КулЛиб электронная библиотека
Всего книг - 585643 томов
Объем библиотеки - 883 Гб.
Всего авторов - 233699
Пользователей - 107444

Впечатления

Wapentake-Lokki про Аккерман: 2034: Роман о следующей мировой войне (Научная Фантастика)

сплошные сопли..да ещё непонятно какие-такие еХсперты описывали военную составляющую книги..по уровню так школота по ГУГЛила

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Голодный: Ядерный скальпель (Альтернативная история)

Как и многие «комментаторы» я несколько начинаю «убавлять свой пыл» ... И не то что бы данная вещь была так уж плоха... Просто (в отличие) от «нереально жизненной» первой части — здесь получился некий «боевичок-середячок» в стиле (не будь он упомянут к ночи)) тов.Поселягина (с его «Дитем» и прочими творениями) в которых он практически в каждой книге (так или иначе) но ОБЯЗАТЕЛЬНО «подрывает главную достопримечательность» Лондона))

И не

подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Голодный: Право на смерть. Ярче тысячи солнц (Боевая фантастика)

Вторая часть определенно получилась одновременно и лучше и хуже... Лучше — потому что, весь «расслабон» (второй части первой книги) наконец-то заканчивается и весь стиль данной книги так и хочется назвать: «Стальная крыса идет в армию»))

Хуже — потому что «первоначальные таланты» ГГ настолько «широко раскрываются» что вот (казалось бы среднестатистический майор) применяет свои (типа забытые) навыки (имеющие отношении к «главной

подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
DXBCKT про Голодный: Без права на жизнь (Боевая фантастика)

Сначала я не очень хотел читать данный цикл... Исходя «из опыта» чтения данного издательства я предвидел лишь очередной постапокалиптичный боевик (в стиле А.Конторовича «Выжженая земля», А.Рыбакова «Три кольца», Б.Громов «Терский фронт», «Эпоха мертвых» и т.п). А поскольку данная тема была уже знакома, читать ее очередной «клон» как то большого энтузиазма не было...

Но — время идет, ничего лучшего (на данный момент) я так и не нашел...

подробнее ...

Рейтинг: 0 ( 0 за, 0 против).
Shcola про Мартынов: Каллисто (Научная Фантастика)

Замечательная и легкая в прочтении книга.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
poruchik_xyz про Абрамов: Справочник молодого литейщика.— 3-е изд., перераб. и доп. (Учебники и пособия для среднего и специального образования)

Суперкнига! Для студентов соответствующего профиля - вещь незаменимая!

Рейтинг: +2 ( 2 за, 0 против).
Lyusten про Винокуров: Начало (Боевая фантастика)

Какойто детский бред напополам с матами. Дальше пары десятков страниц ниасилил.

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).

Мачтет Григорий [Николай Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Мачтет Григорий [Справочник-дайджест] 21 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




МАЧТЕТ Григорій Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник, журналіст.

З дворянської родини. Син, Мачтет Т., – поет.

Народився 3 (15) вересня 1852 р. в м. Луцьку Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр Волинської області України).

Помер 14 (27) серпня 1901 р. в м. Ялті Таврійської губернії Російської імперії (нині Автономна

Республіка Крим України).

Навчався в Немирівській і Кам’янець-Подільській гімназіях.

Працював учителем в Могилеві і Кам’янець-Подільському (1870-1872), поденником в

землеробській комуні В. Фрея в США (1873), редактором «Газети О. Гатцука» (1890-1896), керуючим справами Волинського губернського акцизного управління (1896-1900), чиновником

Міністерства фінансів у Петербурзі (1900-1901).

Друкувався в газетах «Тиждень», «Волинь», «Московські відомості», «Воля», «Одеський вісник»,

«Газета О. Гатцука», журналах «Вітчизняні нотатки», «Вперед!», «Спостерігач», «Північний

вісник», «Світ божий», «Російська думка».

Як літератор дебютував замітками в газеті «Воля» (1872).

Потім настала черга віршів «Акровірш волі», «Я не грізний цар» (обидва – 1873), «Закатований

тяжкою неволею» (1876), «Плавець», «Там і тут» (обидва – 1890), нарису «Дорожні картинки.

Німеччина» (1874), оповідань «Громадська справа», «Друга правда» (обидва – 1883), «Ми

перемогли» (1884), «Сон одного засідателя» (1885), «Жид» (1887), «Перший гонорар» (1890),

«Перший урок» (1894).

Наш земляк – автор повістей «Людина з планом», «З неповоротного минулого» (обидві – 1886),

«Блудний син» (1887), «Два типи» (1898), роману «На світанку» (1892).

Його перу також належать книги «Повісті і оповідання» (1887), «Білим світом» (1889), «Останні

оповідання і Листи з Гонолулу» (1902).

З владою стосунки в М. не складалися ще з юності. Його за співчуття польським повсталим

виключили з Немирівської (1865), а за ідеологічне зіткнення з інспектором – з Кам’янець-

Подільської (1868) гімназій.

За участь у підготовці втечі з камери попереднього ув’язнення двох політв’язнів, революціонерів-

народників С. Ф. Ковалика і П. І. Войнаральського. заарештований (1876). Відсидівши майже два

роки в Петропавловській фортеці, потрапив у заслання м. Шенкурськ Архангельської губернії

(1878). Звідси за спробу втечі переведений до Якутії (1879). Завдяки клопотанню друзів його доля

була «пом’якшена»: Мачтета вислано в місто Тюкалинськ Тобольської губернії (1879), а потім

переведено в Ішим (1880). Після звільнення (1885) жив під негласним наглядом поліції у Москві

(1886), Одесі (1887-1896), Зарайську (1896-1897), Житомирі (1897-1900), Петербурзі (1900-1901).

Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Пчілка, Л. Українка, М. Обачний, Л. Толстой, М.

Некрасов, Л. Старицька-Черняхівська, І. Савваїтов, М. Михайловський, Д. Любовцев, Д.

Сильчевський, В. Дебагорій-Мокрієвич, Г. Успенський та ін.


***

БУТИ ГРУНТОМ

, з життєвого кредо Г. Мачтета

Бути грунтом для нових людей і грізним пророцтвом наступних доблесних днів.

ОСТАННЄ ПРОЩАЙ, з вірша Г. Мачтета «Замучений тяжкою неволею»

Замученный тяжкой неволей,

Ты славною смертью почил...

В борьбе за народное дело

Ты буйные кости сложил...

Служил ты немного, но честно

Для блага родимой земли.

И мы, твои братья по духу,

Тебя на кладбище снесли.

Наш враг над тобой не глумился...

Кругом тебя были свои...

Мы сами, родимый, закрыли

Орлиные очи твои...

Не горе нам душу давило,

Не слезы блистали в очах,

Когда мы, прощаясь с тобою,

Землей засыпали твой прах, –

Нет, злоба нас только душила!

Мы к битве с врагами рвались

И мстить за тебя беспощадно

Над прахом твоим поклялись!

С тобою одна нам дорога:

Как ты – мы в острогах сгнием...

Как ты – для народного дела

Мы головы наши снесем;

.....................................................

Но знаем, как знал ты, родимый,

Что скоро из наших костей

Подымется мститель суровый,

И будет он нас посильней!


РОДОМ БРИТАНЕЦЬ, з передмови до книги «Поети-демократи 1870-1880-х років»

Рід Мачтетів походив з Англії, де свого часу якийсь Манстед завербувався в армію Карла XII. Під

її прапорами артилерист Манстед вступив до Росії і в знаменитій Полтавській битві потрапив у

полон. Це вирішило його подальшу долю: через