зараз лише спостерігаєте, скільки часу мине, перш ніж ви не витримаєте.

Як я вже сказав, агонія, якої зазнає курець, розумова, її спричиняє непевність. Хоча вона не супроводжується фізичним болем, але все ж сильно впливає. Курець нещасний та невпевнений у собі. Щоб забути про цигарки, його розум стає одержимим ними.

Для людини можуть настати дні або навіть тижні чорної депресії, її розумом володіють сумніви та страхи:

«Скільки триватиме потяг до куріння?»

«Чи стану я коли-небудь знову щасливим?»

«Чи захочу коли-небудь вставати вранці?»

«Чи зможу коли-небудь знову отримувати задоволення від їжі?»

«Як я зможу впоратися зі стресами в майбутньому?»

«Чи отримуватиму задоволення від суспільних подій?»

Курець чекає, що все ось-ось зміниться на краще, але, звичайно, поки він перебуває у пригніченому стані, цигарка стає дедалі ціннішою.

По сутi справи, дещо все-таки відбувається, але людина цього не усвідомлює. Якщо вона змогла протриматись протягом трьох тижнів без куріння або надходження нікотину в іншій формі, то фізичний потяг до нього зникає. Однак, як я вже казав, муки відвикання настільки незначні, що курець про них і не знає. Приблизно через три тижні багато хто відчуває, що вже зав’язав. Потім закурює знову, щоб довести це, і – кінець. Цигарка має жахливий смак, але тепер колишній курець ввів у свій організм дозу нікотину, і, щойно він докурить, наркотик знову почне залишати тіло курця. У глибині свідомості одразу зазвучить тихенький голос: «Ти хочеш ще одну цигарку». Дійсно, людина покінчила з курінням, але зараз знову зробилася залежною.

Зазвичай курець не одразу закурює наступну цигарку. Він думає: «Я не хочу знову потрапити в залежність». Тому дозволяє минути безпечному періодові, що може тривати години, дні і навіть тижні. Тепер колишній курець може сказати: «Ну, оскільки я не став залежним від нікотину, то можу викурити ще одну цигарку». І знову потрапляє в ту саму пастку і ступає на слизький шлях.

Курці, яким вдалося зав’язати за допомогою методу сили волі, як правило, вважають, що це було важко та довго, бо головна проблема полягає в промиванні мiзкiв, і ще тривалий час після того, як фізична залежність зникне, курець хандрить без цигарок. Кінець кiнцем, якщо йому вдасться протриматись достатньо довго, то стає зрозуміло, що не треба здаватись. Тоді людина припиняє нудьгувати та визнає, що життя триває та надає насолоду і без цигарок.

Багатьом курцям вдається досягнути успіху, застосовуючи метод сили волі, але це дуже важко, і невдачі зустрічаються набагато частіше, ніж перемоги. Навіть ті, кому дійсно щастить, протягом решти життя відчувають себе вразливими. Вони не зовсім усунули наслідки промивання мiзкiв і досі вірять, що в хвилини горя або радості цигарка може надати підтримку. Це пояснює, чому багато тих курців, котрі надовго припинили курити, починають знову.

Багато хто з колишніх курців час від часу викурюють цигарку як «особливе частування» або щоб переконати самих себе, яка ж це огидна звичка. Усе відбувається саме так. Але щойно вони докурюють, нікотин покидає організм і внутрішній голос каже: «Ти хочеш ще одну». Якщо людина знову закурює цигарку, та має такий самий огидний смак, і курці кажуть: «Чудово! Поки я не отримую задоволення від куріння, я не потраплю у залежність від нього. Після Різдва/відпустки/травми припиню курити».

Занадто пізно. Вони вже знову стали залежними від куріння. Пастка, до якої курці потрапили на самому початку, знову зажадала своєї жертви.

Як я повсякчас повторюю, у цигарці немає задоволення. І ніколи не було! Якби ми курили заради цього, ніхто й ніколи не став би курити більше однієї штуки. Вважаємо, що насолоджуємось курінням, тільки тому, що не можемо повірити, наскільки ми дурні, аби курити, не отримуючи від цього ніякого задоволення. Ось чому куріння здебільшого є підсвідомим процесом. Якби під час викурювання кожної цигарки ви усвідомлювали кількість та вплив всіх шкідливих речовин, що надходять у легені, і говорили собі: «Це коштуватиме мені п’ятдесят тисяч фунтів стерлінгів, і, мабуть, саме з цієї цигарки в моїх легенях почнеться раковий процес», то навіть ілюзія отримання задоволення зникала б. Намагаючись викинути з голови всі негативні наслідки, ми почуваємо себе безглуздо. Але якби мали примиритися з ними, то це стало б нестерпним! Якщо ви подивитесь на курців, особливо під час будь-якої суспільної події, то зрозумієте, що вони щасливі тільки тоді, коли не усвідомлюють, що курять. Тiльки надходить розуміння цього, то, як правило, курці починають почувати провину та незручність. Ми куримо, щоб нагодувати маленьке чудовисько… І як тільки ви усунете його з вашого тіла, а великого монстра – з мозку, зникне і потреба, і бажання курити.

Розділ 23 Остерігайтеся скорочення куріння

Багато курців звертаються до скорочення куріння як до засобу на шляху до повного припинення або спроби встановити контроль над маленьким чудовиськом, а багато лікарів і консультантів рекомендують скорочення куріння як підтримки.

Очевидно, що чим менше ви курите, тим краще, але як трамплін до повного позбавлення цигарок це є фатальним. Саме ці спроби утримують нас у пастці протягом усього життя.

Зазвичай подібні заходи слідують за невдалими зусиллями кинути курити. Через кілька годин або днів утримання курець каже собі щось на кшталт цього: «Я не можу терпіти думку про існування без цигарки, тому, починаючи з цієї миті, буду курити лише в особливих випадках або скорочу куріння до десяти цигарок на день. Якщо звикну до цього, то зможу утриматися на тому ж рівні або зменшуватиму куріння далі».

У цю мить починають відбуватися цілком певні та жахливі речі.

Життя курця перетворюється на пекло. Він все ще залежний від нікотину та підтримує існування чудовиська не тільки в тілі, але й у свідомості.

Відтепер він, чекаючи на наступну цигарку, бажає, щоб життя йшло швидше.

До того як скоротити куріння, курець міг взяти цигарку в будьяку мить, і це хоча б частково полегшувало муки відвикання. Тепер, на додаток до звичайних стресів і напружених життєвих ситуацій, він сам стає причиною власних страждань, викликаних відвиканням від нікотину, протягом більшої частини життя. Таким чином людина сама змушує себе бути нещасною і дратівливою.

Поки курець потурав своїм бажанням, він не отримував задоволення від більшості цигарок і навіть не усвідомлював, що викурював їх. Це відбувалося автоматично. Єдиною втіхою, як він вважав, були цигарки після періоду утримування від куріння (наприклад, перша цигарка вранці, після їжі тощо).

Вичікуючи зайву годину, перш ніж закурити, курець «отримує задоволення» від кожної цигарки. Чим довше чекання, тим більш приємною вона стає. Насправді, задоволення від цигарки – це не сама цигарка, а закінчення хвилювань, викликаних тягою до нікотину (неважливо, чи це слабкий фізичний потяг, чи розумова пригніченість).

Основна складність у відмові від куріння – не хімічна залежність. Це було б занадто просто. Курці всю ніч існують без цигарок, бажання курити навіть не будить їх. Багато людей лишають спальню перед тим, як закурити. Більшість навіть снідають, а дехто утримується до прибуття на роботу. Курці здатні прожити без цигарки протягом десятьох годин. Але якби вони спробували протриматись без тютюну впродовж десятьох годин вдень, то стали б дерти на собі волосся.

Купивши нову машину, багато курців можуть утриматися від куріння в ній. Не зазнаючи надмірних незручностей, відвідують супермаркети, театри, лікарні, стоматологів тощо. Багато хто може протриматися без цигарок в компанії некурців. Навіть на станціях метро курці дотримуються правил громадського порядку. Вони, можна сказати, раді, коли хтось забороняє курити. Насправді курці отримують таємне задоволення від існування без цигарок протягом тривалих періодів. Це вселяє в них надію, що, можливо, одного разу більше не виникне бажання курити.

Коли кидаєш курити, основна проблема полягає в промиванні мiзкiв, в омані, що цигарка є якоюсь опорою або винагородою і що без неї життя вже ніколи не буде таким, як колись. Скорочення куріння не відбиває у вас охоту до нього, а залишає з почуттям непевності та пригніченості і переконує, що найцінніша річ у світі – це наступна цигарка і щастя без неї неможливе.

Немає нічого більш жалісного, ніж курець, який намагається скоротити куріння. Він страждає від ілюзії, що чим менше куритиме, тим менше буде хотітися. На ділі все зовсім навпаки. Чим менше людина курить, тим довше страждає від мук відвикання, тим більше насолоджується цигаркою і тим огидніше стає її смак. Але й це не зупиняє. Фактор тютюну ніколи не брався до уваги. Якби курці курили тому, що отримують задоволення від смаку цигарок, то ніхто ніколи не викурив би більше однієї. Вам важко в це повірити? Добре, давайте все з’ясуємо. У якої цигарки найогидніший смак? Правильно, у першої вранці – тієї, яка взимку викликає кашель і відхаркування. Яка цигарка найцінніша для курців? Правильно, перша вранці! Ну, чи дійсно ви щиро вірите, що курите, щоб насолодитись смаком і запахом цигарок? Чи вважаєте, що більш розумним поясненням є те, що ви просто полегшуєте дев’ятигодинні муки відвикання? Перш ніж погасите свою останню цигарку, дуже важливо, щоб були розвінчані всі омани, пов’язані з курінням. Якщо ви не позбудетесь ілюзії, що смак певних цигарок надає задоволення, до того, як докурите останню, то не зможете довести це на практиці, не ставши знову залежним. Отже, закуріть просто зараз, якщо тільки ви вже не кинули. Зробіть шість глибоких затяжок цього чудового тютюну і запитайте себе, що ж такого гарного в цьому смаку. Можливо, ви вважаєте, що тільки певним цигаркам властивий добрий смак, наприклад викуреним після їжі. Якщо це так, чому ж ви тоді викурюєте всі інші? Бо звикли курити? Так чому ж люди звикають до цигарок, смак яких вважають неприємним? Та в чому причина того, що така ж сама цигарка з тієї ж самої пачки після обіду смакує по-іншому, ніж вранці? Адже смак їжі не змінюється після цигарки, так чому ж цигарка стає іншою після обіду?

Не покладайтесь тільки на мене, перевірте самі: свідомо викуріть цигарку після їжі, щоб переконатися, що вона не набуває якогось іншого смаку. Причина, з якої курці вважають, що цигарка краще смакує після їжі або на вечірках з алкоголем, полягає в тому, що в такі миті і курці, і некурці по-справжньому щасливі. Однак наркоман, залежний від нікотину, ніколи не зможе бути дійсно безтурботним, якщо маленьке нікотинове чудовисько залишиться позбавленим чогось. Не настільки вже курці й насолоджуються смаком цигарки після їжі. Адже ми не їмо тютюн, звідки ж береться його смак? Річ лише в тім, що курці нещасливі, якщо їм не дозволено полегшити симптоми відвикання. Тому різниця між курінням і некурінням є різницею між відчуттям щастя та пригніченості. Саме тому здається, що смак цигарок краще. Курці, які вранці одразу ж беруть цигарку, нещасливі незалежно від того, курять вони чи ні.

Скорочення куріння не тільки не працює, але і є найжорстокішою формою катування. Воно не діє, тому що спочатку курець сподівається, що, звикаючи курити все менше та менше, він послаблює своє бажання взятися за цигарку. Але це не звичка, а залежність, суть якої полягає в тому, щоб бажати все більше й більше, та ніяк не навпаки. Тому, щоб скоротити куріння, людина змушена проявляти силу волі та дисциплінованість протягом усього життя.

Основна проблема в припиненні куріння – не хімічна залежність. З нею легко впоратися. Головне – це помилкове переконання в тому, що цигарки надають задоволення. Така хибна думка спочатку породжується промиванням мiзкiв, якого ми зазнаємо ще до того, як починаємо курити, і яке потім підсилюється реальною залежністю. Усе, що насправді робить скорочення куріння, – це підживлює ще більше цю оману настільки, що нікотин починає повністю панувати над життям курця, переконуючи його в тому, що найціннішою річчю у цьому світі є наступна цигарка.

Як я вже сказав, скорочення куріння в жодному разі ніколи не діє, оскільки ви примушені проявляти силу волі та дисциплінованість протягом усього життя. Якщо ви не маєте достатньої мужності, щоб зав’язати, то її тим паче не досить, щоб скоротити куріння. Кинути курити набагато швидше і менш болісно.

Я чув буквально про тисячі випадків, коли скорочення куріння закінчувалося невдачею. Кілька відомих мені успішних спроб було досягнуто різкою відмовою від цигарок після порівняно короткого періоду зменшення кількості викуреного. У дiйсностi курці припиняли курити не завдяки, а всупереч скороченню куріння. Єдине, що воно робило, – це продовжувало агонію. Невдала спроба скоротити потребу в тютюні призводить до нервового виснаження курця та ще більшого переконання в тому, що він залежний від нікотину довічно. Зазвичай цього досить, щоб змусити людину курити протягом наступних п’яти років, перш ніж вона почне чергову спробу.

Незважаючи на це, скорочення куріння допомагає побачити всю даремність куріння, бо ясно демонструє, що цигарка надає задоволення тільки після періоду утримання. Вам потрібно перестати битися головою об стіну, тобто зазнавати мук відвикання, щоб відчути, як приємно не робити цього.

Отже, ви маєте вибір:

• Скоротити куріння назавжди. Це стане добровільним самокатуванням і в кожному разі ні до чого не призведе.

• Усе більше й більше душити себе все життя. У чому сенс?

• Поставитись до себе з любов’ю і кинути курити.

Скорочення куріння демонструє ще одну важливу річ: не існує такого поняття, як «випадкова цигарка». Куріння – це ланцюгова реакція, яка буде тривати все життя, якщо ви не докладете впевнених зусиль, щоб розірвати цей ланцюг.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: СКОРОЧЕННЯ КУРІННЯ ПОГУБИТЬ ВАС!

Розділ 24 Лише одна цигарка

«Лише одна цигарка» – міф, який ви повинні викинути з голови. Саме з цієї «лише однієї цигарки» ми взагалі почали курити. Саме ця «лише одна цигарка», що дозволяє нам подолати труднощі або яку ми викурюємо під час особливої події, знищує більшість спроб позбутися залежності.

Саме цій «лише одній цигарці», у випадку, якщо курець зміг кинути курити, вдається знову заманити його в пастку. Іноді закурюють лише для того, аби переконатися, що потреба в нікотині зникла, і саме ця цигарка псує все. Вона має жахливий смак, який переконує курця в тому, що він ніколи більше не потрапить у залежність від куріння, але він уже попався.

Сама думка про одну особливу цигарку часто заважає курцям позбутися залежності. Перша цигарка вранці або після обіду.

Чітко засвойте: не існує такого поняття, як «лише одна цигарка». Куріння є ланцюговою реакцією, яка триватиме решту вашого життя, якщо тільки ви не розірвете її.

Саме міф про випадкову або особливу цигарку змушує курців, коли вони кидають курити, хандрити та мріяти про неї. Засвойте звичку ніколи не марити про випадкову цигарку або пачку – це лише фантазія. Щойно ви подумаєте про куріння, уявіть життя, сповнене презирства, при цьому ви сплачуєте шалені гроші лише за привілей руйнувати своє фізичне та розумове здоров’я, за життя у рабстві, за життя зі смердючим подихом.

На жаль, не існує нічого схожого на цигарку, що можна було б використати в хвилини горя та радості як підтримку або задоволення. Однак чітко усвідомте, що цигарка не надає ані першого, ані другого. Ви або впадете в депресію на все життя, або ні. Напевно, не станете мріяти про ціанід лише тому, що вам подобається смак мигдалю, отже припиніть катувати самих себе думкою про випадкову цигарку або сигару.

Запитайте в курця: «Якби ви мали можливість повернутися назад у той час, коли ви ще не стали залежним від куріння, чи стали б ви курцем?» Відповідь завжди однакова: «Ви, напевно, жартуєте». Але все ж таки вибір має кожен курець щодня. Чому він не робить свій вибір? Відповідь одна – страх. Страх перед тим, що не зможе припинити курити або що життя без цигарок ніколи вже не буде як колись.

Припиніть обманювати самого себе. Ви зможете це зробити.

Це дуже легко.

• Існує кілька певних принципів, які треба чітко засвоїти, щоб кинути курити було просто. До цього часу ми розглянули вже три з них:

• У принципi, немає чого кидати. Можна лише придбати чудові позитивні вигоди.

• Ніколи не думайте про випадкову цигарку. Її не існує. Є тільки життя, сповнене хвороб та неприємностей.

• Ваша ситуація не відрізняється від якоїсь іншої. Будь-який курець може зробити висновок, що кинути курити легко.

Багато хто вважає себе «переконаними» курцями або просто схильними до куріння. Запевняю вас: такого поняття не існує. До того як люди стануть залежними від наркотику, немає потреби курити. Саме нікотин стає причиною залежності, а не яка-небудь ваша особлива властивість. Це ефект впливу наркотиків, саме вони змушують повірити, що ви схильні до їх вживання. Однак важливо розвінчати це переконання. Якщо повірите, що залежите від нікотину, то перебуватимете під його впливом навіть після смерті маленького нікотинового чудовиська всередині вашого тіла. Необхідно усунути всі наслідки промивання мiзкiв.

Розділ 25 Нерегулярні курці, підлітки, некурці

Затяті курці схильні заздрити тим, хто курить час від часу. Усі ми зустрічали подібних людей: «О, я можу прожити цілий тиждень без цигарок, і це мене анітрохи не турбує». Ми думаємо: «Як би мені хотілося, щоб і я так міг». Знаю, що важко повірити, але жодному курцю не подобається бути курцем. Ніколи не забувайте:

· Жодний курець ніколи не приймав рішення стати курцем (байдуже, нерегулярним або якимось іншим).

· Тому всі курці почуваються йолопами.

· Тому всі курці схильнi брехати самим собі та іншим у даремній спробі виправдати власне безглуздя.

Колись я був фанатом гольфу, але ніколи не хвалився тим, скільки разів зіграв, хоча хотів зіграти ще більше. Чому ж курці пишаються тим, як мало вони курять? Якщо це істинний критерій, то справжньою похвалою було б взагалі не курити.

Якби я повідомив: «Чи знаєте ви, що можу прожити цілий тиждень без моркви і це мене анітрохи не турбує?», то ви б вирішили, що я, безперечно, псих. Якщо мені подобається морква, то навіщо хочу прожити без неї цілий тиждень? Якщо не отримую від неї задоволення, навіщо робити подібну заяву? Отже, коли курець каже:

«Я можу прожити цілий тиждень без цигарки, і мене це справді анітрохи не турбує», то намагається переконати і вас, і самого себе в тому, що проблеми немає. Насправді він каже щось на зразок цього: «Мені вдалося протриматися цілий тиждень без куріння». Як і будь-який інший курець, він, можливо, сподівається, що тепер зможе проіснувати без нікотину решту свого життя. Але курцеві вдалося протриматись лише тиждень, отже якої цінності, напевно, набула для нього цигарка, що її він був позбавлений так довго?

Ось чому у тих людей, які курять час від часу, залежність від нікотину насправді набагато сильніша, ніж у затятих курців. У них не тільки більша ілюзія задоволення, але вони практично не прагнуть кинути курити, бо витрачають менше грошей і менш уразливі до ризиків для здоров’я.

Пам’ятайте, що єдиною радістю, яку отримує курець, є полегшення мук відвикання, і, як я вже пояснював, навіть це задоволення є оманою. Уявіть маленьке нікотинове чудовисько всередині вашого тіла як постійну сверблячку, настільки незначну, що більшу частину часу вона навіть не помітна.

Якщо у вас постійний свербіж, бажання почухатися буде природним. Коли організм дедалі більше стає залежним від нікотину, звичка курити одну цигарку по одній стає цілком нормальною.

Існує три основні причини, що утримують курців від куріння однієї цигарки за одною.

ГРОШІ. Більшість не може собі це дозволити.

ЗДОРОВ’Я. Ми змушені приймати отруту, щоб полегшити муки відвикання. Здібність людини впоратися з отрутою міняється в різних ситуаціях і в різні періоди життя. Вона діє як автоматичне обмеження.

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ. Вона нав’язана суспільством або умовами праці, а також друзями, родичами та самим курцем внаслідок боротьби, що триває в свідомості кожного курця.

Раніше я вважав свою звичку курити одну цигарку по одній слабкістю і не міг зрозуміти, як моїм друзям вдається обмежувати кількість викуреного на день десятьма або двадцятьма штуками. Мені ніколи не спадало на думку, що більшість курців просто не можуть безперервно курити, бо для цього необхідно мати дуже сильні легені. Затяті курці схильні заздрити тим, хто викурює п’ять цигарок на день. Але такі люди не курять більше або через будову свого тіла, або просто не можуть собі цього дозволити, або їхня робота, суспільство та відраза до власної залежності не дозволяють курити більше.

Напевно, на цій стадії буде корисним надати декілька визначень.

НЕКУРЕЦЬ. Людина, яка ніколи не потрапляла в цю пастку, але якій не варто хвалитися цим. Він некурець лише Божою милістю. Усі курці були впевнені, що вони ніколи не стануть залежними, а деякі некурці досі намагаються підкурити цигарку час від часу.

НЕРЕГУЛЯРНИЙ КУРЕЦЬ. Існує два основних типи нерегулярних курців.

