Людина-коробка [Кобо Абе] (fb2) читать постранично

Кобо Абе Людина-коробка

ОБЛАВА НА ВОЛОЦЮГ У ПАРКУ УЕНО. СЬОГОДНІ ВРАНЦІ ЗАТРИМАНО СТО ВІСІМДЕСЯТ ЧОЛОВІК

Щоб знешкодити озброєного вбивцю й маніяка під номером «109» і належно підготуватися до зими, поліція токійського району Уено на світанку двадцять третього числа влаштувала облаву на волоцюг у парку Уено, а також на станції Уено. За будинком культури «Бунка кайкан», у підземних переходах до станції та в інших місцях за явне порушення закону про дрібні злочини (за бродяжництво, порушення громадського порядку) та закону про безпеку руху на вулицях міст заарештовано загалом сто вісімдесят чоловік. У затриманих узято відбитки пальців, усіх сфотографовано, чотирьох, що скаржилися на хворобу, відділ соціального забезпечення помістив у лікарню, дев’ятьох відправлено в притулок для старих. З решти взято письмову обіцянку про те, що вони більше не вештатимуться по місту, і відпущено. Однак за годину майже всі волоцюги знов повернулися на свої місця.

Про себе

Це нотатки про людину-коробку.

Я щойно почав їх писати в коробці з гофрованого картону, яка нижнім краєм сягає аж до стегон, коли її насадити на голову. Оскільки я сам тепер людина-коробка, то виходить, що людина-коробка пише в коробці про людину-коробку.

Як обладнати коробку

Для цього потрібні: порожня коробка з гофрованого картону — одна штука; вінілова плівка (напівпрозора) — п'ятдесят квадратних сантиметрів; ізоляційна стрічка — метрів вісім; дріт — метрів два; складаний ножик (для роботи); крім цього, три шматки старого брезенту й пару гумових чобіт.

Годиться будь-яка коробка розміром метр на метр і на метр тридцять. Бажано, щоб вона була стандартна. По-перше, стандартну набагато легше знайти. По-друге, більшість харчових та бакалійних товарів запаковують у такі коробки, тож можна сподіватися на високу якість картону. По-третє, що найважливіше, стандартні коробки неможливо відрізнити одну від одної. Бо якби коробки чимось відрізнялися, було б утрачено найголовніше — анонімність.

Найбільше клопоту завдає віконечко. Спершу треба вибрати його розміри й визначити місце. В кожної людини — свої індивідуальні особливості, тому нижченаведені цифри слід сприймати лише як орієнтовні. Мабуть, найдоцільніше, щоб віконце відступало від верху на чотирнадцять сантиметрів і мало розміри чотирнадцять на шістнадцять. Якщо врахувати й товщину підкладки (я особисто прив'язую на голові примірник старого журналу), то верхній край віконця буде приблизно на рівні брів. Може здатися, що це надто низько. Не забудьте, однак, що в буденному житті рідко випадає нагода зводити очі догори. Навпаки, найчастіше дивишся вниз. Бо якщо не видно спереду землі бодай на метр, то йти дуже важко.

І ще одна річ: напівпрозора вінілова завіска. Її слід приклеїти над віконцем ізоляційною стрічкою. Не забудьте, однак, розрізати завіску навпіл: це напевне стане вам у пригоді. Плівку почепіть так, щоб краї трохи заходили один на один. Поки коробку триматимете сторч, плівка затулятиме вас від людського ока. Та досить нахилити коробку вбік, як у завісці відкриється щілинка й стане видно, що діється навкруги. Простий, але дуже корисний пристрій, тож вибір плівки вимагає певного знання. Передусім бажано, щоб вона була якомога товща й водночас еластична. Не варто ганятися за дешевиною: від зміни температури недоброякісна плівка твердне. Еластичність і товщину треба вибрати так, щоб завіска відкривалась од найменшого нахилу коробки, але щоб вітер не шарпав її. Щілина в завісці — це, так би мовити, око людини-коробки. Але не думайте, що це вічко для підглядання. Ні. Завдяки зоровій щілині людина-коробка може якоюсь мірою виявляти свою неприязнь. Авжеж, дивитись на ту щілину ззовні не дуже приємно. Скорше навпаки — непривітнішого, грізнішого погляду, мабуть, важко й знайти. Не буде перебільшенням сказати, що для беззахисної людини-коробки — це один з небагатьох засобів самооборони. Бо немає на світі людини, що могла б спокійно витримати на собі такий погляд.

На той випадок, якщо доведеться проходити вулицями в юрбі, доцільно в бокових стінках попробивати товстим цвяхом якомога більше дірок, але так, щоб це не понівечило коробку. Дірочки розсунуть поле вашого зору й допоможуть чути навколишні звуки. Пробивати дірки слід зсередини. Хоч коробка від того стане непривабливою, зате не затікатиме дощ..

І останнє: рештки дроту порубайте на шматки по п'ять, десять і п'ятнадцять сантиметрів і наробіть із них різного розміру гачків. Бо розмістити в коробці навіть найнеобхідніше — чайник, радіоприймач, електричний ліхтарик, рушник, мішечки — справа клопітна.

Само собою, потрібні гумові чоботи. Брезент, обвинутий навколо стегон, заповнить прогалину між тілом і коробкою, й вона не хитатиметься. Тричі обгорнувшись брезентом, надрізаним спереду, ви зможете вільно рухатися. Й --">