Грабовский Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ГРАБОВСЬКИЙ Михайло Антонійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Прозаїк, історик, літературний критик. Псевдоніми – Едвард Тарша, Силентій Кубасінський.

З графської родини. Батько, Грабовський А., – майор російської армії.

Народився 25 вересня 1804 р. в с. Золотієві (Тайкури) Рівненського повіту Волинської губернії

Російської імперії (нині – в складі м. Рівного України).

Помер 19 листопада 1863 р. в м. Варшаві Царства Польського (нині – столиця Республіки

Польща).

Навчався в Уманській гімназії (1818-1819), одеському Рішел’євському ліцеї (1819-1820).

Був міністром освіти Царства Польського (1863).

Друкувався в газетах «Tygodnik Petersburski», «Pielgrzym’e», збірнику «Нотатки про Південну

Русь».

Як літературний критик дебютував статтею (1834).

Потім настала черга дослідження «Про українські пісні» (1837), двотомника «Література і

критика» (1837-1838), присвяченого поезії XIX ст., українським пісням і новій французькій

літературі, книг «O szkole ekrainskiej poezyi» і «Literatura Romansu w Polsce», статей

«Korrespondencya literacka» (1843), «Artykuly lnterackie, krytyczne, artystyczne» (1849), розвідок

«Огляд могил, валів і городищ Київської губернії» (1848), «Україна давня і нинішня» (1850),

«Про причини взаємного озлоблення поляків і малоросіян в XVII сторіччі» (1856), «Українські

мелодії», «Про українські пісні», «Про українські народні легенди».

Як прозаїк дебютував повістю «Коліївщина і степи» (1838).

Перу Г. також належать повісті «Станиця Гуляйпільська» (1840-1841), «Пан староста Каневський»

(1856), «Пан староста Закревський» (1860), «Степова буря» (1862), «Тайкури».

Грабовський Тадеуш присвятив творчості нашого земляка книгу «Михайло Грабовський, його

критичні листи та політичні погляди» (1901).

Що стосується особистого життя, то наш земляк рано втратив батька.

Серед друзів та близьких знайомих Г. –Я. Креховський, Т. Шевченко, Б. Залєський, Т. Пандура, С.

Гощинський, П. Куліш, О. Пшецславський, Л. Жемчужников, Н. Орда,А. Скальковський, Й.

Шанявський, К. Свідзинський, О. Велепольський, Ю. Шимановський ті ін.

***

НЕСТРИМНЕ БАЖАННЯ,

з життєвого кредо М. Грабовського

Після знайомства з Северином Гощинським і Богданом Залеським в моїй душі з’явилося величезне

бажання; як в дитинстві хотілося бути святим, так тоді захотілося бути письменником.

ЗАВДЯЧУЮ УМАНІ, зі спогадів М. Грабовського

Півтора роки, які я провів в уманській повітовій школі, в корені вплинули на мою подальшу долю,

і саме завдяки їй я почав займатися наукою і літературою.

І ЗОБРАЖЕННЯ КОЗАЦЬКИХ ГЕТЬМАНІВ, з нарису М. Грабовського «Парк князя М. С.

Воронцова в Київській губернії»

Для прибулих відчиняють не лише сад, а й будинок. Вельми часто навіть запрошують зайняти для

приміщення житлові опочивальні його ясновельможності: послуга дорогоцінна. Звичайно, така

ввічливість є виразом ласкавості і прихильності володаря.

...Освічений власник парку, маючи в різних куточках Росії свої маєтки, бажав, щоб палаци його

виражали собою характер місцевості і викликали спогади про той край, в якому знаходяться. От

чому зустрічаєте тут портрети перших князів південної Росії і зображення гетьманів козацьких від

Хмельницького до гайдамаки Мамая.

...Парк дуже великий... у ту саму хвилину, коли відвідувачі наважуються йти пішки, перед ними є

маленькі чотиримісні кабріолетки. У кожну запряжені по чотири маленькі англійських коня, з

підстриженими гривами. Жокеї такі моторні і спритні, коні такі привчені до швидкої рисі, що

екіпажі мчать з швидкістю вітру алеями дивного парку.

...Я не мав можливості ...дізнатися причину його назви. Невідомо, в ім’я якого саме з Святославів

побудована ця башта, – ймовірно, в ім’я сина Ольги, героя болгарського.

СТАВ МІЦНО НА НОГИ, зі спогадів П. Куліша

Відлюдні дні в Олександрівці (маєток Грабовського М. – авт.), довготривале вивчення там

Гомера, разом з вивченням народної поезії, нарешті знайомство моє з Грабовським, поставили

мене так міцно на ноги, що мене не може захопити ніякий потік хворобливих літературних явищ.

У ЗАХВАТІ ЩАСТЯ, з дослідження П. Куліша «Хутірська філософія і віддалена від світу поезія»

Він (Грабовський М. – авт. ) влаштував мене поруч зі своїм кабінетом, у кімнаті, вікна якої

виходили до парку, і прожив я в нього кілька тижнів, у такому захваті щастя, яким хіба що

повниться душа