Курець, який уже потрапив у пастку, але ще не розуміє цього. Не заздріть таким людям. Вони просто куштують нектар із хижих рослин та, ймовірно, невдовзі стануть затятими курцями. Пам’ятайте, що як і всі алкоголіки починають з випадкових чарок, так і всі курці спочатку курять час від часу.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ РАНІШЕ БУВ ЗАТЯТИМ КУРЦЕМ і думає, що вже не зможе кинути курити. Саме ці курці викликають найбільшу жалість. Вони поділяються на кілька категорій, кожна з яких вимагає окремих коментарів.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ ВИКУРЮЄ П’ЯТЬ ЦИГАРОК НА ДЕНЬ. Якщо він отримує від цигарок задоволення, то чому викурює лише п’ять штук на день? Якщо йому байдуже, то навіщо тоді взагалі курити? Пам’ятайте, що ця звичка справді означає те саме, що битися головою об стіну для того, щоб відчути задоволення, коли припиниш. Курець, який викурює п’ять цигарок на день, полегшує власні муки відвикання менше, ніж на годину на день. Решту часу, хоча він цього не усвідомлює, б’ється головою об стіну, і це триває більшу частину його життя. Він викурює п’ять цигарок на день, тому що або не може собі дозволити більше, або піклується про власне здоров’я. Переконати затятого курця в тому, що він не отримує задоволення від тютюну, легко, але спробуйте довести це нерегулярному курцеві. Будь-хто, хто пройшов через спробу скоротити куріння, знає, що це найгірше катування, яке майже гарантує, що ви залишитеся залежним решту свого життя.

КУРЕЦЬ, ЩО КУРИТЬ ТІЛЬКИ ВРАНЦІ АБО ВВЕЧЕРІ. Караючи себе стражданням від мук відвикання протягом першої половини дня, полегшує їх у другій. Запитайте, чому, якщо цигарки надають таке задоволення, він не курить впродовж всього дня, а якщо йому не подобається курити, то навіщо взагалі це робити.

КУРЕЦЬ, ЯКИЙ ПОЧАВ АБО КИНУВ КУРИТИ ШІСТЬ МІСЯЦІВ ТОМУ. (Або «О, я можу кинути, коли захочу. Я робив це тисячу разів».) Якщо йому подобаються цигарки, то навіщо він припиняв курити на шість місяців? Якщо не отримує від куріння ніякого задоволення, то навіщо почав курити знову? Річ у тім, що він перебуває в нікотиновій залежності. Хоча фізичний потяг зник, залишилася головна проблема – промивання мiзкiв. Щоразу курець сподівається, що кине назавжди, але невдовзі знову потрапляє у пастку. Багато курців заздрять тим, хто кидає і знову починає курити, думаючи: «Як їм пощастило, що вони можуть контролювати куріння, курити і кидати, коли захочуть». Однак при цьому упускається той факт, що люди, які то починають, то кидають курити, взагалі не контролюють процес куріння. Коли вони курять, то таємно мріють не робити цього. Коли вони некурці, бажають закурити. Якщо ви замислитеся, стане зрозуміло, що це було правдою протягом всіх років нашого куріння. Коли дозволено курити, ми або приймаємо це як належне, або хочемо взагалі не курити. Цигарки набувають цінності лише тоді, коли ми не можемо покурити. Це жахлива дилема курців. Вони ніколи не зможуть виграти, бо сподіваються на ілюзію. Існує лише один спосіб, який веде до перемоги: припинити курити та перестати хандрити.

КУРЕЦЬ: «Я КУРЮ ТІЛЬКИ З ОСОБЛИВОГО ПРИВОДУ». Так, ми всі з цього починаємо. Але чи не дивовижно, як швидко зростає кількість особливих випадків, і перш ніж ми усвідомимо це, починаємо курити з будь-якого приводу.

КУРЕЦЬ: «Я КИНУВ, АЛЕ ЧАС ВІД ЧАСУ ВИКУРЮЮ ЦИГАРКУ АБО СИГАРУ». У якомусь сенсі, подібні курці найжалюгідніші зі всіх. Вони або живуть, вважаючи себе позбавленими чогось, або, що трапляється набагато частіше, їхня випадкова сигара перетворюється на дві. Вони залишаються на слизькому шляху, який веде лише в один бік – ВНИЗ. Рано чи пізно такі люди знову стають затятими курцями і потрапляють в ту саму пастку, в якій опинилися раніше. Існує ще дві категорії нерегулярних курців. Перший тип – це курці, які викурюють лише випадкову цигарку або сигару під час суспільних подій. Насправді ж це – некурці. Їм не подобається курити. То лише відчуття, що вони щось упускають, хочуть бути частиною події. Ми всі починаємо подібним чином. Наступного разу, коли сигари підуть по колу, зверніть увагу, як через деякий час курці перестають курити їх. Навіть затяті курці не можуть дочекатися можливості погасити сигару. Вони б віддали перевагу власним цигаркам. Чим дорожча й більша сигара, тим важче її курити – здається, що ця диявольська штукенція димітиме всю ніч. Курці другої категорії зустрічаються дуже рідко. З тисяч людей, що звернулися до мене за допомогою, я можу згадати лише прикладів з десять. Описати цей тип курців краще через наступний приклад. Мені зателефонувала жінка, щоб записатися на приватний прийом. Вона адвокат, курить близько дванадцяти років і за весь цей час ніколи не курила більше чи менше двох цигарок на день. Утім, це дуже вольова та рішуча жінка. Я пояснив їй, що ефективність групових сеансів не нижча за індивідуальні і в будь-якому випадку я веду індивідуальний прийом, тільки якщо людина настільки відома, що це призведе до зриву роботи групи. Вона почала плакати, і я не міг встояти перед сльозами.

Консультація дуже дорого коштує; адже більшість курців дивуватимуться, чому ця жінка взагалі захотіла кинути курити. Вони б з радістю заплатили мені суму рахунка, який я їй виставив, тільки за те, аби курити дві цигарки на день. Але це помилка – вважати, що ті, хто курить час від часу, щасливіші та можуть контролювати свою звичку. Мабуть, можуть, але вони точно не щасливіші. У нашому випадку батьки цієї жінки померли від раку легенів до того, як вона сама стала залежною від тютюну. Як і я, вона дуже боялася куріння, поки не закурила вперше. Як і я, вона стала жертвою сильного тиску і спробувала першу цигарку. Як і я, вона досі пам’ятає її огидний смак. Однак на відміну від мене, що капітулював і дуже швидко став затятим курцем, вона чинила опір падінню.

Усе, що вам коли-небудь подобалося в цигарці, – це закінчення потягу до неї, незалежно від того, викликаний він майже невідчутною фізичною залежністю від нікотину або моральними тортурами, причиною яких є заборона почухати місце, що свербить. Самі собою цигарки – це отрута й гидота. Ось чому ви страждаєте від ілюзії отримання задоволення від тютюну лише через деякий період утримання. Як і у випадку з відчуттям голоду або спраги, чим довше ви від них потерпаєте, тим більшу радість відчуваєте, коли нарешті втамовуєте їх. Курці помиляються, вважаючи, що потяг до нікотину є лише звичкою. Вони думають: «Якби мені вдалося знизити куріння до певного рівня або якби я зміг курити лише в особливих випадках, то моє тіло та розум погодилися б із цим. Потім, якщо мені захочеться, зможу утримувати кількість викурених цигарок на тому самому рівні або ще скоротити її». Чітко засвойте, що не існує ніякої «звички». Куріння – це наркотична залежність. Природним прагненням можна вважати намагання полегшити муки відвикання, а не продовжувати їх. Навіть бажання утримувати куріння на тому самому рівні, на якому ви перебуваєте зараз, вимагатиме сили волі та дисциплінованості протягом решти вашого життя. Мірою того як зростає несприйнятливість організму до наркотику, вам хочеться курити дедалі більше, а не менше. Мірою того як нікотин починає руйнувати фізичне та розумове здоров’я і розхитувати вашу нервову систему, мужність і впевненість у собі, ви дедалі менше будете здатні чинити опір прагненню скоротити інтервали між цигарками. Ось чому на самому початку ми ще можемо курити або не курити. Якщо підхоплюємо застуду, то припиняємо курити. Це пояснює, чому люди мого типу, які ніколи не мали ілюзій щодо задоволення від куріння, змушені були продовжувати курити одну цигарку за іншою, незважаючи на те, що кожна з них ставала справжнім фізичним катуванням.

Не заздріть цій жінці. Коли ви курите за дванадцять годин лише одну цигарку, вона стає для вас найціннішою річчю у світі. Протягом дванадцяти годин бідолашна жінка боролася з собою. Вона так і не змогла кинути курити, при цьому боялася збільшити вживання нікотину через страх захворіти раком легенів, як її батьки. Але щодня впродовж двадцяти трьох годин і десяти хвилин вона мала боротися зі спокусою. Те, що їй вдалося, вимагало величезної сили волі, і, як я вже казав, такі випадки дуже рідкісні. Але зрештою це довело жінку до сліз. Погляньте на ситуацію логічно: або в курінні є непідроблене задоволення чи підтримка, або взагалі нічого немає. Якщо в ньому дійсно щось існує, хто захоче чекати годину, день або тиждень? Чому протягом певного часу люди відмовляють собі в отриманні насолоди або допомоги? А якщо в курінні немає істинної підтримки або задоволення, то навіщо взагалі курити?

Я також пам’ятаю інший випадок, із чоловіком, який викурював по п’ять цигарок на день. Він розпочав телефонну розмову хрипким голосом: «Пане Карр, я лише хочу кинути курити, перш ніж помру». Ось як цей чоловік описав своє життя.

«Мені шістдесят один рік. Через куріння я заробив рак горла.

Зараз фізично можу викурити лише п’ять самокруток на день.

Раніше я міцно спав усю ніч. Тепер прокидаюся щогодини, і єдине, про що можу думати, – це тютюн. Навіть коли сплю, то мрію покурити.

Мені не можна курити першу цигарку вранці до десятої години. Я встаю о п’ятій ранку та випиваю незліченні чашки чаю. Дружина встає десь о восьмій, і, оскільки тепер у мене абсолютно дурний характер, то не дозволяє мені лишатися вдома. Я іду до теплиці та намагаюся зайняти себе чимось, але мене постійно переслідують думки про куріння. О дев’ятій ранку починаю скручувати свою першу цигарку та скручую її, доки вона не стане ідеальною. Не те щоб мені потрібно, аби вона такою була, – просто мені є чим зайнятися. Потім я чекаю на десяту годину. Коли час підходить, руки починають безконтрольно тремтіти. Я не прикурюю одразу. Адже якщо я закурю, то доведеться чекати три години до наступної. Нарештi я закурюю, роблю одну затяжку і одразу гашу цигарку. Продовжуючи цей процес, можу розтягти куріння однієї штуки на цілу годину. Я курю цигарку, поки від неї не залишиться лише чверть дюйма (шість десятих сантиметра), а потім чекаю наступну».

На додаток до цього бідолаха обпік собі обидві губи, бо курив цигарки майже до самого кінця. Можливо, ви уявили повного недоумка. Але це не так. Цей чоловік – колишній сержант морської піхоти, зростом понад шість футів (сто вісімдесят три сантиметри). Раніше він займався легкою атлетикою та зовсім не хотів ставати курцем. Однак під час останньої війни суспільство вважало, що цигарки надають мужності, і всім солдатам видавали пайок цигарок. Фактично це був наказ стати курцем. Решту життя чоловік витрачав шалені гроші на цигарки та кошти платників податків на власне лікування, і все це повністю зруйнувало його фізично й морально. Якби він був твариною, суспільство припинило б його страждання, однак ми досі дозволяємо фізично та розумово здоровим підліткам потрапляти у залежність від куріння.

Ви можете подумати, що наведений приклад – перебільшення. Це надзвичайний випадок, але не унікальний. Я чув буквально тисячі подібних історій. Цей чоловік вилив мені душу, але можете бути впевненими, що багато хто з друзів та знайомих заздрять йому, бо він викурює лише п’ять цигарок на день. Якщо думаєте, що з вами не трапиться нічого подібного, ПРИПИНІТЬ ОБМАНЮВАТИ САМОГО СЕБЕ.

ЦЕ ВЖЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

У будь-якому випадку курці – славнозвісні брехуни, які кажуть неправду навіть собі. Вони змушені це робити. Велика кількість нерегулярних курців курять набагато більше і з набагато більшої кількості приводів, ніж зізнаються. Я провів багато бесід із так званими курцями, які викурюють п’ять цигарок на день, і під час розмови вони вже викурювали понад п’ять штук тільки в моїй присутності. Постежте за такими людьми під час суспільних подій, наприклад на весіллях і днях народження. Як і більшість курців, вони куритимуть безперервно.

Вам не треба заздрити нерегулярним курцям. У вас взагалі немає необхідності курити. Життя нескінченно солодше без цигарок. Зазвичай зцілити підлітків набагато важче, і не тому, що їм здається, нібито кинути курити складно. Вони або не вірять, що стали залежними від нікотину, або досі перебувають на початковій стадії захворювання і страждають від ілюзії, що автоматично кинуть, перш ніж перейдуть на другу стадію.

Зокрема я хочу попередити батьків, які ненавидять куріння, щоб у них не було хибного відчуття безпеки. Усі діти не переносять запах і смак тютюну, поки не стануть залежними від нього. Свого часу вам теж не подобалися цигарки. Також не обманюйтесь державними кампаніями боротьби з курінням. Пастка залишається такою, якою була завжди. Діти знають, що нікотин вбиває, але ще вони добре розуміють, що одна цигарка не знищить. На певному етапі є шанс підпасти під вплив друга або подруги, однокласника або колеги. Ви, можливо, думаєте, що дітям треба просто спробувати закурити одну цигарку, смак якої буде настільки огидним, що у них більше ніколи не виникне цього бажання.

Мені здається, що нездатність суспільства перешкодити нашим нащадкам ставати залежними від нікотину та інших наркотиків, – найсумніша зі всіх численних сумних аспектів проблеми даної залежності. Я багато розмірковував та написав книжку (видавництво Penguin), мета якої – звернутися до питання, як перешкодити дітям підпасти під вплив куріння та допомогти позбутися залежності, якщо така виникла. Існує статистика, що переважна більшість підлітків, які приймають найнебезпечніші наркотики, уперше знайомляться з поняттям хімічної залежності тоді, коли потрапляють у нікотинову пастку. Отже, допомагаючи уникнути її, ви значною мірою зменшите ризик наркозалежності. Прошу вас не бути самовдоволеними в цьому питанні. Необхідно захистити підлітків якомога раніше, і, якщо у вас є діти, наполегливо раджу прочитати мою книжку. Навіть якщо підозрюєте, що син або донька, можливо, вже залежать від наркотику, у книжці є чудові поради, як допомогти дитині врятуватися.

Розділ 26 Таємний курець

Таємного курця слід зарахувати до тієї самої категорії, що й нерегулярного курця, однак вплив таємного куріння настільки підступний, що заслуговує на окремий розділ. Воно може призвести до розриву особистих стосунків. У моєму випадку майже стало причиною розлучення. Минуло три тижні з того моменту, як я невдало спробував кинути курити. Приводом для цього стало занепокоєння дружини моїм постійним кашлем та диханням з присвистом. Я сказав їй, що не турбуюся про своє здоров’я. Вона відповіла: «Знаю, що не хвилюєшся, але що б ти відчував, якби змушений був спостерігати, як хтось, кого ти любиш, систематично нищить себе?» Мені даний аргумент здався незаперечним, звідси й виникла спроба кинути курити. Вона закінчилася невдачею через три тижні після палкої сварки зі старим другом. Лише через багато років стало зрозумілим, що мій заблудлий розум навмисно спровокував ту сварку. Тоді я дуже засмутився, але не думаю, що то було простим збігом, бо саме з цим приятелем ми ніколи не сварилися ні до, ні після цього. Цілком очевидно, що це робота маленького чудовиська. Що б там не було, але я отримав свою відмовку. Мені відчайдушно потрібна була цигарка, отже я знову почав курити. Страшно було подумати, як розчарується моя дружина, дізнавшись про рішення знову почати курити, тому я їй нічого не сказав. Курив тільки на самоті. Поступово почав курити в компанії друзів, поки нарешті ситуація не дійшла до того, що всі, окрім жінки, знали, що я курю. Пам’ятаю, яким я був задоволеним. Думав: «Ну, принаймні це знижує вживання нікотину». Кінець кiнцем дружина звинуватила мене в тому, що продовжую курити. Я не усвідомлював цього, але вона перелічила мені всі ті випадки, коли я розпочинав сварку та, мов скажений, вилітав з будинку. У інших ситуаціях витрачалося дві години, щоб купити якусь дрібницю, і якщо раніше я запрошував дружину скласти мені компанію, то тепер знаходив кволі відмовки, щоб піти самому.

Мірою того як в суспільстві зростає прірва між курцями та некурцями, збільшується кількість випадків, коли спілкування з друзями або родичами обмежується або навіть припиняється через огидну залежність від тютюну. Найжахливішим є те, що таємне куріння підтримує у курця ілюзію позбавленості та призводить до серйозної втрати самоповаги: чесна людина примушує себе брехати власній родині та друзям.

Напевно, це вже сталося або досі якимось чином відбувається з вами.

Зі мною це трапилося кілька разів. Ви коли-небудь дивилися детективний серіал «Коломбо»? Сюжет однаковий для всіх серій. Злочинець, як правило заможний та поважний бізнесмен, скоює те, що сам вважає «ідеальним вбивством», розкрити яке неможливо. Впевненість посилюється, коли зловмисник дізнається, що розслідування справи доручено зовнішньо непоказному Коломбо, який не справляє серйозного враження. Коломбо має звичку зачиняти двері після допиту, ніби запевняючи злочинця, що той поза підозрою, але перш ніж з обличчя вбивці зникне вираз задоволення, детектив з’являється знову зі словами: «Лише одна маленька річ, сер, яку, я впевнений, ви можете пояснити…» Підозрюваний починає затинатися, і з цього моменту і ми, і він знаємо, що Коломбо переможе.

У цю мить мені ставало байдуже, наскільки огидним був скоєний вчинок, і мої симпатії опинялися на боці вбивці. Я наче сам був на місці злочинця – саме так змушували почуватися ті напади таємного куріння. Пам’ятаю тривалі години, протягом яких я не міг курити, а потім прокрадався у гараж заради затяжки нишком або десять хвилин тремтів на холоді, дивуючись, чому куріння не надає задоволення. Пам’ятаю страх, що мене спіймають на місці злочину. А раптом дружина знайде схованку, де я тримаю цигарки, запальничку та недокурки?Згадую своє полегшення, коли вдавалося пробратися в будинок непоміченим, а за ним знову страх, що жінка почує запах нікотину від одягу чи подиху. Дедалі більше ризикуючи, я розумів, що рано чи пізно мене обов’язково спіймають. Остаточне приниження та сором прийшли, коли це нарешті відбулося, слідом за чим почалося повернення до куріння однієї цигарки за одною.

О, ЦІ РАДОЩІ ЖИТТЯ КУРЦЯ!

Розділ 27 Соціальна звичка

Основною причиною, чому у Великій Британії з шістдесятих років кинули курити понад п’ятнадцять мільйонів осіб, є соціальна революція, яка досі триває.

Так, я знаю: здоров’я та гроші – це вагомі причини, з яких ми маємо хотіти позбутися нікотинової залежності, але вони існували завжди. Необов’язково знати про загрозу раку, щоб довести, що цигарки руйнують наше життя. Людське тіло – найбільш довершений об’єкт на планеті, та будь-який курець з першої затяжки знає, що цигарки отруйні.

Головна причина, з якої ми вплутуємося у куріння, – це соціальний тиск з боку друзів. Єдиним дійсним плюсом куріння було те, що колись воно розцінювалося як цілком прийнятна соціальна звичка. Сьогодні залежність від нікотину загальновизнана (навіть самими курцями) антисоціальною звичкою.

У давні часи курили сильні люди. Якщо ви не курили, то вважалися слабаком, тому кожен дуже старався стати залежним від цигарок. У кожному пабі або барі більшість чоловіків гордо вдихали та видихали тютюновий дим. Усередині повсякчас висіла хмара, а стелі, які рідко фарбували, завжди були жовтими чи коричневими. Сьогодні стан речей повністю змінився. Сучасному справжньому чоловікові не треба курити. Тепер сильна людина не залежить від наркотиків.

Сьогодні внаслідок соціальної революції всі курці серйозно обмірковують відмову від цигарок, а самих курців, як правило, розцінюють як слабаків.

Найважливішою тенденцією, яку я помітив з моменту першої публікації цієї книжки у 1985 році, стало зростання уваги до антисоціального аспекту куріння. Часи, коли цигарки були гордою ознакою витонченої жінки або крутого хлопця, назавжди канули в Лету. Сьогодні кожен знає, що єдина причина, з якої люди продовжують курити, полягає в тому, що їхня спроба позбутися залежності або зазнала невдачі, або вони бояться навіть спробувати. Оскільки курця щодня засуджують за допомогою адміністративних заборон або розширених заборон на куріння у громадських місцях і він постійно терпить нападки з боку лицемірних колишніх курців, манери любителів цигарок також змінюються. Нещодавно я знову став свідком сцен, які пам’ятаю з дитинства, але не спостерігав їх протягом багатьох років. Наприклад, давно вже не бачив, щоб курці струшували попіл в долоню або кишеню, бо їм незручно попросити попільницю. Кілька років тому я був у ресторані. Час – десь опівночі. Усі закінчили їсти. У той момент, коли за звичаєм димлять цигарками або сигарами, нiхто в залi не курив. Я самовпевнено подумав: «Ага! Починаю справляти враження». Звернувшись до офіціанта, спитав, чи можна курити в цьому ресторані. Відповідь була позитивною. Я подумав: «Дивно. Знаю, що багато людей кидають курити, але має ж тут бути хоча б один курець». Кiнець кiнцем хтось у кутку закурив, а результатом стали спалахи вогників, вервечка з яких пронеслася рестораном. Напевно, усі інші курці сиділи та думали:

«Ну, не можу ж я курити тут один».

Сьогодні багато курців обходяться без цигарок між стравами, оскільки почувають себе ніяково. Більшість не тільки перепрошують людей, котрі сидять з ними за одним столиком, але ще й роззираються навколо, аби переконатися, що не викличуть чийсь осуд. Щодня дедалі більше й більше курців залишають корабель, що тоне, і тому ті, хто лишаються на ньому, починають боятися, що стануть останніми.

НЕ ДОПУСТІТЬ, ЩОБ ЦЕ БУЛИ ВИ!

Розділ 28 Вибір часу

Не враховуючи явного натяку, що зараз найзручніший час припинити курити, оскільки куріння не йде вам на користь, я думаю, що вибір часу має велике значення. Наше суспільство ставиться до куріння легковажно, як до трохи неприємної звички, що може зашкодити здоров’ю. А куріння – це наркотична залежність, хвороба та вбивця номер один. Стати залежним від нікотину – жахливо, але залишатися з цим все життя ще жахливіше. Вибір часу для зцілення від нікотину має величезне значення для успіху.

