Мачтет Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

МАЧТЕТ Григорій Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Письменник, журналіст.

З дворянської родини. Син, Мачтет Т., – поет.

Народився 3 (15) вересня 1852 р. в м. Луцьку Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр Волинської області України).

Помер 14 (27) серпня 1901 р. в м. Ялті Таврійської губернії Російської імперії (нині Автономна

Республіка Крим України).

Навчався в Немирівській і Кам’янець-Подільській гімназіях.

Працював учителем в Могилеві і Кам’янець-Подільському (1870-1872), поденником в

землеробській комуні В. Фрея в США (1873), редактором «Газети О. Гатцука» (1890-1896), керуючим справами Волинського губернського акцизного управління (1896-1900), чиновником

Міністерства фінансів у Петербурзі (1900-1901).

Друкувався в газетах «Тиждень», «Волинь», «Московські відомості», «Воля», «Одеський вісник»,

«Газета О. Гатцука», журналах «Вітчизняні нотатки», «Вперед!», «Спостерігач», «Північний

вісник», «Світ божий», «Російська думка».

Як літератор дебютував замітками в газеті «Воля» (1872).

Потім настала черга віршів «Акровірш волі», «Я не грізний цар» (обидва – 1873), «Закатований

тяжкою неволею» (1876), «Плавець», «Там і тут» (обидва – 1890), нарису «Дорожні картинки.

Німеччина» (1874), оповідань «Громадська справа», «Друга правда» (обидва – 1883), «Ми

перемогли» (1884), «Сон одного засідателя» (1885), «Жид» (1887), «Перший гонорар» (1890),

«Перший урок» (1894).

Наш земляк – автор повістей «Людина з планом», «З неповоротного минулого» (обидві – 1886),

«Блудний син» (1887), «Два типи» (1898), роману «На світанку» (1892).

Його перу також належать книги «Повісті і оповідання» (1887), «Білим світом» (1889), «Останні

оповідання і Листи з Гонолулу» (1902).

З владою стосунки в М. не складалися ще з юності. Його за співчуття польським повсталим

виключили з Немирівської (1865), а за ідеологічне зіткнення з інспектором – з Кам’янець-

Подільської (1868) гімназій.

За участь у підготовці втечі з камери попереднього ув’язнення двох політв’язнів, революціонерів-

народників С. Ф. Ковалика і П. І. Войнаральського. заарештований (1876). Відсидівши майже два

роки в Петропавловській фортеці, потрапив у заслання м. Шенкурськ Архангельської губернії

(1878). Звідси за спробу втечі переведений до Якутії (1879). Завдяки клопотанню друзів його доля

була «пом’якшена»: Мачтета вислано в місто Тюкалинськ Тобольської губернії (1879), а потім

переведено в Ішим (1880). Після звільнення (1885) жив під негласним наглядом поліції у Москві

(1886), Одесі (1887-1896), Зарайську (1896-1897), Житомирі (1897-1900), Петербурзі (1900-1901).

Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Пчілка, Л. Українка, М. Обачний, Л. Толстой, М.

Некрасов, Л. Старицька-Черняхівська, І. Савваїтов, М. Михайловський, Д. Любовцев, Д.

Сильчевський, В. Дебагорій-Мокрієвич, Г. Успенський та ін.


***

БУТИ ГРУНТОМ

, з життєвого кредо Г. Мачтета

Бути грунтом для нових людей і грізним пророцтвом наступних доблесних днів.

ОСТАННЄ ПРОЩАЙ, з вірша Г. Мачтета «Замучений тяжкою неволею»

Замученный тяжкой неволей,

Ты славною смертью почил...

В борьбе за народное дело

Ты буйные кости сложил...

Служил ты немного, но честно

Для блага родимой земли.

И мы, твои братья по духу,

Тебя на кладбище снесли.

Наш враг над тобой не глумился...

Кругом тебя были свои...

Мы сами, родимый, закрыли

Орлиные очи твои...

Не горе нам душу давило,

Не слезы блистали в очах,

Когда мы, прощаясь с тобою,

Землей засыпали твой прах, –

Нет, злоба нас только душила!

Мы к битве с врагами рвались

И мстить за тебя беспощадно

Над прахом твоим поклялись!

С тобою одна нам дорога:

Как ты – мы в острогах сгнием...

Как ты – для народного дела

Мы головы наши снесем;

.....................................................

Но знаем, как знал ты, родимый,

Что скоро из наших костей

Подымется мститель суровый,

И будет он нас посильней!


РОДОМ БРИТАНЕЦЬ, з передмови до книги «Поети-демократи 1870-1880-х років»

Рід Мачтетів походив з Англії, де свого часу якийсь Манстед завербувався в армію Карла XII. Під

її прапорами артилерист Манстед вступив до Росії і в знаменитій Полтавській битві потрапив у

полон. Це вирішило його подальшу долю: через