У зеленому курені [Сильвестр Банась] (fb2) читать постранично, страница - 4

сестри, і всі ходять до школи, отож дай кожному по сотні — хіба настачиш?

Трохи ми збагатилися і коштом шкільної ощадної каси. Ми тримали там свої мізерні капітали, бо наш директор звихнувся на ощадливості.

«Лічи гроші тихо, не знатимеш лиха. Із гроша злоті виростають. Грош до гроша, а там, дивись, і злотий», — гримів директорів голос. Або:

Щоб тільки відкараскатись, ми клали в касу гроші, виділені на морозиво та насіння. Отож зараз вони як знахідка. Бо ж тепер нам знадобиться кожен злотячок, та ще і як знадобиться!

Друзі довірили мені роль скарбника. Й одразу затвердили повну назву цієї посади: Великий від Малих Коштів Табірний Скарбник.

Звичайно, завжди зручніше, коли капітал в одних руках. Одразу стає ясно, яка його реальна вартість у даний моменті як краще дати йому лад.

Коли ми складали список речей і предметів, конче потрібних для перебування в лісових нетрях, мало не дійшло до бійки. Бо кожен із нас має свою думку і обстоює саме її. І все ж готівки в нас замало, навіть після того, як було приведено в дію резерв із шкільної каси. Кінець кінцем, як мовиться в старому прислів’ї, — з того кравець кроїть, що має, — ми склали список:

1) вогнепальна зброя, оборонятися від хижих звірів, а можливо, й розбійників;

2) холодна зброя — тут ми одностайно погодились узяти фінські ножі;

3) компас, бінокль, невелика карта Свентокшиських гір, туристський путівник;

4) сокирка;

5) 100 метрів капронової жилки, звісно, міцної, а отже — триміліметрової або чотириміліметрової;

6) люлька. Для чого Бона може нам знадобитися, ми поки що не знали, але ж, напевно, усім відомо, що де тільки є Велика Пригода, там конче має бути й люлька. А ми лаштуємось у пущу з твердим наміром зажити такої Пригоди;

7) два клубки міцного шпагату, нейлоновий шнур, щоб сушити білизну;

8) рожен;

9) три ковдри і брезент (намету, зважаючи на наші фінанси, ми не могли взяти з собою);

10) чималий казан, три судки, ложки, виделки, великий кухонний ніж;

11) кремінь, трут і кресало (на випадок, коли б наші сірники підмокли, а видобути вогонь способом первісних людей не було змоги);

12) електричний ліхтарик і дві запасні батарейки;

13) кілограм п’ятидюймових цвяхів. Цвяхи ми вписали на категоричну вимогу Пампуха. Придадуться. Я сам читав, що цвяхи — це неабияка спокуса для слаборозвинених племен. У торгівлі-обмінові на цьому можна добре заробити. Подумавши, ми, замість запланованого кілограма цвяхів, записали цілих три;

14) дюжина голок, дві котушки ниток, мило господарське. Окремо скажу про запаси харчів. Мандрівники завжди мусять брати з собою непорушний запас. Треба, щоб він небагато важив, але складався з калорійних, вітамінних продуктів, що додають людині сили. А отже, наш непорушний запас:

1) півтора кілограма мисливської ковбаси і дві дюжини пакетиків жувальної гумки;

2) 6 шоколадних батонів;

3) півкілограма фісташок і кілограм насіння;

4) 4 пачки печива до чаю та чотири бляшанки шпротів.

Це непорушний запас, а так, для щоденного вжитку, по кілограму солі, цукру, борошна, шинки; трохи перцю, лаврового листу, кориці.

Немає сумніву, що Робінзон, у перший період свого перебування на безлюдному острові, був набагато бідніший за нас. З такими запасами можна сміливо йти на штурм Уссурійської тайги, а не тільки пущі Ялинової. І хоч більшість із занотованих речей ми дістали майже задарма, після реалізації усього списку в нашій касі лишилося ледве 12 злотих і 25 грошей.

Казана — таку собі восьмигранну посудину, що добре збереглася, — подарував Юзек. Він нагледів казана в заростях кропиви за старими казармами. Сокиру й рожен добув Пампух. Йому пощастило також позичити у знайомого шофера шмат брезенту. Старий, весь в дірках, але краще мати хоч такий, аніж ніякого. Я подбав про пугач — найсправжнісінький чеський пістолет. Коли з нього бабахнути, то аж у вухах залящить, а серце затіпається, як телячий хвіст. Само собою, в того, на кого націлишся. Вночі видко, як з дула пугача вилітає вогонь. А найголовніше — пістолет автоматичний, шестизарядний. Можна стріляти з нього шість разів уряд. Ніхто не второпає, що то тільки пугач. Та вся біда в тому, що я маю одну тільки обойму зарядів, а дістати набої для цього виду зброї надзвичайно важко. Отже, вогнепальну зброю доведеться застосовувати в крайньому випадку. На всі інші випадки ми маємо фінські ножі, нагострені, як бритви, й сокирку. А капронова жилка — чудова тятива для луків. Вістря стріл будуть отруєні. Отруту я виготовив сам. Вона складається з суміші ДДТ, денатурату, соляної кислоти, порошку сірки, концентрованого нашатирю, крапель нітрогліцерину та видушеного із кропиви соку. Будьте певні — це смертельно.

Бінокль я випросив у свого хрещеного батька, мисливця. Чудовий цейсівський бінокль. Хрещений хвалився, що може розгледіти крізь нього перепілку за цілу милю, а зайця навіть за