Перш за все визначте ті моменти або події, коли куріння здається необхідним. Якщо ви бізнесмен та курите через ілюзію зняття стресу, оберіть період затишшя (гарна ідея – вибрати час щорічної відпустки). Якщо ви закурюєте цигарку в моменти нудьги або розслаблення, зробіть повністю протилежне. У будь-якому випадку поставтеся до проблеми серйозно та підійдіть до цієї спроби як до найважливішої події у вашому житті.

Зазирніть у майбутнє на три тижні наперед і спробуйте передбачити будь-яку подію, яка може призвести до невдачі. Наприклад, весілля або Різдво не повинні вас стримувати, за умови, що ви передбачили їх задовго і тому не будете почувати себе позбавленими чогось. Не намагайтесь тим часом скоротити куріння, бо це лише зміцнює ілюзію, що цигарка надає задоволення. Насправді вона допомагає лише силоміць запхати в горло якомога більше всякої гидоти. Викурюючи свою останню цигарку, добре усвідомте її жахливий запах і смак та подумайте, як буде чудово, коли ви дозволите собі припинити курити.

ЩО Б ВИ НЕ РОБИЛИ, НЕ ПОТРАПЛЯЙТЕ ЗНОВУ В ПАСТКУ, ГОВОРЯЧИ СОБІ: «НЕ ЗАРАЗ. ПІЗНІШЕ» І ВИКИДАЮЧИ ЦЕ З ГОЛОВИ. РОЗРОБІТЬ ВЛАСНИЙ ГРАФІК ПРОСТО ЗАРАЗ І З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЙТЕ. Пам’ятайте: ви нi від чого нi відмовляєтесь, а готуєтесь до чудових надбань.

Протягом багатьох років я постійно стверджував, що знаю більше про таємниці куріння, ніж будь-хто на планеті. Найбільша проблема полягає в цьому: хоча кожний курець курить виключно для того, щоб полегшити хімічний потяг до нікотину, тримає його в стані залежності не потреба в нікотині, а промивання мiзкiв, що є результатом цієї залежності. Навіть розумна людина стає жертвою зловживання довірою. На щастя, більшість курців не дурні, вони лише вважають себе такими. Скільки курців – стільки методів промивання мiзкiв. Ось чому здається, що існує безліч різноманітних типів любителів тютюну, що лише ускладнює становище.

Спираючись на досвід багаторічного спілкування з курцями, здобутий з моменту першої публікації цієї книжки, та пам’ятаючи, що щодня дізнаюся щось нове про куріння, я приємно здивований, зрозумівши, що філософія, запропонована до обговорення у першому виданні, досі працює. Здобутий за наступні роки досвід стосується саме того, як донести цю думку до кожного окремого курця. Моє власне знання про те, що будь-хто може виявити, що кинути курити легко і навіть можливо отримати від цього процесу справжнє задоволення, не має аніякого сенсу, якщо це не можна буде передати самому курцеві.

Багато людей казали мені: «Ви радите продовжувати курити, поки читання книжки триває. Це призводить до того, що або у людини йдуть роки на те, щоб все прочитати, або вона просто не витримує до кінця. Отже, ви маєте змінити цю вказівку». Звучить логічно, але я знаю, що, якби наказом було кинути цигарки негайно, деякі курці навіть не почали б читати книжку.

На самому початку моєї діяльності на прийом прийшов курець, який сказав: «Мені справді не подобається, що я змушений звертатися до вас по допомогу. Знаю, що я вольова людина. Контролюю всі аспекти свого життя, крім куріння. Чому ж відбувається так, що всім іншим вдається кинути курити, використовуючи силу волі, а я маю ходити до вас?» Потім він додав:

«Думаю, що зміг би впоратися сам, якби можна було б курити, поки я це роблю».

Це може здатися суперечністю, але я розумію, що він мав на увазі. Ми вважаємо, що позбавитись вiд залежності – непроста справа. Що треба, якщо маємо зробити щось складне? Потрібна наша подруга – цигарка. Отже, відмова від куріння здається подвійним ударом. Ми маємо не тільки вирішити складну проблему, але обійтися без того, на що за звичаєм покладаємось в подібних ситуаціях.

Ще тривалий час після того, як цей чоловік пішов, я й не думав, що вказівка продовжувати курити є родзинкою мого методу. Ви можете курити доти, доки долаєте процес кидання курити. Спочатку позбуваєтесь всіх своїх сумнівів і страхів, а коли загасите останню цигарку, то вже стаєте некурцем і вам це подобається.

Єдиний розділ, який змусив мене піддати серйозним сумнівам свою первісну пораду, – це даний розділ, присвячений питанню вибору правильного часу. Вище я радив, що, якщо для вас приводом викурити цигарку є стресові ситуації в офісі, візьміть відпустку та зробіть спробу кинути, і навпаки. Насправді це не найлегший спосіб. Найпростіше – вибрати те, що ви вважаєте найскладнішим часом, щоб це зробити, байдуже, це стрес чи суспiльна подія, зосередженість або нудьга. Як тiльки ви доведете, що можете впоратися з цим та насолоджуватися життям у найгіршій з можливих ситуацій, будь-яке інше випробування стане легким. Але якби я дав вам подібну чітку вказівку, чи зробили б ви взагалі спробу кинути курити?

Дозвольте застосувати аналогію. Ми з дружиною збираємось разом поплавати. Приїжджаємо до басейну в той самий час, але рідко плаваємо разом. Причина полягає в тому, що вона опускає в воду пальці ніг і лише через півгодини занурюється. Тому я навчився робити це найлегшим способом: одразу пірнаю у басейн. Тепер припустимо, що я почав би наполягати на тому, що якщо дружина не пірне одразу, то зовсім не зможе плавати. Упевнений, що вона взагалі б відмовилась. Тепер ви розумієте, в чому полягає проблема?

З відгуків читачів знаю, що багато курців послухалися моєї первісної поради щодо вибору часу, аби відкласти той день, який, на їхню думку, стане найстрашнішим. Потім я вирішив скористатися тією самою методикою, яку застосував у розділі, присвяченому перевагам куріння. Написав би щось на зразок: «Вибір часу є дуже важливим, і в наступному розділі я пораджу, який період можна вважати найзручнішим і коли вам треба зробити спробу кинути курити». Ви перегортаєте сторінку, а там лише великі літери ПРОСТО ЗАРАЗ. Насправді це найкраща порада, але чи послухали б ви її? Ось у цьому полягає найпідступніша особливість пастки куріння. Коли ми перебуваємо під впливом стресу, це незручний час, щоб припинити курити, а коли проблеми минають, зникає і бажання кидати.

Поставте собі такі запитання.

Коли ви курили найпершу цигарку, чи дійсно вирішили, що будете продовжувати курити решту свого життя, всі дні, щодня, не маючи змоги припинити?

ЗВИЧАЙНО Ж, НІ!

Чи збираєтесь ви продовжувати курити решту свого життя, всі дні, щодня, навіть не маючи змоги припинити?

ЗВИЧАЙНО Ж, НІ!

Отже, коли ви припините курити? Завтра? Наступного року?

Через рік?

Чи не про це ви постійно запитуєте себе з того часу, як вперше усвідомили, що стали залежними від куріння? Чи ви дійсно сподіваєтесь, що одного ранку прокинетесь і просто не захочете курити? Припиніть одурювати самого себе. Я чекав, що це трапиться зі мною, протягом тридцяти трьох років. У випадку з наркотичною залежністю ви поступово стаєте залежним ще більше, а не менше. Думаєте, що завтра буде легше? Ви досі обманюєте себе. Якщо не зможете зробити цього сьогодні, що змушує вас думати, що завтра легше? Ви збираєтесь чекати, поки справді не підхопите одну з хвороб, що призводить до смерті? Але це трохи безглуздо.

Справжньою пасткою є переконання в тому, що зараз не дуже вдалий час, а завтра буде легше.

Ми вважаємо, що постійно перебуваємо під впливом стресу. Але це не так. Справжні потрясіння вже пережито. Коли ви виходите з дому, то не відчуваєте страху, що на вас нападуть дикі тварини. Більшість із нас не має хвилюватися, де взяти їжу наступного разу або знайти дах над головою цієї ночі. Але подумайте про життя дикої тварини. Щоразу, вилазячи зі своєї нірки, заєць ризикує так само, як і солдат в зоні бойових дій. Однак тварині вдається iз цим впоратися. У неї адреналін та інші гормони, але у нас вони теж є. Річ у тім, що найбільш стресові періоди в житті будь-якої істоти – це раннє дитинство та юність. Три мільярди років природного добору підготували нас до того, щоб впоратися з потрясіннями. Мені було п’ять років, коли почалася війна. Наш будинок розбомбили, і я був розлучений з батьками на два роки. Мене оселили з людьми, які погано до мене ставились. Це був неприємний період життя, але я зміг його подолати. Не думаю, що він залишив у душі вічні рубці; скоріше, зробив мене сильнішим. Коли я озираюся на своє життя, у ньому є тільки одне, з чим не вдалося впоратись, – рабська залежність від бiсового тютюну.

Кілька років тому я вважав, що у мене були всі проблеми світу, і перебував на межі самогубства – не в тому сенсі, що збирався зістрибнути з даху, а просто знав, що куріння невдовзі вб’є мене. Я був упевнений, що жити далi без опори, тобто цигарки, просто не варто. Тоді ще розумів, що, коли людина перебуває в стані фізичної та розумової пригніченості, все навколо дратує та засмучує. Тепер знову почуваюся, наче маленький хлопчик. Єдине, що змінилося, – я вибрався з лабетів куріння.

Знаю, що вираз «Якщо ви не маєте здоров’я, ви не маєте нічого» – кліше, але воно абсолютно справедливе. Раніше я вважав фанатів фітнесу занудами. Стверджував, що в житті існують цікавіші речі, ніж бути здоровим та бадьорим, наприклад пиття та тютюн. Це нісенітниця. Коли ви фізично та розумово сильні, то можете насолоджуватися підйомами та впоратися з падіннями. Ми плутаємо відповідальність і стрес. Відповідальність починає супроводжуватися стресом тільки тоді, коли ви не відчуваєте в собі достатньо сил, щоб її нести. Річарди Бартони нашого світу сильні і фізично, і розумово. Їх руйнують не життєві стреси, не робота й не вік, а так звані опори, до яких звертаються по допомогу, і які – лише ілюзії. Сумно визнавати, що і у випадку Річарда Бартона, і в мільйонах інших подібних обставин така «підтримка» вбиває.

Давайте поглянемо на ситуацію з іншої точки зору. Ви вже ухвалили рішення, що не збираєтесь залишатися у пастці довіку. Тому в якийсь момент вашого життя, байдуже, буде легко або важко, ви маєте пройти крізь процес звільнення. Куріння не є звичкою або задоволенням. Це наркотична залежність та хвороба. Ми вже встановили, що переконання в тому, що завтра буде простіше позбавитися її, не відповідає дійсності, бо з часом стає тільки складніше. Коли йдеться про хворобу, яка поступово прогресує, підхожий час зцілитися – ПРОСТО ЗАРАЗ або якомога скоріше, наскільки вам це вдасться. Задумайтесь, як чудово було б насолоджуватися життям, не затьмареним зловісними тінями страху та провини. Але якщо ви виконаєте всі мої вказівки, то навіть не треба буде чекати і п’яти днів. Погасивши останню цигарку, ви не тільки побачите, що кинути курити легко, -

ВАМ ЦЕ СПОДОБАЄТЬСЯ!

Розділ 29 Чи нудьгуватиму я за цигаркою?

Ні! Як тільки маленьке нікотинове чудовисько помре та ваше тіло припинить відчувати потяг до нікотину, залишки промивання мiзкiв зникнуть і ви виявите, що і фізично, і розумово можете набагато краще впоратися з життєвими стресами i навантаженнями та радієте кожній миті свого життя.

Існує лише одна серйозна небезпека – вплив людей, що продовжують курити. «На чужому подвiр’ї трава завжди зеленіша» – відоме прислів’я, яке можна застосувати до багатьох аспектів нашого життя, і це цілком зрозуміло. Чому у випадку з курінням, де вади величезні навіть у порівнянні з ілюзорними «перевагами», колишні курці схильні заздрити чинним курцям?

Ураховуючи інтенсивність початого ще в дитинстві промивання мiзкiв, цілком зрозуміло, чому ми потрапляємо в пастку. Але чому ми, усвідомивши, наскільки залежність від цигарок невдячна, і навіть позбувшись цієї звички, знову прямуємо в ту саму пащу? Це – вплив курців.

Зазвичай це трапляється під час суспільних подій, зокрема після прийому їжі. Курець закурює, а колишній курець зазнає нападу болю. Дивовижна аномалія, якщо взяти до уваги дані досліджень: кожен некурець у світі щасливий, що він некурець; кожен курець, що постраждав від промивання мiзкiв, перебуває під впливом омани, що цигарка подобається йому або розслаблює, але він теж хотів би ніколи не ставати залежним. Отже, чому деякі колишні курці заздрять курцям? Існує дві причини.

«Лише одна цигарка». Пам’ятайте: її не існує. Припиніть розглядати цю окрему подію та погляньте на неї з точки зору курця.

Можливо, ви заздрите йому, але той не схвалює себе: насправді він заздрить вам. Почніть спостерігати за іншими курцями, які можуть стати для вас міцною опорою, що допоможе вибратися. Придивiться, як швидко згоряє цигарка і виникає необхідність пiдкурювати наступну. Зверніть особливу увагу на те, що людина при цьому не тільки не усвідомлює, що курить, але робить це автоматично. Пам’ятайте: курець не отримує задоволення від цигарки, а просто не може радіти без неї. Ще майте на увазі, що, покинувши вашу компанію, він збирається продовжувати курити. Наступного ранку, прокинувшись із відчуттям, що всередині вигрібна яма, він все одно продовжуватиме душити себе. Другим разом, коли відчуєте біль у грудях; у черговий національний день боротьби з курінням; кожного разу, випадково помітивши попередження системи охорони здоров’я на пачці цигарок; наступного разу, коли виникне загроза раку; учергове у церкві, вагоні метро, відвідуючи лікарню, бібліотеку, стоматолога, супермаркет; щоразу, коли він опиниться в компанії некурця, змушений продовжувати тягнути довічний ланцюг сплачування шалених грошей лише за привілей фізично та розумово руйнувати себе. Курець протягом всього життя має миритися з гидотою, смердючим подихом, пожовклими зубами, рабством, постійним руйнуванням свого здоров’я та зі зловісними тінями страху і провини. Заради чого все це, якої мети він хоче досягнути? Напевно, сподівається повернутися до того стану, в якому перебував, перш ніж став залежним від куріння.

Друга причина, чому деякі колишні курці відчувають дискомфорт під час суспільних подій, полягає в тому, що курець чимось зайнятий, щось робить, тобто курить цигарку, а некурець – ні, отже, колишній курець почуває себе позбавленим чогось. Перш ніж почнете кидати, засвойте ось це: позбавленим є не некурець. Це бідолашний курець, який позбавляється

ЗДОРОВ’Я,

ЕНЕРГІЇ,

ГРОШЕЙ,

ВПЕВНЕНОСТІ У СОБІ,

ДУШЕВНОГО СПОКОЮ,

МУЖНОСТІ,

ЛАДУ,

СВОБОДИ,

САМОПОВАГИ.

Киньте звичку заздрити курцям та почніть бачити в них нещасних, жалюгідних істот, якими вони і є насправді. Я знаю, що був найгіршим із них. Ось чому ви читаєте цю книжку. Але ті курці, які не можуть поглянути правді в очі та змушені далі обманювати самих себе, – найжалюгідніші зі всіх.

Ви ж не станете заздрити наркоманові, залежному від героїну? У нашій країні героїн вбиває близько ста людей на рік, а нікотин – понад сто двадцять тисяч на рік і два з половиною мільярди у всьому світі. Куріння вже знищило більше людей на планеті, ніж всі війни в історії разом. Як і всі наркотичні залежності, ваша не буде легшою та щороку ставатиме лише складніше й складніше. Якщо вам не подобається бути курцем сьогодні, завтра це подобатиметься ще менше. Не заздріть іншим курцям. Пожалійте їх. Повірте мені:

ВОНИ ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОГО ЖАЛЮ.

Розділ 30 Чи наберу я вагу?

Це ще один міф про куріння, що здебільшого розповсюджується тими курцями, які намагалися кинути курити за допомогою методу сили волі, замінюючи нікотин цукерками або чимось іншим, щоб полегшити муки відвикання. Останні дуже схожі на страждання від голоду, тому ці два відчуття завжди плутають. Однак голод можна втамувати їжею, а повністю вдовольнити муки відвикання від нікотину неможливо.

Як і у випадку будь-якого іншого наркотику, через деякий час організм стає несприйнятливим до нього і наркотик перестає повністю полегшувати муки відвикання. Як тільки ми викурюємо цигарку, нікотин швидко покидає організм, тому нікотиновий наркоман відчуває постійний голод. Єдиний природний вихід – стати затятим курцем, тобто курити одну цигарку за одною. Однак більшості курців важко робити це з двох причин:

Гроші – вони матеріально не можуть собі дозволити збільшити кількість нікотину.

Здоров’я – щоб полегшити муки відвикання, ми маємо приймати отруту, яка діє як автоматичний лічильник кількості цигарок, що можемо викурити.

Отже, курець живе з відчуттям постійного голоду, який ніколи не зможе повністю втамувати. Ось чому багато людей переходять до ненажерності, пияцтва або навіть починають вживати сильніші наркотики, аби втамувати свій голод. (БІЛЬШІСТЬ АЛКОГОЛІКІВ – ЗАТЯТІ КУРЦІ. ЦІКАВО, МАБУТЬ, І ЦЯ ПРОБЛЕМА – ПРОБЛЕМА КУРІННЯ?)

Для курця нормальною тенденцією стає прагнення замінювати нікотин їжею. За багато кошмарних років я дійшов до тієї стадії, коли повністю відмовився від сніданку та обіду. Протягом дня часто курив. Пізніше став з нетерпінням чекати на вечори, бо тільки тоді міг припинити курити. Однак увесь цей час я повсякчас щось їв. Вважав, що це голод, але насправді то були муки відвикання від нікотину. Іншими словами, вдень я замінював їжу нікотином, а ввечері – нікотин їжею. У ті дні я важив на дванадцять кілограмів більше, ніж зараз, і нічого не міг із цим зробити.

Щойно маленьке чудовисько покине ваше тіло, зникне жахливе відчуття небезпеки. Повертається впевненість у собі разом із дивовижним відчуттям самоповаги. Ви здобуваєте переконання, що контролюєте своє життя не тільки щодо звичок у їжі, але й щодо всього іншого. Це ще одна величезна перевага порятунку від нікотинової залежності.

Як я вже казав, міф про зайву вагу існує завдяки використанню замінників протягом періоду відвикання. Насправді вони не полегшують, а, навпаки, ускладнюють процес відмови від куріння. Це питання детальніше пояснюватиметься у розділі, присвяченому замінникам нікотину.

За умови що ви будете дотримуватися всіх вказівок, зайва вага не має стати для вас проблемою. Однак якщо вона вже існує, або вважаєте, що вага стає проблемою, то раджу прочитати книжку під назвою «Легкий спосiб скинути вагу» Аллена Карра (Penguin), яка написана за тими самими принципами, що й «ЛЕГКИЙ СПОСIБ», і робить контроль зайвої ваги приємним.

Розділ 31 Уникайте хибних стимулів

Намагаючись кинути курити за допомогою методу сили волі, багато курців стараються підвищити мотивацію, створюючи хибні стимули.

Існує багато прикладів. Типовий приклад: «На ті гроші, що я заощаджу, ми всією родиною проведемо чудову відпустку». Подібний підхід здається логічним та розсудливим, але насправді він є хибним, оскільки курець, котрий поважає себе, скоріше куритиме п’ятдесят два тижні на рік і не візьме відпустку. У будь-якому випадку десь всередині курець сумнівається, і не тільки тому, що доведеться утримуватися від цигарок протягом п’ятдесяти тижнів. Він не впевнений, чи зможе отримати задоволення від відпустки без тютюну. Такий підхід призводить до того, що робить принесену жертву більш значною. А це, у свою чергу, збільшує цінність цигарки. І все це замість того, щоб зосередитись на іншому аспекті проблеми: «Що я отримую від куріння? Навіщо мені треба курити?» Ще один приклад: «Я зможу дозволити собі купити нову машину». Це правда, подібний стимул може утримати вас подалі від нікотину до придбання авто. Але як тільки відчуття новизни минає, ви починаєте думати, що вас обділили, отже рано чи пізно знову потрапляєте в ту саму пастку.

Іншим типовим прикладом є угода кинути курити, укладена з колегами або членами родини. Такі домовленості, за звичаєм, мають перевагу, усуваючи спокусу на деякий час протягом дня. Проте вони теж, як правило, зазнають невдачі з таких причин:

1. Хибний стимул. Чому ви маєте кидати курити лише тому, що це роблять інші? Подібна мотивація тільки створює додатковий тиск, який підсилює відчуття жертвування. Добре, що всі курці одного дня щиро захочуть зав’язати. Однак ви не зможете силою примусити їх кинути, хоча всі вони таємно і хочуть цього. Поки люди не готові позбутись залежності, подібні угоди лише створюватимуть додаткове напруження, що підсилює бажання курити. Такі домовленості перетворюють їхніх учасників на таємних курців, і це ще збільшує відчуття залежності.

2. Теорія «паршивої вівці», або кругова порука (взаємна відповідальність). Згідно з методом сили волі курець переживає період спокути, протягом якого постійно чекає, що бажання курити зникне. Якщо він здасться, приходить відчуття невдачі. Згідно з цим методом рано чи пізно один з учасників угоди зобов’язаний здатися. Тоді всі інші отримають відмовку, на яку вони так довго чекали. Це не їхня провина. Вони б витримали. Це Фред підвів усіх. Правда ж полягає в тому, що більшість курців уже таємно порушили угоду.

3. Поділ відповідальності – стимул, прямо протилежний теорії «паршивої вівці». Тут страх ударити лицем у болото в разі невдачі не такий великий, оскільки він поділений з іншими. Кидаючи курити, курець зазнає дивовижного відчуття перемоги. Коли ви кидаєте на самоті, у перші кілька днів захоплення друзів, родичів та колег може стати великою підтримкою. Але коли одночасно кидають кілька людей, відповідальність ділиться порівну і, таким чином, знижується і підтримка.

