Твоїй внутрішній дитині потрібен дім [Стефани Шталь] (fb2) читать постранично

kailash

ХАРКІВ

 

2022

УДК 159.9

Ш87

 

Жодну з частин цього видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

 

Перекладено за виданням:

Stahl S. Das Kind in dir muss Heimat finden : Der Schlüssel zur Lösung (fast)

aller Probleme / Stefanie Stahl. — München : Kailash, 2015. — 288 p.

Переклад з німецької Юлії Микитюк

 

Дизайнер обкладинки Анастасія Попова

 

© Kailash Verlag, a division of Pen-

guin Random House Verlags-

gruppe GmbH, München, Ger-

many, 2015

© Depositphotos.com / 64samcorp.

gmail.com, обкладинка, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сі-

мейного Дозвілля», видання

українською мовою, 2022

ISBN 978-617-12-9919-1 © Книжковий Клуб «Клуб Сі-

(PDF) мейного Дозвілля», переклад

ISBN 978-3-424-63107-4 (нім.) і художнє оформлення, 2022

Для моїх подруг і друзів

 

Більшість тіней у нашому житті утворюється через те, що ми самі стоїмо на сонці.

Ральф Волдо Емерсон

ТВОЇЙ ВНУТРІШНІЙ ДИТИНІ ПОТРІБЕН ДІМ

 

Усі ми потребуємо куточка, де почуваємося затишно, впевне-но та приємно, де можемо розслабитися та бути собою. За ідеальних обставин таким місцем мав би бути батьківський дім. Якщо ми відчували, що наші батьки приймають і люблять нас, то мали теплу домівку. Саме таку, якої прагне кожна лю-дина: мала батьківщина, що зігріває серце. І це відчуття з ди-тинства, коли тебе люблять і підтримують, ми всотуємо в себе та перетворюємо на глибоко позитивне ставлення до життя, що супроводжує нас і в дорослому віці: ми почуваємося ком-фортно як у світі, так і на власному життєвому шляху. Ми впевнені в собі та здатні довіряти іншим людям. Тут ідеться про так звану базову довіру, що є наче домівкою всередині нас, адже дарує нам внутрішню підтримку та захист.

Проте чимало людей передусім асоціюють своє дитинство з поганими, подеколи навіть травматичними спогадами. У ко-гось дитинство було зовсім нещасливе, але вони витіснили цей досвід зі своєї свідомості й тепер узагалі його не пам’ятають. Ще хтось вважає своє дитинство «нормальним», та й узагалі «щасливим», однак, придивившись, бачимо, що це — само-обман. Бо навіть якщо витіснити зі свідомості дитячі почуття невпевненості чи неприйняття або ж применшити їхнє зна-чення з позиції дорослого, усе одно в повсякденному житті буде видно, що базову довіру цих людей підірвано. У них проблеми із самооцінкою, вони постійно сумніваються, чи справді їхній співрозмовник, партнер, начальник або новий знайомий приязно до них ставиться. Вони не люблять себе 10

 

по-справжньому, дуже невпевнені й часто мають проблеми в стосунках. Такі люди не зуміли розвинути базову довіру й тому відчувають брак внутрішньої підтримки. Натомість прагнуть, щоб інші давали їм відчуття безпеки, захисту, затишку та рідної домівки. Вони шукають батьківського дому зі своїми партнерами, колегами, на футбольному полі чи в торговельному центрі. І завжди знову й знову розча-ровуються, бо інші люди здатні подарувати їм це відчуття тільки на короткий час — це в найкращому разі. Вони не ро-зуміють, що в пастці: хто не має внутрішньої домівки, ніко-ли не знайде її ззовні.

Коли говоримо про ці зафіксовані з дитинства образи, що разом із генетичними чинниками формують наш характер і самооцінку, то маємо на увазі частину особистості, яку в пси-хології називають «внутрішньою дитиною». Внутрішня дити-на — це наче сума дитячих образів, поганих чи добрих, які ми отримали під час спілкування з нашими батьками чи іншими важливими для нас людьми. Про більшість з них ми на свідо-мому рівні навіть не пам’ятаємо, проте вони закарбовані в на-шій підсвідомості. Отже, можна стверджувати, що внутрішня дитина — це важлива частина нашої підсвідомості. Це стра-хи, труднощі та біди, яких ми зазнавали з дитинства. Водно-час до них належать і всі позитивні образи з дитячого віку.

Для нас, дорослих, проблемний передусім негативний до-свід. Адже дитина всередині нас активно старається уникнути повторень образів і травм, яких їй завдали в дитинстві, і вод-ночас досі прагне задовольнити свої потреби в безпеці та ви-знанні, які свого часу ігнорували. Страхи та бажання діють у глибинах нашої свідомості. На свідомому рівні ми — неза-лежні дорослі, які формують своє життя. Проте на несвідомо-му рівні наша внутрішня дитина має на наше сприйняття, почуття, думки та дії колосальний вплив. Навіть сильніший,

11

 

ніж має

--">