Інший класичний приклад хибних стимулів – хабар (наприклад, коли батьки пропонують підліткові певну суму грошей за відмову від куріння або парі: «Я дам тобі сто фунтів стерлінгів, якщо програю»). Колись в одній з телепрограм наводився такий приклад. Поліцейський, який намагався кинути курити, поклав у пачку цигарок двадцятифунтову банкноту. Чоловік уклав угоду із самим собою: він може знову закурити, але спочатку має спалити цю купюру. Це зупиняло протягом кількох днів, але кiнець кiнцем поліцейський знищив ці двадцять фунтів.

Припиніть обманювати самих себе. Якщо людину не зупиняють ні п’ятдесят тисяч фунтів стерлінгів, які середньостатистичний курець витрачає за все життя на цигарки, ні ризик страшних хвороб, що складає один до двох, ні життя зі смердючим подихом, ні душевні та фізичні муки, ні рабська залежність, ні презирство з боку більшої частини суспільства та зневага до самого себе, кілька хибних стимулів не зможуть хоча б скільки-небудь змінити ситуацію. Вони лише підсилюють відчуття жертвування. Дивіться на протилежний бік канату, що перетягується.

Що дає мені куріння? АБСОЛЮТНО НІЧОГО. Чому мені необхідно курити?

У ВАС НЕМАЄ НЕОБХІДНОСТІ КУРИТИ! КУРІННЯМ ВИ ЛИШЕ КАРАЄТЕ САМОГО СЕБЕ!

Розділ 32 Легкий спосiб кинути курити

Цей розділ містить інструкції стосовно легкого способу кинути курити. Дотримуючись їх, ви дійдете висновку, що відмова від цигарок може стати не тільки легкою, але й приємною! Пам’ятайте жарт про брюнетку: «Брюнетка – це дівчина, яка неправильно прочитала інструкцію на тюбику з фарбою для волосся».

Кинути курити сміховинно легко. Вам треба зробити лише дві речі:

1. Ухваліть рішення, що ви ніколи більше не будете курити.

2. Не хандріть з цього приводу. Радійте!

Напевно, ви питаєте: «Навіщо тоді треба було взагалі писати цілу книжку? Чому не можна було сказати це на самому початку?» Відповідь полягає в тому, що тоді ви б засмутилися і в результаті, рано чи пізно, змінили б своє рішення. Можливо, саме так робили вже не раз. Як я вже часто говорив, процес куріння – це підступна та зловісна пастка. Основна проблема полягає не в хімічній залежності, а в промиванні мiзкiв, отже спочатку треба було розвінчати всі міфи та омани. Зрозумійте свого ворога, пізнайте його тактику, і тоді ви з легкістю переможете.

Більшу частину життя я намагався кинути курити, переживаючи тижні чорної депресії. Коли нарешті зробив це, то перейшов від ста цигарок на день до нуля без жодного негативного наслідку. Навіть під час періоду відвикання почував себе чудово і відтоді жодного разу не зазнав аніякого дискомфорту. Навпаки, це найкраще, що трапилося в моєму житті.

Я не міг зрозуміти, чому кинути курити було настільки легко, і у мене пішло багато часу, щоб дізнатися причину. А вона полягала ось у цьому. Я точно знав, що ніколи знову не куритиму. Під час попередніх спроб, незважаючи на ступінь рішучості, я намагався позбутись вiд залежності, сподіваючись, що якщо мені вдасться достатньо довго протриматись без цигарки, то бажання курити врешті-решт зникне. Звичайно, воно не проходило, бо я чекав, що ось-ось щось відбудеться. І що більше я засмучувався з цього приводу, то більше хотів курити, тому потяг до нікотину ніколи не минав.

Моя остання спроба була іншою. Як і всі курці сьогодні, я серйозно розмірковував над цією проблемою. Щоразу, зазнавши невдачі, тішився ілюзією, що наступного разу буде легше. Мені ніколи не спадало на думку, що, діючи подібним чином, доведеться курити усю решту життя. Це відкриття сповнило мене жахом і змусило замислитись над проблемою серйозно.

Замість того щоб підсвідомо закурювати, почав аналізувати свої відчуття під час куріння. Це підтвердило те, що я вже знав: мені не подобається курити, а цигарки брудні та дуже огидні.

Я почав спостерігати за некурцями. Раніше завжди вважав їх слабкими, відлюдними та дріб’язково вимогливими. Однак, коли придивився до них, ці люди здалися мені набагато сильнішими та більш розслабленими. Створювалось враження, що вони здатні впоратись із життєвими стресами та навантаженнями, а від соціальних подій отримують набагато більше задоволення, ніж курці. На відміну від останніх, некурці виглядали дійсно пожвавленими.

Я почав спілкуватися з колишніми курцями. До того часу вважав, що таких людей примусили кинути курити через проблеми зі здоров’ям та грошима, а потай вони і далі відчувають бажання підкурити цигарку. Кілька колишніх курців сказали: «Час від часу виникають напади бажання курити, але вони настільки незначні і бувають так рідко, що про них не варто турбуватися». Але більшість сказали: «Сумую за цигаркою? Ви, напевно, жартуєте. Ніколи в житті я не почувався краще».

Спілкування з колишніми курцями розвінчало ще один міф, який повсякчас крутився у мене в голові. Я завжди вважав, що маю вроджену слабкість характеру, і тому одразу виникла думка, що крізь цей кошмар проходять всі курці. Я сказав самому собі: «Сьогодні мільйони людей кидають курити та мають абсолютно щасливе життя. У мене не було потреби курити, поки я не почав, і добре пам’ятаю, що мав докласти багато зусиль, щоб звикнути до огидного смаку цигарок. Отже, навіщо треба курити зараз?» Що б там не було, мені не подобалося курити. Я ненавидів весь цей огидний ритуал і не хотів решту свого життя бути рабом цього бридкого тютюну.

Потім я сказав собі: «Аллене, ПОДОБАЄТЬСЯ ТОБІ ЦЕ ЧИ НІ, АЛЕ ТИ ВИКУРИВ СВОЮ ОСТАННЮ ЦИГАРКУ».

У цю мить я точно знав, що ніколи не закурю знову. І зовсім не очікував, що все станеться так легко. Я був абсолютно впевнений, що на мене чекають місяці чорної депресії і решту свого життя час від часу я страждатиму від бажання курити. Але відмова від цигарок з самого початку стала для мене абсолютним щастям. Я витратив багато часу, щоб з’ясувати, чому кинути курити було настільки легко і чому цього разу обійшлось без жахливих мук відвикання. Причина в тому, що їх просто не існує, їх створюють сумніви та непевність. Насправді КИНУТИ КУРИТИ ЛЕГКО. Процес ускладнюють лише нерішучість та пригнічений настрій. У певні періоди навіть затяті курці можуть досить довго не хвилюватися про цигарки.

Ви страждаєте лише тоді, коли вам забороняють курити.

Ключ до легкої відмови від нікотину – у власній впевненості в остаточності свого наміру. Треба не сподіватися, а знати, що ви вже кинули курити, ухваливши таке рішення. Ніколи не піддавайте його сумнівам. Поводьтеся навпаки – постійно радійте йому.

Якщо на самому початку ви будете сповнені віри, то з легкістю кинете курити. Але як можна бути впевненим, поки не дізнаєшся, що це дійсно буде просто? Тому вам слід прочитати книжку до кінця. Перед цим необхідно чітко засвоїти деякі важливі моменти.

1. Усвідомте, що можете досягнути мети. Ви нічим не відрізняєтесь від інших, тому єдина людина, яка може примусити вас викурити наступну цигарку, – це ви самі.

2. Кидати абсолютно нема чого. Навпаки, ви здобудете багато дивовижних переваг. Я маю на увазі не тільки те, що станете здоровішими та багатшими, але й те, що будете отримувати більше задоволення від радісних хвилин життя і почувати себе менш нещасними в сумні хвилини.

3. Чітко засвойте, що не існує такого поняття, як «лише одна цигарка». Куріння – це наркотична залежність та ланцюгова реакція. Потай тужачи за випадковою цигаркою, ви лише каратимете самого себе, а в цьому немає потреби.

4. Подивіться на куріння не як на соціальну звичку, яка може завдати шкоди, а як на наркотичну залежність. Подобається чи ні, але ВИ ХВОРІ. Примиріться з цим фактом. Хвороба не мине, якщо сховати голову в пісок. Пам’ятайте: як і будь-яке тяжке захворювання, ваше не тільки триватиме все життя, але й поступово буде погіршуватися. Підхожий час для лікування – просто зараз.

5. Відокремте хворобу (тобто хімічну залежність) від емоційного настрою курця або некурця. Якщо надати можливість курцям повернутися у той час, коли у них ще не було залежності від нікотину, вони з радістю скористалися б нею. Сьогодні ви маєте таку нагоду! Навіть не думайте про неї як про «відмову» від куріння. Ухваливши остаточне рішення, що вже викурили свою останню цигарку, ви одразу ж станете некурцем. Курець – це один із тих нещасних, хто змушений іти по життю, руйнуючи своє здоров’я нікотином. Некурець – це той, у кого немає подібної потреби. Як тільки ви ухвалите остаточне рішення, то одразу ж досягнете своєї мети. Радійте цьому. Не варто похмуро сидіти, очікуючи, коли хімічна залежність мине. Киньте курити й одразу починайте насолоджуватися життям. Воно чудове навіть тоді, коли немає залежності від тютюну, і день у день ставатиме ще краще.

Ключ до того, щоб зробити відмову від куріння легкою, – впевненість, що ви досягнете успіху і повністю утримаєтесь від цигарок протягом періоду відвикання (максимум три тижні). Якщо правильно налаштуєтесь, то побачите, що кинути курити сміховинно просто. Якщо ви відкрили свій розум, як я просив на самому початку, то до цього моменту вже мали ухвалити рішення щодо позбавлення залежності. Тепер ви відчуваєте нетерпіння, як собака, що натягає повідця, та не можете чекати, аби почати виводити отруту з організму.

Якщо ви засмучені, це може пояснюватись такими причинами:

1. Ви не засвоїли якийсь важливий момент. Перечитайте п’ять пунктів, наданих вище, та запитайте себе, чи вірите в їх справедливість. Якщо маєте сумніви щодо будь-якого з них, перегляньте відповідні розділи книжки.

2. Ви боїтеся самої невдачі. Не хвилюйтесь. Просто продовжуйте читати. Ви досягнете успіху. Куріння нагадує великомасштабний шахрайський трюк, і тільки дурень, одного разу розкривши обман, буде й надалі ошукувати самого себе.

3. Ви згодні зі всім, але все одно почуваєте себе нещасним. Не треба! Розплющте очі. Відбувається дещо чудове. Ви ось-ось втечете з в’язниці.

Дуже важливо починати кидати курити у правильному настрої: як чудово, що я – некурець!

Усе, що тепер треба робити, – підтримувати в собі цей стан протягом періоду відвикання, і наступні декілька розділів будуть присвячені особливим прийомам, які допоможуть його зберегти. Після етапу позбавлення вам не доведеться думати таким чином свідомо. Це відбуватиметься автоматично. Єдиною думкою, що затьмарюватиме ваше життя, стане шкодування: «Це так очевидно. Чому не розумів цього раніше?» Однак дозвольте зробити два попередження:

1. Відкладіть свій план викурити останню цигарку до того часу, поки не прочитаєте всю книжку.

2. Кілька разів я згадував, що період відвикання триває близько трьох тижнів. Це твердження може викликати неправильне розуміння. По-перше, підсвідомо ви відчуватимете, що протягом трьох тижнів доведеться страждати. Але це не так. По-друге, уникайте пастки, яка чекає на тих, хто думає: «Як-небудь протримаюся три тижні, а потім стану вільним». На ділі за цей час нічого не трапиться. Раптом не виникне відчуття, що ви стали некурцем. Некурці в порівнянні з курцями нічого особливого не відчувають. Якщо ви засмучені через відмову від цигарок протягом цих трьох тижнів, то, ймовірно, і надалі будете почувати себе пригніченим. Якщо можете сказати собі просто зараз: «Я більше ніколи не куритиму. Чи не чудово це?!», то через три тижні спокуса курити мине. Але якщо подумаєте: «Мені б тільки протриматися без цигарок три тижні», то навіть по завершенні цього періоду ви все одно будете вмирати від бажання закурити.

Розділ 33 Період відвикання

Близько трьох тижнів після викурювання останньої цигарки ви можете зазнавати так званих мук відвикання. Вони складаються з двох цілком окремих факторів:

1. Муки відвикання від нікотину, спустошеність і непевність, що нагадують голод, – відчуття, яке курці визначають як потяг до цигарок або бажання зайняти чимось руки.

2. Психологічний пусковий механізм певних подій, наприклад телефонна розмова.

Саме нездатність зрозуміти та встановити різницю між цими двома відмінними один від одного аспектами сильно ускладнює курцям досягнення успіху при використанні методу сили волі. Це також є причиною, з якої багато людей, яким вдається досягнути мети, знову потрапляють у пастку.

Хоча муки відвикання від нікотину не викликають фізичного болю, не варто їх недооцінювати. Ми говоримо про «напади голоду», якщо залишаємося цілий день без їжі; у вас може «бурчати в животі», хоча фізичних страждань немає. Але навіть у цьому випадку голод – це потужна сила, і, скоріше за все, ми станемо дуже дратівливими, якщо позбавити нас їжі. Дещо подібне відбувається, коли організм відчуває потяг до нікотину. Різниця полягає в тому, що їжа необхідна, а отрута – ні, тому при правильному настрої муки відвикання легко здолати і вони зникають дуже швидко.

Якщо курцеві вдається за допомогою методу сили волі утриматися від цигарок протягом кількох днів, то невдовзі потяг до нікотину зникає. Це другий фактор, що створює труднощі. Курець придбав звичку полегшувати муки відвикання в певних випадках, що стає причиною асоціації образів («Я не зможу отримувати задоволення від випивки без цигарки»). Можливо, цей ефект буде легше зрозуміти за допомогою прикладу.

Протягом кількох років у вас була машина, в якій вказівник повороту розташований ліворуч від кермової колонки. У новій машині він знаходиться праворуч. Ви про це знаєте, але впродовж пари тижнів щоразу, коли хочете ввімкнути вказівник повороту, ви вмикатимете двірники.

Відмова від куріння нагадує щось подібне. На початку періоду відвикання у певні моменти спрацьовуватиме психологічний пусковий механізм куріння. Виникатиме думка: «Я хочу цигарку». Якщо ви з самого початку протистоїте промиванню мiзкiв, такі автоматичні реакції швидко зникнуть. Згідно з методом сили волі курець вірить, що приносить жертву, тому засмучується та постійно чекає, що бажання курити мине. У результаті він лише підсилює дію відповідних психологічних аспектів, замість того щоб позбуватися їх.

Поширений пусковий механізм куріння – прийом їжі, особливо в ресторані разом із друзями. Колишній курець вже почуває себе нещасним, бо він позбавлений своєї цигарки. Коли друзі закурюють, курцеві стає ще гірше. Тепер він не отримує аніякого задоволення ні від обіду, ні від того, що мало б стати приємним спілкуванням із приятелями. Оскільки колишній курець асоціює цигарки з прийомом їжі та спілкуванням, він зазнає потрійного удару і ступінь промивання мiзкiв посилюється. Але рішуча людина зможе протриматись достатньо довго і врешті зробить вибір та буде далі жити своїм життям. Однак вплив промивання мiзкiв частково залишається, і тому курець, який кинув курити з причини турботи про здоров’я або про свої фінанси, навіть через декілька років в певних ситуаціях відчуває сильний потяг до цигарок. Він страждає через ілюзію, що існує лише в його уяві, і катує себе без будь-якої причини.

Навіть в моєму методі найчастіше невдачі пов’язані з тим, що людина піддається дії психологічних пускових механізмів. Колишній курець схильний розцінювати цигарку як своєрідне плацебо або цукрову пігулку. Він думає: «Я знаю, що цигарка нічого мені не дає. Але якщо не думатиму про це, то в певні моменти вона зможе надати допомогу».

Солодка пігулка, хоча і не надає ніякої фізичної підтримки, все ж може стати сильнодіючим психологічним засобом, що дозволить зняти симптоми і таким чином принести користь. Однак цигарка – не солодка пігулка. Вона спричиняє ті симптоми, які потім сама ж полегшує, а деякий час перестає робити навіть це; тобто у даному випадку «пігулка» стає причиною хвороби, не кажучи вже про те, що вона виявляється смертоносною отрутою номер один у суспільстві. Можливо, вам буде легше зрозуміти цей ефект на прикладі некурця або курця, який кинув декілька років тому. Візьміть випадок із жінкою, яка втратила чоловіка. У такі моменти курець цілком природно з кращих спонукань може сказати: «Закуріть. Це допоможе вам заспокоїтися».

Якщо пропозиція приймається, цигарка не матиме заспокійливого ефекту, тому що у цієї жінки немає залежності від нікотину і, відповідно, відсутні муки відвикання від нього, які треба полегшити. Єдине, що цигарка зможе зробити, – надати миттєву психологічну підтримку. Але справжня трагедія досі тут. По суті, вона навіть поглибилася, бо тепер жінка зазнає мук відвикання від нікотину, та її вибір – або терпіти їх, або полегшити, закуривши ще раз, і таким чином розпочати ланцюг нещастя. Отже, все, що зробить цигарка, – надасть короткочасну психологічну підтримку. Але того самого ефекту можна було досягнути, висловивши співчуття або запропонувавши випити. Багато некурців і колишніх курців придбали залежність від тютюну внаслідок подібних випадків.

Важливо з самого початку протистояти промиванню мiзкiв. Пам’ятайте: ви не потребуєте цигарки, а лише катуєте себе,і надалі вважаєте її своєрідною формою підтримки або опори. Немає потреби бути нещасним і жалюгідним. Нікотин не покращує обід або суспільні події, а лише руйнує їх. Також пам’ятайте, що курці курять під час вживання їжі не тому, що отримують від цигарки задоволення. Вони це роблять тільки тому, що змушені. Вони – наркомани і не можуть насолоджуватися обідом або життям без цигарок.

Відмовтесь від ідеї, що звичка курити приємна сама собою. Багато хто думає: «Якби тільки існували чисті цигарки». Такі існують. Будь-який курець, який спробував трав’яні цигарки, невдовзі доходить висновку, що це марнування часу. Чітко засвойте, що єдина причина куріння полягає в одержанні нікотину. Як тільки ви позбудетесь потягу до нього, стане абсолютно байдуже, куди запихати цигарку – до рота чи до вуха.

Неважливо, чи страждання викликані справжніми симптомами відвикання (відчуття спустошеності) або психологічним механізмом куріння – примиріться з відчуттям дискомфорту. Фізичного болю не існує, та при правильному настрої цигарки перестають бути проблемою. Не хвилюйтеся щодо періоду відвикання. Це відчуття не таке вже страшне.

Замість того щоб засмучуватись, краще скажіть собі: «Я знаю, що це таке. Це муки відвикання від нікотину. Це те, від чого всі курці страждають все життя і що змушує їх курити. Некурці не зазнають подібного відчуття. То ще одна зловісна властивість цього наркотику. Як чудово, що я очищаю свій організм від цього зла!» Іншими словами, протягом наступних трьох тижнів ви відчуватимете невелике тілесне нездужання, але впродовж і цього часу, і решти життя відбуватиметься дещо дивовижне. Ви будете зцілюватись від жахливої хвороби. Подібна винагорода набагато переважить легкий дискомфорт, і ви навіть будете отримувати задоволення, відвикаючи від нікотину. Це будуть моменти радості. Уявіть все, що пов’язане з курінням, як захопливу гру. Маленьке нікотинове чудовисько – це хробак всередині вашого організму. Протягом трьох тижнів треба морити його голодом, а він намагатиметься обманом змусити вас закурити цигарку, щоб зберегти собі життя.

Час від часу через це чудовисько ви будете почувати себе нещасним. Іноді втрачатимете пильнiсть. Хтось може запропонувати вам цигарку, а ви забудете, що кинули курити. Коли згадаєте про це, виникне легке відчуття, що ви чогось позбавлені. Заздалегідь приготуйтеся до подібних пасток. Якою б не була спокуса, чітко засвойте, що вона існує лише через чудовисько всередині тіла, і щоразу, коли не піддаєтесь принаді, то завдаєте ворогу ще одного смертельного удару.

Що б ви не робили, не намагайтесь забути про куріння. Це один з тих моментів, що викликають багатогодинні депресії курців, які позбавляються залежності за допомогою методу сили волі. Вони живуть з надією, що врешті забудуть про цигарки.

Це схоже на безсоння. Чим більше турбуєшся про нього, тим важче стає заснути.

Що б там не було, ви не можете забути про куріння. Протягом перших кількох днів маленьке чудовисько постійно нагадуватиме про нього, і уникнути цього неможливо; поки навколо існують курці та реклама цигарок, вам повсякчас говоритимуть про куріння.

Річ у тім, що не треба забувати про куріння. Нічого страшного не відбувається. Навпаки, спостерігається дещо дійсно чудове. Навіть якщо ви думаєте про цигарки тисячу разів на день, НАСОЛОДЖУЙТЕСЯ КОЖНОЮ МИТТЮ. НАГАДУЙТЕ СОБІ, ЯК ЧУДОВО ЗНОВУ СТАТИ ВІЛЬНИМ. НАГАДУЙТЕ СОБІ ПРО АБСОЛЮТНУ РАДІСТЬ НЕ БУТИ БІЛЬШЕ ЗМУШЕНИМ ДУШИТИ САМОГО СЕБЕ.

Як я вже казав, ви побачите, що дискомфорт стане моментами задоволення, і будете здивовані тим, як швидко забудете про куріння. Що б ви не робили, БУДЬТЕ ВПЕВНЕНІ У СВОЄМУ РІШЕННІ.

Як тільки ви почнете піддавати його сумнівам, станете засмучуватися, буде ще гірше. Краще використовуйте цей момент як підтримку. Якщо причиною сумнівів є депресія, нагадайте собі, що її заподіяли цигарки. Якщо друг пропонує вам закурити, з гордістю скажіть: «Я щасливий повідомити тобі, що більше не потребую цигарки». Це образить приятеля, але, побачивши, що ви зовсім не переймаєтесь відмовою від куріння, він уже наполовину погодиться приєднатись до вас.

Пам’ятайте, що існує багато вагомих причин, щоб кинути курити. Нагадайте собі про ту величезну суму грошей, яку коштуватиме одна цигарка, та запитайте себе, чи дійсно ви хочете наражатися на ризик захворіти жахливими хворобами. І, звичайно, не забувайте, що це відчуття тимчасове і з кожною хвилиною ви стаєте на крок ближче до мети.

Деякі курці бояться, що їм доведеться решту життя боротися з психологічними «пусковими механізмами». Іншими словами, вони вважають, що будуть змушені довічно обманювати самих себе, намагаючись переконатись, що цигарки їм не потрібні. Це не так. Пам’ятайте, що оптиміст бачить наполовину повну пляшку, а песиміст – наполовину порожню. У випадку з курінням пляшка порожня, хоча курець бачить картинку навпаки. Адже йому промили мiзки. Якщо говорити собі, що немає потреби курити, через дуже короткий час зникне навіть необхідність нагадувати собі про це. Правда в тому, що ви взагалі не маєте курити. Це останнє, що потрібно зробити. Але погодьтеся – це не остання справа в вашому житті.

Розділ 34 Лише одна затяжка

Це погибель багатьох курців, які намагаються кинути курити за допомогою методу сили волі. Їм вдається прожити три або чотири дні, а потім викурюється випадкова цигарка або робиться одна затяжка, щоб протриматись. Курці не усвідомлюють спустошувального впливу, який спричиняє така поведінка на їхній моральний стан.

Для більшості людей смак першої затяжки огидний, і вони думають: «Чудово. Це зовсім неприємно. Здається, у мене минає бажання курити». Але насправді відбувається дещо прямо протилежне. Чітко засвойте: ЦИГАРКИ НІКОЛИ НЕ БУЛИ ПРИЄМНИМИ. Отримання радості – це не та причина, з якої ви курили. Якби курці курили заради задоволення, вони ніколи б не викурили більше однієї цигарки.

Єдиною причиною, з якої ви курили, було прагнення нагодувати маленьке нікотинове чудовисько. Тільки подумайте: ви морили його голодом протягом чотирьох днів. Якою ж цінною для нього мала стати ця цигарка або навіть лише одна затяжка. Свідомо це не сприймається, але інформація про отриману дозу піде у підсвідомість і вся ваша ретельна підготовка буде підірвана. Усередині з’явиться тихий голос, який повторюватиме: «Що б не казала логіка, цигарки – цінна річ. Хочу ще одну».

Ця маленька затяжка має два шкідливі ефекти:

1. Вона підтримує життя маленького нікотинового чудовиська всередині вашого тіла.

2. Вона, що ще гірше, зберігає життя великому монстру, що живе у вашому розумі. Після цієї затяжки зробити наступну буде ще легше.

Пам’ятайте: лише одна цигарка – саме так люди стають залежними від куріння.

Розділ 35 Чи буде мені важко?

Існує безліч комбінацій факторів, які визначають, наскільки легкою буде відмова від куріння для того чи іншого курця. У кожного з нас свій характер, робота, особисті обставини, вибір часу тощо.

Представникам певних професій кинути курити може виявитись важче, ніж іншим, але за умови, що промивання мiзкiв усунено, так не має бути. Із цим нам допоможуть розібратися декілька прикладів. Складається враження, що особливо важко позбутися нікотинової залежності представникам медичних професій. Ми вважаємо, що лікарям має бути легше, бо вони знають про вплив цієї хвороби і щодня бачать відповідні докази. Хоча цей факт додає вагомі доводи до бажання кинути курити, він аніяк не полегшує задачу. Причини полягають ось у цьому:

1. Постійна обізнаність про загрозу для здоров’я створює страх, що стає однією з обставин, за яких ми намагаємось полегшувати наші муки відвикання.

2. Професія лікаря постійно супроводжується величезним стресом, і, як правило, під час роботи він не може зняти додаткову напругу, пов’язану з болем відвикання.

3. Медик зазнає побічного стресу, викликаного почуттям провини. Він відчуває, що повинен бути прикладом для інших. Це ще більше тисне та підсилює відчуття позбавлення.

Під час перерви для куріння, яка коштувала великих зусиль, цигарка миттєво знімає звичайний стрес, набуваючи велику цінність, бо нарешті полегшує муки відвикання. Це одна з форм нерегулярного куріння, що може бути застосована до будь-якої ситуації, в якій курець мусить утримуватись від цигарок протягом тривалих періодів. Згідно з методом сили волі, він почуває себе нещасним, оскільки позбавлений нікотину, і не отримує задоволення ні від перерви на відпочинок, ні від чашки чаю або кави. Відчуття втрати неймовірно посилюється, і через асоціацію образів цигарка починає повністю управляти ситуацією. Однак якщо вам спочатку вдасться усунути наслідки промивання мiзкiв та припинити мріяти про цигарку, ви будете отримувати радість від відпочинку та чашки чаю навіть тоді, коли організм відчуватиме потяг до нікотину.

Іншою складною ситуацією є нудьга, особливо коли вона поєднується з періодами стресу. Типові приклади – це водії або домогосподарки з маленькими дітьми. Їхня праця, як правило, монотонна, супроводжується стресом. Коли домогосподарка намагається кинути курити за допомогою сили волі, у неï є багато часу, протягом якого вона засмучується через свою «втрату», підсилюючи таким чином відчуття пригніченості.

Але, як ви вже знаєте, подібну ситуацію легко пережити, якщо правильно налаштуватись. Не хвилюйтесь через часті нагадування, що ви кинули курити. Використовуйте подібні моменти, щоб радіти тому, що позбуваєтеся злого чудовиська. Позитивний настрій перетворює цей дискомфорт на задоволення.

Пам’ятайте: будь-який курець, незалежно від віку, статі, інтелекту або професії, може побачити, як легко та приємно кидати курити, за умови, що

Розділ 36 Основні причини невдачі

Існує дві причини невдачі. Перша – вплив інших курців. У мить вашої слабкості або під час суспільної події хто-небудь поруч закурить. Я вже розглядав цю тему детально. Скористайтеся цим моментом, щоб нагадати собі, що такого поняття, як «лише одна цигарка», не існує. Зрадійте тому, що вам вдалося розірвати ланцюг. Пам’ятайте, що курець відчуває заздрість, тож пожалійте його. Повірте, він потребує вашого співчуття.

Інша основна причина – невдалий день. Перш ніж кидати курити, чітко засвойте, що добрі та погані періоди бувають у всіх незалежно від того, курець ви чи ні. У житті все відносно, і не бувають тільки зльоти без падінь.

Проблема відмови від нікотину за допомогою методу сили волі полягає в тому, що, як тільки для курця настає важкий момент, він починає тужити за цигаркою, досягаючи того, що поганий день стає ще гіршим. Некурець не тільки фізично, але й психологічно краще пристосований давати раду стресам та життєвим навантаженням.

Якщо під час відвикання у вас настає складний період, просто не занепадайте духом. Нагадайте собі, що важкі дні траплялися й тоді, коли ви курили (інакше б не виникло бажання позбутися цієї звички). Замість того щоб хандрити, скажіть собі: «Добре, сьогодні не найкращий день, але цигарками цього не виправиш. Завтра буде краще, а сьогодні принаймні у мене є дивовижна перевага. Я позбувся своєї жахливої звички курити».

Коли ви курець, то мусите викидати з голови думки про темний бік куріння. У курців ніколи не буває «кашлю курців», лише постійна застуда. Коли ваша машина ламається десь у безлюдному місці, ви закурюєте цигарку, але чи стаєте радісним та щасливим? Звичайно ж, ні. Щойно припиняєте курити, ви схильні вважати, що причиною всіх життєвих неприємностей є позбавлення нікотину. Тепер, якщо авто ламається, ви думаєте: «У подібних випадках я б закурив цигарку». Це правда, але ви забуваєте про те, що тютюн не вирішує проблему, а ви просто караєте себе, тужачи за ілюзорною підтримкою. Створюється нерозв’язна ситуація. Ви нещасні, бо не можете закурити, але станете ще більш нещасним, якщо візьмете цигарку. Ви ж знаєте, що ухвалили правильне рішення, кинувши курити, отже ніколи не карайте себе, піддаючи його сумнівам.

Пам’ятайте: позитивний психологічний підхід завжди дуже важливий.

Розділ 37 Замінники

Замінниками є жувальні гумки, цукерки, м’ятні льодяники, трав’яні цигарки та пігулки. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ НІЯКИХ ЗАМІННИКІВ. Вони лише ускладнюють процес. Якщо під час мук відвикання використовувати замінник, це лише продовжить муки та підсилить їх. Насправді ви говорите собі: «Мені треба покурити або заповнити порожнечу». Це все одно що здатися грабіжникам або поступитися перед вибухом роздратування у дитини. Це лише підтримає напади дискомфорту та катування самого себе. Що б там не було, замінники не полегшать страждань відвикання. Ви відчуваєте потяг до нікотину, а не до їжі. Сурогати можуть тільки змусити продовжувати думати про цигарки. Пам’ятайте про ці моменти:

1. Не існує замінників нікотину.

2. Нікотин вам не потрібен. Це не їжа, а отрута. Коли вас спіткають муки відвикання, нагадайте собі, що від них страждають лише курці, а не некурці. Вважайте їх ще одним злом від наркотику. Уявіть, що муки відвикання – це смерть нікотинового чудовиська.

3. Пам’ятайте: цигарки утворюють порожнечу, а не заповнюють її. Чим швидше навчите свій мозок, що у вас немає потреби курити або робити що-небудь замість цього, тим скоріше ви станете вільним.

Особливо пильно уникайте будь-якої продукції, що містить нікотин, байдуже, чи це жувальна гумка, пластир, спрей або новітній пристрій – інгалятор, який нагадує пластмасову цигарку. Це правда, що невелика частина людей, які намагалися кинути курити за допомогою замінників нікотину, досягли успіху і тепер приписують свою перемогу їх використанню. Однак вони кинули всупереч вживанню замінників, а не завдяки їм. На превеликий жаль, багато фахівців досі рекомендують лікування методом заміни нікотину.

Це недивно, бо, якщо ви повністю не розумієте суть нікотинової пастки, метод заміни нікотину виглядає логічним. Він базується на переконанні, що коли ви робите спробу кинути курити, то маєте два сильних ворога, яких треба здолати:

1. Звичка, якої треба позбутися.

2. Муки відвикання від нікотину, які треба витримати.

Якщо ви маєте завдати поразки цим двом сильним ворогам, то розумніше битися з ними по черзі. Отже, кинувши курити, ви приймаєте який-небудь замінник нікотину. А коли звичку буде зламано, поступово починають скорочувати надходження нікотину, тобто б’ються з кожним ворогом окремо.

Звучить цілком логічно, але цей метод базується на хибних фактах. Куріння – не звичка, а нікотинова залежність, і фізичний біль, викликаний відвиканням від нікотину, майже невідчутний. Кидаючи курити, ви прагнете якомога швидше вбити і маленьке чудовисько всередині вашого тіла, і великого монстра, що живе в розумі. Метод заміни нікотину лише подовжує життя цих двох чудовиськ.

Пам’ятайте, що ЛЕГКИЙ СПОСIБ дозволяє легко кинути курити негайно. Ви вбиваєте великого монстра (промивання мiзкiв) ще до того, як викурите останню цигарку. Невдовзі помре й маленьке чудовисько, але це не стане більшою проблемою, ніж тоді, коли ви були курцем, навіть поки чудовисько помиратиме.

Подумайте, чи можна вилікувати наркомана від наркотичної залежності, рекомендуючи йому вживати той самий наркотик? Один відомий та вельмишановний фахівець одного разу заявив по національному телебаченню, що деякі курці настільки сильно залежать від нікотину, що, якщо вони кинуть курити, їм доведеться все життя приймати замінники. Як міг цей лікар дозволити настільки збити себе з пантелику, аби повірити в те, що людський організм може залежати не тільки від їжі, води та кисню, але й від сильнодіючої отрути?

Наші клініки часто відвідують пацієнти, які кинули курити, але потрапили в залежність від нікотинової жувальної гумки. З іншими це сталося під час куріння. Хай те, що смак нікотинової жувальної гумки огидний, не обдурить вас – такою ж здавалася і перша цигарка.

І нікотинова жувальна гумка, і всі замінники впливають однаково: «Я не можу викурити цигарку, тому візьму просто гумку, цукерки або м’ятний льодяник, щоб заповнити порожнечу». Хоча неможливо відрізнити відчуття спустошеності, викликане бажанням закурити, від голоду, нереально задовольнити один голод, втамовуючи інший. Виявляється, набивання черева жувальною гумкою або м’ятними льодяниками призначене для того, щоб змусити вас зажадати цигарку.

Але головне зло замінників полягає в тому, що вони подовжують існування основної проблеми, тобто промивання мiзкiв. Чи потрібен сурогат грипу, коли хвороба проходить? Звичайно ж, ні. Слова «Мені потрібен замінник цигарок» насправді означають

«Я приношу велику жертву». Депресія, яка супроводжує метод сили волі, викликана тим, що курець переконаний у власній самопожертві. Просто одна проблема замінюється іншою. Немає ніякої радості в поглинанні цукерок: ви лише станете товстим і нещасним, а потім знову повернетесь до тютюну через дуже короткий час.

Нерегулярним курцям важко позбутися переконання, що їх силоміць позбавляють маленької нагороди: цигарка під час перерви на обід в офісі або на фабриці, де заборонено курити під час роботи, або вчителів в учительській між уроками, або швидкого перекуру лікарів між прийомами пацієнтів. Деякі кажуть: «Якби я не курив, то взагалі б не мав відпочинку». Це лише доводить, що часто перерва робиться не тому, що в ній є потреба, – просто курець відчайдушно жадає почухати місце, яке свербить. Пам’ятайте, що цигарки ніколи не були справжньою винагородою. Згадайте приклад про тісне взуття, який я вже наводив. Якщо вам потрібна такого роду відзнака, то маєте під час роботи носити черевики на розмір менше, ніж звичайно, але не знімати їх, поки не настане час перерви, а потім, знявши, відчути мить розслаблення та задоволення. Безглуздо? Ви маєте рацію. Але саме цим займаються курці, хоча це важко побачити, перебуваючи в пастці.

Ще складніше уявити собі, що невдовзі зникне необхідність у цій маленькій «нагороді» і ви будете ставитись до своїх друзів, які все ще перебувають в пастці, зі справжньою жалістю, дивуючись, чому вони не розуміють того самого, що й ви.

Однак якщо будете й надалі обманювати себе, вважаючи цигарку винагородою, або шукатимете їй заміну, то будете почувати себе позбавленим і нещасним та знову закурите. Якщо дійсно потрібен відпочинок, то невдовзі ви будете отримувати ще більше задоволення, ніж раніше, оскільки зникне необхідність душити самого себе. Пам’ятайте, що замінники не потрібні. Ваші страждання – це пристрасний потяг до отрути, який незабаром мине. Нехай ця думка підтримує вас упродовж наступних кількох днів. Насолоджуйтесь тим, що очищаєте організм від отрути, а розум – від рабства та залежності.

Якщо ви почнете більше їсти через те, що у вас покращиться апетит, і протягом наступних кількох днів набудете зайвого кілограма, не хвилюйтесь. Коли настане «мить істини», яку я опишу пізніше, ви набудете впевненості та переконаєтесь, що здатні розв’язати будь-яку проблему, що її можна вирішити за допомогою позитивного мислення, у тому числі харчові звички. Але чого не можна робити, так це починати хапати кусники між прийомами їжі. Якщо ви це будете робити, то дійсно погладшаєте та станете нещасним, так і не дізнавшись, коли саме позбулися залежності від тютюну. Проблема не зникне, а лише заміниться іншою.

Розділ 38 Чи маю я уникати спокуси?

Досі я був категоричним в рекомендаціях і просив вас ставитись до моїх порад скоріше як до вказівок, ніж до побажань. Я категоричний, тому що, по-перше, існують вагомі практичні причини для порад, і, по-друге, усі причини підтримані вивченням багатьох окремих випадків.

На жаль, я не можу бути таким самим категоричним стосовно питання, чи треба намагатися уникати спокуси впродовж періоду відвикання. Кожен курець має ухвалити рішення самостійно. Однак можу надати рекомендації, які, сподіваюсь, будуть вам на користь.

Повторюю, що саме страх змушує нас курити протягом всього життя. Вiн складається з двох фаз.

1. Як я зможу прожити без цигарок?

Цей страх нагадує паніку, у яку впадає курець, коли він пізно вночі ще не повернувся додому, а цигарки вже закінчуються. Причиною цього страху є не муки відвикання, а психологічна залежність: ви боїтеся, що не зможете вижити без нікотину. Цей жах досягає свого апогею, коли ви курите останню цигарку.

Це страх невідомості, його відчувають люди, коли вчаться пірнати. Висота вишки для стрибків у воду лише тридцять сантиметрів, але здається, що всі метр вісімдесят. Глибина води – метр вісімдесят, хоча ввижається, що всього тридцять сантиметрів. Щоб стрибнути, потрібна сміливість. Адже ви впевнені, що розіб’єте голову. Якщо ви знайдете в собі рішучість, то решта – легко.

Це пояснює, чому курці, які демонструють сильну волю в усьому, що не стосується цигарок, ніколи не намагалися кинути курити або могли протриматись лише декілька годин. Є люди, які викурюють близько двадцяти цигарок на день, ухваливши рішення кинути, при цьому наступна закурюється набагато швидше, ніж за звичаєм. Саме подібне рішення спричиняє паніку, яка викликає пригнічення. Це один із випадків, коли мозок дає вказівку:

«Закури цигарку», а ви не можете цього зробити. Відчувається позбавлення, і – знову стрес. Наказ звучить повторно, ви зриваєтесь і закурюєте.

Не хвилюйтесь. Ця паніка – психологічний стан. Це страх перед залежністю. Але правда в тому, що ви не залежні, навіть якщо все ще перебуваєте під наркотичним впливом нікотину. Не впадайте у паніку. Довіртесь мені – та стрибайте.

2. Друга фаза страху триває довше. Вона стосується тривоги через те, що в майбутньому без цигарки не вдасться отримувати задоволення від певних ситуацій або впоратися з неприємностями. Не хвилюйтесь. Якщо ви зможете стрибнути, то дізнаєтесь, що все зовсім навпаки.

Власне, уникання спокуси розподіляється на дві категорії:

1. «Я триматиму цигарки доступними, хоча не куритиму. Почуватимуся впевненішим, знаючи, що вони поруч».

Я виявив, що процент невдач серед людей, які поводяться подібним чином, значно вищий, ніж у тих, хто позбувається цигарок. Вважаю, що це здебільшого пов’язане з тим, що якщо протягом періоду відвикання настане важкий момент, то закурити вже доступну цигарку доволі легко.

Якщо вам необхідно для цього пройти через приниження, вийти на вулицю і купити пачку, імовірність здолати спокусу вища. Крім того, напад болю, скоріше за все, мине, перш ніж ви дійдете до тютюнового кіоску.

Однак я вважаю, що основна причина більш високого проценту невдач в подібних випадках полягає в тому, що курець не відчуває себе готовим до відмови від нікотину. Пам’ятайте, що двома найважливішими складниками успіху є:

1. Впевненість.

б) «Як чудово, що я більше не маю потреби курити».

Що б там не було, навіщо вам взагалі цигарки? Якщо досі відчуваєте потребу тримати їх при собі, то я порадив би перечитати книжку. Це означає, що ви чогось не засвоїли.

2. «Чи маю я уникати стресових ситуацій або суспільних подій впродовж періоду відвикання?»

Так, спробуйте остерігатися стресів. Не слід перевантажувати себе.

У випадку із суспільними подіями раджу прямо протилежне. Розважайтеся. Вам не потрібні цигарки, навіть доки залежність від нікотину не минула. Ідіть на вечірку та радійте тому, що вам не треба курити, і це швидко доведе, що без тютюну життя стає набагато кращим. Подумайте про те, наскільки чудовим воно буде, коли маленьке чудовисько разом зі всією отрутою покине ваше тіло.

Розділ 39 Мить істини

Зазвичай мить істини настає через три тижні після того, як курець припиняє курити. Небо здається яскравішим, та це саме той момент, коли промивання мiзкiв повністю припиняється, коли замість того, щоб повторювати собі, що більше немає потреби курити, ви раптом розумієте, що остання нитка обірвалась і можна дійсно насолоджуватися життям без цигарок. Саме цієї миті ви починаєте дивитися на інших курців як на людей, яких треба жаліти.

Ті, хто використовують метод сили волі, як правило, не відчувають нічого подібного, оскільки, хоча й раді бути колишніми курцями, все ж переконані, що приносять жертву.

Чим більше ви курили, тим чудовішим буде цей момент, і він триватиме все життя.

У мене було багато чудових подій, але найдивовижнішою зі всіх був цей мить істини. До відчуття радості, що мені вже ніколи не доведеться курити, ніяк не можу звикнути. Якщо зараз у мене буває поганий настрій або потрібна підтримка, достатньо згадати, що я більше не маю залежності від підступного тютюну. Більша частина людей, які спілкувалися зі мною після того, як вони відмовились від цигарок, теж вважають це найрадіснішою подією в їхньому житті. Якби ви тільки знали, яке щастя чекає на вас!

Відгуки читачів та людей, які відвідали мої консультації за дванадцять років, свідчать, що в більшості випадків мить істини настає не через три тижні, як було зазначено вище, а через кілька днів.

У моєму випадку це сталося ще до того, як я викурив останню цигарку. Часто на самому початку індивідуальних консультацій курець казав мені: «Вам більше нічого не треба говорити, Аллене. Я тепер дуже ясно все уявляю. Упевнений, що ніколи не закурю знову». Я навчився визначати момент, коли це трапляється з окремими пацієнтами в ході групових сеансів. З отриманих листів знаю, що те саме часто відбувається і з тими, хто читає книжку.

В ідеалі, якщо дотримуватися всіх вказівок і повністю розуміти психологічний аспект проблеми, з вами це має відбутися одразу ж. Сьогодні на консультаціях я кажу курцям, що на фізичне відвикання треба близько п’яти днів, і ще три тижні на те, щоб колишній курець повністю звільнився. Мені не дуже подобається давати такі вказівки, тому що це може призвести до двох проблем. Перша полягає в тому, що я закладаю в свідомість людини ідею, що вона страждатиме від п’яти днів до трьох тижнів. Друга – це те, що, як правило, курець думає: «Якщо я зможу протриматись від п’яти днів до трьох тижнів, то по закінченні цього проміжку часу отримаю повне полегшення». Однак цілком імовірно, що він проживе п’ять приємних днів або три приємні тижні, після яких настане один з тих жахливих періодів, які можуть спіткати і курців, і некурців. Такі моменти не мають нічого спільного з курінням, тому що їх викликають інші фактори нашого життя.

І тоді курець замість очікуваного моменту отримає депресію, що може підірвати його впевненість у собі.

Однак якби я не давав ніяких вказівок, то колишній курець даремно чекав би на щось решту свого життя. Підозрюю, що саме це відбувається з переважною більшістю людей, що позбулись залежності за допомогою методу сили волі.

Одного разу я ледве стримався, щоб не сказати, що мить істини має настати негайно. Але якби це сталося, то колишній курець втратив би впевненість у собі та вирішив, що це не відбудеться ніколи. Люди часто запитують мене про сенс п’яти днів та трьох тижнів. Чи взяв я ці цифри зі стелі? Ні. Звичайно ж, це не точні дати, але вони відображають дійсний стан речей. Минає близько п’яти днів з моменту відмови від цигарок, і людина перестає розглядати куріння як основну тему, що захоплює всі її думки. Приблизно в цей час більшість колишніх курців переживають мить істини. Як правило, це відбувається так: ви перебуваєте в напруженій або соціальній ситуації, з якою колись не змогли би впоратися або від якої не отримали б задоволення без цигарок. Зненацька ви усвідомлюєте, що не тільки насолоджуєтесь цією ситуацією, але навіть сама ідея взяти цигарку не спала на думку. Із цього часу ви просто пливете за течією. Саме в цей момент приходить усвідомлення, що ви вільні.

Під час попередніх спроб кинути курити за методом сили волі, а також на підставі розповідей інших курців я помітив, що тритижневий період – це той час, протягом якого зазнають невдачі більшість серйозних спроб кинути курити. Думаю, що, як правило, відбувається наступне. Через три тижні ви відчуваєте, що бажання курити зникло. Хочете довести це самому собі та закурюєте. Смак цигарки огидний. Ви довели, що позбулися звички. Але разом з тим знову ввели в організм нікотин – наркотик, за яким тіло тужило впродовж трьох тижнів. Як тільки ви викурите цю цигарку, почнеться виведення нікотину з організму. Тепер тоненький голос почне повторювати: «Ви не відмовились від куріння. Ви хочете ще одну цигарку». Звичайно, наступна цигарка закурюється не одразу, бо немає бажання знову потрапити в залежність. Ви вичікуєте, поки мине безпечний період. Але коли наступного разу виникне спокуса курінням, ви скажете собі: «Я ж не став знову залежним від нікотину, отже, ще одна цигарка не заподіє шкоди». І ви знову ступили на слизький шлях, що веде вниз.

Ключ до проблеми – не чекати, поки настане мить істини, а зрозуміти, що питання зникло, щойно була викурена остання цигарка. Ви вже зробили все необхідне, перекрили надходження нікотину. Жодна сила на землі не може завадити стати вільним, якщо тільки не будете страждати або чекати на диво. Ідіть та насолоджуйтесь життям. Тільки так настане мить істини.

Розділ 40 Остання цигарка

Якщо ви вже готові до цього, оберіть час, щоб викурити свою останню цигарку. Але перш ніж зробити це, перевірте два важливих пункти:

1. Чи відчуваєте ви впевненість в успіху?

2. Чи бачите майбутнє похмурим або охоплені відчуттям наснаги через те, що ось-ось досягнете чогось дивовижного?

Якщо є хоч найменші сумніви, перечитайте книжку. Якщо ви досі не впевнені, придбайте «Єдиний спосіб кинути курити назавжди» або зв’яжіться з найближчою клінікою «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» (інформація про лікарні надана наприкінці книжки).

Пам’ятайте, що ви ніколи не ухвалювали рішення потрапити в нікотинову пастку. Але ця пастка влаштована для того, щоб поневолити вас на все життя. Врятуватися можна, тільки прийнявши остаточне рішення викурити свою останню цигарку.

Пам’ятайте, що єдина причина, з якої ви вже прочитали книжку до цього розділу, полягає в тому, що вам дуже хочеться позбутися куріння. Отже прийміть позитивне рішення просто зараз. Урочисто пообіцяйте, що, докуривши свою останню цигарку, незалежно від того, буде це легко або важко, більше ніколи не візьмете наступну. Можливо, ви стурбовані тим, що вже кілька разів у минулому давали подібні обіцянки, але і досі курите, або тим, що вам доведеться пережити важкий період. Не бійтесь. Найстрашніше, що може трапитись, – це невдача і цього разу, отже вам абсолютно нема чого втрачати, а придбати можна так багато.

Але припиніть думати про поразку. Правда полягає в тому, що кинути курити не тільки сміховинно легко – цим процесом можна по-справжньому насолоджуватись. Цього разу ви збираєтесь застосувати «ЛЕГКИЙ СПОСIБ»! Треба тільки дотримуватись тих простих вказівок, які я вам пропоную:

1. Дайте урочисту обіцянку – і дайте її серйозно.

2. Викуріть свою останню цигарку свідомо, глибоко затягаючись цією гидотою, щоб вона надходила прямо в легені. Потім запитайте себе, що, власне, надає задоволення.

3. Докурюючи цигарку, не думайте при цьому: «Я ніколи більше не повинен закурювати наступну» або «Мені більше не можна курити». Думайте таким чином: «Як чудово! Я вільний! Закінчилося це рабство! Більше ніколи не засуну в рот цю гидоту!»

4. Пам’ятайте, що протягом кількох днів у вас всередині житиме маленький нікотиновий шкідник. Може трапитись так, що буде лише одне бажання: «Хочу цигарку». Я називаю легкий фізичний потяг до нікотину маленьким нікотиновим чудовиськом. Вiдверто кажучи, це неправильно, і важливо, щоб ви зрозуміли чому. Оскільки на те, щоб маленький монстр помер, треба близько трьох тижнів, колишні курці вважають, що тужитимуть за цигарками після того, як викурять останню. Тому вони вважають необхідним застосувати метод сили волі, аби протистояти спокусі впродовж цього періоду. Це не так. Організм не відчуває пристрасного потягу до нікотину. Це мозок бажає нікотину. Якщо вам вдасться здолати відчуття «Я хочу цигарку!» протягом кількох наступних днів, то у свідомості залишиться вибір. Він може обирати: залишатися з відчуттям спустошеності та непевності в собі, викликаним ще першою цигаркою, або відповідати на нього словами: «УРА! Я НЕКУРЕЦЬ!»

Або ви можете тужити за цигаркою і страждати решту життя. Задумайтесь на хвилинку. Чи не безглуздо спочатку сказати: «Я ніколи не захочу більше курити», а потім завжди думати: «Як мені хочеться підкурити цигарку». Саме цим займаються курці, які використовують метод сили волі. Недивно, що вони відчувають себе такими нещасними, відчайдушно тужачи за тим, чого сподіваються назавжди позбутися. Зрозуміло, чому так мало з них досягають успіху і чому вони ніколи не почувають себе вільними.

Лише невпевненість робить відмову від куріння складною. Отже ніколи не сумнівайтесь у своєму рішенні, адже ви знаєте, що воно правильне. Якщо матимете сумніви, то опинитесь в тупиковій ситуації. Пристрасно бажаючи цигарку, але не дозволяючи собі закурити, ви почуватиметеся нещасним. А якщо закурите, то станете ще більш нещасним. Яка б система не використовувалась, важливим є лише одне питання: чого ви намагаєтесь досягти, кидаючи курити? Ніколи більше не курити? Ні! Багато колишніх курців не курять, але живуть, почуваючи себе позбавленими чогось. У чому полягає справжня різниця між курцями та некурцями? У останніх немає ні потреби, ні бажання курити, вони не тужать за цигарками, їм не треба застосовувати силу волі, щоб не курити. Це ваша мета, і досягти її можливо. Щоб припинити сумувати за цигарками або стати некурцем, не треба нічого чекати. Це відбувається в той момент, коли докурена остання цигарка. Перекривши надходження нікотину, ВИ ВЖЕ СТАЛИ ЩАСЛИВИМ НЕКУРЦЕМ!

Ви залишитесь щасливим некурцем за таких умов:

1. Ніколи не сумнівайтеся у своєму рішенні.

2. Не чекайте, що станете некурцем. Нічого особливого не відбудеться, а марне очікування стає причиною страху.

3. Не намагайтесь не думати про куріння і не чекайте, коли настане мить істини. Цей шлях також веде до страху.

4. Не використовуйте замінники нікотину.

5. Дивлячись на курців, намагайтесь бачити, хто вони насправді, та жалійте їх, а не заздріть.

6. Не міняйте свого життя через те, що кинули курити, які б дні не випадали вам, радісні чи важкі. Немає аніякої необхідності приносити жертву. Пам’ятайте, що ви не кидали жити і ні від чого не відмовлялись. Навпаки, зцілили себе від жахливої хвороби та змогли втекти зі страшної в’язниці. Із часом ваше здоров’я, фізичне та розумове, ставатиме дедалі краще, і життєві зльоти здаватимуться більш високими, а падіння – менш болісними, ніж коли ви були курцем.

7. Коли б ви не подумали про куріння протягом наступних кількох днів або решти вашого життя, думайте:

«УРА! Я – НЕКУРЕЦЬ!!!»

Розділ 41 Останнє попередження

Жоден курець, якщо йому запропонувати повернутися в той час, коли він ще не став залежним від нікотину, із тим знанням, яке має зараз, не зробив би вибір на користь цигарок. Багато людей, що звернулися до мене за консультацією, переконані, що, якби я зміг допомогти їм кинути курити, ніколи б не стали мріяти про те, щоб потрапити в пастку знову. Незважаючи на це, більшості вдається позбутись залежності на багато років, а потім знову опинитися в тій самій пастці. Я вірю, що ця книжка допоможе вам зрозуміти, що кинути курити дійсно легко. Однак пам’ятайте: курці, які в цьому переконалися, знають, що так само легко знову почати курити.

НЕ ПОТРАПЛЯЙТЕ В ЦЮ ПАСТКУ.

Неважливо, як довго ви не курили або наскільки впевнені в тому, що ніколи більше не потрапите в залежність від нікотину, зробіть собі життєвим правилом з аніякого приводу не курити. Чиніть опір мільйонам фунтів стерлінгів, які витрачають на рекламу тютюнові компанії, і пам’ятайте, що вони рекламують наркотик – вбивцю номер один та отруту. Адже вас неможливо спокусити героїном, а цигарки вбивають на сотні тисяч людей більше, ніж він.

Пам’ятайте, що перша викурена цигарка нічого не дасть. Ви не відчуватимете мук відвикання, які треба полегшити, та її смак буде жахливим. Усе, до чого призведе цигарка, – це надходження дози нікотину в ваш організм, і тоненький голос всередині почне повторювати: «Ти хочеш ще одну». А потім знову вибір: або страждати протягом деякого часу, або розпочати весь цей огидний ланцюг знову.

Розділ 42 Зворотний зв'язок

Із дня першої публікації цієї книжки минуло дванадцять років, упродовж яких я здобув досвід спілкування з людьми, які звернулись за консультацією або прочитали книжку. Спочатку я мусив боротися. Так звані експерти не сприймали мій метод всерйоз. Сьогодні курці прилітають на консультації зі всього світу, і серед учасників занять переважають представники медичних професій. У Великій Британії книжка «Легкий спосiб кинути курити» вважається найефективнішим засобом, що допомагає позбутись тютюнової залежності, та її слава швидко поширюється по всьому світi.

Я не вважаю себе благодійником людства. Свою війну – яка, підкреслюю, спрямована не проти курців, а проти пастки куріння, – веду з виключно егоїстичної причини. Щоразу, почувши про чергового курця, якому вдалося втекти з в’язниці, зазнаю величезної радості, навіть якщо це ніяк не пов’язане зі мною. Можете уявити собі моє задоволення від тисяч вдячних листів, що я отримав за ці роки.

Також бувають й розчарування. Вони здебільшого пов’язані з двома певними типами курців. Незважаючи на перестороги, висловлені в попередньому розділі, мене турбує кількість людей, які, переконавшись у тому, що кинути курити так легко, знову потрапляють у пастку, а потім виявляється, що наступного разу їм вже не вдається позбутися своєї залежності. Це стосується не тільки читачів книжки, але й курців, які відвідали консультації.

Кілька років тому мені зателефонував чоловік. Він був настільки засмученим, що почав плакати. Тоді сказав: «Я заплачу вам тисячу фунтів стерлінгів, якщо ви допоможете мені кинути курити на тиждень. Знаю, що якщо протримаюсь тиждень, то зможу кинути назавжди». Я відповів, що мої послуги мають фіксовану ціну, і це все, що треба заплатити. Він відвідував групові сеанси і, на свій великий подив, виявив, що позбутись залежності легко. Потім він надіслав мені зворушливого вдячного листа.

Колишнім курцям, які залишають мої заняття, я зазвичай кажу:

«Пам’ятайте, ви ніколи не повинні закурювати наступну цигарку». Цей чоловік відповів тоді: «Не бійтеся, Аллен. Якщо мені вдалося кинути, то я точно ніколи більше не стану курити».

Я одразу зрозумів, що в цьому конкретному випадку останнє попередження не було засвоєне повністю, та відповів: «Знаю, що зараз ви почуваєте себе саме так, але що буде за шість місяців?»

Він сказав: «Аллене, я ніколи не стану знову курити».

Через рік пролунав телефонний дзвінок: «Аллене, я викурив маленьку сигару на Різдво і тепер знову повернувся до своєї норми – сорок цигарок на день».

Я сказав: «Пам’ятаєте, для чого вперше зателефонували мені? Ви так ненавиділи куріння, що збирались заплатити мені тисячу фунтів стерлінгів, якщо допоможу вам кинути курити на тиждень».

«Я пам’ятаю. Чи не дурним я був?»

«Пам’ятаєте, ви обіцяли мені ніколи більше не курити?»

«Я знаю. Я – бовдур».

Це все одно що знайти людину, яка загрузла по шию в болоті й ось-ось зникне в трясовині. Ви допомагаєте їй видертися. Вона дуже вдячна, а потім, через шість місяців, поринає назад, у те ж саме болото. За іронією долі, коли цей чоловік прийшов на одне з моїх занять, він сказав: «Уявляєте? Я запропонував синові заплатити тисячу фунтів стерлінгів, якщо він до свого двадцять першого дня народження не почне курити. Я заплатив. Зараз йому двадцять два роки, і він димить як паротяг. Не можу повірити, що він виявився таким дурним». Я сказав: «Не розумію, чому ви називаєте його дурним. Хлопець принаймні уникав цієї пастки протягом двадцяти двох років і не знає всіх страждань, які йому доведеться відчути. Ви ж все це добре знали, а змогли протриматися лише рік».

Якщо повторне читання книжки «Легкий спосiб кинути курити» не допомагає, прочитайте «Єдиний спосіб кинути курити назавжди» або зверніться до найближчої клініки «ЛЕГКИЙ СПОСIБ». Деякі курці, які, переконавшись в тому, що кинути курити легко, починають знову, становлять особливу проблему. Коли ви станете вільними, БУДЬ ЛАСКА, НЕ ПОВТОРЮЙТЕ ЦЮ ПОМИЛКУ. Курці вважають, що такі люди потрапляють у пастку через те, що все ще перебувають в залежності та тужать за цигаркою. Насправді, побачивши, що кинути курити настільки легко, вони втрачають страх перед нікотином і думають: «Час від часу я можу викурювати цигарку. Навіть якщо знову стану залежним, то зможу з легкістю кинути». Боюся, що все не так просто. Кинути курити легко, але контролювати залежність неможливо. Єдине, що є важливим, щоб стати некурцем, – це не курити.

Інший тип курців, що викликають моє розчарування, – ті, хто занадто налякані, щоб спробувати позбутись залежності, або якщо й намагаються, то сприймають відмову від куріння як важку боротьбу. Основна складність полягає в цьому:

1. Страх невдачі. У поразці немає ніякої ганьби, але не робити спроб через цей страх – повне безглуздя. Погляньте на ситуацію з іншого боку: ви ні від чого не ховаєтесь. У крайньому разі можна зазнати невдачі, але при цьому ви не станете гіршим, ніж зараз. Лише подумайте, як було б чудово досягти успіху. Якщо ви не спробуєте, то таким чином вже гарантуєте власну поразку.

Страх впасти в паніку або стати нещасним. Не хвилюйтесь про це. Задумайтесь: що поганого може трапитись, якщо ви ніколи більше не викурите жодної цигарки? Абсолютно нічого. Жахливі речі відбудуться, лише якщо продовжувати курити. У будь-якому випадку паніку спричиняють цигарки, і вона невдовзі мине. Порятунок від цього страху стане величезним надбанням. Невже ви дійсно вірите, що курці готові до ампутації ноги або руки за задоволення, отримане від цигарки? Якщо відчуваєте, що близькі до паніки,вам допоможе глибоке дихання. Якщо перебуваєте серед людей і це вас нервує, ідіть від них. Ідіть в гараж, порожній офіс або ще куди-небудь. Якщо ви відчуваєте, що ось-ось заплачете, не соромтеся. Плач – природний спосіб зняття напруги. Після сліз завжди стає легше. Те, що ми вчимо маленьких хлопчиків не плакати, – помилка. Зверніть увагу, як стискаються їхні щелепи, коли вони намагаються стримати сльози. Як справжні англійці, ми вчимося не показувати ніяких емоцій. Але їх не треба стримувати. Заверещіть, закричіть або дозвольте собі напад люті. Штовхніть картонну коробку або тумбочку. Поставтеся до своєї боротьби з курінням як до боксерського двобою, в якому не можна програти.

Зупинити час неможливо. Із кожною миттю маленьке чудовисько, що сидить у вас всередині, помирає. Насолоджуйтеся своєю невідворотною перемогою.

2. Недотримання вказівок. Неймовірно, але деякі курці кажуть мені: «Зі мною ваш метод не спрацював». Потім починають описувати, як саме вони проігнорували навіть не одну, а практично всі рекомендації. (Для прояснення я надаю інструкції у вигляді контрольного списку наприкінці розділу.)

3. Неправильне розуміння вказівок.

а) «Я не можу не думати про куріння». Певна річ, не можете, а якщо будете намагатись, то лише заробите страх і станете нещасним. Це як спробувати заснути під час безсоння: чим більше стараєшся, тим гірше виходить. «Я думаю про куріння 99 % свого часу». Важливо, що саме ви думаєте. Якщо розмірковуєте: «Я б із задоволенням викурив цигарку» або «Коли ж стану вільним?», то будете нещасним. Але якщо ви радієте: «УРА! Я вільний», то станете щасливим.

б) «Коли ж помре це маленьке чудовисько?» Нікотин дуже швидко полишає ваш організм. Але точно сказати, коли саме зникне дискомфорт від легкого фізичного відчуття відвикання від наркотику, неможливо. Подібні непевність та спустошеність нагадують звичайний голод, пригніченість та напруженість. Цигарка лише підвищує рівень цього голоду. Ось чому курці, що кидають за допомогою методу сили волі, ніколи не будуть абсолютно впевнені, чи позбулися своєї звички. Навіть після того, як організм припинив зазнавати мук відвикання від нікотину і вони відчувають голод або зазнають стресу, мозок все ще каже: «Це означає, що тобі хочеться викурити цигарку». Річ у тім, що вам не варто чекати, поки пристрасний потяг до нікотину зникне. Це бажання настільки слабке, що ми його навіть не відчуваємо. Воно відоме як відчуття «Я хочу курити». Залишаючи кабінет стоматолога після останнього прийому, ви ж не чекаєте, поки щелепа перестане боліти? Просто живете далі. У вас добрий настрій, навіть якщо щелепа досі турбує.

в) Очікування миті істини. Якщо ви чекаєте на нього, то лише створюєте ще один страх. Одного разу я кинув курити на три тижні, використовуючи метод сили волі. Зустрів старого шкільного приятеля і колишнього курця. Він запитав: «Як справи?»

Я сказав: «Протримався три тижні».

Він здивувався: «Що ти маєш на увазі, говорячи, що протримався три тижні?»

Я відповів: «Протримався три тижні без цигарок».

Тоді він сказав: «І що збираєшся робити? Триматися решту свого життя? На що ти чекаєш? Ти вже все зробив. Ти – некурець». Я подумав: «Він абсолютно правий. На що я чекаю?» На жаль, оскільки я тоді ще не до кінця зрозумів природу пастки куріння, то невдовзі знову закурив, але зауважив цю властивість. Ви стаєте некурцем, коли викидаєте свою останню цигарку. Дуже важливо, щоб ви з самого початку були щасливим.

г) «Я досі тужу за цигаркою». Тоді ви поводитесь безглуздо. Як можна заявляти: «Я хочу бути некурцем», а потім казати: «Хочу цигарку»? Це суперечність. Говорячи «Хочу цигарку», ви фактично заявляєте: «Я хочу бути курцем». Адже у некурців немає бажання курити. Ви вже знаєте, чого прагнете, отже припиніть карати себе. ґ) «Я випав із життя». Чому? Усе, що треба зробити, – перестати душити себе. Ви не повинні припиняти жити. Погляньте, як все просто. Упродовж наступних кількох днів вам доведеться існувати з невеликою травмою. Організм страждатиме від майже невідчутного погіршення стану, викликаного відвиканням від нікотину. Запам’ятайте: ваше здоров’я не погіршилося. Саме так ви себе почували протягом всіх років куріння, щоразу, коли засинали або перебували в церкві, супермаркеті чи бібліотеці. Здається, будучи курцем, ви не турбувалися про це, але якщо не кинете курити, то будете страждати залишок свого життя. Цигарки не покращують обіди або суспільні події, а руйнують їх. Навіть поки ваше тіло все ще відчуває потребу в нікотині, життя чудове. Воно прекрасне. Беріть участь у суспільних подіях, навіть якщо там будуть двадцять курців. Пам’ятайте, що не ви, а вони зазнають позбавлень. Кожен із них з радістю опинився би на вашому місці. Насолоджуйтеся своїм становищем «примадонни» та будьте в центрі уваги. Відмова від нікотину – це чудова тема для бесіди, особливо коли курці бачать, що ви щасливі та веселі. Вони, напевно, подумають, що ваш випадок унікальний. Важливий момент полягає в тому, що ви насолоджуватиметеся життям з самого початку і не маєте аніякої потреби заздрити курцям. Це вони заздритимуть вам.

д) «Я нещасний і дратівливий». Це тому, що не дотримувались моїх вказівок. Виявіть, яку пораду ви пропустили. Деякі курці розуміють мене та вірять у все, що кажу, однак розпочинають справу з почуттям глибокого суму і невідхильності долі, неначе відбувається щось жахливе. Ви не просто виконуєте своє бажання, але робите те, чого хотів би кожен курець на планеті. Згідно з будь-яким методом відмови від цигарок, колишній курець намагається досягти певного настрою, в якому б він міг сказати собі: «УРА! Я ВІЛЬНИЙ!» Якщо це ваша мета, навіщо чекати? Перебувайте в подібному стані з самого початку і ніколи не втрачайте його. Кiнець книжки призначений для того, щоб змусити вас зрозуміти, чому альтернативи не існує.

КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК

Якщо будете дотримуватись цих вказівок, ви не зазнаєте невдачі.

1. Дайте урочисту обіцянку, що ви ніколи – але справді ніколи – не будете курити, жувати або смоктати те, що містить в собі нікотин, і тримайте свою обіцянку.

2. Чітко засвойте: не існує абсолютно нічого, від чого ви відмовляєтесь або кидаєте. Я не говорю, що, коли ви станете некурцем, життя стане приємнішим. (Ви знали це завжди.) Я також не кажу про те, що, хоча не існує жодного раціонального пояснення вашому курінню, ви маєте отримувати від нього своєрідне задоволення або підтримку, інакше б не стали цього робити. Що я дійсно маю на увазі – це те, що в цигарках немає аніякої радості або допомоги, хіба що вам подобається битися головою об стіну заради задоволення, яке відчуваєш, коли припиняєш це робити.

3. Не існує такого поняття, як «затятий» або «переконаний курець». Ви лише один з багатьох, хто потрапив до цієї підступної пастки. Як і мільйонам інших колишніх курців, які колись думали, що не зможуть вибратись, вам це вдалося.

4. Коли б ви не стали зважувати всі за та проти куріння, ви завжди дійдете одного й того самого висновку: «Кинь курити. Ти бовдур». Ніщо й ніколи не змінить цього. Так було і буде завжди. Знаючи, що прийняли правильне рішення, не катуйте себе, сумніваючись у ньому.

5. Не намагайтесь не думати про куріння та не турбуйтесь, що постійно про нього згадуєте. Але якщо виникнуть подібні думки, чи сьогодні, чи завтра або пізніше, розмірковуйте так: «УРА! Я – НЕКУРЕЦЬ!»

6. НЕ використовуйте ніяких замінників. НЕ тримайте при собі цигарки.

НЕ уникайте інших курців.

НЕ змінюйте свій спосіб життя лише через те, що кинули курити. Якщо ви будете дотримуватись наданих вище вказівок, то невдовзі переживете мить істини. Але:

7. Не чекайте настання цієї миті. Просто живіть звичайним життям. Насолоджуйтеся зльотами та впорайтеся з падіннями. Ви обов’язково невдовзі відчуєте, що ця мить настала.

Розділ 43 Допоможіть курцю, який лишився на кораблі, що тоне

Сьогодні курці охоплені панікою і відчувають, що в суспільстві відбуваються зміни. Тепер куріння вважається антисоціальною звичкою, навіть самими курцями. Вони також розуміють, що їхній час минув. Сьогодні мільйони курців позбавляються від нікотинової залежності. Щоразу, коли потопаючий корабель покидає ще один курець, ті, хто лишилися на борті, почувають себе більш нещасними. Кожен інстинктивно знає, що безглуздо сплачувати шалені гроші за висушене листя, загорнуте в папір, а потім закурювати його і вдихати канцерогенні смоли в легені. Якщо ви досі вважаєте, що це нормально, спробуйте засунути закурену цигарку у вухо та запитайте себе, в чому різниця. А вона лише в одному: таким способом не можна отримувати нікотин. Якщо вам вдасться припинити засовувати цигарки в рот, наркотик стане просто не потрібний.

Курці не можуть знайти раціональної причини куріння, але якщо поруч з ними ще хтось курить, вони вже не почуваються настільки безглуздо.

Курці явно брешуть про свою звичку не тільки іншим людям, але й самим собі. Вони змушені. Їм потрібно промивати мiзки собі та іншим, якщо хочуть зберегти хоч якусь самоповагу. Вони відчувають необхідність виправдати власну звичку не тільки перед самим собою, але й перед некурцями. Тому постійно рекламують ілюзорні переваги цигарок.

Якщо курець кидає курити за методом сили волі, то однаково почуває себе позбавленим чогось та схильний постійно скиглити.

Це призводить лише до того, що інші курці переконуються, наскільки вони правi, коли курять.

Якщо курцю вдається зав’язати, він радіє, що більше не доведеться жити, отруюючи себе та витрачаючи гроші. Але йому треба виправдовувати себе, адже курець не розповідає, як чудово не курити. Він робитиме це, тільки якщо хтось попросить, але курці не ставлять подібних запитань. Їм не сподобається відповідь. Пам’ятайте, що саме страх змушує їх курити, викликаючи бажання встромляти голову в пісок.

Курці поцікавляться про це єдиний раз, коли для них настане час позбутись нікотинової залежності.

Допоможіть курцеві. Урятуйте його від подібних страхів. Розкажіть, як чудово жити, не отруюючи себе, як прекрасно прокидатися вранці бадьорим і здоровим замість того, щоб кашляти та дихати з присвистом, як приємно бути вільним від рабської залежності, уміти насолоджуватися кожною миттю життя та позбутися відчуття страху й провини, які затьмарюють свідомість. Або – і це краще за все – зробіть так, щоб він прочитав цю книжку.

Дуже важливо не принижувати курця, указуючи на те, що він забруднює атмосферу або сам в якомусь сенсі нечистий. Існує поширена думка, що гірші за всіх в цьому відношенні – колишні курці. Гадаю, що це справедливо стосовно тих, хто кидав курити за допомогою методу сили волі. Хоча колишній курець і позбувся власної звички курити, йому не повністю вдалося звільнитись від промивання мiзкiв, і десь всередині людина досі вірить, що принесла величезну жертву, і почуття вразливості не зникає. Тому природним механізмом захисту стає напад на курця. Це може допомогти тільки колишньому курцю. Подібна поведінка призводить лише до того, що людина починає оборонятися, що змушує її відчувати себе ще більш нещасною і, відповідно, робить потребу в цигарці ще сильнішою.

Хоча зміна ставлення суспільства до нікотину є основною причиною, з якої мільйони курців кидають курити, це не полегшує стан речей. Навпаки, значно ускладнює процес відмови від цигарок. Сьогодні більшість курців вважають, що позбавляються цієї звички, здебільшого піклуючись про власне здоров’я. Але це не зовсім вірно. Хоча великий ризик для здоров’я, очевидно, є основною причиною, курці вбивали себе впродовж багатьох років, і загроза власному організму анітрохи на це не вплинула. Головний же мотив полягає в тому, що суспільство починає бачити в курінні те, чим воно є насправді, – огидну наркотичну залежність. Отримання задоволення завжди було лише ілюзією. Таке ставлення соціуму усуває її, і тому курець залишається ні з чим.

Повна заборона куріння в системі лондонського метрополітену є класичним прикладом дилеми курця. Він може сказати собі: «Добре, якщо мені не можна курити в вагоні метро, я користуватимусь іншим видом транспорту», що ні до чого доброго не призводить, хіба що зменшує прибуток лондонського метрополітену. Або можна подумати так: «Чудово, це допоможе мені скоротити кількість цигарок, що я скурюю». У результаті замість того, щоб підкурити одну-дві цигарки в вагоні метро, жодна з яких не надала б задоволення, курець утримується протягом години. Однак під час цього вимушеного періоду він не тільки зазнаватиме душевних страждань та чекатиме на свою нагороду, але й тіло відчуватиме потяг до нікотину. О, якою ж цінною стане цигарка, коли нарешті можна буде закурити!

Вимушене утримання насправді не скорочує надходження нікотину, тому що курець не відмовляє собі в бажанні викурити більше цигарок, коли це нарешті буде дозволено. У результаті в свідомості курця фіксується, наскільки цигарки цінні і як сильно він залежить від них.

Я думаю, що найпідступніший аспект вимушеного утримання полягає в його впливі на вагітних жінок. Ми дозволяємо нещасним майбутнім матерям жити під тиском масової реклами, що призводить до залежності від куріння. Потім, напевно, в найнапруженіший період їхнього життя, коли заблудлий розум стверджує, що зараз більш за все потрібні цигарки, лікарі шантажують породіль, щоб вони кинули курити через шкоду, якої нікотин завдає дитині. Багато хто з них не може кинути і змушений, без власної провини, страждати від комплексу провини залишок життя. Багатьом вдається позбутися звички, і вони дуже раді, думаючи: «Чудово, я зроблю це заради дитини, а через дев’ять місяців бажання курити все одно мине». Потім приходять біль і страх пологів, за якими йде найвищий злiт життя жінки. Біль і страх минули, народилася гарна дитина, і старі пускові механізми знову починають діяти. Частина промивання мiзкiв все ще збереглася, і, мало не перш ніж пуповину відрізано, жінка вже засовує до рота цигарку. Радість ситуації блокує огидний смак тютюну. При цьому немає наміру знову потрапляти в залежність від куріння. «Лише одна цигарка». Занадто пізно! Жінка вже в пастці, нікотин уже з’явився в організмі. Поновлюється старий потяг до цигарок, і навіть якщо породілля не одразу почне курити, післяпологова депресія, напевно, переможе.

Дивно, що, хоча наркомани, залежні від героїну, за законом є злочинцями, ставлення суспільства до них достатньо людяне: «Що ми можемо зробити, щоб допомогти бідолашним?» Треба так само приймати і нещасного курця. Він курить не тому, що хоче курити, а тому, що вважає себе змушеним, і на відміну від героїністів протягом багатьох років страждає від розумових і фізичних тортур. Ми завжди кажемо, що швидка смерть краща за повільну, тому не заздріть бідолашному курцеві. Він заслуговує на ваше співчуття.

Розділ 44 Порада некурцям

Допоможіть зробити так, щоб ваші друзі та родичі, що курять, прочитали цю книжку.

Спочатку вивчіть зміст книжки і спробуйте поставити себе на місце курця.

Не примушуйте його силоміць читати книжку та не намагайтеся змусити кинути куріння, розповідаючи, що він руйнує своє здоров’я або марнує гроші. Курець знає це краще за вас. Люди курять не тому, що отримують від цього задоволення або хочуть курити. Вони кажуть це самим собі та іншим, щоб зберегти самоповагу. І курять тому, що почувають себе залежними від нікотину, вважаючи, що цигарки розслаблюють їх, надають мужності та впевненості в собі і що без тютюну життя ніколи не буде настільки приємним. Якщо ви спробуєте змусити курця кинути, він вiдчує себе загнаним у пастку звіром та ще більше захоче підкурити цигарку. Це може перетворити його на таємного курця, і цигарка стане ще ціннішою (див. розділ 26).

Краще зосередьтесь на іншому боці монети. Приведіть людину в компанію колишніх курців (тільки у Великій Британії їх п’ятнадцять мільйонів). Попросіть їх розповісти, як вони були впевнені, що потрапили в залежність від нікотину назавжди, та наскільки кращим є життя некурця.

Щойно ви змусите курця повірити, що i він зможе кинути курити, його свідомість стане прояснюватися. Потім почніть пояснювати омани, які створюють муки відвикання. Цигарки не тільки не надають підтримки, але й руйнують впевненість у собі та викликають дратівливість і напруженість.

Тепер курець має бути готовим до того, щоб прочитати книжку самостійно. Він очікуватиме, що доведеться перегорнути безліч сторінок про рак легенів, серцеві захворювання тощо. Поясніть, що в цій книзі застосовується інший підхід, і посилання на захворювання складають лише маленьку частину матеріалу.

Допомагайте впродовж періоду відвикання.

Байдуже, страждає колишній курець чи ні, вважайте, що він мучиться. Не намагайтесь довести його тортури до мінімуму, кажучи, що кинути курити легко; він сам може це зробити. Замість цього постійно кажіть йому, як ви пишаєтесь ним, наскільки покращився його вигляд, наскільки приємніше він пахне, наскільки легшим стало його дихання. Дуже важливо робити це постійно. Коли курець намагається позбутися залежності, йому допомагають сама ейфорія спроби та увага друзів і колег. Однак вони, як правило, швидко забувають про це, отже продовжуйте хвалити курця.

Оскільки він не говорить про цигарки, ви можете вирішити, що курець забув про них, і боїтесь нагадувати. Так діють тільки під час використання методу сили волі. Не бійтеся розмовляти на цю тему та хваліть його; курець сам скаже, якщо не захоче, щоб йому нагадували про куріння. Щосили старайтесь послабити навантаження на курця впродовж періоду відвикання. Спробуйте вигадати способи зробити життя цікавим та приємним.

Цей час може стати важким періодом і для некурців. Якщо один член групи роздратований, це може призвести до загального суму. Старайтеся запобігати подібним ситуаціям. Він може виплескати все і на вас, але не відповідайте йому тією ж монетою: саме зараз курець більше за все потребує похвали та симпатій. Якщо ви самі почуваєтесь роздратованим, намагайтесь цього не показувати.

Коли я спробував кинути курити за допомогою сили волі, то використовував різні хитрощі: наприклад, впадав у сильне роздратування, сподіваючись, що моя дружина або друзі скажуть: «Я не можу більше дивитись, як ти страждаєш. Заради Бога, закури». У цьому випадку сумління курця чисте, бо він не «здається» – йому наказали. Якщо колишній курець використовує подібні хитрощі, не заохочуйте його. Скажіть: «Якщо це саме те, що цигарки роблять з тобою, слава богу, що ти незабаром станеш вільним. Як чудово, що маєш мужність та розум, щоб кинути курити».

Закінчення: допоможіть покласти край цій ганьбі

На мою думку, куріння є найбільшою ганьбою нашого суспільства, навіть більшою, ніж ядерна зброя.

Фундамент цивілізації, причина, з якої людський вид так далеко просунувся в своєму розвитку, полягає в тому, що ми здатні передавати наші знання та досвід не тільки один одному, але й майбутнім поколінням. Навіть нижчим видам тварин необхідно попереджати своє потомство про життєві пастки.

Вважається, якщо ядерна зброя не вийде з-під контролю, у світі не залишиться проблем. Прихильники цієї думки можуть самовдоволено казати: «Ядерна зброя зберігає мир». Якщо її буде одного дня використано, це вирішить і проблему куріння, і всі інші питання. Нагородою політикам буде те, що на землі не залишиться нікого, хто міг би сказати: «Ви були не праві». (Цікаво, чи не через це вони підтримують ядерну зброю?)

Однак, незважаючи на те, що я проти ядерної зброї, не можу не визнати, що подібні рішення приймаються принаймні в здоровому глузді та з палким переконанням, що це допоможе людству, але стосовно куріння ми знаємо всі факти. Можливо, під час останньої війни люди щиро вірили, що цигарки надають їм мужності та впевненості в собі. Сьогодні уряд знає, що це омана. Однак подивіться на сучасну рекламу цигарок. У ній не йдеться про те, що цигарки розслаблюють та надають задоволення. Усі твердження пов’язані лише з якістю тютюну. Чому ми маємо через це турбуватися?

Явне лицемірство вражає. Як члени суспільства ми протестуємо проти токсикоманії та героїнової залежності. У порівнянні із вживанням нікотину ці проблеми – лише прищі на тілі соціуму. У залежності від нікотину перебувало близько 60 % населення, і більшість з них витрачали значну частину кишенькових грошей на цигарки. Тисячі людей щороку руйнують своє життя через те, що стали залежними від нікотину. Куріння стало масовим вбивцею у суспільстві, і разом з тим саме в нього вкладені найбільші кошти Міністерства фінансів Великої Британії. На нещастя наркоманів, залежних від нікотину, воно заробляє вісім мільярдів фунтів стерлінгів щороку, а промисловим тютюновим гігантам дозволено витрачати сто двадцять мільйонів фунтів стерлінгів на рік на рекламу цієї гидоти.

Тютюнові компанії хитромудро друкують попередження про шкоду куріння для здоров’я на пачках цигарок, а на телевізійні кампанії, в яких розповідається про загрозу раку, смердючий подих та ампутацію ніг, уряд витрачає лише якісь крихти. Після цього знаходить моральне виправдання, заявляючи: «Ми попереджали про небезпеку. Це ваш вибір». Курець мав не більше можливостей вибирати, ніж наркоман, залежний від героїну. Курці не ухвалювали рішення стати курцями; їх заманили в підступну пастку. Якби вони дійсно мали вибір, завтра єдиними курцями залишилися б тільки підлітки, які тільки починають курити та вважають, що зможуть кинути в будь-який час, коли захочуть.

Чому існують подвійні стандарти? Чому героїністи, яких вважають злочинцями, можуть зареєструватися як наркомани та отримати відповідне лікування, щоб позбутися своєї залежності? Спробуйте зареєструватися як наркоман, залежний від нікотину. Ви навіть не можете купити цигарки за собівартістю, а змушені платити втричі більше їхньої реальної вартості, і щороку уряд робить ваше життя складнішим. Ніби курець має недостатньо проблем! Якщо ви звернетесь до лікаря по допомогу, він скаже: «Припиніть курити, або цигарки вб’ють вас». Але це і так відомо. Або випише рецепт на препарат від нікотинової залежності, який міститиме той самий наркотик, від якого ви намагаєтесь відмовитись.

Антинікотинові кампанії не допомагають курцям кинути курити. Вони лише ускладнюють відмову від тютюну, залякуючи курців, що змушує хотіти курити ще більше. Такі заходи не зупиняють навіть підлітків, які знають, що цигарки вбивають, але розуміють, що одна штука не дуже зашкодить. Ця звичка настільки поширена, що підліток, рано чи пізно, через соціальний тиск або цікавість, спробує одну цигарку. Та оскільки її смак дуже огидний, він, напевно, потрапить в залежність від куріння.

Чому ми дозволяємо цій ганьбі тривати? Чому наш уряд не виступить зі спеціальною кампанією? Чому не заявить, що нікотин – наркотик та смертельна отрута, яка не розслабить і не надасть впевненості, а лише розхитає нерви? Чому не повідомить, що зробити залежним від нікотину може лише одна цигарка?

Я пам’ятаю, як читав роман Герберта Уеллса «Машина часу». У ньому описаний епізод в далекому майбутньому, де людина падає в воду, а її супутники юрмляться на березі, як стадо баранів, не звертаючи аніякої уваги на відчайдушні крики. Мені ця сцена здалася нелюдською. Загальна апатія нашого суспільства стосовно проблеми куріння дуже схожа на описану ситуацію. Ми дозволяємо демонструвати по телебаченню у прайм-тайм змагання з дартсу, спонсорами яких виступають тютюнові компанії. Звучить крик: «Сто вісімдесят», а потім камера показує, як гравець закурює. Уявіть собі скандал, якби спонсором змагання виступала мафія, гравець був би наркоманом, а потім би нам показали, як він робить собі ін’єкцію героїну.

Чому ми дозволяємо суспільству скеровувати здорових підлітків та молодь, чиє життя до того, як вони починають курити, довершене, до того, щоб сплачували шалені гроші за привілей руйнувати своє фізичне та психічне здоров’я, перебувати в рабській залежності від цієї отрути та вести життя, сповнене хвороб?

Мабуть, ви подумаєте, що я занадто драматизую. Це не так. Мій батько через куріння помер у п’ятдесят років. Він був сильним чоловіком та досі міг би жити.

Знаю, що, коли мені було за сорок, я сам був на межі смерті, хоча скоріше за все причиною моєї кончини назвали б крововилив у мозок, не пов’язавши її з курінням. Тепер я консультую курців, які позбавлені працездатності або перебувають на останніх стадіях захворювання. Якщо ви задумаєтесь над цим, можливо, теж згадаєте чимало таких людей.

У суспільстві віє вітер змін. Сніжка рушила. І я сподіваюся, що моя книжка допоможе перетворити цю маленьку сніжку на лавину.

Ви теж можете допомогти, поширюючи цю ідею.

Останнє попередження

Тепер ви можете насолоджуватися життям як щасливий некурець. Щоб бути впевненим в успіху, маєте дотримуватися простих вказівок:

1. Тримайте цю книжку під рукою. Не губіть її, не віддавайте ні на час, ні назавжди.

2. Якщо ви коли-небудь почнете заздрити іншому курцю, згадайте, що він заздритиме вам. Ви нічого не позбавлені. Позбавлені вони.

3. Пам’ятайте, що вам не подобалось бути курцем. Саме тому ви кинули курити. Тепер насолоджуйтесь тим, що стали некурцем.

4. Пам’ятайте, що такого поняття, як «лише одна цигарка», не існує.

5. Ніколи не піддавайте сумнівам ваше рішення ніколи не курити. Ви знаєте, що зробили правильний вибір.

6. Якщо у вас виникнуть будь-які труднощі, зверніться до найближчої клініки Аллена Карра. Повний перелік наведений на наступних сторінках.

Клініки Аллена Карра

У наведеному нижче переліку вказана контактна інформація всіх клінік Аллена Карра в різних країнах. Кількість випадків вдалого позбавлення від куріння в цих клініках складає 90 %, у протилежному разі вам будуть повернені кошти протягом трьох місяців, якщо позитивного результату не було досягнуто. Деякі клініки також проводять сеанси з позбавлення від алкогольної залежності та зі зниження ваги. Для отримання детальної інформації звертайтесь до найближчої клініки. Allen Carr’s Easyway гарантує, що в клініках ви легко позбудетесь нікотинової залежності, або ми повернемо вам кошти.

Allen Carr’s Easyway – Центральний офіс

Park House, 14 Pepys Road, Raynes Park, London SW20 8NH

Тел.: +44 (0) 208 944 7761

E-mail: mail@allencarr.com

Сайт: www.allencarr.com

Міжнародний прес-центр

Тел.: +44 (0) 7970 88 44 52

E-mail: jd@statacom.net

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Інформація і центральна лінія бронювання: 0800 389 2115 (безкоштовно)

БЕЛФАСТ

Тел.: 0845 094 3244

Терапевт: Tara Evers-Cheung

E-mail: tara@easywayni.com

Сайт: www.allencarr.com

БІРМІНГЕМ

Тел./факс: +44 (0) 121 423 1227

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer, Crispin Hay, Rob Fielding

E-mail: easywayadmin@btconnect.com

Сайт: www.allencarr.com

БОРНМУТ

Тел.: 0800 028 7257

+44 (0) 1425 272 757

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer, Emma Sole, James Pyper

E-mail: easywayadmi@btconnect.com

Сайт: www.allencarr.com

БРАЙТОН

Тел.: 0800 028 7257

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer,

Emma Sole, James Pyper

E-mail: easywayadmin@ btconnect.com

Сайт: www.allencarr.com

БРИСТОЛЬ

Тел.: +44 (0) 117 950 1441

Терапевт: Charles Holdsworth Hunt

E-mail: stopsmoking@easywaybristol. co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ГЕРНСІ

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

Сайт: www.allencarr.com

ДЕРБІ

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ДЖЕРСІ

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

Сайт: www.allencarr.com

ІПСВІЧ

Сайт: www.allencarr.com

КАМБРІЯ

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

E-mail: mark@easywaycumbria.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

КАРДИФФ

Тел.: +44 (0)117 950 1441

Терапевт: Charles Holdsworth Hunt

E-mail: stopsmoking@easywaybristol.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

КЕМБРИДЖ

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

КЕНТ

Тел.: 0800 028 7257

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer, Emma Sole, James Pyper

Сайт: www.allencarr.com

КОВЕНТРІ

Тел.: 0800 321 3007

Терапевт: Rob Fielding

E-mail: info@easywaycoventry.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

КРУ

Тел.: +44 (0) 1270 501 487

Терапевт: Debbie Brewer-West

E-mail: debbie@easyway2stopsmoking.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЛАНКАШИР

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

E-mail: mark@easywaylancashire.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЛЕЙСТЕР

Тел.: 0800 321 3007

Терапевт: Rob Fielding

E-mail: info@easywayleicester.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЛІВЕРПУЛЬ

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

E-mail: mark@easywayliverpool.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЛIДС

Безкоштовний телефон: 0800 804 6796

Терапевт: Rob Groves

E-mail: stopsmoking@easywayyorkshire.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЛІНКОЛЬН

Тел.: 0800 321 3007

Терапевт: Rob Fielding

Сайт: www.allencarr.com

ЛОНДОН

Park House, 14 Pepys Road, Raynes Park, London SW20 8NH

Тел.: +44 (0) 20 8944 7761

Факс: +44 (0) 20 8944 8619

Терапевти: John Dicey,

Colleen Dwyer, Crispin Hay,

Emma Sole, Rob Fielding, James Pyper

E-mail: mail@allencarr.com

Сайт: www.allencarr.com

МАНЧЕСТЕР

Безкоштовний телефон: 0800 804 6796

Терапевт: Rob Groves

E-mail: stopsmoking@easywaymanchester.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

МІЛТОН-КІНС

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

НОРИДЖ

Сайт: www.allencarr.com

НОРТГЕМПТОН

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

НОТТИНГЕМ

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

НЬЮКАСЛ, ПІВНІЧНИЙ СХІД

Тел./факс: +44 (0) 191 581 0449

Терапевт: Tony Attrill

E-mail: info@stopsmoking-uk.net

Сайт: www.allencarr.com

ОКСФОРД

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

О. МЕН

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

Сайт: www.allencarr.com

ПТЕРБОРО

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

РИДИНГ

Тел.: 0800 028 7257

Терапевти: John Dicey,

Colleen Dwyer, Emma Sole, James Pyper

Сайт: www.allencarr.com

ХАЙ-ВІКОМБ

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЕЙЛСБЕРІ

Тел.: 0800 0197 017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЕКСЕТЕР

Тел.: +44 (0) 117 950 1441

Терапевт: Charles Holdsworth Hunt

E-mail: stopsmoking@easywayexeter.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ЕССЕКС

Тел.: 0800 389 2115

Сайт: www.allencarr.com

ШОТЛАНДІЯ

ВУСТЕР

Тел.: 0800 321 3007

Терапевт: Rob Fielding

Сайт: www.allencarr.com

ҐЛАЗГО, ЕДИНБУРГ

Тел.: +44 (0) 131 449 7858

Терапевти: Paul Melvin amp; Jim McCreadie

E-mail: info@easywayscotland.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

САУТГЕМПТОН

Тел.: 0800 028 7257 / +44 (0)1425 272 757

Терапевти: John Dicey, Colleen

Dwyer, Emma Sole, James Pyper

E-mail: easywayadmin@tiscali.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

САУТПОРТ

Тел.: 0800 077 6187

Терапевт: Mark Keen

E-mail: mark@easywaylancashire.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

СТЕЙНС, ХІТРОУ

Тел.: 0800 028 7257

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer,

Emma Sole, James Pyper

Сайт: www.allencarr.com

СТИВЕНЕЙДЖ

Тел.: 0800 019 7017

Терапевти: Kim Bennett, Emma Sole

E-mail: kim@easywaybucks.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

СТОК

Тел.: +44 (0) 1270 501 487

Терапевт: Debbie Brewer-West

E-mail: debbie@easyway2stopsmoking.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

СВІНДОН

Тел.: +44 (0) 117 950 1441

Терапевт: Charles Holdsworth Hunt

E-mail: stopsmoking@easywaybristol.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

СУРРЕЙ

Park House, 14 Pepys Road, Raynes Park, London SW20 8NH

Тел.: +44 (0) 20 8944 7761

Факс: +44 (0) 20 8944 8619

Терапевти: John Dicey, Colleen Dwyer, Crispin Hay, Emma Sole, Rob Fielding, James Pyper

E-mail: mail@allencarr.com

Сайт: www.allencarr.com

ТЕЛФОРД

Тел.: +44 (0) 1270 501487

Терапевт: Debbie Brewer-West

E-mail: debbie@easyway2stopsmoking.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ШЕФФІЛД

Безкоштовний телефон: 0800 804 6796

Терапевт: Rob Groves

E-mail: stopsmoking@easywayyorkshire.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

ШРУСБЕРІ

Тел.: +44 (0) 1270 501 487

Терапевт: Debbie Brewer-West

E-mail: debbie@easyway2stopsmoking.co.uk

Сайт: www.allencarr.com

АДРЕСИ КЛІНІК В ІНШИХ КРАЇНАХ

АВСТРАЛІЯ

ПІВНІЧНИЙ КВІНСЛЕНД

Тел.: 1300 85 11 75

Терапевт: Tara Pickard-Clark

E-mail: nqld@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

СИДНЕЙ, НОВИЙ ПІВДЕННИЙ УЕЛЬС

Тел./факс: 1300 78 51 80

Терапевт: Natalie Clays

E-mail: nsw@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

ПІВДЕННА АВСТРАЛІЯ

Безкоштовна телефонна лінія: 1300 55 78 01

Терапевт: Dianne Fisher

E-mail: wa@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

ПІВДЕННИЙ КВІНСЛЕНД

Тел.: 1300 85 58 06

Терапевт: Jonathan Wills

E-mail: sqld@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

ВІКТОРІЯ, ТАСМАНІЯ

Тел.: +61 (0)3 9894 8866 або 1300 790 565 (Безкоштовна телефонна лінія)

Терапевт: Gail Morris

E-mail: info@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

ЗАХІДНА АВСТРАЛІЯ

Тел.: 1300 55 78 01

Терапевт: Dianne Fisher

E-mail: wa@allencarr.com.au

Сайт: www.allencarr.com

АВСТРІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Безкоштовна телефонна лінія та лінія бронювання: 0800RAUCHEN (0800 7282436)

Тел.: +43 (0) 3512 44755

Терапевти: Erich Kellermann and Team

E-mail: info@allen-carr.at

Сайт: www.allencarr.com

БЕЛЬГІЯ

АНТВЕРПЕН

Koningin Astridplein 27 B-9150 Bazel

Тел.: +32 (0) 3 281 6255

Факс: +32 (0) 3 744 0608

Терапевт: Dirk Nielandt

E-mail: easyway@dirknielandt.be

Сайт: www.allencarr.com

БОЛГАРІЯ

Тел.: 0800 14104 / +359 899 88 99 07

Терапевт: Rumyana Kostadinova

E-mail: rk@nepushaveche.com

Сайт: www.allencarr.com

НІМЕЧЧИНА

Семінари проводяться по всій країні

Безкоштовна телефонна лінія та лінія бронювання: 08000RAUCHEN (0800 07282436)

Терапевт: Erich Kellermann and Team

Тел.: +49 (0) 8031 90190 0

E-mail: info@allen-carr.de

Сайт: www.allencarr.com

ГОНКОНҐ

Тел.: +852 2911 7988

Терапевт: Rob Groves

E-mail: stopsmoking@eventclicks.com

Сайт: www.allencarr.com

ГРЕЦІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +30 210 5224087

Терапевт: Panos Tzouras

E-mail: panos@allencarr.gr

Сайт: www.allencarr.com

ДАНІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +45 70267711

Терапевт: Mette Fonss

E-mail: mette@easyway.dk

Сайт: www.allencarr.com

ІЗРАЇЛЬ

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +972 (0) 3 6212525

Терапевти, інструктори: Ramy Romanovsky, Orit Rozen, Shahaf Ashkenazi, Kinneret Triffon

E-mail: info@allencarr.co.il

Сайт: www.allencarr.com

ІНДІЯ

БАНГАЛОР і ЧЕННАЙ

Тел.: +91 (0) 80 41540624

Терапевт: Suresh Shottam

E-mail: info@easywaytostopsmoking.co.in

Сайт: www.allencarr.com

ІСЛАНДІЯ

РЕЙК’ЯВІК

Тел.: +354 553 9590

Терапевт: Petur Einarsson

E-mail: easyway@easyway.is

Сайт: www.allencarr.com

ІСПАНІЯ

Семінари англійською мовою

МАРБЕЛЬЯ

Терапевт: Charles Holdsworth Hunt

Тел.: +44 8456 187306

E-mail: stopsmoking@easywaymarbella.com

Сайт: www.allencarr.com

ІТАЛІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Тел./факс: +39 (0) 2 7060 2438

Терапевти: Francesca Cesati and Team

E-mail: info@easywayitalia.com

Сайт: www.allencarr.com

КАНАДА

Семінари проводяться в Торонто і Ванкувері Корпоративні програми проводяться по всій країні

Безкоштовна телефонна лінія: 1 866 666 4299 / +1 905 8497736

Терапевт: Damian O’Hara

E-mail: info@theeasywaytostopsmoking.com

Сайт: www.allencarr.com

КІПР

Тел.: +357 77 77 78 30

Терапевт: Kyriacos Michaelides

E-mail: info@allencarr.com.cy

Сайт: www.allencarr.com

КОЛУМБІЯ

БОГОТА, ПІВДЕННА АМЕРИКА

Тел.: +57 1 245 6910

Терапевт: Jose Manuel Duran

E-mail: easywaycolombia@cable.net.co

Сайт: www.allencarr.com

ЛАТВІЯ

Відкриття клініки очікується 2009 р.

Сайт: www.allencarr.com

ЛИТВА

Тел.: +370 694 29591

Терапевт: Evaldas Zvirblis

E-mail: info@mestirukyti.eu

Сайт: www.allencarr.com

МАВРИКІЙ

Тел.: +230 727 5103

Терапевт: Heidi Hoareau

E-mail: allencarrmauritius@yahoo.com

Сайт: www.allencarr.com

МЕКСИКА

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +52 55 2623 0631

Терапевти: Jorge Davo and Mario Campuzano Otero

E-mail: info@allencarr-mexico.com

Сайт: www.allencarr.com

НІДЕРЛАНДИ

Семінари проводяться по всій країні

Allen Carr’s Easyway “stoppen met roken”

A.C.E. Nederland BV

Buurserstraat 214–216, 7544 RG ENSCHEDE

The Netherlands

(+31) 53 478 43 62; (+31) 900 786 77 37

E-mail: info@allencarr.nl

Сайт: www.allencarr.nl

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

ПІВНІЧНИЙ ОСТРІВ, ОКЛЕНД

Тел.: +64 (0) 9 817 5396

Терапевт: Vickie Macrae

E-mail: vickie@easywaynz.co.nz

Сайт: www.allencarr.com

ПІВДЕННИЙ ОСТРІВ, КРАЙСТЧЕРЧ

Тел.: +64 (0) 3 326 5464

Терапевт: Laurence Cooke

E-mail: laurence@easywaysouthisland.co.nz

Сайт: www.allencarr.com

НОРВЕГІЯ

ОСЛО

Тел.: +47 93 20 09 11

Терапевт: Rene’ Adde

E-mail: post@easyway-norge.no

Сайт: www.allencarr.com

ПОЛЬЩА

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +48 (0) 22 621 36 11

Терапевт: Anna Kabat

E-mail: info@allen-carr.pl

Сайт: www.allencarr.com

ПОРТУГАЛІЯ

ОПОРТО

Тел.: +351 22 9958698

Терапевт: Ria Slof

E-mail: info@comodeixardefumar.com

Сайт: www.allencarr.com

РЕСПУБЛІКА ІРЛАНДІЯ

ДУБЛІН, КОРК

Спеціальний низький тариф (для Ірландії) 1 890 – EASYWAY (37 99 29)

Тел.: +353 (0) 1 499 9010 (4 лінії)

Терапевти: Brenda Sweeney and Team

E-mail: info@allencarr.ie

Сайт: www.allencarr.com

РОСІЯ

МОСКВА

Тел.: +7 (495) 644 64 26

Терапевт: Fomin Alexander

E-mail: info@allencarrmoscow.ru

Сайт: www.allencarr.com

СЕРБІЯ

БЕЛГРАД

Тел.: +381 (0) 11 308 8686

E-mail: office@allencarr.co.yu

E-mail: milos.rakovic@allencarrserbia.com

Сайт: www.allencarr.com

СИНГАПУР

Тел.: +65 6329 9660

Терапевт: Pam Oei

E-mail: pam@allencarr.com.sg

Сайт: www.allencarr.com

СЛОВАКІЯ

Тел.: +421 55 678 26 55

Терапевт: Adriana Gašparová

E-mail: office@allencarr.sk

Сайт: www.allencarr.com

СЛОВЕНІЯ

Відкриття клініки очікується 2009 р.

Сайт: www.allencarr.com

США

Семінари проводяться по всій країні

Безкоштовна телефонна лінія та лінія бронювання: 1 866 666 4299

E-mail: info@theeasywaytostopsmoking.com

Сайт: www.allencarr.com

Семінари регулярно проводяться у Нью- Йорку, Лос-Анджелесі, Денвері і Г’юстоні

Корпоративні програми проводяться по всій країні

Поштова адреса: 1133 Broadway, Suite 706, New York. NY 10010

Терапевти: Damian O’Hara, Collene Curran

ТУРЦІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +90 212 358 5307

Терапевт: Emre Ustunucar

E-mail: info@allencarrturkiye.com

Сайт: www.allencarr.com

ФРАНЦІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Безкоштовна лінія бронювання: 0800 FUMEUR

Терапевт: Erick Serre and Team

Тел.: +33 4 91 33 54 55

E-mail: info@allencarr.fr

Сайт: www.allencarr.com

ЧЕХІЯ

Тел.: +42 (0) 257 325 117

Терапевт: Adriana Gašparová

E-mail: office@allencarr.cz

Сайт: www.allencarr.com

ЧИЛІ

Тел.: +56 2 4744587

Терапевт: Claudia Sarmiento

E-mail: contacto@allencarr.cl

Сайт: www.allencarr.com

ШВЕЙЦАРІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Безкоштовна телефонна лінія та лінія бронювання: 0800RAUCHEN (0800 / 728 2436)

Тел.: +41 (0) 52 383 3773

Факс: +41 (0) 52 3833774

Терапевти: Cyrill Argast and Team

Сеанси Suisse Romand and Svizzera Italia

Тел.: 0800 386 387

E-mail: info@allen-carr.ch

Сайт: www.allencarr.com

ШВЕЦІЯ

ГЕТЕБОРГ і МАЛЬМЕ

Тел.: +46 (0) 31 24 01 00

E-mail: info@allencarr.nu

Сайт: www.allencarr.com

СТОКГОЛЬМ

Тел.: +46 (0) 8 743 09 50

Терапевт: Christofer Elde

E-mail: info@allencarr.se

Сайт: www.allencarr.com

ЕКВАДОР

Тел./факс: +593 (0) 2 2820 920

Терапевт: Ingrid Wittich

E-mail: toisan@pi.pro.ec

Сайт: www.allencarr.com

ЕСТОНІЯ

Відкриття клініки очікується 2009 р.

E-mail: info@allencarr.ee

Сайт: www.allencarr.com

ПІВДЕННА АФРИКА

Семінари проводяться по всій країні

Державна лінія бронювання (в Південній Африці): 0861 100 200

Головний офіс: 15 Draper Square, Draper St, Claremont 7708

CAPE TOWN, Dr. Charles Nel

Тел.: +27 (0)21 851 5883 Mobile: 083 600 5555

E-mail: easyway@allencarr.co.za

Сайт: www.allencarr.com

Терапевти: Dr. Charles Nel, Dudley Garner, Malcolm Robinson and Team

ЯПОНІЯ

Семінари проводяться по всій країні

Тел.: +81 3 5288 5177

Терапевт: Miho Shimada

E-mail: info@allen-carr.jp

Сайт: www.allencarr.com

АЛЛЕН КАРР розробив власний спосіб позбавлення нікотинової залежності, нині відомий всьому світу як «ЛЕГКИЙ СПОСIБ КИНУТИ КУРИТИ».

КАРР використовував свій новаторський метод і для вирішення проблеми алкоголізму та зайвої ваги.

Читайте інші книжки Аллена Карра:

ЛЕГКИЙ СПОСІБ КОНТРОЛЮВАТИ АЛКОГОЛЬ

Кожен зможе неймовірно швидко позбутися алкогольної залежності.

Аллен Карр

Аллен Карр викриває ілюзії, котрі оточують проблему алкоголізму і зображують життя неможливим без алкоголю. Він пропонує допомогу всім, хто дійсно хотів би позбутись хвороби, яка розбиває сім’ї та руйнує життя. Якщо виконувати всі вказівки, виліковування гарантоване будь-якій людині.

ЛЕГКИЙ СПОСІБ СКИНУТИ ВАГУ

Скиньте вагу без дієт, підрахунку калорій і застосування методу сили волі!

Аллен Карр

У цій книзі Аллен Карр демонструє продиктований здоровим глуздом підхід до харчування. Ви не побачите тут переліків дозволених і заборонених страв – лише принципи, яких потрібно додержуватись, щоб харчуватися правильно, почуватися бездоганно та ніколи не страждати від зайвої ваги.

ЛЕГКИЙ СПОСІБ КИНУТИ КУРИТИ СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ЖІНОК

Дотримуйтесь моїх інструкцій, і ви довіку будете щасливі від того, що кинули куріння.

Аллен Карр

«Легкий спосiб кинути курити» однаково ефективний як для жінок, так і для чоловіків. Проте жінки, які намагаються кинути курити, зіштовхуються зособливими труднощами. Кидаючи курити, жінки стурбовані тим, як це вплине на їхню вагу та статуру. Ця книжка детально розглядає властиві лише жінкам проблеми і труднощі та допомагає подолати їх, перетворюючи читання на індивідуальну консультацію, особисту розмову з автором.

Примітки

1

Свенгалi – гiпнотизер, герой роману «Трiлбi» Джорджа дю Мор’є.

(обратно)

2

Роджер Банністер (нар. 1929) – англійський лікар та бігун, першим пробіг милю (1,6 км) менш ніж за чотири хвилини.

(обратно)

Оглавление

Відгуки фахівців та лікарів про метод Аллена Карра

Про автора

Передмова

Попередження

Вступ

Розділ 1 Найважчий випадок нікотинової залежності, на який я будь-коли натрапляв

Розділ 2 Легкий спосіб

Розділ 3 Чому важко кинути курити?

Розділ 4 Підступна пастка

Розділ 5 Чому ми і далі куримо?

Розділ 6 Нікотинова залежність

Розділ 7 Промивання мiзкiв і «дрімаючий партнер»

Розділ 8 Полегшення мук відвикання

Розділ 9 Стрес

Розділ 10 Нудьга

Розділ 11 Зосередження

Розділ 12 Релаксація

Розділ 13 Комбіновані цигарки

Розділ 14 Що я кидаю?

Розділ 15 Добровільне рабство

Розділ 16 Скільки грошей я заощаджу?

Розділ 17 Здоров'я

Розділ 18 Енергія

Розділ 19 Куріння розслаблює мене та додає впевненості

Розділ 20 Зловісні чорні тіні

Розділ 21 Переваги курiння

Розділ 22 Метод сили волі

Розділ 23 Остерігайтеся скорочення куріння

Розділ 24 Лише одна цигарка

Розділ 25 Нерегулярні курці, підлітки, некурці

Розділ 26 Таємний курець

Розділ 27 Соціальна звичка

Розділ 28 Вибір часу

Розділ 29 Чи нудьгуватиму я за цигаркою?

Розділ 30 Чи наберу я вагу?

Розділ 31 Уникайте хибних стимулів

Розділ 32 Легкий спосiб кинути курити

Розділ 33 Період відвикання

Розділ 34 Лише одна затяжка

Розділ 35 Чи буде мені важко?

Розділ 36 Основні причини невдачі

Розділ 37 Замінники

Розділ 38 Чи маю я уникати спокуси?

Розділ 39 Мить істини

Розділ 40 Остання цигарка

Розділ 41 Останнє попередження

Розділ 42 Зворотний зв'язок

Розділ 43 Допоможіть курцю, який лишився на кораблі, що тоне

Розділ 44 Порада некурцям

Закінчення: допоможіть покласти край цій ганьбі

Останнє попередження

Клініки Аллена Карра

*** Примечания ***